Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
EXPERIMENTAL STUDY OF THE DYNAMICS OF A LARGE-TONNAGE BULK CARRIER MOORED AT A BERTH UNDER THE ACTION OF REGULAR WAVES
Full text linkВступ. Сучасний розвиток портової інфраструктури супроводжується будівництвом причальних споруд у недостатньо захищених акваторіях. За таких умов хвильове збурення може спричиняти значні переміщення пришвартованих суден, що ускладнює вантажні операції та підвищує ризик пошкодження судна і причалу. Особливо небезпечними є регулярні хвилі, які можуть викликати резонансні коливання. Тому актуальним є експериментальне дослідження динаміки великотоннажних суден у реальних умовах експлуатації. Мета. Метою роботи є експериментальне визначення характеристик поступальних і кутових переміщень великотоннажного балкера, пришвартованого до причалу, під дією регулярного хвилювання в умовах мілководдя. Додатковою метою є верифікація аналітичної моделі руху судна та оцінка можливості застосування спрощених інженерних критеріїв для перевірки допустимості виконання вантажних операцій. Результати. Дослідження виконано в дослідному басейні з використанням фізичної моделі, побудованої за критерієм подібності Фруда. Розглянуто два стани навантаження – у повному вантажу та з 50 % вантажу та повними запасами для обох випадків. Для вимірювання рухів застосовано акселерометри та інклінометри. Обробку експериментальних даних проведено методом швидкого перетворення Фур’є. Встановлено, що при частковому завантаженні амплітуди вертикальних і повздовжніх коливань зростають, а періоди руху збільшуються. При повному завантаженні коливання зменшуються за рахунок більшої інерції судна. Поперечні та курсові переміщення залишаються незначними. Отримано задовільну узгодженість між експериментальними та розрахунковими даними. Висновки. У результаті дослідження підтверджено суттєвий вплив умов завантаження на динаміку пришвартованого судна. Показано, що фізичне моделювання є ефективним засобом оцінки безпеки стоянки суден у складних гідрометеорологічних умовах. Запропонований підхід дозволяє обґрунтовувати режими експлуатації причалів і вибір схем швартування без виконання складних чисельних розрахунків. Отримані результати можуть бути використані в практиці проєктування та експлуатації портових споруд.Introduction. The development of modern port infrastructure increasingly involves the construction of berthing facilities in insufficiently protected water areas. Under such conditions, wave-induced motions of moored vessels may significantly affect the safety and efficiency of cargo-handling operations and increase the risk of damage to both ships and quay structures. Regular waves are of particular concern, as they can cause pronounced oscillatory responses and resonance effects, especially in shallow water conditions. Therefore, experimental investigation of moored ship dynamics remains an important engineering task. Purpose. The purpose of this study is the experimental determination of linear and angular motion characteristics of a large-tonnage bulk carrier moored at a quay under regular wave action in shallow water. An additional objective is the validation of an analytical ship motion model and the assessment of simplified engineering criteria for evaluating the admissibility of vessel motions during port operations. Results. The study was carried out in an experimental basin using a physical ship model designed according to the Froude similarity criterion. Two load conditions were considered – at full load and with 50 % load and full reserves for both cases. Ship motions were measured using accelerometers and inclinometers installed near the model’s center of gravity. Experimental data were processed using fast Fourier transform techniques. The results show that partial loading leads to increased amplitudes of vertical and longitudinal motions and longer oscillation periods. In contrast, full loading reduces motion amplitudes due to higher inertial properties. Transverse and yaw motions remained negligible. A satisfactory agreement between experimental results and analytical predictions was obtained. Conclusions. The study confirms the significant influence of loading condition on the dynamic behavior of a moored vessel. Physical modeling has proven to be an effective tool for assessing the safety of ship berthing under regular wave conditions. The proposed approach can be applied in port design and operation practice to justify allowable operating conditions and mooring arrangements without performing complex numerical simulations
ВИКОРИСТАННЯ ГІДРООЧИЩЕНОЇ РОСЛИННОЇ ОЛІЇ З ДОБАВКОЮ ВОДНЮ У СУДНОВИХ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНАХ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАНЯ
Full text linkIntroduction. The article focuses on the use of alternative fuels in marine internal combustion engines. Namely, the operating mode of marine diesel engines on hydrotreated vegetable oil (HVO) with a hydrogen (H2) additive is analyzed to reduce emissions and improve fuel efficiency without significant restructuring of the ship's power plant. HVO is considered a paraffinic renewable diesel fuel with a high cetane number, while hydrogen is treated as an intake gas additive that modifies the early stages of combustion. Purpose. This study aims to summarize data on the operation of diesel engines using HVO and in HVO–H2 mode, and to evaluate the effect of small hydrogen fractions on ignition delay, combustion phasing, heat release rate shape, and maximum pressure. Changes in BSFC/SFOC, NOₓ, and particulate matter are also considered. Results. It is demonstrated that HVO can be used as the primary fuel, provided its density is accounted for in the dosing strategy and that lubricity and fuel system compatibility are ensured. In neat-fuel mode, HVO provides more stable auto-ignition and lower smoke and particulate emissions, with no noticeable loss in fuel economy. Adding small fractions of H2 into the intake reduces ignition delay, shifts the CA50 towards TDC, and decreases soot formation; however, it increases peak temperatures and pressure rise rates, which promotes higher NOₓ formation. The summarized results are presented as harmonized tables and a three-dimensional compromise surface, “H2 share – change in BSFC – change in NOₓ,” which highlights regions of benefit and risk. Conclusions. The HVO operating mode with gaseous hydrogen enrichment (HVO–H2) is identified as a technically promising intermediate solution for marine diesel engines, capable of reducing particulate emissions and smoke without significant loss of fuel economy, provided that combustion phasing, the air path, and aftertreatment systems are properly coordinated. The need for longterm tests on large marine engines and for standardised procedures for safe hydrogen handling is emphasised.Вступ. Стаття присвячена використанню альтернативних палив в суднових двигунах внутрішнього згоряння. А саме аналізується робота суднових дизельних двигунів на гідроочищеній рослинній олії (HVO) з газовою добавкою водню (H2) як спосіб знизити викиди й поліпшити паливну ефективність без суттєвої перебудови суднової енергоустановки. HVO розглядається як парафінове відновлюване дизельне паливо з високим цетановим числом, а водень – як газова добавка у впуск, що коригує ранні стадії згоряння. Мета. Метою роботи є узагальнити дані щодо роботи дизельних двигунів на HVO і при роботі на HVO з добавкою водню (H2) та оцінити вплив малих часток водню на затримку самозаймання, фазування згоряння, форму кривої тепловиділення й максимальний тиск. Також розглянуто зміни BSFC/SFOC, NOₓ і твердих частинок. Результати. Показано, що HVO може застосовуватися як основне паливо за умови врахування його густини в дозуванні, забезпечення змащувальних властивостей і сумісності паливної апаратури. У режимі монопалива HVO дає стабільніше самозаймання та меншу димність і викиди твердих частинок без помітних втрат паливної економічності. Додавання невеликих часток H2 у впуск скорочує затримку самозаймання, зміщує CA50 до ВМТ і зменшує утворення сажі, але підвищує пікові температури й швидкість наростання тиску, що сприяє зростанню NOₓ. Узагальнені результати подано у вигляді погоджених таблиць і тривимірної поверхні компромісу «частка H2 – зміна BSFC – зміна NOₓ», яка дозволяє виділяти області виграшу та ризику. Висновки. Режим HVO з газовим збагаченням воднем (HVO–H2) визначено як технічно перспективне проміжне рішення для суднових дизельних двигунів, здатне знижувати викиди твердих частинок і димність без суттєвої втрати паливної економічності за умови узгодженого керування фазуванням згоряння, повітряним трактом і системами післяобробки. Наголошено на потребі довготривалих випробувань на великих суднових двигунах і на стандартизації процедур безпечної роботи з воднем
СТАЛИЙ РОЗВИТОК: ОГЛЯД ПОЛІТИК ТА ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНТЕРМОДАЛЬНИХ КОМПАНІЙ
Full text linkIntroduction. This article explores the alignment of European intermodal transportation companies with the United Nations Sustainable Development Goals (SDGs) as part of the global sustainability agenda. In the context of increasing attention to sustainable development, transport companies have begun actively integrating the SDGs into their operational strategies. These efforts reflect a growing recognition that logistics chains must not only be economically efficient but also environmentally responsible and socially inclusive. The primary aim of this research is to examine the extent and nature of sustainable development initiatives among intermodal transport operators across Europe. Using a Case Study Research methodology, the study analyzes 123 companies, both signatories of the UN Global Compact and those that independently commit to sustainability principles. The analysis identifies ten key areas of activity – such as decarbonization, safety, gender equality, waste management, and anti-corruption – through which companies engage with the SDGs. The findings reveal that the most systematic and ambitious sustainability practices are pursued by large multinational corporations such as Maersk, CMA CGM, and Kuehne + Nagel. These companies have sufficient resources to invest in innovative technologies, digitalization, responsible procurement, and diversity initiatives. In contrast, smaller operators tend to adopt more flexible approaches, selecting specific SDG targets that align closely with their business capacities and market conditions. Despite the lack of a unified framework for sustainability implementation across the sector, many firms have successfully integrated ethical standards, environmental safeguards, and inclusive labor policies into their value chains. The study concludes that intermodal transport is a critical enabler of sustainable development, particularly in the areas of climate action, decent work, and responsible production. However, effective implementation of sustainability goals requires not only corporate commitment but also collaborative action through international alliances and coalitions. As such, partnerships – such as the Clean Cargo Working Group, the Getting to Zero Coalition, and the Maritime Anti-Corruption Network play an essential role in advancing global SDG progress within the transport sector. This paper underscores the importance of multidimensional, adaptable strategies tailored to each company’s operational context and global sustainability trends.Вступ. У статті досліджується відповідність європейських компаній, що здійснюють інтермодальні перевезення, цілям сталого розвитку (ЦСР), визначеним Організацією Об’єднаних Націй, як складника глобального порядку денного сталого розвитку. В умовах зростаючої уваги до принципів сталого розвитку транспортні компанії дедалі активніше інтегрують ЦСР у свої операційні стратегії. Такі зусилля свідчать про усвідомлення того, що транспортні ланцюги мають бути не лише економічно ефективними, а й екологічно відповідальними та соціально інклюзивними. Метою дослідження є оцінка масштабу та характеру впровадження ініціатив сталого розвитку серед операторів інтермодальних перевезень у Європі. Методом кейс-дослідження проаналізовано діяльність 123 компаній, як учасників Глобального договору ООН, так і тих, хто самостійно реалізує політику сталого розвитку. Виділено десять основних напрямів діяльності компаній, через які реалізуються відповідні ЦСР, зокрема декарбонізація, безпека, ґендерна рівність, управління відходами та антикорупційні заходи. Результати дослідження показують, що найпослідовніші та найамбітніші практики впроваджуються великими транснаціональними корпораціями, такими як Maersk, CMA CGM та Kuehne + Nagel. Такі компанії мають досить ресурсів для інвестування в інноваційні технології, цифровізацію, відповідальні закупівлі та програми з інклюзивності. Менші оператори, своєю чергою, застосовують гнучкий підхід, вибираючи ті цілі, що найбільше відповідають їхнім операційним можливостям і ринковим умовам. Незважаючи на відсутність єдиного стандарту впровадження сталих практик, багато компаній уже успішно інтегрували етичні норми, екологічні стандарти та політики соціальної відповідальності у свої логістичні ланцюги. Зроблено висновок, що інтермодальні перевезення відіграють ключову роль у досягненні цілей сталого розвитку, зокрема у сферах кліматичних дій, гідної праці та відповідального виробництва. Проте ефективне впровадження ЦСР потребує не лише зусиль окремих компаній, а і спільних дій через участь у міжнародних ініціативах і коаліціях. Партнерства на кшталт Clean Cargo Working Group, Getting to Zero Coalition та Maritime Anti-Corruption Network мають вирішальне значення для глобального прогресу у сфері сталого транспорту. У статті підкреслюється важливість багатовимірних і адаптивних стратегій, які враховують як операційний контекст компаній, так і світові тенденції сталого розвитку
ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ ПРОМІЖНОГО ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ НАДДУВУ В СУДНОВИХ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНАХ
Full text linkIntroduction. The efficiency of marine diesel engine power plants is primarily determined by the performance of their turbocharging systems, which must supply sufficient intake air pressure to the cylinders. At high compressor pressure ratios, nearly the entire exhaust-gas turbine power output is consumed by the compressor, leaving limited potential for waste-heat recovery or efficiency improvement. A promising method to reduce compressor power consumption is two-stage compression with intercooling, which increases air density, reduces compression work, and improves overall turbocharger efficiency. Deep intercooling enabled by waste-heatdriven ejector or absorption refrigeration systems is of particular interest. However, the optimal split of the total pressure ratio between the low- and high-pressure stages, as well as the required intercooler outlet temperature, remains to be fully defined for marine applications. Purpose. The purpose of this research is to evaluate the influence of intercooler depth and post-intercooler air temperature on the energy characteristics of a two-stage turbocharging system for marine diesel engines, and to determine the optimal pressure-ratio split (πк1/πк2) that minimizes compressor power consumption and maximizes turbine power availability for onboard use. Results. A thermodynamic analysis was performed for a two-stage compressor with various post-intercooler temperatures (tПО2 = 20–80°C) and ambient inlet temperatures (20 and 40°C). The results were compared with a baseline single-stage turbocharger (total pressure ratio = 4). The ratio of compressor powers (N/NПО) exhibits a distinct optimum at πк1/πк2 ≈ 0.8–1.5, corresponding to a 5–15 % reduction in compressor power compared to the baseline. Deep intercooling to tПО2 = 20–40°C yields the most significant savings (12–15 %), although such temperatures require refrigeration beyond the capability of seawater cooling. Deeper cooling also shifts the optimal value of πк1/πк2 toward lower ratios. Temperature drops of 50–100°C across the heat exchangers were identified, providing design guidance for the steam generator and evaporator of waste-heat-driven refrigeration machines. The resulting increase in available turbine power enables it to be used either for electrical generation or to assist the main engine shaft power during cruising. Conclusions. The study confirms the effectiveness of two-stage turbocharging with intercooling in improving the energy efficiency of marine diesel engines. Optimal intercooling parameters and pressure ratio splits were identified, resulting in significant reductions in compressor work and freeing up turbine power for practical onboard applications. Deep intercooling yields the most considerable benefit but requires refrigeration-based cooling. The findings offer practical guidance for designing advanced turbocharging and heat-recovery refrigeration systems in modern marine propulsion plants.Вступ. Підвищення ефективності суднових дизельних енергетичних установок значною мірою залежить від роботи системи турбонаддуву, яка забезпечує необхідний тиск повітря на впуску. За високих ступенів стискання компресор споживає практично всю потужність газової турбіни, що обмежує можливості рекуперації теплоти та зниження питомих витрат палива. Одним із найбільш перспективних методів зменшення роботи компресора є застосування двоступеневого стискання з проміжним охолодженням, яке знижує температуру робочого середовища, підвищує густину заряду та зменшує енергетичні витрати на стискання. Особливу увагу привертають схеми глибокого охолодження з використанням ежекторних або абсорбційних холодильних машин, що працюють від утилізованої теплоти відпрацьованих газів. Водночас оптимальні параметри проміжного охолодження та співвідношення ступенів стискання між компресорними ступенями потребують додаткового аналізу. Мета. Метою роботи є визначення впливу ступеня та температури проміжного охолодження на енергетичні показники двоступеневої системи наддуву суднового дизельного двигуна, а також встановлення оптимального співвідношення ступенів стискання (πк1/πк2), що забезпечує мінімальне енергоспоживання компресора та максимальну доступну потужність газової турбіни для рекуперації. Результати. Проведено термодинамічний аналіз роботи двоступеневого компресора з проміжним охолодженням на різних температурах повітря після інтеркулера (tПО2 = 20–80°C) та температурі навколишнього середовища (20 та 40°C). Для порівняння використано одноступеневий компресор із загальним ступенем стискання πк = 4. Аналіз залежності N/NПО показав існування оптимального співвідношення πк1/πк2 ≈ 0,8–1,5, за якого енергоспоживання компресора зменшується на 5–15 % порівняно з базовою схемою. Найбільший ефект досягається під час глибокого охолодження tПО2 = 20–40°C, що забезпечує зменшення споживаної потужності на 12–15 %. Показано, що для досягнення таких температур потрібне застосування холодильних машин, оскільки охолодження забортною водою є недостатнім. Додатково встановлено, що глибше охолодження зсуває оптимум πк1/πк2 у напрямку його зменшення. Визначено температурні перепади в теплообмінниках (50–100°C), необхідні для проєктування парогенератора та випарника у системах тепловикористовуючих холодильних машин. Висновки. Доведено доцільність застосування двоступеневого наддуву з проміжним охолодженням у суднових дизельних енергетичних установках. Встановлено оптимальні параметри, які мінімізують роботу компресора та підвищують загальну ефективність системи. Глибоке охолодження забезпечує найбільший енергетичний ефект, однак вимагає впровадження холодильних машин. Зменшення роботи компресора приводить до збільшення доступної потужності газової турбіни, яка може використовуватися як для електрогенерації, так і для підвищення корисної потужності головного двигуна під час руху. Отримані результати можуть бути використані під час проєктування інтегрованих систем наддуву та тепловикористовуючих холодильних машин у сучасних суднових енергетичних комплексах
ДІАГНОСТУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ ЗА АНАЛІЗОМ МОТОРНОЇ ОЛИВИ
Full text linkIntroduction. Operational reliability and functioning of internal combustion engines is impossible without ship systems, one of which is the lubrication system. The effectiveness and reliability of lubrication systems is determined by the characteristics of engine oil, which change during the operation of the diesel engine. The dispersed state and the presence of organic or inorganic impurities in the oil also characterize the condition of its contact nodes – cylinder liners, piston rings, bearing inserts. Control and analysis of engine oil of lubrication systems (both circulating and cylinder) is one of the components of diagnosing the technical condition of ship diesel engines. The purpose of the study – determining the possibility of diagnosing the technical condition of marine diesel engines by analyzing the operational characteristics of motor oil. Results. The research was carried out on two four-stroke marine diesel engines 6R26 Wartsila, the lubrication of the cylinder group and crankshaft of which was provided by a general circulation system in which Castrol 15W20 engine oil was used. During the operation of marine diesel engines, the characteristics of the engine oil used in the circulation lubrication system gradually deteriorate. This is confirmed by the decrease in the total base number TBN. The total base number of the Castrol 15W20 marine engine oil with an initial value of TBN = 14.0 mgKOH/g decreased to TBN = 10.3–11.2 mgKOH/g after 1000 hours of operation. At the same time, during sampling (which was carried out every 200 hours of diesel engine operation), both gradual and abrupt changes were observed. A more informative parameter for diagnosing the technical condition of tribocompounds of marine diesel engines is the rate of change of the total alkaline number VTBN over a certain period of time. The most informative method for diagnosing the technical condition of tribocompounds of marine diesel engines is spectral analysis of motor oil, which allows determining the content of elements in the oil that characterize the wear of the contact surfaces of the diesel engine – Wear Elements, and elements that characterize the contamination of the oil – Contaminant Elements. The limitation of this method is the need to carry it out exclusively in shore research laboratories, which increases the interval of informativeness and proportionally increases the time for making decisions on changing the operating conditions of the diesel engine. Conclusions. Due to the coincidence of the dynamics of change of Wear Elements / Contaminant Elements and the rate of change of the total alkaline number VTBN, it is the rate of change of the total alkaline number that is recommended as a parameter by which to perform express diagnostics of the technical condition of diesel engine tribo-combinations of marine and inland waterway transport vessels.Вступ. Експлуатаційна надійність та функціонування двигунів внутрішнього згоряння неможливі без суднових систем, однією з яких є система мащення. Ефективність та надійність систем мащення визначаються характеристиками моторної оливи, які змінюються під час експлуатації дизеля. Дисперсний стан та наявність органічних або неорганічних домішок у оливі також характеризують стан його контактних вузлів – циліндрових втулок, поршневих кілець, вкладишів підшипника. Контроль та аналіз моторної оливи систем мащення (як циркуляційних, так і циліндрових) є одними з компонентів діагностування технічного стану суднових дизелів. Мета дослідження – визначення можливості діагностування технічного стану суднових дизелів за аналізом експлуатаційних характеристик моторної оливи. Результати. Дослідження виконувались на двох чотиритактних суднових дизелях 6R26 Wartsila, мащення циліндрової групи та колінчатого вала яких забезпечувалось загальною циркуляційною системою, в якій використовувалась моторна олива Castrol 15W20. Під час експлуатації суднових дизелів поступово погіршуються характеристики моторної оливи, що використовується у системі циркуляційного мащення. Підтвердженням цього є зменшення загального лужного числа оливи (Total Base Number – TBN). Протягом експерименту загальне лужне число суднової моторної оливи Castrol 15W20 з початковим значенням TBN = 14,0 мгKОН/г за 1000 годин експлуатації знизилось до TBN = 10,3…11,2 мгKОН/г. При цьому під час відбору проб (які виконувались кожні 200 годин експлуатації дизеля) спостерігались його як поступові, так і стрибкоподібні зміни. Більш інформаційним параметром діагностування технічного стану трибосполучень суднових дизелів є швидкість зміни загального лужного числа VTBN за певний проміжок часу. Найбільш інформативним способом діагностування технічного стану трибосполучень суднових дизелів є спектральний аналіз моторної оливи, який дозволяє визначити вміст у оливі елементів, що характеризують знос контактних поверхонь дизеля – Wear Elements та елементів, що характеризують забруднення оливи – Contaminant Elements. Обмеженням цього методу є необхідність його проведення виключно у берегових дослідницьких лабораторіях, що збільшує інтервал інформативності та пропорційно цьому підвищує час прийняття рішень щодо зміни умов експлуатації дизеля. Висновки. Через збіг динаміки зміни Wear Elements / Contaminant Elements та швидкості зміни загального лужного числа VTBN саме швидкість зміни загального лужного рекомендується як параметр, за яким доцільно виконувати експрес-діагностику технічного стану трибосполучень дизелів суден морського та внутрішнього водного транспорту
РОЗРАХУНОК ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ МАРШРУТІВ ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ У США
Full text linkThe paper investigates approaches to assessing route efficiency in the field of international freight transportation performed by single-unit road trains. The efficiency of international freight transportation by road trains is considered as a multifactorial characteristic that includes economic, time-related, environmental, social, and operational indicators. The authors emphasize the necessity of a comprehensive evaluation of logistics decisions, which should be based not only on traditional criteria such as transportation costs and delivery time but also take into account the energy, transport, and road efficiency of transport vehicles, as well as supply reliability, environmental sustainability, resource efficiency, and technological support of the transportation process. The study highlights the expediency of combining classical evaluation methods (cost per mile, delivery time, reliability indices) with modern multi-criteria decision-making approaches–Data Envelopment Analysis (DEA), Analytic Hierarchy Process (AHP), and TOPSIS–which enable the consideration of a large number of parameters when selecting an optimal transportation route. Within the framework of a comparative analysis, the experience of the United States, Germany, Poland, and the United Kingdom in interpreting route efficiency is examined. It is noted that the emphasis in efficiency assessment depends on dominant priorities such as economic benefits, environmental safety, logistics chain reliability, or intermodal integration. German studies predominantly apply a sustainable development approach integrating time, cost, and infrastructure capacity criteria. Polish researchers actively use DEA tools to construct multidimensional efficiency models, whereas British studies focus on the assessment of external effects and energy efficiency. The results of leading studies on digital logistics optimization tools are systematized, including automated route planning systems, artificial intelligence–based solutions, and software platforms such as Route4Me, which contribute to reducing costs and CO₂ emissions, increasing transportation intensity, and improving system flexibility in response to demand fluctuations. The importance of telecommunication and navigation systems for monitoring the operational efficiency of road trains is emphasized, especially under conditions of complex terrain, toll road networks, and cross-border traffic. An expert–functional model for assessing route efficiency is proposed, which accounts for the energy, transport, and road efficiency of transportation process elements while considering the specific features of international freight transportation by road trains. It is emphasized that most contemporary studies analyze only individual parameters, whereas the proposed mathematical model integrates key factors to support well-founded managerial decision-making in the field of international road freight transportation. The necessity for further research aimed at overcoming data scarcity, limited flexibility of existing models, and insufficient coverage of critical logistics infrastructure risks is also highlighted.У статті досліджено підходи до визначення ефективності маршрутів у сфері міжнародних вантажних перевезень одноланковими автопоїздами (МВПОАП). Ефективність МВПОАП розглядається як багатофакторна характеристика, що включає економічні, часові, екологічні, соціальні та експлуатаційні показники. Автори акцентують увагу на необхідності комплексної оцінки логістичних рішень, яка повинна базуватись не тільки на традиційних критеріях витрат і тривалості МВПОАП, а й враховувати енергетичну, транспортну та дорожню ефективність засобів перевезень та фактори надійності постачання вантажів, екологічної сталості, ефективності використання ресурсів та технологічного супроводу транспортного процесу. У роботі наголошено на доцільності поєднання класичних методів оцінювання (вартість перевезення на милю, час доставки, індекси надійності) із сучасними багатокритеріальними підходами – Data Envelopment Analysis (DEA), AHP, TOPSIS, що дають змогу враховувати велику кількість параметрів під час вибору оптимального маршруту. У межах порівняльного аналізу враховано досвід США, Німеччини, Польщі та Великої Британії щодо трактування ефективності маршрутів. Відзначено, що акценти в оцінці залежать від пріоритетів – економічної вигоди, екологічної безпеки, надійності логістичного ланцюга чи інтермодальної інтеграції. Враховано, що у німецьких дослідженнях домінує підхід сталого розвитку з інтеграцією критеріїв часу, витрат та пропускної спроможності інфраструктури. Польські вчені застосовують інструменти DEA для побудови багатовимірної моделі, тоді як британські дослідники акцентують на оцінці зовнішніх ефектів і енергоефективності. Систематизовано результати провідних досліджень щодо цифрових інструментів оптимізації логістики: автоматизованого планування маршрутів, AI-рішень та програм типу Route4Me, які скорочують витрати, викиди CO2, підвищують інтенсивність перевезень і гнучкість системи до змін попиту. Підкреслено важливість телекомунікаційних і навігаційних систем для моніторингу ефективності автопоїздів, особливо в умовах складного рельєфу, платних доріг і транскордонного трафіку. Запропоновано концепцію експертно-функціональної моделі оцінки ефективності маршрутів, що враховує енергетичну, транспортну та дорожню ефективність елементів перевізного процесу з урахуванням специфіки МВПОАП. Підкреслено, що сучасні дослідження МВПОАП зазвичай аналізують лише окремі параметри, тоді як запропонована математична модель інтегрує ключові чинники для формування обґрунтованих управлінських рішень у сфері міжнародних автоперевезень. Наголошено на потребі подальших досліджень, спрямованих на подолання нестачі якісних даних, недостатньої гнучкості наявних моделей та обмеженого охоплення критичних ризиків логістичної інфраструктури під час МВПОАП
MODERN LEXICOGRAPHIC MODELING: THEORETICALAND METHODOLOGICAL APPROACHES
Full text linkУ статті здійснено комплексний аналіз теоретико-методологічних засад лексикографічного моделювання у контексті сучасного мовознавства та цифровізації наукової діяльності. Розглянуто загальнолінгвістичне розуміння моделювання як методу дослідження, що передбачає створення формалізованих систем для упорядкування, систематизації та класифікації мовних явищ, та його специфікацію на лексичному рівні мовної системи. Особливу увагу приділено критичному аналізу та уточненню ключових метамовних понять «модель» і «моделювання» через призму різних теоретичних підходів у лінгвістиці. Установлено, що лінгвістична модель характеризована трьома ключовими ознаками: абстрактністю, штучністю та цілеспрямованістю і постає як абстрактний аналог структури природної мови, що слугує інструментом пізнання, опису й пояснення мовних процесів. Обґрунтовано необхідність чіткого розмежування понять «лексикографічна модель» і «лексикографічне моделювання». Лексикографічна модель визначено як абстрактну формалізовану структуру, що являє собою систему правил і принципів організації словникового матеріалу, тоді як лексикографічне моделювання витлумачене як теоретичний та аналітичний етап створення описових схем для побудови словника. Проаналізовано сучасні підходи до комп’ютерної лексикографії. Виокремлено три основні вектори розвитку: створення електронних словників як машинних версій традиційних видань; автоматизоване укладання словників через комп’ютерну обробку текстів; розроблення електронних словників як елементів інформаційних систем. Визначено основні принципи лексикографічного моделювання: формалізація, системність, ієрархічність, універсальність та комп’ютеризація. Доведено, що розвиток лексикографії неможливий без інтеграції теоретичних концепцій моделювання з практичними можливостями комп’ютерних технологій. Окреслено перспективи дослідження: удосконалення методології лексикографічного моделювання та розроблення універсальних моделей представлення лексикографічної інформації в електронному форматі.In this article, a comprehensive analysis of the theoretical and methodological foundations of lexicographic modeling is carried out within the context of modern linguistics and the digitalization of scholarly activity. The study examines the general linguistic understanding of modeling as a research method that involves the creation of formalized systems for organizing, systematizing, and classifying linguistic phenomena, as well as its specification at the lexical level of the language system. Particular attention is devoted to the critical analysis and clarification of the key metalanguage concepts «model» and «modeling» through the lens of various theoretical approaches in linguistics. It is established that a linguistic model is characterized by three essential features – abstraction, artificiality, and purposefulness – and functions as an abstract analogue of the structure of natural language, serving as a tool for the cognition, description, and explanation of linguistic processes. The necessity of clear distinction between the concepts «lexicographic model» and «lexicographic modeling» is substantiated. A lexicographic model is defined as an abstract formalized structure that represents a system of rules and principles for organizing dictionary material, whereas lexicographic modeling is interpreted as the theoretical and analytical stage of developing descriptive schemes for dictionary compilation. The article analyzes contemporary approaches to computer lexicography. Three main vectors of development are identified: the creation of electronic dictionaries as machine versions of traditional editions; automated dictionary compilation through computer-based text processing; and the development of electronic dictionaries as components of information systems. The principal foundations of lexicographic modeling – formalization, systematicity, hierarchical structure, universality, and computerization – are outlined. It is demonstrated that the further development of lexicography is impossible without integrating theoretical modeling concepts with the practical capabilities of computer technologies. The study also outlines future research prospects: improving the methodology of lexicographic modeling, and developing universal models for representing lexicographic information in electronic formats
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЇ СФЕРИ IT (НА ПРИКЛАДІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ)
Full text linkThe research focuses on IT-related neologisms featured in popular scientific literature as its primary object. Its subject is the distinctive features involved in translating these neologisms, using examples drawn specifically from such literature. The data set includes neologisms selected through continuous sampling from relevant sources. The significance of this research lies in its contribution to consolidating existing knowledge on translating IT terminology while providing an in-depth understanding of the challenges associated with such translations. This coursework highlights the distinctive features and intricacies of translating IT neologisms, identifies major issues faced during the translation process, and examines the methods and strategies applied to address these challenges effectively. Within the IT industry, the continuous emergence of new technologies, products, and concepts plays a significant role in shaping modern life. This sector is distinct from others due to the rapid pace at which novel terms and concepts arise, necessitating frequent translation efforts. IT neologisms – referring to newly coined words, terms, and ideas specific to information technology – pose a substantial challenge for translators. Such terms are often relatively recent and might lack precise equivalents in other languages. Even when equivalents exist, they may fail to align with the target language’s terminological standards, potentially resulting in misinterpretations of the text. The relevance of investigating this topic stems from the frequency and speed at which advancements occur in the domains of information technology and computer science. In the contemporary world, where technological applications and the rapid dissemination of information bear increasing significance, accurate linguistic translation becomes essential for fostering effective communication across diverse nations and cultural contexts. This paper examines the key stages in the development of scientific thought in the field of neologism research. It describes in detail the existing methods of translating IT neologisms in the context of popular science discourse.Дослідження зосереджується на неологізмах, пов›язаних з інформаційними технологіями, що зустрічаються в популярній науковій літературі як на своєму основному об›єкті. Його предметом є особливості перекладу цих неологізмів на прикладі конкретних виразів, узятих із такої літератури. Набір даних включає неологізми, відібрані шляхом безперервного відбору з відповідних джерел. Значення цього дослідження полягає у його внеску в консолідацію існуючих знань про переклад ІТ-термінології, а також у наданні глибокого розуміння проблем, пов›язаних із таким перекладом. Ця курсова робота висвітлює особливості та складнощі перекладу ІТ-неологізмів, визначає основні проблеми, що виникають під час перекладу, та аналізує методи і стратегії, що застосовуються для ефективного вирішення цих проблем. У галузі інформаційних технологій постійна поява нових технологій, продуктів та концепцій відіграє значну роль у формуванні сучасного життя. Ця галузь відрізняється від інших швидким темпом появи нових термінів та концепцій, що вимагає частих перекладацьких зусиль. Неологізми в галузі інформаційних технологій – це новостворені слова, терміни та ідеї, характерні для інформаційних технологій, які становлять значну проблему для перекладачів. Такі терміни часто є відносно новими і можуть не мати точних еквівалентів в інших мовах. Навіть якщо еквіваленти існують, вони можуть не відповідати термінологічним стандартам мови перекладу, що може призвести до неправильного тлумачення тексту. Актуальність дослідження цієї теми випливає з частоти та швидкості прогресу в галузі інформаційних технологій і комп’ютерних наук. У сучасному світі, де технологічні додатки та швидке поширення інформації набувають усе більшого значення, точний лінгвістичний переклад стає необхідним для забезпечення ефективної комунікації між різними країнами та культурними контекстами. У цій статті розглядаються ключові етапи розвитку наукової думки в галузі дослідження неологізмів. Детально описуються існуючі методи перекладу неологізмів у сфері інформаційних технологій у контексті науково-популярного дискурсу
МОВНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВЕРБАЛЬНОГО ВПЛИВУ В ЖАНРОВИХ РІЗНОВИДАХ МЕДІАДИСКУРСУ
Full text linkThe article applies a discursive approach to identifying genre varieties specific to mass media information and establishing the frequency of linguistic tools used to convey verbal influence on the collective mentality of societies. The discursive approach to studying the language of journalistic press texts is based on the interpretation of the phenomenon of verbal influence as media-oriented, which ensures the introduction of an information segment into the consciousness of the addressee, orienting them towards restructuring their worldview and type of life activity in accordance with the text’s agenda. A decisive criterion is proposed for establishing the specific characteristics of contemporary mass media discourse in Ukraine. According to the authors, this criterion lies in the dynamics and comprehensiveness of information dissemination, which allows us to speak of the most massive information and virtual flows in recent decades, marked by significant appeal to various communities, which directly and indirectly influence the collective mentality in a pre-planned direction. Indicators that contribute to the comprehensiveness of the verbal influence of journalistic texts in media discourse have been identified, such as the instant availability of the chronotope of a journalistic text simultaneously to an indefinite multitude of representatives of the collective addressee, the possibility of creating target audiences by differentiating representatives of the collective addressee into groups according to various criteria, and information diffusion. The modern innovative format of journalistic texts in media discourse, defined by these indicators, is marked by textual constructions that simultaneously combine the properties of textual constructions and a separate genre variety – clickbait headlines. The content of such headline nominations meets the requirements of aphoristicity, emotional intensity, provocativeness, and conciseness of expression, ensuring dynamic perception and retention in the recipient’s mind. As for the linguistic tools that provide the structural form of this textual unit, a concise, formally laconic syntactic construction is needed that succinctly expresses the content. In journalistic texts of media discourse, there is a tendency to use simple, predominantly impersonal, infinitive, nominative, semantically complete but structurally incomplete, elliptical sentences, complex sentence structures with syntactic parallelism.У статті застосовано дискурсивний підхід до виокремлення специфічних для масмедійної інформації жанрових різновидів та встановлення частотного мовного інструментарію, використовуваного для трансляції вербального впливу на колективну ментальність соціумів. Дискурсивний підхід до вивчення мови публіцистичних текстів преси спирається на трактування самого явища вербального впливу як медійно орієнтованого, що забезпечує впровадження інформаційного сегменту у свідомість адресата, орієнтуючи на перебудову світосприйняття й типу життєдіяльності відповідно до програми тексту. Запропоновано визначальні критерії, за якими встановлено особливі характеристики сучасного масмедійного дискурсу України. Це критерії динаміки та всеосяжності поширення інформації, що уможливлюють висновок про найбільш масові за останні десятиріччя інформаційні та віртуальні потоки, марковані істотною привабливістю для різних спільнот, які безпосередньо впливають на колективну ментальність у завчасно спланованому напрямі. Виокремлено показники, які сприяють всеосяжності вербального впливу публіцистичних текстів у медійному дискурсі, такі як миттєва доступність хронотопу публіцистичного тексту одночасно для невизначеної множини представників колективного адресату; можливість створення цільових аудиторій унаслідок диференціації представників колективного адресату на групи за різними параметрами; інноваційна інформаційна дифузія. Регламентований цими показниками сучасний інноваційний формат публіцистичних текстів медійного дискурсу маркований текстовими конструкціями, які водночас сполучають властивості текстів і властивості окремого жанрового різновиду – клікбейтні заголовні номінації. Змістове наповнення таких заголовних номінацій відповідає вимогам афористичності, емоційної насиченості, визивності, стислості вираження, що забезпечує динамічність сприйняття та міцність фіксації у свідомості комунікативного адресата. Мовному інструментарію, який забезпечує структурну форму цієї текстової одиниці, потрібна формально лаконічна синтаксична конструкція, що лапідарно виражає змістове наповнення. У публіцистичних текстах медійного дискурсу простежена тенденція використання із цією метою односкладних, переважно безособових, інфінітивних, номінативних, семантично повних, але структурно неповних, еліптичних речень, складних реченнєвих побудов із синтаксичним паралелізмом
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІНВЕСТУВАННЯ В ПОРТОВІЙ ГАЛУЗІ
Full text linkIntroduction. The tasks of sustainable development of the port industry, which cannot be solved without investing in port infrastructure, determine the relevance of the research of investment trends in the industry. To define the need for investments, economic justification of investment directions and sources of investment financing, it is necessary to study the main factors that affect investment activity in the port industry, and to determine current trends in this field. Purpose. The purpose of the article is to determine investment trends in the port industry at the current stage of its development. Results. The main economic and technological drivers of the investment activity in the port industry in the context of sustainable development have been systematized. Assessment of the dynamics of the gross volume of cargo handled in the ports and the directions of investment in the port infrastructure by cargo segments was carried out. The main trends in the development of investment in the port infrastructure were defined. Conclusions. The main trends in the development of investment in the port infrastructure include: changes in the geographic structure of investments due to the increase in the volume of maritime trade and cargo handled in the seaports of the countries of Southeast Asia and the Middle East; changes in the structure of investments by cargo segments due to the slowdown in the development of container trade and the higher growth rates of bulk dry cargo transportation; increased need for investment in the port infrastructure to eliminate technological constraints associated with increasing size and complexity of sea vessels; changes in the directions of investments for energy transition and sustainable development, intensification of the impact on investment activity of technological changes – digital transformation in seaports and greening of supply chains; change in the orientation of investment activity to the concept for the sustainable development of port companies, which often involves projects with high social value; investments in the industry contribute to the transformation of seaports from multimodal centers to centers of innovation and sustainable development; investments lead to an increase in the role of seaports as an important component of the geopolitical and economic stability of countries and regions; the need for investment in new port areas outside urban areas due to the impact of coastal urbanization on port development.Вступ. Актуальність теми дослідження обумовлена завданнями сталого розвитку портової галузі, які неможливо реалізувати без інвестування у портову інфраструктуру. Для визначення потреби в інвестиціях, економічного обґрунтування напрямів інвестування і джерел фінансування інвестицій необхідно вивчення основних факторів, які впливають на інвестиційну діяльність у портовій галузі, і аналіз сучасних тенденцій у цій сфері. Мета. Стаття присвячена визначенню тенденцій інвестування у портовій галузі на сучасному етапі її розвитку. Результати. Систематизовано основні економічні та технологічні драйвери інвестиційної діяльності портової галузі в контексті сталого розвитку. Проведено оцінку динаміки обсягів перевалки вантажів у портах та напрямів інвестування розвитку портової інфраструктури за вантажними сегментами. Визначено головні тенденції інвестування в портову інфраструктуру. Висновки. До тенденцій інвестування у розвиток портової інфраструктури віднесено: зміни географічної структури інвестицій у зв’язку зі збільшенням обсягів морської торгівлі та перевалки вантажів у морських портах країн Південно-Східної Азії та Близького Сходу; зміни структури інвестицій за вантажними сегментами через уповільнення темпів зростання контейнерної торгівлі та більш високі темпи зростання перевезень сухих масових вантажів; збільшення потреби в інвестиціях у портову інфраструктуру для усунення технологічних обмежень, пов’язаних зі збільшенням розміру та складності морських суден; зміни напрямів інвестицій для енергетичного переходу та сталого розвитку, посилення впливу на інвестиційну діяльність технологічних змін – цифрової трансформації в морських портах і екологізації ланцюгів постачання; зміна орієнтації інвестиційної діяльності на концепцію сталого розвитку портових компаній, яка часто передбачає проєкти з високою соціальною цінністю; інвестиції в галузь сприяють перетворенню морських портів із мультимодальних центрів у центри інновацій та сталого розвитку; інвестиції приводять до підвищення ролі морських портів як важливого компонента геополітичної та економічної стабільності країн і регіонів; потреба в інвестиціях у нові портові території за межами міських територій через вплив прибережної урбанізації на розвиток портів