Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
РОЗРОБКА УКРАЇНСЬКОГО АВТОМОБІЛЬНОГО МАЛОЛІТРАЖНОГО ДИЗЕЛЯ: 30 РОКІВ ЕВОЛЮЦІЇ ВІД МОТОЦИКЛЕТНОГО ДО АВТОБУСНОГО ДВИГУНА
Full text linkIntroduction. Thirty years of experience represents a true treasure trove of knowledge for any subsector of mechanical engineering, including engine manufacturing. The modular series of small-displacement inline automotive diesel engines ranging from one to six cylinders, with the currently most popular displacement of 0.5 dm³ per cylinder, has been developed by the Kharkiv Design Bureau for Engine Manufacturing for 30 years, effectively laying the foundation for this design parameter. The past three decades have become a true forge of competencies for Ukraine’s diesel engine industry, which had never previously had experience in developing small-displacement automotive diesel engines for either commercial or specialized vehicles. Providing readers with answers to questions regarding the well-developed profile of domestic automotive diesel engines, the manufacturing of specific batches of various domestic engine brands, and conducting their testing as part of specific vehicles became the objective of the authors of this article. Objective. This article aims to systematize the experience gained over 30 years in designing a modular series of domestic automotive small-displacement diesel engines for knowledge transfer to the next generation of engineers. Results. It has been determined that the domestic automotive small-displacement diesel engines developed over 30 years and tested in four-wheeled motorcycles and automobiles have six different profiles: DT, DTN, DTA, DTNA, DTNA1, and DTNA2. However, DTNA1 profile diesels were identified as more promising for the future. Therefore, these engines were thoroughly and adequately developed, including during operation directly in their application objects. Particular attention was focused on the definitive testing of the 4DTNA1 automotive diesel engine as part of the RUTA-25d bus and official preliminary testing of the modernized MA33 vehicle, also equipped with the 4DTNA1 diesel engine. Conclusions. It has been determined that currently, the development of smalldisplacement domestic automotive diesel engines with the DTNA1 profile is most justified as a technological experience and competency development. The most promising niches for applying diesel engines of this profile brand are specialized equipment, military applications, and markets with less stringent environmental requirements, where simplicity and reliability are more important than maximum efficiency.Вступ. Тридцять років досвіду – це справжня скарбниця знань для будь-якої підгалузі машинобудування, у тому числі двигунобудування. Модульний ряд малолітражних рядних автомобільних дизелів від одного до шести циліндрів з найпопулярнішим зараз робочим об’ємом одного циліндра 0,5 дм3 уже протягом 30 років створює Харківське конструкторське бюро з двигунобудування, фактично заклавши фундамент такого конструктивного параметра. Минулі три десятиліття стали справжньою кузнею компетенцій для дизелебудівної галузі України, яка ніколи раніше не мала досвіду створення малолітражних автомобільних дизелів не для комерційної, не для спеціалізованої техніки. Надати читачам відповіді на питання щодо добре відпрацьованого портрета вітчизняного автомобільного дизеля, виготовлення певної партії різних марок вітчизняних двигунів та проведення їх випробувань у складі конкретних транспортних засобів і стало завданням авторів цієї статті. Мета. Ця стаття має на меті систематизувати набутий за 30 років досвід проєктування модульного ряду вітчизняних автомобільних малолітражних дизелів для передачі знань наступному поколінню інженерів. Результати. Визначено, що створені за 30 років та апробовані у складі чотириколісних мотоциклів та автомобілів вітчизняні автомобільні малолітражні дизелі мають шість різних портретів, а саме ДТ, ДТН, ДТА, ДТНА, ДТНА1 і ДТНА2. Проте більш перспективними в майбутньому було визначено дизелі портрета ДТНА1. Тому саме вони були дуже гарно і в потрібному обсязі відпрацьовані, у тому числі під час експлуатації безпосередньо в об’єктах їх застосування. При цьому особливу увагу сконцентровано на визначальних випробуваннях автомобільного дизеля 4ДТНА1 у складі автобуса РУТА-25d та офіційних попередніх випробуваннях модернізованого автомобіля МА33 також із дизелем 4ДТНА1. Висновки. Визначено, що на сьогодні найбільш виправданою як технологічний досвід і створення компетенцій є розробка малолітражних вітчизняних автомобільних дизелів портрета ДТНА1. При цьому найперспективнішими нішами для застосування дизелів марок такого портрета є спецтехніка, військові застосування та ринки з менш жорсткими екологічними вимогами, де простота й надійність важливіші за максимальну ефективність
OPTIMIZATION OF ENERGY EFFICIENCY AND RISK ASSESSMENT FOR ITS IMPLEMENTATION IN MARINE MULTIMODAL ECO-ORIENTED TRANSPORTATION
Full text linkВступ. У статті розглядається актуальна проблема оптимізації енергоефективності в морських мультимодальних перевезеннях у контексті сучасних екологічних та економічних викликів. На тлі посилення вимог IMO щодо скорочення викидів і зростання вартості палива судновласники потребують не лише нових технологій, а й надійних інструментів для оцінки ризиків їх упровадження. Стаття фокусується на методологічному підході до прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Мета. Метою статті є обґрунтування застосування SWOT-аналізу як методологічного інструменту для аналітичної оцінки ризиків і можливостей під час упровадження енергозберігаючих технологій. Як практичний приклад для апробації цього методу розглянуто доцільність використання паливних присадок – технологічно доступного заходу, ефективність якого, однак, залежить від багатьох факторів і потребує комплексного аналізу перед імплементацією. Результати. У статті акцентовано увагу на практичному інструменті прийняття рішень – SWOT-аналізі. Продемонстровано, що цей метод дає змогу комплексно оцінити сильні та слабкі сторони застосування паливних присадок (зниження витрат палива проти їх вартості), а також зовнішні можливості та загрози (посилення екологічних норм проти появи неякісної продукції). Для підвищення об’єктивності проведено кількісну інтерпретацію аналізу, яка показала загальний позитивний рейтинг (0,158), що свідчить про доцільність упровадження технології в розглянутих умовах. Висновки. Запропонований підхід доповнює існуючі методи оцінки енергоефективності, надаючи судновласникам структурований інструмент для прийняття обґрунтованих рішень в умовах багатофакторної невизначеності. Підкреслено, що SWOT-аналіз є ефективним засобом для оцінки операційних, економічних та екологічних ризиків, що повністю відповідає сучасним вимогам до управління в морському транспорті та може бути застосований для аналізу інших інноваційних технологій.Introduction. The article addresses the urgent issue of energy efficiency optimization in maritime multimodal transportation amidst current environmental and economic challenges. Facing stricter IMO emission requirements and rising fuel costs, shipowners need not only new technologies but also reliable tools to assess the risks of their implementation. The article focuses on a methodological approach to making well-founded managerial decisions. Aims. The article aims to substantiate the use of SWOT analysis as a methodological tool for the analytical assessment of risks and opportunities when implementing energy-saving technologies. The feasibility of using fuel additives is examined as a case study to test this method – a technologically accessible measure, the effectiveness of which, however, depends on many factors and requires a comprehensive pre-implementation analysis. Results. The article focuses on a practical decision-making tool – SWOT analysis. It is demonstrated that this method allows for a comprehensive assessment of the strengths and weaknesses of using fuel additives (e.g., fuel savings vs. additive costs), as well as external opportunities and threats (stricter environmental regulations vs. the emergence of low-quality products). To enhance objectivity, a quantitative interpretation of the analysis was performed, yielding an overall positive rating of 0.158, which indicates the viability of implementing the technology under the considered conditions. Conclusions. The proposed approach complements existing methods for assessing energy efficiency by providing shipowners with a structured tool for making informed decisions under conditions of multifactorial uncertainty. It has been proven that SWOT analysis is an effective means for evaluating operational, economic, and environmental risks, fully aligning with modern management requirements in maritime transport and applicable to the analysis of other innovative technologies
ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОСТІ МОРСЬКИХ СУДЕН ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ КАТАЛІТИЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ВИПУСКНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ
Full text linkIntroduction. Operation of sea transport vessels is inextricably linked with the emission of harmful substances into the atmosphere, which are formed in the diesel engine cylinder during fuel combustion. One of the most dangerous of them is nitrogen oxides, the emission of which is regulated by MARPOL requirements. The most effective purification of exhaust gases from nitrogen oxides is provided by catalytic reduction systems. At the same time, due to the use of urea as a reagent in these systems, carbon dioxide emissions increase. This, due to the increase in the greenhouse effect, contributes to global warming. The purpose of the study is to determine the optimal operating modes of the ship’s catalytic reduction system for marine diesel engines. The optimal ones are understood to be those that ensure a minimal increase in carbon dioxide emissions while maintaining a high level of reduction in nitrogen oxide emissions. Results. The studies were carried out on a Gas Carrier class vessel with a displacement of 127,645 tons with two main engines 5X72DF Hyundai-WinGD and three auxiliary engines 6H35DF Hyundai-HiMSEN, the exhaust gases of which were subjected to catalytic reduction. Optimal modes have been experimentally established, in which the relative increase in carbon dioxide emissions does not exceed 2.3% for both types of diesel engines. Nitrogen oxide emissions for 5X72DF Hyundai-WinGD diesel engines do not exceed 3.3 g/(kW · h) and do not exceed 2.4 g/(kW · h) for 6H35DF Hyundai-HiMSEN diesel engines, which meets the requirements of Annex VI of MARPOL. The relative reduction in nitrogen oxide emissions in these modes is 66.7–83.4% for the 5X72DF Hyundai-WinGD diesel engine and 60.8–78.3% for the 6H35DF Hyundai-HiMSEN diesel engine. Conclusions. Catalytic reduction systems for marine diesel engines are characterized by the presence of optimal operating modes. It is in these modes that the minimum increase in carbon dioxide emissions is ensured while maintaining a high level of reduction in nitrogen oxide emissions. The coincidence of the values obtained for the low-speed diesel engine 5X72DF Hyundai-WinGD and the medium-speed diesel engine 6H35DF Hyundai- HiMSEN indicates the correctness of the research and the possibility of implementing their results on all types of diesel engines and catalytic reduction systems.Вступ. Експлуатація суден морського транспорту нерозривно пов’язана з викидом в атмосферу шкідливих речовин, що утворюються в циліндрі дизеля під час згоряння палива. Одними з наднебезпечних з них є оксиди азоту, емісія яких регламентується вимогами МАРПОЛ. Найбільш ефективне очищення випускних газів від оксидів азоту забезпечують системи каталітичного відновлення. Водночас через використання в цих системах сечовини як реагенту збільшується емісія діоксиду вуглецю. Через підвищення парникового ефекту це сприяє глобальному потепленню. Мета дослідження – визначення оптимальних режимів роботи суднової системи каталітичного відновлення випускних газів суднових дизелів. При цьому під оптимальними розуміються такі, за яких забезпечується мінімальне підвищення емісії діоксиду вуглецю з одночасним підтриманням високого рівню зниження емісії оксидів азоту. Результати. Дослідження виконувалися на судні класу Gas Carrier водотоннажністю 127645 тонн із двома головними двигунами 5X72DF Hyundai-WinGD та трьома допоміжними двигунами 6H35DF Hyundai- HiMSEN, випускні гази яких піддавалися каталітичному відновленню. Експериментально встановлені оптимальні режимі, за яких відносне збільшення емісії діоксиду вуглецю не перевищує 2,3 % для обох типів дизелів. Емісія оксиду азоту для дизелів 5X72DF Hyundai-WinGD не перевищує 3,3 г/(кВт · год) та не перевищує 2,4 г/(кВт · год) для дизелів 6H35DF Hyundai-HiMSEN, що відповідає вимогам Додатка VI MARPOL. Відносне зниження емісії оксидів азоту на цих режимах становить 66,7–83,4 % для дизеля 5X72DF Hyundai-WinGD та 60,8–78,3 % для дизеля 6H35DF Hyundai-HiMSEN. Висновки. Системи каталітичного відновлення випускних газів суднових дизелів характеризуються наявністю оптимальних експлуатаційних режимах. Саме на цих режимах забезпечується мінімальне підвищення емісії діоксиду вуглецю з одночасним підтриманням високого рівню зниження емісії оксидів азоту. Збіг отриманих значень для малообертового дизеля 5X72DF Hyundai-WinGD та середньообертового дизеля 6H35DF Hyundai-HiMSEN свідчить про коректність проведення досліджень та можливості імплементації їх результатів на всі типи дизелів і систем каталітичного відновлення
LINGUISTIC HERITAGE IN GRAPHIC NOVELS: NAMING AS A REFLECTION OF INDIGENOUS IDENTITY IN CANADA
Full text linkУ статті проаналізовано найменування в графічних романах як відображення ідентичності корінних народів Канади. Матеріалом дослідження слугувала антологія «This Place: 150 Years Retold», яка містить різножанрові графічні романи, що висвітлюють історію Канади очима корінних народів Канади. Особлива увага в дослідженні приділяється семантиці імен корінних народів, їхній функціональній ролі в збереженні історичної пам’яті, мовної спадщини та культурних традицій. Аналіз найменувань засвідчив, що автори графічних романів свідомо зберігають автентичні імена мовами корінних народів, що створює потужний культурний код і підкреслює важливість мовної спадщини. Найменування виконують комплексну роль, насамперед слугують засобом ідентифікації, способом розкриття багатогранного внутрішнього духовного світу персонажів та символізують зв’язок з природою, духовними практиками та колективною пам’яттю корінних народів. Виявлено, що множинні імена відображають соціальну структуру корінних народів, їхні вірування й ритуали, а також мають глибоке символічне значення, демонструють зв’язок з природою та традиційними віруваннями. Розглянуто захисну функцію найменувань корінних народів, зокрема як захисту від потенційних загроз зовнішнього світу. В умовах колоніального тиску помітною є стратегія культурного опору корінних народів Канади – приховування справжніх імен та корінних традицій. Проаналізовано мультимодальне представлення ідентичності корінних народів Канади в графічних романах. Поєднання вербальних і невербальних елементів (колористика, символіка, традиційні писемні системи) створює складний наративний код, що сприяє збереженню мовної ідентичності корінних народів. Установлено, що графічні романи сприяють процесам деколонізації та мовного відродження корінних народів Канади.This article analyzes naming in graphic novels as a reflection of the identity of Indigenous peoples in Canada. The study is based on the anthology “This Place: 150 Years Retold”, which includes multi-genre graphic novels that present Canada’s history through the perspectives of Indigenous communities. Special attention is given to the semantics of Indigenous names and their functional role in preserving historical memory, linguistic heritage, and cultural traditions. The analysis of naming demonstrates that graphic novel authors deliberately preserve authentic Indigenous names, creating a robust cultural code and emphasizing the significance of linguistic heritage. These names serve a complex role. Primarily, they act as a means of identification, a way of revealing the multifaceted spiritual world of the characters, and a symbol of the connection to nature, spiritual practices, and collective memory of Indigenous peoples. The study finds that multiple names reflect Indigenous communities’ social structure, beliefs, and rituals, possessing deep symbolic meaning and reinforcing the bond with nature and traditional worldviews. The protective function of Indigenous naming is also examined, particularly as a defence mechanism against external threats. Under colonial pressure, Indigenous communities in Canada employed cultural resistance strategies, including the concealment of actual names and Indigenous traditions. The article also explores the multimodal representation of Indigenous identity in graphic novels. Combining verbal and non-verbal elements (such as colour schemes, symbolism, and traditional writing systems) creates a complex narrative code that contributes to preserving Indigenous linguistic identity. The study establishes that graphic novels play a role in decolonization and linguistic revitalization among Indigenous peoples in Canada
THE INNER WORD OF A PERSON THROUGH THE SYMBOLISM OF WHITE (ON THE MATERIAL OF ENGLISH, TURKISH, AND UKRAINIAN LANGUAGES)
Full text linkУ статті розглядаються мовні концепти білого кольору в зіставному аспекті на матеріалі української, турецької й англійської мов. Своєрідними й символічними є назви кольорів у різних мовах. Залежно від важливості тих чи інших кольорів і відтінків у повсякденному житті народу, деякі з них більше або менше відображаються в мові. Фразеологізми з компонентом кольору, як і в будь-яких інших фразеологізмах, мають переносне значення. Звісно, такі слова з колоронімом уже не просто називають певною ознакою предмета, вони позначають абстрактне поняття, мають образність, а той чи інший колір є символом. Українська культура відрізняється від турецької та англійської іншим членуванням колірної гами. Кожній культурі властива своя картина світу, отже, колір визначається кожним народом по-своєму, саме тому кількість основних кольорів у кожній культурі різна. Білий у вказаних мовах означає чистоту й позитивне значення. У фразеологізмах із лексемою «білий», що є лише в турецькій мові, має значення «честь і гідність». Асоціація білого кольору зі світлим часом доби наявна майже в усіх культурах. У турецькій мові білий колір представлений у фразеологізмах ширше. На відміну від українських, турецькі ФО з колоронімом «білий» не мають у складі зворотів із полярним значенням «позитивний – негативний». Передбачається, що прикметник «білий» у турецькій лінгвокультурологічній картині світу містить лише позитивну семантику. Серед фразеологічних зворотів в англійській мові з колоронімом white є й такі, де цей компонент зберігає своє первісне значення: a white man, white hot, white hope, white-haired/white-headed boy, white lie, to put on a white sheet. Таким чином, значення білого кольору впливає на семантику фразеологічних одиниць, але не завжди й не всі значення відображаються у фразеології української, англійської й турецької мов. Не завжди в трьох мовах можуть бути фразеологізми з аналізованим компонентом, у яких семантика кольору збігається зі значенням. Може спостерігатися ситуація, як у мові те чи інше значення кольору представлено фразеологічними одиницями, а в іншій – ні.The article examines the linguistic concepts of the color “white” in a comparative aspect based on the material of the Ukrainian, Turkish, and English languages. The names of colors in different languages are peculiar and symbolic. Depending on the importance of certain colors and shades in the everyday life of the people, some of them may be more or less reflected in the language. Phraseological units with a color component, as in any other phraseological units, have a figurative meaning. Of course, such words with a coloronym are no longer simply called a certain feature of an object, they denote an abstract concept, have imagery, and one or another color is a symbol. Ukrainian culture differs from Turkish and English culture in a different color scheme. Each culture has its own picture of the world, so color is determined by each people in its own way, which is why the number of primary colors in each culture is different. White in these languages means purity and positive meaning. In phraseological units with the lexeme “white”, which is only in the Turkish language, it means honor and dignity. Presence of white color association with daylight in almost all cultures. In the Turkish language, the color white is represented in phraseological units more widely. Unlike the Ukrainian ones, Turkish phraseological units with the color component white do not have in their composition reversals with the polar meaning positive – negative. It is assumed that the adjective white in the Turkish linguistic and cultural picture of the world carries only positive semantics. Among the phraseological turns in the English language with the coloronym white, there are also those where this component retains its original meaning: a white man, white hot, white hope, white-haired/white-headed boy, white lie, to put on a white sheet. Thus, the meaning of white affects the semantics of phraseological units, but not always and not all meanings are reflected in the phraseology of Ukrainian, English and Turkish languages. The three languages may not always have phraseological units with an analyzed component in which the semantics of color coincide with the meaning. One can observe a situation where one or another meaning of color is represented by phraseological units in one language, but not in another
ENGLISH-LANGUAGE VERBALIZATION OF THE “PANDEMIC” CONCEPT NOTIONAL COMPONENT IN THE SCIENTIFIC DISCOURSE
Full text linkСтаття фокусує увагу на вивченні засобів вербалізації понятійного складника концепту «pandemic» в англійськомовному науковому дискурсі, зокрема значна увага приділяється лексичному наповненню понятійних ознак концепту «pandemic». Актуальність дослідження зумовлена посиленою увагою дослідників до вивчення різних когнітивних структур та особливостей їхньої маніфестації в різних типах дискурсу, відповідно й у науковому. Швидке й непередбачуване розповсюдження коронавірусної інфекції в кінці 2019 року істотно вплинуло на життєдіяльність населення країн світу, які зазнали значних змін у різних сферах життя, як у соціальній, політичній, освітній, так і мовній, що, у свою чергу, зумовило необхідність розгляду цього феномена як окремого концепту. У центрі уваги – понятійні ознаки концепту «pandemic», лексичне наповнення цих ознак в англійськомовному науковому дискурсі. Кількісні дані виокремлено за допомогою програми AntConc. Матеріалом дослідження слугували 300 англійськомовних наукових статей, відібраних із вебсайтів WHO, PubMed, The Lancet, The BMJ, Cell Press тощо в період з лютого 2020 по січень 2023 років. Дослідження дало змогу виявити як основні концептуальні ознаки досліджуваного концепту пандемії, так і додаткові, які раніше не фігурували в мас-медійному дискурсі, а саме: «здатність вірусу до еволюції», «сприятливі умови існування захворювання (температура, вологість, сонячне світло, рівень радіації)» і «протиепідемічні заходи для запобігання поширенню пандемії». Аналіз частиномовної дистрибуції лексичного наповнення понятійних ознак концепту «pandemic» дав змогу встановити, що найбільшу питому вагу серед вербалізаторів понятійного компонента концепту займають іменники на позначення назв хвороби, способів її діагностики та патогенного характеру. Дієслова використовуються для позначення способів передачі хвороби, її діагностики, а також для вираження раптовості її виникнення. Прикметники вживаються для номінації окремих ознак і властивостей, що характеризують медичні явища, пов’язані з пандемією. Прислівники виконують важливу функцію уточнення таких ознак, як «ступінь важкості хвороби» й «тривалість хвороби».The article focuses on the research of the verbalization of the “pandemic” concept notional component in the scientific discourse, in particular, great attention has been paid to the study of the lexical content of the “pandemic” concept notional features. The relevance of the study is determined by the growing scholarly interest in exploring various cognitive structures and the specifics of their manifestation across different types of discourse, including scientific discourse. The rapid and unpredictable spread of coronavirus infection at the end of 2019 significantly affected the lives of the population of countries around the world, which caused significant changes in various spheres of life, both social, political, educational, and linguistic. This fact enables the necessity to study this phenomenon as an independent concept. The focus is on the conceptual features of the “pandemic” concept and the lexical content of these features in the scientific discourse. The conceptual features of the «pandemic» concept have been analyzed on the basis of 300 articles devoted to the pandemic problem, selected from the websites of the WHO, PubMed, The Lancet, The BMJ, Cell Press, and others, published between February 2020 and January 2023, and processed by the AntConc concordancing program. The study results in identifying the main conceptual features of the pandemic phenomenon, as well as additional conceptual features that have not been presented in mass media discourse, such as “virus evolution capacity”, “favorable conditions for disease persistence (temperature, humidity, sunlight, radiation levels)”, and “anti-epidemic measures aimed at preventing the spread of the pandemic”. The analysis of the part-of-speech distribution of the lexical units representing the “pandemic” conceptual features showed that nouns predominate to indicate the name of the disease, methods of its diagnosis, and its pathogenic nature. The verbs are used to denote ways of disease transmission, and its diagnosis, as well as to express the suddenness of its emergence. Adjectives are used to name specific features and properties characterizing medical phenomena related to the pandemic while adverbs play an important role in refining features such as the “severity of illness” and “duration of disease”
ON THE ISSUE OF CLASSIFYING LINGUISTIC MEANS OF MANIPULATIVE INFLUENCE IN MEDIA TEXTS: STRATEGIES AND TACTICS OF THEIR IMPLEMENTATION
Full text linkМаніпулятивний вплив найчіткіше та найчастіше виявляє себе в межах саме медійного дискурсу, чим зумовлене його ретельне вивчення на матеріалі текстів засобів масової інформації або соціальних мереж як інструментів масової комунікації. Поняття ж маніпуляції як лінгвопрагматичного явища становить багаторівневу стратегію мовного впливу, в основі якої лежить поєднання когнітивних, прагматичних і соціокультурних чинників. Більшість лінгвістів дотримується думки, що маніпуляціє є негативним явищем, яке потребує ретельного вивчення задля розроблення ефективних механізмів протидії. Проте щодо потрактування цього поняття є й позитивні лінгвістичні коментарі, які ґрунтуються на тому, що якщо маніпулятивний вплив як засіб прихованого управління вчиняється з гуманними цілями, то є цілком прийнятним, що свідчить про неоднозначність сприйняття лінгвістичною думкою явища маніпулятивного впливу. До засобів маніпулятивного впливу в текстах медійного дискурсу, спираючись на класифікацію сучасних провідних дослідників, зараховуємо такі: пейоративну лексику, дисфемізми, що застосовуються задля реалізації тактик критики й звинувачення в межах стратегії дискредитації; слова-афективи, що використовуються задля реалізації тактик створення загрози, звинувачення в межах стратегії дискредитації або тактик ціннісної орієнтації чи створення загрози в межах стратегії драматизації; іронія, що вживається задля реалізації тактики натяку в межах стратегії дискредитації; антитеза, евфемізми, що використовуються задля реалізації тактики створення опозиції «свій – чужий» у межах стратегії дискредитації або тактики вуалізації в межах стратегії нормалізації; синоніми з розмитим або подвійним семантичним значенням, що застосовуються задля реалізації тактики вуалізації в межах стратегії маніпулювання імпліцитними смислами; повторення, номіналізація та гедж-маркери, що вживаються задля реалізації тактики переакцентування в межах стратегій маніпулювання імпліцитними смислами або персоналізації/фрагментації; метонімія та конструкції з квазіекспліцитним суб’єктом, що застосовуються задля реалізації тактики вуалізації в межах стратегії нормалізації; метафора, що використовується задля реалізації тактики ціннісних орієнтацій у межах стратегії драматизації, а також синоніми з більшим смисловим навантаженням задля реалізації тактики перебільшення в межах стратегії драматизації.Manipulative influence is most clearly and frequently manifested within media discourse, which determines the necessity of its thorough study based on texts from mass media or social networks as instruments of mass communication. The concept of manipulation as a linguo-pragmatic phenomenon represents a multi-layered strategy of verbal influence, grounded in the interplay of cognitive, pragmatic, and sociocultural factors. Most linguists consider manipulation to be a negative phenomenon that requires detailed investigation in order to develop effective mechanisms of resistance. However, there are also positive linguistic interpretations of this concept, which are based on the view that manipulative influence – as a means of covert control – may be acceptable if it is carried out with humane intentions. This indicates the ambivalent perception of manipulative influence in linguistic thought. According to the classification proposed by leading contemporary researchers, the following means of manipulative influence can be identified in media discourse texts: Pejorative vocabulary and dysphemisms, used to implement tactics of criticism and accusation within the strategy of discrediting; Affective words, employed to implement tactics of threat creation and accusation within the strategy of discrediting, or to implement tactics of value orientation or threat creation within the strategy of dramatization; Irony, used to implement the tactic of insinuation within the strategy of discrediting; Antithesis and euphemisms, applied to implement the tactic of creating an “us vs. them” opposition within the strategy of discrediting, or to implement the tactic of obfuscation within the strategy of normalization; Synonyms with vague or dual semantic meanings, used to implement the tactic of obfuscation within the strategy of manipulating implicit meanings; Repetition, nominalization, and hedge markers, used to implement the tactic of reaccentuation within the strategies of manipulating implicit meanings or personalization/fragmentation; Metonymy and constructions with quasi-explicit subjects, applied to implement the tactic of obfuscation within the strategy of normalization; Metaphor, used to implement the tactic of value orientation within the strategy of dramatization, as well as semantically loaded synonyms, used to implement the tactic of exaggeration within the same strategy
TYPOLOGY AND IDEOLOGICAL ORIENTATION OF IRANIAN FOLK TALES
Full text linkУ статті досліджено іранські народні казки, що зберігають уявлення іранського народу про світ, добро і зло, справедливість і долю. Вони поєднують розважальну функцію з глибоким символізмом і моральними настановами. Попри розмаїття цих творів, в українській науці їм приділено мало уваги. Саме тому актуальним є аналіз їх типології та ідейної спрямованості. Це дає змогу виокремити основні теми, мотиви й образи іранської казкової традиції. Обмежена кількість в Україні наукових праць, присвячених іранському фольклору, зокрема іранським народним казкам, зумовлює новизну й актуальність розвідки, метою якої є виявлення типології й ідейної спрямованості іранської народної казки. Основне завдання статті – визначити ключові теми, мотиви й образи іранських народних казок, а також їх роль у формуванні художньої картини світу. Використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз (опрацювання наукової літератури за темою дослідження), елементи порiвняльно-тематичного аналізу, систематизації, спостереження, описовий метод. Під час аналізу іранських народних казок виділено основні типи казок, ключові теми й ідеї, систему персонажів. За підсумками аналізу виявлено, які фольклорні наративи розглядаються як своєрідне віддзеркалення ментальних установок, уявлень про світ, добро і зло, а також глибинних цінностей іранського народу, сформованих упродовж тривалого історичного розвитку. Основними типами іранських казок є народні, повчальні, чарівні, жартівливі, ланцюгові (рамкові) казки. Ключовими темами іранської казкової традиції є боротьба добра зі злом, пошук справедливості, винагорода за чесноти, подолання труднощів, доля як вища сила та магічна допомога. Персонажами казок є міфологічні істоти (пері, див, птах Сімург), побутові або історичні герої (дервіш, шах, юнак, старець), що функціонують як уособлення добра, зла або нейтральної сили й відображають соціальні уявлення, моральні ідеали та колективні архетипи.The article examines the Iranian folk tales, that preserve the Iranian people's worldview, their notions of good and evil, justice, and fate. They combine entertainment with deep symbolism and moral instruction. Despite the richness of these narratives, they remain underexplored in Ukrainian scholarship. Therefore, analyzing their typology and ideological orientation is particularly relevant. This makes it possible to identify the main themes, motifs, and images of the Iranian fairy tale tradition. The limited number of academic works in Ukraine devoted to Iranian folklore, and especially to Iranian folk tales, highlights the novelty and relevance of this study. Its goal is to identify the typological and ideological features of the Iranian folk tale. The main task of the article is to define the key themes, motifs, and images found in Iranian folk tales, as well as their role in shaping a particular artistic worldview. The research methods used include theoretical analysis (review of scholarly literature on the topic), elements of comparative-thematic analysis, systematization, observation, and the descriptive method. The analysis of Iranian folk tales has made it possible to identify their main types, key themes and ideas, and character systems. The study has shown that these folk narratives reflect mental attitudes, concepts of good and evil, and the core values of the Iranian people shaped over centuries of historical development. The main types of Iranian folk tales include: popular, didactic, magical, humorous, and cumulative (frame) tales. Central themes of the Iranian fairy tale tradition are the struggle between good and evil, the search for justice, reward for virtue, overcoming hardship, fate as a higher force, and magical assistance. Characters include both mythological beings (peri, divs, the Simurgh) and everyday or historical figures (dervish, shah, young man, old man), who represent forces of good, evil, or neutrality, and reflect social ideas, moral ideals, and collective archetypes
DEVELOPING ENGLISH READING SKILLS THROUGH FANTASY LITERATURE: STRATEGIES AND CLASSROOMS TASKS
Full text linkУ статті запропоновано методологічні засади, зокрема стратегії читання й аудиторні завдання, для формування навичок читання англійською мовою на матеріалі фентезійної літератури. Роль автентичних текстів у викладанні англійської мови часто недооцінюється, проте їх використання значно покращує результати навчання й заохочує студентів до самостійної роботи. У цьому контексті використання фентезійної літератури є особливо ефективним, оскільки цей жанр сприяє емоційному та когнітивному розвитку здобувачів освіти. Запропоновані методологічні засади ґрунтуються на інтерактивній моделі читання, котра поєднує два процеси: низхідний (активізація фонових знань студентів для генерування гіпотез) і висхідний (декодування мовних одиниць). У статті зосереджено увагу на основних стратегіях читання, які спрямовані на розумінні тексту, і допоміжних, що стимулюють увагу й залученість студенів. Дослідження доводить ключову роль триетапного підходу – передтекстового (pre-reading), текстового (while-reading) і післятекстового (postreading) – в опануванні мови студентами середнього й поглибленого рівнів. Зазначається, що кожен із зазначених етапів спрямований на досягнення певної мети. Так, передтекстовий етап орієнований на активізацію фонових знань; текстовий – на розвиток навичок ознайомлювального (skimming) і пошукового (scanning) читання; післятекстовий етап призначений для продуктивного використання студентами мови. У статі звернено увагу на те, що в межах цих трьох етапів жанр фентезі є ефективним у розкритті творчого потенціалу, необхідного для збагачення студентів ментальним лексиконом і мовними конструкціями. На підставі цього в дослідженні пропонується структура й типи завдань у межах передтекстових, текстових і післятекстових стратегій з акцентом на важливості диференційованих завдань і лінгвістичного фокусу для різних рівнів володіння мовою (B1–C1). Пропонується структурований і практичний підхід до викладання англійської мови на матеріалі фентезійних текстів в умовах іншомовного навчання (EFL) за рахунок прикладів завдань, що орієнтовані на зміст, і завдань, котрі спрямовані на розвиток лексичних і граматичних навичок.The article offers a methodological framework, including reading strategies and classroom tasks, for developing English reading skills through fantasy literature. While the role of authentic texts in teaching English is often underestimated, their use greatly enhances learners’ progress and creates space for independent study. Fantasy literature is particularly effective in this regard, as it enhances both emotional and cognitive development. The proposed framework is based on an interactive model of reading, combining two processes – top-down process (evoking learners’ background knowledge to make hypotheses) and bottom-up processes (decoding language forms). This paper distinguishes between main reading strategies (directing learners towards the text comprehension), and supporting reading strategies (sustaining learners’ attention and motivation). The authors emphasize the crucial role of a three-stage approach (before-, while, and after-reading) in enhancing language acquisition among students of intermediate and advanced levels, each stage having its own objectives. The pre-reading stage aims at activating learners’ background knowledge; the while-reading stage develops skimming and scanning skills, and the post-reading stage demands from learners higher-order thinking and productive language use. With regard to these three stages, Fantasy genre has proved good at displaying imaginative potential necessary for enhancing readers’ mental lexicon and linguistic constructions. Additionally, the study suggests the structure and reading tasks within pre-, while-, and post-reading strategies, highlighting the importance of differential tasks and linguistic focus for different proficiency levels (B1–C1). By providing samples of content-focused tasks, as well as tasks aimed at lexical and grammatical development for different language levels (B1–C1), the paper ultimately offers a structured and practical approach for teaching English through fantasy texts in the EFL classroom
SPEECH PORTRAIT OF THE MODERN POLITICAL LEADER: LINGUISTIC AND PRAGMATIC ASPECT (BASED ON J. BIDEN’S DISCOURSE)
Full text linkУ статті представлено результати аналізу іллокутивних мовленнєвих актів у політичному дискурсі американського президента Дж. Байдена. Найчисленнішою групою мовленнєвих маніфестацій є репрезентативні мовленнєві акти, які становлять 58% від загальної кількості встановлених іллокутивних мовленнєвих актів. Залежно від того, чи бере мовець на себе повну відповідальність за істинність висловлювання, чи висловлює чужу думку, висловлює припущення або умовивід щодо чогось, репрезентативні мовленнєві акти було поділено на чотири основні розряди. Констативи становлять найчисленнішу категорію в політичних текстах (62%) і разом з евідентивами (20%) та дедуктивами (13%) формують корпус висловлювань, які володіють найбільшою асертивною іллокутивною силою і виражають констатацію стану справ у минулому, теперішньому та майбутньому. Супозитиви, на частку яких припадає 5%, є найменш уживаними через свою семантичну складову частину припущення і невпевненості у власних словах. Наступним за репрезентативністю іллокутивним мовленнєвим актом у політичних виступах Дж. Байдена є директиви, частка яких становить 18% від загальної кількості зафіксованих видів мовленнєвих актів у матеріалі дослідження, адже основна мета текстів – переконати аудиторію у правильності політики, що проводиться, і спонукати до визначених дій. Серед директивів найуживанішими (77% від усіх зафіксованих директивних прагматичних висловлювань) є прескриптивні мовленнєві акти (наказ, розпорядження, дозвіл, заборона й вимога), які повною мірою сприяють реалізації прагматичного ефекту Дж. Байдена на аудиторію, тоді як сугестиви (порада, пропозиція та попередження) становлять лише 23% від висловлювань цього прагматичного типу. В агітаційних текстах політик нерідко використовує інтеррогативні висловлювання – квестиви, що становлять 7% від загальної кількості іллокутивних актів в аналізованій вибірці. Експресиви становлять 12% від загальної кількості іллокутивних актів в аналізованій вибірці.The article presents the findings of an analysis of illocutionary speech acts in the political discourse of the American President J. Biden. The most prevalent category of speech manifestations is that of representative speech acts, which account for 58% of the total number of identified illocutionary speech acts. The categorisation of representative speech acts is dependent upon the assumption of responsibility for the truth of the statement by the speaker, the expression of another’s opinion, or the making of an assumption or inference about any matter. These acts were divided into four main categories. Statements constitute the most numerous category in political texts (62%), and, together with evidences (20%) and deductions (13%), form the corpus of statements that have the greatest assertive illocutionary power. These statements express a statement of a certain state of affairs in the past, present and future. Suppositives, which account for 5%, are the least used due to their semantic component of assumption and uncertainty in one’s own words. The following most prevalent illocutionary speech act in Biden’s political speeches is directives, constituting 18% of the total number of recorded speech acts in the study material. The primary objective of the texts is to persuade the audience of the correctness of the policy being pursued and to encourage specific actions. Of these directives, prescriptive speech acts (order, instruction, permission, prohibition and requirement) are the most prevalent, accounting for 77% of all classified directive pragmatic statements. These acts are instrumental in achieving Biden’s pragmatic effect on the audience. In contrast, suggestions (advice, suggestion and warning) account for a mere 23% of statements of this pragmatic type. In his campaign texts, the politician frequently employs interrogative statements, which account for 7% of the total number of illocutionary acts in the analysed sample. Expressives account for 12% of the total number of illocutionary acts in the analysed sample