Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
“SMART PORTS” ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ВЕКТОР ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПОРТІВ: ВІД ІДЕЇ ДО КОНЦЕПЦІЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
Get PDFIntroduction. The modern global economy is undergoing transformations driven by the Fourth Industrial Revolution, marked by intensive digitalization and technological innovations. Seaports are becoming hubs of these changes. The rapid growth of trade and heightened competition compel port authorities and operators to modernize equipment and update technological processes, taking into account new standards for “green” solutions and climate requirements. As traditional management methods no longer meet demands for productivity, precision, environmental sustainability, and safety, there is an urgent need to transition to the “Smart ports” concept. This concept involves the use of intelligent technologies to optimize operations, automate processes, and digitalize ports. Purpose. The aim of the article is to investigate the evolution of the “Smart ports” concept as a new paradigmatic vector of digitalization and automation in the port industry, encompassing the identification of its historical foundations, analysis of key global case studies of successful implementation, and exploration of modern technological solutions and challenges arising in the course of its international integration. Results. The article analyzes the evolution of the «Smart ports» concept, which emerged in response to global challenges of digitalization and automation in the port industry. Special attention is given to innovative solutions such as integration platforms and automated management systems, which enhance the efficiency, safety, and sustainability of ports. Successful cases are discussed, particularly in the ports of Hamburg, Rotterdam, and Singapore, where digital solutions enhance port capacity and customer service quality. Emphasis is placed on digitalization and automation in port management, which reduces the risks associated with human factors. It is proposed to differentiate the notions “idea”, “paradigm” and “concept” of “Smart ports”, where the idea serves as the initial impetus for technology adoption, the paradigm represents a system of new perspectives and approaches to port management, and the concept encompasses specific solutions and mechanisms for their digital implementation. This distinction fosters a better understanding of the stages of digital transformation in ports and allows for the assessment of each stage’s contribution to the formation of modern port infrastructure. Conclusions. The approach formulated in the article demonstrates the evolution of the “Smart ports” concept as a gradual integration of digital and automated technologies at sequential stages: from the inception of the idea and the formation of the paradigm to conceptualization and practical implementation in the global port industry. The research reveals new aspects of integrating innovations into port systems, which will serve as a basis for further scientific developments. The analysis takes into account global trends in the development of automated and digital systems, allowing for the identification of directions for future research. Thus, the article contributes to increasing scientific interest in the “Smart ports” concept and stimulates the exploration of new technological solutions in port operations. The conclusions will be useful for both practitioners in port management and researchers dealing with issues of innovative port infrastructure.Вступ. Сучасна світова економіка переживає трансформації внаслідок четвертої промислової революції, що позначається інтенсивною цифровізацією та технологічними інноваціями. Морські порти стають центрами таких змін. Високі темпи зростання торгівлі та загострення конкуренції спонукають портові влади й операторів до модернізації обладнання та оновлення технологічних процесів з огляду на нові стандарти «зелених» рішень та кліматичні вимоги. В умовах, коли традиційні управлінські методи більше не відповідають запитам на продуктивність, точність, екологічність та безпеку, виникає нагальна потреба в переході до концепції “Smart ports”. Ця концепція передбачає використання інтелектуальних технологій для оптимізації операцій, автоматизації та цифровізації портів. Мета статті полягає в дослідженні еволюції концепції “Smart ports” як нового парадигмального вектору цифровізації та автоматизації в портовій індустрії, включаючи встановлення історичних передумов її формування, аналіз ключових світових кейсів успішного впровадження та розкриття сучасних технологічних рішень і викликів, що виникають у процесі її міжнародної інтеграції. Результати. У статті проаналізовано еволюцію концепції “Smart ports”, що виникла у відповідь на глобальні виклики цифровізації та автоматизації портової індустрії. Особливу увагу приділено інноваційним рішенням, таким як інтеграційні платформи та автоматизовані системи управління, які підвищують ефективність, безпеку й екологічність портів. Розглянуто успішні кейси, зокрема у портах Гамбург, Роттердам і Сінгапур, де цифрові рішення покращують пропускну здатність і якість обслуговування клієнтів. Акцентовано на цифровізації та автоматизації в управлінні портами, що зменшує ризики впливу людського фактора. Запропоновано розмежовувати поняття «ідея», «парадигма» та «концепція» «розумних портів» (“Smart ports”), де ідея є початковим імпульсом для впровадження технологій, парадигма – системою нових поглядів та підходів до управління портами, а концепція включає конкретні рішення і механізми їх цифрової реалізації. Таке розмежування сприяє кращому розумінню стадій цифрової трансформації портів та оцінці внеску кожного етапу у формування сучасної портової інфраструктури. Висновки. Сформульований у статті підхід демонструє еволюцію концепції “Smart ports” як поступову інтеграцію цифрових та автоматизованих технологій на послідовних етапах – від зародження ідеї і формування парадигми до її концептуалізації та практичної імплементації у глобальну портову індустрію. Дослідження розкриває нові аспекти інтеграції інновацій у портові системи, що буде слугувати основою для подальших наукових розробок. Аналіз враховує глобальні тенденції розвитку автоматизованих і цифрових систем, що дозволяє виявити напрямки для майбутніх досліджень. Таким чином, стаття сприяє підвищенню наукового інтересу до концепції “Smart ports” і стимулює дослідження нових технологічних рішень у портовій діяльності. Висновки будуть корисними як для практиків у сфері управління портами, так і для науковців, що займаються питаннями інноваційної портової інфраструктури
КОНЦЕПТУАЛЬНІ МЕТАФОРИ В ІНАВГУРАЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ ПРЕЗИДЕНТІВ АМЕРИКИ: ТИПОЛОГІЯ ТА МЕХАНІЗМ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ
Get PDFThe goal of the article is to identify and analyze conceptual metaphors in the inaugural discourse of American presidents in terms of their conceptual referents and correlates. The material for the article was sourced from the inaugural speeches, available on official websites. The goal was achieved through cognitive mapping of conceptual metaphors, highlighting basic projections and entailments, determining prototypical metaphorical categories for the identified conceptualizations, and establishing a typology of the identified metaphors. As a result, the research arrived at several key conclusions. The inaugural discourse of American presidents contains sociomorphic, zoomorphic, naturomorphic, artifactual and biomorphic cognitive metaphors, through which complex socio-political phenomena are conceptualized as more understandable and clear to the audience. The prototypical metaphorical category for nature-based conceptualizations is SOCIAL-POLITICAL LIFE – NATURE, with projections to the attributes from conceptual correlates like Climate, Weather, Natural Disasters onto conceptual referents such as Hard Times (in the Country), Peace, Prosperity, Freedom, Money, Crisis, Politics, and The American Way of Life. Artifact metaphors are based on projecting characteristics of the prototypical conceptual correlate “Artifacts” onto conceptual referents like Freedom, Democracy, Economy, Country, and Memory; forming conceptual models: Freedom is a Treasure, Democracy is a Treasure, Economy is a Ship, Country is a Treasure, Memory is a Musical Instrument, Freedom is a Bastion. The prototypical conceptual correlates for sociomorphic metaphors are CRIME and WAR, with a series of projections onto conceptual referents in seven metaphorical models within the socio-political sphere: Totalitarian political regime is a Prison, Politics is a Victim, Impoverishment is Murder, Drugs are Thieves, Dogma is a Strangler, Countries (threatening national interests) are Thieves, and Separation is a Wound. The prototypical metaphorical category for zoomorphic conceptualizations is SOCIAL-POLITICAL LIFE – ANIMAL WORLD. Projections of attributes from conceptual correlates such as Insects and Predators onto conceptual referents like Power and Doctrine form conceptual models like Racism is a Stinging Insect, Outdated Arguments are Predators, Power is a Tiger. The prototype category for conceptualizations in biomorphic metaphors is the SYSTEM OF STATE/LEGISLATIVE REGULATION – LIVING ORGANISM ACTIVITY represented by projecting conceptual correlates of Body and Death onto conceptual referents Government and Law.Метою статті є аналіз концептуальних метафор в інавгураційному дискурсі американських президентів з огляду на виявлення концептуальних референтів і корелятів. Матеріалом дослідження було обрано інавгураційні промови, розміщені на офіційних сайтах. Мета була досягнута шляхом когнітивного мапування концептуальних метафор, виділення їхніх базових проєкцій і інференцій, визначення прототипових метафоричних категорій для ідентифікованих концептуалізацій і встановлення типології ідентифікованих метафор. У ході дослідження ми дійшли таких ключових висновків. Інавгураційний дискурс американських президентів містить соціоморфні, зооморфні, природоморфні, артефактні та біоморфні когнітивні метафори, за допомогою яких складні соціально-політичні явища концептуалізуються як більш зрозумілі та доступні для аудиторії. Прототиповою метафоричною категорією концептуалізацій, що формують природоморфні метафори, є СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – ПРИРОДА з проєкціями атрибутів концептуальних корелятів, таких як клімат, погода, стихійні лиха, на концептуальні референти, як-то важкі часи (для країни), мир, процвітання, свобода, гроші, криза, політика, американський стиль життя. Артефактні метафори базуються на проєктуванні характеристик прототипного концептуального кореляту Артефакти на концептуальні референти, такі як Свобода, Демократія, Економіка, Країна та Пам’ять, утворюючи концептуальні моделі «Свобода – це Скарб», «Демократія – це Скарб», «Економіка – це Корабель», «Країна – це Скарб», «Пам’ять – це Музичний інструмент», «Свобода – це Бастіон». Прототиповими концептуальними корелятами для соціоморфних метафор є ЗЛОЧИН і ВІЙНА із низкою проєкцій на концептуальні референти у семи метафоричних моделях у соціально-політичній сфері: «Тоталітарний Режим – це В’язниця», «Політика – це Жертва», «Зубожіння – це Вбивство», «Наркотики – це Злодії», «Догма – це Душитель», «Країни (що загрожують національним інтересам) – це Злодії», «Поділ країни – це Рана». Прототиповою метафоричною категорією для зооморфних концептуалізацій є СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – ТВАРИННИЙ СВІТ. Проєкції атрибутів із концептуальних корелятів, таких як Комахи та Хижаки, на концептуальні референти, як-от Влада та Доктрина, утворюють концептуальні моделі, такі як «Расизм – це Жалюча Комаха», «Застарілі Аргументи – це Хижаки», «Влада – це Тигр». Категорією-прототипом для концептуалізацій у біоморфних метафорах є СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО/ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ – ДІЯЛЬНІСТЬ ЖИВОГО ОРГАНІЗМУ, представлена проєктуванням концептуальних корелятів Тіло та Смерть на концептуальні референти Уряд і Закон
ПРИРОДА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ГЕРОЇВ У РОМАНІ «ПРОФЕСОР» ШАРЛОТТИ БРОНТЕ
Get PDFThe article analyses the descriptions of nature used to reflect the feelings, emotions, and thoughts of characters in Charlotte Brontë’s novel “The Professor”. The research pays special attention to the author’s peculiar feeling for nature (especially, for her Fatherland) and her exceptional ability to depict it with vitality and purpose. Being her first novel, “The Professor” only starts revealing the mastery of the woman-writer in not only describing nature but also using its elements for stylistic purposes. This feature will be noticeable even more in her later novels “Jane Eyre”, “Shirley”, and “Villette”. The author presents and analyses exempts from several magazines and newspapers with critical reviews on Charlotte Brontë’s first novel and her later novels particularly those pointing out her exceptional talent of observation and depiction of nature. Despite the fact that some reviews of “The Professor” were not very favourable, several key features make this novel particularly interesting for reading and analysis. First, it should be noted that the author’s personal experience of life and studies, love and striving for a desired aim can be found in her first novel thus making it even more personal and evoking readers’ emotional response. Another important point is that “The Professor” is written from the male point of view by a woman which makes it different from the other Charlotte Brontë novels. The given paper studies the masterful descriptions of nature in “The Professor” contributing to the understanding of the character’s inner and outer conflicts, their emotions, and their feelings. Particularly, in this novel Charlotte Brontë uses such elements as weather conditions, natural phenomena (fog, rain, snow, wind), celestial bodies, change of seasons, landscape (hills, lowlands, rivers), trees, and flowers as symbols that help to reveal the inner world of the characters. Special attention is given to the symbolic language of flowers. The study of the descriptions has found that nature can either contribute to implicitly presenting the feelings of the heroes or to creating a contrasting background between the internal and external worlds.У статті аналізуються описи природи, використані для відображення почуттів, емоцій і думок героїв роману Шарлотти Бронте «Професор». У дослідженні окрема увага приділяється особливому чуттю авторки до природи (особливо її Батьківщини) та винятковому вмінню зображувати її яскраво й відповідно до мети. Перший роман «Професор» лише починає розкривати майстерність цієї жінки-письменниці не лише в описі природи, а й у стилістично зумовленому використанні її елементів. Ще більше ця риса стане помітною в її пізніших романах «Джейн Ейр», «Ширлі» та «Віллет». Авторка представляє та аналізує уривки з декількох журналів і газет із критичними рецензіями на перший роман Шарлотти Бронте та її пізніші романи, зокрема ті, що вказують на її винятковий талант спостереження та зображення природи. Попри те, що деякі рецензії на роман «Професор» були не дуже схвальні, кілька ключових особливостей роблять цей роман особливо цікавим для читання та аналізу. Слід зазначити, що особистий життєвий і навчальний досвід письменниці, її любов і прагнення до бажаного знайшли відображення в її першому романі, що робить його ще більш особистим і викликає емоційний відгук у читачів. Іншим важливим моментом є те, що «Професор» написаний від імені чоловіка жінкою, що відрізняє його від інших романів Шарлотти Бронте. У даній роботі досліджуються майстерні описи природи в романі «Професор», які сприяють розумінню внутрішніх і зовнішніх конфліктів героїв, їхніх емоцій і почуттів. Зокрема, у цьому романі Шарлотта Бронте використовує такі елементи, як погодні умови, природні явища (туман, дощ, сніг, вітер), небесні світила, зміну пір року, ландшафт (пагорби, низовини, річки), дерева та квіти, як символи, які допомагають розкрити внутрішній світ героїв. Особливу увагу приділено символічній мові квітів. Дослідження описів виявило, що природа може сприяти як імпліцитному відображенню почуттів героїв, так і створенню контрастного фону між внутрішнім і зовнішнім світами
КОМУНІКАТИВНА ВЗАЄМОДІЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ НА ЗАНЯТТЯХ З МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ
Get PDFThe relevance of this topic is due to the dynamic development of maritime business in the modern world. Cooperation with international crewing companies, interaction with international crew teams, negotiations with foreign ports, etc. undoubtedly determine the need for intensive linguistic training of future specialists in the field of maritime transport for communicative interaction. Thus, the communicative aspect during language training is a subject of special attention, and foreign language proficiency is one of the key elements in this field. In this article, communicative interaction is considered from the point of view of the cognitivecommunicative approach as the most effective for providing future specialists with the necessary skills for effective professionally oriented interaction. The article offers an analysis of the relationship between theoretical and practical training of future specialists in the field of maritime transport during their studies at Odessa National Maritime University. The main teaching methods and their combinations aimed at achieving qualitative results in the formation and development of communication skills and intercultural interaction are considered. Particular attention is recommended to be paid to the case method in language training classes, which combines theory and practice, as well as considers and works out foreign language communication situations as close to real ones as possible. The introduction of interactive forms and methods of teaching contributes to the development of future specialists' tolerance in communication, the ability to resolve professional conflicts, the ability to work in a multinational team, as well as understanding the pronunciation of phrases and words of the foreign language being studied by representatives of different cultures, for which the use of interactive teaching methods is recommended. The article highlights the contribution of the discipline “English (for Specific Purposes)” to the development of foreign language communicative competence and communication without language and cultural barriers in the professional activities of future maritime transport specialists.Актуальність представленої теми зумовлена динамічним розвитком морського бізнесу в сучасному світі. Співпраця з міжнародними крюїнговими компаніями, взаємодія з інтернаціональними командами екіпажів, ведення переговорів з іноземними портами тощо, безсумнівно, зумовлюють необхідність високої лінгвістичної підготовки майбутніх фахівців у сфері морського транспорту для комунікативної взаємодії. Таким чином, комунікативний аспект під час занять з мовної підготовки є предметом особливої уваги, а володіння іноземною мовою є одним із ключових елементів у цій галузі. У статті комунікативна взаємодія розглянута з позиції когнітивно-комунікативного підходу як найбільш ефективного для надання майбутнім спеціалістам необхідних умінь і навичок для ефективної професійно орієнтованої взаємодії. Стаття пропонує аналіз зв’язку теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців у галузі морського транспорту під час навчання в Одеському національному морському університеті. Розглянуто основні методи навчання та їх комбінації, спрямовані на досягнення якісних результатів у формуванні й розвитку навичок комунікативності й міжкультурної взаємодії. Особливу увагу рекомендовано приділяти кейс-методу на заняттях з мовної підготовки, у якому поєднуються теорія і практика, а також розглядаються й відпрацьовуються іншомовні комунікативні ситуації, максимально наближені до реальних. Упровадження інтерактивних форм і методів навчання сприяє розвитку в майбутніх фахівців толерантності в спілкуванні, здатності вирішення професійних конфліктів, уміння працювати в мультинаціональній команді, а також розуміння вимов фраз і слів іноземної мови, що вивчається, представниками різних культур, для чого рекомендується використання інтерактивних методів навчання. Стаття висвітлює сприяння навчальній дисципліни «Англійська мова (за професійним спрямуванням)» у формуванні навичок іншомовної комунікативної компетенції та спілкуванні без мовних і культурних бар’єрів у професійній діяльності майбутніх фахівців у галузі морського транспорту
МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ АМЕРИКАНСЬКОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ
Get PDFThe purpose of the article is to determine the methods that would fully reveal the essence and features of American phraseological units of the English language, as well as reveal the features of formation and formation. The main methods used to study the methodological basis of American English phraseology are analysis, synthesis, induction, deduction. The methodological basis of English phraseology is a collection of techniques and methods used to analyze American phraseology. General methods of studying American English phraseology include observation, induction, deduction, hypothesis, analysis, synthesis, comparison, idealization, experiment, formalization, modeling. In addition to general methods, linguistic methods are used for the study of American phraseology, designed to identify linguistic and sociolinguistic trends in language development. The method of linguistics in the direction of the study of American phraseological units of the English language is a way of organizing cognitive activity in order to identify general trends and patterns of development; system and set of measures for monitoring, establishment of new trends, substantiation of hypotheses and verification of the obtained conclusions. Such an approach will ensure that the inherent features of the English language are distinguished from other languages and will ensure the separation of American English from British English. The use of one or another linguistic method will depend on the goal we have set. If we set ourselves the task of comparing British and American variants of the English language, including distinguishing the common and the different, then we will use the comparative method. If we set as a goal to investigate the form of the word and how it changed in space and time in American English, then the researcher must apply the comparative-historical method. The main methods of linguistic research of American idioms are descriptive, comparative-historical, typological, comparative, structural, functional, constructive, discourse-analysis. When researching the methods of linguistic analysis, comparative-historical and comparative methods are the most appropriate, as they allow you to compare related and unrelated languages and project models of its formation, establish a cause-and-effect relationship between the states of language development, and investigate its phonetic, morphological, and phonetic features.Метою статті є визначення методів, які повною мірою розкрили б сутність та особливості американських фразеологізмів англійської мови, а також особливості їх становлення й формування. Основні методи, що використовуються для вивчення методологічного підґрунтя фразеологізмів американської англійської, – аналіз, синтез, індукція, дедукція. Методичне підґрунтя фразеологізмів англійської мови становить сукупність прийомів і методів, що використовуються для аналізу американських фразеологізмів. До загальних методів дослідження фразеологізмів американської англійської належать спостереження, індукція, дедукція, гіпотеза, аналіз, синтез, порівняння, ідеалізація, експеримент, формалізація, моделювання. Окрім загальних методів, для дослідження американських фразеологізмів використовуються лінгвістичні методи, що призначені для виявлення лінгвальних і соціолінгвальних тенденцій розвитку мови. Метод лінгвістики в напрямі дослідження американських фразеологізмів англійської мови – спосіб організації пізнавальної діяльності з метою виявлення загальних тенденцій і закономірностей розвитку; система й сукупність заходів для моніторингу, установлення нових тенденцій, обґрунтування гіпотез і перевірки отриманих висновків. Такий підхід забезпечить виокремлення притаманних рис англійської мови від інших мов і відмежування американської англійської від британської. Застосування того чи іншого лінгвістичного методу залежатиме від мети, яку ми поставили. Якщо ми поставимо завдання порівняти британський та американський варіанти англійської мови, у тому числі виокремити спільне й відмінне, то будемо застосовувати зіставний метод. Якщо ми визначимо за мету дослідити форму слову й те, як воно змінювалося в просторі та часі в американській англійській, то дослідник повинен застосувати порівняльно-історичний метод. Основними методами лінгвістичного дослідження американських фразеологізмів є описовий, порівняльно-історичний, типологічний, зіставний, структурний, функціональний, конструктивний, дискурс-аналіз. Під час дослідження методів лінгвістичного аналізу найбільш слушними є порівняльно-історичний і зіставний методи, оскільки дають змогу порівняти споріднені й неспоріднені мови, спроектувати моделі їх становлення, установити причинно-наслідковий зв’язок станів розвитку мови, дослідити її фонетичні, морфологічні, фонетичні особливості
SOME ASPECTS OF RULE-BASED MACHINE TRANSLATION
Get PDFУ статті проведено загальний аналіз машинного перекладу на основі правил, виокремлено певні правила, якими керуються дослідники й розробники під час розроблення сучасних систем машинного перекладу. Розглянуто історичний досвід архітектури МП, що включає перше покоління (1960–1980-і роки) й базувалося на прямому перекладі, друге покоління (1980-і роки до теперішнього часу) складається із систем на основі правил, таких як системи передачі й інтерлінгва, а третє покоління (1990-і роки до теперішнього часу) включає системи на основі корпусів, які базуються або на статистичних даних, або на основі прикладів. Обґрунтовано, що машинний переклад на основі правил (Rule-based Machine Translation), також відомий як машинний переклад на основі знань (Knowledgebased Machine Translation), спирається на морфологічні, синтаксичні, семантичні й контекстуальні знання про вихідну та цільову мови відповідно і зв’язки між ними для виконання завдань перекладу. Доведено, що в машинному перекладі на основі правил лінгвіст формалізує лінгвістичні знання в лексиконах і правилах граматики. Ці знання використовуються системою для аналізу речень мовою оригіналу та їх перекладу. Розглянуто окремі системи МП на основі правил, такі як Systran, Lucy LT, Apertium, ParSit, і деякі системи, які концентруються виключно на перекладі окремих діалектів. Аналіз цих систем виявив, що, якщо вихідна мова багата морфологічно, для аналізу вихідного тексту використовуються специфічні мовні морфологічні правила. Потім застосовуються специфічні для мови синтаксичні правила для визначення синтаксичних категорій слів, що містяться в реченні. Зроблено висновок, що машинний переклад на основі правил – це парадигма машинного перекладу, у якій лінгвістичні знання кодуються експертом у формі правил, що перекладаються з вихідної мови цільовою.The article provides a general analysis of rule-based machine translation and identifies certain rules that guide researchers and developers in the development of modern machine translation systems. The historical experience of MT architecture is considered, which includes the first generation (1960s–1980s) based on direct translation, the second generation (1980s to the present) consisting of rule-based systems such as transfer and interlingual systems, and the third generation (1990s to the present) including corpusbased systems based on either statistical data or examples. It is substantiated that Rule-based Machine Translation, also known as Knowledgebased Machine Translation, relies on morphological, syntactic, semantic and contextual knowledge of the source and target languages, respectively, and the relations between them to perform translation tasks. It is proved that in rule-based machine translation, a linguist formalises linguistic knowledge in lexicons and grammar rules. This knowledge is used by the system to analyse sentences in the source language and translate them. Some rule-based MT systems, such as Systran, Lucy LT, Apertium, ParSit, and some systems that focus exclusively on the translation of certain dialects, are considered. Analysis of these systems has shown that if the source language is morphologically rich, language-specific morphological rules are used to analyse the source text. Then, language-specific syntactic rules are applied to determine the syntactic categories of words contained in the sentence. It is concluded that rule-based machine translation is a machine translation paradigm in which linguistic knowledge is encoded by an expert in the form of rules that are translated from the source language into the target language
СПОСОБИ ТА ПРИЙОМИ ПЕРЕКЛАДУ ФІЛЬМОНІМІВ
Get PDFThe article is dedicated to the study of methods and techniques for translating film names – specific titles of movies and television programs. A film title serves as a marker of the work and is an important element of its brand, capable of attracting the audience's attention by reflecting the atmosphere, genre, and main themes of the film. It is determined that film names are a category of words that encompass both an advertising function and a persuasive function, but are characterized by a concise structure and contain traits typical of titles as independent linguistic units. The article examines the main translation methods, such as literal translation, cultural adaptation, calquing, transcription, free translation, descriptive translation, and others, which are used to convey film titles from one language to another. Particular attention is given to the influence of cultural and linguistic aspects on the choice of translation method, as well as the challenges encountered when translating film titles, related to preserving the original meaning, appeal, and localization in different contexts. It is established that a correct translation of a film title not only reflects linguistic features but also helps maintain the film's advertising and cultural appeal for the target audience. Examples of various translation methods in practice are provided, demonstrating the advantages and limitations of each approach. Conclusions are drawn regarding the optimal methods for translating film titles to ensure accuracy and aesthetic appeal within the target audience. It is found that direct translation is the most concise and clear, although it does not always convey the full meaning, especially when it comes to cultural or social contexts. Indirect translation, on the other hand, allows for the adaptation of film titles to the specifics of the Ukrainian language and culture, but it may lose some of the original meaning. Descriptive translation allows for the preservation of context and provides additional information that helps better understand the plot.Стаття присвячена вивченню способів і прийомів перекладу фільмонімів – специфічних назв фільмів і телепрограм. Назва фільму виконує функцію маркування твору і є важливим елементом його бренду, який здатен привернути увагу аудиторії, відображаючи атмосферу, жанр та основні мотиви кінокартини. Визначено, що фільмоніми – це категорія слів, яка охоплює рекламну функцію та функцію впливу, але відрізняється лаконічною структурою й містить риси, властиві назвам як самостійним мовним одиницям. У статті розглянуто основні методи перекладу, такі як літеральний переклад, культурна адаптація, калькування, транскрипція, вільний переклад, описовий переклад тощо, що застосовуються для передачі назв фільмів з однієї мови іншою. Окрему увагу приділено впливу культурних і мовних аспектів на вибір методу перекладу, а також проблемам, що виникають під час перекладу фільмонімів, пов’язаним зі збереженням оригінальної значущості, привабливості й локалізації в умовах різних контекстів. З’ясовано, що правильний переклад фільмоніма не лише відображає мовні особливості, а й сприяє збереженню рекламно та культурної привабливості фільму для цільової аудиторії. Наводяться приклади використання різних методів перекладу в практиці, що демонструють переваги й обмеження кожного підходу. Зроблено висновки щодо оптимальних способів перекладу фільмонімів для забезпечення точності й естетичної привабливості в межах цільової аудиторії. Установлено, що прямий переклад є найбільш лаконічним і зрозумілим, однак він не завжди передає повний сенс, особливо коли йдеться про культурні або соціальні контексти. Непрямий переклад, у свою чергу, дає змогу адаптувати фільмоніми до специфіки української мови та культури, але може втрачати частину оригінального змісту. Описовий переклад дає можливість зберегти контекст і надає додаткову інформацію, яка допомагає краще розуміти сюжет
ВІДОБРАЖЕННЯ СЕМИ «ЧОЛОВІК» В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА КИТАЙСЬКІЙ МОВАХ
Get PDFThe article deals with some linguistic and phonetic means of transmitting the concepts “man” and “woman” in English, German, and Chinese. The study shows that many gender-marked neologisms appear due to women’s unity, like-mindedness and solidarity within the women’s liberation movement alongside its supporters who tend to demonstrate their emotional-evaluative attitude to the masculine sex through expressive lexical and phonetic means. It was determined that the other reason for appearing the lexicon under study is the factor that the fair (weaker / softer) sex do not want to be weak any more. The author presents a four-group classification of the words expressing “male” / ”female” characteristics of men and women according to people’s appearance, character traits, behaviour model, the temperament: 1) the presence of feminine outer traits in men’s characteristics – “an effeminate man”; 2) the presence of masculine features in women’s characteristics – “a mannish woman”; 3) the words describing both men and women with untypical appearance of their gender; 4) the words rendering double features of a man’s / woman’s appearance / behaviour. It has been proved that the colloquial level is the most productive one in generation neologisms of the semantics under study, especially slang which embodies lexical units with emotional and attitudinal characteristics. Phonetic means perform a gender-differentiating function in the communication process. The researcher sees the perspectives of further research in the study of the educative function of a male / female speech behaviour in the modes: a teacher (a man /a woman) – a pupil / a student (a boy / a girl); a he-boss / a she-boss – a person under his / her supervision; an acquaintance (a male /a female) – a person he / she is not familiar with; a husband – a wife.У цій статті розглядаються деякі лінгвістичні і фонетичні засоби передачі семи “чоловік” у поняттях “чоловік” та “жінка” в англійській, німецькій і китайській мовах. Дослідження показує, що багато ґендерно маркованих неологізмів виникають на користь жіночої єдності, однодумства та солідарності в рамках жіночого визвольного руху, а також його прихильників, які схильні демонструвати своє емоційно-оцінне ставлення до чоловічої статі через експресивні лексико-фонетичні засоби. Визначено, що іншою причиною появи досліджуваного лексикону є те, що представниці прекрасної (слабкої/ніжної) статі більше не хочуть бути слабкими. Авторка репрезентує класифікацію слів, що виражають «чоловічі»/«жіночі» ознаки чоловіків і жінок за зовнішністю людей, рисами характеру, моделлю поведінки, темпераментом: 1) наявність жіночих зовнішніх рис у характеристиках чоловіків – «жінкоподібний чоловік»; 2) наявність маскулінних рис у характеристиці жінки – «чоловікоподібна жінка»; 3) слова, що описують як чоловіків, так і жінок з нетиповою для своєї статі зовнішністю; 4) слова, що передають подвійні риси зовнішності/ поведінки чоловіка/жінки. Доведено, що найбільш продуктивним в утворюванні неологізмів такої семантики є розмовний рівень, особливо сленг, який наділяє лексичні одиниці емоційно-оцінювальними характеристиками. Фонетичні засоби виконують ґендерно-розрізнювальну функцію в процесі комунікації. Перспективи подальших досліджень авторка вбачає у вивченні виховної функції мовленнєвої поведінки чоловіка/жінки в модусах: викладач (чоловік/жінка) – учень/студент (хлопець/дівчина); начальник/начальниця – особа, яка перебуває під його/її керівництвом; знайомий (чоловік/жінка) – особа, з якою він/вона не знайомий/знайома; чоловік – дружина
ПРЕЦЕДЕНТНІ ЗАГОЛОВКИ З ТЕКСТІВ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ
Get PDFThe article analyzes the precedent units that are most fully realized in the Ukrainian media discourse, in particular in the headline complexes of the newspaper text, which are distinguished from mass culture texts by origin. Such headings are easily perceived and recognized by recipients. They don’t require in-depth interpretation. It has been proven that mass communication demonstrates such an interdiscursive level of interaction. On the one hand, newspaper discourse, on the other – a complete mass-media space. The main forms of representation of which are cinema, television, pop music, as well as directly newspaper and magazine discourse. The common information space enables the wide application and penetration of various elements of other types of discourses in the mass media space into the newspaper discourse and their large-scale nature. It is noted that the main group of titles is represented by the names of films and animated films and television series. First of all, they use altered titles of foreign films and quotes from well-known animated films for Ukrainian audience. Quotations have acquired a precedent status and a certain aphorism, so their use in newspaper discourse is justified. The second group of precedent headings is advertising discourse on political topics. Numerous political slogans and slogans of presidential, parliamentary and regional elections which were replicated through outdoor advertising that is widely used in newspaper articles, mostly in a transformed form. In such headlines the main component slogan is presented almost unchanged. Secondary component is a comment on the slogan. They mainly have a two-part structure: they consist of a nuclear component, which has a precedential character and an auxiliary one. The third group of precedent units of mass culture, which constitutes pop or show discourse including the names of television projects, programs, quotes from original songs and from films. Most of such quotes are presented in a transformed form exclusively at the lexical level, so the recipient easily establishes the pretext.У статті проаналізовано прецедентні одиниці, які найповніше реалізовано в українському медіадискурсі, зокрема в заголовкових комплексах газетного тексту, що за походженням виокремлюємо з текстів масової культури. Такі заголовки легко сприймаються реципієнтами, вони не потребують глибинного тлумачення, їхній зміст перебуває на поверхні. Доведено, що масова комунікація демонструє такий інтердискурсивний рівень взаємодії, з одного боку, газетний дискурс, а з іншого – цілісний масмедійний простір, основними формами репрезентації якого є кіно, телебачення, естрада, а також і безпосередньо газетно-журнальний дискурс. Спільний інформаційний простір уможливлює широке застосування і проникнення до газетного дискурсу різних елементів інших типів дискурсів масмедійного простору, а також їх масштабний характер. Зазначено, що основну групу заголовків представляють назви кінострічок і мультиплікаційних фільмів та телевізійних серіалів. Використовують насамперед видозмінені назви зарубіжних кінострічок та цитати з відомих мультиплікаційних фільмів, добре відомих українському глядачеві. Цитати набули прецедентного статусу й певної афористичності, тому виправданим є вживання в газетному дискурсі. Другою групою прецедентних заголовків є рекламний дискурс політичної тематики. Численні політичні слогани та гасла президентських, парламентських і регіональних виборів, що тиражувалися через зовнішню рекламу, широко вживаються в газетних статтях, переважно в трансформованому вигляді. У таких заголовках основний компонент – слоган – подається майже без змін, а вже другий, другорядний, є коментарем до слогану. Вони мають переважно двочленну будову: складаються з ядерного компонента, який має прецедентний характер, і допоміжного. Проаналізовано третю групу прецедентних одиниць масової культури, що становить естрадний або шоу-дискурс, зокрема назви телепроєктів, програм, цитати з авторських пісень та кінострічок. Більшість таких цитат подається у трансформованому вигляді, виключно лексичного рівня, тому реципієнт легко встановлює передтекст
TRANSLATION STUDIES TERMINOLOGY SYSTEM THROUGH R. ZORIVCHAK’S SCIENTIFIC WORKS
Get PDFУ статті досліджено базові терміни авторської перекладознавчої системи Р. Зорівчак як представниці лінгвістичної гілки перекладознавства та непохитного адвоката української школи художнього перекладу. Серед проаналізованих перекладознавчих термінологічних одиниць є терміни, якими активно послуговувались майстри української школи художнього перекладу, зокрема «вірний» чи «повноцінний», запозичені терміни «еквівалентний» «адекватний», а також численні терміни на позначення способів перекладу, що формують цілісну методологічну парадигму в авторському науковому мовленні Р. Зорівчак, такі як «транслітерація», «транскрипція», «реномінація» та інші. Всі вищезгадані терміни досліджено з урахуванням різноманітності їх морфологічних форм. Висвітлено позицію Р. Зорівчак щодо просвітницької та націєохоронної ролі української школи художнього перекладу в радянські часи. Проаналізовано авторську позицію Роксоляни Петрівни щодо концепції «золотої середини», яку пропагували та втілювали у своїй перекладацькій творчості українські неокласики. Проаналізовано інтерпретацію дослідницею «еквівалентності» як поняття, що має різні ступені варіативності та вживається в різних перекладознавчих контекстах. Досліджено авторські відтінки значень термінів «відповідність» і «точність» у Р. Зорівчак та їх морфологічних форм. У статті проаналізовано позицію Роксоляни Петрівни щодо збереження «повноцінності» рідного слова. Проведено порівняльно-контекстуальний аналіз смислового змісту досліджуваних термінів в авторському мовленні перекладознавиці та інтертекстуально-системний аналіз їх вживання у певних значеннях, текстах і контекстах. Це дослідження допоможе зробити подальші висновки щодо домінантності тих чи інших термінів та ролі базових перекладознавчих термінів в українській метатерміносистемі перекладознавства.The article researches basic terms of R. Zorivchak´s translation studies system. R. Zorivchak is a representative of the linguistic branch of translation studies and a staunch advocate of the literary translation studies for the Ukrainian school of thought. Among the analysed translation studies terminological units there are terms widely used by adepts of the Ukrainian school of literary translation studies, in particular «вірний» or «повноцінний», borrowed terms «еквівалентний», «адекватний», as well as numerous terms to denote translation methods that form a holistic methodological paradigm in R. Zorivchak´s individual scientific speech, such as «транслітерація», «транскрипція», «реномінація» and others. All the abovementioned terms have been considered taking into account their diverse morphological forms. The article highlights R. Zorivchak´s view on the enlightening and nationally preserving role of the Ukrainian school of literary translation studies in the Soviet times. The article analyses the individual perspective of Roksoliana Petrivna on the concept of «золотої середини», which was promoted and embodied in the translated works of Ukrainian neoclassicists. The article analyses the researcher’s interpretation of «еквівалентність» as a concept that is variable to some extent and used in different translation studies contexts. The article researches individual shades of meanings of terms, such as «відповідність» and «точність» and their morphological forms in R. Zorivchak´s works. The article analyzes Roksoliana Petrivna´s view on preserving the «повноцінність» of the mother tongue. The article carries out comparative-contextual analysis into the semantic contents of the studied terms in the translation studies scholar´s individual speech as well as intertextual-system analysis into their use in certain meanings, texts and contexts. This study will facilitate in drawing further conclusions over dominance of certain terms and the role of basic translation studies terms in the Ukrainian metaterminological system of translation studies