Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
DIFFERENTIATION OF THE CONCEPTS WILL AND FREEDOM IN THE CONTEXT OF UKRAINIAN AND GERMAN LINGUOCULTURES
Full text linkУ статті висвітлено результати дослідження основних критеріїв диференціації концептів ВОЛЯ i СВОБОДА, здійсненого методом зіставного аналізу фразеологічних одиниць (ФО) української та німецької мов. Концепти диференційовано не лише в культурологічному аспекті та функціональності крізь призму кореляції із внутрішнім світом і парадигмою морально-ціннісних настанов людини, але й у їх філософському трактуванні. Констатовано етимологічну та семантичну гомогенність фразеологічних одиниць обох мов з компонентом СВОБОДА / FREIHEIT, що реалізується у трьох значеннях: існування без залежності від когось, перебування не в неволі, можливість діяти без заборон і перешкод у визначеній сфері. Більш диферентним постає концепт ВОЛЯ, оскільки він базується насамперед на лінгвокультурологічних конотаціях, закорінених у філософській картині світу окремого етносу. Показано, що загалом цей концепт відображає національну специфіку осмислення взаємопов’язаних понять «бажання», «влада», «свобода», і проілюстровано випадки асиметрії фразеологічних одиниць у ракурсі національних лінгвокультур. Так, ВОЛЯ вербалізується в українських фразеологічних одиницях із такою семантикою: свідоме регулювання своїх учинків, хотіння, владна поведінка, незалежність у діях; а WILLE у німецьких із такою: здатність наважуватися на якісь дії на основі осмисленої мотивації, твердий вольовий намір, усвідомлене прагнення до мети, виконання чиєїсь волі. Зроблено висновок, що концепт ВОЛЯ є релевантним насамперед для української етнокультури, де він постає невід’ємним компонентом національної свідомості, закоріненим історично. Натомість у фразеологічних одиницях німецької мови WILLE пов’язується майже суто з вольовою сферою особистості, а FREIHEIT не є питомим елементом німецької лінгвокультури. Здійснений огляд філософської думки засвідчив, що традиційно філософи не надавали поняттю «воля» семантики свободи: в античності воля поєднувалась із долею, у Новий час вона тлумачилась як свідомий феномен, розумний за своєю природою, а в модернізмі еволюціонувала до концепцій «волі до життя», «волі до влади» та «волі до пізнання і творчості». Аналізовані нами філософеми корелюють лише тоді, коли йдеться про «свободу волі» як деякі обмеження бажань людини.The article deals with the investigation of the main criteria for differentiating the concepts WILL and FREEDOM, carried out by means of a comparative analysis of phraseological units of the Ukrainian and German languages. The concepts are differentiated not only in the cultural aspect and functionality through the prism of correlation with the inner world and the paradigm of moral and value attitudes of a person, but also in their philosophical interpretation. The authors state the etymological and semantic homogeneity of the phraseological units of both languages with the component SVOBODA / FREIHEIT, which is realised in three meanings: existence without dependence on someone, being not in imprisonment, the ability to act without prohibitions and obstacles in a certain sphere. The concept WILL is more differentiated, since it is based primarily on linguocultural connotations rooted in the philosophical picture of the world of a particular ethnic group. It is shown that this concept reflects the national specificity of understanding the interrelated concepts of “desire”, “power”, “freedom”, and cases of asymmetry of the phraseological units in both national linguocultures are illustrated. Thus, VOLIA is verbalised in Ukrainian phraseological units with the following semantics: conscious regulation of one’s actions, desire, powerful behaviour, independence in actions; and WILLE in German with the following: ability to take certain actions on the basis of meaningful motivation, strong willed intention, conscious striving for a goal, fulfilment of someone’s will. It is concluded that the concept VOLIA is relevant primarily for Ukrainian ethnoculture, where it is an integral component of the national consciousness, rooted in history. Instead, in the phraseological units of the German language, WILLE is associated almost completely with the volitional sphere of the individual, and FREIHEIT is not a specific element of German linguoculture. The review of philosophical thought has shown that traditionally, philosophers did not attach the semantics of freedom to the concept of will: in antiquity, will was combined with fate, in modern times it was interpreted as a conscious phenomenon, reasonable in nature, and in modernism it evolved to the concepts of “will to life”, “will to power” and “will to cognition and creativity”. The analysed philosophemes correlate only in the concept of “free will” as a certain restriction of human desires
ЛІНГВІСТИЧНЕ МАСКУВАННЯ: КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ЕВФЕМІЗМІВ У СУЧАСНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
Full text linkThis study examines the phenomenon of linguistic camouflage through euphemisms in contemporary political communication, focusing on their role as tools for shaping public opinion and managing political discourse. The research analyses how euphemisms function as linguistic and sociocultural phenomena, particularly in political media communication. Through a comprehensive analysis of theoretical frameworks and practical applications, the study reveals that political euphemisms serve multiple functions: mitigating negative associations, smoothing conflict situations, and sometimes distorting factual information for political purposes. The investigation demonstrates that euphemisms in political discourse extend beyond traditional linguistic synonymy, operating as complex mental processes based on conceptual schemes and models of secondary knowledge interpretation. The research highlights the evolution of euphemisms from their original function as substitutes for taboo words to their current role as sophisticated tools of political communication. The findings indicate that political euphemisms are particularly prevalent in areas such as government, diplomacy, economics, war, and social issues, employing various linguistic means, including periphrasis, borrowings, and terms with deliberately ambiguous meanings. The study concludes that political euphemisms are essential tools in modern political communication, maintaining governmental image, managing public opinion, and navigating sensitive political topics domestically and internationally.У дослідженні розглянуто явище лінгвістичного маскування через евфемізми в сучасній політичній комунікації, зосереджено увагу на їхній ролі як інструментів формування громадської думки й управління політичним дискурсом. У межах дослідження аналізується функціонування евфемізмів як лінгвістичних і соціокультурних феноменів, особливо в політичній медіакомунікації. Комплексний аналіз теоретичних підходів і практичного застосування показує, що політичні евфемізми виконують кілька функцій: пом’якшення негативних асоціацій, згладжування конфліктних ситуацій, а інколи й викривлення фактичної інформації з політичною метою. Дослідження демонструє, що евфемізми в політичному дискурсі виходять за межі традиційної мовної синонімії, функціонують як складні ментальні процеси, засновані на концептуальних схемах і моделях вторинної інтерпретації знань. У роботі підкреслюється еволюція евфемізмів від їхньої первинної функції заміщення табуйованих слів до їхньої сучасної ролі як складних інструментів політичної комунікації. Результати дослідження свідчать, що політичні евфемізми особливо поширені в таких сферах, як державне управління, дипломатія, економіка, війна та соціальні питання. Вони використовують різноманітні мовні засоби, зокрема перифрази, запозичення та терміни з навмисно неоднозначними значеннями. У дослідженні робимо висновок, що політичні евфемізми є важливими інструментами сучасної політичної комунікації, оскільки допомагають підтримувати імідж влади, керувати громадською думкою і орієнтуватися в чутливих політичних питаннях як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні
ABBREVIATIONS AS A SPECIAL MARKER IN MODERN ENGLISH SCIENTIFIC DISCOURSE
Full text linkСтаття присвячена дослідженню функціонування англомовної термінологічної лексики в науковому дискурсі – абревіатур. Відомо, що систематично відбуваються процеси саморегуляції мови, які приводять до її dдосконалення – «еволюції». Студіювання тенденції розвитку мови є одним з актуальних напрямів сучасних наукових лінгвістичних пошуків, що і спонукало до вибору теми дослідження, де викладено класифікацію англомовних абревіатур за відповідними ознаками в науковому дискурсі. Резюмовано, що цей спосіб словотвору є дуже ефективним, оскільки його специфіка відображена в сучасних тенденціях глобалізації. Компоненти акронімів тісно пов’язані один з одним і набули великої популярності завдяки загальній тенденції до універсальності. Абревіація є одним із продуктивних способів словотворення та зумовлює формування складних слів, а саме: складноскорочених лексичних одиниць. Визначено, що абревіатури застосовуються в науковій сфері для зручності вживання професійної спеціалізованої лексики. Висвітлено особливості застосування абревіатур в наукових текстах, статтях як у панівному способі передачі інформації у процесі виникнення нового технізованого світу, нової техногенної цивілізації. Проаналізовано основні групи абревіатур. Зафіксовано приклади вживання англомовних абревіатур у наукову дискурсі. Зазначено, що застосування абревіатур не обмежується лише науковим дискурсом, а поширюється й на інші. Зроблений висновок полягає в тому, що для досягнення професійних результатів і ефективної вербальної комунікації необхідно використовувати відповідні абревіатури. Визначено перспективний напрям дослідження для їх подальшого аналізу.The article is devoted to the study aimed at the functioning of English terminological vocabulary in scientific discourse – abbreviations. It is known that there are certain processes of self-regulation of the language that lead to its improvement. The trend of language development is one of the current directions of modern scientific linguistic research, which prompted the choice of the topic. It outlines the classification of English abbreviations according to the relevant features in the scientific discourse. It is summarized that this method of word formation is very effective, as its specificity is reflected in the modern direction of the globalization process. The constituent parts of the acronym are closely related and have become widely popular due to the general trend towards universalization. Abbreviation is one of the productive methods of word formation and determines the formation of complex words, namely: complex abbreviated lexical units formed from parts of two or more words. It has been determined that abbreviations are used in scientific and technical fields for the convenience of using specialized professional vocabulary. The peculiarities of the use of abbreviations in scientific and technical texts, articles as a dominant method of information transmission in the process of the emergence of a new mechanized world, a new man-made civilization have been highlighted. The main groups of abbreviations have been analyzed. Examples of the English abbreviations in scientific discourse have been recorded. It has been noted that the use of abbreviations is not limited to scientific discourse, but also extends to other discourses. In conclusion, the necessity of using appropriate abbreviations is essential to achieve professional results and effective communication in this discourse. A promising field of research has been identified for further analysis of the use of abbreviations
РОМАН АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО «АНДРІЙ ЛАГОВСЬКИЙ» В ОПТИЦІ АВТОБІОГРАФІЗМУ
Full text linkThe article is dedicated to the comprehension of the poetological and functional features of autobiographism in the structure of Agatangel Krymskyi’s novel “Andriy Lahovskyi”. Relying on the established view in Ukrainian literary studies that autobiographism is a literary genre in which the author himself is the main character, and considering the foundations of autobiographical writing, which includes not only autobiography but also memoirs, diaries, correspondence, and autobiographical fiction, the study examines elements of autobiographism in Krymskyi’s novel. The article also presents reviews by Ivan Franko, Lesya Ukrainka, and contemporary literary scholars on Krymskyi’s work. Critics and literary researchers predominantly identify Krymskyi’s prose work as one of the most striking texts of early Ukrainian modernism. This autobiographical novel broke the taboo on public discussion of such topics as sexual orientation and the right to be oneself. At that time, realism held key positions in Ukrainian fiction. The literary-critical reception of Andriy Lahovskyi in a historiographical context provides grounds to refute the claim of a “vacuum of research interest” in Ukrainian literary studies regarding the author’s figure. To argue that Krymskyi, as a fiction writer, is entirely excluded from the canon of literary tradition would demonstrate a lack of understanding of the genesis of his aesthetic and artistic achievements. Autobiographism became a dominant feature of the writer’s idiolect, as he emphasized human self-discovery in his prose. The image of the main character, bearing his name – Andriy Lahovskyi – should not be simplistically interpreted as a mirrored copy or a naturalistic reconstruction of the author’s real-life persona. The novel’s narrative is a vivid example of autopsychologism, where the writer-narrator structures the plot and imagery of the text, endowing the literary characters with their own reflections, emotions, and experiences.Стаття присвячена осмисленню поетологічно-функціональних особливостей автобіографізму у структурі роману Агатангела Кримського «Андрій Лаговський». Спираючись на усталений у вітчизняному літературознавстві погляд на автобіографізм як літературний жанр, головним героєм якого є сам автор; основи автобіографістики, що включає, окрім автобіографії, мемуари (спогади), щоденники, почасти й листування, а також автобіографічні художні твори, у дослідженні осмислюються елементи автобіографізму в романі А. Кримського. Наведено також відгуки І. Франка, Лесі Українки та сучасних літературознавців про творчість А. Кримського. Переважно критики й дослідники літератури ідентифікують прозовий твір А. Кримського як один із найяскравіших текстів раннього українського модернізму. Це автобіографічний роман, що порушив табу на публічне обговорення таких тем, як сексуальна орієнтація і право бути собою. В українській белетристиці на той час ключові позиції займав реалізм. Осмислення літературно-критичної рецепції роману А. Кримського «Андрій Лаговський» в історіографічному аспекті надає підстави спростувати тезу про «вакуум дослідницького інтересу» у вітчизняному літературознавстві до постаті автора твору. Стверджувати, що А. Кримський як белетрист узагалі не вписаний у канон літературної традиції, означає демонструвати незнання генези його естетико-художніх здобутків. Автобіографізм став домінантною рисою ідіостилю митця, який у прозовому творі акцентував на самопізнанні людини. Образ головного героя роману, що носить його ім’я, – Андрія Лаговського – не варто трактувати спрощено як віддзеркалену копію або натуралістичну реконструкцію реально-біографічної особистості автора. Наратив роману є яскравим зразком автопсихологізму, коли письменник-адресант структурує сюжетно-образну палітру тексту, наділяючи літературних героїв власними роздумами, почуттями тощо
STYLISTIC MEANS OF UPDATING THE CONCEPT OF CRIME IN ENGLISH FICTION NARRATIVE
Full text linkПротягом тисячоліть у кримінальній літературі створено багату колекцію творів різних літературних жанрів: оповідань, романів, новел, п’єс. Кримінальна література, особливо зараз, є найбільшим жанром, який може запропонувати художня література, і це відчувалося ще в 1920-х роках. Книга за книгою, журнал за журналом виходять з-під пера, переповнені вбивствами, крадіжками, підпалами, шахрайством, змовами, проблемами, головоломками, таємницями, гострими відчуттями, маніяками, шахраями, отруйниками, фальсифікаторами, поліцією, шпигунами, секретними службовцями, детективами, аж поки не здається, що половина світу має бути зайнята тим, що загадує загадки, які має розгадати інша половина. Літературознавчі студії детективного жанру є завжди актуальними, адже протягом усієї історії становлення кримінальної літератури загалом цей жанр викликав велику кількість питань і суперечок. Це можна пояснити великою популярністю детективів тривалий час, зміною вже усталених поглядів на літературний процес загалом і дискусійним питанням про місце детективу в літературі. Проте більшість учених сходяться на тому, що детектив, без сумніву, є повноправним та повноважним у світовому літературному процесі. Одним із секретів популярності детективного жанру є ще й те, що таке читання приносить інтелектуальне задоволення. Модель детективу містить щось глибоко заспокійливе: у фіналі неймовірна таємниця обов’язково буде розкрита. Те, що пропонує читачеві автор детективу, – не просто загадка, а складне завдання, розв’язок якого має вразити читача. У дослідженні жанру тексту передусім необхідно звернути увагу на важливі складники, а саме: на його формат, лексику, граматику, насиченість термінології (наукові тексти), велику кількість прикметників (художня література). У творах жанру кримінальної літератури особлива увага приділяється опису скоєння злочинів і процесу їх розслідування. Наявність стилістичних засобів у творах цього жанру відіграє неабияку роль. Для розуміння повної картини сюжету й уявлення художнього образу авторами застосовуються мовні засоби (стилістичні фігури). Вони утворюють яскраві несподівані асоціації, посилюють емоційну напругу, чим дають змогу читачеві репродуктивно уявити подію або персонажа і відчути його емоційний стан.For thousands of years, criminal literature has created a rich collection of works of various literary genres: short stories, novels, short stories, plays. Crime fiction, especially now, is the biggest genre that fiction has to offer, and it felt that way back in the 1920s. Book after book, magazine after magazine comes out full of murder, theft, arson, fraud, conspiracies, problems, puzzles, mysteries, thrills, maniacs, crooks, poisoners, counterfeiters, police, spies, secret agents, detectives, until it seems that half the world must be occupied in making up the riddles that must be solved the other half. Literary studies of the detective genre are always relevant, because throughout the history of the formation of criminal literature in general, this genre has caused a large number of questions and controversies. This can be explained by the great popularity of detectives for a long time, the change of already established views on the literary process in general, and the debatable question about the place of the detective in literature. A lot of scientists comes down to the fact that the detective, without a doubt, is full-fledged and authoritative in the world literary process. One of the secrets of the popularity of the detective genre is that such reading brings intellectual pleasure. There is something deeply reassuring about the detective model: in the finale, an incredible mystery will surely be revealed. What the detective author offers to the reader is not just a riddle, but a complex task, the solution of which should impress the reader. When studying the genre of the text, first of all, it is necessary to pay attention to important components, namely, its format, vocabulary, grammar, saturation of terminology (scientific texts), a large number of adjectives (fiction). In the works of the genre of criminal literature, special attention is paid to the description of the commission of crimes and the process of their investigation. The presence of stylistic means in the works of this genre plays a significant role. To understand the full picture of the plot and the representation of the artistic image, the authors use linguistic means (stylistic figures). Forming vivid unexpected associations, intensifying emotional tension, they allow the reader to reproducibly imagine an event or a character and feel his emotional state
RHYTHM CHARACTERS IN ENGLISH AND UKRAINIAN COMMUNICATION
Full text linkМетою цього дослідження є визначення ритмоструктур англомовного та україномовного спілкування. Залежність ритмічної структури мовних реалізацій від їхньої стилістичної модифікації і модально-емоційної забарвленості висловлювання зумовила методологію проведення аналізу проблеми. Стилістична та емфатична маркованість просодії призводить до варіативності інтонаційних моделей, у тому числі ритмічних структур синтагм. Як свідчать результати дослідження, спільним для обох мов є випадки повної втрати головного наголосу, його переміщення на місце другорядного наголосу. Руйнуються звичні стереотипи акцентно-ритмічної організації синтагм чи окремих слів за рахунок використання нестандартних способів реалізації наголосу: різкого підвищення гучності, зміни напрямку руху основного тону та збільшення інтервалу його зміни, появи паузи між частиною слова з другорядним наголосом та складом, що несе на собі головний наголос. Характерним способом комплексного використання просодичних засобів при фонетичному оформленні розмовного стилю є різноманітність характеру шкали, яка використовується для оформлення синтагми залежно від модально-емоційного забарвлення висловлювання. Якщо в емфатично-нейтральній мові нормативним вважається використання ступінчастої шкали (склади в межах однієї ритмогрупи вимовляються на одному рівні), або монотонної шкали (ненаголошені склади в межах ритмогрупи продовжують рух тону ударних складів), то в емфатично маркованій мові характер руху тону в ритмогрупі має форму скандентної шкали.The purpose of this investigation is to identify the rhythmic structures of English and Ukrainian speech. The dependence of rhythmic structure on stylistic modification and modal-emotional influence determined the methodology of the analysis of the problem. The stylistic and emphatic marks of prosody leads to variability in intonation patterns, including the rhythmic structures of syntagmas. Comparison of the research results demonstrate that in both languages one observes the loss of the main stress and its realization in place of the secondary stress. Basic stereotypes of accentual-rhythmic organization of syntagmas and other words of the structure are ruined, thus non-standard ways of stress exercising are in use: a sharp change of loudness, variety of configurations of the fundamental tone direction, increasment of the interval, appearance of pauses between parts of the word with the secondary stress and the syllable that carries the main stress. A complex exploiation of prosodic features in the phonetic design of a conversational style is the diversity of the scale building in emphatic speech. In emphatic-neutral communication it is normal to expect a stepping head (units within one rhythmic group appear on the same level), or a monotonous head (the unstressed syllables within a rhythmic group continue the movement of the tone in the stressed syllable. In the emphatically marked language the character of the tone in the rhythmic group takes the form of a scandent scale
THE MAIN FEATURES OF THE CONTEXTUAL USE OF TOURISM TERMS IN PROFESSIONAL ENGLISH
Full text linkУ статті обґрунтовано актуальність використання туристичних термінів у професійній англійській мові. По-перше, англійська мова вважається міжнародною мовою в усіх галузях діяльності, таких як бізнес, наука, освіта, комп’ютерні технології тощо. Туристична галузь не є винятком. Англійська мова виступає спільною мовою спілкування для відвідувачів, працівників готельного бізнесу та постачальників послуг з різних мовних груп. По-друге, чим більше слів і виразів знає людина, тим вільніше вона спілкується з іноземцями. Володіння англійською мовою дозволяє вільно спілкуватися з людьми з усього світу, розширюючи кругозір та пізнаючи різні культури. У статті визначено головні особливості контекстуального використання туристичних термінів у професійній англійській мові. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження, як описовий (для загальної характеристики основних ознак туристичних термінів англійської мови); контекстно-інтерпретаційний (для виявлення основної функції туристичних термінів англійської мови), а також метод створення проблемної ситуації за допомогою туристичних термінів англійської мови. Доведено, що англійська лексика рясніє величезною кількістю туристичних термінів та ідіом, які мають своє індивідуальне значення у відповідному контексті. З одного боку, професійна туристична англійська мова є точною та зрозумілою, але, з іншого боку, все ж необхідно бути дуже уважним та чітко розуміти контекст використання певного слова в тій чи іншій ситуації, пов’язаної з різними процедурами в аеропорту, типами рейсів, різними видами транспорту та проживанням у готелі. Слід додати, що регулярне розширення словникового запасу, його запам’ятовування та, звичайно, систематичне використання в певному контексті не тільки підвищить культурний рівень людини, але й допоможе їй уникнути неприємних інцидентів у відпустці, незалежно від обставин. Саме тому використання ідіом та їх переваги в професійній туристичній англійській мові будуть предметом наших майбутніх досліджень.The article deals with the relevance of the use of tourism terms in professional English. Firstly, English is considered to be an international language in all spheres of activity, such as business, science, education, computer technology etc. Tourism area is no exception. English acts as a common language of communication for visitors, hospitality workers and service providers from different linguistic groups. Secondly, the more words and phrases a person knows, the more freely he communicates with foreigners. Knowing English allows to communicate freely with people from all over the world, expanding horizons and learning about different cultures. Thirdly, the study of foreign languages is unavoidable because the English language is full of ambiguous words, set expressions and a huge number of idioms and phrasal verbs. Fourthly, knowledge of foreign languages will always come to the rescue in a foreign country and will help to avoid incidents, connected with language barrier, many pitfalls and mishaps in terminology. The article defines the main characteristics of the contextual use of tourism terms in professional English. To achieve this goal, the following research methods were used: descriptive (for a general description of the main features of tourism terms in English); contextual-interpretive (to identify the main function of tourism terms in English), as well as the method of creating a problem situation with the help of tourism terms in English. The author highlights the main features of tourism terms in English; identifies the main function of tourism terms in English; determines the peculiarities of the use of tourism terms in English. It has been proved that the English vocabulary is full of a huge number of tourism terms that have their own individual meaning in the appropriate context. On the one hand, Professional Tourist English is precise and understandable, but, on the other hand, it is still necessary to be very careful and clearly grasp the context of the use of a certain word in a given situation, related to different procedures at the airport, types of flights, various means of transport and hotel accommodation. It should be added that regular expanding of vocabulary, memorizing it and, of course, systematically using it in a certain context will not only increase people’s cultural level, but will also help them avoid unpleasant incidents on vacation, regardless of the circumstances. Therefore, the use of tourist idioms and their advantages in Professional Tourist English will be the perspective of our future research
ОЦІНКА РИЗИКУ ПОРУШЕННЯ СТАЛОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ МОРСЬКОГО КОНТЕЙНЕРНОГО ТЕРМІНАЛУ
Full text linkSustainable operation of sea container terminals provides the necessary level of container logistics, which is important for the country's transport industry and the competitiveness of Ukrainian ports. For enterprises that are associated with a certain production system and a corresponding set of technical means and technological equipment, sustainable operation is determined by the ability to ensure a certain level of production capacity. For container terminals, such a characteristic is the terminal's throughput capacity. Ensuring a certain level of terminal throughput is based on monitoring and assessing the risks of disruption of sustainable operation for the further development of an appropriate set of countermeasures. A method for assessing the risk of disruption of sustainable operation of a container terminal in the context of its technical and technological system is proposed. The assessment of the risk of sustainable operation of a terminal as a whole involves a step-by-step consideration of the risk of the operation of the technological complex of a particular berth, as well as the risk of the operation of certain technological equipment – taking into account the decomposition of the terminal's throughput capacity and the conditions of its sustainable operation. This approach takes into account a certain influence of equipment and berths on the overall throughput of the terminal. The proposed method is based on existing approaches to risk assessment in various areas, developing them taking into account the essence and accepted criteria for sustainable operation, as well as in an applied direction taking into account industry specifics when forming a system of influence factors, as well as when formalizing the levers of elements (equipment) and subsystems (berths) in the structure of the general (integral) risk of disruption of the sustainable operation of the terminal. Relevant experimental calculations have been carried out to verify the operability of the proposed method and its reliability.Стале функціонування морських контейнерних терміналів забезпечує необхідній рівень контейнерної логістики, що є важливим для транспортної галузі країни та конкурентоспроможності українських портів. Для підприємств, які пов’язані з певною виробничою системою та відповідним комплексом технічних засобів та технологічного обладнання, стале функціонування визначається можливостю забезпечення певного рівня виробничої потужності. Для контейнерних терміналів такою характеристикою є пропускна спроможність терміналу. Забезпечення певного рівня пропускної спроможності терміналу базується на моніторингу та оцінки ризиків порушення сталого функціонування для подальшої розробки відповідного комплексу заходів протидії. Запропоновано метод оцінки ризику порушення сталого функціонування контейнерного терміналу у контексті його техніко-технологічної системи. Оцінка ризику сталого функціонування терміналу в цілому передбачає покроковий розгляд ризику функціонування технологічного комплексу певного причалу, а також ризику функціонування певного технологічного обладнання – враховуючи декомпозицію пропускної спроможності терміналу та умови його сталого функціонування. Такій підхід враховує певний вплив устаткування та причалів на загальну пропускну спроможність терміналу. Запропонований метод базується на існуючих підходах для оцінки ризиків у різних сферах, розвиваючи їх з урахуванням сутності та прийнятих критеріїв сталого функціонування, а також у прикладному напрямку з врахуванням галузевої специфіки при формуванні системи факторів впливу, а також при формалізації важелів елементів (устаткування) та підсистем (причалів) у структурі загального (інтегрального) ризику порушення сталого функціонування терміналу. Проведено відповідні експериментальні розрахунки з метою перевірки працездатності запропонованого методу та його достовірності
CONTAINER TRANSPORTATION BY FERRY IN THE BLACK SEA AS PART OF THE TRANS-CASPIAN INTERNATIONAL TRANSPORT ROUTE
Full text linkВступ. Контейнеропотік між Східною Азією та Європейським Союзом є одним з найбільших за об’ємом. Широкомасштабне російське вторгнення в Україну призвело до зменшення популярності так званого «Північного коридору» – транспортної системи, що сполучає Китай з країнами ЄС, та вимусило вантажовласників обирати альтернативні шляхи доставки. Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут знову привернув до себе увагу, як мультимодальний шлях доставки вантажів з Китаю до ЄС. Цей маршрут, який проходить через декілька країн Середньої Азії, на сьогоднішній день є потенційною альтернативою для наземного логістичного ланцюга перевезення вантажів, який раніше йшов по території росії. Однією з ланок даного шляху є морське перевезення вантажів з портів Грузії/Туреччини до морських портів східного берегу Чорного моря. Одним з варіантів такого маршруту є поромне сполучення між грузинськими та турецькими портами з портом Чорноморськ. Мета. Метою статті є огляд контейнерних вантажопотоків, що рухаються по Транскаспійському міжнародному транспортному маршруту, та аналіз перспектив використання поромних перевезень у ланцюгу доставки вантажів. Результати. Аналіз перевезень довів, що Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут представляє для України дуже перспективну схему доставки вантажів з Китаю, а також транзитних перевезень на напрямку Східна Азія-ЄС. Незважаючи на конкуренцію портів Румунії та Болгарії, залізничні поромні перевезення з Грузії до порту Чорноморськ мають певні переваги і потенціал розвитку. Висновки. Залізничні поромні перевезення контейнерів за напрямом Батумі/Поті-Чорноморськ дозволять український транспортній системі долучитись до Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, та переведуть частину контейнерного вантажопотоку між Китаєм та ЄС через територію України. Незважаючи на це, такий вид сполучення має певні недоліки, які вимагають більш докладного порівняння з традиційним контейнерним перевезенням суднами-фідерами.Introduction. The container traffic between East Asia and the European Union is one of the largest in terms of volume. The large-scale Russian invasion of Ukraine has led to a decline in the popularity of the so-called “Northern Corridor” – a transport system connecting China with the EU countries, and has forced cargo owners to choose alternative delivery routes. The Trans-Caspian international transport route has again attracted attention as a multimodal route for delivering goods from China to the EU. This route, which passes through several Central Asian countries, is currently a potential alternative to the land logistics chain for transporting goods from China to the EU, which previously ran through the territory of Russia. One of the links of this route is the sea transportation of goods from the ports of Georgia/Turkey to the seaports of the eastern coast of the Black Sea. One option for such a route is a ferry connection between Georgian and Turkish ports with the port of Chornomorsk. Purpose. The purpose of the article is to review container cargo flows moving along the Trans-Caspian international transport route and analyze the prospects for using ferry transportation in the cargo delivery chain. Results. The analysis of transportation has proven that the Trans-Caspian international transport route represents a very promising scheme for Ukraine for the delivery of goods from China, as well as transit transportation between East Asia and the European Union. Despite the competition from the ports of Romania and Bulgaria, rail ferry transportation from Georgia to the port of Chornomorsk has certain advantages and development potential. Conclusions. Rail ferry transportation of containers in the direction of Batumi/Poti-Chornomorsk will allow the Ukrainian transport system to join the functioning of the Trans-Caspian international transport route and will transfer part of the container cargo flow between China and the EU through the territory of Ukraine. Despite this, this type of connection has certain disadvantages that require a more detailed comparison with traditional container transportation by feeder vessels
ПІДВИЩЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПОВЕРХОНЬ ЗАСОБІВ НАВІГАЦІЇ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
Full text linkIntroduction. Ensuring global communication is crucial for cargo delivery by water transport within clearly established deadlines. Thus, the reliability of ship radar systems is essential. At the same time, for the reliable operation of radar systems, it is necessary to monitor the condition of their external surfaces, particularly paint coatings. Purpose. Develop mathematical models for predicting the characteristics of polymer coatings intended for protecting the surfaces of ship navigation aids. Results. To create polymer coatings designed for protecting the surfaces of metal structures, particularly the surfaces of navigation equipment, the epoxy oligomer ED-20, cured with polyethylene polyamine (PEPA), was chosen as a binder. To improve the properties of protective coatings, the following were used: a nanodispersed fullerene-carbon black mixture, with a dispersion of 30…40 nm, and trimethoprim, with a dispersion of 5…10 μm. The optimal content of each filler in the polymer volume was determined based on comprehensive studies of the properties and structure of polymer coatings. To ensure the maximum effect in the form of a ratio of the structure and properties of polymer coatings, mathematical models were developed in the work using the Statgraphics Centurion 19 software, which allowed optimizing the composition of differently dispersed fillers in the matrix to ensure the desired functional properties of materials. Conclusions. The rational combination of micro– and nanoscale fillers allowed the structure of the polymer to be changed. This ensured the maximum value of the adhesive strength at separation, which is 42.0 MPa, and impact strength – 17.2 kJ/m2 when introducing trimethoprim into the polymer volume at a content of – 10 pts.wt., and a nanodispersed fullerene-carbon black mixture – 0.050 pts.wt. The developed mathematical models and graphic response surfaces allow us to predict the final properties of polymer coatings. The developed coatings can be used to improve the operational characteristics of ship navigation aids.Вступ. Забезпечення глобального зв’язку має вирішальне значення для постачання вантажів водним транспортом у чітко встановлені терміни. Таким чином, вагомим є надійність суднових радіолокаційних систем. При цьому для надійної експлуатації радіолокаційних систем необхідно контролювати стан їх зовнішніх поверхонь, зокрема стан лакофарбових покриттів. Отже, метою роботи є розроблення математичних моделей для прогнозування характеристик полімерних покриттів призначених для захисту поверхонь суднових засобів навігації. Результати. Для створення полімерних покриттів призначених для захисту поверхонь металоконструкцій, зокрема поверхонь навігаційного обладнання, у якості зв’язувача обрано епоксидний олігомер ЕД-20, який затверджували поліетиленполіаміном (ПЕПА). Для поліпшення властивостей захисних покриттів використано: нанодисперсну фулереносажову суміш, дисперсністю 30…40 нм і триметоприм, дисперсністю 5…10 мкм. На основі комплексних досліджень властивостей і структури полімерних покриттів визначено оптимальний вміст кожного наповнювача у об’ємі полімеру. Для забезпечення максимального ефекту у вигляді співвідношення структури і властивостей полімерних покриттів у роботі розроблено математичні моделі, з використанням програмного забезпечення Statgraphics Centurion 19, які дозволили оптимізувати склад різнодисперсних наповнювачів у матриці для забезпечення бажаних функціональних властивостей матеріалів. Висновки. Раціональне поєднання наповнювачів мікро- і наномасштабного рівня дозволило змінити структуру полімеру. Це дозволило забезпечити максимальне значення адгезійної міцності при відриві, яка становить 42,0 МПА і ударної в’язкості – 17,2 кДж/м2 при введенні у об’єм полімеру триметоприму за вмісту – 10 мас.ч., і нанодисперсної фулереносажової суміші – 0,050 мас.ч. Створені математичні моделі і графічні поверхні відгуків дозволяють прогнозувати вихідні властивості полімерних покриттів. Розроблені покриття можливо використовувати для підвищення експлуатаційних характеристик суднових засобів навігації