Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
АНГЛІЙСЬКІ КІБЕРНЕОЛОГІЗМИ В СУЧАСНОМУ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСІ: СЕМАНТИЧНИЙ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ
Full text linkThe rise of Internet-mediated communication has led to unprecedented language innovations, especially in English cyber neologisms – new words, expressions, and modifications specific to digital discourse. This study explores these linguistic phenomena’ emergence, evolution, and sociocultural implications across various online platforms and communities. By analysing digital communication patterns, including leetspeak, social media terminology, and meme-based language, we investigate how these language innovations contribute to forming distinctive digital identities and online communities from a sociocultural perspective. The research employs a mixed-methods approach that combines computational linguistics with qualitative analysis of user interactions to understand the morphological patterns and social dynamics behind the creation and adoption of cyber neologisms in contemporary English. Special attention is paid to platformspecific features, community norms, and technological constraints that shape these linguistic innovations. The article reveals that English cyber neologisms serve multiple functions beyond mere communication, including group identification, sociocultural signalling, and the expression of digital literacy. Our findings indicate that English cyber neologisms represent a significant evolution in human communication, reflecting the dynamic interplay between technology, society, and language. The research illustrates how digital platforms facilitate rapid linguistic innovations and how these new forms of expression contribute to developing distinct online subcultures and communities.Поширення комунікації, опосередкованої інтернетом, привело до безпрецедентних мовних інновацій, зокрема в царині англійських кібернеологізмів – нових слів, виразів і їх модифікацій, характерних для цифрового дискурсу. У пропонованій науковій розвідці визначено причини появи, еволюцію та соціокультурні наслідки цих лінгвістичних явищ на різних онлайн-платформах і в різних соціальних спільнотах. У результаті проведеного аналізу моделей цифрової комунікації, зокрема й leetspeak, термінології соціальних мереж і мови мемів, ми виявили, як ці лінгвістичні інновації сприяють формуванню відповідних цифрових ідентичностей і онлайн-спільнот. У роботі застосовано інтегрований підхід, що поєднує комп’ютерну лінгвістику з якісним семантичним аналізом взаємодії користувачів, щоб виокремити морфологічні моделі та соціально-культурну динаміку, що зумовлюють творення та залучення кібернеологізмів до сучасної англійської мови. Значну увагу приділено й особливостям платформи, суспільним нормам і технологічним обмеженням у формуванні цих лінгвістичних інновацій. У статті доведено, що англійські кібернеологізми виконують кілька дискурсивних функцій: окрім простого засобу спілкування, вони забезпечують групову ідентифікацію, слугують соціально-культурними сигналами та виражають рівень цифрової грамотності. Наші висновки свідчать про те, що англійські кібернеологізми представляють значну еволюцію в людському спілкуванні, відображають динамічну взаємодію між технологіями, суспільством і мовою. Окрім того, дослідження демонструє, як цифрові платформи зумовлюють виникнення різноманітних мовних інновацій, як ці нові мовні форми самовираження сприяють розвитку окремих онлайн-субкультур і соціальних спільнот
THE IMPACT OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE TECHNOLOGIES ON THE DEVELOPMENT OF ENGLISH LANGUAGE COMPETENCE
Full text linkУ статті досліджено вплив штучного інтелекту на розвиток мовної компетентності в умовах цифрової трансформації освіти. На основі опитування 100 респондентів – студентів, викладачів та користувачів освітніх платформ – проаналізовано частоту використання, ефективність, переваги та недоліки застосування ШІ у процесі вивчення англійської мови. Результати дослідження свідчать про активне впровадження ШІ в освітній процес, зокрема як інструменту для тренування мовлення, генерації навчальних матеріалів, перевірки письма та перекладу. Більшість учасників відзначили високий рівень задоволеності від використання ШІ та планують продовжувати його інтеграцію у мовне навчання. Водночас виокремлено ризики – зниження критичного мислення, надмірна залежність від технологій, відсутність емоційного й культурного контексту. Особливу увагу приділено ролі викладача, яка, попри поширення цифрових рішень, залишається незамінною завдяки емоційній взаємодії, мотивації та персоналізації навчального процесу. Визначено, що живе спілкування, підтримка та індивідуальний підхід є тими цінностями, які не здатен повноцінно замінити жоден алгоритм. ШІ не витісняє викладача, а радше змінює його функції, зосереджуючи увагу на розвитку навичок комунікації, критичного мислення та міжособистісної взаємодії. Зроблено висновок про необхідність балансу між технологічною ефективністю та людяністю в освіті. Запропоновано рекомендації щодо поєднання ШІ та традиційного навчання, розвитку цифрової грамотності та збереження педагогічної взаємодії як ключового чинника формування мовної компетентності.The article explores the impact of artificial intelligence (AI) on the development of language competence in the context of digital transformation in education. Based on a survey of 100 respondents – students, teachers, and users of educational platforms – the study analyzes the frequency of AI use, its effectiveness, advantages, and disadvantages in the process of learning English. The results show an active integration of AI into educational practices, particularly as a tool for speaking training, content generation, writing correction, and translation. Most participants reported high levels of satisfaction with AI and intend to continue using it in language learning. At the same time, several risks were identified, such as reduced critical thinking, overdependence on technology, and a lack of emotional and cultural context. Particular attention is given to the role of the teacher, which remains essential despite the growing presence of digital tools. Human interaction, motivation, and personalized guidance are values that no algorithm can fully replace. Rather than replacing teachers, AI transforms their functions, shifting the focus toward developing communication skills, critical thinking, and interpersonal interaction. The study concludes that a balance must be struck between technological efficiency and human-centered education. Recommendations are offered for blending AI with traditional teaching, fostering digital literacy, and preserving pedagogical interaction as a key factor in building language competence. It is emphasized that only through a harmonious symbiosis of technology and human values can the full potential of AI in education be realized. Future research should explore the ethical dimensions of AI integration and its influence on the development of communicative identity
LEXICAL AND STRUCTURAL FEATURES OF TED TALKS ABOUT EDUCATION
Full text linkСтаття присвячена дослідженню лексичних та структурних особливостей промов TED Talks на тему освіти. TED Talks є важливим інструментом для поширення ідей та інновацій в освітньому просторі, тому вивчення мовних засобів, які використовуються спікерами, є актуальним. Висвітлено специфіку лексичних одиниць та риторичних прийомів, які сприяють ефективній комунікації з аудиторією, а також аналіз способів організації промов, що допомагають передавати складні ідеї у доступній формі. Проаналізовано ряд виступів TED Talks, присвячених різним аспектам освіти, зокрема інноваціям, педагогічним методам, розвитку критичного мислення в навчальному процесі. Виявлено, що для емоційного впливу на аудиторію, спікери використовують засоби фасцинації. Наприклад, тропи (метафори, епітети, алегорії, метонімії, гіперболи) та риторичні фігури (риторичні запитання, оклики, інверсії, хіазми, іронія). Особливу увагу приділено структурі виступів, де переважає логічна послідовність подачі інформації: від введення і постановки проблеми до висвітлення рішень та завершення закликами до дії. Спікери TED Talks застосовують чіткі вступи, аргументовані основні частини та завершення, що створює відчуття цілісності, завершеності виступу. Ця структура допомагає слухачам краще зрозуміти та запам’ятати інформацію. Як правило, структура виступу дотримується правил “золотого перетину” та “закону краю” та допомагає краще запам’ятати найголовніші ідеї з виступу. Слід зазначити, що промови TED Talks на тему освіти є ефективними завдяки поєднанню чіткої структури, емоційної виразності та змістовного наповнення. Зроблено висновок, що TED Talks є яскравим прикладом успішного публічного виступу, що поєднує академічну точність і емоційну доступність, що особливо важливо в контексті освіти.The article is devoted to the analysis of the lexical and structural features of TED Talks about education. TED Talks are an important tool for the dissemination of ideas and innovations in the educational field, therefore, this topic is relevant. The specifics of lexical units and rhetorical techniques that contribute to effective communication with the audience have been highlighted, as well as the study of the ways of organizing speeches that help convey complex ideas in an accessible form. A number of TED Talks speeches devoted to various aspects of education, in particular innovations, pedagogical methods, and the development of critical thinking in the educational process have been analyzed. It has been found that speakers use means of fascination to emotionally influence the audience. For example, tropes (metaphors, epithets, allegories, metonymies, hyperboles) and rhetorical figures (rhetorical questions, exclamations, inversions, chiasms, irony). Particular attention is paid to the structure of the speeches, where the logical sequence of information presentation prevails: from the introduction and statement of the problem to highlighting solutions and concluding with calls to action. TED Talks speakers use clear introductions, reasoned main parts and conclusions, which creates a sense of integrity, completeness of the speech. This structure helps listeners better understand and remember the information. As a rule, the structure of the speech adheres to the rules of the “golden section” and the “law of the edge” and helps to better remember the most important ideas from the speech. It should be noted that TED Talks speeches on the topic of education are effective due to the combination of clear structure, emotional expressiveness and meaningful content. Eventually, TED Talks are vivid example of a successful public speech that combines academic accuracy and emotional accessibility, which is especially important in the context of education
ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ МАНІПУЛЯТИВНІ СТРАТЕГІЇ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
Full text linkThe article is devoted to the description of typical verbal and non-verbal manipulative strategies and tactics employed in such popular social networks as Facebook, Instagram, Twitter, and TikTok. The study characterizes the principal verbal and non-verbal means of manipulative influence in social media within the framework of contemporary digital communication. It is determined that social platforms, by ensuring rapid information exchange and personalized access to content, create a favorable environment for the dissemination of manipulative strategies that affect users on cognitive, emotional, and behavioral levels. The functioning of manipulative messages in digital discourse is highlighted, with particular emphasis on their ability to generate informational “bubbles,” reinforce groupthink, and diminish critical reflection. The main communicative strategies are analyzed, including the use of positive lexis, appeal to authority, crowd effect, fact distortion, irony, and sarcasm, as well as the deployment of visual and paralinguistic elements (images, colors, emojis, GIF animations, memes). The study characterizes the interaction of verbal and non-verbal resources, which enhances the persuasiveness of manipulative messages and secures their impact on both the rational and subconscious dimensions of perception. The role of cognitive biases (confirmation bias, availability heuristic) in increasing the effectiveness of manipulative technologies is defined. The features of neuro-linguistic programming are examined as a tool for creating associations and dissociations that guide the evaluation and interpretation of information. Examples from the Ukrainian segment of social networks are analyzed, demonstrating real mechanisms of informational influence under the conditions of war and socio-political instability. It is concluded that manipulation in social networks constitutes a multidimensional communicative phenomenon requiring interdisciplinary investigation from the perspectives of linguistics, psychology, and media studies.Статтю присвячено опису типових вербальних і невербальних маніпулятивних стратегій і тактик в таких популярних соціальних мережах, як Facebook, Instagram, Twitter, TikTok. У роботі охарактеризовано основні вербальні та невербальні засоби маніпулятивного впливу в соціальних мережах у контексті сучасної цифрової комунікації. Визначено, що соціальні платформи, забезпечуючи швидкий обмін інформацією та персоналізований доступ до контенту, створюють сприятливе середовище для поширення маніпулятивних стратегій, які впливають на когнітивний, емоційний та поведінковий рівні користувачів. Висвітлено специфіку функціонування маніпулятивних повідомлень у мережевому дискурсі, зокрема їхню здатність формувати інформаційні «кокони», підсилювати групове мислення та знижувати рівень критичного осмислення. Проаналізовано основні комунікативні стратегії, до яких належать використання позитивної лексики, апеляція до авторитету, ефект натовпу, спотворення фактів, іронія та сарказм, а також залучення візуальних і паралінгвальних елементів (зображення, кольори, емодзі, GIF-анімації, меми). Охарактеризовано взаємодію вербальних і невербальних ресурсів, що підсилює переконливість маніпулятивних повідомлень та забезпечує їхній вплив як на раціональну, так і на підсвідому сферу сприйняття. Визначено роль когнітивних упереджень (ефект підтвердження, евристика доступності) у підвищенні ефективності маніпулятивних технологій. Висвітлено особливості нейролінгвістичного програмування як інструмента створення асоціацій і дисоціацій, що спрямовують оцінку та інтерпретацію інформації. Проаналізовано приклади з українського сегмента соціальних мереж, які демонструють реальні механізми інформаційного впливу в умовах війни та суспільно-політичної нестабільності. Зроблено висновок, що маніпуляція в соціальних мережах є багатовимірним комунікативним явищем, яке потребує міждисциплінарного дослідження з позицій лінгвістики, психології та медіазнавства
PECULIAR FEATURES OF EUPHEMISMS TRANSLATION FROM ENGLISH INTO UKRAINIAN
Full text linkУ статті розглядаються особливості перекладу англомовних евфемізмів українською мовою в межах сучасної перекладознавчої та лінгвістичної парадигми. Евфемізм трактується не лише як лексичне, але й як дискурсивне явище, тісно пов’язане з комунікативною метою, соціальними та культурними чинниками. Використання евфемізмів є важливою частиною мовної культури та комунікативної компетентності, адже дозволяє уникати конфліктів, проявляти повагу до співрозмовника та адаптуватися до соціального контексту. У роботі підкреслюється, що евфемістичні конструкції виконують важливу функцію у збереженні соціальної гармонії, уникненні конфліктів, дотриманні норм ввічливості та політкоректності. На матеріалі текстів комп’ютерних ігор простежено різні способи відтворення евфемізмів: лексичні заміни, модуляцію, генералізацію, метафоричні та метонімічні заміни. З’ясовано, що перекладач нерідко змушений балансувати між дослівною передачею та адаптацією, враховуючи культурні відмінності, рівень табуйованості теми та очікування цільової аудиторії. Окрему увагу приділено стилістичним і культурним нюансам перекладу. Підкреслено, що в англомовній традиції евфемізми для позначення делікатних сфер (смерть, інтимні стосунки, фізіологічні процеси, соціальні проблеми) часто мають інші емоційні відтінки, ніж в українській культурі. Тому прямий відповідник не завжди доречний, а ефективність перекладу досягається завдяки врахуванню контексту – соціального, культурного та лексичного. У статті доведено, що успішний переклад евфемізмів базується на збереженні їхньої прагматичної функції: пом’якшення висловлювання, іронічності або уникнення конфронтації. Найефективнішими виявилися перекладацькі стратегії, які забезпечують прагматичну еквівалентність і дозволяють адаптувати повідомлення до цільової культури без втрати змісту й емоційного тону.The article sets out to make analyses the peculiar features of euphemisms translation from English into Ukrainian within the framework of modern translation studies and linguistic paradigm. Euphemism is interpreted not merely as a lexical unit but also as a discursive phenomenon which is closely connected to communicative aim, social and cultural factors. The use of euphemisms is an essential component of linguistic culture and communicative competence, as it enables the speakers to avoid conflicts, demonstrate respect towards the interlocutor and adapt to the social context. The study emphasizes that euphemistic constructions perform an important role in preserving social harmony, preventing conflicts and observing the norms of politeness and political correctness. The analysis of computer game texts reveals various strategies for rendering euphemisms, including lexical substitutions, modulation, generalization, as well as metaphorical and metonymic replacements It has been found that translator frequently needs to strike a balance between literal translation and adaptation, taking into account cultural differences, the level of taboo surrounding the subject, and the expectations of the target audience. Special attention is given to the stylistic and cultural aspects of translation. It is highlighted that the euphemisms which are used to describe sensitive topics in the English-speaking countries (death, intimate relationships, physiological processes, social problems) often convey much more different emotional nuances than in Ukrainian culture. Thus, a direct equivalent is not always appropriate and the effectiveness of translation is achieved by taking into account the social, cultural, and lexical context. The article proves that successful translation of euphemisms depends on retaining their pragmatic function, including softening statements, conveying irony, or avoiding confrontation. Translation strategies that guarantee pragmatic equivalence and enable the adaptation of the message to the target culture while preserving both its content and emotional tone have been found to be the most effective
CREATIVE DEDICATIONS AS INDICATORS OF THE TRANSFORMATION OF THE LITERARY FIELD (BASED ON UKRAINIAN LITERATURE OF THE 1920S–1930S)
Full text linkУ статті вказано на функцію присвят як маркера змін літературного поля. Порівнюючи тенденції розвитку українського письменства 1920-х і 1930-х років, можна відзначити прямий вплив суспільно-політичних процесів на дедикаційні формули, мотиви й форми присвячування. Нечисленність меморіальних ювілейних присвят класикам пов’язана з критичним ставленням до літератури минулого як «буржуазного мистецтва», активно тиражованим у масовій свідомості штампом про «другосортність» вітчизняного письменства порівняно з російським. Безперечним лідером цієї групи і в 1920-ті, і в 1930-ті рр. залишається Т. Шевченко. Поширені в літературному полі 1920-х рр. присвяти «першим хоробрим» (В. Чумаку, В. Еллану, Г. Михайличенку, А. Заливчому) у 1930-ті рр. зникають, це зумовлено національною позицією адресатів. Кількість присвят сучасникам, із якими адресантів поєднували товариські стосунки, приналежність до однієї літературної організації, спільні естетичні принципи, посутньо зменшилася. Промовистим фактом літературного поля 1930-х рр. стала ануляція присвят репресованим письменникам і переприсвячування їх іншим, політично «благонадійним» адресатам. У першій половині 1930-х рр. у літературному полі помітно збільшилася кількість присвят російським письменникам (С. Єсеніну, Д. Бєдному, М. Горькому, В. Маяковському, Е. Багрицькому, М. Островському, С. Надсону, Б. Пастернаку та ін.), з’являється нова підгрупа дедикацій – присвяти письменникам СРСР Я. Коласу, Ф. Ходжаєву, К. Хетагурову, Е. Капієву, Джамбулові та ін. Ці дедикації мали унаочнити пропагований тоталітарною владою принцип «дружби народів». Кількість присвят зарубіжним письменникам у загальному масиві дедикацій незначна; це зумовлено упередженим ставленням до літератури «загниваючого Заходу». У цій підгрупі фігурують переважно «пролетарські» письменники А. Барбюс, Й. Бехер, М. Залка. У письменницькому середовищі присвяти були виявом еквівалентного (напр., між «неокласиками») або нееквівалентного дарообміну (коли завдяки дедикації адресанти прагнули здобути підтримку, захист, сприяння в публікації власних творів; у такий спосіб відбувалося примноження власного «символічного капіталу» й зміцнення позицій у літературному полі).This article points out the function of dedications as a marker of changes in the literary field. Comparing the development trends in Ukrainian literature in the 1920s – 1930s, the direct influence of social and political processes on dedicatory formulas, motives and forms of dedication can be marked. The small number of memorial anniversary dedications to the classics is connected with a critical attitude to the literature of the past as being “bourgeois art”. The stamp of the “second-class” Ukrainian literature compared to russian was actively replicated in the mass consciousness. T. Shevchenko remains the undisputed leader of the group making dedications to Ukrainian writers both in the 1920s and in the 1930s. Dedications to the “first brave” (V. Chumak, V. Ellan, H. Mykhailychenko, A. Zalyvchyi) common in the literary field of the 1920s, disappeared in the 1930s, due to the national position of the addressees. The number of dedications to contemporaries, with whom the addressees were connected by friendship, belonging to the same literary organization, and common aesthetic principles, decreased significantly. Cancellation of dedications to repressed writers and their rededication to other, politically “loyal” addressees was an expressive fact of the literary field of the 1930s. In the first half of the 1930s, the number of dedications to Russian writers in the literary field significantly increased. Their addressees were S. Yesenin, D. Biednyi, M. Gorky, V. Mayakovsky, E. Bagritsky, N. Ostrovsky, S. Nadson, B. Pasternak). In the literary field of the 1930s, a new subgroup of dedications appeared: dedications to USSR writers Ya. Kolas, F. Khojaev, K. Khetagurov, E. Kapiev, Dzhambul, etc. These dedications were intended to illustrate the principle of “friendship of nations” promoted by the totalitarian government. The number of dedications to foreign writers is insignificant in the total range of dedications. This is mainly due to prejudiced attitude towards the literature of the “Rotten West”. This subgroup includes mostly “proletarian” writers H. Barbusse, J. Becher, M. Zalka. In the literary milieu, dedications were an expression of equivalent (e.g., between the Neo-Classics) or unequal gift exchange (when, thanks to dedication, the addressees sought to gain support, protection, assistance in the publication of their own works; in this way, their own symbolic capital was multiplied and their positions in the literary field were strengthened)
PROBLEMS OF TRANSLATING PROFESSIONAL TEXTS
Full text linkСтаттю присвячено дослідженню проблем перекладу фахових текстів, що характеризуються високою специфічністю та використанням термінології, характерної для певних наукових чи професійних галузей. В умовах глобалізації, яка сьогодні відбувається у величезних масштабах, адекватний переклад таких текстів стає надзвичайно важливим для забезпечення комунікації між культурами, країнами й фахівцями різних рівнів та з різних галузей. Оскільки фахові тексти охоплюють різноманітні сфери діяльності, як-от наука й техніка, медицина, економіка, бізнес, юриспруденція, інженерія і комп’ютерні технології, вони містять терміни та вирази, які потребують глибоких знань і точного розуміння предметної сфери. Переклад фахових текстів є складним і різнобічним процесом, оскільки потребує не лише лінгвістичної компетенції перекладача, а й глибокого фахового розуміння галузі, у межах якої виконується переклад, і потреб цільової аудиторії. У статті розглянуто основні труднощі й проблеми, з якими стикається перекладач під час роботи з фаховими текстами, зокрема складність у виборі відповідних термінів, проблеми з точністю передавання змісту в контексті іншої культури чи системи, наприклад правової. Значну увагу приділено ролі термінологічних систем і спеціалізованих словників у забезпеченні точності перекладу. Застосування калькування, транскрипції, транслітерації, лексичних еквівалентів й описового перекладу дає змогу адекватно відтворити фаховий текст і зробити його зрозумілим для цільової аудиторії. Окремо розглянуто використання новітніх технологій у процесі перекладу фахових текстів. Автоматизований переклад набуває значного поширення, але він має низку обмежень у застосуванні, з якими можна впоратися лише за допомогою професійних перекладачів. Тому найкращий результат досягається завдяки тісній співпраці перекладачів й експертів галузі, у межах якої виконується переклад. Окреслено, що для здійснення найбільш ефективного перекладу галузевих текстів необхідно поєднувати традиційні методи з новітніми технологіями й засобами перекладу. Так, у статті підкреслено необхідність розвитку професіоналізму у сфері перекладу фахових текстів та постійної актуалізації знань і навичок перекладача для досягнення максимальної точності й адекватності перекладу.The Article is devoted to the study of the problems of translating professional texts characterized by high specificity and the use of terminology typical for certain scientific and professional fields. In the conditions of globalization which is taking place quite quickly today adequate translation of such texts becomes extremely important for ensuring communication between cultures, countries and specialists of different levels and from different fields. Since professional texts cover various fields of activity such as science and technology, medicine, economy, business, law, engineering and computer technologies, they contain terms and expressions that require deep knowledge and a good understanding of the subject area. Translation of professional texts is a complex and multifaceted process as it requires not only a linguistic competence from the translator but also a deep professional understanding of the field within which the translation is performed. The needs of the target audience are to be accounted for as well. The article examines the main difficulties and problems that a translator faces when working with professional texts. These include the difficulty of choosing appropriate terms, problems with the accuracy of conveying content in the context of another culture or system, for instance, the legal system of a country. Considerable attention is paid to the role of terminological systems and specialized dictionaries in ensuring the accuracy of translation. Tracing, transcription, transliteration, lexical equivalents and descriptive translation are employed to adequately reproduce a professional text and make it understandable for the target audience. The article considers the application of the new technologies in the process of translating professional texts. Machine translation is gaining significant popularity but it has a number of limits in its use which can be overcome only with the help of professional translators. Therefore, the best result is achieved through close cooperation between translators, experts in the target field and CAT-tools. It is outlined that for the translation of professional text to be most effective and adequate it is necessary to combine traditional methods of translating with the latest technologies and translation tools. Thus, the article emphasizes the need to develop professionalism in the field of translation of professional texts and to update constantly the translator`s knowledge and skills to achieve maximum accuracy and adequacy of translation
КІБЕРНЕОЛОГІЗМИ В АНГЛОМОВНОМУ ТУРИСТИЧНОМУ ІНТЕРНЕТ ДИСКУРСІ
Full text linkThe article is devoted to the study of neologisms, namely cyberneologisms, which are present in the English-language tourist discourse. The main part of the article is based on the definition of the concept of “neologism”, the ways of their formation and functioning in the English-language discourse. The reasons for the appearance of neologisms are of particular interest to linguists. First of all, the most obvious reason is technical progress, the development of electronics and computer technologies. Speaking of linguistic reasons, it can be noted that neologisms are also used to give a certain statement or word additional expressiveness, emotional coloring, in order to better convey feelings and emotions in the process of communication. Since English is the dominant language in the world, English-language neologisms spread and penetrate languages very quickly. Scientists even identify a number of factors that influence the spread of cyberneologisms. Globalization and the influence of the English language means that new terms that appear in English quickly spread to other languages. The proliferation of cyberneologisms in contemporary English-language tourism discourse reflects changes in consumer behavior, the impact of technology on the tourism industry, and new trends in travel. These terms not only enrich the vocabulary, but also reflect the modern realities and challenges faced by travelers in the age of digitalization. However, creating an online route of your journey also does not leave travelers indifferent. Several aspects influence the spread of cyberneologisms in tourism discourse. English, as the language of international communication in the digital world, is the main source of these neologisms. and based on our research, we can come to the conclusion that cyberneologisms are an integral part of modern language. They enrich our vocabulary and allow us to communicate more effectively in the digital world. However, excessive use of foreign borrowings can negatively affect the development of national languages. It is important to find a balance between enriching the language with new terms and preserving its originality.Стаття присвячена вивченню неологізмів, а саме кібернеологізмів, що присутні в англомовному туристичному дискурсі. Основна частина статті базується на визначенні поняття «неологізм», способах їх утворення та функціонування в англомовному дискурсі. Причини появи неологізмів становлять особливий інтерес для лінгвістів. Найбільш очевидною причиною є технічний прогрес, розвиток електроніки та комп’ютерних технологій. Коли говоримо про лінгвістичні причини, можна відзначити, що неологізми також використовуються для надання твердженню або слову додаткової виразності, емоційного забарвлення, щоб краще передати почуття і емоції у процесі спілкування. Оскільки англійська мова домінує у світі, англомовні неологізми поширюються і проникають у мови дуже швидко. Науковці навіть виділяють низку чинників, які впливають на поширення кібернеологізмів. Глобалізація та вплив англійської мови сприяє тому, що нові терміни, які з’являються в англійській мові, швидко поширюються в інших мовах. Поширення кібернеологізмів у сучасному англомовному туристичному дискурсі відображає зміни в поведінці споживачів, вплив технологій на індустрію туризму та нові тенденції в подорожах. Ці терміни не лише збагачують словниковий запас, але й відображають сучасні реалії та виклики, з якими стикаються мандрівники в епоху цифровізації. Більшість цих термінів пов’язана з онлайн-бронюванням і оплатою послуг. Проте створення онлайн-маршруту своєї мандрівки також не лишає мандрівників байдужими. На поширення кібернеологізмів у туристичному дискурсі впливають кілька аспектів. Англійська мова, як мова міжнародного спілкування в цифровому світі, є основним джерелом цих неологізмів. На основі нашого дослідження ми можемо дійти висновку, що кібернеологізми є невід’ємною частиною сучасної мови. Вони збагачують нашу лексику і дозволяють нам ефективніше спілкуватися в цифровому світі. Однак надмірне використання іноземних запозичень може негативно вплинути на розвиток національних мов. Тому важливо знайти баланс між збагаченням мови новими термінами та збереженням її самобутності
“JUST KIDS” BY PATTI SMITH: CULTURALLY ARTISTIC SPACE OF THE NOVEL
Full text linkСтаттю присвячено аналізу художнього простору в сучасній літературі, а саме – у мемуарній романістиці. З теоретичного погляду увагу зосереджено на розмаїтті вивчення простору в мистецтвознавстві та літературознавстві: від класиків наукової думки до сучасних дослідників культури та літератури. Увагу сфокусовано не суто на традиційному вивченні, наприклад, хронотопу (як на дослідженні часу, простору, їх поєднання та впливу на тканину художнього тексту, персонажів, сюжет тощо), а на розгляді ролі та функцій культурно-мистецького простору в літературному тексті. Визначено, що культурно-мистецький простір «працює» на різних рівнях репрезентації, вказує на риси ідентичності персонажів, може формувати бекграунд особистості та середовища. Цікавою є ситуація, коли культурно-мистецький простір не так доповнює світ персонажів, як, наприклад, контрастує з їхніми цінностями й уявленнями про життя. Такий простір навіть може вказувати на конфліктні перетини і бути базисом системи конфліктів, що, у свою чергу, може стати рушієм сюжету, наприклад, у романі. За зразок для аналізу було обрано роман Патті Сміт «Просто діти». Культурно-мистецький простір роману-спогадів «Просто діти» від «хрещеної матері панку» є досить строкатим, наповнений богемною атмосферою на всіх рівнях тексту, починаючи з елементів паратексту, включаючи інтертекстуальниий вимір. У цьому «романі життя» перетинаються безліч просторів, як суто хронотопів, так і культурно-мистецьких, що спричиняє визначений набір художніх образів, що конструює текст і розвиває сюжет, зміни в розвитку характерів героїв і, безумовно, цікавим фактом є те, що цей текст поєднує в собі фікційне та документальне начала, що свідчить про те, що художній простір є частково «свідком» подій, а не тільки географічним чи символічним художнім простором, що робить процес кодування-декодування багатошаровим, дає змогу «зануритись» у репрезентовану в тексті епоху глибше.The article is devoted to the analysis of artistic space in modern literature, namely in memoir novels. From a theoretical point of view, attention is focused on the diversity of the study of space in art history and literary studies: from the classics of scientific thought to modern researchers of culture and literature. Attention is focused not solely on the traditional study, for example, of chronotope (as a study of time, space, their combination and influence on the fabric of the literary text, characters, plot, etc.), but on considering the role and functions of cultural and artistic space in a literary text. It is determined that cultural and artistic space “works” at different levels of representation, indicates the features of the identity of characters, can form the background of the personality and environment. An interesting situation is when cultural and artistic space does not so much complement the world of characters, but, for example, contrasts with their values and ideas about life. Such a space can even indicate conflict intersections and be the basis of the system of conflicts, which, in turn, can become the engine of the plot, for example, in a novel. Patti Smith’s novel “Just Kids” was chosen as a sample for analysis. The cultural and artistic space of the memoir novel “Just Kids” from the “godmother of punk” is quite colorful and filled with a bohemian atmosphere at all levels of the text, starting with paratext elements, including the intertextual dimension. In this “novel of life”, many spaces intersect, both purely chronotopes and cultural and artistic ones, which causes a certain set of artistic images, which constructs the text and develops the plot and changes in the development of the characters of the heroes. And, of course, an interesting fact is that this text combines fictional and documentary origins, which indicates that the artistic space is partly a “witness” of events, and not only a geographical or symbolic artistic space, which makes the coding-decoding process multilayered and allows one to “immerse” deeper in the era represented in the text
FEMINIST DYSTOPIAS IN UKRAINIAN AND CANADIAN LITERATURES
Full text linkУ статті проаналізовано романи М. Етвуд «Оповідь служниці» та І. Роздобутько «ЛСД» як феміністичні антиутопії, написані жінками. Представниками феміністичної критики відзначалось визнання жінкою своєї вторинності, меншовартістості. Тому аналіз такого образу у літературі, створеній жінками, став об’єктом дослідження. Зазначено, що феміністичним антиутопіям притаманна критика теперішніх цінностей/умов, протиставлення сучасного суспільства умовному майбутньому, визнання чоловіка причиною нинішніх соціальних негараздів, представлення жінок не тільки рівним чоловікам, але й як творців своєї долі. Відзначено вплив філософських та релігійних концепцій сьогодення та ЗМІ, мережі Інтернет, соцмереж на формування закритого простору антиутопічного світу, поділеного на касти, закритого та ізольованого. Прослідковано поєднання рис антиутопії та жіночих романів у площині текстів феміністичних антиутопій, тему влади чоловіка над жінкою, як провідної у феміністичній антиутопії. Дія в обох творах відбувається в патріархальному суспільстві, де жінок пригнічують, центральною метафорою цього пригнічення є замовчування. Патріархальне суспільство, переважно чоловіче, зображене як тоталітарне, насильницьке, що пригнічує та нівелює жінку, робить її залежною та підвладною чоловікові. Закритий простір, кастовість, німота, відсутність навіть власного імені – те, що дозволяє визначати ці твори як антиутопічні. Феміністична антиутопія – жанровий різновид антиутопії, що зображує тоталітарне суспільство, респресивний механізм якого спрямований на придушення жіночої індивідуальності, свободи. Обидва романи спрямовані на критику гендерної нерівності, патріархальних соціальних структур, де панують чоловіки, а жінкам належить мовчати і коритись. Визнання особливого способу жіночого буття, необхідність перегляду традиційних поглядів на жіночі образи, створення соціальної історії жіночої літератури та вивчення жіночих репрезентативних стратегій – це ті питання, яких торкаються авторки у своїх романах та що дає право визначати їх як феміністичні антиутопії.The article analyzes the novels The Handmaid’s Tale by M. Atwood and LSD by I. Rozdobudko as feminist dystopias written by women. Feminist critics have noted that women often acknowledge their own secondary status and inferiority. Therefore, the analysis of such portrayals in literature created by women has become the focus of this study.It is noted that feminist dystopias are characterized by criticism of present-day values and conditions, the contrast between contemporary society and a hypothetical future, the identification of men as the cause of current social issues, and the depiction of women not only as equals to men but also as creators of their own destinies. The influence of modern philosophical and religious concepts, as well as the role of mass media, the internet, and social networks, in shaping the closed space of dystopian worlds–divided into castes, enclosed, and isolated–is emphasized.The study traces the combination of dystopian and women’s novel elements within feminist dystopias, particularly focusing on the theme of male dominance over women as a central motif. Both novels take place in patriarchal societies where women are oppressed, with silence serving as the central metaphor for this oppression. The patriarchal society, predominantly male, is depicted as totalitarian and violent, suppressing and devaluing women, rendering them dependent and subordinate to men. The enclosed space, caste divisions, muteness, and even the absence of a personal name define these works as dystopian.Feminist dystopia is a subgenre of dystopian fiction that portrays a totalitarian society whose repressive mechanisms specifically target the suppression of female individuality and freedom. Both novels critique gender inequality and patriarchal social structures, where men dominate while women are expected to remain silent and submissive. The recognition of a distinct female experience, the necessity of reconsidering traditional perspectives on female characters, the creation of a social history of women’s literature, and the study of female representational strategies are the key issues addressed by the authors in their novels, justifying their classification as feminist dystopias