eSSPUIR Electronic Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Institutional Repository
Not a member yet
17217 research outputs found
Sort by
Digital Services: Trends and Prospects for Implementation in Ukraine
No full textСтаття присвячена проблемам та перспективам впровадження цифрових сервісів в Україні. Досліджено їхню роль у підвищенні ефективності управління, прозорості та доступності послуг. Визначено ключові переваги цифрових сервісів: цілодобова доступність, електронна взаємодія, інтерактивність, персоналізація, автоматизація, прозорість, економія ресурсів, безпека та орієнтованість на користувача. Детально розглянуто розповсюдження та вплив цифрових сервісів у таких секторах, як: електронне урядування (досвід «Дії» в Україні), фінансові послуги, електронна комерція, охорона здоров’я (телемедицина), освіта (дистанційне навчання) та міське управління (концепція «розумних міст»). Підкреслено, що цифрові сервіси не лише модернізують, а й фундаментально змінюють моделі надання й споживання послуг, роблячи їх доступнішими, зручнішими та ефективнішими. Запропоновано практичні рекомендації та стратегічні напрямки для подальшого ефективного впровадження цифрових сервісів в Україні, що охоплюють розбудову цифрової інфраструктури, розвиток електронного урядування, стимулювання цифровізації бізнесу, розвиток цифрової освіти, забезпечення кібербезпеки та впровадження концепції «розумних міст». Метою є підвищення конкурентоспроможності економіки та покращення якості життя громадян України.This article is devoted to the problems, challenges, and prospects of implementing digital services in Ukraine. The purpose of this study is to explore current global and national trends in digital service development, identify prospects for their effective implementation in Ukraine, considering the challenges of martial law and European integration processes, and formulate scientifically grounded recommendations to accelerate the country's digitalization. The relevance of this research is underscored by the urgent need to define priority areas for digital service development that align with Ukraine’s strategic goals for digitalization, European integration, and the construction of a resilient, innovative economy, especially given the ongoing war which has further catalyzed digitalization, highlighting the critical need for rapid and effective digital solutions to ensure state functionality, economic support, and citizen needs under crisis conditions. The methodology employed in this research involved a comprehensive analysis of contemporary scientific literature and publications on digital transformation. The results demonstrate that digital services are indispensable for enhancing government efficiency, transparency, and accessibility. Key characteristics identified include 24/7 availability, electronic interaction, interactivity, personalization, automation, transparency, resource efficiency, robust security, and user-centric design. The article details the widespread adoption and significant impact of digital services across various sectors: e-governance (exemplified by Ukraine’s «Diya» platform, which places the country among global leaders in e-participation), financial services (online banking), e-commerce (the burgeoning online retail market), healthcare (the expansion of telemedicine), education (the proliferation of distance learning), and urban management (the implementation of «smart city» concepts). The findings highlight that digital services not only modernize but also fundamentally reshape models of service provision and consumption, making them more accessible, convenient, personalized, and efficient for citizens and businesses alike. The practical value of this article lies in its scientifically grounded recommendations and strategic directions for the further effective implementation of digital services in Ukraine
Information and Digital Security of E-Commerce
No full textУ статті досліджено питання забезпечення інформаційно-цифрової безпеки в сфері електронної торгівлі в умовах зростання кількості кіберзагроз і розширення цифрового серед- овища. Розглянуто основні вектори атак на електронні торгові платформи, зокрема фішинг, DDoS-атаки, злам облікових записів, витік персональних даних та фінансової інформації. Проаналізовано сучасні технології захисту, зокрема методи шифрування, багаторівневу автентифікацію, брандмауери, антивірусне програмне забезпечення та використання протоколів безпечного з’єднання. Акцент зроблено на важливості розробки комплексної стратегії безпеки, що включає як технічні, так і організаційні заходи. Окреслено перспективи гармонізації українського законодавства із міжнародними стандартами у сфері цифрової безпеки та рекомендації щодо підвищення стійкості систем електронної торгівлі до зовнішніх загроз.In the digital age, e-commerce has become an essential component of the global economy, enabling businesses and consumers to interact and transact across borders in real time. However, with this rapid development comes an increasing number of risks and vulnerabilities that threaten the stability and security of digital trade. This article presents a detailed examination of the key aspects of information and digital security in the context of e-commerce. The research focuses on the most critical cyber threats currently affecting the industry, such as phishing schemes, denial-of-service attacks, ransomware, account takeovers, and unauthorized access to sensitive user data and payment information. These threats can cause significant financial losses, reputational damage, legal consequences, and a general decline in consumer trust. The article outlines the importance of developing and implementing comprehensive cybersecurity strategies that involve not only technical tools but also organizational measures and employee training programs. Technologies such as end-to-end encryption, public key infrastructure (PKI), intrusion detection and prevention systems (IDPS), secure socket layer (SSL)/transport layer security (TLS) protocols, blockchain-based transaction monitoring, and artificial intelligence (AI)-powered anomaly detection systems are discussed as effective methods of safeguarding e-commerce platforms. In addition, the research explores regulatory and legal frameworks, including the General Data Protection Regulation (GDPR), the NIS2 Directive, and emerging Ukrainian cybersecurity standards aimed at harmonization with European Union legislation. The study also considers the role of international cooperation in combating cybercrime and improving global cyber resilience. Special attention is paid to the cybersecurity challenges faced by small and medium-sized enterprises (SMEs) due to limited resources and the lack of specialized IT staff. The authors argue for the adoption of affordable, scalable, and adaptive cybersecurity solutions that allow SMEs to remain competitive and secure in a constantly evolving threat landscape. Furthermore, the article emphasizes the need for consumer education in recognizing online threats, maintaining secure digital behavior, and using secure payment systems. In conclusion, the study provides practical recommendations for building a resilient, secure, and trustworthy digital environment that supports the sustainable development of electronic commerce
Digitalization And Its Impact on the Sustainable Development of Rural Areas of Ukraine
No full textУ статті розглянуто роль цифровізації як ключового чинника активізації процесів сталого розвитку сільських територій України в умовах трансформаційної нестабільності, викликаної воєнними подіями та соціально-економічною депресією. Обґрунтовано, що цифрова трансформація слугує інструментом модернізації сільськогосподарської та сервісної інфраструктури, а також виступає у якості каталізатора системної інституціональної реорганізації, спрямованої на підвищення соціальної інклюзивності та економічної самодостатності сільських регіонів. Визначено потенціал цифрових технологій у подоланні територіальної маргіналізації та підвищенні людського капіталу шляхом розвитку е-сервісів і нових форм підприємництва в аграрному секторі. З’ясовано потенціал цифровізації в контексті проєктування інструментів місцевої політики, націленої на досягнення цілей сталого розвитку сільських громад. Досліджено рівень розвитку сільських громад за індексними показниками цифровізації. Запропоновано модель діджитал-інтегрованого розвитку сільських територій, що поєднує технологічну модернізацію та інклюзивність соціального середовища.The purpose of the article is to theoretically and methodologically substantiate the role of digitalization as a key factor in the sustainable development of rural areas of Ukraine and to form a model of digitally integrated growth based on technological modernization and inclusiveness. The methodological basis of the study is a systemic, structural-functional and interdisciplinary approach, which allows for a comprehensive assessment of the impact of digitalization on the socio-economic transformation of rural areas. The methods of comparative analysis, expert assessment, as well as logical-semantic generalization of empirical data were used. Elements of comparative analysis were applied to identify internal and external factors of digital transformation at the local level. The article examines the role of digitalization as a key factor in activating the processes of sustainable development of rural areas of Ukraine in the conditions of transformational instability caused by military events and socio-economic depression. It is substantiated that digital transformation serves as a tool for the modernization of agricultural and service infrastructure, and also acts as a catalyst for systemic institutional reorganization aimed at increasing social inclusion and economic self-sufficiency of rural regions. The potential of digital technologies in overcoming territorial marginalization and increasing human capital through the development of e-services and new forms of entrepreneurship in the agricultural sector is determined. The potential of digitalization is clarified in the context of designing local policy instruments aimed at achieving the goals of sustainable development of rural communities. The level of development of rural communities according to digitalization index indicators is investigated. The need to form a smart specialization policy for each community is substantiated, taking into account regional specifics and the potential of digital infrastructure. A model of digitally integrated development of rural areas is proposed, combining technological modernization and inclusiveness of the social environment
Socio-Economic and Pedagogical Effectiveness of Career Guidance and Career Counseling for Students of Vocational (Vocational-Technical) and Professional Higher Education as an Element of State Personnel Policy
No full textУ дослідженні проаналізовано ефективність системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування здобувачів професійної (професійнотехнічної) та фахової передвищої освіти як інструменту державної кадрової політики. Застосовано комплексний підхід до оцінки соціально-економічної та педагогічної ефективності профорієнтаційної діяльності. Визначено ключові показники професійного самовизначення та доведено їх вплив на якість підготовки і адаптацію молоді до ринку праці. Обґрунтовано, що інтеграція профорієнтаційних заходів у систему освіти сприяє оптимізації трудових ресурсів, зміцненню зв’язків між освітою, роботодавцями та державою, а також формуванню конкурентоспроможного кадрового потенціалу.The problem of the study is caused by the need to improve career guidance in the system of vocational and professional higher education in Ukraine. The transformation of the labor market, the shortage of personnel and the growing mobility of labor resources actualize the need to create an effective system of career guidance. Its effectiveness should be assessed by clear socio-economic and pedagogical indicators that contribute to the quality training of young people and the rational use of labor potential. Vocational guidance is gaining strategic importance as a tool of state personnel policy that maintains a balance in the labor market and strengthens the competitiveness of the economy. Purpose. The purpose of the article is to analyze the socio-economic and pedagogical effectiveness of the system of vocational guidance and career counseling for students of vocational (vocational-technical) and professional higher education as components of the State personnel policy, with an emphasis on the development of criteria and indicators of the formation of professional self-determination of students, as well as on assessing their impact on improving the quality of vocational training and adaptation of young people to the requirements of the labor market. Methods. Analysis of scientific literature, regulations and strategic documents, statistical data, results of surveys of students of vocational (vocational-technical) and professional higher education, teachers and employers, as well as an assessment of the effectiveness of career guidance activities to generalize approaches and draw conclusions about their socio-economic and pedagogical effectiveness. Results. The key criteria and indicators of socio-economic and pedagogical effectiveness of the system of vocational guidance and career counseling for students of vocational (vocational-technical) and professional higher education are identified and substantiated, and it is proved that the effective implementation of these mechanisms within the framework of the state personnel policy contributes to the formation of competitive human resources, improvement of the quality of professional training and adaptation of young people to the labor market. Originality. The scientific novelty of the study is to clarify approaches to assessing the socio-economic and pedagogical effectiveness of the system of vocational guidance and career counseling for students of vocational and professional higher education. For the first time, a set of criteria and indicators of the effectiveness of career guidance activities is substantiated, taking into account the transformation of the labor market and the priorities of the state personnel policy. The effectiveness of career guidance activities is analyzed based on the results of a survey of students, teachers and employers, and the directions for improving career guidance in educational institutions are outlined. Conclusion. The article outlines the key resources and approaches to improving the career guidance system in view of the current socio-economic challenges in Ukraine. The effectiveness of such changes depends on the systematic, practical orientation and compliance of career guidance with the real needs of students and the peculiarities of regional development
Asynchrony as a Component of a Pianist’s Expressive Means
No full textУ статті аналізується феномен виконавських засобів виразності – асинхронія. В контексті сучасного погляду на палітру піаністичних прийомів гри явище асинхронії має багатий історичний шлях становлення і розвитку паралельно з еволюцією тембральних та акустичних якостей інструмента. Проаналізовано історичні засади та умови виникнення явища, де має місце незначне зміщення у часі відносно одне одного таких елементів фактури як мелодія та акомпанемент. У роботі дається назва та класифікація різноманітних варіантів використання прийому зі зміщенням між руками. На підставі історичного огляду методичної літератури та аналізу аудіо- та механічних записів початку ХХ століття визначається стилістична та експре-сивна доцільність використання асинхронії у різноманітних стилях та на інструментах різних епох. До аналізу також залу-чено трансдисциплінарний метод, що обумовлюється використанням надбань суміжної дисципліни психоакустики, де автори розглядають аналогічну проблему з іншого вектору – психофізіологічних можливостей сприйняття асинхронії та її ролі у екс-пресивному виконанні. Завдяки цьому охарактеризовано стильові та піаністичні особливості використання асинхронії. Уточ-нено доречність нової класифікації, що виходить далеко за рамки «салонного» стилю та розкриває виразний потенціал вико-ристання зміщення фактурних планів у різних умовах і з різною інтенсивністю. На основі аналізу літератури та досліджень суміжних дисциплін розроблено перелік рекомендацій для виконавців та викладачів, що актуалізує явище асинхронії. Також проаналізовано можливості графічного відображення цього прийому гри на прикладі транскрипції Дьордя Цифри «La Valse triste», де вперше активно використовуються елементи нотації, що наближені до фактичного звучання. Окреслено перспек-тивність розробки різних видів нотації зміщення, в контексті сучасних тенденцій міждисциплінарних досліджень та на тлі обмежених можливостей технічної еволюції фортепіано.The article analyzes the phenomenon of performance expressive means – asynchrony. In the context of contemporary perspectives on the palette of pianistic playing techniques, the phenomenon of asynchrony has a rich historical path of formation and development, paralleling the evolution of the instrument’s timbral and acoustic qualities. The study analyzes the historical prerequisites and conditions for the emergence of the playing technique characterized by a slight temporal displacement between texture elements such as melody and accompaniment.The article introduces terminology and a classification of various ways of applying the technique involving displacement between the hands.Drawing on a historical review of pedagogical literature and an analysis of early 20th-century audio and mechanical recordings, the research determines the stylistic and expressive rationale for employing asynchrony across different styles and instruments of various periods. The study integrates a transdisciplinary approach, employing insights from the field of psychoacoustics, which examines the psychophysiological mechanisms underlying the perception of asynchrony and its role in expressive interpretation. This enables a nuanced characterization of the stylistic and pianistic features of asynchronous playing.The relevance of a new classification system is clarified that transcends the limitations of the “salon” style and reveals the expressive potential of texture displacement across different conditions and degrees of intensity.Based on the analysis of literature and research from related disciplines, a set of recommendations for performers and educators is proposed, aimed at recontextualizing the phenomenon of asynchrony in contemporary performance practice. The article also addresses the possibilities of graphic representation of this playing technique, exemplified by György Cziffra’s transcription of a “La Valse triste”, where notation elements approximating actual sound are actively employed for the first time. The conclusion outlines prospects for the development of alternative notational systems for displacement, viewed in the context of current interdisciplinary research trends and against the backdrop of the limited technical evolution of the piano
Digital Transformation of Business Processes: the Security Aspect
No full textСтаття присвячена обґрунтуванню адаптивних безпекових стратегій функціонування бізнесу в умовах цифрової трансформації. У рамках дослідження обґрунтовано важливість формування системи кіберстійкості як одного з ключових елементів управління інформаційними технологіями в умовах цифровізації. Доведено, що інтеграція таких систем сприяє зниженню ризику виникнення інцидентів, забезпечує безперервність бізнес-процесів навіть у кризових ситуаціях, а також підвищує рівень довіри до цифрової інфраструктури. Розглянуто два концептуальні підходи до забезпечення безпеки бізнесу в умовах цифрової трансформації, зокрема акцентовано увагу на доцільності впровадження принципу «стійкість за проєктом». Цей підхід дає змогу підприємствам ефективно планувати протидію сучасним загрозам, підтримувати безперервність функціонування та створювати надійні системи кіберстійкості. На основі концептуальних положень принципу «стійкості за проєктом» запропоновано модель безпекового підходу до функціонування бізнесу в умовах цифровізації. Візуалізовано систему кіберстійкості, що забезпечує ефективний захист економічних суб’єктів та сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності у цифровому середовищі.The article is devoted to the substantiation of adaptive security strategies for business operation in the context of digital transformation. The digital economy is significantly changing traditional approaches to organizing business processes, where digital data is becoming the key factor of production and activities are focused on the creation, distribution and implementation of digital technologies. Amid the rapid growth of cyber threats, businesses are forced to quickly adapt their business models to ensure not only operational efficiency but also the security of digital assets. This necessitates the development of advanced security strategies that combine technical and organizational aspects of protection. Traditional methods focused on protecting physical assets and infrastructure no longer meet the challenges of the modern digital environment. The study substantiates the importance of forming a cyber resilience system as one of the key elements of information technology management in the context of digitalization. It is proved that the integration of such systems helps to reduce the risk of incidents, ensures the continuity of business processes even in crisis situations, and increases the level of trust in digital infrastructure. The article considers two conceptual approaches to ensuring business security in the context of digital transformation, with a particular focus on the feasibility of implementing the principle of ‘resilience by design’. This approach allows enterprises to effectively plan to counter modern threats, maintain business continuity and create reliable cyber resilience systems. Based on the conceptual provisions of the principle of ‘resilience by design’, a model of a security approach to business functioning in the context of digitalization is proposed. The author visualizes a cyber resilience system that ensures effective protection of economic entities and helps to increase their competitiveness in the digital environment. The proposed system will enable a prompt response to real and potential threats, enhance the security level of business processes of economic entities, and ensure their cyber resilience
The Role of Innovative Technologies in Enhancing Media Competence of Future Teachers
No full textНа основі сучасних інформаційно-комунікаційних ресурсів розкрито поняття «інформаційна компетентність». Схарактеризовано основні дефініції медіаосвіта, медіаграмотність, медіакомпетентність. Виявлено, що медіаосвіта як напрям в педагогіці, покликаний ознайомити здобувачів із закономірностями розвитку засобів масової комунікації (преси, телебачення, кіно, радіо, відео та ін.). Проаналізовано педагогічні технології, які розвивають критичне мислення, формують уміння аналізувати, узагальнювати, проєктувати. Визначено напрями розвитку медіаосвіти майбутніх вчителів, моделі їх медіаграмотності, напрями навчальної діяльності в медійному просторі та застосовано класифікацію медійної компетентності. Наголошено, що використання потенціалу інформаційних технологій має велику перспективу і потребує широкого розвитку.The spiritual and cultural transformations in Ukraine necessitate a renewal of the contemporary educational content. This renewal must be grounded in the development of competencies essential for shaping an individual capable of lifelong learning, fundamentally altering stereotypes, critical thinking, setting ambitious goals and achieving them, proposing creative projects, demonstrating teamwork skills, and communicating in a multicultural environment. In line with these objectives, educational priorities are shifting, emphasizing the cultivation of a creative and responsible individual. This individual should be concerned with developing their abilities, aspiring to acquire a broad spectrum of competencies for their practical application, thereby enabling them to transform their own lives and the country as a whole. The Law of Ukraine "On Higher Education" clearly defines the purpose of education as fulfilling a social mandate to ensure the comprehensive development of an individual. Given the ongoing renewal of educational content and the search for new approaches to fostering creative and responsible personalities, we consider it imperative to explore and elucidate the role of innovative technologies in enhancing the media competence of future teachers in the current environment. To address the defined research objectives, the following methods were employed: comparative analysis of scientific and pedagogical literature and legislative documents to ascertain the level of development of the identified problem; classification, observation, concretization, and generalization to refine the methodological and theoretical framework and core concepts of the study; synthesis to explore avenues for identifying criteria and levels of professional growth in future educators; and pedagogical observation, systematization, and generalization of scientific and theoretical material. The Internet has significantly altered the relationship between the private and public spheres of human life. Individuals, communicating with the world through computers, experience both isolation and individualization. Simultaneously, virtual reality provides young people with opportunities to collaborate with a wide range of individuals, exchange ideas, and be influenced by online trends. Unlike previous generations, whose access to information was largely passive, contemporary youth actively interact with information, share personal data, and receive immediate feedback. This process plays a crucial role in the lives of young people, fostering an understanding of concepts such as status, respect, and trust. It also provides valuable experience in social interaction, facilitating quicker socialization than what might be achieved solely within the family unit. Information competence in a teacher encompasses the ability to think technologically, alongside possessing analytical, project-based, prognostic, and reflective skills in acquiring and utilizing information within pedagogical activities. This implies that information competence serves as an integral component of a teacher's overall informational and technological culture. It performs integrative functions, acting as a link between general pedagogical and specialized knowledge and skills. A teacher's information competence empowers them to cultivate in students the skills of independent information retrieval, analysis, and selection, as well as the ability to collect, transform, store, and transmit information. This capability fosters the development of skills for working with information embedded within academic disciplines, the broader educational domain, and the surrounding environment. In Council of Europe documents, "media education" is defined as instruction aimed at developing media competence. This competence is understood as a critical and thoughtful attitude towards media, fostering responsible citizens capable of expressing their own opinions based on acquired information. Media education, as an active process of personal development, self-education, and self-improvement through mass communication materials, evolves across several key areas. These include media education for future educators in universities and professional development centers, for students in higher education institutions, within extracurricular education centers and entertainment venues, and through distance, independent, and continuous learning. The development of media competence is a complex process grounded in three primary educational focuses: knowledge of media culture fundamentals; knowledge, acquired skills, and abilities in media criticism, encompassing the development of critical thinking in the audience and individual communication skills; and the ability to engage in media creation, including independently producing media tasks. In our view, the implementation of each of these areas necessitates extensive engagement with diverse internet resources. Specifically, these include electronic libraries, virtual museums, educational institution websites, social networks, online versions of educational television channels, and YouTube channels. An electronic library is a specialized information system that facilitates the storage and utilization of various collections of electronic documents (text, graphics, audio, video) via global data transmission networks, offering end-users the choice of a convenient format. The defined objectives serve a threefold function: educational, developmental, and nurturing. The issue of information security is strategically vital for contemporary Ukraine. Therefore, fostering media and information literacy among citizens, including future educators, represents a new direction of activity. To operate effectively within the information space, future educators must acquire a set of crucial competencies. These competencies will enable them to locate new information, critically evaluate it, create contemporary information, and disseminate it through various channels. Possessing these competencies directly enhances media and information literacy. In conclusion, this study allows us to draw the following inferences: the utilization of information technologies contributes significantly to the development of media competence in future educators within modern higher education institutions. Their application is appropriate both during in-class sessions and for organizing independent work with Internet resources. The effectiveness of employing information technologies is ensured by proprietary computer programs, specially designed training programs, and the extensive use of the World Wide Web. Ultimately, harnessing the potential of information technologies holds considerable promise and warrants extensive development
Formation of Managerial Competence of Future Physical Education Specialists in Higher Education Institutions for Organizing Mass Events in Blended Learning
No full textСтаття присвячена висвітленню теоретичних засад формування управлінської компетентності майбутніх фахівців фізичної культури у закладах вищої освіти в умовах змішаного навчання. Проведений аналіз наукових праць, присвячених формуванню управлінської компетентності майбутніх фахівців фізичної культури, свідчить про те, що ця проблема як у теоретичному, так і в методологічному аспектах досліджена недостатньо. Зазначено, що науковці розглядали різні аспекти професійної компетентності та культури майбутніх фахівців фізичної культури, проблему формування управлінської компетентності. Досліджуються поняття компетентність, компетенція, професійна компетентність, управлінська компетентність, управлінська компетентність фахівців фізичної культури, а також з’ясовується сучасний стан їх сформованості. Встановлено, що управлінська компетентність майбутнього фахівця фізичної культури – це сукупність компетенцій, які охоплюють систему знань основ теорії управління. Щоб фахівець не тільки мав управлінську компетентність, але й міг би її застосовувати у своїй професійній діяльності, необхідно забезпечити розширення меж професійної підготовки у сфері фахівців фізичної культури, грунтуючись на передових підходах у навчанні та нових освітніх стандартах. Доведено, що майбутня професійна діяльність фахівців фізичної культури, а фактично і управлінська компетентність передбачає, що під час професійної підготовки необхідно її сформувати, що дозволить більш ефективно використовувати творчий та інтелектуальний потенціал в теперішніх ринкових умовах, виконуючи професійні функції на фоні високого рівня ділових і особистісних якостей, в керуванні процесами та людьми. Автор наголошує, що розвиток сфери фізичної культури в сучасних ринкових умовах неможливий без фахово підготовлених, компетентних фахівцівуправлінців фахівців фізичної культури. Встановлено, що формування управлінської компетентності майбутнього фахівця фізичної культури у процесі фахової підготовки має базуватися на загальнолюдських цінностях, комплексному компетентністному підході та професійній компетенції майбутнього фахівця, необхідних під час роботи в умовах змішаного навчання.The article is devoted to highlighting the theoretical foundations of the formation of managerial competence of future physical culture specialists in higher education institutions in the conditions of blended learning. The analysis of scientific works devoted to the formation of managerial competence of future physical culture specialists indicates that this problem has not been sufficiently studied both in theoretical and methodological aspects. It is noted that scientists have considered various aspects of professional competence and culture of future physical culture specialists, the problem of the formation of managerial competence. The concepts of competence, competence, professional competence, managerial competence, managerial competence of physical culture specialists are studied, and the current state of their formation is also clarified. It is established that the managerial competence of a future physical culture specialist is a set of competencies that cover the system of knowledge of the basics of management theory. In order for a specialist not only to have managerial competence, but also to be able to apply it in his professional activity, it is necessary to ensure the expansion of the boundaries of professional training in the field of physical culture specialists, based on advanced approaches in training and new educational standards. It is proved that the future professional activity of physical culture specialists, and in fact, managerial competence, implies that it must be formed during professional training, which will allow more effectively using creative and intellectual potential in current market conditions, performing professional functions against the background of a high level of business and personal qualities, in managing processes and people. The author emphasizes that the development of the field of physical culture in modern market conditions is impossible without professionally trained, competent managers of physical culture specialists. It has been established that the formation of managerial competence of a future physical education specialist in the process of professional training should be based on universal human values, a comprehensive competency-based approach and professional competence of the future specialist, necessary when working in a blended learning environment
Peculiarities of Mental Development of Pupils with Hearing Impairment and Their Influence on the State of Motor Activity
No full textУ статті комплексно проаналізовано особливості психічного розвитку учнів із порушенням слуху та з’ясовано їхній вплив на стан рухової активності. Зауважено, що порушення слуху є серйозним сенсорним дефектом, який впливає не лише на мовленнєвий розвиток дитини, а й на формування її психіки, соціальної адаптації та рухової активності. В учнів із порушенням слуху спостерігаються специфічні особливості психічного розвитку, серед яких сповільнене формування мовлення, обмеження обсягу пасивного й активного словника, труднощі в комунікації, а також зниження пізнавальної активності. Обмежене слу- хове сприймання ускладнює процеси пізнання навколишнього світу, що також призводить до відставання у розвитку таких психічних функцій, як-от: увага, пам’ять, мислення та емоційно-вольова сфера. Ці порушення мають безпосередній вплив на рухову сферу учнів. Дослідження свідчать, що учні з порушенням слуху мають знижену координацію рухів, слабшу рівновагу, уповільнене формування просторових уявлень та меншу витривалість проти нормально чуючих однолітків. Через труднощі в засвоєнні інструкцій та обмежене спілкування з однолітками такі учні часто проявляють нижчу ініціативу в руховій активності та меншу участь у колективних формах фізичних вправ, ніж діти зі звичайним слухом. Науково обґрунтовані підходи до організації фізичного виховання мають враховувати як психічні, так і фізіологічні особливості таких учнів. Отже, рухова активність є ключовим фактором гармонійного психофізичного розвитку учнів із порушенням слуху. Психологічні особливості учнів із порушенням слуху формуються під впливом сенсорної депривації, мовленнєвого дефіциту та соціальних бар’єрів. Однак за правильної педагогічної та психологічної підтримки учні з порушенням слуху здатні успішно розвиватися фізично та навчатися. Необхідно таким дітям забезпечувати адаптоване навчальне середовище, доступ до жестової мови, використання візуальних матеріалів та розвиток альтернативних способів комунікації.The article provides a comprehensive analysis of the peculiarities of mental development of students with hearing impairment and their impact on the state of motor activity. It is considered that hearing impairment is a serious sensory defect that affects not only the child's speech development, but also the formation of his/her psyche, social adaptation and motor activity. Students with hearing impairment have specific features of mental development, including slower speech development, limited passive and active vocabulary, difficulties in communication, and reduced cognitive activity. Limited auditory perception complicates the processes of cognition of the world around us, which, in turn, leads to a lag in the development of such mental functions as attention, memory, thinking, and emotional and volitional sphere. These disorders have a direct impact on students' motor skills. Studies show that students with hearing impairments have reduced coordination, poorer balance, slower formation of spatial representations, and less endurance compared to their normal hearing peers. Due to difficulties in learning instructions and limited communication with peers, such students often show less initiative in physical activity and less participation in collective forms of physical exercise. Evidence-based approaches to organizing physical education should take into account both the mental and physiological characteristics of such students. Thus, motor activity is a key factor in the harmonious psychophysical development of students with hearing impairment. The psychological characteristics of students with hearing impairment are formed under the influence of sensory deprivation, speech deficit and social barriers. However, with the right pedagogical and psychological support, students with hearing impairment can successfully develop and learn. It is necessary to provide an adapted learning environment, access to sign language, the use of visual materials, and the development of alternative ways of communication
Дефінітивна характеристика проблеми підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності
No full textThe article analyzes the key concepts of the problem of training future educators of preschool education institutions. The views of modern scientists and dictionary data are summarized and the essence of the categories that make up the terminological field of the study is revealed – “training”, “readiness”, “professional training”, “professional training of future educators”, “readiness of future educators to professional activities”. The analysis of approaches to the essence of the specified categories allowed us to interpret “readiness of future educators for professional activity” as a complex integrated quality that combines motivational and value orientation to pedagogical work, the appropriate level of theoretical knowledge, practical skills and abilities, as well as personal qualities necessary for effective interaction with preschool children. It has been established that the issue of professional development of preschool education specialists is considered by scientists in research within the framework of various aspects, which are systematized according to the main directions: competence-based, functional-practical, industry-specific.У статті проаналізовано ключові поняття проблеми підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Узагальнено погляди сучасних вчених та словникові дані й розкрито сутність категорій, що складають термінологічне поле дослідження – «підготовка», «готовність», «професійна підготовка», «професійна підготовка майбутніх вихователів», «готовність майбутніх вихователів до професійної діяльності». Здійснений аналіз підходів до сутності зазначених категорій дозволив трактувати «готовність майбутніх вихователів до професійної діяльності» як складне інтегроване утворення, що поєднує в собі мотиваційно-ціннісну налаштованість на педагогічну працю, належний рівень теоретичних знань, практичних умінь і навичок, а також особистісні якості, необхідні для ефективної взаємодії з дітьми дошкільного віку. Встановлено, що питання професійного становлення фахівців дошкільної освіти розглядається вченими в дослідженнях в межах різноманітних аспектів, які систематизовано за основними напрямами: компетентнісним, функціонально-практичним, галузевоспеціалізованим