Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
SEMANTIC CRITIQUE OF THE TERM “WORLD PICTURE”: THE PROBLEM OF TERMINOLOGICAL ADEQUACY
Full text linkУ статті здійснено критичний аналіз терміна «картина світу» в українському гуманітарному дискурсі з урахуванням його історії, семантики й концептуального змісту. Актуальність дослідження зумовлена поширеним уживанням терміна в лінгвістиці, філософії мови, культурології та когнітивній науці, попри його термінологічну неоднозначність. Звертається увага на розбіжність між динамічною природою концептуального утворення, що позначається цим терміном, і семантикою самого слова «картина», яке передає статичність, завершеність і зорову репрезентативність. Особливу увагу приділено історичним джерелам терміна, зокрема його походженню з німецького Weltbild, який спочатку функціонував у природничому дискурсі (у працях Герца), а пізніше був адаптований у неогумбольдтіанській традиції для опису когнітивного світобачення. Установлено, що український термін виник шляхом калькування з російського перекладу, без урахування семантичної й етимологічної глибини. У статті проведено семантичний аналіз лексем «картина» і Bild, на основі чого обґрунтовано термінологічну неадекватність усталеного словосполучення «картина світу» як назви для процесуального й багатовимірного концепту. Запропоновано аргументи щодо можливості переосмислення терміна або введення альтернативних номінацій, які краще відображали б динамічну природу когнітивного бачення реальності.The article presents a critical analysis of the term “world picture” in Ukrainian humanities, focusing on its semantic, historical, and conceptual dimensions. The relevance of the study stems from the widespread use of the term in linguistics, philosophy of language, cultural studies, and cognitive science despite its internal contradictions. The paper highlights the discrepancy between the dynamic nature of the conceptual entity it denotes and the semantics of the noun “picture”, which suggests static, finalised, and visually fixed representations. Special attention is paid to the historical origins of the term, especially its derivation from the German Weltbild, initially used in the natural sciences (notably by Hertz) and later adapted by Neo-Humboldtian scholars to denote linguistically conditioned conceptual worldviews. The article shows that the Ukrainian term was borrowed via a direct calque from russian, often without regard to the deeper semantic and etymological nuances. A comparative semantic analysis of the lexemes картина (picture) and Bild is conducted, revealing the terminological inadequacy of the established phrase “world picture” to describe a complex, dynamic, and processual conceptual construct. The author outlines arguments for reconsidering the existing term and suggests exploring alternative designations more suitable for representing the nature of cognitive world modeling
SYMPTOMS OF THE CRISIS OF NATIONAL AND CULTURAL IDENTITY IN OLHA KOBYLIANSKA’S NOVEL “ZA SYTUATSIIAMY”: A PROBLEM-ORIENTED ANALYSIS
Full text linkУ статті проаналізовано низку проблем («подвійності» душі, родинного виховання, «лагідної» русифікації, мови як національного маркера, зради Батьківщини), порушених у повісті О. Кобилянської «За ситуаціями», які є симптомами кризи національно-культурної ідентичності персонажів твору. Актуальність дослідження визначається тим, що проблематика, пов’язана з національною ідентичністю, залишаючись одним із недостатньо висвітлених аспектів у сучасному кобилянськознавстві, водночас має катарсичний потенціал у пору екзистенційного виклику для української нації. Усі ключові персонажі повісті зростають у мультикультурному просторі, зазнаючи впливу сторонніх (подекуди шовіністських) наративів, що зумовлює складний процес формування їхньої національної самосвідомості. Поміж рядків авторка акцентує на важливості патріотичного виховання в родині, якого не зазнала талановита піаністка Аглая-Феліцітас Федоренко. Відтак дівчина стала легкою здобиччю пропагандистів-русофілів через посередництво нареченого Андрія, що згодом помирає. Зустріч із професором Чорнаєм (у його біографії також був період прихильності до російської культури, який вдалося подолати завдяки науковому пізнанню) знову привносить у її життя кохання і стає початком болісного шляху прощання з ідеологічним спадком, переосмислення колись сприйнятих на віру цінностей, віднайдення національної ідентичності. Простежуємо еволюцію поглядів Аглаї-Феліцітас, яка спочатку називає рідну мову жаргоном, соромиться нею спілкуватися, а згодом відвідує лекції з української та виконує україномовну пісню. Ще один персонаж повісті, Йоганес Шварц, який називає себе «зінтернаціоналізованим українцем», попри багаторічні мандри чужими землями, не втрачає культурної пам’яті, пам’яті роду. У межовій ситуації, за крок до зради Батьківщини, він чує українську пісню – і, переживаючи глибоке зворушення, відмовляється від ганебних намірів. Повість О. Кобилянської «За ситуаціями» актуалізує болісні й дражливі питання, пов’язані з пошуком і збереженням національної ідентичності, що особливо важливі в сучасному контексті.This article analyzes a number of problems (“duality” of the soul, family upbringing, “gentle” russification, language as a national marker, betrayal of the Motherland) raised in O. Kobylianska’s novel “Za sytuatsiiamy” (“In pursuit of Situations”), which are interpreted as symptoms of the crisis of national and cultural identity of the characters. The relevance of the study is determined by the fact that the issues, related to national identity, while remaining one of the insufficiently covered aspects in contemporary Kobylianska studies, at the same time has a cathartic potential in a time of existential challenge for the Ukrainian nation. All the key characters of the novel grow up in a multicultural space, being influenced by foreign (sometimes chauvinistic) narratives, which complicates the process of forming their national identity. Between the lines, the author emphasizes the importance of patriotic upbringing in the family – something the talented pianist Aglaia-Felicitas Fedorenko has never experienced. As a result, the girl became an easy prey for russophile propagandists through her fiancé Andrii, who later died. Her relationship with Professor Chornai (who also experienced a phase of admiration for russian culture, which he managed to overcome thanks to his scientific knowledge) brings love back into her life but also marks the beginning of a painful journey of saying goodbye to her ideological heritage, rethinking her once-taken-for-granted values, and finding her national identity. The evolution of Aglaia-Felicitas’s views is clearly traceable: from initially labeling her native language a jargon and being ashamed to speak it, to attending Ukrainian language lectures and eventually performing a Ukrainian-language song. Another character in the novel, Johannes Schwartz, who calls himself an “internationalized Ukrainian”, despite years spent abroad, does not lose touch with his cultural memory. In a borderline situation, on the verge of betraying his homeland, he hears a Ukrainian song and, deeply moved, refuses to act dishonorably. O. Kobylianska’s novel “Za sytuatsiiamy” brings to the forefront painful and sensitive questions concerning the search for and preservation of national identity, which are especially important in the current context
FORMATION OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF FOREIGN STUDENTS IN A PRACTICAL COURSE OF UKRAINIAN LANGUAGE
Full text linkСтаття присвячена дослідженню формування комунікативної компетентності іноземних студентів на практичних заняттях з української мови в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Викладачі мають сформувати навички вільного спілкування на різноманітні побутові теми, а надалі з метою професійного й особистісного розвитку інокомунікантів. Автори статті проаналізували велику кількість наукових досліджень з проблеми формування комунікативної компетентності як частини міжкультурної комунікації. Окреслили умови, яких викладачеві варто дотримуватися під час удосконалення вміння спілкуватися, а також навели основні лінгводидактичні принципи формування комунікативної компетентності. У розвідці автори зазначають умови успішного формування комунікативної компетентності: потрібно враховувати психолого-вікові особливості іноземного студента; варто розуміти сприятливі соціальні умова й ступінь адаптації здобувача; викладач має володіти високими методичними навичками та професійною майстерністю; підвищення рівня мотивації студента-іноземця під час вивчення української мови й активізація самостійної навчальної діяльності; застосування інноваційних прийомів навчання. Описано досвід викладання дисципліни «Практичний курс української мови» в четвертому семестрі бакалаврської філологічної освітньої програми «Українська мова та переклад (для іноземців)» на кафедрі української філології для іноземних громадян Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автори описують зміст трьох основних модулів робочої програми, а також способи поєднання граматичного й лексичного матеріалу, яким чином варто враховувати національні чи суспільні відмінності здобувачів, як необхідно організувати самостійну роботу іноземних студентів. Зроблено висновок, що сформована на високому рівні комунікативна компетентність іноземного студента дасть йому змогу проявити себе в професійному розвитку, налагоджувати ділові й товариські контакти.The article is devoted to the study of the formation of communicative competence of foreign students in practical classes of the Ukrainian language at Taras Shevchenko National University of Kyiv. Teachers have to form the skills of fluent communication on various everyday topics, and further on, for the purpose of professional and personal development of foreign communicators. The authors of the article have analyzed a large number of scientific studies on the problem of forming communicative competence as part of intercultural communication. The conditions that a teacher should follow when improving communication skills are outlined, and the main linguodidactic principles of communicative competence formation are presented. The authors point out the conditions necessary for the successful formation of communicative competence: it is necessary to take into account the psychological and age characteristics of a foreign student; it is also necessary to understand the favorable social conditions and the degree of adaptation of the applicant; the teacher should have high methodological skills and professional skills; increasing the level of motivation of a foreign student in learning Ukrainian and activating independent learning activities; application of innovative teaching methods. The article describes the experience of teaching the discipline “Practical Course of the Ukrainian Language” in the fourth semester of the bachelor's philological educational program “Ukrainian Language and Translation (for Foreigners)” at the Department of Ukrainian Philology for Foreign Citizens of the Educational and Research Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv. The authors describe the content of the three main modules of the curriculum, as well as ways to combine grammatical and lexical material, how to take into account national or social differences of students, and how to organize independent work of foreign students. It is concluded that the high-level communicative competence of a foreign student will allow him or her to prove himself or herself in professional development, and will provide an opportunity to establish business and social contacts
PECULIARITIES OF PROFESSIONAL AND SPEECH INTERACTION WITH FOREIGN STUDENTS IN A MUSIC HIGHER EDUCATION INSTITUTION
Full text linkСтаття присвячена актуальним лінгводидактичним підходам, що відповідають на виклики надзвичайних умов, ґрунтуються на розвинених досягненнях комунікативної лінгвістики, ураховують специфіку ЗВО й орієнтуються на фахові потреби студентів залежно від кваліфікаційного рівня отримуваної ними освіти. Увагу зосереджено на значенні теорії мовленнєвих актів і її впливі на розвиток сучасної гуманітаристики, зокрема лінгводидактики. За методологічну основу лінгводидактичного дискурсу прийнято трактування мовленнєвого акту як руху інтенцій мовця в комунікації. Об’єктом дослідження є реальні фахові ситуації вокально-педагогічної комунікації в музичному ЗВО. Означено об’єктивні відмінності фахової та лінгводидактичної взаємодії з іноземними студентами. Обумовлено доцільність деталізованої класифікації вокально-педагогічних мовленнєвих актів. Простежено рух провідних комунікативних інтенцій педагога та їх реалізацію через мовленнєві акти. Визначено типологію висловлень вокального педагога за частотністю вживання у фаховому мовленні. Вивчено мовні засоби досягнення ілокутивної сили вокально-педагогічного висловлення в процесі індивідуального вокального уроку й відповідність аудитивних актів і фахових психофізичних реагувань іноземного студента до мовленнєвих інтенцій педагога. Підкреслено значення лінгводидактичних матеріалів професійного спрямування за умов дистанційного навчання для досягнення перлокутивного ефекту вокально-педагогічних висловлень. З’ясовано функційне значення вокальних термінів і професіоналізмів у ситуаціях фахової взаємодії й у мовній підготовці іноземців. Мотивовано доповнення визначень мовленнєвого акту (як здійсненого відповідно до принципів і правил мовленнєвої поведінки, прийнятих у цьому суспільстві) поняттям прийнятності в певній фаховій спільноті.The article is devoted to current linguodidactic approaches that respond to the challenges of emergency conditions, are based on the developed achievements of communicative linguistics, take into account the specifics of higher education institutions and are oriented towards the professional needs of students. Attention is focused on the significance of speech act theory and its influence on the development of modern humanities, in particular linguistic didactics. The methodological basis of linguodidactic discourse is the interpretation of the speech act as the movement of the speaker's intentions in communication. The subject of the research is professional communicative acts. The objective differences between professional and linguodidactic interaction with foreign students have been identified. The feasibility of a detailed classification of vocal-pedagogical speech acts has been determined. The movement of the teacher's leading communicative intentions and their implementation through speech acts has been traced. The typology of the vocal teacher's statements has been determined by the frequency of use in professional speech. The linguistic means of achieving the illocutionary force of pedagogical expression in the process of an individual vocal lesson and the interaction of the teacher's speech actions with the auditory acts and professional psychophysical reactions of a foreign student have been studied. The importance of professional linguodidactic materials under distance learning conditions for achieving the perlocutionary effect of vocal-pedagogical utterances has been emphasized. The addition of definitions of a speech act (as performed in accordance with the principles and rules of speech behavior accepted in a given society) to the concept of acceptability in a certain professional community has been motivated
THE CLASH OF TRADITIONAL AND EUROPEAN VALUES BASED ON THE CONCEPT OF ACCESSIBLE LANGUAGE IN THE MEDIA
Full text linkУ статті досліджено взаємодію між традиційними болгарськими цінностями та європейськими орієнтирами щодо доступної мови в медіа й публічних інституціях. У центрі уваги – готовність болгарського суспільства, зокрема молоді, сприймати європейську концепцію «простого мовлення» в громадській комунікації. Аналізується вплив культурних уявлень про мову й освіту на ставлення до спрощення мовлення та реалізації права на інформацію. Серед основних завдань дослідження такі: визначення сприйманих відмінностей між болгарськими та європейськими цінностями; вивчення ставлення молоді до мовного спрощення; аналіз ціннісних установок, що підтримують або відкидають ініціативу; прогнозування потенційної суспільної підтримки чи опору на основі конфлікту цінностей. Методологічну основу становило онлайн-опитування 93 студентів факультету журналістики Софійського університету. Кількісні результати доповнено якісними коментарями респондентів, що дало змогу виявити глибинні ціннісні орієнтації. Результати виявили складну картину ціннісних уявлень. Попри загальне прийняття європейських принципів – таких як інклюзія, толерантність і право на інформацію – і підтримку ідеї доступної комунікації, чимало опитаних висловлюють занепокоєння щодо можливого зниження рівня грамотності внаслідок мовного спрощення. Поширеним є переконання, що пріоритетом має бути підвищення рівня мовної культури громадян, а не адаптація мови медіа. Відмінності в уявленнях про професіоналізм журналіста також відображають цю суперечність: одні вважають головним дотримання мовних норм, інші – здатність чітко й доступно передавати складну інформацію. У підсумку зазначається, що, попри відкритість молоді до ліберально-демократичних цінностей Європи, глибоко вкорінене уявлення про значущість мовних норм може стати бар’єром на шляху впровадження концепції простої мови в Болгарії. Для подолання цього виклику необхідно збалансувати прагнення до інклюзивної комунікації з повагою до культурних уявлень про мову, освіту й професійну компетентність.This examines the interaction between traditional Bulgarian values and European orientations regarding accessible language in media and public institutions. The study focuses on Bulgarian society's, especially young people's, readiness to adopt the European concept of plain language in civic communication. It explores how cultural beliefs about language and education shape attitudes toward linguistic simplification and the right to information. Key research tasks included: identifying perceived differences between Bulgarian and European values; assessing youth attitudes toward language simplification; analyzing the value systems behind support or resistance; and forecasting societal acceptance or resistance based on these value dynamics. Methodologically, the study relied on an online survey of 93 journalism students at Sofia University. Quantitative results were enriched by qualitative explanations, offering insight into the underlying values influencing participants' views. Findings reveal a complex value landscape. While young Bulgarians largely embrace European principles like inclusion, tolerance, and the right to information – supporting simplified, accessible communication – many simultaneously express concern that such efforts could undermine literacy. A prevalent belief holds that improving citizens’ literacy is preferable to adjusting media language. Divergent understandings of journalistic professionalism reflect this tension: some prioritize linguistic standards, others emphasize clarity and accessibility. The study concludes that despite openness to European democratic values, a strong attachment to traditional linguistic norms may hinder the implementation of plain language in Bulgaria. Addressing this requires balancing inclusive communication goals with respect for cultural attitudes toward language and education
ІНСТРУМЕНТИ ПЕРСУАЗИВНОСТІ: МЕТОДИ МЕТАПРАГМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКОМОВНІЙ БІЗНЕС-КОМУНІКАЦІЇ
Full text linkThe purpose of the study is to analyze metapragmatic mechanisms that ensure the implementation of persuasive impact in modern Chinese business communication. Particular attention is paid to the study of lexical, grammatical, and stylistic tools that shape effective communicative influence, as well as the adaptation of these tools to the cultural specifics of the Chinese language environment. The study employs methods of metapragmatic analysis, encompassing the examination of the functional characteristics of linguistic means in the context of their impact on the recipient. The analysis was conducted based on texts of Chinese business communication, including official documents, business correspondence, negotiation scenarios, and other genres characteristic of modern business discourse. To identify the specific features of communication, the study considered socio-cultural aspects inherent to the Chinese linguistic environment, with an emphasis on interaction with international partners. The study provides the first comprehensive analysis of metapragmatic mechanisms in Chinese business discourse, focusing on the category of persuasiveness. Specific lexical tools, such as clichés, terminology, and metaphors, which create a positive emotional background and enhance communication efficiency, were identified. Grammatical constructions, including modal verbs, conditional sentences, and intensifiers, are considered significant tools of persuasion. Particular attention is paid to stylistic devices that enhance the imagery of expressions and improve their perception. The principle of reciprocity is highlighted as a key element in building trusting relationships, contributing to the harmonization of business interactions. This paper showcases how metapragmatic approach allows a deeper understanding of the mechanisms of implementing persuasive impact in Chinese business communication. The use of adapted lexical, grammatical, and stylistic tools ensures the accuracy and persuasiveness of statements, facilitates the establishment of trusting relationships, and considers the socio-cultural characteristics of the communicative process. The study emphasizes the importance of adhering to ethical standards and linguistic tact, which are the foundation for effective intercultural communication. The findings offer prospects for further analysis of business discourse in the context of globalization and the development of practical recommendations for improving communicative strategies.Метою дослідження є аналіз метапрагматичних механізмів, що забезпечують реалізацію персуазивного впливу в сучасній китайськомовній бізнес-комунікації. Особлива увага приділяється вивченню лексичних, граматичних і стилістичних засобів, які формують ефективний комунікативний вплив, а також адаптації цих засобів до культурних особливостей китайського мовного середовища. У дослідженні застосовано методи метапрагматичного аналізу, що охоплюють вивчення функціональних характеристик мовних засобів у контексті їх впливу на адресата. Аналіз проводився на основі текстів китайськомовної бізнес-комунікації, зокрема офіційних документів, ділового листування, переговорних сценаріїв та інших жанрів, характерних для сучасного бізнес-дискурсу. Для виявлення специфічних особливостей комунікації враховано соціокультурні аспекти, притаманні китайськомовному середовищу, з акцентом на взаємодії з міжнародними партнерами. У роботі вперше здійснено комплексний аналіз метапрагматичних механізмів у китайськомовному бізнес-дискурсі в контексті вивчення категорії персуазивності. Виявлено специфічні лексичні засоби, зокрема кліше, терміни й метафоричні вирази, які формують позитивний емоційний фон і підвищують ефективність комунікації. Граматичні засоби, зокрема модальні дієслова, умовні речення й інтенсифікатори розглядаються як важливі інструменти переконання. Окрему увагу приділено стилістичним засобам, які створюють образність висловлювань і покращують їх сприйняття. Принцип взаємності виділено як ключовий елемент побудови довірчих відносин, що сприяє гармонізації ділових взаємодій. Підкреслено, що метапрагматичний підхід дає змогу глибше зрозуміти механізми реалізації персуазивного впливу в китайськомовній бізнес-комунікації. Використання адаптованих лексико-граматичних і стилістичних засобів забезпечує точність і переконливість висловлювань, сприяє побудові довірчих відносин і враховує соціокультурні особливості комунікативного процесу. Дослідження підкреслює важливість дотримання етичних стандартів і мовного такту, що є основою для ефективної міжкультурної комунікації. Результати роботи відкривають перспективи для подальшого аналізу бізнес-дискурсу в умовах глобалізації й розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення комунікативних стратегій
LANGUAGE AND BELIEFS IN MODERN ENGLISH AMERINDIAN NOVEL BY LOUIS ELDRICH “THE LAST REPORT ON THE MIRACLES AT LITTLE NO HORSE”
Full text linkУ статті виявлено та проаналізовано використання мови Оджибве й англійської мови для передачі та підтримки культурних переконань, а також проаналізовано духовні концепції католицької й оджибвейської систем вірувань. Аналіз роману «The Last Report on the Miracles at Little No Horse» показав, що Льюіс Ердріч використовує мову Оджибве й англійську мови для передачі та підтримки культурних переконань Оджибве в сучасному художньому тексті. Мова Оджибве (Ojibwemowin) відіграє центральну роль у трансформації головного героя, отця Демієна/Агнес, від євроамериканського й католицького світогляду до того, що дедалі більше нагадує Оджибве. Водночас Л. Ердріч адаптує англійську мову, щоб розширити її здатність виражати концепції та переконання Оджибве. Католицизм виступає як дискурс в англійській мові, який створює місток між панівними євроамериканськими й індіанськими дискурсами. Католицький дискурс у романі трансформує стосунки читачів з англійською мовою. Виявлено, що протягом усього роману Льюіс Ердріч використовує слова та фрази Оджибве (перекладені й неперекладені), щоб ствердити цінність та актуальність мови Оджибве. Письменниця використовує гру слів і каламбури, які підкреслюють мінливість і невизначеність мови, вона надає мові духовного відображення та припускає, що мова й вірування мають матеріальні наслідки. Льюіс Ердріч грається зі словом «passion» (пристрасть) так, що ставить під сумнів християнські та євро-американські уявлення про духовність, водночас вона досліджує силу історій, зокрема оповідань святих, і їх роль у формуванні вірувань. Перспективою дослідження є конструювання образу оповідача/наратора етнокультурного наративу в романі Льюіс Ердріч «The Last Report on the Miracles at Little No Horse».The article identifies and analyzes the use of Ojibwe and English to convey and support cultural beliefs, and analyzes the spiritual concepts of Catholic and Ojibwe belief systems. An analysis of the novel “The Last Report on the Miracles at Little No Horse” shows that Louis Eldrich uses Ojibwe and English to convey and support Ojibwe cultural beliefs in a contemporary literary text. Ojibwe (Ojibwemowin) plays a central role in the transformation of the protagonist, Father Damien/Agnes, from a Euro-American and Catholic worldview to one that increasingly resembles Ojibwe. At the same time, L. Eldrich adapts English to expand its ability to express Ojibwe concepts and beliefs. Catholicism acts as a discourse in English that bridges the gap between dominant Euro-American and Native American discourses. The Catholic discourse in the novel transforms readers’ relationships with the English language. It has been found that throughout the novel, Louis Eldrich uses Ojibwe words and phrases (translated and untranslated) to assert the value and relevance of the Ojibwe language. The writer uses wordplay and puns that emphasize the fluidity and uncertainty of language, she gives language a spiritual reflection, and suggests that language and belief have material consequences. Louis Eldrich plays with the word “passion” in ways that question Christian and Euro-American notions of spirituality, while exploring the power of stories – and particularly the stories of saints – and their role in shaping beliefs. The perspective of our research is the construction of the image of the narrator/narrator of the ethnocultural narrative in Louis Eldrich’s novel “The Last Report on the Miracles at Little No Horse”
THE LANGUAGE COMPONENT IN FORMING THE IMAGE OF UKRAINE AS A MARITIME STATE
Full text linkУ статті розглянуто мовний складник як ключовий чинник формування позитивного іміджу України як морської держави. Підкреслено, що мова виконує не лише комунікативну, а і символічну функцію, репрезентуючи державу на міжнародній арені. Проаналізовано роль морської традиції у формуванні мовного простору України, її відображення в народній творчості, літературі та професійній комунікації. Особливу увагу приділено аналізу сучасного стану мовної політики у сфері морської фахової комунікації, що має відповідати як вимогам глобалізації, так і завданням зміцнення національної ідентичності. Окреслено роль морської термінології як засобу професійної комунікації й інструменту позитивної репрезентації держави у світі. Наголошено на необхідності активного розвитку української морської терміносистеми, її кодифікації та впровадження в освітній процес морських навчальних закладів. Визначено основні виклики, що постають перед мовною політикою в морській сфері, серед яких – потреба поєднання міжнародних стандартів морської комунікації з розвитком національної мовної традиції. Зазначено, що використання української мови в морському секторі є важливим чинником реалізації національних інтересів, забезпечення державної безпеки та підвищення міжнародного престижу країни.The article examines the linguistic component as a key factor in shaping the positive image of Ukraine as a maritime state. It is emphasized that language serves not only a communicative but also a symbolic function, representing the state on the international stage. The role of the maritime tradition in shaping Ukraine’s linguistic space and its reflection in folk art, literature, and professional communication is analyzed. Special attention is paid to the analysis of the current state of language policy in the sphere of maritime communication, which must meet both the demands of a globalized world and the tasks of strengthening national identity. It is proven that the use of the Ukrainian language in the maritime sector is an important factor in realizing national interests, ensuring state security, and enhancing the country’s international prestige. The role of maritime terminology as a means of professional communication and as an instrument of positive state representation in the world is outlined. The necessity of actively developing the Ukrainian maritime terminological system, its codification, and its integration into the educational process of maritime institutions is emphasized. The main challenges facing language policy in the maritime sphere are identified, including the need to combine international standards of maritime communication with the development of the national linguistic tradition. It is noted that the integration of the Ukrainian professional language into the training system of maritime specialists is a key to strengthening linguistic identity and enhancing Ukraine’s international image as a modern maritime state
THE ROLE OF TRANSLATION IN INTERCULTURAL AND POLITICAL INTERCOURSE
Full text linkСтаття присвячена визначенню ролі перекладу в міжкультурному і політичному діалозі в умовах сучасного мінливого світу. Автор визначає поняття міжкультурної політичної комунікації. У статті йдеться про те, що переклад слугує посередником між культурами і сприяє порозумінню між представниками різних держав. У роботі розглянуто, як переклад впливає на політичні процеси в контексті дипломатії та міжнародних відносин, окреслено функції дипломатії (виконавча, аналітична, безпекова, патронатна й інтервенційна), які впливають на тематику перекладів, та види дипломатії, як-от державна дипломатія, мультистороння (мультилатеральна) демократія, публічна дипломатія, гуманітарна дипломатія, культурна дипломатія, економічна дипломатія, консульська дипломатія. У статті визначено труднощі, з якими стикається перекладач під час виконання перекладу в міжнародній політичній сфері. До них належать відмінності у структурі мов, у лексичному складі, наявність культурних стереотипів і упереджень. До завдань, які повинен виконати перекладач під час виконання перекладу, належать відтворення культурного контексту, подолання культурних непорозумінь, визначення відповідників між системами цінностей у різних культурах, стимулювання шляхом кваліфікованого перекладу розвитку емпатії та порозуміння між учасниками комунікації на будь-якому рівні, сприяння ефективній міжкультурній комунікації на міжнародному рівні. Для виконання завдань у міжкультурній політичній сфері використовується як письмовий, так і усний переклад. Для успішної міжкультурної політичної комунікації на міжнародних заходах, конференціях, семінарах, зустрічах, мистецьких заходах тощо використовується синхронний і послідовний переклад, а також письмовий переклад у разі укладання угод і контрактів. Глобалізація, технологічні інновації, значні зміни в міжнародній політиці та поява різноманітних комунікаційних платформ створили нові можливості та серйозні виклики для професійних перекладачів. Технологічні розробки, як-от системи машинного перекладу та штучний інтелект (ШІ), мають великий вплив на переклад у сферах міжкультурної та політичної комунікації.The article is dedicated to defining the role of translation in intercultural and political dialogue in the conditions of the modern changing world. The author defines the concept of intercultural political communication. The article states that translation serves as a mediator between cultures and promotes understanding between representatives of different states. The paper examines how translation influences political processes in the context of diplomacy and international relations, outlines the functions of diplomacy (executive, analytical, security, patronage and interventional) which influence the subject areas of translation? And types of diplomacy such as state diplomacy, multilateral diplomacy, public diplomacy, humanitarian diplomacy, cultural diplomacy, economic diplomacy, consular diplomacy. The article identifies the difficulties that a translator faces when performing translation in the international political sphere. These include differences in the structure of languages, lexical systems, existence of national stereotypes and prejudices. The task that a translator must fulfil when performing a translation include reproducing the national context, overcoming cultural misunderstandings, identifying correspondences between the systems of values in different cultures, promoting empathy and understanding between the participants of communication at any level through qualified translation and fostering effective intercultural communication at the international level. Written and oral kinds of translation are employed to perform the tasks in the intercultural political sphere. Simultaneous and consecutive kinds of oral translation are used for successful intercultural political communication at international events, conferences, seminars, meetings, artistic events and written translation is resorted to when sighing agreements and contracts. Globalization, technological innovations, significant changes in international politics and the emergence of various communication platforms have created new opportunities and have posed serious challenges for professional translators. Technological developments such as machine translation systems and artificial intelligence are having a major impact on translation in the areas of intercultural political communication nowadays
АНТОНІМІЯ В ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ У ВІРШАХ ЛІНИ КОСТЕНКО «МАРУСЯ ЧУРАЙ»
Full text linkThe article provides a comparative analysis of the stylistic features of general-language (cognate and noncognate) and contextual antonyms used in Lina Kostenko’s historical novel in verse Marusya Churai. It also examines the role of oxymoron and antithesis in the structure of poetic text as means of artistic expression, conveying the author’s perspective, and highlighting the characters’ internal conflicts. Antonymy is regarded as an important type of systemic-semantic correlation that forms semantic contrast and ensures the profound conceptual depth to the artistic expression. The study reveals that antonymic pairs in the novel in verse serve a range of functions: they emphasize the main ideas, heighten the dramatic tension of situations, and delineate conflicts between good and evil, light and darkness, life and death. Contextual antonymy plays a particularly significant role, as it expands or transforms the meaning of words under the influence of the lexical environment, creating multifaceted images and enhancing psychological depth. Traditional oppositions in 20th-century Ukrainian poetry acquire philosophical, social, and axiological resonance in Lina Kostenko’s work, while her unique antonymic phrases personify abstract concepts. Antithesis and oxymoron form a distinct layer of her poetics, conveying the paradoxical nature of human existence and the contradictions of historical events; they perform not only an expressive but also a compositional function, shaping the architectonics of the work. Antonymy in Lina Kostenko’s poetic language emerges as a conceptual tool for creating an artistic space that combines personal and universal dimensions, enriching the content with multi-layered semantic nuances.У статті здійснено порівняльний аналіз стилістичних особливостей загальномовних (спільнокореневих і різнокореневих) та контекстуальних антонімів, ужитих в історичному романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», а також з’ясовано роль оксиморона й антитези у структурі поетичного тексту як засобів художньої експресії, вираження авторської позиції та увиразнення внутрішніх конфліктів персонажів. Антонімію розглянуто як важливий різновид системно-семантичних кореляцій, що формує смисловий контраст і забезпечує глибинну концептуальність художнього вислову. Дослідження виявило, що антонімічні пари в романі у віршах виконують низку функцій: увиразнюють основні ідеї, загострюють драматизм ситуацій, окреслюють конфлікти між добром і злом, світлом і темрявою, життям і смертю. Особливу роль відіграє контекстуальна антонімія, яка розширює або трансформує значення слів під впливом лексичного оточення, створюючи багатопланові образи та посилюючи психологізм. Традиційні для української поезії ХХ століття протиставлення у творчості Ліни Костенко набувають філософського, соціального й аксіологічного звучання, а індивідуально-авторські антонімічні словосполуки персоніфікують абстрактні поняття. Антитеза й оксиморон утворюють окремий пласт її поетики, передаючи парадоксальність людського буття й суперечливість історичних подій; вони виконують не лише експресивну, а й композиційну функцію, визначаючи архітектоніку твору. Антонімія в поетичній мові Ліни Костенко постає концептуальним засобом формування художнього простору, який поєднує особистісний і загальнолюдський виміри та збагачує зміст багатошаровими смисловими відтінками