Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
A STUDY OF GRATITUDE RESPONSES (BASED ON MODERN ENGLISH FICTIONAL DISCOURSE)
Ця стаття являє собою порівняльне дослідження іллокутивних та перлокутивних цілей мовленнєвого акту подяки у сучасному англомовному художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугують мовленнєві епізоди, вибрані шляхом суцільної вибірки із сучасних англомовних романів, чисельність яких становить 1600 одиниць. Встановлення прагматичних властивостей мовленнєвого акту подяки виявляється можливим завдяки контекстуально-інтерпретаційному методу. Насамперед у статті описано комунікативні ситуації висловлення подяки з метою розкриття імпліцитних та експліцитних намірів комунікантів, їхніх фонових знань, пресупозицій та рамок вираження подяки. Далі запропоновано визначення мовленнєвого акту подяки як почуття вдячності, що виникає на основі позитивної оцінки дій адресата до адресанта подяки. Подяка вбирає у себе властивості бехабітивів (за Дж. Остіном), експресивів (за Дж. Сьорлем) та конвівіалів (за Дж. Лічем), що дозволяє розглядати його як іллокутивно синкретичний мовленнєвий акт, який одночасно реалізує кілька іллокутивних цілей. Останні поділяються на головні та другорядні залежно від екстралінгвістичних умов комунікації. Чітко окреслена дефініція мовленнєвого акту подяки дозволяє встановити його перлокутивний ефект. У статті також звертається увага на умови успіху реалізації мовленнєвого акту подяки та його вплив на адресата. Запропонована таксономія реплік-реакцій на мовленнєвий акт подяки. Залежно від характеру вираження репліки-реакції на подяку можуть бути вербальними (86,8%), невербальними (3,8%) та змішаними (9,4%). За ступенем експресивності вони поділяються на формальні та оцінно-експресивні. З точки зору функціонально-семантичного критерію репліки-реакції на подяку диференціюються на: 1) прийняття подяки; 2) «відхилення» подяки; 3) девальвація подяки; 4) неприйняття подяки.The given article focuses on a contrastive study of illocutionary aims and perlocutionary effect of Gratitude Speech Act in Modern English Fictional Discourse. The speech episodes for the investigation have been chosen from modern English novels and make up 1600 communicative exchanges in which characters express different types of gratitude. Determination of the pragmatic properties of Gratitude Speech Act has been enabled due to appliance of the contextual-interpretational method. Furthermore, the article includes descriptions of communicative situations with gratitude expressed in order to reveal the speakers’ implicit and explicit intentions, their background knowledge, presuppositions and frames of expressing thanks. The author of the article offers the definition of Gratitude Speech Act, referred to as the feeling of appreciation based on positive evaluation of addressee’s actions. Gratitude Speech Act combines the features of behabitives (by J. Austin), expressives (by J. Searle) and convivials (by G. Leech). This allows to regard it as the illocutionarily syncretic speech act as it realizes several illocutions at the same time. Gratitude Speech Act illocutions can be major and minor which depends on extralinguistic conditions of communication. The present article also describes a row of illocutionary aims of Gratitude Speech Act. Moreover, the perlocutionary effect of gratitude is outlined. The author pays attention to felicity conditions of Gratitude Speech Act realization as well as to its impact upon the addressee. Taxonomy of gratitude responses is offered. According to the character of expression, speech acts-responses to gratitude can be verbal (86.8%), non-verbal (3.8%) and mixed (9.4%). According to the expressiveness degree, gratitude responses can be either of formal or of expressive-evaluative character. According to the functionalsemantic criterion, we offer to single out the following speech acts-responses to gratitude: 1) acceptance of gratitude; 2) gratitude “rejection”; 3) gratitude devaluation; 4) non-acceptance of gratitude
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ В УКРАЇНІ
Introduction: River transport plays an important role in the transport system of Ukraine, but greater efforts are still needed to realize its potential. In connection with changes in the geopolitical and economic situation at the regional level, the strategic planning of the development of river transport is becoming an urgent task for Ukraine. The work is devoted to the study of problems and prospects for the development of river transport in Ukraine with the aim of identifying ways to increase its efficiency and competitiveness. The main factors affecting the development of river transport, including economic and technological aspects, are analyzed. Purpose: The main purpose is to analyze the current state of river transport in Ukraine, identify its key problems and prospects for development. Identification of problems and factors affecting the development of river transport in Ukraine. Determination of specific measures to improve the cargo delivery system. Results: Analysis of the current state of river transportation in Ukraine showed that serious obstacles to its development (besides the political situation) are the presence of weak infrastructure, inefficient management, and unstable legislation. However, the potential for further improvement of this mode of transport has been identified, in particular by replenishing the fleet with barge vessels, implementing effective management practices and stimulating investments. Conclusions: Based on the analysis, it can be concluded that river transport has a significant potential for further development in Ukraine. However, to achieve this, systemic changes in the infrastructure and organization of transportation are necessary. In the absence of adequate measures, this mode of transport risks remaining unused, thereby losing opportunities to ensure economic growth and sustainable development of the country.Вступ. Річковий транспорт відіграє важливу роль у транспортній системі України, проте ще потрібно докласти більших зусиль для реалізації його потенціалу. У зв'язку зі змінами в геополітичній та економічній ситуації на регіональному рівні стратегічне планування розвитку річкового транспорту стає актуальним завданням для України. Роботу присвячено дослідженню проблем і перспектив розвитку річкового транспорту в Україні з метою виявлення шляхів підвищення його ефективності та конкурентоспроможності. Проаналізовано основні чинники, що впливають на розвиток річкового транспорту, включаючи економічні та технологічні аспекти. Мета. Основною метою є аналіз поточного стану річкового транспорту в Україні, виявлення його ключових проблем та перспектив розвитку, чинників, що впливають на розвиток річкового транспорту в країні, визначення конкретних заходів щодо вдосконалення системи доставки вантажів. Результати. Аналіз поточного стану річкових перевезень в Україні показав, що серйозними перешкодами для їх розвитку (окрім політичної ситуації) є наявність слабкої інфраструктури, неефективне управління та нестабільне законодавство. Проте виявлено потенціал для подальшого вдосконалення цього виду транспорту, зокрема шляхом поповнення флоту баржевими суднами, упровадження ефективних управлінських практик та стимулювання інвестицій. Висновки. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що річковий транспорт має значний потенціал для подальшого розвитку в Україні. Проте для досягнення цього необхідні системні зміни в інфраструктурі та організації перевезень. За відсутності адекватних заходів цей вид транспорту ризикує залишатися невикористаним, тим самим утрачаючи можливості для забезпечення економічного зростання та сталого розвитку країни
RESEARCH OF THE VERTICAL DYNAMICS OF A PLATFORM WAGON LOADED BY REMOVABLE MODULES WHEN RUNNING OVER A RAIL JOINT
Вступ. Перспективи експлуатації залізничного транспорту диктують необхідність уведення інновацій для підвищення ефективності його використання. Рівень поповнення вагонного парку за останні роки є незначним. У зв’язку з цим для забезпечення безперебійного перевізного процесу доцільною є ситуаційна адаптація наявного парку вагонів до перевезень завданої номенклатури вантажів. Оскільки одним із найбільш затребуваних типів вагонів у міжнародному сполученні є вагони-платформи, то важливим є проведення ситуаційної адаптації їх несучих конструкцій до таких перевезень. Мета. Метою дослідження є висвітлення результатів моделювання вертикальної динаміки вагона-платформи, завантаженого з’ємними модулями, що рухається стиковою нерівністю. Результати. Для розширення номенклатури вантажів, які перевозяться на довгобазних вагонах-платформах, пропонується використання з’ємного модуля. Вантажний майданчик з’ємного модуля утворений сендвіч-панелями, що складаються з двох металевих листів, між якими знаходиться енергопоглинаючий матеріал. Однак наявність енергопоглинаючого матеріалу в сендвіч-панелі буде впливати на навантаженість несучої конструкції вагона-платформи. У зв’язку з цим проведено дослідження динаміки вагона-платформи, завантаженого з’ємними модулями, у вертикальній площині. Встановлено, що максимальне вертикальне прискорення, яке діє на вагон-платформу в центрі маси, складає 2,72 м/ с2. Дана величина прискорення майже на 5% нижча за ту, що діє на вагон-платформу з урахуванням типової схеми сприйняття навантажень від вантажу. Рух вагона-платформи у завантаженому стані оцінюється як «відмінний». Висновки. Проведені дослідження сприятимуть створенню рекомендацій щодо підвищення ефективності експлуатації вагонів-платформ шляхом їх ситуаційної адаптації до перевезень різної номенклатури вантажів.Introduction. The prospects for railway transport operation dictate the need to create new solutions to improve the efficiency of its use. The level of replenishment of the railway vehicles fleet has been insignificant in recent years, and therefore, to ensure an uninterrupted transportation process, it is advisable to adapt the existing fleet of railway vehicles to transportation of the specified range of goods. Since platform wagons are one of the most popular types of wagons in international transport, it is important to adapt their load-bearing structures to such transportation. Purpose. The paper presents the results of modelling the vertical dynamics of a platform wagon loaded by removable modules when running through a rail joint. Results. To expand the range of transported goods on a long-base platform wagon, it is proposed to use a removable module. The cargo area of the detachable module is formed by sandwich panels consisting two metal sheets with energy-absorbing material between them. However, the presence of energy-absorbing material in the sandwich panel will have an impact on the load on the load-bearing structure of the platform wagon. In this regard, the dynamics of a platform wagon loaded by removable modules in the vertical plane was studied. It is established that the maximum acceleration acting on the platform wagon in the centre of gravity is of 2.72 m/s2. This acceleration value is almost 5% lower than the acceleration acting on the platform wagon, taking into account the typical pattern of the load perception from the goods. The movement of the platform wagon when it is running in a loaded state is assessed as “excellent”. Conclusions. The conducted research will contribute to the development of recommendations for improving the efficiency of platform wagons through their situational adaptation to the transport of various types of goods
МОДЕЛЬ КРУГОВОЇ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ШВАРТОВНОЇ ОПЕРАЦІЇ СУДНА З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Introduction. Mooring operations are a critical link in the chain of technological operations of modern vessels, as their efficiency affects their safety, the safety of port workers and the environment. Failure to take into account the risks during mooring can lead to significant emergencies, equipment damage and delays in transportation processes. The proposed model of circular risk assessment allows for a more systematic approach to risk management and helps to solve the problems associated with underestimating certain threats during mooring, which is often the case in traditional approaches. Objective. The main goal is the study of a comprehensive risk assessment model (which takes into account other participants in the operation and was proposed earlier) during the vessel mooring operation. Such a model can have different risk calculation algorithms, in particular, a typical calculation (based on the classical approach) and a calculation using fuzzy sets. The results. A model of round-robin assessment of the risks of a vessel mooring operation using Internet technologies has been developed. A comparative analysis of two possible risk assessment algorithms was carried out, for one of them a program, which uses Excel capabilities was developed, which allows us to calculate automatically the result of such an assessment when input data is changed. Conclusions. The obtained results of the study make it possible to conclude that the algorithm based on fuzzy sets is more accurate compared to the usual calculation method (because the risk parameters are inherently fuzzy), but it narrows the range of possible solutions. Both algorithms are highly dependent on the correct formalization of the original data. In both cases, further research is needed. In any case, the circular risk assessment model will simplify the risk management process, partially relieve crew members and increase shipping safety due to more accurate results and almost complete elimination of the human element from the risk assessment process.Вступ. Швартовні операції є критично важливою ланкою в ланцюгу технологічних операцій сучасних суден, оскільки від їх ефективності залежить безпека суден, працівників порту і навколишнього середовища. Неврахування ризиків під час швартування може призвести до значних аварійних ситуацій, пошкодження обладнання та затримок у транспортних процесах. Запропонована модель кругової оцінки ризиків дозволяє більш системно підійти до управління ризиками і допомагає вирішити проблеми, пов’язані з недооцінкою певних загроз під час швартування, що часто має місце в традиційних підходах. Мета. Основною метою є дослідження всеохопної моделі оцінки ризиків (що враховує інших учасників операції і була запропонована раніше) при проведенні операції швартування судна. Така модель може мати різні алгоритми розрахунку ризиків, зокрема типовий розрахунок (на основі класичного підходу) та розрахунок за допомогою використання нечітких множин. Результати. Розроблено модель кругової оцінки ризиків проведення операції швартування судна із застосуванням інтернет-технологій. Проведено порівняльний аналіз двох можливих алгоритмів оцінки ризиків, для одного з них розроблено програму з використанням можливостей Excel, що дозволяє автоматично прораховувати результат такої оцінки при зміні вхідних даних. Висновки. Отримані результати дослідження дають можливість зробити висновок, що алгоритм на основі нечітких множин є більш точним порівняно зі звичайним способом розрахунку (тому що параметри ризику за своєю суттю є нечіткими), але він звужує діапазон можливих рішень. Обидва алгоритми дуже залежать від правильної формалізації вихідних даних. В обох випадках необхідні подальші дослідження. У будь-якому випадку модель кругової оцінки ризиків спростить процес керування ризиками, частково розвантажить членів екіпажу і підвищить безпеку судноплавства за рахунок більш точних результатів та майже повного виключення людського елементу з процесу оцінки ризиків
КОГНІТИВНА ОПЕРАЦІЯ ПРИВНЕСЕННЯ СИНЕСТЕЗІЙНИХ МЕТАФОР ЯК ВИЯВЛЕННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛАДАЧА
This article analyzes the introduction of synesthetic metaphors while translating English fiction texts into Ukrainian. Applying cognitive linguistics tools in translation studies enables a deeper understanding of the mental and conceptual processes underlying translation activity, especially in metaphor translation. The research focuses on studying synesthetic metaphors added by the translator into the target text, revealing the translator’s creativity in reproducing both the content and the cultural aspects embedded by the original text’s author. The research methodology is based on the productivity of translation, substantiated by O. V. Rebrіy, where translation is interpreted as “an activity programmed externally and internally”, “a creative form of communication.” A cognitive model is a relatively stable cognitive structure organizing the experience of human-world interaction, and a cognitive operation is seen as both a conscious and an unconscious mental activity. The research employed the methodology developed by L. Kovalenko and A. Martynyuk, which allows the identification of cognitive models underlying English and Ukrainian descriptions that actualize metaphors and establish the specific cognitive operation applied by the translator. Cognitive operations (translation procedures) are classified according to Shuttleworth (2017), including retention (more concrete concepts replace more abstract ones within the same cognitive model), removal (the metaphorical description in the original language is replaced by a corresponding non-metaphorical description in the translation), omission (the metaphorical description completely disappears from the translated text), substitution (the metaphorical model of the original language is replaced by a metaphorical model or its specification in the translation language), and addition (a metaphorical description appears in the translation language that was absent in the original language). The article constructs cognitive models underlying the translated synesthetic metaphors and analyzes their impact on the perception and interpretation of the translated text. The research results emphasize the correlation of translation strategies to achieve an adequate and communicatively successful translation that conforms to the grammatical and cultural norms of the target language. The article offers new perspectives for further research in cognitive translation studies, particularly in studying the methods of translating synesthetic metaphors to express the translator’s creativity.Стаття присвячена аналізу привнесення синестезійних метафор під час перекладу англомовних художніх творів українською мовою. Застосування інструментарію когнітивної лінгвістики в перекладознавстві дозволяє глибше зрозуміти ментальні та концептуальні процеси, які лежать в основі перекладацької діяльності, особливо під час дослідження перекладу метафор. Основна увага дослідження зосереджена на вивченні синестезійних метафор, що були привнесені перекладачем у текст перекладу, що виявляє творчий підхід перекладача до відтворення як змісту, так і культурних аспектів, закладених автором оригінального тексту. В основу методології дослідження покладена діяльнісна концепція перекладу, яку обґрунтував О. В. Ребрій, де переклад тлумачиться як «програмована ззовні і зсередини діяльність», «творча форма комунікації». Когнітивна модель тлумачиться як відносно стала когнітивна структура, що організує досвід взаємодії «людина – світ», а когнітивна операція – як свідома, так і неусвідомлювана ментальна діяльність. У дослідженні застосована методика Л. Коваленко та А. Мартинюк, яка дозволяє не лише виявляти когнітивні моделі, які лежать у підґрунті англійських та українських дескрипцій, що актуалізують метафори, а й встановлювати, яку саме когнітивну операцію застосував перекладач. Когнітивні операції (перекладацькі процедури) класифікуємо за Шуттлеворфом (2017), зокрема виділяємо відтворення (більш конкретні концепти замінюють більш абстрактні в одній і тій самій когнітивній моделі), усунення (метафорична дескрипція мови оригіналу замінюється в перекладі відповідною неметафоричною дескрипцією), опущення (метафорична дескрипція повністю зникає з тексту перекладу), заміну (метафорична модель мови оригіналу замінюється метафоричною моделлю або її конкретизацією в мові перекладу) та привнесення (в мові перекладу з’являється метафорична дескрипція, яка була відсутня в мові оригіналу). У статті сконструйовані когнітивні моделі, які лежать у підґрунті перекладених синестезійних метафор. Проаналізовано їх вплив на сприйняття та інтерпретацію перекладеного тексту. Результати дослідження підкреслюють кореляцію стратегій перекладу для досягнення адекватного та комунікативно вдалого перекладу, який відповідає граматичним та культурним нормам цільової мови. Стаття пропонує нові перспективи для подальших досліджень у сфері когнітивного перекладознавства, особливо у контексті вивчення способів перекладу синестезійних метафор як вираження творчої діяльності перекладача
ПЕРЕКЛАД ЯК ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД КОЛОНІАЛЬНИХ НАРАТИВІВ: ХУДОЖНЯ ПРОЗА ОКСАНИ ЗАБУЖКО АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
The present article aims to examine the transformative potential of translation, specifically Oksana Zabuzhko’s English-translated fiction, as a tool for disentangling from colonial narratives, influenced by Russian cultural hegemony in the West. The primary focus is on delineating how the translation of Ukrainian postcolonial fiction into English serves the dual purpose of breaking away (delinking) from these colonial perspectives, and cultivating epistemic humility and intellectual empathy among Anglophone readership. The paper also seeks to underscore the agency and positionality of English translators (Halyna Hryn and Nina Shevchuk-Murray) handling Zabuzhko’s texts, focusing on their role in communicating the decolonial motif in the translated novels, thus challenging prevailing hegemonic structures through their creative practices. The research is based on a close reading of the English translation of Oksana Zabuzhko’s novel “Fieldwork in Ukrainian Sex,” released in the USA in 2011, and “The Museum of Abandoned Secrets”, published the following year, in 2012 – both books were part of the renowned world literature in translation project, Amazon Crossing. The study argues, through a series of illustrative examples, that despite inevitable ideological losses, translators adeptly employed both assimilative and signaling techniques, facilitating an in-depth comprehension of Zabuzhko’s deconstructive logic. Expansion is employed as a translational technique when addressing cultural and historical descriptions, linguoculturemes, and allusions, while an interesting contrast is at times observed with the omission strategy applied to units of a similar nature, which represents a loss through the lens of decolonial critique. The paper initiates an important discussion on the potential synergy between translation studies and ongoing research in Slavic studies from a decolonial perspective.Запропонована стаття має на меті дослідити трансформаційний потенціал перекладу, зокрема англомовних перекладів художньої прози Оксани Забужко, як інструменту звільнення від деконструкції колоніальних наративів, спричинених російською культурною гегемонією на Заході. Основну увагу зосереджено на визначенні того, як переклад української постколоніальної художньої літератури англійською мовою стратегічно відіграє подвійну роль: передусім, це – створення простору відмежування від російського імперіального літературного дискурсу в англомовному світі, а також формування епістемічного смирення та інтелектуальної емпатії серед англомовної читацької аудиторії. У статті також зроблено спробу окреслити позиціонування та концепцію англійських перекладачок (Галини Гринь і Ніни Шевчук-Мюррей), які працюють з текстами Забужко, зосереджуючись на їхній ролі в проєкції деколоніальних мотивів у перекладених романах, які кидають виклик панівним наративним структурам у своїх творчих практиках. Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі англійського перекладу роману Оксани Забужко “Fieldwork in Ukrainian Sex”, що вийшов у США у 2011 році, та “The Museum of Abandoned Secrets”, опублікованого наступного, 2012 року. Обидві книги стали частиною відомого проєкту світової літератури в перекладі Amazon Crossing. У дослідженні на низці ілюстративних прикладів доведено, що, незважаючи на неминучі ідеологічні втрати, перекладачі вміло використовували асимілятивні та сигнальні техніки в інтерпретації, що сприяло поглибленому розумінню деконструктивної логіки текстів Забужко. Прослідковано, що перекладачі використовують експансію як техніку в роботі з культурно-історичними вставками, лінгвокультуремами та алюзіями, тоді як іноді спостерігається цікавий контраст з актуалізацією методу опущення, що застосовано до подібних за форматом культурно маркованих одиниць, відповідно це втрата з погляду деколоніальної критики. Ця праця також розпочинає важливу фахову дискусію щодо потенційної синергії між перекладознавством й останніми дослідженнями в галузі славістики через призму деколоніальної оптики
ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
The transfer of information is one of the most accessible ways of spreading data in today's world. For convenient spreading of scientific knowledge, it is enough to use the virtual environment of the Internet. Now technology allows free using of computers and the web for learning at any level. Open access to education is important for a modern society that seeks to satisfy the growing demand for education, regardless of the location of the educational process. Distance technologies make it possible to reach large groups of people, who are unable to work face-to-face for various reasons, in remote areas of the country and the world. The studying of foreign languages, in particular the Ukrainian language as a foreign language, today takes place with the help of modern programs that facilitate the conduct of classes in direct interaction with the teacher or independently. Therefore, it is very important in constructing a model of learning Ukrainian as a foreign language using distance technologies to create a learning language environment that includes learning materials, a set of tasks, and the organization of students' communication not only in asynchronous, but also in synchronous modes. The article examines using of distance platforms for learning foreign languages, stands out the functions of the teacher in organizing the process of learning Ukrainian as a foreign language using of distance technologies, which can increase the motivation of students to the process of acquiring knowledge, their responsibility, the level of self-realization, as well as form communication skills and cultural competence.Передача інформації є одним із найдоступніших шляхів поширення даних у сучасному світі. Для зручного поширення наукових знань достатньо скористатися віртуальним середовищем інтернету. Технології тепер дають змогу вільно користуватися комп’ютером і веб-простором для навчання на будь-якому рівні. Відкритий доступ до навчання має вагоме значення для сучасного суспільства, яке прагне задовольнити попит на освіту, що підвищується, незалежно від місця проведення освітнього процесу. Дистанційні технології дають можливість охопити великі групи людей у віддалених районах країни та світу, які з різних причин не здатні займатися очно. Вивчення іноземних мов, зокрема української мови як іноземної, сьогодні відбувається за допомогою сучасних програм, що сприяють проведенню занять за безпосередньої взаємодії з викладачем або самостійно. Тому дуже важливо під час побудови моделі навчання української мови як іноземної із застосуванням дистанційних технологій створити навчальне мовне середовище, яке включає навчальні матеріали, комплекс завдань, організацію спілкування учнів не тільки в асинхронному, а й у синхронному режимах. У статті розглядається використання дистанційних платформ для вивчення іноземних мов, виділяються функції викладача в організації процесу навчання української мови як іноземної із застосуванням дистанційних технологій, що можуть підвищити мотивацію учнів до процесу засвоєння знань, їхню відповідальність, рівень самореалізації, а також сформувати навички спілкування й культурну компетентність
ЕКОЛОГІЧНА КАЗКА В СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ І ЮНАЦТВА: ТИПОЛОГІЯ, ФУНКЦІЇ
The article deals with the dynamics of environmental issues in Ukrainian fairy tales of the modern period. The author emphasises the relevance of the issue due to the current environmental situation in the world, the importance of forming children’s environmental competence through the development of value orientations and environmental practices. The latest literary studies on this issue and the way in which environmental issues have been introduced into Ukrainian literature for young readers are described. It is noted that in the author’s fairy tale it is mostly realised within the group of fairy tales on natural history. Its origins are in the fairy tales by I. Franko, B. Hrinchenko, M. Kotsiubynskyi. It has been found that fairy tales of the ХХ century (O. Ivanenko, V. Sukhomlynskyi, O. Zyma, O. Butsen, D. Cherednychenko, V. Nestaiko) contribute to children’s knowledge of the laws of nature development, stimulate independent observations of its events and facts; they clearly show a propaedeutic and didactic aspect. It is noted that in the Ukrainian author’s fairy tale of the XXI century, didacticism and moralising are weakened, and the means of fairy tale poetics are subordinated to the formation of an ecological outlook, the development of basic ecological knowledge of young readers. In order to illustrate the typological features and functions of the fairy tale text, the works of Valerii Shevchuk, Kateryna Mikhalitsyna, Yuliia Smal, Ivan Andrusiak, Kateryna Yehorushkina, Olha Kupriian are analysed. It is revealed that the functional possibilities of the author’s fairy tale are expanded in view of its genre varieties. They include cognitive and developmental (acquisition of knowledge about nature, interaction between humans and nature), illustrative and aesthetic (depiction of natural phenomena, beauty of flora and fauna), entertaining (exciting adventures of fairy tale characters), communicative (initiation of a dialogue on environmental degradation, awareness of one’s own involvement in environmental problems), and educational (formation and development of a respectful attitude to nature, skills of environmentally appropriate behaviour) functions.У статті розглянуто динаміку екологічної проблематики в українській авторській казці новітнього періоду. Наголошено на актуальності питання, що пов’язано із сучасною екологiчною ситуацією у світі, важливістю формування екологічної компетентності дитини шляхом розвитку ціннісних орієнтацій і природоохоронної практики. Схарактеризовано новітні літературознавчі студії з означеного питання, шлях входження екологічної проблематики в українську літературу для юного читача. Відзначено, що в авторській казці вона здебільшого реалізована в межах групи казок на природознавчу тему. Її витоки – казкові твори І. Франка, Б. Грінченка, М. Коцюбинського. Виявлено, що казки ХХ ст. (О. Іваненко, В. Сухомлинський, О. Зима, О. Буцень, Д. Чередниченко, В. Нестайко) сприяють пізнанню дітьми закономірностей розвитку природи, стимулюють до самостійних спостережень за її подіями й фактами; у них виразно проступає пропедевтично-дидактичний аспект. Звернено увагу на те, що в українській авторській казці ХХІ ст. послаблений дидактизм і моралізаторство, а засоби казкової поетики підпорядковані формуванню екологічного світогляду, розвитку базових екологічних знань юних читачів. З метою ілюстрації типологічних особливостей і функцій казкового тексту проаналізовано твори Валерія Шевчука, Катерини Міхаліциної, Юлії Смаль, Івана Андрусяка, Катерини Єгорушкіної, Ольги Купріян. Виявлено, що функційні можливості авторської казки розширюються з огляду на її жанрові різновиди. У них представлено пізнавально-розвивальну (засвоєння знань про природу, взаємодію людини і природи), ілюстративно-естетичну (зображення природних явищ, краси флори й фауни), розважальну (захопливі пригоди казкових персонажів), комунікативну (ініціювання діалогу щодо проблем погіршення стану навколишнього середовища, усвідомлення власної причетності до екологічних проблем), виховну (формування й розвиток шанобливого ставлення до природи, навичок екологічно доцільної поведінки) функції
ОСОБОВІ ІМЕНА В УКРАЇНСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЯХ І ПРИКАЗКАХ: ОСОБЛИВОСТІ РИМУВАННЯ
The article is devoted to consideration of Ukrainian proverbs and sayings that contain proper personal names. It was noted that the appearance of such names to designate persons of the female and male gender is due to linguistic and extralinguistic factors. Due to linguistic reasons, names are used for the purpose of intentional rhyming, which is especially evident in models with rhyming names chosen in pairs or with a similar syntactic structure. Non-rhyming proverbs and sayings with people's names are not frequent. Models are analyzed and described, which testify to the intentional involvement of a proper name in a group of Ukrainian folk expressions similar in syntactic structure, where the choice of an onym is accidentally determined by the word with which it rhymes. Rhyme in proverbs is “mostly simple, precise, even, which usually includes a greater number of sounds in the most essential words – mainly in nouns and verbs”. Proverbs and sayings in which two names can rhyme at once have been identified and characterized. Of course, most proper names are used to give proverbs and sayings more imagery or concreteness, and the stylistic structure of proverbs is diversified by appeals, questions that involve negation or the same negation, opposition (antithesis): poor – rich, smart – fool, hardworking – lazy and other techniques. It is noted that the model with the pronouns our, every, every one is frequent. It is claimed that onymes can be used quite formally in Ukrainian proverbs, since in them (names) the absence of a close connection with a single concrete object can be traced. The material of this article will be interesting for specialists in the field of onomastics, paremiology, as well as the study of rhyme.Статтю присвячено розгляду українських прислів’їв і приказок, які містять власні особові імена. Відзначено, що поява таких імен на позначення осіб жіночої та чоловічої статі зумовлена лінгвістичними й екстралінгвістичними чинниками. Через власне лінгвістичні причини імена використовуються з метою умисного римування, що особливо наочно проявляється в моделях із попарно підібраними римованими іменами або з аналогічною синтаксичною будовою. Неримовані прислів’я та приказки з іменами людей не є частотними. Проаналізовані й описані моделі, які свідчать про умисне залучення власного імені в аналогічних за синтаксичною будовою групи українських фольклорних виразів, де вибір оніма випадково обумовлений словом, із яким воно римується. Рима в прислів’ях переважно проста, точна, парна, яка охоплює співзвуччям зазвичай більшу кількість звуків у найбільш суттєвих словах, головним чином в іменниках і дієсловах. Виявлені й охарактеризовані прислів’я та приказки, у яких можуть римуватися відразу два імені. Звісно, більшість власних імен уживається для надання прислів’ям і приказкам більшої образності або конкретності, а стилістична будова прислів’їв урізноманітнюється звертаннями, запитаннями, що передбачає заперечення або ж саме заперечення, протиставлення (антитеза): бідний – багатий, розумний – дурень, працьовитий – ледащо й інші прийоми. Зазначено, що частотною є модель із займенниками наш, усякий, кожний. Стверджується, що оніми досить формально можуть використовуватися в українських прислів’ях, оскільки в них (іменах) простежується відсутність тісного зв’язку з одиничним конкретним об’єктом. Матеріал статті буде цікавим для спеціалістів у галузі ономастики, пареміології, а також дослідження рими
УПРОВАДЖЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК МОВИ ВИКЛАДАННЯ: ВИКЛИКИ Й ПЕРЕВАГИ
The article attempts to analyse some approaches to the use of English as the main language of instruction (EMI) in the system of higher education. The purpose of EMI programs is both to provide students with professional knowledge and to improve English language skills for further global integration. Studies of the EMI phenomenon can be divided into three main groups: studies of language policies and programs, especially in the field of higher education; the research focuses on students, their perceptions and attitudes towards EMI, language and speaking skills, learning strategies, outcomes, and expectations; the third field of research deals with the teachers of higher education and accordingly, how they perceive EMI, the levels of language proficiency and the availability of speaking skills, teaching strategies and procedures, the need for new pedagogical skills are analysed. There are three main models for implementing EMI programs, each of them having its advantages and disadvantages. Experts identify four main types of issues (challenges) that EMI teachers must overcome: teacher's language proficiency, students' language proficiency, acceptable teaching methods, and insufficient resources. Practically all works on the implementation of EMI emphasise the need to improve the language skills of students and teaching staff. Researchers point out a number of advantages for both an individual student and for the university in general, despite all the challenges of EMI implementation. The adoption of the EMI program is not just an automatic move to a different language policy. The implementation of such a method is possible with the joint activity of English language teachers and teachers of professional disciplines - professionals in their field.У статті розглядаються деякі підходи до використання англійської мови як мови викладання (EMI) фахових предметів на вищому рівні освіти. Головною метою програм EMI є як отримання студентами професійних знань, так і вдосконалення володіння англійською мовою для подальшої глобальної інтеграції. Дослідження феномену EMI можна розділити на три основні групи: дослідження щодо мовної політики та програм особливо у вищій освіті; дослідження щодо студентів, їх розуміння і ставлення до ЕМІ, їхній рівень володіння мовою й наявні мовні навички, стратегії навчання, результати й очікування; дослідження, що стосуються вчителів вищої освіти та їхнього розуміння EMI, володіння мовою й здібностей, стратегій і методів викладання, потреби в нових педагогічних навичках. Більшість досліджень стосовно впровадження EMI наголошують на необхідності вдосконалення мовних навичок як викладачів, так і студентів. Деякі спеціалісти вважають, що EMI було б ефективно впроваджувати разом із викладанням частини матеріалу й рідною мовою (code-switching), виділенням більше часу на вивчення теми, пояснення та відгуки студентів. Перефразування вважається більш доцільним прийомом, тому що передбачає не перехід на рідну мову, а вміння пояснити нове слово, використовуючи вже знайому лексику. Але всі ці методи можливі за умови глибокого знання ESP і хорошого володіння спеціалізованою термінологією. Існує низка переваг як для студентів, так і для викладачів, незважаючи на всі труднощі впровадження EMI. Робота з програмами EMI – це не просто рух у напрямі іншомовної політики. Реалізація цього методу навчання можлива за умови спільної діяльності й співпраці вчителів англійської мови та вчителів змісту – професіоналів своєї справи