Наукові журнали Одеського національного морського університету
Not a member yet
544 research outputs found
Sort by
THE LANGUAGE OF CRIME: THE STYLISTIC DIMENSION OF THE CONCEPT OF “CRIME” IN THE LITERARY CRIMINAL NARRATIVE
Full text linkНаукову розвідку присвячено дослідженню стилістичних прийомів вербалізації концепту ЗЛОЧИН у художньому кримінальному наративі. У центрі уваги перебуває “мова ЗЛОЧИНУ” як комплекс графічних, фонетичних, лексичних, семасіологічних і синтаксичних засобів, що забезпечують багаторівневе відтворення злочинних дій, кримінальних подій та створюють атмосферу напруги, яка супроводжує читача від зав’язки сюжету до кульмінаційного розкриття ЗЛОЧИНУ. У статті здійснено комплексний стилістичний аналіз, спрямований на виявлення засобів і прийомів, що актуалізують концепт злочину, а також на розкриття їхніх функцій у художньому тексті. У статті проаналізована «мова ЗЛОЧИНУ» як система стилістичних засобів, за допомогою яких створюється атмосфера напруженості, відтворюється психологічний стан персонажів та формується читацьке сприйняття кримінальної інтриги. Аналіз стилістичних засобів доводить, що поєднання графічних, фонетичних, лексичних, семасіологічних і синтаксичних засобів є ключовими інструментами для розкриття внутрішньої сутності ЗЛОЧИНУ й психологічного стану його учасників; забезпечує багатошаровість кримінального наративу. Графічні засоби підсилюють експресивність опису, фонетичні створюють ефект звучання та ритмічності, лексичні та семантичні забезпечують смислову багатозначність, а синтаксичні конструкції формують динаміку та напруженість кримінального наративу. Особливу увагу приділено зіставленню реалізації концепту злочину у класичному детективі та постмодерністському трилері. Порівняння показує, що в межах класичного зразка домінують традиційні стилістичні прийоми, спрямовані на логічне відтворення кримінальної інтриги, тоді як у постмодерністських творах активізуються, іронічна гра з жанровими кодами. Завдяки цьому простежується еволюція “мови ЗЛОЧИНУ”, яка від класичного раціонального викладу рухається до багатоголосого, фрагментованого й іронічно забарвленого дискурсу. Отримані результати підтверджують, що стилістичні засоби та прийоми виконують не лише естетичну, а й когнітивну функцію: вони структурують художню реальність, моделюють читацьке сприйняття злочину та забезпечують глибше занурення у специфіку кримінального наративу. Таким чином, аналіз “мови ЗЛОЧИНУ” відкриває нові можливості для комплексного розуміння поетики й стилістики детективно-кримінальної літератури.The research is devoted to the study of stylistic devices used to verbalize the concept of CRIME in the literary criminal narrative. The focus is on the “language of CRIME” understood as a set of graphic, phonetic, lexical, semasiological, and syntactic means that provide a multi-level representation of criminal acts and events, and create an atmosphere of tension that accompanies the reader from the beginning of the plot to the climactic disclosure of the CRIME. The article presents a comprehensive stylistic analysis aimed at identifying the means and devices that actualize the concept of СRIME, as well as at revealing their functions within the literary text. The “language of CRIME” is analyzed as a system of stylistic resources through which an atmosphere of tension is constructed, the psychological state of characters is conveyed, and the reader’s perception of the criminal intrigue is shaped. The analysis of stylistic devices demonstrates that the interplay of graphic, phonetic, lexical, semasiological, and syntactic means constitutes the key tools for uncovering the inner essence of CRIME and the psychological state of its participants, ensuring the multilayered nature of the criminal narrative. Graphic means enhance the expressiveness of description, phonetic ones create effects of sound and rhythm, lexical and semantic choices provide polysemy, while syntactic constructions form the dynamics and tension of the narrative. Special attention is given to the comparison of how the concept of CRIME is realized in the classical detective story and the postmodern thriller. The comparison shows that within the classical model, traditional stylistic techniques prevail, aimed at logical reproduction of the criminal intrigue, whereas in postmodern works, an ironic play with genre codes becomes more active. This highlights the evolution of the “language of CRIME” – from classical rational exposition to a polyphonic, fragmented, and ironically colored discourse. The findings confirm that stylistic means and devices perform not only an aesthetic but also a cognitive function: they structure artistic reality, shape the reader’s perception of crime, and ensure deeper immersion into the specifics of the criminal narrative. Thus, the analysis of the “language of CRIME” opens new perspectives for a comprehensive understanding of the poetics and stylistics of detective and criminal fiction
ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ДИСКУРСУ В СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ТА ДІЛОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ
Full text linkThe article is devoted to the study of professional communication in scientific and officialbusiness style, which is the basis of professional activity. The purpose of the study is to analyze professional discourse and its functions in the formation of language culture and communicative competences of speakers. In accordance with the set goal, the following tasks were solved: 1) the features of the lexical organization of professional communication were clarified and the types of deviations characteristic of scientific and business communication were established; 2) morphological and syntactic norms that determine the structure and accuracy of a professional text were considered and the most common violations were identified; 3) examples of language errors were analyzed and ways of their correction were proposed; 4) aspects for improving the language culture of education seekers in the context of the formation of professional communication competence were outlined. The lexical, morphological, syntactic and stylistic features of professional speech are analyzed, typical violations of language norms are identified, including excessive talkativeness, slang, calques, incorrect use of terms, grammatical and syntactic errors. Examples of the correct and incorrect use of tokens, impersonal constructions, forms of the 1st person singular and the collective “we” and standardized language clichés are given. It is substantiated that the use of normative language means increases the accuracy, logic and objectivity of the presentation, contributes to effective communication and the formation of professional competence of applicants. A set of methods was used: descriptive, analysis and synthesis, comparative, contextualinterpretative and linguistic analysis. The results obtained allow us to outline areas for improving professional speech, improving speech culture and the quality of scientific and research activities. The article will be useful to applicants and specialists interested in the development of academic and business communication.Стаття присвячена вивченню фахового спілкування в науковому та офіційно-діловому стилі, що є основою професійної діяльності. Метою дослідження є аналіз професійного дискурсу та його функцій у формуванні мовної культури та комунікативних компетентностей мовців. Відповідно до поставленої мети вирішено такі завдання: 1) з’ясовано особливості лексичної організації професійного спілкування та встановлено типи відхилень, характерних для наукової і ділової комунікації; 2) розглянуто морфологічні й синтаксичні норми, що визначають структурованість і точність професійного тексту та виявлено найпоширеніші порушення; 3) проаналізовано приклади мовних помилок й запропоновано шляхи їх виправлення; 4) окреслено аспекти для підвищення мовної культури здобувачів освіти в контексті формування компетентності професійного спілкування. Проаналізовано лексичні, морфологічні, синтаксичні та стилістичні особливості професійного мовлення, визначено типові порушення мовних норм, серед яких надмірна розмовність, суржик, кальки, некоректне використання термінів, граматичні та синтаксичні помилки. Наведено приклади правильного й неправильного вживання лексем, безособових конструкцій, форм 1-ї особи однини та колективного «ми» та стандартизованих мовних кліше. Обґрунтовано, що застосування нормативних мовних засобів підвищує точність, логічність і об’єктивність викладу, сприяє ефективній комунікації та формуванню професійної компетентності здобувачів. Використано комплекс методів: описовий, аналізу й синтезу, порівняльний, контекстуально-інтерпретаційний та лінгвістичний аналіз. Отримані результати дозволяють окреслити напрямки вдосконалення професійного мовлення, підвищення мовленнєвої культури та якості науково-дослідної діяльності. Стаття стане у нагоді здобувачам і фахівцям зацікавлених у розвитку академічної та ділової комунікації
MARKETING APPROACH TO MANAGING THE PROVISION OF PROFESSIONAL EDUCATIONAL SERVICES
Full text linkВступ. Сучасні трансформаційні процеси в системі освіти України, спричинені глобалізацією освітнього простору та впровадженням ринкових механізмів, вимагають переосмислення підходів до організації освітнього процесу. Особливо актуальним стає дослідження сегменту фахової освіти, який безпосередньо пов’язаний із підготовкою кваліфікованих спеціалістів для ринку праці. У зв’язку з цим виникає потреба впровадження маркетингового підходу до управління освітньою діяльністю, що забезпечить відповідність пропозиції освітніх послуг вимогам споживачів та роботодавців. Метою статті є теоретичне обґрунтування та визначення особливостей маркетингового підходу до управління наданням фахових освітніх послуг. Результати. У статті визначено сутність ринку освітніх послуг як системи економічних відносин між суб’єктами освітнього процесу щодо купівлі-продажу освітніх послуг. Охарактеризовано основні властивості сучасного ринку освітніх послуг. Ідентифіковано та проаналізовано суб’єктів ринку фахових освітніх послуг. Досліджено взаємозв’язки ринку фахових освітніх послуг із суміжними ринками, зокрема ринком праці та споживчим ринком. Висновки. Ринок освітніх послуг являє собою складну систему, ефективне функціонування якої можливе за умови налагодження взаємодії між усіма суб’єктами. Ринок фахових освітніх послуг тісно взаємопов’язаний з ринком праці, що зумовлює необхідність узгодження структури підготовки фахівців із потребами роботодавців. Маркетинговий підхід до управління наданням фахових освітніх послуг є важливим інструментом підвищення конкурентоспроможності закладів освіти, що дозволяє своєчасно адаптувати освітні програми до вимог ринку та забезпечити високу якість підготовки фахівців.Introduction. Modern transformational processes in Ukraine's education system, caused by globalization and implementation of market mechanisms, require rethinking approaches to educational organization. Research on professional education, directly related to training qualified specialists for the labor market, becomes particularly relevant. There is a need to implement a marketing approach to educational management to ensure that educational services meet the requirements of consumers and employers. The purpose of the article is to theoretically substantiate and identify the features of the marketing approach to managing the provision of professional educational services. Results. The article defines the educational services market as a system of economic relations between subjects regarding the purchase and sale of educational services. The main characteristics of the modern educational services market, the subjects of the professional educational services market are identified and analyzed. The relationship between the professional educational services market and related markets, particularly the labor market, is examined. It has been established that imbalance between supply and demand in the labor market arises due to the insufficiently prompt response of the professional education system to dynamic economic changes. Conclusions. The educational services market is a complex system whose effective functioning requires established interaction between all subjects. The professional educational services market is closely interconnected with the labor market, necessitating harmonization of specialist training with employer needs. The marketing approach to managing professional educational services is an important tool for increasing the competitiveness of educational institutions, allowing timely adaptation of educational programs to market requirements and ensuring high-quality specialist training
РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ З ВИЗНАЧЕННЯ ДАЛЬНОСТІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗВУКУ В ШЕЛЬФОВІЙ ЗОНІ ЧОРНОГО МОРЯ
Full text linkThe sound propagation range in the oceans and seas is the most important hydroacoustic characteristic, on which the efficiency of noise-scattering, sonar, density of network hydroacoustic systems of the information layer (positioning and communication) of the automated ship identification system depends. Two methodological (theoretical) aspects of determining the sound propagation range are considered. The first aspect is the determination of the sound propagation range as a function that depends on the frequency of the acoustic wave. The second is the determination of the propagation range of acoustic waves of different lengths as a constant of the number of cycles (wavelengths). For shallow water conditions, the propagation range of acoustic waves is additionally subject to significant dependence on such hydroacoustic characteristics of soils as quantitative indicators of sound reflection and absorption, as well as on the indicator of sound scattering by the sea surface. Obtaining an estimate of the sound propagation range in shallow water has an exclusively experimental solution. For depths of 10–20 m, such an estimate was obtained. At depths of more than 50 m, where an underwater sound channel may exist, the propagation range of acoustic waves can be determined by theoretical methods. The paper presents the results of experimental determination of the propagation range of sound at depths from 20 m to the depths of possible formation of a waveguide. The experiment was performed for the hertz frequency range, which, according to the theory of the propagation range of acoustic waves of different lengths, as a constant of the number of cycles (wavelengths), provides the maximum range of underwater sound communication, sonar and noise direction finding. Data processing of the hydroacoustic experiment to determine the propagation range of sound involves taking into account the refraction of acoustic waves, which forms acoustic shadow zones. To determine the propagation range of sound, it is proposed to determine the acoustic signature (amplitude spectrum), averaged over a certain time, with subsequent detection of the amplitudes of test frequencies as indicators of the intensity of the acoustic signal.Дальність розповсюдження звуку в океанах і морях є найважливішою гідро- акустичною характеристикою, від якої залежить ефективність шумлпеленації, гідролокації, щільність мережевих гідроакустичних систем інформаційного шару (позиціонування та зв’язок) автоматизованої системи ідентифікації суден. Розглянуто два методологічних (теоретичних) аспекти визначення дальності розповсюдження звуку. Перший аспект – це визначення дальності звуку, як функції, що залежить від частоти акустичної хвилі. Другий – визначення дальності розповсюдження акустичних хвиль різних довжин, як константи кількості циклів (довжин хвиль). Для умов мілководдя, дальність розповсюдження акустичних хвиль додатково підпадає під суттєву залежність від таких гідроакустичних характеристик грунтів, як кількісні показники відбиття та поглинання звуку, а також від показника розсіяння звуку морською поверхнею. Отримання оцінки дальності розповсюдження звуку на мілководді має виключно експериментальне вирішення. Для глибин 10–20 м така оцінка була отримана. На глибинах більше 50 м, де може існувати підводний звуковий канал, дальність розповсюдження акустичних хвиль може бути визначена теоретичними методами. В роботі наведено результати експериментального визначення дальності розповсюдження звуку на глибинах від 20 м до глибин можливого формування хвилеводу. Експеримент було виконано для герцевого діапазону частот, який відповідно теорії дальності розповсюдження акустичних хвиль різних довжин, як константи кількості циклів (довжин хвиль), забезпечує максимальну дальність звукопідводного звязку, гідролокації та шумопеленгації. Обробка даних гідроакустичного експерименту з визначення дальності розповсюдження звуку передбачає урахування рефракції акустичних хвиль, що формує зони акустичної тіні. Для визначення дальності розповсюдження звуку запропоновано визначати акустичну сигнатуру ( амплітудний спектр), осереднену за певний час, з подальшим виявленням амплітуд тестових частот, як показників інтенсивності акустичного сигналу
ALGORITHMS RESEARCH INTO ENGLISH PHRASEOLOGISMS IN THE 21ST CENTURY
Full text linkФразеологізми є важливим складником англійської мови, що відображає культурні, соціальні й історичні зміни суспільства. У XXI столітті спостерігається значна еволюція американських фразеологізмів, що зумовлена глобалізацією, технологічним розвитком і впливом соціальних мереж. Використання нових цифрових технологій, а також змінена модель спілкування в інтернет-просторі сприяють швидкому поширенню і трансформації фразеологізмів. Вони не лише відображають актуальні соціальні явища, а й формують нові комунікативні стратегії. У статті розглядаються алгоритми дослідження американських фразеологізмів, зокрема методи корпусного аналізу, соціолінгвістичного аналізу й когнітивно-дискурсивного підходу. Аналіз мовного матеріалу дає змогу не лише ідентифікувати зміни в значенні і структурі фразеологізмів, а й виявити закономірності їх виникнення й поширення в різних соціальних групах. Окрему увагу приділено впливу культурних і медійних факторів, які визначають особливості функціонування нових фразеологізмів. Використання сучасних лінгвістичних технологій дає змогу простежити динаміку змін і виявити нові тенденції у фразеології. Комп’ютерні моделі аналізу мови, зокрема машинне навчання й аналіз великих даних, сприяють автоматизованому виявленню нових мовних одиниць. Дослідження спрямоване на виявлення механізмів утворення нових фразеологізмів і їх закріплення в мовній системі, а також на виявлення їх ролі у формуванні сучасної американської мовної картини світу. Окрім того, важливо враховувати вплив соціальних мереж на процес закріплення нових мовних конструкцій. Взаємодія користувачів у віртуальному просторі, вірусне поширення мемів і популяризація нових виразів через масову культуру значно прискорюють адаптацію нових фразеологізмів у розмовній мові. Паралельно відбувається відмирання застарілих виразів, що не відповідають сучасному контексту або сприймаються як архаїчні. Таким чином, динамічний розвиток американської англійської мови у XXI столітті можна простежити через зміни у фразеологічному фонді. Вивчення цих змін має вагоме значення для лінгвістичних досліджень, оскільки допомагає зрозуміти загальні принципи еволюції мови та прогнозувати подальші мовні трансформації. Методологія дослідження передбачає комплексний підхід, який поєднує традиційні лінгвістичні методи з використанням цифрових технологій. Це дає можливість створити більш детальну й точну картину мовних змін, зокрема, у сфері фразеології.Phraseological units are a crucial component of the English language, reflecting cultural, social, and historical changes within society. In the 21st century, American idioms have undergone significant evolution due to globalization, technological advancement, and the influence of social media. The use of new digital technologies, as well as the transformed model of online communication, facilitates the rapid spread and transformation of idioms. They not only reflect current social phenomena but also shape new communicative strategies. This article explores the algorithms used to study American idioms, particularly corpus analysis, sociolinguistic analysis, and the cognitive-discursive approach. Language material analysis allows not only identifying changes in meaning and structure but also detecting patterns of idiom emergence and dissemination across different social groups. Special attention is given to cultural and media influences that determine the characteristics of newly formed idioms. The application of modern linguistic technologies enables tracking phraseological changes and identifying emerging trends. Computational language analysis models, including machine learning and big data analysis, contribute to the automated detection of new linguistic units. The research aims to reveal the mechanisms of new idioms’ formation and their integration into the language system, as well as their role in shaping the contemporary American linguistic worldview. Additionally, it is essential to consider the influence of social media on the process of consolidating new linguistic constructions. User interactions in the virtual space, the viral spread of memes, and the popularization of new expressions through mass culture significantly accelerate the adaptation of new idioms into spoken language. At the same time, outdated expressions that no longer correspond to contemporary contexts or are perceived as archaic gradually fade from active use. Thus, the dynamic development of American English in the 21st century can be traced through changes in its phraseological landscape. Studying these changes is crucial for linguistic research, as it helps to understand the general principles of language evolution and predict future linguistic transformations. The research methodology involves a comprehensive approach that combines traditional linguistic methods with digital technologies. This approach enables a more detailed and accurate depiction of linguistic changes, particularly in the field of phraseology
АКТУАЛЬНІСТЬ ОПАНУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Full text linkThe article deals with the relevance of English language acquisition by students of agricultural specialties. In the context of globalization and the rapid development of agricultural science, knowledge of English is becoming an important element of professional training for students of agricultural specialties. Knowledge of English is an important tool for professional growth, international cooperation, and access to modern scientific research. Learning the language helps to expand professional opportunities, increase the competitiveness of graduates in the labor market and integrate into the global agricultural community. Particular attention is paid to the use of English-language information sources, professional terminology and the development of communication skills. The modern agricultural sector is developing dynamically, introducing innovative technologies, research and international experience. In this context, knowledge of English plays a key role for future farmers. First, English is a language of international communication, which allows agricultural professionals to exchange experience with foreign colleagues, participate in international conferences and research projects. Second, most modern scientific literature, technical documentation, and research in the field of agricultural technology is published in English. Without knowledge of it, students and professionals have limited access to up-to-date information and the latest developments. In addition, English is essential for working with modern agricultural machinery, software, and farm management systems, as most instructions and interfaces are created in this language. It is also important to note that knowledge of English increases the competitiveness of graduates of agricultural educational institutions in the labor market. They get more opportunities for employment in international companies, internships abroad, and career growth. Thus, mastering English is a necessary component of the professional development of future farmers, contributing to their successful integration into the global agricultural space and providing access to advanced technologies and knowledge.У статті розглядається актуальність опанування англійської мови студентами аграрних спеціальностей. В умовах глобалізації та швидкого розвитку аграрної науки знання англійської мови стає важливим елементом професійної підготовки студентів аграрних спеціальностей. Знання англійської є важливим інструментом для професійного зростання, міжнародної співпраці та доступу до сучасних наукових досліджень. Вивчення мови сприяє розширенню професійних можливостей, підвищенню конкурентоспроможності випускників на ринку праці й інтеграції у світову аграрну спільноту. Особлива увага приділяється використанню англомовних джерел інформації, професійної термінології та розвитку комунікативних навичок. Сучасний аграрний сектор динамічно розвивається, упроваджує інноваційні технології, наукові дослідження та міжнародний досвід. У цьому контексті знання англійської мови відіграє ключову роль для майбутніх аграріїв. По-перше, англійська є мовою міжнародного спілкування, що дозволяє фахівцям у сфері аграрних наук обмінюватися досвідом із закордонними колегами, брати участь у міжнародних конференціях і наукових проєктах. По-друге, більшість сучасної наукової літератури, технічної документації та досліджень у сфері аграрних технологій публікується саме англійською мовою. Без її знання студенти та фахівці обмежені в доступі до актуальної інформації та новітніх розробок. Окрім того, англійська мова необхідна для роботи із сучасною сільськогосподарською технікою, програмним забезпеченням і системами управління фермами, оскільки більшість інструкцій та інтерфейсів створено саме цією мовою. Також важливо зазначити, що знання англійської підвищує конкурентоспроможність випускників аграрних закладів освіти на ринку праці. Вони отримують більше можливостей для працевлаштування в міжнародних компаніях, стажування за кордоном і кар’єрного зростання. Отже, опанування англійської мови є необхідним складником професійного розвитку майбутніх аграріїв, сприяє їхній успішній інтеграції у глобальний аграрний простір і забезпечує доступ до передових технологій і знань
ORIGIN AND METHODS OF MODERN RUSSIAN PROPAGANDA
Full text linkУ статті досліджено феномен сучасної російської пропаганди як ключового інструмента гібридної війни, розгорнутої Російською Федерацією проти України. Актуальність дослідження зумовлена тим, що саме інформаційна агресія стала передумовою відкритого військового вторгнення, а в умовах повномасштабної війни потужна пропагандистська машина продовжує підживлювати конфлікт, вимагаючи ефективних контрзаходів. Проаналізовано еволюцію російських пропагандистських стратегій, починаючи з радянської епохи, коли закладалися основи маніпулятивних технік і дезінформації. Підкреслено, що сучасний етап характеризується не лише збереженням старих підходів, а і їх суттєвою трансформацією та адаптацією до реалій цифрового інформаційного простору. Розглянуто ключові відмінності сучасної російської пропаганди, зокрема її багатоканальність, інтенсивність інформаційного потоку й безпрецедентну готовність до поширення відвертої брехні та напівправди. Особливу увагу приділено аналізу ключових ідеологем, що лежать в основі російської пропаганди, серед яких центральне місце посідає концепція «русского міру». Розкрито механізми її впровадження через маніпулювання історичними наративами, створення міфів про «братні народи» й заперечення самостійності української нації та державності. Окремо проаналізовано інструментарій сучасної російської пропаганди. Підкреслено використання як традиційних засобів масової інформації (телебачення, радіо, друковані видання), так і новітніх цифрових платформ, включаючи соціальні мережі, інтернет-медіа й месенджери. Розглянуто специфіку застосування аудіовізуальних методів, таких як підміна об’єктів, фото- та кіномонтаж, спецефекти й комп’ютерна графіка для створення спотвореної картини реальності. На основі аналізу зроблено висновок про безпрецедентний рівень цинізму, системності й технологічності сучасної російської пропаганди, яка становить серйозну загрозу не лише для України, а й для глобальної інформаційної безпеки.The article explores modern russian propaganda as a key instrument in the hybrid war launched by the russian federation against Ukraine. This study is timely because information aggression served as a precursor to the open military invasion, and in the context of full-scale war, a powerful propaganda machine continues to escalate the conflict, necessitating effective countermeasures. The author examines the evolution of russian propaganda strategies starting from the Soviet era, when the foundations of manipulative techniques and disinformation were established. It is noted that the current phase not only retains old approaches but also sees significant transformations and adaptations to the realities of the digital information space. Key differences in modern russian propaganda are discussed, including its multichannel nature, the intensity of the information flow, and an unprecedented willingness to disseminate outright lies and half-truths. The article pays particular attention to the key ideological themes underpinning russian propaganda, with the concept of the “russian world” being central. The mechanisms employed to implement this concept include manipulating historical narratives, creating myths about “brotherly peoples”, and denying the independence of the Ukrainian nation and its statehood. Furthermore, the article analyzes the tools of modern russian propaganda, emphasizing the use of both traditional media (television, radio, print media) and newer digital platforms, which include social networks, online media, and messaging applications. The specifics of using audiovisual methods – such as the “presence effect”, object substitution, photo and film editing, special effects, and computer graphics are examined to understand how they create a distorted perception of reality. In conclusion, the author asserts that the unprecedented level of cynicism, systematic approach, and technological sophistication of modern russian propaganda poses a serious threat not only to Ukraine but also to global information security
DEVELOPMENT OF FOREIGN LANGUAGE LEXICAL COMPETENCE IN MIDDLE SCHOOL STUDENTS THROUGH THE USE OF DIGITAL TECHNOLOGIES
Full text linkУ статті досліджено проблему формування іншомовної лексичної компетенції в учнів середньої школи із застосуванням цифрових технологій. Актуальність теми зумовлена трансформацією освітнього процесу в умовах цифровізації, потребами сучасних учнів і вимогами оновлених освітніх стандартів, які акцентують увагу на розвитку комунікативної, цифрової та критичної компетентностей. Розкрито сутність лексичної компетентності як базового компонента іншомовної комунікативної компетенції й визначено етапи її формування: ознайомлення з лексичними одиницями, автоматизація мовленнєвих навичок і комунікативна практика. Увагу зосереджено на можливостях використання цифрових ресурсів у процесі навчання іноземної мови, а саме: онлайн-платформ (LearningApps, Wordwall, Quizlet), мобільних застосунків (Duolingo), інтерактивних вправ із використанням відео й аудіо, гейміфікації та доповненої реальності. Визначено переваги використання цифрових інструментів, серед яких – індивідуалізація навчання, підвищення мотивації, розвиток навичок самоконтролю, забезпечення доступу до автентичного мовного середовища. Стаття містить теоретичне обґрунтування й методичні рекомендації, що можуть бути використані в професійній діяльності вчителя іноземної мови.The article explores the issue of developing foreign language lexical competence in middle school students through the use of digital technologies. The relevance of the topic is driven by the transformation of the educational process in the context of digitalization, the needs of modern learners, and the requirements of updated educational standards that emphasize the development of communicative, digital, and critical competencies. The essence of lexical competence as a fundamental component of foreign language communicative competence is revealed, and the stages of its formation are defined: familiarization with lexical units, automatization of speech skills, and communicative practice. The article focuses on the potential of digital resources in foreign language teaching, including online platforms (LearningApps, Wordwall, Quizlet), mobile applications (Duolingo), interactive exercises with video and audio materials, gamification, and augmented reality. The advantages of digital tools are outlined, such as individualized learning, increased motivation, development of self-monitoring skills, and access to an authentic language environment. The article provides theoretical justification and methodological recommendations that can be applied in the professional practice of foreign language teachers
ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ «ТЕКСТ У ТЕКСТІ» У ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ «МАЛЬВИ» РОМАНА ІВАНИЧУКА
Full text linkThe article is devoted to the study of the intertextual phenomenon of “text in text”, the forms of interconnected texts are determined, and the combinations of two texts of different genres in one work of the author’s novel are analyzed. The purpose of the study is to analyze the intertextual interaction “text in text” within the framework of one text space of the Ukrainian historical novel “Mallows” by R. Ivanychuk in the linguistic aspect. To achieve the set goal, the following tasks were solved: 1) the specifics of introducing auxiliary works into the main text are analyzed; 2) the forms of interconnected texts of the intertextual manifestation “text in text” are determined. The article focuses the attention on intertextuality as a text category that is text-forming for a literary text. In the conditions of the generation and perception of a work, an intertextual connection to previous and subsequent texts in time occurs both at the level of the author’s intention and at the level of the reader’s perception and decoding of the historical novel. It is determined that the linguistic means of expressing quotes are: graphic markers – design in quotation marks and non-textual marker – paragraph indentation; lexical – words and word combinations that help introduce intertext into the author’s work, syntactic ' constructions of direct and indirect speech. The article substantiates that as a result of intertextual interaction “text in text”, we find in the historical novel “Mallows” by Roman Ivanychuk: legends, traditions, fairy tales, folklore works, letters, lyrical works, folk poetry, articles of laws, etc. It should also be noted clerical documents – a letter, a fatwa, a decree, a law, a label. The author presents many of them in the text of the novel, notes the name and conveys their content truthfully and literally, since the author’s first novel “Mallows” is characterized by a style of concreterealistic writing. This is also confirmed by the fact that the author carefully prepared and collected material before writing the work, studied historical documents, and thoroughly learned the era he was going to write about. Citing excerpts or their verbatim reproduction highlights the historical background and contributes to a deeper understanding of the historical basis of the novel’s character.Стаття присвячена вивченню інтертекстуального феномена «текст у тексті», визначенню форми інтертекстуальності та аналізу специфічного поєднання автором двох текстів різних жанрів в одному творі авторського роману. Метою дослідження є аналіз інтертекстуальної взаємодії «текст у тексті» у межах одного текстового простору українського історичного роману «Мальви» Романа Іваничука в лінгвістичному аспекті. Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання: 1) проаналізовано специфіку введення допоміжних творів до основного тексту; 2) визначено форми взаємопов’язаних текстів інтертекстуального вияву «текст у тексті». У статті зосереджено увагу автора на інтертекстуальності як текстовій категорії, яка є текстотвірною для художнього тексту. В умовах породження і сприйняття твору відбувається інтертекстуальне підключення до попередніх і наступних у часі текстів як на рівні авторської інтенції, так і на рівні читацького сприйняття та декодування історичного роману. Визначено, що мовними засобами вираження цитат є: графічні маркери – оформлення в лапках та нетекстовий маркер – абзацний відступ; лексичні – слова і словосполучення, які допомагають увести інтертекст у авторський твір, синтаксичні – конструкції прямої та непрямої мови. У статті обґрунтовано, що в результаті інтертекстуальної взаємодії «текст у тексті» ми виявляємо в історичному романі «Мальви» Романа Іваничука: легенди, перекази, казки, фольклорні твори, листи, ліричні твори, народну поезію, статті законів тощо. Слід зазначити й такі канцелярські документи, як грамота, фетва, указ, закон, ярлик. Автор подає їх чимало у тексті роману, зазначає назву та передає правдиво й дослівно їхній зміст, оскільки першому авторському роману «Мальви» характерний стиль конкретно-реалістичного письма. Це підтверджується й тим, що автор до написання твору ретельно готувався і збирав матеріал, вивчав історичні документи, досконало пізнав епоху, про яку збирався писати. Наведення уривків або їх дослівне відтворення увиразнює історичне тло, сприяє поглибленню сприйняття історичної основи характеру роману
STRUCTURE AND SEMANTICS OF BUSINESS ENGLISH: LEXICAL FEATURES AND DEVELOPMENT TRENDS
Full text linkУ статті здійснено комплексний аналіз лексико-семантичних особливостей ділової англійської мови, яка є ключовим інструментом міжнародної бізнес-комунікації. Розглянуто структурні компоненти бізнес-лексики, зокрема термінологічні одиниці, полісемічні слова, іменникові словосполучення, складені слова, фразові дієслова й абревіатури. Досліджено тенденції розвитку словникового складу ділової англійської мови під впливом глобалізації, цифровізації та інтеграції новітніх економічних концепцій. Проаналізовано механізми спеціалізації загальновживаної лексики в бізнес-дискурсі, що сприяє формуванню нових термінологічних значень. Полісемія є однією із ключових характеристик ділової англійської, оскільки багато термінів функціонують у різних професійних сферах із варіативними значеннями (“credit”, “balance”, “interest”, “capital”). Виявлено закономірності використання іменникових словосполучень (return on investment, current account, balance sheet), що забезпечують точність і формалізованість ділового мовлення. Розглянуто активне використання абревіатур і акронімів (SWIFT, LBO, IMF), що є характерною рисою фінансової, економічної та юридичної комунікації. Особливу увагу приділено процесам лексичного збагачення ділової англійської мови, зокрема афіксації, телескопії, конверсії, багатокомпонентним комбінаціям і абревіації. Окремо проаналізовано роль метафоричних і метонімічних переносів значення у формуванні нових бізнес-термінів. Визначено, що ділова англійська значною мірою орієнтована на безособові конструкції, що забезпечують її нейтральний, стандартизований характер. Отримані результати можуть бути використані для подальшого дослідження динаміки розвитку ділової англійської лексики та її адаптації до сучасних умов міжнародного бізнесу. Перспективними напрямами є аналіз змін у термінологічному апараті під впливом цифрових технологій і вивчення взаємозв’язку між загальновживаною та спеціалізованою лексикою.The article provides a comprehensive analysis of the lexical and semantic features of Business English, which serves as a key tool in international business communication. The structural components of business vocabulary are examined, including terminological units, polysemous words, noun phrases, compound words, phrasal verbs, and abbreviations. The study explores the development trends of Business English vocabulary under the influence of globalization, digitalization, and the integration of modern economic concepts The study analyzes how general vocabulary specializes in business discourse, leading to the formation of new terminological meanings. Polysemy is a key characteristic of Business English, with many terms (e.g., “credit”, “balance”, “interest”, “capital”) carrying different meanings across professional fields. Regularities in the use of noun phrases (return on investment, current account, balance sheet) are highlighted, demonstrating their role in ensuring accuracy and formalization in business communication. The study also examines the active use of abbreviations and acronyms (SWIFT, LBO, IMF), which are characteristic of financial, economic, and legal communication. The study highlights lexical enrichment processes in Business English, such as affixation, telescopy, conversion, multi-component combinations and abbreviation. The role of metaphorical and metonymic meaning shifts in the formation of new business terms is also analyzed. Business English primarily employs impersonal constructions, ensuring neutrality and standardization. The findings of this research can be applied to further studies on the dynamics of Business English vocabulary development and its adaptation to contemporary international business conditions. Prospective research areas include the analysis of changes in the terminological framework influenced by digital technologies and the study of the relationship between general and specialized vocabulary