Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
THE DEMANDING GENRE OF THE DETECTIVE FICTION: CULTURAL PROJECTIONS AND TRANSLATION
Get PDFВ статті надається спроба довести, що «дитячий детектив» диктує увагу до деталей, які виявляються складовими так званої «доктрини ‘fair play’», реалізуючи цілу низку функцій художнього тексту та закликаючи перекладачів до уваги й уважності під час їх відтворення. Акцент робиться на реаліях і словах із культурною конотацією, а також на тезі про необхідність багатовекторності знань для перекладачів подібного роду текстів. В якості прикладів використовується друга частина серії книжок А. Бредлі про Флавію де Люс в оригіналі та в українських перекладах. Зазначається, що специфіка детективних новел А. Бредлі полягає в поєднанні ознак канонічного детективу з ознаками дитячої детективної прози. Спільними є ядерні домінантні характеристики жанру. Відмінність пов’язана з віком головної героїні, що унеможливлює певні ‘дорослі’ дії, проте залишає незмінним прояв довіри оточуючих до розслідувача та його ‘непомітність’. В історіях про Флавію де Люс реалізуються основні функції художнього тексту, а також функції, притаманні саме дитячому детективу – протекціоністська та дидактична, проте перша є послабленою. Найважливішим принципом, якому підкоряються основні компоненти сюжету, є принцип ‘чесної гри’, який призводить до активізації ще однієї функції аналізованих історій – змагальної. Книжки А. Бредлі сповнені культурно-укоріненими одиницями, більшість з яких забезпечує реалізацію принципу ‘чесної гри’, моделює хронотоп, створює портрети персонажів і, найголовніше, стає тригерами розслідування. Різноманітність сфер культури, з якими пов’язані такі одиниці, пояснюється характерологією оригіналу, де кожен персонаж має власний, відмінний від інших вектор інтересів, які сукупно створюють повну картину того, що розуміється під «культурою». Всі ці знання поєднують героїв оригіналу, їх автора (А. Бредлі) і читача вихідних текстів. Читач перекладу може опинитися поза цим колом, якщо його апперцепційна база не співпадатиме з оригінальною. Тому головне завдання перекладача – залучити цільового реципієнта до цього кола всіма можливими засобами, в тому числі паратекстуальними.The article attempts to prove that the «children’s detective fiction» dictates attention to details that are part of the so-called “fair play doctrine”, realising a number of functions of a literary text and calling for translators to be attentive and careful when reproducing them. The emphasis is on realia and words with cultural connotations, as well as on the thesis that translators of such texts need to have multi‑vector knowledge. The second part of A. Bradley’s series of books about Flavia de Luce in the original and in Ukrainian translations is used as an example. It is noted that the specificity of A. Bradley’s detective novels is a combination of features of the canonical detective with features of children’s detective fiction. The nuclear dominant characteristics of the genre are common for them both. The difference is connected with the age of the protagonist, which makes certain ‘adult’ actions impossible, but leaves unchanged the investigator’s ‘invisibility’ and manifestation of trust to him /her. The stories about Flavia de Luce fulfil the main functions of a literary text, as well as the functions inherent in a children’s detective story – protectionist and didactic, but the former is weakened. The most important principle of the plot is the principle of ‘fair play’, which leads to the activation of another function of the analysed stories – the competitive one. A. Bradley’s books are full of culturally rooted units, most of which ensure the implementation of the principle of ‘fair play’. They can also model the chronotope, create character portraits and, most importantly, become triggers of investigation. The diversity of cultural spheres such units are associated with is explained by the characterology of the source text, where each character has their own vector of interests, different from the others’ ones. Being taken together these interests create a complete picture of what is called «culture». All this knowledge unites the characters of the source text, their author (A. Bradley) and the reader of the source texts. The reader of the target text may find themselves outside this circle if their apperceptual basse does not coincide with the original one. Therefore, the main task of the translator is to bring the target recipient into this circle by all adequate means, including paratextual possibilities
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОАКУМУЛЮЮЧИХ СИСТЕМ У СКЛАДІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК СУДЕН РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Get PDFOne of the topical areas of reducing fuel consumption and harmful substances into the environment is the additional use of thermal energy storage systems based on phase-change thermal energy storages as part of marine power plants, which allow pre-start up engine preparation and general vessel needs. The aim of the research is to determine the thermal energy storage systems efficient use indicators for pre-start up engine preparation and sanitary needs of personnel onboard under conditions of different marine power plants operational cycles. For three types of vessels, namely a cruise ship, a bulk carrier and a tanker, respectively, the use of thermal energy storage systems as part of diesel-electric and diesel plants is considered. The heat of exhaust gases from diesel engines was utilized in silencers-thermal energy storages with a phase change. The energy efficiency of the studied thermal energy storage systems was determined by the heat utilization and relative fuel economy, taking into account the selected materials and operating cycles of marine power plants. The use of thermal energy storage systems in marine diesel-electric and diesel plants at the expense of waste heat from exhaust gases has made it possible to expand the functionality of meeting the needs of power plants and personnel. As a result of mathematical modelling, a database was obtained to recommend the optimal choice of design solutions and operational characteristics of marine power plants with thermal energy storage systems. The use of the selected thermal energy storage materials in the thermal energy storage systems allows to obtain relative fuel savings per voyage on the level from 0.3 to 0.6% for the cruise ship, respectively. When using thermal energy storage system as part of the bulk carrier and tanker marine power plants with selected thermal energy storage materials for pre-start up preparation of the main engine and sanitary needs, the relative fuel savings per voyage is lower than for the cruise ship. So the possibility of more efficient use of thermal energy storage systems in these vessels requires coordination, which is associated with additional needs during the voyage.Одним з актуальних напрямків зменшення витрати палива та шкідливих речовин у навколишнє середовище є додаткове використання в складі суднових енергетичних установок теплоакумулюючих систем на базі теплових акумуляторів з фазовим переходом, що дозволяють забезпечити передпускову підготовку двигунів та загальносуднові потреби. Метою дослідження є визначення показників ефективного використання теплоакумулюючих систем для передпускової підготовки двигунів та санітарно-побутових потреб персоналу на борту судна в умовах різних експлуатаційних циклів суднових енергетичних установок. Для трьох типів суден, а саме круїзного лайнера, балкеру і танкеру відповідно розглянуто використання теплоакумулюючих систем у складі дизель-електричної та дизельних установок. Утилізація теплоти відпрацьованих газів дизельних двигунів здійснювалася в глушниках-теплоакумуляторах з фазовим переходом. Енергоефективність використання досліджених теплоакумулюючих систем визначалася показниками використання теплоти та відносної економії палива з урахуванням вибраних теплоакумулюючих матеріалів та експлуатаційних циклів суднових енергетичних установок. Використання в суднових дизель-електричних та дизельних установках теплоакумулюючих систем за рахунок скидної теплоти відпрацьованих газів дозволило розширити функціональні можливості забезпечення потреб енергетичних установок та персоналу. В результаті математичного моделювання отримано базу даних для рекомендації оптимального вибору проектних рішень та експлуатаційних характеристик суднових енергетичних установок з теплоакумулюючими системами. Використання в теплоакумулюючих системах вибраних матеріалів дозволяє отримати відносну економію палива за рейс на рівні 0,3…0,6% для круїзного лайнера. При використанні теплоакумулюючих систем в складі суднових енергетичних установок балкеру та танкеру з вибраними теплоакумулююючими матеріалами для передпускової підготовки головного двигуна та санітарно-побутових потреб відносна економія палива нижче ніж для круїзного лайнеру. Тому більш ефективне використання теплоакумуюючих систем у даних суднах потребує узгодження з додатковими потребами при здійсненні рейсу
SMART-КЛАСТЕРИ В ПОРТОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ПРИКЛАДНІ ОРІЄНТИРИ
Get PDFIntroduction. This article explores the prerequisites for the development of Smart Clusters within Ukraine’s port system as a forward-looking vector of technological transformation in maritime infrastructure. The concept of Smart Clustering is based on the convergence of spatial-infrastructural integration with the deployment of advanced digital technologies-such as the Internet of Things (IoT), artificial intelligence, blockchain solutions, and digital twins. This synergy enables a rethinking of port operations through network-based interaction, adaptability, and technological interconnectivity. Purpose. The aim of this research is to substantiate the Concept of Two-Level Smart Clusters as a tool for modernizing Ukraine's port system, capable of ensuring digital integration, environmental sustainability, and scalable interaction with global transport networks, taking into account leading international experience, current technological trends, and the strategic tasks of infrastructure recovery in the post-war period. Results. The paper systematizes theoretical approaches to port clustering, classifies cluster types, and analyzes their impact on port infrastructure efficiency. It highlights the essential role of spatial and infrastructural clustering in enhancing the connectivity of ports with national and international transport corridors. The study introduces the Concept of Two-Level Smart Ports Clusters (TL-SPC) / Two-Level Intelligent Port Clusters (TL-IPC), combining inter-port and intra-port integration to ensure scalability, functional cohesion, and adaptive capacity. Case studies from Europe (North Sea Mega Cluster) and Asia (Greater Bay Area, China) demonstrate the effectiveness of digital synergy within cluster-based port models. The research confirms that two-level clustering acts as a platform for the implementation of intelligent technologies (AI, blockchain, digital twins) and supports the transition toward sustainable, environmentally conscious port operations. The proposed model lays a strategic foundation for transforming Ukrainian ports into high-tech Smart infrastructure nodes capable of continuous digital interaction, efficient resource management, and seamless integration into global transport networks. Conclusions. The findings underscore that clustering is a key instrument in modernizing port systems. The TL-SPC/TL-IPC framework offers structural flexibility, digital integration, and enhanced innovation potential. The transition towards Global Smart Port Clusters (G-SPC) or Global Intelligent Port Clusters (G-IPC) represents the next evolutionary step, emphasizing comprehensive integration into the global transport infrastructure. For Ukraine, this concept offers a system-building foundation for post-war reconstruction and sustainable redevelopment of port infrastructure. It also calls for the development of a National Smart Port Strategy and individualized port development strategies based on specialization and infrastructural capacity.Вступ. У статті розглянуто передумови формування Smart-кластерів у портовій системі України як перспективного напряму технологічної трансформації морської інфраструктури. Концепція Smart-кластеризації ґрунтується на поєднанні просторово-інфраструктурної інтеграції з впровадженням цифрових технологій (IoT, штучного інтелекту, блокчейн-рішень, цифрових двійників), що дозволяє переосмислити організацію портових процесів на основі мережевої взаємодії, адаптивності та технологічної взаємопов’язаності. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні Концепції дворівневих Smart-кластерів як інструменту модернізації портової системи України, здатного забезпечити цифрову інтеграцію, екологічну сталість і масштабовану взаємодію з глобальними транспортними мережами, з урахуванням провідного міжнародного досвіду, актуальних технологічних трендів і стратегічних завдань інфраструктурного відновлення у поствоєнний період. Результати. У статті систематизовано теоретичні підходи до кластеризації портів, класифіковано типи портових кластерів, проаналізовано їхній вплив на ефективність портової інфраструктури. Розкрито ключову роль просторово-інфраструктурної кластеризації у взаємодії портів із національними та міжнародними транспортними мережами. Запропоновано Концепцію дворівневих Smart Port кластерів (Concept of Two-Level Smart Ports Clusters, TL-SPC) / Дворівневих Інтелектуальних портових кластерів (Concept of Two-Level Intelligent Port Clusters, TL-IPC), що поєднує міжпортову та внутрішньопортову інтеграцію, забезпечуючи масштабованість, функціональну цілісність і адаптивність. Розглянуто приклади формування Smart-кластерів у Європі (Північноморський мегакластер) та Азії (Greater Bay Area, Китай), що підтверджують ефективність цифрової синергії у кластерних моделях. Встановлено, що дворівнева кластеризація слугує платформою для впровадження інтелектуальних технологій (штучного інтелекту, блокчейну, цифрових двійників) та сприяє екологічній трансформації. Запропонована модель формує стратегічну основу для трансформації українських портів у високотехнологічні інфраструктурні Smart-обʼєкти, здатні забезпечувати безперервну цифрову взаємодію, раціональне управління ресурсами та інтеграцію до глобальних транспортних мереж. Висновок. Дослідження підтвердило, що кластеризація є ключовим інструментом модернізації портових систем. Концепція TL-SPC/TL-IPC забезпечує структурну гнучкість, цифрову інтеграцію та підвищує інноваційний потенціал портів. Перехід до Глобальних Smart Port кластерів (Global Smart Port Clusters, G-SPC) або Глобальних Інтелектуальних портових кластерів (Global Intelligent Port Clusters, G-IPC) є наступним етапом еволюції портових систем, що передбачає комплексну інтеграцію в глобальну транспортну інфраструктуру. Запропонована концепція для України формує системоутворюючу основу для післявоєнного відновлення портової інфраструктури та її подальшого сталого розвитку, а також вимагає розроблення Національної Smart Port Стратегії та персоналізованих стратегій розвитку портів з урахуванням їхньої спеціалізації та інфраструктурного потенціалу
COMMUNICATIVE TACTICS OF EMPHASIZED SHORT RESPONSE IN SMALL TALK (BASED ON THE SAMPLES FROM THE ARTISTIC ENGLISH-LANGUAGE FILM DISCOURSE)
Get PDFСтаттю присвячено дослідженню комунікативної тактики підкреслено короткого реагування у світському мовленні. Матеріалом дослідження вибрано художній англомовний кінодискурс, з якого методом суцільної вибірки виокремлено епізоди, у яких персонажі, залучені до світської бесіди, послуговуються досліджуваною тактикою. Актуальність проведення дослідження зумовлено тим, що вивчення стратегії дистанціювання здійснюється в лінгвістичному аспекті, не у психологічному, також комунікативну тактику підкреслено короткого реагування вперше досліджено в лінгвістичному аспекті, що потребує більш детального вивчення. Метою статті є встановлення мовленнєвих засобів тактики підкреслено короткого реагування у світському мовленні на підставі аналізу прикладів із власного фактичного матеріалу на основі сучасного художнього англомовного кінодискурсу. У статті обговорюються наявні в лінгвістиці визначення комунікативної стратегії та комунікативної тактики, яка підпорядковується комунікативній стратегії. Досліджувану тактику запропоновано віднести до комунікативної стратегії дистанціювання, яка уможливлює регулювання ступеня близькості або відстані між співбесідниками. Стратегія дистанціювання належить до копінг-стратегій подолання стресу. Комунікація є складним процесом обміну інформацією та виступає напруженою ситуацією для співрозмовників. У стресових обставинах мовець інтуїтивно вибирає комунікативні стратегії і тактики для розмови, залежно від свого емоційного стану. У світській бесіді коротке, лаконічне реагування на репліки співрозмовника є захисною реакцією мовця на стресову ситуацію. За даними нашої вибірки, у світській розмові тактика підкреслено короткого реагування здебільшого реалізована заперечувальними словами “no” або “not”, твердженням “That’s right”, повторенням попередньої репліки, вигуком “Yeah!”, неповними реченнями, короткими, стриманими фразами, проте, за правилами світської бесіди, увічливими.The article is devoted to the study of the communicative tactics of emphasized short response in small talk. The material of the research is the artistic English-language film discourse, from which the episodes have been singled out in which the participants of small talk use the tactics of emphasized short response. The relevance of the research is due to the fact that the study of the distancing strategy is carried out in the linguistic aspect, not in the psychological, also the communicative tactics of emphasized short response was first studied in the linguistic aspect, which requires a more detailed study. The aim of the article is to establish the speech means of the tactics of emphasized short response in small talk based on the analysis of examples from selected data from modern English-language artistic film discourse. The article provides linguistic definitions of communicative strategy and communicative tactics that are subordinate to communicative strategy. The studied tactics is proposed to be attributed to the communicative strategy of distancing, which makes it possible to regulate the degree of closeness or distance between interlocutors. The strategy of distancing refers to coping strategies for overcoming stress. Communication is a complex process of exchanging information and is a tense situation for interlocutors. In stressful circumstances, the speaker intuitively chooses communicative strategies and tactics for conversation, depending on his/hers emotional state. In a small talk, the speaker’s defensive reaction to a stressful situation is a short, concise response to the interlocutor’s remarks. According to selected data, in small talk, the tactics of an emphasized short response is mostly implemented with the negative words “no” or “not”, the statement “That’s right”, repetition of the previous remark, the exclamation “Yeah!”, incomplete sentences, short, restrained phrases, however polite, according to the rules of small talk
THE IDEAS OF FERDINAND DE SAUSSURE IN THE CONTEXT OF A COMPETENCY-BASED APPROACH TO FOREIGN LANGUAGE TEACHING: AN INTERDISCIPLINARY PERSPECTIVE
Get PDFУ статті досліджено ідеї Ф. де Сосюра, одного з основоположників сучасної лінгвістики, у контексті їх застосування в компетентнісному підході до навчання іноземних мов. Особливу увагу приділено концепції поділу мови на мову (langue), мовлення (parole) та мовленнєву діяльність (langage), яка стала базовою у структуралістських дослідженнях і вплинула на розвиток низки дисциплін, як-от семіотика, психолінгвістика, соціолінгвістика та педагогіка. Аналізовано, як ці ідеї співвідносяться із сучасними підходами до навчання мов, що передбачають інтеграцію знань про мову як систему та її використання в реальних комунікативних ситуаціях. Структурний підхід до мови, запропонований Ф. де Сосюром, прокладає шлях до виокремлення ключових аспектів навчання: граматики, лексики, фонетики, а також розвитку навичок говоріння, письма, читання і аудіювання. З огляду на це у статті розглянуто два основні педагогічні підходи: структурний, орієнтований на системний аналіз мови, та комунікативний, що фокусується на мові як діяльності. Поєднання цих підходів у межах компетентнісного підходу сприяє формуванню здатності здобувачів освіти застосовувати знання, уміння та навички в реальних життєвих ситуаціях. Окрім того, у статті розглянуто розвиток ідей Ф. де Сосюра у працях видатних представників структуралізму (Луї Єльмслев, Роман Якобсон, Клод Леві-Строс), семіотики (Чарльз Морріс), психолінгвістики (Ноам Хомський) і філософії мови (Мішель Фуко, Жак Дерріда). Висвітлено також український контекст інтерпретації цих ідей, зокрема у працях Олександра Потебні та Юрія Шевельова, які адаптували концепції структуралізму для дослідження слов’янських мов. У статті наголошено, що структуралістська модель, яка аналізує мову як систему знаків, має не тільки теоретичне, а й практичне значення для викладання іноземних мов. Особливо це стосується балансу між формуванням мовної компетенції (опанування правил, структур, лексики) та розвитком комунікативних умінь, необхідних для міжкультурної взаємодії. Зроблено висновок, що ідеї Ф. де Сосюра залишаються актуальними у світлі сучасних освітніх потреб і дають змогу створювати міждисциплінарні моделі навчання, які поєднують лінгвістику, педагогіку та когнітивні науки.The article explores the ideas of Ferdinand de Saussure, one of the founders of modern linguistics, in the context of their application to the competence-based approach to foreign language teaching. Particular attention is paid to the concept of dividing language into langue (language system), parole (speech), and langage (language activity), which became fundamental in structuralist studies and influenced the development of various disciplines such as semiotics, psycholinguistics, sociolinguistics, and pedagogy. The study analyzes how these ideas correlate with modern approaches to language teaching, which integrate knowledge of language as a system with its use in real communicative situations. The structural approach to language, proposed by Saussure, makes it possible to identify key aspects of teaching: grammar, vocabulary, phonetics, as well as the development of speaking, writing, reading, and listening skills. In this regard, the article examines two main pedagogical approaches: the structural approach, focused on systematic language analysis, and the communicative approach, emphasizing language as an activity. The integration of these approaches within the competence-based framework fosters the ability of learners to apply knowledge, skills, and abilities in real-life situations. Furthermore, the article examines the development of Saussure’s ideas in the works of prominent structuralist scholars (Louis Hjelmslev, Roman Jakobson, Claude Lévi-Strauss), semiotics (Charles Morris), psycholinguistics (Noam Chomsky), and philosophy of language (Michel Foucault, Jacques Derrida). The Ukrainian context of interpreting these ideas is also highlighted, particularly the works of Olexandr Potebnja and Yurii Shevelov, who adapted structuralist concepts for the study of Slavic languages. The article emphasizes that the structuralist model, which analyzes language as a system of signs, has both theoretical and practical significance for foreign language teaching. This is especially relevant for balancing the development of linguistic competence (mastery of rules, structures, and vocabulary) with the enhancement of communicative skills necessary for intercultural interaction. It concludes that Saussure’s ideas remain relevant in addressing modern educational needs, allowing for the creation of interdisciplinary teaching models that integrate linguistics, pedagogy, and cognitive sciences
КОГНІТИВНИЙ ВИМІР ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ВІРША В. БЛЕЙКА «THE CHIMNEY SWEEPER» (SONGS OF INNOCENCE)
Get PDFThe article explores the polysemantic nature of William Blake’s poem “The Chimney Sweeper” from his collection “Songs of Innocence”. The work deeply reflects social issues and artistic complexity, shedding light on the tragic plight of child chimney sweeps in 18th-century English society. It addresses themes of child exploitation, religious consciousness, and lost innocence. Although numerous studies have examined the poem from various perspectives – ambiguity of moral justice, paradoxical consolation, interaction between text and visual design, the influence of language on ideological indoctrination, historical allusions and social context, criticism of church discourse, Marxist interpretations – the cognitive mechanisms shaping deep emotional reception have remained underexplored. The study identifies core frames that shape the reader’s perception: “Child Labor and Exploitation,” (revealing the harsh reality of a child’s life and the absence of parental protection); “Religious Consolation and False Consciousness,” (portraying religion’s role in shaping the worldview of the oppressed and their passive acceptance of fate); “Lost Innocence and Nature,” (creating a contrast of brutal reality with lost freedom and harmony). The study examines conceptual metaphors presented in the image of “coffins of black,” the chimney as a site of entrapment, liberation and washing in the river, and the dehumanization of children’s lives. Key image schemas are also revealed: “Container” (the chimney as a container); “Path” (both the literal movement through chimneys and the metaphorical path to salvation); “Force” / “Resistance” (representing the power imbalance and inner resilience of children); and “Verticality” (movement within chimneys and the rupture between degraded existence and the idealized world of freedom). By employing cognitive-linguistic analysis, the study integrates various interpretations of the poem, demonstrating how the bodily, emotional, and spiritual are woven into a unified cognitive model of human interaction. Prospects for future research include a comparative analysis of Ukrainian translations of Blake’s works.Статтю присвячено дослідженню полісемантизму вірша Вільяма Блейка «The Chimney Sweeper» зі збірки «Songs of Innocence». Цей твір глибоко оприявнює соціальні проблеми та художню багатогранність, висвітлюючи трагічне становище дітей-сажотрусів у тогочасному англійському суспільстві, порушуючи питання дитячої експлуатації, релігійної свідомости та втраченої невинности. Незважаючи на неабияку кількість наукових розвідок, які проаналізували вірш у таких аспектах як суперечливість морального судження, парадоксальну природу розради, взаємодію тексту з візуальним оформленням, вплив мови на ідеологічну індоктринацію, історичні алюзії та соціальний контекст, критику церковного дискурсу, марксистські інтерпретації та аналіз метафор, утім когнітивні механізми, що формують глибинну емоційну рецепцію, залишаються недостатньо висвітленими. У роботі виділено ключові фрейми, що формують читацьке сприйняття: «дитяча праця та експлуатація» (розкриває жорстокі реалії буття дитини та відсутність батьківського захисту); «релігійна розрада та хибна свідомість» (показує роль релігії у формуванні світогляду пригноблених та їхнє пасивне прийняття долі); «втрачена невинність та природа» (створює контраст із жорстокою реальністю, символізуючи втрачену свободу та гармонію). Досліджено концептуальні метафори, які представлені в образі «чорних трун», димоході як місці ув’язнення, звільненням та омиванням у річці дегуманізацєю дитячого життя. Виявлено ключові образні схеми: «вмістилище» (димохід як контейнер); «шлях» (як буквальний рух димарями, так і метафоричний шлях до спасіння); «сила» / «опір» (висвітлює дисбаланс влади та внутрішню стійкість дітей); та «вертикальність» (рух у димарях і розрив між приниженим становищем та омріяним світом свободи). Застосування когнітивно-лінгвістичного аналізу вможливило інтегрування різних інтерпретацій вірша, показавши, як тілесне, емоційне та духовне сплітаються в єдину когнітивну модель людської взаємодії. Перспективи подальших досліджень полягають у порівняльному аналізі українських перекладів творів Вільяма Блейка
CHALLENGES FOR TEENAGERS IN SHORT STORIES BY J.M.G. LE CLÉZIO
Get PDFУ статті досліджено звернення в новелістиці Ж.М.Г. Ле Клезіо до періоду підлітковості, що постає як час випробувань і формування особистості через вибори в житті. Звернення до новел збірки «Серце палає та інші романси», що функціонує як дзеркальна до зображення образів підлітків-хлопців у збірці «Мондо та інші історії», оскільки тут уже панівними є образи дівчат-підлітків із різними долями, різними ідентичностями, визначає актуальність дослідження. Вивчено особливості конструювання простору дитинства й проблеми, з якими зіштовхуються дівчата-підлітки, символічність цих образів, прослідковано процес формування ідентичності дівчини-підлітка й те, як переміщення в просторі/подорож-ініціація впливає на формування ідентичності. Визначено основну характеристику як дитинство-як-не-радість, бо зіткнення з реальністю змушує дівчат-підлітків занадто швидко дорослішати й утрачати свою дитячу чистоту й наївність. Констатуємо, що втеча є лейтмотивом не тільки в романістиці, а й у новелістиці Ле Клезіо: у цій втечі від реальності персонажі реалізуються через пошук пригод, кохання; утеча функціонує як подорож-ініціація задля віднайдення своєї ідентичності. Виділені проблеми насильства над дітьми та маніпулювання дитячою сексуальністю. Спостерігаємо, що новели збірки порушують питання вибору підлітків і важливості мати дитинство-як-радість для наступного формування повноцінної особистості. Визначені головні топоси дитинства-підлітковості: вулиця, дім, в’язниця, велике місто. Головними маркерами дитинства-підлітковості на прикладі образів дівчат-підлітків виділені безтурботність, страждання, бунт, самотність, утеча, пошук ідентичності й бажання жити. Виявлені символічні об’єкти- атрибути-щастя: собака, рука в руці, вода, фотографія («Серце палає»), прізвище, ніч («Шукачки пригод»). Констатуємо, що новелістика Ж.М.Г. Ле Клезіо репрезентує дитинство/підлітковість-як-радість-наперекір-усьому, що вписує його в контекст авторів літератури про дітей і дитинство. Відзначаємо поліадресованість новелістики Ж.М.Г. Ле Клезіо: від дорослої аудиторії до підліткової.The article examines the period of adolescence, which is a time of challenges and formation of the personality through choices in life according to J.M.G. Le Clézio. The appeal to the novels of the short stories collection “Burning Heart and Other Romances” acknowledges the relevance of our study: іt functions as a mirror image of the characters of adolescent boys in the collection “Mondo and Other Stories”, as here the images of teenage girls with different fates and different identities are dominant. The peculiarities of constructing the space of childhood and the problems faced by adolescent girls, the symbolism of these images have been studied; the process of forming the identity of an adolescent girl has been traced, and how movement in space/journey-initiation affects identity formation has been underlined. The article identifies the main characteristic as childhood-as-not-joy, because the collision with reality makes adolescent girls grow up too quickly and lose their childish purity and naivety. It had been stated that escape is a leitmotif not only in Le Clézio’s novels but also in his short stories: in this escape from reality, the characters are realized through the search for adventure and love; escape functions as a journey of initiation to find their identity. The short stories in the collection raise the issue of teenagers’ choices and the importance of having a joyful childhood for the subsequent formation of a full-fledged personality. The main topoi of adolescence have been identified: street, home, prison, big city. The main markers of childhood and adolescence on the example of the images of adolescent girls are: carelessness, suffering, rebellion, loneliness, escape, search for identity and the desire to live. The symbolic objects-attributes of happiness have been identified: dog, hand in hand, water, photograph, surname, night. The problems of child abuse and manipulation of child sexuality have been highlighted
ДИСКУРСИВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ «УКРАЇНСЬКОГО БІЖЕНЦЯ» В СУЧАСНИХ АМЕРИКАНСЬКИХ МЕДІА
Get PDFThe current paper analyzes the lexical and stylistic mechanisms of the construction of the Ukrainian refugee image in contemporary media discourse, with a particular focus on The New York Times, a leading American newspaper. Media discourse is understood here as a field of mass communication that implies multiple linguistic practices and information flows. Media discourse is notable for its multimodality, interdiscursivity, dynamics, and its addressing of a large and heterogeneous audience. One of the defining features of modern media discourse is its increasing intertextuality and the fluid boundary between written and oral communication, which causes it to transform traditional forms of language. The semantic analysis showed that the Ukrainian refugee is most commonly represented through invoking large numbers of displaced persons (15%) in host countries (11%), successful employment outcomes outside of their home nation (11%), and border crossing problems (9%). Additional frequent themes are U.S. sponsorship programs (8%), temporary returns to Ukraine for healthcare (8%), and access to education (7%). The other theme fields appeared less frequently (6% to 4%). Overall, Ukrainian refugees in the discourse being examined are represented primarily through quantitative information, host countries' reactions, and success of integration, and to a lesser extent through personal experiences of displacement or leaving. Stylistic analysis of the articles in The New York Times indicates a preference for metonymy, where countries or governments are used to refer to citizens or government officials. Epithets are recurrent, used both to convey the refugees' plight and the contrast with their new, more hopeful environment. Metaphors conveying the influence of external conditions, political or natural, on the refugees' lives also contribute to the richness of the discourse style. Out of 442 stylistic devices identified, metonymy accounted for 30%, epithets for 19%, metaphors for 17%, and special syntactic constructions for 14%. The remaining devices were used with a lesser frequency (0.2%). These findings suggest that the use of stylistic devices plays an important role in creating the verbal image of Ukrainian refugees in U.S. media. Additional studies may entail comparing the representation of Ukrainian refugees in the media of other English-speaking countries.У статті аналізуються лексичні й стилістичні механізми конструювання образу українського біженця в сучасному медіадискурсі з особливим акцентом на The New York Times, провідній американській газеті. Медіадискурс розуміється як сфера масової комунікації, що передбачає численні лінгвістичні практики й інформаційні потоки. Медіадискурс вирізняється своєю мультимодальністю, інтердискурсивністю, динамічністю та зверненням до великої й неоднорідної аудиторії. Однією з визначальних рис сучасного медіадискурсу є його все більша інтертекстуальність і плинна межа між письмовою й усною комунікацією, що змушує його трансформувати традиційні форми мови. Семантичний аналіз показав, що український біженець найчастіше представлений через велику кількість переміщених осіб (15%) у країнах перебування (11%), успішні результати працевлаштування за межами рідної країни (11%) і проблеми з перетином кордону (9%). Додатковими частими темами є програми спонсорства США (8%), тимчасове повернення до України для отримання медичної допомоги (8%) і доступ до освіти (7%). Інші тематичні поля з’являлися рідше (від 6% до 4%). Загалом українські біженці в досліджуваному дискурсі представлені переважно кількісною інформацією, реакцією країн, що приймають, та успіхом інтеграції, меншою мірою через особистий досвід переміщення або виїзду. Стилістичний аналіз статей у The New York Times указує на перевагу метонімії, де країни чи уряди використовуються для позначення громадян чи урядовців. Епітети є повторюваними, використовуються як для передачі тяжкого становища біженців, так і для контрасту з їхнім новим, більш обнадійливим середовищем. Метафори, що передають вплив зовнішніх умов, політичних чи природних, на життя біженців, також сприяють багатству стилю дискурсу. Із 442 виявлених стилістичних прийомів метонімія становила 30%, епітети – 19%, метафори – 17%, а спеціальні синтаксичні конструкції – 14%. Решта прийомів використовувалися з меншою частотою (0,2%). Ці результати свідчать про те, що використання стилістичних прийомів відіграє важливу роль у створенні вербального образу українських біженців в американських ЗМІ. Додаткові дослідження можуть включати порівняння репрезентації українських біженців у ЗМІ інших англомовних країн
STRUCTURAL PATTERNS AND COMMUNICATIVE ROLES OF VOCATIVES IN EARLY MODERN ENGLISH CORRESPONDENCE
Get PDFУ статті здійснено ґрунтовний аналіз епістолярних вокативів у листуванні ранньоновоанглійського періоду з погляду їх структурних і прагматичних характеристик. У розвідці доведено, що досліджувані форми звертання функціонували для встановлення тону, рівнів формальності й соціальної динаміки, властивих для ранньоновоанглійської комунікації. Увагу також зосереджено на різноманітних зразках і контекстуальних особливостях вокативів, їх ключової ролі в реалізації стратегії ввічливості, близькості чи авторитету, яка унаочнює ієрархічні відносини й відповідні соціальні норми. У досліджуваних текстах звертання є важливими функціональними елементами, виконують важливу смислорозрізнювальну роль, важливе функціональне навантаження у відносинах між адресантом та адресатом. Відсутність структурного показника для позначення звертання в англійській мові зумовлює їх синтаксичну гнучкість. Мовці використовували різноманітні іменникові словосполучення й характерні інтонаційні моделі для вираження прямого звертання, тим самим посилюючи емоційний і реляційний контекст повідомлення. Окрім цього, у статті виявлене прагматичне значення навантаження вокативів, засоби втілення намірів мовця та його ставлення до адресата. Кожний вокатив містить відповідний, соціально зумовлений рівень поваги, і його вилучення або заміна може змінювати комунікативний намір адресанта. Листування між такими впливовими особами, як Джон Меннерс і Бесс, вдова, графиня Шрусбері, а також листи Анни Болейн до кардинала Томаса Волсі ілюструють персоналізацію взаємодії між учасниками комунікації, створення емоційного контакту між ними засобами вокативів. Матеріал дослідження демонструє роль епістолярних вокативів у встановленні відповідного тону й залученні адресата, уможливлює розуміння ранньоновоанглійських культурних і комунікативних практик.The article presents a thorough analysis of epistolary vocatives in Early Modern English correspondence from the perspective of their structural and pragmatic characteristics. The study demonstrates that the examined forms of address functioned to establish tone, levels of formality, and the social dynamics typical of Early Modern English communication. Attention is also given to the variety of vocative patterns and their contextual features, as well as their key role in realizing strategies of politeness, intimacy, or authority, thereby reflecting hierarchical relationships and corresponding social norms. In the analyzed texts, vocatives are essential functional elements, carrying significant semantic distinctions and playing an important communicative role in the relationship between sender and recipient. The lack of a structural marker for vocatives in English accounts for their syntactic flexibility. Speakers employed various noun phrases and characteristic intonation patterns to express direct address, thereby enhancing the emotional and relational context of the message. Additionally, the article reveals the pragmatic significance of vocatives as a means of expressing the speaker’s intentions and attitude toward the addressee. Each vocative carries a socially conditioned level of respect, and its omission or substitution can alter the speaker’s communicative intent. Correspondence between such influential figures as John Manners and Bess, the dowager Countess of Shrewsbury, as well as the letters of Anne Boleyn to Cardinal Thomas Wolsey, illustrate the personalization of interaction and the creation of emotional contact through the use of vocatives. The research material highlights the role of epistolary vocatives in setting the appropriate tone and engaging the addressee, offering valuable insights into the cultural and communicative practices of Early Modern English society
HYPER-HYPONYMY AS A MANIFESTATION OF THE SYSTEMATIC NATURE OF TERMINOLOGICAL UNITS IN THE FIELD OF NATURAL HISTORY MUSEUM STUDIES
Get PDFУ статті визначено роль гіперо-гіпонімних відношень як вияву системності природничомузейної справи. Охарактеризовано погляди термінологів на явище гіперо-гіпонімії, яка забезпечує ієрархічну організацію галузевих терміносистем. Проаналізовано закономірності та специфіку гіперо-гіпонімної організації української терміносистеми природничомузейної справи, охарактеризовано сутність лексико-семантичного явища гіперо-гіпонімії та його представлення в музейній терміносистемі природничого профілю. Здійснено аналіз структури гіперо-гіпонімних відношень і наведено характерні приклади гіперо-гіпонімних груп, що функціонують у досліджуваній терміносистемі. Виявлено, що гіперонімом виступає родовий термін, від якого утворюються похідні гіпонімні терміни. Кожен із наступних утворених термінів у змісті зберігає значення родового поняття, водночас відбувається конкретизація видової розбіжності («експозиція» → «експозиція систематична», «експозиція тематична»; «фація» → «фація біогеографічна», «фація геологічна», «фація фізико-географічна»). Описано «правильні» (групи, до яких входять два гіпоніми, що утворюються протиставленням за наявністю або відсутністю визначеної ознаки: « препарати мокрі» – «препарати сухі»; «птахи осілі» – «птахи перелітні») і «неправильні» (такі, що містять більше двох гіпонімів: «зал» – «зал виставковий», «зал вступний», «зал колекційний», «зал меморіальний») родо-видові групи, установлено в досліджуваній терміносистемі кількісне переважання «неправильних» таких груп. Здійснено аналіз гіперо-гіпонімних відношень за різними класифікаційними ознаками (гіперонім «колекція» (гіпоніми за: типом функціонування, тематичною спрямованістю, меморіальним значенням, навчальною метою, приналежністю), гіперонім «фонд» (гіпоніми за: призначенням, галузевим спрямуванням). Простежено наявність різноманітного арсеналу формальних засобів вираження родо-видових зв’язків. Дослідження показало, що прикметники, дієприкметники й іменники із прийменниками (або без них) у досліджуваній галузі є лексичними засобами вираження гіперо-гіпонімних відношень.This article defines the role of hyper-hyponymic relations as a manifestation of the systematic structure of natural history museums. It characterizes terminologists’ perspectives on the phenomenon of hyperhyponymy, which ensures the hierarchical organization of industry-specific terminological systems. The study analyzes the patterns and specifics of hyper-hyponymic organization within the Ukrainian terminological system of natural history museums. It also explores the lexical-semantic nature of hyper-hyponymy and its representation in the terminological system of museums with a natural history focus. The structure of hyperhyponymic relations is examined, and typical examples of hyper-hyponymic groups functioning within the analyzed terminological system are provided. The findings reveal that a hyperonym serves as a generic term, from which hyponymic terms are derived. Each derived term retains the meaning of the generic concept while introducing specific divergence (e.g., “exposition” → “systematic exposition”, “thematic exposition”; “facies” → “biogeographical facies”, “geological facies”, “physical-geographical facies”). The study distinguishes between “correct” genus-specific groups (those with two contrasting hyponyms based on the presence or absence of a particular feature, such as “wet preparations” vs. “dry preparations”, or “sedentary birds” vs. “migratory birds”) and “incorrect” groups (those containing more than two hyponyms, such as “hall” → “exhibition hall”, “entrance hall”, “collection hall”, “memorial hall”). The quantitative predominance of “incorrect” groups in the studied terminological system is established. Hyper-hyponymic relations are analyzed based on various classification criteria, such as hyperonym “collection” (with hyponyms classified by type of functioning, thematic orientation, memorial significance, educational purpose, or affiliation) and hyperonym “fund” (with hyponyms classified by purpose or industry orientation). The study also identifies the diverse range of formal means to express genus-specific relations. Adjectives, participles, and nouns (with or without prepositions) are found to be the primary lexical tools for expressing hyper-hyponymic relations in the analyzed field