Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
CONCEPTUAL SPHERE OF VIRGINIA WOOLF’S STYLE (BASED ON VIRGINIA WOOLF’S NOVEL “TO THE LIGHTHOUSE”
Get PDFСтаттю присвячено концептуальній сфері стилю відомої британської письменниці Вірджинії Вульф. Увагу зосереджено на концептуальній картині світу британської вікторіанської сім’ї. Відмінності між чоловічим і жіночим способом мислення, їх поведінкою та життям утворюють прототипи концептуальної сфери. Автори досліджують концептуальну сферу стилю Вірджинії Вульф, яка здебільшого містить такі концепти, як Природа, Час, Простір, Життя, Сім’я, Чоловічі й Жіночі Відносини, Професія, Смерть, Симпатія та Емпатія, Творчість, Свобода й Незалежність, Воскресіння та Вічність. Згадані концепти споріднені, поєднані та залежні одне від одного, що показує загальний розвиток життя та сутність людської природи. У свідомості жінки живе ідея про вічність, радість буття й пізнання істини. Природа чоловічої свідомості, навпаки, орієнтована на пріоритет матеріального світу. Концепт «Життя» тісно співвідноситься з концептом «Природа», матеріальною силою землі та з філософським концептом «Час». Час ототожнюється як універсальний розвиток процесу життя на землі, формування сутності особистості та визначення людської душі, де немає чітких меж між минулим і теперішнім. Концепт «Творчість», що визначається в романі «До Маяка» як основний, тісно пов’язаний із живописом і є проявом індивідуальності та незалежності головної героїні роману Лілі Бріско. Творчість у житті Лілі є прихистком від песимізму й печалі, свої переживання вона трансформує в можливість написання картин. Діяльність Лілі Бріско націлена на створення духовних і матеріальних цінностей та пройнята елементами нового змісту, вдосконалення й розвитку. Вірджинія Вульф стурбована проблемами взаєморозуміння й гармонії стосунків між жінкою і чоловіком. Ця природна сутність відображена на прикладі вікторіанської сім’ї Ремзі в концептах роману Сім’я, Професія та Симпатія. Постулюється ідея, що світобачення Вірджинії Вульф, як жінки-письменниці за часів вікторіанської Англії, не залежить від загальновизнаних суспільних стереотипів про неспроможність жінок писати художні твори, малювати картини чи займатися наукою, тобто творити нове розуміння світу у своїй свідомості.The paper is devoted to the conceptual sphere of the famous British writer Virginia Woolf’s style, based on her novel “To the Lighthouse”. Attention is focused on the world’s picture of the British Victorian family. Differences between male and female points of view, their perspectives, behavior and obligations constitute the prototypes of the conceptual sphere. The authors examine the conceptual sphere of Virginia Woolf’s style which, for the most part, consists of such concepts as Nature, Time, Space, Life, Family, Male and Female Relationships, Profession and Work, Death, Sympathy and Empathy, Creativity, Freedom and Independence, Resurrection and Eternity. They are meaningfully related, joined and dependent on each other as they show the universal development of life, the creation of the essence of a person’s nature and the estimation of the individual’s soul. The idea of eternity, joy of being and perception of truth exist in a woman’s consciousness. The male images of the novel make attractive to the general public the idea of materialistic preference. On the contrary, the female images are inclined much to the idealistic world. The concept of “Life” is closely connected with the concept of “Nature”, the physical force of the earth and the concept of “Time” as the continued existence of human beings and events. The concept of “Creativity” could be identified as one of the main concepts in the novel. In the novel “То the Lighthouse” creativity is closely connected with the painting, being manifested in the combination of characteristics and features that form an individual’s distinctive character of a woman. Virginia Woolf interfered with the arrangement of understanding and harmonization of relations between a man and a woman. The contrast of their social roles, shown in the prototypes of the Victorian family of Mr. and Mrs. Ramsays, is displayed in the concepts “Family”, “Profession” and “Sympathy”. It is postulated the idea that Virginia Woolf’s feminine psychology across Victorian England doesn’t depend on the usually acknowledged social stereotypes about the incapability of a woman to become a writer, a painter or a poet, namely to create something new and be opposed to generally accepted norms and standards
USE OF NEURAL MACHINE TRANSLATION SYSTEM TOOLS IN TRANSLATION OF MEDIA TEXTS
Get PDFСтаття присвячена питанню використання нейронної системи під час машинного перекладу (Neural Machine Translation, NMT), яка є новітнім способом роботи з перекладом. Машинний нейронний переклад є однією з найдинамічніших сфер сучасної прикладної лінгвістики, що значно покращується під впливом штучного інтелекту. Попри це, результати перекладу залишаються неоднорідними за якістю, особливо в межах вузькоспеціалізованих або емоційно забарвлених текстів. У фокусі – точність, адекватність і контекстуальність перекладів, а також механізми постредагування як невід’ємної частини роботи перекладача з машинним перекладом із використанням електронних баз даних. У межах дослідження особливу увагу приділено морфосинтаксичним трансформаціям, адекватності лексичної відповідності, а також збереженню логіко-семантичної цілісності перекладеного тексту. Аналіз постредагування показав, що більшість критичних помилок є не випадковими, а повторюються систематично. Це дає змогу створити напівавтоматизовані інструменти для редагування, зокрема вбудовані підказки щодо термінології, перевірку стилістичної відповідності, автоматичну заміну калькованих конструкцій. Крім того, перспективним напрямом є навчання систем на фахових двомовних базах, які містять терміни з галузей медицини, права, економіки тощо. Як результат вивчення проблеми встановлено, що сучасні системи машинного перекладу, зокрема нейронні моделі, є ефективними інструментами для перекладу загальномовних і технічних публіцистичних текстів. Однак під час роботи з вузькоспеціалізованими або стилістично складними текстами виникають значні труднощі, пов’язані з передаванням термінології, стилістики й контексту. Підвищення ефективності машинного нейронного перекладу можливе лише за умови інтеграції постредагування, а також навчання систем на якісних фахових корпусах. Розроблений алгоритм редагування може слугувати методичним інструментом для перекладачів, студентів-філологів і фахівців, що працюють з іноземними текстами. Цей підхід допомагає покращити якість автоматичного перекладу порівняно з попередніми методами, такими як статистичний або фразовий переклад.This article focuses on the use of a neural system in Neural Machine Translation (NMT), which is a new way of working with translation. Machine neural translation is one of the fastest growing areas of modern applied linguistics, which is being significantly improved by artificial intelligence. Nevertheless, translation results remain uneven in quality, especially in highly specialised or emotionally charged texts. The focus is on the accuracy, adequacy, and contextuality of translations, as well as post-editing mechanisms as an integral part of a translator's work with machine translation using electronic databases. The study pays special attention to morphosyntactic transformations, adequacy of lexical matching, and preservation of the logical and semantic integrity of the translated text. The post-editing analysis showed that most critical errors are not accidental, but are repeated systematically. This makes it possible to create semi-automated editing tools: for example, built-in terminology hints, stylistic consistency checks, and automatic replacement of calqued structures. Another promising area is training systems on professional bilingual databases containing terms from the fields of medicine, law, economics, etc. As a result of the study of the problem, it was found that modern machine translation systems, in particular neural models, are effective tools for translating general and technical journalistic texts. However, when dealing with highly specialised or stylistically complex texts, significant difficulties arise in terms of conveying terminology, style and context. Improving the efficiency of machine neural translation is only possible if postediting is integrated and the systems are trained on high-quality professional corpora. The developed editing algorithm can serve as a methodological tool for translators, philology students, and specialists working with foreign texts. This approach helps to improve the quality of automatic translation compared to previous methods, such as statistical or phrase translation
SPECIFICITY OF SYNTACTIC CONSTRUCTIONS WITH FOREIGN LANGUAGE INFORMATION IN THE NOVEL V. LYSA “IVAN I CHORNA PANTERA”
Get PDFУ статті розглянуто складні синтаксичні конструкції зі зразками чужої мови, представлені в тексті роману В. Лиса «Іван і Чорна Пантера». Проаналізовано насамперед одиниці, відзначені синкретизмом у способах і прийомах передавання чужомовної інформації. Під час дослідження виявилося, що автор експериментує не лише з власне способами відтворення чужого мовлення, а й зі структурою тієї частини синтаксичних побудов, де зазначено автора «чужих» думок. Це, зокрема, виявилося в еліпсизації слів автора до одного чи кількох слів, що уподібнює їх до ремарок драматургійного твору. Зрештою така контекстуальна неповнота цих елементів аналізованих синтаксичних побудов сприяє динамізму оповіді. Нагромадження діалогічних чи полілогічних реплік у межах одного абзацу створює ефект кінематографічності, за якого мінімізується присутність письменника, а читач стає ніби свідком чи незримим учасником обміну інформацією. Ще одна риса ідіостилю В. Лиса виявляється в комбінуванні різних способів передачі чужої мови, що супроводжується використанням від альтернативних до традиційних знаків пунктуації, якими обрамлюються елементи досліджуваних синтаксичних побудов. Такі одиниці нерідко слугують засобом характеристики передусім головного героя твору Івана – людини з особливою ментальністю, яка подає навколишній світ без канонів, чітких кордонів і меж реального. Результатами пошуку В. Лисом максимально ефективних прийомів фіксації чужомовних висловів стали такі риси його індивідуально-авторського стилю, як урізноманітнення викладу, ущільнення інформації, динамізм усно-спонтанного мовлення тощо. Вони супроводжуються зазвичай не лише відхиленнями від нормативної пунктуації в межах цих складних синтаксичних конструкцій, а також контамінацією кількох традиційних способів оформлення речень із чужою мовою, що досягається своєрідним «накладанням» між собою їх змісту й форми.The article deals with complex syntactic constructions with samples of a foreign language presented in the text of V. Lys's novel Ivan and the Black Panther. First of all, the units marked by syncretism in the ways and methods of transmitting foreign language information were analyzed. The study revealed that the author experiments not only with the actual methods of reproducing someone else's speech, but also with the structure of the part of syntactic constructions that indicates the author of “other people's” thoughts. In particular, this is manifested in the ellipsis of the author's words to one or more words, which likens them to remarks in a dramatic work. Ultimately, this contextual incompleteness of these elements of the analyzed syntactic constructions contributes to the dynamism of the narrative. The accumulation of dialogic or polylogic replicas within a single paragraph creates a cinematic effect, in which the presence of the writer is minimized, and the reader becomes a witness or an invisible participant in the exchange of information. Another feature of V. Lys's idiom is manifested in the combination of different ways of conveying someone else's speech, accompanied by the use of alternative punctuation marks to traditional ones, which frame the elements of the studied syntactic constructions. Such units often serve as a means of characterizing, first of all, the protagonist of the work, Ivan, a man with a special mentality who represents the world around him without canons, clear boundaries and limits of the real. The results of V. Lys's search for the most effective methods of fixing foreign language expressions are the following features of his individual authorial style
МІФОСВІТ ПОЕМИ «РОГНІДА» ГАЛИНИ МОГИЛЬНИЦЬКОЇ
Get PDFThe article draws attention to the fact that Halyna Mogilnytska's life path was connected with Odesa. It should be mentioned that her work represents the literary process of the Ukrainian South, however, the writer's work has not been researched yet. The history of the publication of the poem “Rognіda” is briefly outlined in the present paper. The purpose of the investigation is to analyze in the poem “Rognіda” the manifestations of the mythologies of different peoples, which help to create a historical era and model the characters. The fragments of the poem that mention the names of gods (Perun, Khors, Mokosha, Lada, Dazhbog), mythical creatures (the maiden Obida, the deities of discord and misfortune Tsur and Pek), and half-spirits (myow, forest owl, mermaid) of ancient Slavic beliefs are traced and commented on. Such representatives of the mythical world contribute to the recreation of the problem of the relationship between Rognіda and Vladimir, changes in the worldview of the head of the Kyivan Rus’, and the reform of 988 in the religion of society. With the involvement of mythological elements, the work of H. Mogilnytska depicts the rite of sacrifice, the prediction of enmity between the descendants of Prince Volodymyr, images of nature, and scenes of everyday life. Biblical mythology is revealed in the poem through the linguistic forms “Thou shalt not kill” and “Thou shalt not condemn”, which appeal to the Ten Commandments in the myth of Moses; through the female names of Eve and Magdalene, which refer to the stories of their mythical stories; through the toponym “paradise” with its semantic load. The Germanic-Scandinavian mythology is represented by the name of the most important god, Odin, which in the poem indicates the difference in the worldviews of the Varangians and Slavs. The mythonyms Niobe, Latona, Icarus point to the ancient Greek mythology. The stories of these mythological heroes serve as a warning to the main character of “Rognіda” and demonstrate the defining traits of her character.У статті звертається увага на те, що життєвий шлях Галини Могильницької пов’язаний з Одесою, її творчість представляє літературний процес Півдня України, проте доробок письменниці не досліджений. Коротко означено історію видань поеми «Рогніда». Мета розвідки – проаналізувати в поемі «Рогніда» прояви міфологій різних народів, які допомагають творити історичну епоху та працюють на моделювання персонажів. Відстежено й прокоментовано уривки поеми, у яких згадуються імена богів (Перун, Хорс, Мокоша, Лада, Дажбог), міфічні істоти (діва Обида, божества роздору й біди Цур і Пек), напівдухи (нявки, лісовик, русалка) давньослов’янських вірувань. Такі представники міфічного світу сприяють відтворенню проблеми стосунків Рогніди й Володимира, змін у світогляді очільника Давньоруської держави, реформи 988 року у віросповіданні суспільства. Із залученням міфологічних елементів у творі Г. Могильницької відчитується обряд жертвоприношення, прогнозування ворожнечі між нащадками князя Володимира, образи природи, картини побуту. Біблійна міфологія в поемі оприявлюється завдяки мовним формам «Не убий» і «Не осуди», що апелюють до десяти заповідей у міфі про Мойсея; завдяки жіночим іменам Єви й Магдалини, які відсилають до оповідей про їхні міфічні історії; завдяки топоніму «рай» із його семантичним навантаженням. Германо-скандинавська міфологія представлена ім’ям найголовнішого бога Одина, яке в поемі вказує на відмінність у світоглядах варягів і слов’ян. На давньогрецьку міфологію вказують міфоніми Ніоба, Латона, Ікар. Історії цих героїв міфів постають застереженням для головної героїні «Рогніди» й демонструють визначальні риси її характеру
ФОНОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНОЇ ДИТЯЧОЇ ПРОЗИ
Get PDFThe paper presents the results of phonostylistic research (segmental and suprasegmental units) and the role of phonetic characteristics in increasing the expressiveness of the prose text. The analysis of patterns contributing to the relationship between the phonostylistic device in the text of children’s fiction and its compositional and genre features is the subject of this study. The material for the study is the English-language version of the book by the American writer Frank Baum “The marvelous land of Oz”. It is proved that one of the main style-forming means of the text is the complex nature of the interaction of phonetic units of the segmental level, which form such phonostylistic figures as assonance, alliteration, rhyme, onomatopoeia, epiphora, euphony, diaphane, and suprasegmental means – rhythm, melodic repetition, temporal and timbral parameters of intonation. Phonostylistic means reflect a certain emotional atmosphere of the prose, various structural combinations of simultaneous interaction of all phonetic means are observed. Phonostylistic characteristics of prose works of children’s literature is one of the aspects related to the complex analysis of the text, the compositional structure of the work.У роботі надано результати дослідження фоностилістичних засобів (ФЗ) (сегментних і супра-сегментних), їхньої ролі в підвищені експресивності художнього прозового тексту. Пошук закономірностей взаємозв’язку фоностилістичного прийому в художньому тексті з його композиційними та жанровими особливостями становить предмет дослідження. Матеріалом дослідження слугує англомовна версія книги американського письменника Франка Баума “The marvelous land of Oz” [1]. Доведено, що одним з основних стилеутворювальних засобів тексту є комплексний характер взаємодії фонетичних одиниць сегментного рівня, що формують такі фоностилістичні фігури, як асонанс, алітерація, рима, ономатопея, епіфора, евфонія, діафан, та супрасегментних засобів – ритм, мелодійний повтор, темпоральний і тембральний параметри інтонації. Фоностилістичні засоби відображають модально-емоційну атмосферу прози, що реалізується в різнобічних структурних комбінаціях за одночасної взаємодії всіх фонетичних засобів. Фоностилістичні характеристики прозових творів дитячої літератури є одним з аспектів, пов’язаним із комплексним аналізом художнього тексту, композиційною структурою твору
МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПОЛІТКОРЕКТНОСТІ: ВІД ҐЕНДЕРА ДО СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ
Get PDFThis study investigates the phenomenon of political correctness in contemporary language through the analysis of James Finn Garner’s “Politically Correct Bedtime Stories”. The research examines how political correctness functions as both a linguistic and sociocultural phenomenon, particularly in literary adaptation. The research reveals that gender discrimination, social status discrimination, and themes of death and war are the most prevalent topics requiring politically correct language. The analysis demonstrates that political correctness operates primarily through various linguistic mechanisms, including paraphrasing, metaphor, metonymy, and terminological substitution, each serving specific functions in creating more inclusive language patterns. The findings indicate that political correctness has evolved from its origins in the USA to a complex phenomenon affecting multiple spheres of life, including education, science, religion, politics, and culture. The research highlights the role of the Sapir – Whorf hypothesis of linguistic relativity in understanding how language shapes thought and behaviour, particularly in creating tolerant communicative spaces. The study examines how different linguistic means, such as euphemisation and paraphrasing, contribute to forming politically correct expressions and their impact on communication effectiveness. The research methodology combines qualitative analysis of linguistic transformations with thematic categorisation, allowing for a systematic examination of how political correctness manifests in literary adaptation. The study demonstrates that while political correctness serves important social functions in addressing discrimination and promoting inclusivity, it can sometimes reach extremes, extending to phenomena and situations where its application might seem excessive. This observation raises important questions about the balance between linguistic sensitivity and effective communication. The findings contribute to understanding how language evolution reflects and shapes social attitudes toward discrimination, prejudice, and cultural sensitivity.Дослідження присвячене вивченню феномену політичної коректності в сучасній мові через аналіз «Політично коректних казок на ніч» Джеймса Фінна Гарнера. У дослідженні розглядається, як політкоректність функціонує як лінгвістичне та соціокультурне явище, зокрема в літературній адаптації. Дослідження показує, що ґендерна дискримінація, дискримінація за соціальним статусом, а також теми смерті та війни є найпоширенішими темами, які потребують політкоректної мови. Аналіз демонструє, що політкоректність діє насамперед через різні мовні механізми, зокрема перефразування, метафору, метонімію та термінологічну заміну, кожен із яких виконує власну функцію у створенні інклюзивних мовних моделей. Результати дослідження свідчать про те, що політична коректність, яка зародилася у Сполучених Штатах Америки, перетворилася на складне явище, що впливає на різні сфери життя, зокрема й на освіту, науку, релігію, політику та культуру. Дослідження висвітлює роль гіпотези лінгвістичної відносності Сапіра – Уорфа в розумінні того, як мова формує мислення і поведінку, зокрема у створенні толерантного комунікативного простору. У дослідженні розглядається, як різні мовні засоби, як-от евфемізація та перефразування, сприяють формуванню політично коректних висловлювань, їхній вплив на ефективність комунікації. Методологія дослідження поєднує якісний аналіз лінгвістичних трансформацій із тематичною категоризацією, що дозволяє систематично вивчати, як політична коректність проявляється в літературній адаптації. Дослідження демонструє, що хоча політкоректність виконує важливі соціальні функції в боротьбі з дискримінацією та сприяє інклюзивності, вона іноді впадає у крайнощі, поширюється на явища та ситуації, де її застосування може здаватися надмірним. Це спостереження порушує важливі питання про баланс між мовною чутливістю та ефективною комунікацією. Результати дослідження сприяють розумінню того, як еволюція мови відображає і формує суспільне ставлення до дискримінації, упереджень і культурної чутливості
ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
Get PDFMastering a professional foreign language is increasingly crucial in today’s globalized society. The socioeconomic transformations in Ukraine have broadened the communication landscape, fostering enhanced international collaboration. The preparation of highly skilled specialists across various fields must align with European standards, especially as Ukraine integrates more closely with Europe. Professionally oriented foreign language proficiency has become essential for specialists in all sectors due to evolving social and labor relations and changes in the domestic labor market amid globalization. Expanding international partnerships and fostering deeper cooperation necessitate effective communication in a foreign language at a global level. Future professionals must acquire the ability to differentiate professional terminology, communicate effectively during official negotiations and business meetings, adapt to typical professional scenarios, respond appropriately to complex messages, understand the perspectives of interlocutors, and adjust to changes within dialogues. They must also perform multiple roles depending on the dialogue’s context while seamlessly incorporating professional foreign language expressions and clichés. Moreover, the contemporary labor market presents complex demands for more efficient international communication, experience exchange, increased mobility, easy access to information, and deeper mutual understanding during professional dialogues. Modern professions require not only the application of traditional methods but also the capacity to adapt and innovate in response to societal changes. Cross-industry partnerships, negotiations, and the preparation of business documentation necessitate professional competence in a foreign language. Effective business communication is indispensable in this context.Опанування професійної іноземної мови стає дедалі актуальнішим у сучасному глобалізованому світі. Соціально-економічні зміни в Україні сприяють розширенню комунікаційного простору й активізації міжнародного співробітництва. Підготовка кваліфікованих фахівців у різних сферах діяльності має відповідати європейським стандартам, особливо в умовах поглиблення інтеграції України з Європою. Професійна іншомовна компетенція стала обов’язковою для фахівців усіх галузей у зв’язку з розвитком соціально-трудових відносин і змінами на ринку праці, зумовленими глобалізацією. Посилення міжнародного партнерства та налагодження тісної співпраці вимагають від спеціалістів ефективного володіння іноземною мовою для комунікації на глобальному рівні. Майбутні фахівці повинні вміти розрізняти професійну термінологію, ефективно спілкуватися під час офіційних переговорів і ділових зустрічей, орієнтуватися в типових професійних ситуаціях, коректно реагувати на складні повідомлення, ураховувати позицію співрозмовника й адаптуватися до змін у процесі діалогу. Важливо також володіти здатністю виконувати різні комунікативні ролі залежно від контексту, використовувати професійні вирази та мовні кліше. Окрім того, сучасний ринок праці потребує покращення міжнародної комунікації, обміну досвідом, підвищення мобільності, полегшеного доступу до інформації та глибшого взаєморозуміння у професійних діалогах. Сучасні професії потребують не лише традиційних підходів, але й здатності до адаптації та інновацій у відповідь на виклики часу. Міжгалузева співпраця, проведення переговорів та складання ділової документації передбачають високий рівень володіння іноземною мовою. Ефективна ділова комунікація є важливою складовою частиною цих процесів. У підготовці майбутніх фахівців необхідно приділяти увагу опануванню іншомовних фраз, подоланню труднощів у побудові діалогів, формуванню лаконічних професійних висловлювань, зв’язності викладення думок
СЛОВОТВІР І ПЕРЕКЛАД ОКАЗІОНАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ У РОМАНІ «ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ З УКРАЇНСЬКОГО СЕКСУ» ОКСАНИ ЗАБУЖКО
Get PDFThe article explores the methods of word formation of occasional verbal innovations in Oksana Zabuzhko’s novel «Fieldwork in Ukrainian Sex», as well as the translation strategies employed by Halyna Hryn in the English version. The relevance of the study lies in the need for adequate interlingual transmission of contemporary Ukrainian literature, which not only reflects profound socio-cultural transformations but also represents unique linguistic innovations that form a significant part of the author’s individual style. Occasionalisms, particularly verbal ones, perform several important functions in Zabuzhko’s text – from expressive and emotional intensification to the creation of ironic or metaphorical effects. In translation, these linguistic innovations often pose challenges due to their cultural specificity, stylistic complexity, and unique word-formation patterns.The article provides a thorough comparative analysis of a number of verbal occasionalisms, identifying the degree to which their semantics, pragmatics, and stylistic value are preserved in translation. The analysis also covers juxtaposed verbs, occasional adverbial participles, and participles formed through transpositional means. It has been established that the translator generally resorts to the strategy of semantic equivalence and, in some cases, to descriptive transformations or cultural adaptation. While this allows for the preservation of general meaning and communicative intent, it often leads to a reduction in the original’s expressiveness and stylistic richness. Particularly notable are the losses related to Ukrainian historical and cultural connotations and wordplay. In some cases, the irony, subtextual density, or phonetic structure of the occasionalism is neutralized to achieve greater clarity for the target audience. Thus, the conclusion is drawn that although the translation overall conveys the core meaning and pragmatic impact, preserving the word-formation uniqueness and stylistic depth of the author’s text requires special attention and a delicate balance between literal accuracy and functional adequacy. The findings may be of interest to researchers of literary translation.У статті досліджено способи словотвору оказіональних дієслівних новацій у романі Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу», а також перекладацькі стратегії їх відтворення в англомовному перекладі Галини Гринь. Актуальність теми зумовлена необхідністю адекватної міжмовної трансляції сучасної української літератури, яка не лише відображає глибокі соціокультурні трансформації, а й репрезентує унікальні мовні інновації, що становлять вагому частину ідіостилю автора. Оказіоналізми, зокрема дієслівні, виконують у тексті Забужко низку важливих функцій – від експресивного й емоційного підсилення до створення іронічного або метафоричного ефекту. У перекладі ці мовні інновації часто становлять складність через їхню культурну маркованість, стилістичну багатошаровість та словотвірну унікальність. У статті здійснено ґрунтовний порівняльний аналіз низки дієслівних оказіоналізмів, виявлено ступінь збереження їхньої семантики, прагматики та стилістичного навантаження в перекладі. Аналіз також охоплює дієслова-юкстапозити, оказіональні дієприслівники, дієприкметники, утворені черезступеневим способом. Встановлено, що перекладачка, як правило, вдається до стратегії семантичної еквівалентності, іноді – до описових трансформацій або культурної адаптації. Це дозволяє зберегти загальне значення та комунікативну інтенцію, однак часто призводить до зниження експресивної та стилістичної виразності оригіналу. Особливо відчутними виявляються втрати, пов’язані з українськими історико- культурними конотаціями та мовною грою. У ряді випадків іронічність, насиченість підтексту чи фонетична структура оказіоналізму нейтралізуються задля досягнення більшої зрозумілості для реципієнта перекладу. Отже, зроблено висновок, що хоча переклад загалом передає основний смисл і прагматичне навантаження, збереження словотвірної унікальності та стилістичної глибини авторського тексту потребує особливої уваги та тонкого балансу між буквальною точністю і функціональною адекватністю. Отримані результати можуть бути корисними для дослідників перекладу художніх текстів
LINGUISTIC PECULIARITIES OF LITERARY TRANSLATION
Get PDFСтаттю присвячено дослідженню лінгвальних особливостей перекладу художніх творів. Авторський ідіостиль, мовна гра, авторські неологізми, стилістичні фігури, алюзії, інтертекстуальні елементи є саме тими лінгвальними особливостями художнього твору, які здатні створити неповторність літературного світу. Актуальні дослідження продемонстрували, що художній переклад набуває неабиякої популярності у сучасному перекладознавстві, оскільки дає змогу відтворити не лише інтенції автора, а й передає естетичну, стилістичну та культурну специфіку твору. Окрім того, художній переклад вимагає від перекладача особливої творчої гнучкості, інтерпретаційної чутливості та здатності до швидких креативних рішень. Під час дослідження було представлено класифікацію лінгвальних особливостей художнього твору, які розподіляються на лексичні, граматичні, стилістичні, семантичні та комунікативні, й зазначено типові перекладацькі труднощі, які постають перед перекладачем під час вибору правильної перекладацької стратегії, а саме: збереження оригінального змісту, передача комічного ефекту, адаптація художнього твору до мовної системи та культурного контексту мови перекладу. Продуктивними перекладацькими прийомами виявилися граматичні та лексичні трансформації, доместикація, калькування, конкретизація, антонімічний переклад, додавання/вилучення. З’ясовано, що специфіка перекладу лінгвальних особливостей полягає у поєднанні різних перекладацьких стратегій та прийомів задля адекватного відтворення мовної гри, авторських неологізмів, алюзій, метафор, порівнянь, епітетів, риторичних запитань. Правильне відтворення зазначених елементів вимагає від перекладача глибокої інтерпретації імпліцитних смислів, реконструкції іронічного чи парадоксального потенціалу та збереження оригінальної поетичної образності.The article is devoted to the study of linguistic features of the translation of a literary work. Author’s idiostyle, language play, author’s neologisms, stylistic figures, allusions, intertextual elements are precisely those linguistic features of a literary work that are capable to create the uniqueness of the literary world. Current research has demonstrated that literary translation is gaining considerable popularity in modern translation studies as it allows to reproduce not only the author’s intentions, but also conveys the aesthetic, stylistic and cultural specificity of the work. In addition, literary translation requires from the translator special creative flexibility, interpretative sensitivity and the ability to make quick creative decisions. During the study a classification of linguistic features of a literary work was presented, which are divided into lexical, grammatical, stylistic, semantic and communicative, and typical translation difficulties that arise before the translator when choosing the right translation strategy were noted, namely, preserving the original content, transmitting a comic effect, adapting the work of art to the language system and cultural context of the target language. Productive translation techniques were grammatical and lexical transformations, domestication, calque, concretization, antonymic translation, addition/subtraction. The authors of the study found that the specificity of translating linguistic features lies in the combination of various translation strategies and techniques for the adequate reproduction of language play, authorial neologisms, allusions, metaphors, comparisons, epithets, and rhetorical questions. Correctly reproducing these elements requires the translator to deeply interpret implicit meanings, reconstruct ironic or paradoxical potential, and preserve the original poetic imagery
RENDERING UKRAINIAN-LANGUAGE DIALOGUES IN THE ANIMATED FILM “CARS”: STYLISTIC, PRAGMATIC AND CULTURAL DIMENSIONS
Get PDFУ статті проаналізовано особливості відтворення україномовних діалогів в анімаційній трилогії «Тачки» виробництва Pixar Animation Studios. Дослідження зосереджене на стилістичних, прагматичних і культурних аспектах українського дубляжу фільмів «Тачки» (2006), «Тачки 2» (2011) та «Тачки 3» (2017) у зіставленні з оригінальними англомовними репліками. У роботі розглянуто, яким чином перекладачі та фахівці з дублювання передають гумор, ідіоматичні звороти, емоційне забарвлення, індивідуальні мовні характеристики персонажів та елементи з культурною маркованістю. Окремо акцентовано увагу на перекладацьких підходах, характерних для дитячого аудіовізуального контенту, де важливо узгодити природність і зрозумілість мовлення з точністю та відповідністю авторському задуму. Проведений аналіз демонструє, що український дубляж переважно зберігає комунікативну спрямованість оригінальних реплік завдяки використанню таких перекладацьких трансформацій, як модуляція, адаптація, культурна заміна, експлікація та часткова доместикація. Ідіолекти персонажів, зокрема простонародна манера мовлення Сирника, стримано-офіційний тон Дока Гадсона та жвавий розмовний стиль Блискавки МакКвіна, творчо інтерпретуються відповідно до норм української мови, але зі збереженням упізнаваних рис. Гумор, що ґрунтується на грі слів, культурних алюзіях чи інтертекстуальних відсилках, часто зазнає адаптації, аби залишатися зрозумілим і дотепним для українських глядачів. Отримані результати свідчать, що український дубляж посилює емоційний вплив стрічок і забезпечує високу залученість аудиторії, водночас зберігаючи стильову індивідуальність оригіналу. У роботі підкреслено значущість культурної чутливості, жанрових особливостей та принципу функціональної еквівалентності в аудіовізуальному перекладі, а також окреслено перспективи подальших досліджень гумору й діалектних форм у мультимедійному контенті.The article examines the rendering of Ukrainian-language dialogues in the animated film trilogy Cars produced by Pixar Animation Studios. The study focuses on the stylistic, pragmatic, and cultural aspects of the Ukrainian dubbed versions of “Cars” (2006), “Cars 2” (2011), and “Cars 3” (2017), comparing them with the original English dialogues. The research investigates how translators and dubbing specialists convey humor, idiomatic expressions, emotional tone, character-specific speech patterns, and culturally marked elements. Special attention is given to strategies for translating children-oriented audiovisual content, where naturalness, clarity, and cultural accessibility must be balanced with fidelity to the original narrative. The analysis demonstrates that the Ukrainian versions successfully preserve the communicative intent of the English dialogues through a combination of translation transformations, such as modulation, adaptation, cultural substitution, explication, and partial domestication. Character idiolects – including the rural speech of Mater, the formal tone of Doc Hudson, and Lightning McQueen’s dynamic colloquial style – undergo creative reinterpretation to align with Ukrainian linguistic norms while maintaining recognizable traits. Furthermore, humor based on wordplay, cultural references, and intertextual allusions is often adapted to ensure comprehensibility for Ukrainian audiences. The findings show that Ukrainian dubbing enhances emotional resonance and audience engagement while preserving the stylistic identity of the film. The study highlights the importance of cultural sensitivity, genre specificity, and functional equivalence in audiovisual translation and suggests further research on the translation of humor and dialects in animated media