Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
ENHANCING THE EFFICIENCY OF MARITIME AGENCY OPERATIONS THROUGH THE USE OF NETWORK PLANNING
Full text linkВступ. Одним із важливіших елементів ефективної організації роботи порту під час заходу судна є морське агентування: це забезпечує взаємодію між усіма учасниками перевезення: судновласником, екіпажем, портовими структурами та державними контролюючими органами. Своєчасне та якісне виконання агентом своїх функцій має суттєвий вплив на швидкість і якість обробки суден у порту. У зв’язку з ускладненням процесу доставки вантажу в період обробки судна в порту та актуальним запитом щодо автоматизації з’являється потреба у впровадженні сучасних методів управління, зокрема мережевого планування. Мета. Метою дослідження є підвищення ефективності роботи агента в період обслуговування судна в порту за допомогою використання мережевого планування, тобто розробка мережевої моделі процесу обслуговування агентом судна для визначення критичних операцій та урахування часу виконання і виявлення резервів, а також обґрунтування доцільності впровадження цифрових інструментів для підтримки агентської діяльності. Результати. Після проведення аналізу та розрахунків було побудовано структуровану мережеву модель, яка включає усі основні етапи агентського обслуговування судна: від отримання повідомлення про планове прибуття судна до завершення оформлення документації після відходу судна. У результаті розрахунків було визначено критичний шлях, що становить 34 години, розраховано резерви часу для деяких операцій. Також запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності процесу, включаючи впровадження цифрових систем обробки документів, використання стандартних процедур та штучного інтелекту для прогнозування можливих затримок. Висновки. Метод мережевого планування дозволяє спрогнозувати процес обслуговування судна в порту та підвищити ефективність роботи морського агента. Його застосування знижує ризик помилок, скорочує час обробки суден і підвищує загальний рівень оперативної роботи суден і портів. Результати дослідження можуть бути корисними для практичного використання в українських портах з урахуванням специфіки вітчизняної нормативно-правової бази.Introduction. One of the most important elements of efficient port operations is maritime agency, which ensures interaction between all parties involved in the transport: shipowner, crew, port authorities and state regulatory bodies. The timely and high-quality performance of the agent's functions has a significant impact on the speed and quality of ship handling in the port. Due to the complication of the cargo delivery process during the period of ship handling in the port and the current demand for automation, there is a need to implement modern management methods, in particular, network planning. Purpose. The aim of the study is to increase the efficiency of the agent's work during the period of ship handling in the port by using network planning, i.e. to develop a network model of the process of ship handling by the agent to identify critical operations and take into account the execution time and identify reserves, as well as to justify the feasibility of introducing digital tools to support agent activities. Results. After the analysis and calculations, a structured network model was built, which includes all the main stages of ship agent services: from receiving a notification of the scheduled arrival of the vessel to completing the documentation after the vessel's departure. As a result of the calculations, the critical path of 34 hours was determined, and time reserves for some operations were calculated. The author also offers practical recommendations for improving the efficiency of the process, including the introduction of digital document processing systems, the use of standardized procedures and artificial intelligence to predict possible delays. Conclusions. The network planning method makes it possible to predict the process of servicing a vessel in the port and allows to increase the efficiency of the maritime agent. Its application reduces the risk of errors, shortens the time of vessel handling and increases the overall level of operational performance of ships and ports. The results of the study may be useful for practical use in Ukrainian ports, taking into account the specifics of the domestic regulatory framework
FEMALE CHARACTERS OF RICHARD YATES’S NOVEL “REVOLUTIONARY ROAD” AS AN ARTISTIC PROJECTION OF TRANSGENERATIONAL TRAUMA
Full text linkСтаття пропонує аналіз жіночих персонажів дебютного роману американського письменника Річарда Єйтса «Життя спочатку» як літературної проєкції транспоколіннєвої травми, що передбачає з’ясування впливу матері на особисте життя її дорослої дитини. У творі зображено виснажливі стосунки молодого подружжя, що мешкає в околицях Нью-Йорка в 50-х роках ХХ століття, переживає глибоку кризу стосунків і зазнає фатального досвіду, потрапивши в пастку ілюзій. Р. Єйтс не лише фокусує увагу на розгортанні родинної драми, а й підказує можливі причини вчинків персонажів, закорінені в попередньому поколінні, зорієнтовуючи в такий спосіб у виборі інтерпретаційної стратегії. Мета статті – схарактеризувати жіночі персонажі роману «Життя спочатку» як літературну проєкцію транспоколіннєвої травми й визначити специфіку авторської стратегії психологізації. Методологічною основою дослідження обрано працю М. Волінна «Це почалося не з тебе. Як успадкована родинна травма формує нас і як розірвати це коло», що ідентифікує успадковані родинні патерни й обґрунтовує транспоколіннєву природу травматичного досвіду. Ця інтерпретаційна стратегія уможливила окреслення художньої проєкції патернів родинної травми в романі Р. Єйтса «Життя спочатку» й дала змогу з’ясувати роль сімейного анамнезу головної героїні у формуванні її поведінкових моделей. Зокрема, ранній розрив Ейпріл Віллер із матір’ю, нестача батьківської турботи й виховання кількома опікунками спричинили розвиток страху втрати близькості, емоційну нестабільність, нездатність по-справжньому любити Френка, бажання перервати дві вагітності й рішення вчинити самогубство. Нерозв’язані внутрішні конфлікти й неусвідомленість успадкованої родинної травми позбавили головну героїню можливості налагодити життя і призвели до трагедії. Хоча виховання Френка в повній родині й прийняття батьків сприяли його емоційній стабільності, цього виявилося замало, щоб побудувати щасливу родину й урятувати дружину від загибелі. Візуалізація зв’язків між головною героїнею твору та її батьками дала авторові змогу створити переконливі художні образи-персонажі й досягти високого рівня психологізму.The article analyzes the female characters in American writer Richard Yates’s debut novel “Revolutionary Road” as an artistic projection of transgenerational trauma, which involves clarifying the mother’s impact on her adult child’s romantic relationship and family life. The work depicts the exhausting relationship of a young couple who lives in the suburbs of New York in the 1950s, goes through a deep relationship crisis, and experiences a fatal tragedy, falling into the trap of illusions. R. Yates focuses not only on the unfolding of the family drama but also suggests possible reasons for the characters’ actions rooted in the previous generation, thereby prompting the choice of the interpretative strategy. The article aims to characterize the female characters in the novel “Revolutionary Road” as an artistic projection of transgenerational trauma and determine the specifics of the author’s psychologization strategy. The methodological foundation of the study is M. Wolynn’s work “It Didn’t Start with You: How Inherited Family Trauma Shapes Who We are and How to End the Cycle”, which identifies inherited family patterns and substantiates the transgenerational nature of traumatic experience. This interpretative strategy made it possible to outline the artistic projection of family trauma patterns in R. Yates’s novel “Revolutionary Road” and allowed us to identify the role of the main character’s family history in shaping her behavioral models. In particular, April Wheeler’s early disconnection with her mother, the lack of parental attention, and her being raised by several caregivers caused a fear of losing intimacy, emotional instability, inability to love Frank truly, desire to terminate two pregnancies, and the decision to commit suicide. The unresolved internal conflicts and unawareness of the inherited trauma deprived the main female character of the opportunity to improve her family life, which led to the tragedy. Though Frank’s upbringing in a two-parent family and acceptance of his parents contributed to his emotional stability, it was not enough to build a happy family and save his wife from death. Visualizing the main character’s relationship with her parents allowed the author to create convincing fictional images and achieve a high level of psychologization
STYLISTIC EXPRESSIVE MEANS IN THE NOVEL “THE RAILWAY CHILDREN” BY EDITH NESBIT
Full text linkСтаття присвячена аналізу стилістичних засобів виразності в романі Едіт Несбіт «Діти залізниці». Сюди віднесено вживання виразного дієслова “do” у функції підсилення, використання повних і часткових паралелізмів, контактного та рамкового повторів, повторів-підхватів, незвичних скорочень і навмисного вживання персонажами граматичних помилок. Метою таких прийомів є інтенсифікація роману, динамічність і жвавість мовлення окремих персонажів. Письменниця прагнула наголосити на безпосередності головних героїв, їхній щирості, які змушують дітей повторювати важливі слова, двічі промовляти значущі речення або наголошувати на якійсь дії. Особливого враження до мовлення персонажів додає злиття всіх слів у реченні в повідомленні надзвичайно важливої новини, коли говорили всі троє одразу. Уживання скорочень, що не притаманні англійській мові, та граматичних помилок спрямоване на глибше розкриття особистостей дійових осіб, виступає непрямим описом їхнього загального рівня освіти та життєвого досвіду. Іншим аспектом аналізу авторського стилю Едіт Несбіт є застосування графічних засобів для збільшення інтенсивності роману. До них входять написання всіх букв слова з великої літери, написання окремих загальних назв із великої букви, нижнє підкреслення окремих лексичних одиниць, злиття всіх слів у реченні. Незаперечною функцією таких графічних засобів є прагнення письменниці наголосити на визначеному елементі речення, привернути особливу увагу читачів до потрібного слова чи словосполучення. Використання вставних речень на кшталт “You know”, “You see”, “I suppose”, “I think”, “I wonder”, “I’ve no doubt”, “If you ask me”, інших є також характерною особливістю авторського стилю Едіт Несбіт, яка таким чином прагне додати мовленню персонажа природності та закликає зосереджуватися на самому висловлюванні. У статті також проаналізовано освітній рівень головних персонажів роману: трьох дітей, їхньої мами, працівника залізничної станції Перкса, старого джентльмена, човняра та його дружини. Саме через мовлення персонажів легко визначити, чи здобули вони якісну освіту, чи мали досить часу на самоосвіту та саморозвиток.The article is fixed on the analysis of stylistic means of expressiveness in the novel “The Railway Children” by Edith Nesbit. We refer here usage of emphatic verb “do” in the function of intensification, usage of partial and full parallelisms, ordinary, framing and catch repetitions, application of unusual shortenings and intentional usage of grammar mistakes by some characters. The aim of such devices is intensification of the novel as well as dynamism of particular characters. The writer intended to emphasize the main characters’ ingenuousness and their sincerity, which make the children repeat important words, utter twice the significant sentences or highlight some action. A particular impression is added to the characters’ speech by merging of all the words in the sentence while informing extraordinary important news, when all three were talking simultaneously. Availability of unusual shortenings, which are not characteristic for English as well as grammar mistakes are aimed at deeper revealing of the characters’ personalities, thus being an indirect description of their general educational level and life experience. One more aspect for analyzing the author’s style in the novel “The Railway Children” is usage of graphical means for bigger intensification of the work. They involve capitalization of all letters in a word or phrase, writing common names in capitals, underlining of separate lexical units or groups of them, merging of all the words in a sentence. An undeniable function of such graphical means is the writer’s intention to emphasize some element in the sentence and to draw a reader’s attention to the particular word or word-combination. Usage of parenthetic sentences like “You know”, “You see”, “I suppose”, “I think”, “I wonder”, “I’ve no doubt”, “If you ask me”, and others is also a characteristic feature of Edith Nesbit’s writing style, who strives to add some natural features to a character and appeals to concentrate on the utterance itself. The article has also analysis of an educational level of the main characters in the novel: three children, their mother, a railway worker Perks, an old gentleman, a Bargee and his wife. Just by means of the characters’ speech it is easy to determine whether they received a good education and whether they had enough time for self-education and self-development
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ КОМУНІКАЦІЇ У ФОКУСІ КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНОЇ ПАРАДИГМИ ЗНАННЯ
Full text linkSince the second half of the 1960s, speech activity and its products discource and coherent text have become the linguists’ sphere of interest. Speaking of the text as a subject of linguistic research, it should be recognized that the concept itself is still interpreted differently, despite the already developed aspects of text theory, methodology and, ultimately, terminology. The text is characterized as a macrosign, the unity of text meaning, the indivisibility of the meaning-forming principle are noted. The usage of certain properties of the text in the process of communicative and cognitive activity is the communicative-cognitive organization of the text. The application of global properties of the text, which correlates with its status as a holistic communicative-cognitive tool, is defined as text strategies, and the resulting certain actions with text elements are tactics. The list of strategies and tactics of the text is not fixed, because the text is a product of speech, which in turn is the embodiment of the process of reflecting the picture of the world in our consciousness, which is impossible without the cooperation of the science of language with related humanities, namely: psycholinguistics, logic, sociology. Discourse is understood as the mandatory consideration of extralinguistic factors, the factor of the addressee and the recipient, their communicative intentions, roles, and the situation of communication. Discourse as a hierarchically constructed complex system consisting of three levels, namely: formal-semiotic, cognitive-interpretive and socially-interactive. The concept of ‘discourse’ is related to the concept of ‘text’ and is characterized by similar features to the text – completeness, integrity, coherence, etc., but it also differs from the latter in that it is considered simultaneously as a process (taking into account the influence of sociocultural, extralinguistic and communicative-situational factors) and as a result in the form of a fixed text. In the text, language elements are accessible to the recipient’s direct observation and are presented mostly in statics. In discourse, a certain part of linguistic-communicative elements is inaccessible to the recipient’s direct observation (for example, intonation and prosody can be reproduced only with the help of sound-reproducing equipment), and all components of the utterance are given mainly in dynamics.З другої половини 60-х років центром уваги лінгвістів стає мовленнєва діяльність та її продукти дискурс та зв’язний текст. Говорячи про текст як про предмет лінгвістичного дослідження, слід визнати, що саме поняття й досі трактується по-різному, не дивлячись на вже розроблені аспекти теорії тексту, методологію та врешті-решт термінологію. Текст характеризується як макрознак, відзначається єдність текстового значення та неподільність смислоутворюючого принципу. Використання певних властивостей тексту у процесі комунікативної та когнітивної діяльності є комунікативно-когнітивною організацією тексту. Застосування глобальних властивостей тексту, що співвідноситься з його статусом цілісного комунікативно-когнітивного інструменту, визначимо як стратегії тексту, а витікаючі з цього певні дії з елементами тексту, а наслідки таких дій разом з елементами тексту – тактиками. Перелік стратегій і тактик тексту не є сталим, тому що текст – це продукт мовлення, яке в свою чергу, є втіленням процесу відображення картини світу в нашій свідомості, що неможливо без взаємодії науки про мову з суміжними гуманітарними науками, а саме: психолінгвістикою, логікою, соціологією. Під дискурсом розуміють обов’язковий облік екстралінгвістичних факторів, фактору адресанта та адресата, їх комунікативні інтенції, ролі, ситуацію спілкування. Дискурс як ієрархічно конструйована складна система складається з трьох рівнів, а саме: формально-семіотичного, когнітивно-інтерпретуючого та соціально-інтерактивного. Поняття ‘дискурс’ співвідносне з поняттям ‘текст’ і характеризується аналогічними з текстом ознаками – завершеністю, цілісністю, зв’язністю тощо, проте й відрізняється від останнього тим, що розглядається одночасно і як процес (з урахуванням впливу соціокультурних, екстралінгвістичних та комунікативно-ситуативних факторів), і як результат у вигляді фіксованого тексту. У тексті елементи мови доступні безпосередньому спостереженню реципієнта й подані здебільшого в статиці. У дискурсі певна частина лінгво-комунікативних елементів недоступна для безпосереднього спостереження реципієнта (наприклад, інтонація і просодія можуть бути відтворені лише за допомогою звуковідтворюючої апаратури), а всі компоненти висловлювання дані переважно в динаміці
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РОЛІ МИРОСЛАВИ СТЕФАНЮК В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРНІЙ ШКОЛІ ПЕРЕКЛАДУ
Full text linkThe article examines the creative activity of Myroslava (Myrosia) Stefaniuk, one of the leading representatives of the Ukrainian diasporic school of translation, who for more than four decades has been actively engaged in promoting Ukrainian poetry in the English-speaking world. The author analyzes M. Stefaniuk’s life and professional trajectory, including her educational, civic, and human rights activities, as well as her translation work. Special attention is paid to her contribution to the representation of Ukrainian culture in the context of emigration and to the distinctive features of her translation style. M. Stefaniuk’s translations encompass works by several generations of Ukrainian poets: from dissidents to contemporary authors. Her work serves as a cultural bridge between Ukraine and the West, fostering a deeper understanding of Ukrainian literary traditions. Within the broader framework of the humanities, translation is considered here as a form of cultural diplomacy, preservation of identity, and intellectual resistance. The study highlights the unique combination of translational mastery and civic engagement embodied in Myrosia Stefaniuk, which renders her an exceptional figure in the history of Ukrainian translation. The article also traces the interconnection between her personal experience of emigration and diasporic life, and the depth of translational insight characteristic of a bearer of two cultural traditions. Particular attention is devoted to the limits of translational interpretation of ethnosymbolism in the Ukrainian poetic originals and to the set of translational strategies employed by Myrosia Stefaniuk, which shape her distinctive style. The material may be of interest to scholars in translation studies, cultural studies, diaspora studies, and contemporary Ukrainian literature.У статті розглядається творча діяльність Мирослави (Миросі) Стефанюк – однієї з провідних представниць української діаспорної перекладацької школи, яка протягом чотирьох десятиліть здій- снює активну роботу з популяризації української поезії в англомовному світі. Авторка статті аналізує життєвий і професійний шлях М. Стефанюк, зокрема її освітню, громадську та правозахисну діяльність, а також перекладацький доробок. Акцентовано увагу на її внеску в репрезентацію української культури в умовах еміграції, а також на особливостях її перекладацького стилю. Переклади М. Стефанюк охоплюють твори представників кількох поколінь українських поетів – від дисидентів до сучасних авторів. Її робота є прикладом культурного мосту між Україною та західним світом, сприяючи ширшому розумінню української літературної традиції. У контексті загальної гуманітарної стратегії переклад розглядається як форма культурної дипломатії, збереження ідентичності та інтелектуального спротиву. Дослідження підкреслює унікальне поєднання перекладацької майстерності та громадянської активності в постаті М. Стефанюк, що робить її винятковою в історії українського перекладу. Також простежується взаємозв’язок між особистим досвідом еміграції, діаспорного життя та глибиною перекладацького розуміння, притаманного М. Стефанюк як носійці двох культурних традицій. Особливу увагу у статті приділено межам перекладацької інтерпретації етносимволіки українських поетичних першотворів та арсеналу перекладацьких рішень Миросі Стефанюк, які формують її унікальний перекладацький стиль. Матеріал може становити інтерес для дослідників перекладознавства, культурології, діаспорних студій та сучасної української літератури
REFLECTION OF THE OTHER IN THE TRAVEL SKETCH “FROM THE LAND OF RICE AND OPIUM” BY SOFIIA YABLONSKA
Full text linkУ дослідженні зосереджено увагу на специфіці рефлексії Іншого в подорожньому нарисі С. Яблонської «З країни рижу та опію». З’ясовано, що тексти авторки, яка в 30-ті роки ХХ століття відвідала низку екзотичних для європейців країн (Марокко, Китай, Ява, Суматра, Північна Америка) й друкувала свої враження від мандрівок на сторінках видань «Нова хата», «Новий шлях», «Жіноча доля», сьогодні привертають увагу українських літературознавців. Це напрацювання В. Агеєвої, Т. Гавриліва, О. Галети, О. Забужко, М. Калитовської, Ф. Погребенника, Я. Поліщука, О. Чаплінської та ін. Підкреслено, що дослідники акцентують на унікальності текстів С. Яблонської, які вирізняються щирістю, відкритістю до пізнання та самопізнання. У подорожньому нарисі «З країни рижу та опію», поява якого зумовлена власним бажанням мандрівниці відвідати Китай, замовленням французької кінокомпанії «Societe Indochine Films et Cinema», дізнаємося, що авторка налаштована побачити Китай без впливу європейської цивілізації, крім того, вона прагне подорожувати «по-китайськи». Це прагнення, з одного боку, зазнає часткового фіаско, а з іншого – допомагає їй подолати «орієнталістичну пастку», адже на початку подорожі вона фіксує власну залежність від європейського бачення цієї країни, сформованого мистецтвом, сучасними їй кінофільмами. Зауважимо, що авторка не тільки пізнає Іншого (географія, культура, національно-ментальні риси), а й веде з ним діалог, інколи дискутує й у такий спосіб усвідомлює спільне й відмінне, позбувається стереотипів. Констатуємо, що С. Яблонська не стільки «збирає» історичний чи етнографічний матеріал, скільки рефлексує, почасти суб’єктивно й емоційно. Пізнання Іншого має й обернену перспективу, коли мандрівниця помічає, що сама є об’єктом пізнання або й перетворюється на своєрідну «забавку» від нудьги. Аналізований текст дає підстави стверджувати, що в такий спосіб відбувається зміна ролей: Інший перестає бути екзотикою, якою бавляться, а сам перетворюється на спокусника, що бавиться / контролює, тобто вивищується над суб’єктом й отримує його статус.The study focuses on the specificity of reflecting the Other in Sofiia Yablonska’s travel sketch ”From the Land of Rice and Opium”. It has been established that the texts of the author, who in the 1930s visited a number of countries exotic to Europeans (Morocco, China, Java, Sumatra, North America) and published her travel impressions in the publishing houses such as “Nova Khata”, “Novyi Shliakh”, and “Zhinocha Dolia”, are of great interest to contemporary Ukrainian literary scholars. These include the works of V. Aheieva, T. Havryliv, O. Haleta, O. Zabuzhko, M. Kalytovska, F. Pohrebennyk, Ya. Polishchuk, O. Chaplinska, etc. Scholars emphasize the uniqueness of Yablonska’s texts, which are distinguished by sincerity, openness to knowledge and self-discovery. In the travel sketch “From the Land of Rice and Opium”, which was prompted both by the author’s personal desire to visit China and by a commission from the French film company Société Indochine Films et Cinéma, it becomes clear that Yablonska was determined to see China outside the influence of European civilization, and moreover, to travel “in a Chinese way.” This aspiration, on the one hand, meets with partial failure; on the other hand, it enables her to overcome the “orientalist trap,” since at the beginning of her journey she records her own dependence on a European vision of the country, shaped by art and contemporary cinema. It should be noted that the author not only learns about the Other (geography, culture, national and mental features) but also engages in dialogue with it, at times even disputing, thus recognizing both commonalities and differences while overcoming stereotypes. Yablonska is less concerned with “collecting” historical or ethnographic material than with reflecting – often subjectively and emotionally. The exploration of the Other also takes on a reverse perspective, as the traveler notices that she herself becomes an object of observation, even turning into a kind of “pastime” to relieve boredom. The analyzed text suggests that this role reversal transforms the Other from being exoticized and observed into becoming the seducer, who observes, controls, and ultimately assumes the status of the subject
LINGUISTIC CHARACTERISTICS OF ENGLISH IN MASS MEDIA DISCOURSE
Full text linkРобота присвячена аналізу узусу та впливу англіцизмів у мас-медійному просторі. У статті обґрунтовано актуальність дослідження лінгвістичних характеристик англійської мови в мас-медійному дискурсі, ураховуючи її динамічний розвиток під впливом соціокультурних факторів, актуалізовано роль англійської мови як глобального засобу комунікації, що суттєво впливає на структуру і стилістику медіатекстів, висвітлено ключові особливості мовного оформлення мас-медійного дискурсу, зокрема його лексичні, синтаксичні й прагматичні аспекти, що визначають ефективність інформаційної передачі, і розглянуто питання мовної маніпуляції, використання англіцизмів і їх впливу на міжнародний характер ЗМІ. З’ясовано, що глобалізація, цифровізація та соціальні мережі сприяють активному проникненню англійської лексики в медіатексти, змінюючи структуру комунікації й адаптуючи її до вимог мультимодального сприйняття. Здійснена спроба дослідити вплив технологічних змін на використання англійської мови, зокрема в онлайн-журналістиці. Проаналізовано закономірності поєднання лексичних, граматичних і стилістичних елементів у різних жанрах медіадискурсу, окреслено структурні особливості англомовних новинних повідомлень, аналітичних статей і рекламних матеріалів, визначено основні функції англіцизмів у мас-медіа, серед яких – номінативна, експресивна, міжкультурна, соціальна й когнітивна, що впливають на формування громадської думки та сприйняття інформації. Класифіковано основні мовні тенденції в мас-медійному дискурсі, окреслено динаміку трансформації медіатекстів під впливом технологічних змін і глобальних комунікативних процесів. Також узагальнено інформацію щодо ролі англійської мови як механізму адаптації мас-медійної комунікації до міжнародного інформаційного простору. Підсумовано, що англіцизми в сучасних медіа текстах не лише виконують номінативну і стилістичну функції, а й слугують важливими інструментами соціального позиціювання, полегшуючи міжнародний інформаційний обмін і сприяючи стандартизації медійної лексики в глобальному контексті.The article is devoted to the analysis of the usage and influence of anglicisms in the mass media space. The article substantiates the relevance of studying the linguistic characteristics of the English language in mass media discourse, taking into account its dynamic development under the influence of socio-cultural factors, the role of English as a global means of communication, which significantly affects the structure and style of media texts, the key features of the linguistic design of mass media discourse are highlighted. In particular, its lexical, syntactic and pragmatic aspects that determine the effectiveness of information transmission, and the issues of language manipulation, the use of anglicisms and their influence on the international nature of the media are considered. It is found that globalization, digitalization and social networks contribute to the active penetration of English vocabulary into media texts, changing the structure of communication and adapting it to the requirements of multimodal perception. It is made an attempt to investigate the impact of technological changes on the use of English, in particular in online journalism. The regularities of combining lexical, grammatical and stylistic elements in different genres of media discourse are analyzed. The structural features of English-language news reports, analytical articles and advertising materials are outlined. It is determined the main functions of anglicisms in the mass media, including nominative, expressive, intercultural, social and cognitive, which affect the formation of public opinion and the perception of information. The main linguistic trends in mass media discourse are classified in the article. It is outlined the dynamics of the transformation of media texts under the influence of technological changes and global communicative processes. It is also summarized the information on the role of the English language as a mechanism for adapting mass media communication to the international information space. It is concluded that anglicisms in modern media texts perform not only nominative and stylistic functions, but also serve as important tools of social positioning, facilitating international information exchange and contributing to the standardization of media vocabulary in a global context
NEW FRENCH BUSINESS VOCABULARY: DERIVATIONAL FEATURES ACCORDING OF NAMES OF PERSONS TO THEIR PROFESSIONAL OR SOCIOECONOMIC ACTIVITY IN UKRAINIAN TRANSLATION
Full text linkСтаття присвячена визначенню особливостей українського перекладу французьких неолексем і неосполучень, що позначають найменування особи, які не називають її за конкретною професією, але пов’язані з її професійно-соціоекономічною активністю, з фокусом на творенні та використанні фемінітивів в українському мовному просторі. Усього у процесі роботи було видобуто 77 українських номінацій відповідно до 30 французьких неологізмів із матеріалів Lexique des affaires Franco-Ukrainien, розроблених Асоціацією «Акції із промоції ділової французької мови» (APFA “Actions pour promouvoir le français des affaires”, Франція). Визначено семантичну та дериваційну структуру та функціональні особливості творення фемінітивів в українській мові. Наведено оптимальний переклад досліджуваних одиниць українською. Виявлено, що більшість досліджуваних одиниць французької та української мов має парні утворення родових корелятів, тобто реалізує потенціальну можливість утворювати родові пари. Суфікси «фемінітивності» у досліджуваній групі термінів практично не реалізують інше значення (за одним українськомовним винятком). Значення фемінітивів в українській мові виражаються різними, але найчастіше експліцитно вираженими словотвірними засобами. В українській мові найпоширенішим засобом для утворення жіночих найменувань особи, які стосуються її професійно-соціоекономічної активності, виявився суфікс -к(а) із загальною кількістю номінацій 23 позиції. Для номінації осіб досліджуваної групи двічі використаний суфікс -ець/-иця, тричі суфікс -ець/-(ч)иня; суфікс -ник/-ниця мають у своєму складі 10 лексем. Одноразово трапляється форма жіночого роду від основи -ень, що створена за допомогою суфікса -ниця. Зафіксовано нульове функціонування родових корелятів від трьох лексем. Неодноразово до перекладу залучено дві ґендерно нейтральні лексеми жіночого роду у функції опорного компонента. Зазначено відсутність українських відповідників для позначення деяких французьких неореалій. Наведено відсоткове співвідношення словотвірних засобів утворення фемінітивів. Рекомендовано у двомовних франко-українських і українсько-французьких перекладах словникового типу фіксувати відсубстантивні фемінізовані деривати.The article is devoted to determining the peculiarities of the Ukrainian translation of French neolexemes and neocompositions denoting the name of a person, which do not name him/her by a specific profession but are related to his/her professional and socio-economic activity, with a focus on the formation and use of femininities in the Ukrainian language space. In total, 77 Ukrainian nominations were extracted in accordance with 30 French neologisms from the Lexique des affaires Franco-Ukrainian, developed by the Association “Actions for the Promotion of Business French” (APFA “Actions pour Promouvoir le Français des Affaires”, France). The semantic and derivational structure and functional peculiarities of feminine formation in the Ukrainian language are determined. The optimal translation of the studied units into Ukrainian is presented. It has been found that the vast majority of the studied units in French and Ukrainian have paired formations of genitive correlates, i.e., they realise the potential possibility of forming genitive pairs. The suffixes of “femininity” in the studied group of terms practically do not realise any other meaning (one Ukrainian-language exception was noted). In this case, the possibilities of functioning of generic correlates are emphasized. Indeed, the meanings of femininities in the Ukrainian language are expressed in different ways, but most often by explicitly expressed word-formation means. In Ukrainian, the suffix -к(a) is the most active suffix for the formation of female names of a person related to professional or socioeconomic activity (with a total of 23 positions). For the nomination of persons of the study group, the suffix -ець/-иця is used twice, and the suffix -ець/-(ч)иня is used three times; the suffix -ник/-ниця has 10 lexemes. The feminine form is found once from the stem -ень, formed with the suffix -ниця. Zero functioning of generic correlates from three lexemes is fixed. Repeatedly, two gender neutral lexemes of the feminine gender were involved in the translation as a supporting component. The absence of Ukrainian equivalents for some French realities was noted. The percentage ratio of word-formation means of feminine formation is given
REPRESENTATION OF THE CONCEPT SPEECH IN THE ENGLISH LANGUAGE AND SPEECH
Full text linkУ статті досліджується концепт SPEECH як одна з базових категорій у когнітивній лінгвістиці, що має багатогранне семантичне навантаження. Метою роботи є встановлення особливостей репрезентації цього концепту в англійській мові та мовленні через аналіз його етимології, лексико-семантичної структури, а також фразеологічних і афористичних проявів. Дослідження ґрунтується на матеріалах тлумачних і фразеологічних словників, а також афоризмів, що містять компонент, пов’язаний із мовленням. Етимологічний аналіз демонструє, що лексема “speech” має англосаксонське походження і є похідною від давньоанглійського дієслова “sprecan” («говорити»). Початкове значення слова мало ономатопеїчний характер і пов’язувалося зі звуконаслідуванням природних звуків. У сучасній англійській мові номінатема “to speak/speech” відображає мовлення як процес і продукт, що втілює внутрішній зміст через артикульовані звуки. У статті запропоновано когнітивну модель мовлення як предикатно-актантної структури, де агенс (мовець) та пацієнс (слухач) взаємодіють за визначених умов (сірконстант), як-от спосіб і мета дії. Аналіз англійських фразеологізмів виявив багатогранність концепту SPEECH у різних аспектах. Фразеологізми, як-от “speak volumes” («говорити без слів») або “silence is golden” («мовчання – золото»), передають не лише лексичне значення, а й культурно специфічне розуміння мовлення. Афоризми, наприклад, “The pen is mightier than the sword” («Перо сильніше за меч»), наголошують на впливовості слова та відповідальності за його використання. Отримані результати підкреслюють, що концепт SPEECH поєднує когнітивні, соціокультурні та комунікативні аспекти, демонструють його значущість для англомовної культури. Отримані результати сприяють глибшому розумінню мовленнєвої діяльності як складного феномену, що об’єднує мову, культуру та мислення.The article examines concept SPEECH as one of the basic categories in cognitive linguistics, which has a multifaceted semantic load. The aim of the work is to establish the features of the representation of this concept in the English language and speech through the analysis of its etymology, lexical-semantic structure, as well as phraseological and aphoristic manifestations. The study is based on materials from explanatory and phraseological dictionaries, as well as aphorisms containing a component related to speech. Etymological analysis demonstrates that the lexeme “speech” has an Anglo-Saxon origin and is derived from the Old English verb “sprecan” (“to speak”). The original meaning of the word was onomatopoeic and was associated with imitation of natural sounds. In modern English, the nominative units “to speak/ speech” reflects speech as a process and product that embodies internal content through articulated sounds. The article proposes a cognitive model of speech as a predicate-actant structure, where the agent (speaker) and the patient (listener) interact under certain conditions (circumstances), such as the manner and purpose of the action. The analysis of English phraseological units revealed the multifaceted nature of the concept in various aspects. Phraseological units, such as “speak volumes” or “silence is golden” convey not only lexical meaning, but also a culturally specific understanding of speech. Aphorisms, such as “The pen is mightier than the sword”, emphasize the influence of the word and the responsibility for its use. The results emphasize that concept SPEECH combines cognitive, sociocultural and communicative aspects, demonstrating its significance for the English-speaking culture. The results contribute to a deeper understanding of speech activity as a complex phenomenon that combines language, culture and thinking
SPECIFICS OF METAPHORIZATION BASED ON THE FALL + IN/TO + WHAT MODEL IN THE LITERARY TEXTS OF OKSANA ZABUZHKO
Full text linkУ статті досліджено специфіку метафоризації за структурно-семантичною моделлю впадати + в/y + що в художній прозі Оксани Забужко. Мета цієї праці – проаналізувати та класифікувати метафоризації за моделлю впадати + в/у +що та, описати специфіку таких метафоризацій в ідіостилі письменниці. Для формування фактологічної бази дослідження застосовано корпусний підхід. У Генеральному регіонально анотованому корпусі української мови (ГРАК-18) було створено підкорпус текстів О. Забужко, її сучасників та сучасниць. Аналіз показав, що у прозі Оксани Забужко найбільш продуктивною є модель СТАН – ЦЕ ВМІСТИЩЕ, яка реалізується у численних контекстах із дієсловами впадати / западати. Її семантичне поле охоплює різні сфери: психоемоційні стани (впадати в розпач, у тишу), фізіологічні процеси (впадати в сон, в анабіоз), соціальні явища (впадати в дописемне варварство), культурні й мистецькі прояви (впадати в ритм), часову категорію (впадати в час), а також мовленнєву діяльність (впадати в мову). Окрему групу становлять метафори на зразок ОКО – ЦЕ ВМІСТИЩЕ, що актуалізуються у фразеологізмі впадати в око. У текстах Забужко цей образ виходить за межі традиційного зорового сприйняття, трансформуючись у символ об’єктивації знання та інтерпретації дійсності, що вирізняє її ідіостиль. Порівняльний аналіз із корпусами сучасників і сучасниць показав, що в їхніх текстах домінують традиційні реалізації моделей ЕМОЦІЙНИЙ СТАН – ЦЕ ВМІСТИЩЕ та ОКО – ЦЕ ВМІСТИЩЕ, тоді як у Забужко простежується їхнє послідовне розширення й переосмислення. Дослідження підтверджує, що метафора у прозі Оксани Забужко виходить далеко за межі тропеїчного рівня, постаючи як когнітивний інструмент інтелектуалізації досвіду. Її особливість полягає у здатності репрезентувати абстрактні поняття через образи вмістища, що надає текстам глибини, інтерпретаційної відкритості та емоційної насиченості.The article examines the specifics of metaphorization in Oksana Zabuzhko’s fiction based on the structuralsemantic model “впадати + в/у + що” (to fall into + what). The aim of the study is to analyze and classify metaphorical realizations of this model and to describe their functions within the writer’s idiolect. The factual basis is provided by a corpus approach: a subcorpus of O. Zabuzhko’s texts (approx. 400,000 tokens) and comparative subcorpora of her contemporaries (approx. 300,000 tokens each), created in the General Regionally Annotated Corpus of Ukrainian (GRAK-18). The analysis shows that the most productive model in Zabuzhko’s prose is STATE IS A CONTAINER, realized in numerous contexts with the verbs to fall / to sink. Its semantic scope includes psycho-emotional states (fall into despair, into silence), physiological processes (fall asleep, into suspended animation), social phenomena (fall into pre-literate barbarism), cultural manifestations (fall into rhythm), the category of time (fall into time), and speech activity (fall into speech). A separate group is formed by metaphors of the type EYE IS A CONTAINER, actualized in the expression “to fall into the eye” (idiomatic “to catch the eye”). In Zabuzhko’s texts, this image goes beyond traditional visual perception, functioning as a symbol of the objectification of knowledge and the interpretation of reality. Comparative analysis reveals that in the works of her contemporaries traditional realizations of EMOTIONAL STATE IS A CONTAINER and EYE IS A CONTAINER predominate, whereas in Zabuzhko’s prose these models undergo consistent expansion and reinterpretation. The study demonstrates that metaphor in Oksana Zabuzhko’s prose extends far beyond the level of a rhetorical trope, emerging as a cognitive tool for categorizing and intellectualizing experience. Its distinctiveness lies in the ability to represent abstract concepts through container imagery, which endows her texts with interpretative depth, openness, and emotional richness