Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
SMART PORT: НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ І МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЇХ УПРОВАДЖЕННЯ
Get PDFIntroduction. Despite the large-scale war in Ukraine, today it is appropriate to talk about the strategy of the development of national ports in the post-war perspective and to study the world experience on these issues, in particular, related to the introduction and use of the latest technologies in the management and operational activities of ports. Purpose. Review, analysis and systematization of existing and promising innovative technologies in the port sector that bring individual ports closer to compliance with the status of «Smart Port». Results. The work provides a definition of the term «Smart Port»; modern technologies on the basis of which various «Smart Port» initiatives in the transport industry are developed, implemented and effectively function are considered; innovative technologies used in modern ports are considered and allow to identify them as Smart Ports. Among the main ones, the work identifies the following technologies that modern Smart Ports use in their activities: Big Data technology; artificial intelligence (Artificial Intelligence (AI)); Internet of Things (IoT); Digital Twin (DT) technology; blockchain (Blockchain). The paper examines the experience of introducing the latest technologies into the production activities of the world's leading ports, which have already acquired the status of «Smart Port», but have different development strategies; the issue of the necessity and expediency of developing a «Smart Port» Strategy for the development of the port industry of Ukraine as a whole and personalized roadmaps for the development of each Ukrainian port in the post-war perspective is updated. Conclusions. Today, the future of global maritime business and transport logistics is being changed by Smart Ports and innovative technologies, thanks to which such ports appear and function effectively. The term «Smart Port» encompasses many different aspects depending on the development strategy chosen by its management and authorities. Researched technologies are the key pillars on which any Smart Port today rests. These technologies are the primary tools that the port should focus on when developing its development strategy in the direction of automation and digitalization. In the post-war perspective, within the framework of the concept of the general transport policy of Ukraine, it is advisable to pay attention and direct efforts to the development of the official «Smart Port» Strategy for the development of the port industry of Ukraine. Moreover, such a «Smart Port» Strategy should contain personalized roadmaps for the future development of each Ukrainian port, focusing on their digitalization, ensuring competitive advantages, shipping safety, social and environmental aspects of port functioning.Вступ. Усупереч широкомасштабній війні в Україні вже сьогодні доцільно говорити про стратегію розвитку національних портів у післявоєнній перспективі та вивчати світовий досвід із цих питань, зокрема пов'язаний із упровадженням та використанням новітніх технологій в управлінській та експлуатаційній діяльності портів. Мета. Огляд, аналіз і систематизація існуючих та перспективних у портовому секторі інноваційних технологій, що наближують окремі порти до відповідності статусу «Розумний порт» (Smart Port). Результати. У роботі наведено визначення поняття «Розумний порт» (Smart Port); розглянуто сучасні технології, на базі яких розробляються, впроваджуються та ефективно функціонують різні Smart Port-ініціативи у транспортній галузі; розглянуто інноваційні технології, які використовуються у сучасних портах і дають змогу ідентифікувати їх як Розумні (Smart Рorts). Серед основних у роботі визначено такі технології, які використовують у своїй діяльності сучасні Розумні порти: технологія Великих даних (Big Data); штучний інтелект (Artificial Intelligence (AI)); Інтернет речей (Internet of Things (IoT)); технологія «Цифровий двійник» (Digital Twin (DT)); блокчейн (Blockchain). Досліджено досвід упровадження новітніх технологій у виробничу діяльність провідних портів світу, які вже сьогодні набули статусу Smart Рort, але мають різні стратегії розвитку; актуалізовано питання необхідності та доцільності розроблення Smart Port-стратегії розвитку в цілому портової галузі України та персоналізованих дорожніх карт розвитку кожного українського порту у післявоєнній перспективі. Висновки. Сьогодні майбутнє глобального морського бізнесу і транспортної логістики змінюють Розумні порти (Smart Ports) та інноваційні технології, завдяки яким такі порти з’являються та ефективно функціонують. Поняття «Розумний порт» (Smart Port) охоплює багато різних аспектів залежно від того, яку стратегію розвитку вибирають його керівництво та органи влади. Досліджені технології є ключовими стовпами, на які сьогодні спирається будь-який Smart Port. Ці технології є першочерговими інструментами, на які повинен орієнтуватися порт під час розроблення своєї стратегії розвитку в напрямі автоматизації та цифровізації. У післявоєнній перспективі в рамках концепції загальної транспортної політики України доцільно звернути увагу та спрямувати зусилля на розроблення офіційної Smart Port-стратегії розвитку портової галузі України. Причому така стратегія повинна містити персоналізовані дорожні карти майбутнього розвитку кожного українського порту, орієнтуючись на їх цифровізацію, забезпечення конкурентних переваг, безпеку судноплавства, соціальний та екологічний аспекти функціонування портів
«ЗЕЛЕНІ» ПОРТОВІ ЗБОРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНВЕСТУВАННЯ У РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНИХ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ
Get PDFIntroduction. The relevance of the topic of the article is conditioned by the negative impact of transport and logistics systems on the environment. The operation of ports and sea vessels is associated with significant emissions and environmental damage. On the other hand, greening of transport infrastructure is a developing world trend, which is reflected in the investments of ship owners and the system of port dues. Purpose. The article is devoted to the generalization of current practices and technologies that directly affect the environmental consequences of transport and logistics systems, the systematization of price incentives for “green” vessels in seaports, the identification of a special form of environmental investment of port enterprises to obtain an ecological effect, and the classification of the main criteria for port dues incentives. Results. The practical experience of selected environmental indices, initiatives and incentive schemes are generalized, as well as the features of using each tool. The practices and technologies that directly affect the environmental consequences of the transport and logistics systems are systematized. The main areas of influence from the side of ship owners, ports, maritime corporations and terminals are highlighted. A special form of environmental investment of port / port administrations in the form of price incentives for “green” vessels for obtaining an ecological effect for ecosystem of port cities has been identified. Various price incentives for “green” ships in some European, Asian and American ports are summarized. The main criteria for discounts from “green” port dues are classified. Conclusions. Participation in the global and local ecological programs gives seaports the opportunity to encourage the most environmentally friendly ships, reduce the negative impact on the environment, get an ecological effect, and ship owners – to receive discounts visiting such ports and invest in the greening of the fleet. The practices and technologies, that directly affect the environmental consequences of the activities of participants in transport and logistics systems, for ship owners include reducing greenhouse gas emissions, using more environmentally friendly engines, minimizing risk of oily discharges; for ports, maritime corporations and terminals – reducing of GHG emissions and air pollutants; reducing underwater noise sources, cargo losses and waste generated during handling, transportation and storage of dry bulk, etc. Environmental protection measures in the form of price incentives for “green” vessels with the aim of obtaining an ecological effect for ecosystem of port cities can be considered as a special form of environmental investment of port enterprises. The main criteria for green port dues incentives include GHG labels for certified vessels, use zero carbon fuel, LNG as marine fuel, technologies for reduction of underwater noise, specialized types of vessels that meet certain environmental requirement, and port time duration.Вступ. Актуальність теми статті зумовлена негативним впливом транспортно-логістичних систем на навколишнє середовище. Робота портів та морських суден пов’язана зі значними викидами та екологічними збитками. З іншого боку, у світі набуває розвитку тенденція екологізації транспортної інфраструктури, що відображається на інвестиційних витратах судновласницьких компаній і системі формування портових зборів. Мета. Стаття присвячена узагальненню практик і технологій, які безпосередньо впливають на екологічні наслідки функціонування транспортно-логістичних систем, систематизації світового досвіду застосування цінових стимулів для «зелених» суден у морських портах, ідентифікації особливої екологічної форми інвестицій портових підприємств з метою отримання екологічного ефекту, а також класифікації головних екологічних критеріїв для знижок з портових зборів. Результати. Систематизовано практичний досвід застосування екологічних індексів, ініціатив та схем стимулювання судновласників, а також особливості застосування кожного інструменту. Узагальнено практики та технології, які безпосередньо впливають на екологічні наслідки функціонування транспортно-логістичних систем. Виділено головні напрями впливу з боку судновласницьких компаній, портів, морських корпорацій і терміналів. Визначено особливу форму екологічних інвестицій морських портів / портових адміністрацій у здійснення природоохоронних заходів у формі знижок з портових зборів для «зелених» суден з метою отримання екологічного ефекту для екосистеми портових міст. Узагальнено цінові стимули для «зелених» суден у деяких портах Європи, Азії та Америки. Класифіковано основні критерії знижок із «зелених» портових зборів. Висновки. Участь у глобальних і локальних екологічних програмах дає морським портам можливості заохочувати найбільш екологічні судна, зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище, отримувати екологічний ефект, а судновласникам – отримувати знижки при заходах у такі порти та інвестувати у екологізацію флоту. Практики та технології, які безпосередньо впливають на екологічні наслідки діяльності учасників транспортно-логістичних систем, для судновласників включають зменшення викидів парникових газів, використання більш екологічних двигунів, мінімізацію ризику викидів мастильних матеріалів тощо; для морських портів, морських корпорацій і терміналів – зменшення викидів GHG і забруднювачів повітря, джерел підводного шуму, зменшення відходів, зменшення втрат вантажів та пилу, що утворюється під час переробки, транспортування та зберігання сухих вантажів. Надання знижок з портових зборів для «зелених» суден є особливою формою екологічних інвестицій портових підприємств у здійснення природоохоронних заходів з метою отримання екологічного ефекту для екосистем портових міст. Основні критерії надання знижок із зелених портових зборів включають певний рівень GHG для сертифікованих суден, використання пального з нульовим викидом вуглецю, використання LNG як пального, технологій для зменшення підводного шуму, спеціалізованих типів суден, які відповідають екологічним вимогам, а також тривалості часу стоянки
PART-WHOLE-RELATION AS THE BASIS FOR POLYSEMY IN THE LEXICAL SYSTEM OF LANGUAGE
Get PDFСтаттю присвячено дослідженню меронімії (відношень між частиною та цілим) у лексичній системі німецької та англійської мов. Меронімічний тип відношень належить до парадигматичних семантичних зв’язків у мові, відбиває стереотипізовані, «наївні» уявлення мовців про категоризацію базових для людини понять. Мероніми (лексичні одиниці на позначення частини цілого) характеризуються значним семантичним потенціалом, який проявляється у розвитку численних метафоричних та метонімічних моделей перенесення значень. Спостерігається взаємозалежність між структурною та семантичною організацією досліджуваних лексичних одиниць. Підтверджено, що лексичні одиниці, не ускладнені словотворчими формантами, розвивають вищий рівень полісемії та часто виступають базовими мотиваційними основами під час утворення нових лексичних одиниць. Механізм розвитку полісемії залежить також від типу меронімічних відношень та конкретної тематичної групи лексики. Ця розвідка моделює систему меронімів з точки зору її семантичної структури та виявляє спільне та відмінне у німецькій та англійській мовах, засвідчуючи, що навіть споріднені мови мають суттєві відмінності у розбудові меронімічних відношень. Виявлені семантичні закономірності підтверджують універсальність принципу сегментації понять як когнітивного механізму, утім вказують на наявні відмінності у сприйнятті дійсності носіями різних мов. Меронімія трактується як основний механізм збагачення лексикону через розвиток нових значень. Для узагальнення отриманих результатів, окрім контрастивного методу, методу компонентного аналізу, використано також статистичні підрахунки, введено індекс полісемії досліджених лексичних одиниць. Робота відкриває перспективи для побудови моделі дослідження меронімічних відношень у різних мовах світу та їх типологізації.The article is devoted to the research of meronymy (Part-Whole-Relation) in the lexical system of the German and English languages. The meronymic type of relations belongs to a paradigmatic semantic interrelation in language, reflects the stereotyped, “naïve” ideas of the language speakers about the categorization of the basic human concepts. Meronyms (lexical units denoting parts of a whole) are characterized by significant semantic potential, which is manifested in the development of numerous metaphorical and metonymic models of meaning transference. Interdependence between the structural and semantic organization of the lexical units under analysis is observed. It has been confirmed that lexical units, not complicated by word-forming elements, develop a higher level of polysemy and often serve as the basic motivational basis for the formation of new lexical units. The mechanism of the development of polysemy also depends on the type of meronymic relations and the specific thematic group of vocabulary. This research models the meronymic system in terms of its semantic structure and reveals differences and similarities between German and English, showing that even related languages have significant differences in the development of meronymic relations. The identified semantic regularities confirm the universality of the principle of segmentation of concepts as a cognitive mechanism, however, they point to existing differences in the perception of reality by the speakers of different languages. Meronymy is interpreted as the main mechanism of lexicon enrichment through the development of new meanings. In order to generalize the results obtained, in addition to the contrastive method, the componential analysis and statistical data were also used, the polysemy index of the lexical units under investigation was introduced. The study opens up prospects for building a model for the study of meronymic relations in different languages of the world and their typology
DIFFICULTIES AT THE LEXICAL AND STYLISTIC LEVELS WHEN TRANSLATING THE NOVEL BY K.-P. WOLF “EAST FRISIAN WRATH”
Get PDFСтаттю присвячено аналізу лексичних та стилістичних труднощів перекладу художніх німецькомовних текстів одного з найпопулярніших сучасних письменників детективного жанру К.-П. Вольфа, численні твори якого ще чекають на свого україномовного читача. Передумовою адекватного перекладу таких текстів є здатність правильно аналізувати, окрім граматичної структури іншомовних речень, правильно ідентифікувати лексичні й стилістичні труднощі перекладу і будувати думки за правилами мови перекладу. Структури німецької й української мов суттєво відрізняються одна від одної, і відповідність передачі мовних конструкцій, національного забарвлення мови оригіналу, що є притаманним романам К.-П. Вольфа, однієї мови за допомогою іншої залежить від умінь та навичок перекладача. Відмінності в мовах зумовлюються різними історичними, географічними, культурними, економічними й іншими причинами. Перекладач стає посередником не лише між мовами, але й між культурами. У культуру носіїв мови, у нашому випадку населення Східно-Фризьких островів, проникає національно-культурна семантика слів-реалій, особливих одиниць, здатних відображати національно-культурну своєрідність німецької мови на півночі Німеччини на лексичному і стилістичному рівнях. Для рівнозначного перекладу важливо визначити точне значення кожної лексичної одиниці, кожного стилістичного явища оригіналу і знайти еквівалент в українській мові. Потрібно враховувати, що спостерігаються міжмовні відмінності між текстом оригіналу і перекладом, особливо на стилістичному рівні, які лежать в основі особливостей системи і норм мови. У випадку із творчістю К.-П. Вольфа йдеться про німецьку літературну мову й нижньосаксонський різновид нижньонімецької мови. При перекладі літературного тексту потрібно обов’язково звертати увагу на коректне розкриття значення реалій, екзотизмів та інших стилістичних фігур. Твори К.-П. Вольфа містять часто короткі, еліптичні речення з лише одним твердженням, але й налічують велику кількість повних простих і складних речень з типовими рамковими конструкціями. Їм притаманні риторичні питання і використання умовного способу переважно в порівняльних конструкціях. Типовими також є й антитези, гіперболи, літоти, запозичення, повтори, а також використання знаків при переліку. Усе перелічене створює додаткові складнощі перекладу, вимагаючи від перекладача виваженого рішення у виборі влучної мовної одиниці перекладу, яка відтворювала б не тільки понятійне значення, а й конотативне, експресивне та національно-культурне.The article is devoted to the analysis of lexical and stylistic difficulties in translating literary German-language texts by one of the most popular contemporary writers of the detective fiction, K.-P. Wolf, whose numerous works are still waiting for their Ukrainian-speaking readers. A prerequisite for adequate translation of such texts is the ability to correctly analyze, in addition to the grammatical structure of foreign language sentences, correctly identify lexical and stylistic difficulties in translation and form opinions according to the rules of the target language. The structures of the German and Ukrainian languages differ significantly from each other, and the correspondence of the transmission of linguistic structures, the national coloring of the original language, inherent in the novels of K.-P. Wolf, one language through another depends on the skills and abilities of the translator. Differences in languages are determined by various historical, geographical, cultural, economic and other reasons. The translator becomes a mediator not only between languages, but also between cultures. The culture of native speakers, in our case the population of the East Frisian Islands, is penetrated by the national-cultural semantics of realia, special units, capable of reflecting the national-cultural originality of the German language in northern Germany at the lexical and stylistic levels. For an equivalent translation, it is important to determine the exact meaning of each lexical unit, each stylistic phenomenon of the original and find an equivalent in the Ukrainian language. It should be taken into account that there are cross-linguistic differences between the original text and the translation, especially at the stylistic level, which underlie the features of the system and the norms of the language. When it comes to the creativity of K.-P. Wolf, we are talking about the German literary language and the Lower Saxon variety of the Low German language. When translating a literary text, you should definitely pay attention to the accurate disclosure of the meaning of realia, exoticisms and other stylistic figures. Works by K.-P. Wolf often contain short, elliptical sentences with a single statement. But they also include a large number of complete simple and complex sentences with typical frame structures. They are characterized by rhetorical questions and the use of the subjunctive mood mainly in comparative constructions. Antitheses, hyperboles, litotes, lexical borrowings, repetitions, as well as the use of symbols in listing are also typical. All of the above creates additional difficulties in translation, requiring the translator to make an informed decision in choosing the exact linguistic unit of translation that reproduces not only the conceptual meaning, but also the connotative, expressive and national-cultural one
FUNCTIONING OF CYBERMORPHIC UNITS OF MODERN ENGLISH
Get PDFУ статті розглядається функціонування антропоморфізму і зооморфізму в сучасній англійській мові загалом та комп’ютерному лексиконі зокрема. Також висвітлюється існування специфічної форми техноморфізму – кіберморфізму. Наводяться приклади функціонування кіберморфних одиниць у комп’ютерному лексиконі та сучасній англійській мові. Окремо розглядається функціонування антропоморфізму та зооморфізму в комп’ютерному лексиконі. Наводяться приклади антропоморфних та зооморфних одиниць на кшталт hamburger menu, kebab menu, vampire device, dark post, digital campfire тощо. Зазначається, що кіберморфізм є уподібненням процесів реального світу з процесами у віртуальній реальності і виник у комп’ютерному лексиконі на початку XXI століття. Наводяться численні приклади кіберморфних одиниць у сучасній англійській мові. Наприклад, людину, яка глибоко занурена в роздуми, називають підвислою (за аналогією з hung application), людину, схильну до помилок – забагованою (bugged application), а професію генетика неофіційно називають біохакером (biohacker). Набридлива людина може отримати характеристику реального трояна (real-life Trojan), а підвищення голосу може бути названо голосом у верхньому регістрі (upper-case voice). Обґрунтовується думка, що поширення штучного інтелекту та віртуальної реальності сприятиме зростанню кількості відповідних мовних одиниць, адже саме концептуальні метафори лежать в основі іменування комп’ютерних процесів та явищ. Однак можлива й протилежна тенденція – відхід від персоніфікації технологій, адже межі між реальним та віртуальним світом поступово стираються, а потреба в метафорах може зникнути. У статті зазначається, що кіберморфізм спочатку функціонував лише в межах комп’ютерного лексикону, маючи радше ігрову форму. Проте зараз кіберморфні одиниці активно проникають у сучасну мову, знаходячи відображення в популярній культурі. Це свідчить про їх зрозумілість для аудиторії. Таким чином, стаття є внеском у вивчення антропоцентричних та кіберцентричних тенденцій сучасної англійської мови, розширює уявлення про мовну репрезентацію взаємозв’язку людини і технологій у XXI столітті.The article examines the functioning of anthropomorphism and zoomorphism in the modern English language in general and the computer lexicon in particular. It also highlights the existence of a specific form of technomorphism – “cybermorphism”. The article provides examples of the functioning of anthropomorphic and zoomorphic units such as hamburger menu, kebab menu, vampire device, dark post, digital campfire, etc. Cybermorphism is the likening of real-world processes to processes in virtual reality. It emerged in the computer lexicon at the beginning of the XXI century, but is gradually penetrating other areas of language as well. Numerous examples of cybermorphic units in modern English are given. For example, a person who is lost in thought is called a “hung application”, a person prone to mistakes – a “bugged application”, and the profession of geneticist is unofficially called a “biohacker”. An annoying person can be characterized as a “real-life Trojan”, and a raised voice can be called an “upper-case voice”. The author argues that the spread of artificial intelligence and virtual reality will contribute to an increase in the number of relevant linguistic units, since conceptual metaphors are the basis for naming computer processes and phenomena. At the same time, the opposite trend is also possible – a move away from excessive personalization of technology, since with the deepening of human interaction with technology, the boundaries between the real and virtual worlds are gradually blurred, and the need for metaphors may disappear. The article notes that cybermorphism initially emerged only within the computer lexicon. However, nowadays cybermorphic units are actively penetrating the modern language, being reflected in social media and popular culture alike. This indicates that they are well-understood by the audience. Thus, the article is a valuable contribution to the study of anthropocentric and “cybercentric” trends in modern English. It expands the understanding of the linguistic representation of the relationship between humans and technology in the twenty-first century
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ У СФЕРІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Get PDFThe article examines the main ways of translating German professional terminology in the field of energy efficiency into Ukrainian. The relevance of the study is substantiated in view of the needs of today. The essence of the concept of “term” is clarified on the basis of the results of modern scientific research. The works of Ukrainian authors devoted to the study of various aspects of professional terminology are analysеd. The requirements for the terminological layer of the lexical composition of the German professional language are highlighted. It is emphasisеd that there are no terms that fully meet all the requirements of translation. This creates certain difficulties in the process of translating German professional texts. The author identifies a number of problems that a translator working with professional vocabulary has to face, namely: the need to deepen knowledge in the field of study, consultation with practitioners, and the lack of new modern terminological dictionaries. It is characteristic that expressiveness is not excluded in texts on energy efficiency. It is specific. In order for the German translation text to have an adequate pragmatic effect on the Ukrainian-speaking addressee, it is necessary to reduce its imagery in general, refusing to convey many linguistic and stylistic techniques. To overcome these difficulties, a translator should learn to recognize such problems. When translating energy efficiency texts, linguistic metaphors can be conveyed by figurative lexemes and non-metaphorical lexemes. A linguistic metaphor has no established translation equivalents and is a new semantic formation. It is also necessary to develop the skills of solving translation problems that arise during translation, taking into account the norms of the modern Ukrainian language and the genre norms of the culture of the source language. A translator must not only know but also be able to apply adequate methods of translation to those text units that cause the greatest difficulties. We should not forget about the pragmatic adaptation of the original German text when translating the studied professional energy efficiency terminology.У статті досліджено основні способи перекладу німецької фахової термінології у сфері енергоефективності засобами української мови. Обґрунтовано актуальність дослідження з огляду на потреби сьогодення. Уточнено суть поняття «термін» на основі результатів сучасних наукових розвідок. Проаналізовано праці українських авторів, які присвячені вивченню різних аспектів фахової термінології. Виокремлено вимоги до термінологічного пласту лексичного складу німецької фахової мови. Наголошено, що термінів, які б повністю відповідали всім вимогам перекладу, не існує. Це створює певні труднощі в процесі перекладу німецьких фахових текстів. З’ясовано низку проблем, із якими доводиться стикатися перекладачеві, що працює з фаховою лексикою, а саме: необхідність поглиблення знань у досліджуваній галузі, консультація зі спеціалістами-практиками, відсутність нових сучасних термінологічних словників. Характерно, що в текстах галузі енергоефективності експресивність не виключається. Вона є специфічною. Щоб німецький текст перекладу мав адекватний прагматичний ефект на українськомовного адресата, необхідно знижувати його образність загалом, відмовляючись від передачі багатьох лінгвостилістичних прийомів. З метою подолання вказаних труднощів перекладачеві варто навчитися розпізнавати подібні проблеми. Мовні метафори під час перекладу текстів сфери енергоефективності можуть передаватися образною лексемою та неметафоричною лексемою. Мовленнєва метафора не має усталених перекладацьких відповідників і постає новим семантичним утворенням. Необхідно також формувати навички вирішення перекладацьких проблем, які постають під час перекладу, з урахуванням норм сучасної української мови й жанрових норм культури мови першотвору. Перекладач повинен не лише знати, а й уміти застосовувати адекватні способи перекладу тих одиниць тексту, які викликають найбільші труднощі. Не варто забувати про прагматичну адаптацію оригінального німецького тексту під час перекладу досліджуваної фахової термінології енергоефективності
МІТИГАТОРИ В МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОМУ ДИСКУРСІ
Get PDFThe article focuses on the study of various types of mitigators in international legal discourse from linguistic and pragmatic perspectives. The objective of the article is to analyze hedges and bushes as key mitigators in international legal discourse by examining them as linguistic and pragmatic devices in their function in weakening the obligatory modality of documents. This objective is achieved through the use of research methods such as speech act analysis supplemented by explanatory tools from mitigation theory. The research reaches the following main conclusions: Hedges are associated with the illocutionary part of speech acts and are represented by verb groups with the modal “shall” or “must” in the passive voice, impersonal constructions, and predicates with the adjective “necessary” that are used in the illocutionary part of speech acts instead of the verb of obligation. All identified hedges significantly weaken the illocutionary force of directive and commissive acts and reduce the degree of obligative modality by “distancing” the states parties to the document from the prescribed actions. Through the use of hedges, a direct directive or commissive acts are transformed into the indirect ones with a distinct assertive illocutionary component. Hedges such as impersonal constructions and predicates with the adjective “necessary” state the necessity of performing the actions rather than prescribing obligations. De-intensifying the obligative modality, hedges reduce the legal force of document articles that contain mitigators. Bushes are present in the propositional part of speech acts and indirectly influence the degree of obligation by expanding the scope of alternative applications of the norm. Among the means performing this function are parenthetical constructions, adverbs, and adverbial constructions of manner, which establish a dependence between the degree of obligation of the norm and the circumstances of its application, and also project the execution of the norm into an indefinite future, thereby blurring the normative content of the article. The prospect for further research lies in analyzing mitigators in other institutional discourses, such as political and inaugural discourses.Стаття присвячена дослідженню різних видів мітигаторів у міжнародно-правовому дискурсі в лінгвістичному та прагматичному аспектах. Метою статті є аналіз хеджів і бушів як лінгвістичних і прагматичних девайсів-мітигаторів у міжнародно-правовому дискурсі з виявленням їх функцій у послабленні директивної й комісивної модальності документів. Мета реалізується за допомогою використання таких дослідницьких методів, як актомовленнєвий аналіз у поєднанні з пояснювальними інструментами теорії мітигації. Дослідження дійшло таких основних висновків: хеджі асоційовані з ілокутивною частиною мовних актів і представлені дієслівною групою з модальним shall або must у пасивній формі, безособовими конструкціями та предикатами з прикметником necessary, які використовуються в ілокутивній частині мовних актів замість дієслів зобов’язання. Усі виявлені хеджі значно послаблюють ілокутивну силу актів і знижують ступінь облігативної модальності як у директивних, так і в комісивних мовних актах, оскільки «дистанціюють» держави-учасниці документа від запропонованих до виконання дій. Завдяки хеджам прямий директивний або комісивний акт трансформується на непрямий із виразним асертивним ілокутивним компонентом. За допомогою таких хеджів, як безособові конструкції та предикати з прикметником necessary, замість припису зобов’язань констатується необхідність їх виконання. Це деінтенсифікує облігативну модальність, впливаючи на зниження юридичної сили статей документа, що містять мітигатори. Буші наявні в пропозиційній частині мовленнєвого акта й опосередковано впливають на ступінь обов’язковості, розширюючи обсяг альтернативного застосування норми. Серед засобів, що виконують таку функцію, виділено вставні конструкції, прислівники та прислівникові конструкції способу дії, які встановлюють залежність між ступенем обов’язковості норми й обставинами її застосування, а також проєктують виконання норми в невизначене майбутнє, розмиваючи нормативний зміст статті. Перспективою подальших досліджень є аналіз мітигаторів в інших інституційних дискурсах – політичному й інавгураційному
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОРСЬКОГО СЛЕНГУ У ПРОФЕСІЙНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Get PDFThe article deals with the relevance of the use of maritime slang in professional English. First, it is tightly connected with the geographical location of Great Britain. Secondly, the rapid development of the maritime industry of the country contributed to the development of the relevant area of language, namely maritime slang. Thirdly, due to the intensive development of the English seafarers’ professional language the abovementioned slang has taken a strong place in everyday life. The article defines the peculiarities of using maritime slang in professional English. To achieve the set goal, the following methods of teaching were applied: descriptive (for a general description of slang in English); contextual-interpretive (to identify the original meaning of maritime slang), as well as a method of creating a problem situation with the help of maritime slang in English. The author determines the place and the essence of the notion “slang” in English, identifies the original meaning of maritime slang, considers the thematic classification of maritime slang in English. It has been proved that slang is often used among particular groups of people. Most of them want to be picturesque, arresting and, of course, different from others. In this case it concerns maritime English speech for many reasons. Seafarers have always liked making their speech more colourful on account of constant danger to life and hard work on board a ship. It is also possible to say with great confidence that seafarers can’t imagine their life without jokes because humour on a long voyage is considered to be a prerequisite for the survival of the entire crew. It is also necessary to add that maritime English have long ago become an integral part of everyday life. In turn, such aspects as means of avoiding gross mistakes during the translation of maritime slang will be the perspective of our further research.У статті обґрунтовано актуальність використання морського сленгу у професійній англійській мові. По-перше, це тісно пов’язано з географічним положенням Великої Британії. По-друге, бурхливий розвиток морської галузі країни сприяв розвитку відповідного напряму мови, а саме морського сленгу. По-третє, завдяки інтенсивному розвитку професійної мови англійських мореплавців вищезазначений сленг зайняв міцну позицію в повсякденному житті. У статті визначено особливості використання морського сленгу в професійній англійській мові. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження, як: описовий (для загальної характеристики сленгу в англійській мові); контекстно-інтерпретаційний (для виявлення початкового значення морського сленгу), а також метод створення проблемної ситуації за допомогою морського сленгу в англійській мові. Автор визначає місце та сутність поняття «сленг» в англійській мові, виявляє первісне значення морського сленгу, розглядає тематичну класифікацію морського сленгу в англійській мові. Доведено, що сленг часто використовується серед певних груп людей. Більшість з них хочуть бути мальовничими, привабливими і, звісно, не схожими на інших. В такому випадку це стосується морської англійської мови з багатьох причин. Через постійну небезпеку для життя і важку роботу на кораблі морякам завжди подобалося робити своє мовлення більш яскравим. Також можна з упевненістю сказати, що моряки не уявляють свого життя без жартів, адже гумор у далекій подорожі вважається обов’язковою умовою виживання всього екіпажу. Варто додати, що морська англійська мова вже давно стала невід’ємною частиною повсякденного життя сучасної людини. Своєю чергою саме такі аспекти, як засоби уникнення грубих помилок під час перекладу морського сленгу, і будуть перспективою наших подальших досліджень
РЕІНЖИНІРИНГ ЯК ЕТАП ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ МІКРОЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ
Get PDFIntroduction. The modern business environment poses new challenges to enterprises, which requires, in particular, the application of a logistics approach and consideration of enterprise management processes as a micro-logistics system. This allows not only to take into account the peculiarities of the development of a company throughout its life cycle, but also provides an opportunity to effectively manage the duration of individual stages of their life cycle. Lifecycle analysis is a widely used tool for substantiating strategic choices aimed at the regular emergence of new products and the development of promising types of business. An important and relevant task is to study different views on the main stages of the life cycle of an enterprise as a micro-logistics system. Special attention should be paid to the study of the processes of managing the decline stage in the life cycle, which remains insufficiently studied, namely the use of the reengineering mechanism at this stage. Purpose. The purpose is to determine the peculiarities of the development of the decline phase in the life cycle of an enterprise as a period of time during which it is advisable to use reengineering to simplify and modernise the business processes of an enterprise as a micrologistics system. Results. The results of the study are to substantiate the potential to consider the enterprise as a micro-logistics system and to determine its inherent nature of both the logistics and design systems. The processes of managing the stage of decline in the life cycle have been studied, and it does not necessarily have to end with the ‘death’ or liquidation of the enterprise. It is substantiated that reengineering can be considered an option for its ‘revival’ or ‘transformation’, as well as the possibility of phased introduction of not only new business processes, but also the production of many different products. Conclusions. Based on the analysis, the study proves that reengineering should be considered not only as a tool that can significantly extend the life cycle of an enterprise’s products, optimise and improve processes at each stage of its life cycle, and adapt them to new realities and opportunities, but also as a life cycle stage that replaces the stage of enterprise decline. Such an approach, combined with a project-based approach to managing an enterprise as a micro-logistics system, will significantly increase the efficiency of its operations and have a positive impact on competitiveness in a turbulent market.Вступ. Сучасні умови господарювання ставлять перед підприємствами нові завдання, що потребують, зокрема, застосування логістичного підходу та роз- гляду процесів управління підприємством як мікрологістичною системою. Це дозволяє не тільки врахувати особливості розвитку підприємства протягом його життєвого циклу, а й надає можливість ефективного управління тривалістю окремих етапів його життєвого циклу. Аналіз життєвого циклу є широковживаним інструментом обґрунтування стратегічного вибору, спрямованого на регулярну появу нових продуктів і розвиток перспективних видів бізнесу. Важливим та актуальним постає завдання вивчення різних поглядів на основні етапи життєвого циклу підприємства як мікрологістичної системи. Особливо потрібно приділити увагу дослідженню процесів управління етапом занепаду в життєвому циклі, який залишається недостатньо вивченим, а саме застосуванню на цьому етапі механізму реінжинірингу. Мета. Метою дослідження є визначення особливостей розвитку фази занепаду в життєвому циклі підприємства як періоду часу, протягом якого доцільно використовувати реінжиніринг задля спрощення та модернізації бізнес-процесів підприємства як мікрологістичної системи. Результати. Результатами дослідження є обґрунтування потенційної можливості вважати підприємство мікрологістичною системою, визначення притаманності йому як логістичної, так і проєктної системи. Досліджено процеси управління етапом занепаду в життєвому циклі, причому він зовсім не обов’язково має завершуватися «смертю», ліквідацією підприємства. Обґрунтовано те, що реінжиніринг може вважатися варіантом його «відродження» або «перетворення», а також можливістю поетапного впровадження не тільки нових бізнес-процесів, а і виробництва безлічі різноманітних продуктів. Висновки. На основі проведеного дослідження доведено, що реінжиніринг варто розглядати не тільки як інструмент, що може значно продовжити життєвий цикл продуктів підприємства, оптимізувати та вдосконалити процеси на кожному етапі його життєвого циклу, адаптувати їх до нових реалій та можливостей, але й як етап життєвого циклу, що замінює етап занепаду підприємства. Такий підхід у поєднанні з проєктним підходом до управ- ління підприємством як мікрологістичною системою дозволить значно підвищити ефективність його діяльності та позитивно вплине на конкурентоспроможність в умовах турбулентного ринку
ОГЛЯД ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМКІВ ПОКРАЩЕННЯ ДИНАМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СУДНОВИХ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОХОДІВ
Get PDFIntroduction. The work presents a brief history of the emergence and development of electric ships in the global maritime industry and emphasizes their growing role in our time, which is the result of using those advantages that are characteristic of ships with electric propulsion – environmental friendliness, economy, better operational and dynamic characteristics, etc. Based on the given generalized scheme of the combined electric power system of the electrically driven and its main components, the main factors affecting the change in the characteristics of ship electric power systems (SEPS) during dynamic loads are determined. On the other hand, the local regulators of the constituent parts of the SEPS – the automatic regulator of the rotation frequency of the primary engines, the automatic regulator of the voltage of the generators, the controller of the frequency converter are adjusted in such a way as to ensure the optimal functioning of their regulatory objects mainly in static modes of operation. The next step in the development of automatic control systems (ACS) of the SEPS is the implementation of multi-level systems with their own control strategies, which allows to bring the operational characteristics of ship propulsion systems into compliance with the requirements of classification societies for the parameters of electrical networks during transient processes, which are also given in the article. Numerous studies and proposals for solving such tasks, the number of cited sources and the wide range of issues highlighted in them, allow us to assert that the development and improvement of SEPS for vessels with electric propulsion, as well as their regulators and control systems, will remain relevant for a long time. Purpose. An overview of the available directions for the development of the EPS of vessels with a electric propulsion plants as a whole, parts of these systems, control systems and analysis of such directions for improving the dynamic characteristics of both the systems themselves and their regulators. Results. According to the results of the review, among the main trends that determine the development of electric rowing vessels SEPS, we can mention the use of new energy sources, an increase in the total power of installations and the energy density of their individual components as well, the appearance of powerful short-term impulse loads, the abandonment of electromechanical automation units in favor of electronic devices. On the other hand, the problems of exchange oscillations in multi-unit ship power plants, accidental shutdowns of SEPS during dynamic processes, deterioration of the quality of electricity in ship power networks due to the presence of higher harmonic components caused by the use of powerful static semiconductor converters, are still waiting for their final solution. When modeling dynamic modes, some sources use mathematical models with linearized equations, without taking into account nonlinearities, the properties of which SEPS elements acquire during dynamic loads. Models with single generating units are also used, while the influence of exchange fluctuations is neglected. It was not possible to find studies devoted to the response of automatic regulators to changes in the condition of primary engines due to failures and malfunctions. Most of the proposed ways of improving dynamic characteristics are material- and labor-intensive, require significant periods of time for implementation, and are suitable for promising types of electric vessels. Conclusions. According to the authors of the studied articles, there are a number of problems for electric ships SEPS that arise during dynamic processes. In order to solve them, it is necessary to develop a mathematical model of the SEPS, taking into account the nonlinear properties of the parts of the system that appear in transient modes. After checking and conducting an experiment with the model, it is necessary to develop an adaptive regulator with the inclusion of one of the input signals that would reflect the technical condition of the primary engine. The creation of such a regulator will allow ships with electric propulsion to optimally undergo dynamic disturbances according to the criteria of safety, economy and energy efficiency.Вступ. У роботі представлена коротка історія виникнення та розвитку суден-електроходів у світовій морській галузі та підкреслена їхня зростаюча роль у наш час, що є результатом використання тих переваг, які характерні для суден з електрорухом – екологічність, економічність, кращі експлуатаційні та динамічні характеристики, тощо. Виходячи з наведеної узагальненої схеми об'єднаної електроенергетичної системи електроходу та виділених її основних компонентів, визначено основні фактори, що впливають на зміну характеристик суднових електроенергетичних систем (СЕЕС) під час динамічних навантажень. З іншого боку, локальні регулятори складових частин СЕЕС – автоматичний регулятор частоти обертання первинних двигунів, автоматичний регулятор напруги генераторів, контролер частотного перетворювача налаштовуються таким чином, щоб забезпечити оптимальне функціонування своїх об'єктів регулювання переважно у статичних режимах роботи. Наступним кроком у розвитку систем автоматичного управління (САУ) СЕЕС є впровадження багаторівневих систем зі своїми стратегіями управління, що дозволяє привести у відповідність експлуатаційні характеристики суднових пропульсивних комплексів з вимогами класифікаційних товариств до параметрів електричних мереж під час перехідних процесів, які також наведені у статті. Численні дослідження та пропозиції для вирішення таких завдань, кількість наведених джерел та широка тематика проблем, що висвітлюються в них, дозволяє стверджувати, що розвиток та вдосконалення СЕЕС для суден з електрорухом, а також їх регуляторів та систем управління ще довго залишаться актуальними. Мета. Огляд наявних напрямків розвитку ЕЕС суден з гребною електричною установкою (ГЕУ) в цілому, частин цих систем, систем контролю та аналіз таких напрямів щодо поліпшення динамічних характеристик як самих систем, так і їх регуляторів. Результати. За підсумками огляду серед основних тенденцій, що визначають розвиток СЕЕС електроходів можна назвати застосування нових джерел енергії, збільшення загальної потужності установок та енергетичної щільності їх окремих складових частин, поява потужних короткочасних імпульсних навантажень, відмова від електромеханічних вузлів автоматики на користь електронних пристроїв. З іншого боку, проблеми обмінних коливань у багатоагрегатних суднових електростанціях, випадкові відключення СЕЕС під час динамічних процесів, погіршення якості електроенергії в суднових електромережах за рахунок присутності вищих гармонійних складових, зумовлених застосуванням потужних статичних напівпровідникових перетворювачів, ще чекають на своє остаточне рішення. При моделюванні динамічних режимів у деяких джерелах використовуються математичні моделі з лінеаризованими рівняннями, без урахування нелінійностей, властивості яких елементи СЕЕС набувають під час динамічних навантажень. Також використовуються моделі з одиничними генеруючими агрегатами, при цьому впливом обмінних коливань нехтують. Не вдалося знайти досліджень, присвячених реакції автоматичних регуляторів на зміну стану первинних двигунів внаслідок відмов і несправностей. Більшість пропонованих шляхів поліпшень динамічних характеристик матеріало- та трудомісткі, вимагають значних проміжків часу для впровадження та підходять для перспективних типів електроходів. Висновки. За визнанням авторів опрацьованих статей, існує низка проблем для СЕЕС електроходів, що виникають під час динамічних процесів. Для їх вирішення необхідно розробити математичну модель СЕЕС з урахуванням нелінійних властивостей частин системи, що виявляються в перехідних режимах. Після перевірки та проведення експерименту з моделлю потрібно розробити адаптивний регулятор із включенням до числа вхідних сигналів його такого, який відображав би технічний стан первинного двигуна. Створення такого регулятора дозволить судам з електрорухом оптимально проходити динамічні обурення за критеріями безпеки, економічності та енергоефективності