Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN TRANSLATION: BENEFIT OR HARM?
Get PDFУ статті порушується проблема перекладу публіцистичних текстів воєнної тематики, виконаних чатом GPT, зокрема визначається поняття штучного інтелекту, аналізується виконаний переклад із французької мови українською й описуються його особливості. Метою статті є визначити можливості штучного інтелекту в здійснені перекладу, виявити основні труднощі, з якими стикається штучний інтелект, переваги й недоліки його використання. У ході дослідження з’ясовано, що штучний інтелект демонструє здатність до швидкої обробки великих за обсягом текстів, а також значні успіхи щодо відтворення фактичної інформації зі збереженням достатньої точності й природності тексту. Однак, коли йдеться про передачу прагматики, експресивності й образності, виявляються значні обмеження. Зокрема, чат GPT стикається з низкою проблем, а саме: відсутністю узгодження, повторами одного й того ж слова, нерозумінням контексту, а отже, уживанням слів у недоречному контекстуальному значенні, дослівним перекладом, хибним відтворенням або відсутністю перекладу стилістичних прийомів, що призводить до втрати важливої інформації та подекуди спотворення змісту вихідного тексту, адекватна передача яких є вкрай важливою для текстів воєнної тематики. Результати дослідження показують, що штучний інтелект, попри швидкість і доступність для широкого кола користувачів, усе ще не спроможний повністю замінити професійного перекладача, а є допоміжним інструментом, що спрощує та прискорює перекладацький процес. Поєднання можливостей ШІ з професіоналізмом, інтуїцією та творчістю перекладача дає змогу отримати переклад найвищої якості. Поєднання інструментальних засобів і людського чинника зумовлює досягнення оптимальних результатів, а саме: скорочення час перекладу, збільшення його обсягу й підвищення доступності інформації. Виявлення переваг і недоліків у перекладі текстів штучним інтелектом дасть змогу вдосконалити якість перекладацької діяльності й розробити більш ефективні стратегії, спрямовані на взаємодію між перекладачем та інструментальними засобами штучного інтелекту.The article deals with the problem of translating military-related journalistic texts made by the GPT chat, in particular, defines the concept of artificial intelligence, analyses the translation from French into Ukrainian and describes its features. The main purpose of the article is to determine the possibilities of artificial intelligence in translation, to identify the main difficulties faced by artificial intelligence, and the advantages and disadvantages of its use. The study found that artificial intelligence demonstrates the ability to quickly process large texts, as well as significant success in reproducing information while maintaining sufficient accuracy and naturalness of the text. However, there are significant limitations when it comes to conveying pragmatic purpose, expressiveness, and imagery. In particular, GPT chat faces a number of problems, such as lack of coherence, repetition of the same word, misunderstanding of the context, and therefore the use of words in an inappropriate contextual meaning, literal translation, incorrect reproduction or lack of translation of stylistic devices, which leads to the loss of important information and sometimes distortion of the meaning of the source text, the adequate transmission of which is extremely important for military texts. The research results show that artificial intelligence, despite its speed and accessibility to a wide range of users, still cannot completely replace a professional translator, but acts as an auxiliary tool that simplifies and speeds up the translation process. The combination of AI capabilities with the professionalism, intuition and creativity of a translator allows for the highest quality translation. The optimal result is achieved by combining automated systems and human factors, which reduces translation time, increases the volume of translated materials and improves the availability of information. Identifying the advantages and disadvantages of AI text translation will help improve the quality of translation activities and develop more effective strategies aimed at interacting between translators and AI tools
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УКРАЇНІ
Get PDFThe article examines the problems of developing professional English-speaking competence in students of non-philological specialties of higher education institutions in Ukraine. Professional communication in English is an important component in the preparation of specialists in various fields for the modern labor market. Globalization processes and the integration of Ukraine into the European educational space, strengthening international cooperation necessitate proficiency in English at a level sufficient for professional communication. Proficiency in English at a professional level enables high competitiveness of specialists, increases mobility and integration into the international professional environment. The article examines the main approaches to the development of professional English-speaking competence, the features of teaching English in higher education institutions for non-philologists, as well as the challenges faced by teachers and students. Modern teaching methods are analyzed, in particular communicative, contextual and project approaches, which contribute to the development of not only language skills, but also critical thinking, intercultural communication and the ability to self-study. Approaches to teaching English for professional purposes are considered, including project, contextual, CLIL. Particular attention is paid to the use of digital technologies, online courses and interactive platforms as means of increasing the efficiency of the educational process. The article highlights the role of integrating professional disciplines with English, which contributes to better mastering terminology and the development of professional communication skills. Practical recommendations are given for optimizing the educational process, in particular through the introduction of situational modeling, role-playing games and business communicative tasks. Thus, the article emphasizes the need to improve curricula in accordance with the modern needs of the labor market and identifies the main directions for increasing the efficiency of the formation of professional Englishspeaking competence in higher education applicants of non-philological specialties.У статті проаналізовано проблеми формування професійної англомовної компетентності у студентів нефілологічних спеціальностей закладів вищої освіти в Україні. Професійна комунікація, яка здійснюється англійською мовою, є важливою складовою частиною під час підготовки фахівців різноманітних галузей для сучасного ринку праці. Глобалізаційні процеси й інтеграція України до європейського освітнього простору, посилення міжнародної співпраці зумовлюють необхідність володіння англійською мовою на рівні, якого досить для професійного спілкування. Якісна англомовна компетентність уможливлює високу конкурентоспроможність фахівців, підвищує мобільність та інтеграцію в міжнародне професійне середовище. У статті розглядаються основні підходи до розвитку професійної англомовної компетентності, особливості викладання англійської мови для нефілологів у закладах вищої освіти, а також виклики, з якими стикаються викладачі та студенти. Проаналізовано сучасні методики навчання, зокрема комунікативний, контекстний і проєктний підходи, які сприяють розвиткові не лише мовних навичок, а й критичного мислення, міжкультурної комунікації та здатності до самостійного навчання. Розглянуті підходи до викладання англійської мови для професійного спрямування, серед яких проєктний, контекстний, Content and Language Integrated Learning – CLIL. Особлива увага приділяється використанню цифрових технологій, онлайн-курсам та інтерактивним платформам як засобам підвищення ефективності навчального процесу. У статті висвітлюється роль інтеграції фахових дисциплін з англійською мовою, що сприяє кращому засвоєнню термінології та розвитку навичок професійного спілкування. Наведено практичні рекомендації щодо оптимізації навчального процесу, зокрема через упровадження ситуаційного моделювання, рольових ігор і ділових комунікативних завдань. Отже, у статті підкреслено необхідність удосконалення навчальних програм відповідно до сучасних потреб ринку праці та визначено основні напрями підвищення ефективності формування професійної англомовної компетентності у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей
BARBARISMS AND QUOTATIONS. SOME OBSERVATIONS ON RHETORIC IN INTERLINGUAL COMMUNICATION
Get PDFУ доповіді розглянуто мовні запозичення як ключовий, хоча й не досить досліджений аспект міжкультурної (або, точніше, міжмовної) комунікації. Автор наголошує, що запозичення не лише слугують каналом перенесення елементів однієї культури до іншої, а і самі по собі є риторичними повідомленнями, здатними як сприяти порозумінню, так і створювати бар’єри. Звертається увага на розмежування між варваризмами та цитатами: перші часто підкреслюють «чужість» і можуть нести негативне забарвлення, тоді як цитати зберігають контекст і автономію оригіналу, демонструючи повагу до іншої мовної культури. У доповіді також розглянуто критику поняття міжкультурної комунікації, зокрема з боку Ю. Хонбіна, який вбачає в ньому прояви прихованого культурного есенціалізму. Водночас запропоновано ширше розуміння мовної культури, яке не обмежується національними чи етнічними межами. На прикладі новели М. Коцюбинського «В путах Шайтана» продемонстровано, як варваризми та цитати функціонують у літературному тексті, формуючи риторику міжмовного дискурсу. Згадано й приклад із сучасної популярної культури – коміксову рекламу на поїздах у Лужиці – як приклад «холодного» засобу міжмовної комунікації за термінологією Маршала Маклуена. Доповідь не претендує на вичерпність, але окреслює деякі важливі аспекти риторичних механізмів у міжмовному дискурсі, які досі залишаються поза увагою дослідників.The report examines language borrowing as a key, though under-researched, aspect of intercultural (or, more precisely, interlinguistic) communication. The author emphasizes that borrowings not only serve as a channel for transferring elements of one culture to another, but are also rhetorical messages in themselves, capable of both promoting understanding and creating barriers. Attention is drawn to the distinction between barbarisms and quotations: the former often emphasize “foreignness” and can carry a negative connotation, while quotations preserve the context and autonomy of the original, demonstrating respect for another linguistic culture. The report also examines criticism of the concept of intercultural communication, in particular from Yu. Hongbin, who sees in it manifestations of hidden cultural essentialism. At the same time, a broader understanding of linguistic culture is proposed, which is not limited to national or ethnic boundaries. Using the example of the short story by M. Kotsiubynsky’s “V putakh Shaitana” demonstrates how barbarisms and quotations function in a literary text, forming the rhetoric of interlingual discourse. An example from modern popular culture is also mentioned – comic strip advertising on trains in Luzhytsia – as an example of a “cold” means of interlingual communication according to Marshall McLuhan’s terminology. The report does not claim to be exhaustive, but outlines some important aspects of rhetorical mechanisms in interlingual discourse, which still remain out of the attention of researchers
ВСТАВЛЕНІ КОНСТРУКЦІЇ ЯК СКЛАДНИК СИНТАКСИЧНОГО ПРОСТОРУ РОМАНУ ВІКТОРІЇ АМЕЛІНОЇ «ДІМ ДЛЯ ДОМА»
Get PDFThe article analyzes inserted constructions as an important component of the syntactic space of Victoria Amelina’s novel «House for Dom», which has not yet been the object of research by linguists. Using the method of continuous selection, it was determined that inserted constructions, taking into account the main narrator, on whose behalf the story is told, the dog Dom, are one of the defining complicating means along with inserted units in the writer’s literary text (over 250 sentences with such constructions are identified), which clearly demonstrates the idiostyle and gives the writer’s linguistic coloration authors. The position of the studied constructions in sentences (interposition and postposition), their structure (sentences (complex or simple, two-syllable or one-syllable), word combinations and words) with the dominance of inserted sentences, which allow the author to contain a significant amount of additional information in one sentence, important for the narrator and the reader. The emphasis is on punctuation in inserted constructions – dashes in the middle of a sentence and brackets mainly at the end and less often in interposition. It is stated that a feature of the writer’s idiostyle is the use of inserted units in parallel with inserted ones or several inserted constructions in one sentence, which makes it possible to increase their informativeness and semantic load. It is noted that as an element of expressive syntax, a small number of inserted units in the text of the novel convey various emotions, feelings expressed by the dog Dom, and are accompanied mainly by interrogative and less often exclamatory intonation. It is found that the repertoire of the studied syntactic units performs mostly a clarifying or explanatory function, expressing the semantics of an additional message. It is stated that all inserted units function in the author’s, i.e. Dominik’s, speech, since the reader is able to perceive the events, places, characters of the work and their actions through the prism of the dog’s vision.У статті проаналізовано вставлені конструкції як важливий складник синтаксичного простору роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома», який досі не був об’єктом дослідження лінгвістів. За допомогою методики суцільного відбору визначено, що вставлені конструкції з огляду на основного оповідача, від імені якого ведеться розповідь, пса Дома – один із визначальних ускладнювальних засобів поряд зі вставними одиницями в художньому тексті письменниці (виокремлено понад 250 речень із такими конструкціями), що виразно демонструє ідіостиль й надає неповторності лінгвоколориту авторки. Схарактеризовано позицію досліджуваних конструкцій у реченнях (інтерпозиція та постпозиція), їхню будову (речення (складні чи прості, двоскладні чи односкладні), словосполучення та слова) з домінуванням вставлених речень, які дають змогу авторці вмістити в одному реченні значний обсяг додаткової інформації, вважливої для оповідача та читача. Акцентовано на пунктуації при вставлених конструкціях – тире в середині речення та дужки переважно в кінці й рідше в інтерпозиції. Констатовано, що особливість ідіостилю письменниці – використання вставлених одиниць паралельно зі вставними чи кількох вставлених конструкцій в одному реченні, що уможливлює підвищення їхньої інформативності та смислового навантаження. Зауважено, що як елемент експресивного синтаксису незначна кількість вставлених одиниць у тексті роману передає різні емоції, почуття, які виражає собака Дом, і супроводжується переважно питальною й рідше окличною інтонацією. З’ясовано, що репертуар досліджуваних синтаксичних одиниць виконує здебільшого уточнювальну чи пояснювальну функції, виражаючи семантику додаткового повідомлення. Констатовано, що всі вставлені одиниці функціюють в авторському, тобто Домініковому, мовленні, оскільки події, місця, персонажів твору та їхні дії читач має змогу сприймати крізь призму бачення собаки
THE STORY “FOR THEM BELLS DID NOT TOLL” OLEKSA HAI-HOLOVKO: IMAGOLOGICAL ASPECT
Get PDFСтаттю присвячено імагологічному дискурсу повісті українського діаспорного письменника Олекси Гай-Головка «Їм дзвони не дзвонили». Художня інтерпретація буття людини в тоталітарному суспільстві дозволила письменнику зобразити трагедію українського селянства, вимирання мешканців сіл під час Голодомору 1932–1933 років. Акцентовано на збереженні й дотриманні загальнолюдських та християнських цінностей, традицій, моралі, що є основою української душі, яка не приймає чуже – більшовицьке. Вказано, що у творі нав’язування ідей радянською владою приводить до руйнування побуту селян, релігійних основ. Насильницьке насадження Чужого стає причиною знищення Свого, рідного: села Світле, Вишеньки із споконвічними традиціями перетворилися на пустку. З’ясовано, що концепт «чужий» вживається у значенні ворожий, зловіщий, загрозливий. Засвоєння споконвічного культурного коду українців відбувається через збереження сакральних національних стереотипів (Свого) та відмежування від совєтського (Чужого). Зазначено, що проєктуючи на тогочасну дійсність біблійні мотиви, письменник органічно вписує їх у сюжетну канву твору. Через образи з Святого Письма (раю – пекла, Каїна й Авеля), Заповіді Божі автор віддзеркалює трагедію українського селянства. Образи українських селян, священника постають особистостями, що шанують традиції, загальноприйняті норми моралі, зберігають силу духу в час трагічних подій. Документальна основа твору та автобіографічний досвід (прототипами персонажів повісті стала родина письменника) акумульовано через біблійні істини, духовну енергію слова Божого, філософію буття українського народу. Текстова присутність образів розгортається в імагологічному аспекті «своє/чуже», власне українське і нав’язане владою.The article is devoted to the imagological discourse of the story of the Ukrainian diaspora writer Oleksa Hai-Holovkа “For Them Bells did not Toll”. The artistic interpretation of human being in a totalitarian society allowed the writer to depict the tragedy of the Ukrainian peasantry, the extinction of villagers during the Holodomor of 1932-1933. It is emphasized on the preservation and observance of universal and Christian values, traditions, morality, which is the basis of the Ukrainian soul, which does not accept alien – Bolshevik. It is stated that in the work of imposing ideas by the Soviet authorities leads to the destruction of the life of peasants, religious foundations. The violent planting of another is the reason for the destruction of their own, the native: the villages of Svitle, the cherries with the original traditions have become a wasteland. The inhabitants of the light are divided into two camps according to their outlook: the priest and the peasants supporting it and the Komsomol, the Bolshevik servants. It is found that the concept of “alien” is used in the sense of hostile, evil, threatening. It is stated that by projected reality biblical motives, the writer organically enters them into the plot canvas of the work. Due to the images of Scripture (Paradise – Hell, Cain and Abel), the commandments of God’s commandments reflect the tragedy of the Ukrainian peasantry. The images of Ukrainian peasants, the priest are persons who honors traditions, generally accepted norms of morality, retain the power of the spirit in the time of tragic events. The documentary basis of the work and autobiographical experience (prototypes of the characters of the story became accumulated through the biblical truths, the spiritual energy of the Word of God, the philosophy of being the Ukrainian people. The textual presence of refinement is unfolded in the imagological aspect of “own” and “foreign”, actually Ukrainian and imposed by the authorities
NOMINATIONS DESIGNATING OCCUPATION AUTHORITIES IN UKRAINIAN MEDIA DISCOURSE
Get PDFУ статті досліджується вербалізація концепту ОКУПАЦІЯ в українському медіадискурсі в контексті російсько-української війни, зокрема через аналіз номінацій, що позначають окупаційну владу. Об’єктом дослідження є лексеми та словосполучення, які відображають ставлення до окупаційних структур на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України, включаючи Крим, Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області. Мета роботи – виявити принципи формування цих номінацій, їхню семантичну, культурологічну та ідеологічну роль у медіапросторі. Дослідження спирається на критичний дискурс-аналіз (КДА), зокрема тривимірну модель Нормана Фейрклоу (текст → дискурсивна практика → соціальна практика) та дискурс-історичний підхід (Рут Водак і Мартін Райзігль), що дозволяють простежити зв’язок між лексикою, редакційними практиками та ідеологічними наративами. Аналізуються стратегії номінації, предикації (приписування рис) та аргументації (легітимація/делегітимація), які формують сприйняття окупаційних режимів. Емпірична база охоплює медіатексти 2023–2025 років, які демонструють контраст між прокремлівськими евфемізмами («спеціальна військова операція») та українськими фреймами («війна», «вторгнення»), а також західними наративами («герої проти лиходіїв»). У статті виділено ключові номінації, що виконують делегітимаційну функцію, підкреслюючи тимчасовість, нелегітимність і зовнішнє керування окупаційних структур. У рамках критичного дискурс-аналізу ці номінації перерозподіляють легітимність, визнаючи виключно українську владу законною, а окупаційну «владу» позиціонуючи як позаправову; чітко розподіляють відповідальність, переходячи від узагальненої «російської влади на ТОТ» до конкретних «ставлеників»; протидіють пропагандистським евфемізмам, запобігаючи нормалізації термінології окупаційного управління. Особливу увагу приділено пейоративним маркерам, які апелюють до історичної пам’яті та викликають негативні асоціації. Висновки підкреслюють, що український медіадискурс формує цілісну систему номінацій, яка не лише описує, але й активно протидіє нормалізації окупаційних режимів, розкриваючи їхню позаправову природу.The article investigates the verbalization of the concept of OCCUPATION in Ukrainian media discourse in the context of the Russo-Ukrainian war, in particular through an analysis of nominations that designate the occupation authorities. The object of study comprises lexemes and multiword expressions that reflect attitudes toward occupation structures on Ukraine’s temporarily occupied territories (TOT), including Crimea and the Donetsk, Luhansk, Kherson, and Zaporizhzhia regions. The aim is to identify the principles governing the formation of these nominations and to elucidate their semantic, cultural, and ideological roles within the media space. The research is grounded in Critical Discourse Analysis (CDA), specifically Norman Fairclough’s three-dimensional model (text → discursive practice → social practice) and the Discourse- Historical Approach (Ruth Wodak and Martin Reisigl), which together make it possible to trace links between lexis, editorial practices, and ideological narratives. The analysis addresses strategies of nomination, predication (ascription of properties), and argumentation (legitimation/delegitimation) that shape perceptions of occupation regimes. The empirical base encompasses media texts from 2023–2025 that demonstrate the contrast between pro-Kremlin euphemisms (“special military operation”) and Ukrainian frames (“war,” “invasion”), as well as Western narratives (“heroes versus villains”). The article identifies key nominations that perform a delegitimizing function, foregrounding the temporariness, illegality, and external control of occupation structures. Within the framework of CDA, these nominations redistribute legitimacy – recognizing only Ukrainian authorities as lawful while positioning the occupation “authorities” as extra-legal; they precisely allocate responsibility, moving from generalized references to “Russian authorities on TOT” to specific “Kremlin appointees”; and they counter propagandistic euphemisms, preventing the normalization of the terminology of occupation governance. Particular attention is paid to pejorative markers that appeal to historical memory and evoke negative associations. The conclusions emphasize that Ukrainian media discourse has developed a coherent system of nominations that not only describes but actively resists the normalization of occupation regimes by exposing their extra-legal nature
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗМЕЖУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ І ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ТРАНСПОРТНІЙ ГАЛУЗІ НА ОСНОВІ ПРОДУКТОЦЕНТРИЧНОГО ПІДХОДУ
Get PDFThe article examines the problem of the correct terminological distinction between “technological” and “logistical” processes/operations in the transport sector amid the active penetration of logistics terminology into transport science and education. It is demonstrated that the uncritical transfer of definitions originating from materialproduction industries leads to the emergence of pseudo-logistics terms, terminological inconsistencies, and semantic distortions-particularly in the interpretation of cargohandling, transport, and service operations. Using a product-centred approach, the study substantiates that the key criteria for differentiating logistical and technological processes are the nature of the resulting output (material goods vs. immaterial transport service) and the entity exercising end-to-end control over the material flow. It is shown that transport operations generate an immaterial service, which is consumed simultaneously with its provision and cannot be accumulated, and that most operations considered “logistical” in industrial logistics possess a technological nature in transport, as they form the transport service and involve cargo as the object of transport work. The study proposes a conceptual model describing the transformation of the status of a material product (cargo) throughout its movement (goods → cargo → cargo flow → transport service) and the shift of the flow-control responsibility between actors. A system of methodological principles-product-centricity, functional role, contextuality, and actor-based applicability-is introduced to ensure a scientifically sound terminological differentiation between technological and logistical processes. Based on the analysis of international standards and documents (ISO, UNECE, UNCTAD, IMO), the article demonstrates the absence of any practice of describing transport technological operations as “logistics”, which confirms the incorrect use of widespread pseudologistics expressions. The paper formulates recommendations for education, research, and professional practice related to terminology standardization, the revision of educational programmes, and the refinement of professional standards. The proposed model is integrated into the analytical framework “paradigm – doctrine – concept – strategy” and may serve as a methodological foundation for further research and sector-wide standardization within the transport domain.У статті розглянуто проблему коректного термінологічного розмежування понять «технологічні» та «логістичні» процеси/операції у транспортній сфері в умовах активного проникнення логістичного понятійного апарату в транспортну науку та освіту. Показано, що не досить виважене запозичення дефініцій, сформованих на базі матеріальних виробництв, призводить до появи псевдологістичних термінів, термінологічних колізій і змістових підмін, зокрема у трактуванні вантажопереробних, перевізних та сервісних процесів транспорту. На основі продуктоцентричного підходу обґрунтовано, що ключовим критерієм розмежування логістичних і технологічних процесів є природа створюваного продукту (матеріальний товар чи нематеріальна транспортна послуга) і суб’єкт, який здійснює наскрізне управління матеріальним потоком. Показано, що в транспорті результатом діяльності є нематеріальна послуга, яка споживається одночасно з її виробництвом і не може бути накопичена, а більшість процесів, що у промисловій логістиці вважаються логістичними, у транспорті мають технологічну сутність, оскільки формують транспортну послугу та оперують вантажем як об’єктом праці транспорту. Запропоновано концептуальну модель трансформації статусу матеріального продукту (товар → вантаж → вантажопотік → транспортна послуга) та зміни суб’єкта управління матеріальним потоком, а також систему методологічних принципів (продуктоцентричності, функціональної ролі, контекстності, відповідності суб’єкта дослідження), що забезпечують науково вивірене термінологічне розмежування технологічних і логістичних процесів. На основі аналізу міжнародних документів (ISO, UNECE, UNCTAD, IMO) продемонстровано відсутність практики позначення технологічних дій транспорту терміном «логістика», що підтверджує некоректність уживання поширених псевдологістичних дефініцій. Сформульовано рекомендації для освіти, науки та галузевої практики щодо уніфікації термінології, перегляду освітніх програм і відповідних стандартів. Запропонована концептуальна модель інтегрована в наукову систему «парадигма – доктрина – концепція – стратегія» і може слугувати методологічною основою для подальших досліджень та галузевої стандартизації у транспортній сфері
ЗАХИСТ КОЛЕКТОРА ТЯГОВИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ ДВИГУНІВ ЕЛЕКТРОВОЗА ВІД ПОШКОДЖЕННЯ ДУГОВИМ РОЗРЯДОМ
Get PDFHigh requirements are imposed on railway transport in terms of its safety and reliability. The failure of an electric locomotive can jeopardize traffic safety, as well as lead to material and economic costs. One of the most vulnerable elements of the electric rolling stock of railways are traction electric motors, which on many electric locomotives have a significant service life. Due to significant depletion of the resource and due to difficult operating conditions, the likelihood of malfunctions in both the mechanical and electrical parts of the engine increases. Particular attention should be paid to malfunctions associated with the brush-commutator assembly of the traction electric motor. Having considered the causes of the failure of collector electric motors of various series of electric locomotives, it is clear that a significant percentage of failures is associated with damage to the brush-commutator assembly. The main reason for this pattern is the physical interaction of two contacts that move relative to each other, which creates the possibility of an electric arc between them. This paper examines the causes of arc discharge in the brush-commutator assembly of the traction electric motor of an electric locomotive, which can lead to serious damage and failures. Existing methods of diagnosing traction motors are analyzed, their advantages and disadvantages are determined. A method for detecting arc formation in the brush-commutator assembly based on measuring the intensity of ultraviolet radiation is developed. An engine protection system based on a programmable logic controller is developed. The feasibility and effectiveness of implementing such a system on electric locomotives to increase the reliability of traction electric motors and reduce operating costs is substantiated. Since on locomotives operated in Ukraine, DC electric machines are used not only to generate traction force, but also to generate excitation current, voltage for their own needs and for the operation of other units, a logical development of the topic described in the paper can be the improvement of the system for protecting auxiliary machines of electric locomotives. In the future, this would further increase the reliability and productivity of electric railway rolling stock.До залізничного транспорту висуваються високі вимоги щодо його безпеки та надійності. Вихід з ладу електровоза може ставити під загрозу безпеку руху, а також призвести до матеріальних та економічних витрат. Одними з найвразливіших елементів електричного рухомого складу залізниць є тягові електричні двигуни, які на багатьох електровозах мають значний термін експлуатації. Внаслідок значного вичерпання ресурсу та через важкі умови експлуатації збільшується імовірність виникнення несправностей як у механічній, так і в електричній частинах двигуна. Особливу увагу варто приділити несправностям, які пов’язані із щіточно-колекторним вузлом тягового електричного двигуна. Розглянувши причини виходу з ладу колекторних електричних двигунів різних серій електровозів, видно, що значний відсоток виходів з ладу пов’язаний із пошкодженням саме щіточно-колекторного вузла. Основною причиною такої закономірності є фізична взаємодія двох контактів, які рухаються один стосовно одного, що породжує можливість виникнення електричної дуги між ними. У цій роботі розглянуто причини виникнення дугового розряду в щіточно-колекторному вузлі тягового електричного двигуна електровоза, що може призводити до серйозних пошкоджень та відмов у роботі. Проаналізовано наявні методи діагностики тягових двигунів, визначено їхні переваги та недоліки. Розроблено методику виявлення утворення дуги у щіточно-колекторному вузлі на основі вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. Розроблено систему захисту двигуна, яка базується на програмованому логічному контролері. Обґрунтовано доцільність та ефективність впровадження такої системи на електровозах для підвищення надійності тягових електродвигунів та зниження експлуатаційних витрат. Оскільки на локомотивах, що експлуатуються в Україні, колекторні електричні машини застосовуються не лише для утворення тягового зусилля, а й для генерації струму збудження, напруги власних потреб та для роботи інших агрегатів, логічним розвитком описаної у роботі теми може стати удосконалення системи для виконання захисту допоміжних машин електровозів. У перспективі це дозволило б ще більше збільшити надійність та продуктивність роботи електрорухомого складу залізниць
МОДЕЛЮВАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО ТИПАЖУ БРИТАНСЬКОЇ ВІДЕОБЛОГЕРКИ З МОДИ ТА СПОСОБУ ЖИТТЯ (НА МАТЕРІАЛІ КОНТЕНТУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ЛІДІЇ ЕЛІЗИ МІЛЛЕН)
Get PDFThe article deals with modelling the linguocultural type of the British fashion and lifestyle vlogger. It seeks to pinpoint its categorial features through establishing their verbalization in the English language. Drawing on understanding the linguocultural type as a recurrent and generalized image of a representative of a linguoculture, the British fashion and lifestyle vlogger has been regarded as sociocultural concept of a digital content creator, contributing their output to video platforms, who curates and shares aesthetically driven content related to personal style, grooming and home décor. The research has shown that the emergence of the studied linguistic and cultural type is to be traced to the surge in social media and influencer culture in Britain in the late 2000s–2010s. The tripartite nature of this sociocultural concept has been considered via componential and frame analyses. The results of the study indicate that a conceptual domain of this type includes such constituents: 1) a person, 2) who keeps a video blog, 3) who uploads videos with regularity, 4) who is in the public eye, 5) who comes from and / or lives in Great Britain, 6) who is keen on fashion, 7) who sticks to British ways of living, 8) who is socially active, 9) who is involved in business collaborations with fashion brands. An image-forming domain of this linguocultural type is exhibited in such constituent features as: attractive appearance, marital status, place of residence and way of life. The frame analysis led to the classification of the conceptual space of the way of life of the vlogger into such frame zone as «fashion», «daily pursuits», «home». The frame «fashion» falls into slots «unboxing luxury hauls / featuring outfits», «luxury designer bags», «collaboration with brands». The frame «daily pursuits» is represented by slots «attending or hosting social gatherings / events», «rural pursuits and keeping fit», «travels around the country and abroad». The frame «home» embraces slots «house decoration / renovation», «food and nutrition», «house pets». The value-based domain is partly connected with the image-forming one and encompasses the components: Britishness, inspiration from nature, life learnings, seasonal living.Пропонована наукова розвідка висвітлює процес моделювання лінгвокультурного типажу британської відеоблогерки з моди та способу життя. Метою статті є визначення категоріальних ознак цього типажу за допомогою аналізу їх вербалізації в англійській мові. Виходячи з розуміння лінгвокультурного типажу як певного повторюваного та узагальненого образу представника лінгвокультури, типаж британської відеоблогерки з моди та способу життя розуміється як соціокультурний концепт творця цифрового контенту, який викладає свої влоги на відеоплатформи, формуючи та ділячись власним естетично насиченим матеріалом зі стилю одягу, догляду за собою та оформлення домашнього інтер’єра. Дослідження засвідчило, що виникнення аналізованого типажу пов’язане зі сплеском ролі соціальних мереж та культури інфлюенсерів у Великобританії наприкінці першої декади ХХ ст. Для дослідження трикомпонентної структури цього соціокультурного концепту використано методи компонентного та фреймового аналізу. Результати пропонованої розвідки показали, що понятійний складник цього типажу включає такі ознаки: 1) людина, 2) що веде відеоблог, 3) що регулярно завантажує відео, 4) що знаходиться у фокусі уваги громадськості, 5) що народилася та/чи живе у Великобританії, 6) що постійно цікавиться модою, 7) що дотримується британського стилю життя, 8) що є соціально активною, 9) що залучена у співробітництво з брендами моди. Образний складник цього типажу проявляється у таких конститутивних ознаках: приваблива зовнішність, сімейний статус, місце проживання та спосіб життя. Фреймовий аналіз дав змогу класифікувати концептуальний простір способу життя досліджуваної блогерки на такі фрейми: «мода», «повсякденні справи», «дім». Фрейм «мода» містить слоти «розпаковка люксових замовлень/показ типів вбрання», «розкішні дизайнерські сумки», «співпраця з брендами». Фрейм «повсякденні справи» представлений слотами «соціальні зібрання/вечірки», «сільські справи та заняття спортом», «подорожі країною та закордон». Фрейм «дім» містить слоти «прикрашення /оновлення будинку», «їжа та харчування», «домашні улюбленці». Ціннісний складник частково пов’язаний з образним та містить компоненти: британськість, натхнення природою, уроки життя та життя у злагоді з порами року
МУЗИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ В КОРЕЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ І ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ (НА МАТЕРІАЛІ НАЗВ ТРАДИЦІЙНИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ)
Get PDFThe article examines the lexical-semantic and etymological features of the names of traditional musical instruments in Korean and Ukrainian. It explains how cultural and historical factors influence the formation of terminology in both languages and what patterns can be traced in the ways of creating names for instruments. Considerable attention is paid to the influence of interlingual contacts, in particular borrowings from Chinese, Italian, and Turkic languages, which is reflected in the structure and semantics of terms. Onomatopoeic elements (onomatopoeia) and descriptive markers that specify the purpose and properties of instruments, such as the Korean terms 장구 (janggu), 단소 (danso), 비파 (bipa) and the Ukrainian зозуля, ріг, are analysed. Differences in the formation of musical terminology have been identified: in Korean, some names are associated with historical state formations (e.g., 가야고 (gayago)), while in Ukrainian such associations are less common. This shows that, despite common patterns, each language reflects its own cultural and historical characteristics. Practical analysis made it possible to identify the main ways of creating terms and their semantic load, which can be used in translation, music teaching and the creation of teaching materials. The results of the study confirm the importance of a comparative approach to understanding musical terminology and its cultural context. Prospects for further research include the analysis of contemporary musical vocabulary (in particular, K-Pop terms), the study of the influence of translation and interlingual contacts on the development of musical terminology systems. In addition, the systematisation and creation of comparative databases of instrument names will help to expand the practical use of such materials in teaching, translation and intercultural communication. The results obtained contribute to a deeper understanding of the interconnection between language, culture and music and demonstrate how traditional musical instruments reflect the national and historical characteristics of each people, while at the same time forming common patterns in the ways musical terms are created.У статті розглянуто лексико-семантичні й етимологічні особливості назв традиційних музичних інструментів у корейській та українській мовах. З’ясовано, як культурні та історичні чинники впливають на формування термінології в обох мовах та які закономірності простежуються у способах творення назв інструментів. Значну увагу приділено впливу міжмовних контактів, зокрема запозичень із китайської, італійської, тюркських мов, що відображається у структурі та семантиці термінів. Проаналізовано звуконаслідувальні елементи (ономатопею) та описові маркери, які уточнюють призначення й властивості інструментів, як-от корейські терміни 장구 (джанггу), 단 소 (дансо), 비파 (біпа) та українські «зозуля», «ріг». Виявлено відмінності у формуванні музичної термінології: у корейській мові частина назв пов’язана з історичними державними утвореннями (наприклад, 가 야 고 (каяго)), тоді як в українській мові подібні зв’язки трапляються рідше. Це засвідчує, що, попри спільні закономірності, кожна мова відображає власні культурні й історичні особливості. Практичний аналіз дав змогу визначити основні способи творення термінів та їх семантичне навантаження, що може бути використано у перекладі, викладанні музики та створенні навчальних матеріалів. Результати дослідження підтверджують важливість порівняльного підходу для розуміння музичної термінології та її культурного контексту. Перспективи подальших досліджень охоплюють аналіз сучасної музичної лексики (зокрема, термінів K-Pop), вивчення впливу перекладу та міжмовних контактів на розвиток музичних терміносистем. Окрім того, систематизація та створення порівняльних баз даних назв інструментів допоможуть розширити можливості практичного використання таких матеріалів у навчанні, перекладі та міжкультурній комунікації. Отримані результати сприяють глибшому розумінню взаємозв’язку мови, культури та музики й демонструють, як традиційні музичні інструменти відображають національні та історичні особливості кожного народу, формуючи водночас спільні закономірності у способах творення музичних термінів