Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
ВЗАЄМОДІЯ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ: ОСОБЛИВОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ В ПУНКТАХ ПЕРЕРОБКИ ВАНТАЖІВ
Get PDFIntroduction. Today, the collaboration of customer requirements and the policy of interaction between elements of the supply chain complicates the processes occurring within the integrated chain. It is difficult to imagine today the supply chain of consumer goods without distributors, distribution centers, wholesale bases. All these supply chain participants perform functions related to the cargo handling process. The availability of cargo-handling facilities in the supply chain can reduce the costs of all participants. The resulting increase in transport performance, such as vehicle load levels, etc., is due to the selection of vehicles of a rational load capacity at the supply chain links upstream and downstream of the cargo-handling facilities. In addition to the economic factors justifying the existence of intermediate points in the supply chain, there is also an environmental component leading to green logistics. Therefore, the research and study of the functioning of cargo-handling facilities requires special attention of researchers. Purpose. This study aims to identify factors affecting the time vehicles spend at cargo-handling facilities. The paper proposes to formalize the processes taking place inside cargo-handling facilities, taking into account the peculiarities and priorities in servicing cargo flows in accordance with the existing requirements of such facilities. Results. By means of analysis of literature sources the methods of formalization of real processes in the maintenance of vehicles at the cargo-handling facilities are revealed. The existing criteria for assessing the functioning of such facilities are analyzed. A methodology for determining the waiting time of service vehicles at cargo-handling facilities is proposed, taking into account the peculiarities of real processes. Conclusions. The methodology for determining the time of stay of vehicles in cargo-handling facilities is proposed. Analysis of the activities of cargo-handling facilities showed that there is a relative priority in servicing vehicles. The obtained results are of interest both for carriers in matters of transport planning and for cargo-handling facilities.Вступ. На сьогоднішній день колаборація вимог клієнтів і політики взаємодії елементів ланцюга постачань ускладнює процеси, що відбуваються всередині інтегрованого ланцюга. Сьогодні вже складно уявити ланцюг постачань споживчих товарів без дистриб’юторів, розподільчих центрів, оптових баз. Усі ці учасники процесу постачання виконують функції, пов’язані з переробкою вантажів. Наявність в ланцюгах постачання пунктів переробки (ПП) дозволяє зменшити витрати усіх учасників. За рахунок вибору транспортних засобів (ТЗ) раціональної вантажності в ланках ланцюгів постачань, що передують ПП та йдуть опісля, досягається підвищення техніко-експлуатаційних показників роботи транспорту, таких як рівень завантаження ТЗ, загальний пробіг тощо. Крім економічних факторів, що обґрунтовують доцільність наявності проміжних пунктів в ланцюзі постачань, слід відзначити і екологічну складову, що підводить до зеленої логістики. Отже дослідження і вивчення функціонування ПП заслуговує особливої уваги дослідників. Мета. Дане дослідження спрямоване на виявлення факторів, що впливають на час перебування ТЗ у ПП вантажів. В роботі пропонується формалізація процесів, що відбуваються всередині таких пунктів з урахуванням особливостей та пріоритетів при обслуговуванні вантажопотоків згідно з існуючими вимогами таких пунктів. Результати. За допомогою аналізу літературних джерел виявлені методи формалізації реальних процесів в обслуговуванні ТЗ у ПП вантажів. Проаналізовано існуючі критерії оцінки функціонування таких пунктів. Запропоновано методику визначення часу очікування ТЗ обслуговування в ПП з урахуванням особливостей реальних процесів, що відбуваються. Висновки. Запропонована методика визначення часу перебування ТЗ у ПП вантажів. Аналіз діяльності ПП вантажів показав, що існує відносний пріоритет в обслуговуванні ТЗ. Отримані результати становлять інтерес як для перевізників в питаннях планування роботи транспорту, так і для ПП вантажів
ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ОХОЛОДЖЕННЯ НАДДУВНОГО ПОВІТРЯ СУДНОВИХ МАЛООБЕРТОВИХ ДИЗЕЛІВ З УТИЛІЗАЦІЄЮ ВТОРИННОЇ ТЕПЛОТИ
Get PDFIntroduction. Structurally, the most simple and reliable in operation is the heatusing cooling system (HUCS) of the ejector-type for supercharged air (EHUCS), in which the function of the compressor is performed by the ejector, and the integration of which into the regular turbocharging system of ship low-speed engines (LSE) does not lead to a noticeable complication of the latter. However, the thermodynamic efficiency of EHUCS (thermal coefficients ζ) is less than that of more complex and bulky, for example, absorption cooling systems (AHUCS). Therefore, if, due to the need to remove a large amount of heat from the supercharged air, caused by insufficiently high ζ EHUCS, the heat exchange surface of the heat-using stages of the air-cooler, and, accordingly, their aerodynamic resistances turn out to be significant, it will be necessary to use thermodynamically more efficient HUCS, for example, AHUCS or an intermediate stage of cooling air with seawater. It is also possible to use additional sources of heat, in particular exhaust gases or engine cooling water, the removal of heat from which is not related to the placement of heat exchange units in the air or gas exhaust tracts and, therefore, does not lead to an additional increase in aerodynamic resistance. On the basis of the above premises, the HUCS of supercharged air of ship LSEs was developed and analyzed. Purpose: the use of low-boiling working bodies (LBB) in HUCS allows to cool the water of the intermediate water circuit of supercharged air cooling to low temperatures, close to 0ºС, and without the need to maintain a vacuum in the evaporator of LBB-water coolers. Results: a three-stage, three-circuit supercharged air cooling system is proposed, in which the presence of an intermediate stage of supercharged air cooling with water (regular air-cooler) allows to compensate for the deficit of high potential heat of air for EHUCS and, accordingly, cooling capacity, and therefore leads to a reduction of the surface of the air-cooler, primarily its economizer (tail, in the direction of the air) section, respectively, and the aerodynamic resistance, which is Р < 3000 Pa, that is, less than 1 % of the supercharged air pressure Рк . Conclusions: the presence of an intermediate degree of cooling of supercharged air with seawater makes the three-stage three-circuit cooling system practically independent of the temperature of the seawater, and in terms of the efficiency (depth) of air cooling it exceeds the two-stage three-circuit cooling system.Вступ. Конструктивно найбільш простою і надійною в експлуатації є тепловикористовуюча система охолодження (ТСО) наддувного повітря ежекторного типу (ЕТСО), в якій функцію компресора виконує ежектор і інтеграція якої в штатну систему турбонаддуву суднових малообертових двигунів (МОД) не призводить до помітного ускладнення останньої. Проте термодинамічна ефективність ЕТСО (теплові коефіцієнти ζ) менше, ніж у більш складних і громіздких, наприклад, абсорбційних тепловикористовуючих систем охолодження (АТСО). Тому, якщо через необхідність відведення від наддувного повітря великої кількості теплоти, викликаної недостатньо високими ζ ЕТСО, поверхні теплообміну тепловикористовуючих ступенів охолоджувачів наддувного повітря (ОНП), і, відповідно, аеродинамічні їх опори виявляться значними, доведеться застосовувати термодинамічно більш ефективні ТСО, наприклад, АТСО або проміжний ступінь охолодження наддувного повітря забортною водою. Можливе також використання додаткових джерел теплоти, зокрема випускних газів або охолоджувальної двигун води, відведення теплоти від яких не пов'язане з розміщенням теплообмінних агрегатах (ТОА) в повітряному або газовипускному трактах і, отже, не призводить до додаткового зростання аеродинамічного опору. Виходячи з наведених вище посилок, розроблялися та аналізувалися ТСО наддувного повітря суднових МОД. Мета статті полягає у застосуванні у ТСО низькокиплячих робочих тіл (НРТ) дозволяє охолоджувати воду проміжного водяного контуру охолодження наддувного повітря до низьких температур, близьких 0°С, причому без необхідності підтримання вакууму у випарнику НРТ-охолоджувачі води. Результати: запропонована триступінчаста триконтурна система охолодження наддувного повітря, в якій наявність проміжного ступеня охолодження наддувного повітря забортною водою (штатного ОНП) дозволяє компенсувати дефіцит високопотенційної теплоти повітря для ЕТСО і, відповідно, холодопродуктивності, а ,отже, приводить до скорочення поверхні ОНП, насамперед його економайзерної (хвостової, по ходу повітря) секції, відповідно і аеродинамічного опору, що становить Р < 3000 Па, тобто менше 1 % від тиску наддувного повітря Рк . Висновки: наявність проміжного ступеня охолодження наддувного повітря забортною водою робить триступінчасту триконтурну систему охолодження практично незалежною від температури tзв забортної води, а по ефективності (глибині) охолодження повітря перевищує двоступінчасту триконтурну систему охолодження
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ НА МОРСЬКИХ СУДНАХ. СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД
Get PDFIntroduction. The shipping industry is a critical component of the global economy, with around 90% of the world's trade being transported by ships. However, the industry also has a significant environmental impact, contributing to around 2.5% of global greenhouse gas emissions. As such, there is a growing need to improve the energy efficiency of ships to reduce their environmental impact and comply with increasingly stringent regulations. Purpose. This article will explore the various technologies and strategies available to improve energy efficiency on ships and provide a scientific analysis of their effectiveness. Results. Wind propulsion technologies, such as rotor sails or kite sails, can be used to reduce fuel consumption and emissions in the shipping industry. These technologies harness the power of wind to propel the ship, reducing the need for fossil fuels. While wind propulsion technologies are still relatively new, they have shown promising results in terms of reducing fuel consumption and emissions. Energy management systems can also be used to optimize the operation of a ship's engines and equipment and improve energy efficiency. Energy management systems can also help reduce maintenance costs and extend the lifespan of the ship's equipment. Hybrid propulsion systems, which combine two or more power sources, can also help improve the energy efficiency of ships. This can reduce fuel consumption and emissions, especially during low-load conditions. Hybrid propulsion systems can also help improve the overall performance and reliability of the ship's power system. Conclusions. improving the energy efficiency of ships is an important step in reducing the shipping industry's impact on the environment. There are various strategies and technologies that can be employed to achieve this goal, including hull coatings, waste heat recovery, energy management systems, hybrid propulsion systems, and wind propulsion. While each strategy has its advantages and limitations, their combined use can help improve the overall energy efficiency of ships and reduce their impact on the environment.Вступ. Індустрія судноплавства є критично важливою складовою світової економіки, оскільки близько 90% світової торгівлі транспортується суднами. Однак галузь також має значний вплив на навколишнє середовище, спричиняючи приблизно 2,5% глобальних викидів парникових газів. Таким чином, зростає потреба покращити енергоефективність суден, щоб зменшити їхній вплив на навколишнє середовище та відповідати дедалі суворішим нормам. Призначення. У цій статті розглядатимуться різноманітні технології та стратегії, доступні для підвищення енергоефективності на суднах, і буде проведено науковий аналіз їхньої ефективності. Результати. Технології вітрової тяги, такі як роторні вітрила або повітряні змії, можна використовувати для зменшення споживання палива та викидів у судноплавній галузі. Ці технології використовують силу вітру для руху судна, зменшуючи потребу у викопному паливі. Хоча вітряні рушійні технології все ще є відносно новими, вони продемонстрували багатообіцяючі результати щодо зменшення споживання палива та викидів. Системи енергоменеджменту також можна використовувати для оптимізації роботи суднових двигунів і обладнання та підвищення енергоефективності. Системи керування енергією також можуть допомогти зменшити витрати на технічне обслуговування та подовжити термін служби суднового обладнання. Гібридні силові установки, які поєднують два або більше джерел енергії, також можуть допомогти підвищити енергоефективність суден. Це може зменшити споживання палива та викиди, особливо в умовах низького навантаження. Гібридні силові установки також можуть допомогти підвищити загальну продуктивність і надійність енергетичної системи судна. Висновки. підвищення енергоефективності суден є важливим кроком у зменшенні впливу судноплавної галузі на навколишнє середовище. Існують різні стратегії та технології, які можна застосувати для досягнення цієї мети, включаючи покриття корпусу, рекуперацію відпрацьованого тепла, системи управління енергією, гібридні системи силової установки та вітрову тягу. Хоча кожна стратегія має свої переваги та обмеження, їх спільне використання може допомогти підвищити загальну енергоефективність суден і зменшити їхній вплив на навколишнє середовище
ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЯХІВ ЗМЕНШЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ВІД СУДНОПЛАВСТВА
Get PDFThe article considers modern problems of air pollution prevention during ship operation. These problems are caused by the fact that carbon dioxide emissions contribute to global warming, and sulphur oxide and nitrogen oxide gases are rapidly transformed into acidic substances that affect the chemical composition of sea, surface water and soil, which has consequences for organisms inhabiting acidified water. All physiological and enzymatic processes are sensitive to the hydrogen index and can therefore have a major impact, for example on the growth of microorganisms, but also on larger animals, for example by affecting the senses and olfactory organs of living organisms. Currently, national and international environmental regulations define the need to improve the state of the environment. The analysis of previous studies and publications shows that the issues of determining the optimal way to prevent air pollution during ship operation have not been given due attention. Taking into account the forecasted expectation of an increase in global maritime traffic by about 3 % per year from 2021 to 2030 due to economic growth and the promotion of maritime transport, this forecast creates the need to analyze and apply effective means of preventing air pollution. The purpose of the article is to analyze the dynamics of air pollution from shipping and determine the best way to prevent air pollution during ship operation. As well as analysis of the regulatory framework governing the prevention of air pollution and analysis of existing ways to prevent air pollution during ship operation. Results. Measures are proposed and recommendations are given for choosing the best way to prevent air pollution during ship operation. Conclusions. Thus, the problems of preventing air pollution during ship operation should be solved in a complex, considering the fact that the most effective, less costly, such that do not require significant modernization of the ship itself, are the following ways to prevent air pollution: exhaust gas purification, recycling, fuel pretreatment and the use of water-fuel emulsionsУ статті розглядаються сучасні проблеми запобігання забруднення повітря в процесі експлуатації судна. Вказані проблеми зумовлені тим, що викиди вуглекислого газу сприяють глобальному потеплінню, а гази оксидів сірки і оксидів азоту швидко перетворюються на кислотні речовини, які впливають на хімічний склад морських, поверхневих вод та ґрунту, що має наслідки для організмів, які населяють підкислену воду. Всі фізіологічні і ферментативні процеси є чутливими до водневого показнику і, отже, можуть мати великий вплив, наприклад, на ріст мікроорганізмів, а також на більших тварин, наприклад, впливаючи на відчуття і органи нюху живих організмів. В теперішній час національні та міжнародні екологічні норми визначають необхідність покращення стану навколишнього середовища. Проведений аналіз попередніх досліджень і публікацій свідчить про те, що питанням визначення оптимального способу запобігання забруднення повітря в процесі експлуатації судна не приділено належної уваги. З огляду на прогнозування очікування збільшення глобальних морських перевезень приблизно на 3 % на рік з 2021 по 2030 рік через економічне зростання та сприяння морському транспорту, цей прогноз формує необхідність аналізу та застосування дієвих засобів запобігання забруднення повітря. Метою статті є аналіз динаміки забруднення повітря від судноплавства і визначенні оптимального способу запобігання забруднення повітря в процесі експлуатації судна. А також аналіз нормативно правової бази, що регулює питання запобігання забруднення повітря і аналіз існуючих способів запобігання забруднення повітря в процесі експлуатації судна. Результати. Запропоновані заходи та надані рекомендації щодо вибору оптимального способу запобігання забруднення повітря в процесі експлуатації судна. Висновки. Таким чином, проблеми запобігання забруднення повітря в процесі експлуатації судна повинні вирішуватися в комплексі, з урахуванням того, що найефективнішими, менш витратними, такими, що не потребують значної модернізації самого судна, є наступні способи запобігання забруднення повітря: очищення відпрацьованих газів, їх рециркуляція, попередня обробка палива і застосування емульсій води та палива
СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОРТОВИХ ТЕРМІНАЛІВ ЯК СКЛАДОВОЇ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ.
Get PDFIntroduction. A necessary condition for the anticipatory development of the multimodal logistics model of cargo delivery, the organization at the modern technological level of global and local goods and transport flows is the sustainable development of sea ports as a component of the transport infrastructure connecting the transport and road complex of Ukraine with the world transport and logistics system. Purpose. The article is aimed at determining the factors affecting the efficiency of sea port terminals, forming proposals for improving the operation of port complexes and outlining strategic guidelines for balanced development, effective use of port facilities. Results. Cargo circulation by all types of transport was analyzed, emphasis was placed on the transportation of cargo by sea transport, which made it possible to systematize the factors affecting the volume of cargo processing at port terminals. The technical and technological aspects of improving the efficiency of the provision of cargo processing services in the context of the functioning of container terminals have been studied. The main directions of the modernization of the container terminal of the TIS company were formed and the technical and operational parameters of the modernization of the technological line of the TIS container terminal were determined. Strategic orientations regarding the direction of balanced development and effective use of port capacities are detailed. Conclusions. The development of container shipping is a key factor in increasing the efficiency of world trade, improving the management of supply chains on a global scale, but it requires significant investment in the formation of the appropriate logistics infrastructure. The practical implementation of economic and technicaltechnological solutions will ensure the overall capacity of seaports of Ukraine; effective interaction of transport with an emphasis on multimodal transportation; increasing the level of efficiency in the use of transshipment complexes in seaports of Ukraine up to 70%; operation of sea ports on an innovative basis in accordance with the concepts of "smart port", "energy-efficient port" and "green port".Вступ. Необхідною умовою випереджального розвитку мультимодальної логістичної моделі доставки вантажів, організації на сучасному технологічному рівні глобальних і місцевих товарно-транспортних потоків є сталий розвиток морських портів як складової транспортної інфраструктури, що з’єднують транспортно-дорожній комплекс України із світовою транспортно-логістичною системою. Мета. Стаття спрямована на визначення чинників, що впливають на ефективність діяльності морських портових терміналів, формування пропозицій щодо удосконалення діяльності портових комплексів та окреслення стратегічних орієнтирів збалансованого розвитку, ефективного використання портових потужностей. Результати. Проаналізовано вантажообіг за усіма видами транспорту, зроблено акцент саме на перевезенні вантажів морським транспортом, що дозволило систематизувати чинники, що впливають на обсяги переробки вантажів на портових терміналах. Досліджено техніко-технологічні аспекти підвищення ефективності надання послуг з переробки вантажів у розрізі функціонування контейнерних терміналів. Сформовано основні напрямки модернізації контейнерного терміналу компанії ТIС та визначено техніко-експлуатаційні параметри модернізації технологічної лінії контейнерного терміналу ТІС. Деталізовано стратегічні орієнтири щодо напрямку збалансованого розвитку та ефективного використання портових потужностей. Висновки. Розвиток контейнерних морських перевезень є ключовим чинником підвищення ефективності світової торгівлі, удосконалення управління ланцюгами поставок у світовому масштабі, але потребує значних інвестицій у формування відповідної логістичної інфраструктури. Практична реалізація економічних та техніко-технологічних рішень дозволить забезпечити загальну пропускну спроможність морських портів України; ефективну взаємодію транспорту з акцентом на мультимодальні перевезення; підвищення рівня ефективності використання перевантажувальних комплексів у морських портах України до 70%; функціонування морських портів на інноваційній основі відповідно до концепцій «смарт-порт», «енергоефективний порт» та «зелений порт»
ПОШУК ОПТИМАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ВАНТАЖНИХ ОПЕРАЦІЙ НАВАЛЮВАЛЬНОГО СУДНА ЗА УМОВИ ПОСТІЙНОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЙОГО МОРЕХІДНИХ ЯКОСТЕЙ
Get PDFIntroduction. Maritime safety is an important aspect of the shipping industry. Ensuring that the vessel’s seaworthy parameters are within acceptable limits throughout the voyage, including during cargo operations, is a key element of this safety. The International Convention for the Safety of Life at Sea (SOLAS) requires vessel personnel to plan and carry out cargo operations in such a way that the ship always meets the seaworthiness criteria. Bulk carriers are subject to more stringent seaworthiness and safety requirements, particularly with regard to stability and hull strength. The correct loading of bulk carriers is essential for their maritime safety. Inadequate loading can lead to various risks, including compromised hull strength, reduced stability and violation of the vessel’s seaworthiness. Existing shipboard instruments do not allow for timely planning and real-time control of loading operations, which can lead to potential risks. Creating a cargo operations plan takes considerable time and efforts of the responsible bulk carrier personnel, and these plans will not always be the best in terms of ensuring the vessel’s current seaworthiness. The high intensity of loading operations at dry bulk terminals exacerbates the problem, as there is often insufficient time to adequately prepare and verify loading plans, increasing the risk of overloading cargo holds. Purpose. The article proposes the development of new methods for bulk carriers cargo operations planning. These methods would optimise the distribution of bulk cargo, taking into account factors such as port facilities, ship design and nautical restrictions of the planned voyage. The aim is to formalise the parameters that affect the ship’s seaworthiness in the form of a mathematical model and to establish functional relationships between them. By analysing the relationships between different parameters, the researchers aim to determine the best strategy for cargo operations that will ensure the continuous seaworthiness of the bulk carriers. This approach would help to improve bulk carrier’s safety and reduce the risks associated with incorrect loading. Results. The article proposes a new approach to planning bulk carrier cargo operations. This approach allows for the optimisation of the distribution of bulk cargoes during cargo operations, taking into account factors such as port capabilities, vessel design and navigational constraints of the planned voyage. The parameters affecting a vessel’s seaworthiness have been formalised and functional relationships between them established. By analysing these relationships, the researchers sought to identify a method for finding the best cargo operations strategy to ensure the continued seaworthiness of bulk carriers. Such a method would help to improve bulk carrier’s safety and reduce the risks associated with improper loading. Conclusions. The article proposes a method, based on the theories of systems analysis and operations research, as well as mathematical modelling, for optimising the cargo operations and maintaining the seaworthiness of bulk carriers. The main objective is to ensure that the vessel’s seaworthiness parameters, including stability, overall longitudinal strength and local strength, remain within acceptable limits throughout the voyage, including the period of cargo operations in port. Careful management of the bulk vessel’s cargo and ballast operations will ensure that these critical parameters are maintained within acceptable limits at all times, which is essential to prevent accidents and protect life and property at sea.Вступ. Безпека мореплавства є важливим аспектом морської індустрії. Забезпечення параметрів морехідної безпеки судна в допустимих межах протягом всього рейсу, у тому числі і під час вантажних операцій, є одним із ключових елементів цієї безпеки. Міжнародна конвенція з безпеки людей на морі (СОЛАС) вимагає, щоб судновий персонал планував і проводив вантажні операції таким чином, щоб судно завжди відповідало критеріям мореплавства. Для навалювальних суден (балкерів) існують підвищені вимоги шодо морехідної безпеки і насамперед вони стосуються їх остійності та повздоаньої міцності. Існуючі на навалювальних суднах документація та інструменти не охоплюють всі можливі ситуації завантаження судна, різноманітність номенклатури вантажів, специфіку майбутнього рейсу та не дозволяють своєчасно планувати і контролювати вантажні операції в режимі реального часу, що може призвести до потенційних ризиків. Створення плану вантажних операцій займає значний час і зусилля відповідального персоналу балкера, і ці плани не завжди будуть найкращими з точки зору забезпечення поточних морехідних якостей судна. Висока інтенсивність вантажних операцій на суховантажних терміналах загострює проблему, оскільки часто не вистачає часу на належну підготовку і перевірку планів навантаження, що підвищує ризик перевантаження трюмів. Для ефективного визначення оптимальних варіантів завантаження суден повинні використовуватись методи, що дозволять автоматично моделювати вантажні операції та оцінювати параметри морехідності судна. Ці методи повинні враховувати різноманітні фактори, такі як технічні особливості самого судна, характеристики вантажів та умови рейсу. Мета. Метою статті є аналіз можливостей визначення допустимих варіантів завантаження навалювального судна, які задовольняють обмеженням, що накладаються параметрами морехідної безпеки, а також формалізація параметрів, що впливають на морехідність судна, та встановлення функціональних зв’язків між ними для подальшої побудови ефективної математичної моделі судна. Результати. У статті запропоновано новий підхід до планування вантажних операцій балкерів. Цей підхід дозволить оптимізувати розподіл навалювальних вантажів під час вантажних операцій з урахуванням таких факторів, як портові можливості, конструкція судна та навігаційні обмеження запланованого рейсу. Проведена формалізація параметрів, що впливають на морехідність судна, та встановлені функціональні зв’язки між ними. Аналізуючи ці взаємозв’язки, дослідники прагнули визначити метод для пошуку найкращої стратегії проведення вантажних операцій, який забезпечить безперервну мореплавність балкерів. Такий метод допоможе підвищити безпеку балкерів та зменшити ризики, пов’язані з неправильним завантаженням. Висновки. У статті запропоновано метод, що базується на теоріях системного аналізу та дослідження операцій, а також математичного моделювання, для оптимізації вантажних операцій та підтримання морехідних якостей навалювального судна. Ключова мета – забезпечити, щоб параметри морехідності судна, зокрема остійність, загальна поздовжня і локальна міцність, залишалися в прийнятних межах протягом усього рейсу включно з періодом вантажних операцій в порту. Завдяки ретельному управлінню вантажними і баластними операціями судна можна досягти постійного дотримання цих критичних параметрів в допустимих межах, що є критичним для запобігання аваріям та збереження життя та майна на морі
ОГЛЯД ТА АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ПОШКОДЖЕННЯ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ ВАНТАЖОПІДЙОМНИХ МАШИН
Get PDFIntroduction. In the ports of Ukraine, about 95 000 forklifts are operated, which are registered with the bodies of Derzhhirpromnadzor. In this, the majority of them (72%) developed their normative resource. The average term of their operation exceeds 30 years, and the degree of physical wear and tear approaches 90%. Replenishment of the VPM fleet is carried out mostly at the expense of equipment that was in operation, and the percentage of new equipment does not exceed 20%. It should also be noted that this situation is not the same in different ports of the country. Thus, in the Black Sea Sea Trade Port, the average service life of port transshipment equipment (PPT) is 40 years. At the same time, in the port of Pivdenny, it fluctuates and is no more than 20–30 years. Purpose. Taking into account the current situation, the problem of assessing the residual resource of PPT becomes urgent. It is also necessary to take into account that over-standard operation of VPM increases the amount of repair work and may pose an increased risk in the case of untimely or poor-quality repairs. Results. The problem related to the assessment of the residual resource by port transshipment equipment is considered. There are methods for determining damage to metal structures of cargolifting machines. Due to the predominance of disadvantages when using destructive control methods, non-destructive methods are increasingly being used today. They are more promising. The work considers the most used of them. Conclusions. There is no generally accepted approach to determining the damage of metal structures of LM today. At the same time, the existing methods have a number of significant drawbacks, which include the following: most methods are based on the application of destructive control, which entails the violation of the integrity of the examined metalwork, the need for subsequent repair of the element from which metal is extracted, resulting in additional costs of time and money; practically absent studies of the main steel grade (09Г2С), of which most of the load-bearing elements of steel structures of lifting machines are made. The most promising methods of damage assessment of LM metal structures are methods of nondestructive testing, in particular, the methods based on the assessment of the hardness parameters of the metal surface layer and coercive force.Вступ. У портах України експлуатується приблизно 95 тисяч вантажопідйомних машин (ВПМ), які зареєстровані в органах Держгірпромнагляду. Більшість із них (72%) виробила свій нормативний ресурс. Середній термін їх експлуатації перевищує 30 років, а ступінь фізичного зносу наближається до 90%. Поповнення парку вантажопідйомних машин здійснюється здебільшого технікою, яка була в експлуатації, а частка нової не перевищує 20%. Варто зазначити, що ситуація в різних портах країни неоднакова. Так, у Чорноморському морському торговому порту середній термін експлуатації портової перевантажувальної техніки (ППТ) становить 40 років. Тоді як у порту Південний він становить не більше 20–30 років. Мета. Беручи до уваги ситуацію, що склалася, актуальною стає проблема оцінки залишкового ресурсу портової перевантажувальної техніки. Необхідно також ураховувати, що наднормативна експлуатація вантажопідйомних машин збільшує обсяги ремонтних робіт і в разі несвоєчасних чи неякісних ремонтів може становити підвищену небезпеку. Результати. Розглянуто проблему, пов’язану з оцінкою залишкового ресурсу портової перевантажувальної техніки. Існують методи для визначення рівня ушкодження металоконструкцій вантажопідйомних машин. У зв’язку з переважанням недоліків у разі використання методів руйнівного контролю натепер усе частіше використовують саме неруйнівні методи. Вони є більш перспективними. У роботі розглядаються найбільш застосовувані з них. Висновки. Загальноприйнятого підходу до визначення пошкодження металоконструкцій вантажопідйомних машин натепер немає. Наявні ж методи мають низку істотних недоліків, до яких можна віднести такі: більшість методів засновано на застосуванні руйнівного контролю, що спричиняє порушення цілісності досліджуваної металоконструкції, необхідність подальшого ремонту елемента, з якого проводиться виїмка металу, додаткові витрати часу та коштів; практично відсутні дослідження стосовно основної марки сталі (09Г2С), з якої виготовляється більшість несучих елементів металоконструкцій вантажопідйомних машин. Найбільш перспективними методами оцінки пошкодження металоконструкцій вантажопідйомних машин є методи неруйнівного контролю. Зокрема методи, що ґрунтуються на оцінці параметрів твердості поверхневого шару металу та коерцитивної сили
АНАЛІЗ ТОЧНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦІ ВИТРИВАЛОСТІ МЕТОДОМ СТУПІНЧАСТОЇ ЗМІНИ НАВАНТАЖЕННЯ
Get PDFIntroduction. The problem associated with the accuracy of the experimental determination of the average probable value of the endurance limit and its root-meansquare deviation using the up-down method is considered. To solve the problem, an example was considered and calculations were carried out, which made it possible to plot the dependences of the errors of these fatigue resistance characteristics on the test modes. It was shown that the average probable values of endurance limits and their root-mean-square deviations significantly depend on both the initial load level and the voltage drop between levels. In this case, it was found by calculation that the minimum error values occur when the initial stress is close to the expected endurance limit, and the voltage drop d is minimal. Purpose of the article is to study the accuracy of the method for determining the endurance limit and its dispersion under different test planning options. Results. The dependences of the endurance limit and its root-mean-square deviation from the interval between stress levels and the initial load level are obtained by calculation, and the values of their errors are determined, presented in tabular and graphical forms. Conclusions. The average probable values of endurance limits and their root-mean-square deviations, determined by formulas (3) and (4), depend both on the initial load level and on the voltage drop between the levels. The minimum error values occur when the initial stress is close to the expected endurance limit, and the voltage drop is minimal. The errors of the root-mean-square deviation of the endurance limit vary within the limits, and their dependence on the voltage drop and the initial level is stochastic.Вступ. Розглянуто проблему, пов’язану з точністю експериментального визначення середньоймовірного значення границі витривалості та її середньоквадратичного відхилення за методом «угору – униз». Для розв’язання задачі було розглянуто приклад і проведені розрахунки, що дозволили побудувати залежності похибок цих характеристик опору втомі від режимів проведення випробувань. Було показано, що середньоймовірні значення границь витривалості та їх середньоквадратичні відхилення істотно залежать як від початкового рівня навантаження, так і від перепаду напружень між рівнями. Розрахунковим шляхом було встановлено, що мінімальні значення похибок мають місце в разі, коли початкове напруження близьке до очікуваної границі витривалості, а перепад напружень d є мінімальним. Мета статті – дослідження точності методу визначення границі витривалості та її розсіювання за різних варіантів планування випробувань. Результати. Розрахунковим шляхом отримано залежності границі витривалості та її середньоквадратичного відхилення від інтервалу між рівнями напружень і початкового рівня навантаження, а також визначено значення їх похибок, які представлені в табличному та графічному видах. Висновки. Середньоймовірні значення границь витривалості та їх середньоквадратичні відхилення, визначені за формулами (3) та (4), залежать як від початкового рівня навантаження, так і від перепаду напружень між рівнями. Мінімальні значення похибок δσR мають місце в разі, коли початкове напруження близьке до очікуваної границі витривалості, а перепад напружень d мінімальний. Похибки середньоквадратичного відхилення границі витривалості δS змінюються у границях, причому їх залежність від перепаду напружень і початкового рівня має стохастичний характер
ПРАГМАСТИЛІСТИКА ОДНОСКЛАДНИХ СТРУКТУР У МОВІ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ГАЗЕТ
Get PDFThe article examines the stylistics and pragmatics of one-compound structures in the language of the Ukrainian press of the third decade of the 21st century. The stylistic specificity and updated meaning loads of the most common types of one-compound structures caused by the journalist’s intentions, the range of his pragmatic attitudes (doubt, confidence, objectivity, subjectivity, etc.) and the needs of public communication are characterized. Peculiarities of the communicative purpose, pragmatic potentials and implementation of one-compound structures in the language of the modern Ukrainian press are outlined. It was found that one-member sentences as a fairly common language tool of modern Ukrainian mass media are endowed with a range of functions and nuances. The proposed article analyzes various semantic and stylistic nuances of one-compound structures, correlated with the journalist’s pragmatic intentions, which made it possible to outline the depth of their potential in the non-standard plane of the media sphere. The dependence of the choice and structuring of one-compound structures on the genre differentiation of modern Ukrainian newspaper publications and communicative-pragmatic needs, which are often reflected in the journalist’s communicative intentions, the tonality of information presentation, the construction of the newspaper text according to the author’s communicative strategies, the reader’s level of perception and interpretive capabilities, is substantiated. It has been observed that the expressive and evaluative stylistic function, which is quite important mostly for artistic-journalistic and analytical genres, is often performed by those one-compound structures that undergo generalized figurative metaphorization due to the introduction of elements of conversational syntax. Instead, in the language of informational genres, impersonal one-compound structures with the meaning of ascertaining a fact, obligation, need to implement an action appear productive. It has been established that the pragmatic-stylistic specificity of the use of various types of one-compound structures in the language of Ukrainian newspapers of the third decade of the 21st century attests to an expressive national way of forming and expressing thoughts by syntactic means.У статті досліджено стилістику і прагматику односкладних структур у мові української преси третього десятиріччя ХХІ ст. Охарактеризовано стилістичну специфіку й оновлені значеннєві навантаження найпоширеніших різновидів односкладних речень, спричинені намірами журналіста, діапазоном його прагмастилістичних установок (сумніву, впевненості, об’єктивності, суб’єктивності тощо) та потребами суспільної комунікації. Окреслено особливості комунікативного призначення, прагматичні потенції та реалізації односкладних конструкцій у мові сучасної української преси. З’ясовано, що односкладні речення як досить поширений інструмент мови сучасних українських масмедіа наділені діапазоном функцій і відтінків. У пропонованій статті проаналізовано різноманітні семантико-стилістичні відтінки односкладних речень, скорельовані з прагматичними інтенціями журналіста, що уможливило окреслення глибини їхнього потенціалу в нестандартній площині медійної сфери. Обґрунтовано залежність вибору і структурування односкладних речень від жанрової диференціації сучасних українських газетних публікацій та комунікативно-прагматичних потреб, якими нерідко постають комунікативні наміри журналіста, тональність подання інформації, побудова газетного тексту згідно з комунікативними стратегіями автора, рівнем сприймання та інтерпретативними можливостями читача. Простежено, що експресивно-оцінну стилістичну функцію, яка є досить важливою здебільшого для художньо-публіцистичних й аналітичних жанрів, виконують нерідко ті односкладні конструкції, які зазнають узагальнено-образної метафоризації внаслідок уведення елементів розмовного синтаксису. Натомість у мові інформаційних жанрів продуктивними постають безособові односкладні структури зі значенням констатації факту, повинності, потреби реалізації дії. Установлено, що прагмастилістична специфіка використання різних видів односкладних речень у мові українських газет третього десятиріччя ХХІ ст. засвідчує виразний національний спосіб формування і висловлення думки синтаксичними засобами
THE PHENOMENON OF BILINGUALISM IN UKRAINE THROUGH THE PRISM OF LINGUISTIC INTERFERENCE
Get PDFГоловним складником та результатом взаємодії різних мовних систем, які можуть бути спорідненими, є явище білінгвізму. Це сприяє виникненню мовних контактів, які проявляються через лінгвістичну інтерференцію. Реальною мовною ситуацією в Україні на сьогодні ще є проблема українсько-російської двомовності, що зумовлена тривалими культурними та політичними зв’язками між країнами. Тривалий період перебування України спочатку у складі росії, а потім у Радянському Союзі призвів до двомовності на її території. Сьогодні незалежно від місця – на вулиці, в установах, організаціях, на підприємствах або навіть у межах однієї родини, можна почути як українську, так і російську мови. Більшість громадян України є білінгвами, тобто людьми, які добре володіють обома мовами. Мовна ситуація, в якій на одній території функціонують дві мови, має як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, такий контакт мов сприяє взаємозбагаченню мовних систем, що призводить до збільшення словникового запасу кожної з них. Однак, з іншого боку, брак свідомого використання специфічних національних слів може призвести до порушення літературних норм і негативно вплинути на якість мовленнєвої комунікації. У статті розглянуто поняття білінгвізму в Україні та його зв’язок з лінгвістичною інтерференцією, наведені приклади мовної взаємодії, що відбувається в умовах білінгвізму, а також описані наслідки цього явища для мовної культури та етнічної ідентичності населення. У статті також проаналізовано історичні передумови виникнення явища білінгвізму, наведено шляхи подолання негативних наслідків лінгвістичної інтерференції в умовах білінгвізму, до яких належать розвиток мовленнєвої культури, підтримка української мови, використання білінгвальних методів, розвиток мовленнєвого самосвідомлення та зменшення міжмовної інформаційної конкуренції. Ці шляхи, окрім запобігання негативним наслідкам білінгвізму, можуть допомогти зберегти літературну чистоту української мови. Було визначено, що держава мусить стимулювати використання української мови в усіх сферах життя, забезпечувати її захист від зайвого впливу інших мов та сприяти її розвитку.The phenomenon of bilingualism is the main component and result of the interaction of different language systems, which may be related. This phenomenon contributes to the emergence of language contacts, which are manifested through the phenomenon of linguistic interference. The real language situation in Ukraine today is active Ukrainian-Russian bilingualism, which is due to long cultural and political ties between the countries. The long period of Ukraine’s stay, first as part of Russia, and then in the Soviet Union, led to the presence of bilingualism on its territory. Today, regardless of the place – on the street, in institutions, organizations, enterprises or even within the boundaries of the same family, you can hear both Ukrainian and Russian languages. Most citizens of Ukraine are bilingual, that is, people who speak both languages well. The linguistic situation in which two languages function in the same territory has both positive and negative consequences. On the one hand, such language contact contributes to the mutual enrichment of language systems, which leads to an increase in the vocabulary of each of them. However, on the other hand, the lack of conscious use of specific national words can lead to a violation of literary norms and negatively affect the quality of speech communication. The article considered the concept of bilingualism in Ukraine and its connection with linguistic interference. Examples of linguistic interaction occurring under conditions of bilingualism are given, as well as the consequences of this phenomenon for the linguistic culture and ethnic identity of the population are described. The article also analyzed the historical prerequisites for the phenomenon of bilingualism. There are ways to overcome the negative consequences of linguistic interference in the conditions of bilingualism, which include the development of speech culture, support of the Ukrainian language, the use of bilingual methods, the development of speech selfawareness and the reduction of interlingual informational competition. In addition to preventing the negative consequences of bilingualism, these ways can help preserve the literary purity of the Ukrainian language. It was determined that the state should stimulate the use of the Ukrainian language in all spheres of life, ensure its protection from the excessive influence of other languages, and promote its development