Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University Scientific Journals
Not a member yet
885 research outputs found
Sort by
ДОСЛІДЖЕННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ
Get PDFThe article examined the tolerance of forcibly displaced Ukrainians in the context of their socio-psychological adaptation abroad. Tolerance was studied as psychological resilience to stress and traumatic events, as a set of personal characteristics, and as a system of positive core beliefs. The empirical study allowed for determining the manifestation of various aspects of tolerance among Ukrainian refugees: the average group indicators of ethnic andsocial tolerance correspond to a moderate level, while tolerance as a personality trait is at a high level. The average index of tolerance as a general indicator of personal tolerance corresponds to a moderate level. A level analysis of tolerance among the sample of forcibly displaced persons abroad showed that average levels prevail in thesubscales of “ethnic tolerance” and “social tolerance”, while a high level of tolerance dominates in the “tolerance as a personality trait” subscale. The analysis of the levels of the generalized index of personal tolerance indicated a predominance of the moderate level, characterized by the presence of both tolerant and intolerant traits depending on the social situations in which the refugees find themselves. The self-assessment by the respondents of their current level of stress allowed for determining the degree of stress resistance as an indicator of personal adaptability: in the sample of forcibly displaced persons abroad, a low level of stress resistance dominates, characterized by ahigh level of stress load and a low level of stress resilience. The core beliefs of forcibly displaced Ukrainians abroad mainly range from moderate to high levels, indicating their readiness for successful socio-psychologicaladaptation and future self-realization. Individuals with low levels of belief in the controllability of the world andlow self-control require both psychological support and assistance in engaging in a full life in a new sociocultural environment provided by the host community.У статті толерантність вимушено переміщених українців вивчалася в контексті соціально-психологічної адаптації за кордоном. Толерантність досліджувалася як психологічна стійкість до стресу й травматичних подій, як сукупність особистісних характеристик та як система позитивних базових переконань.Емпіричне дослідження дало змогу визначити прояв різних аспектів толерантності українських біженців: середньогрупові значення показників етнічної і соціальної толерантності відповідають середньому рівню, а толерантності як риси особистості – високому. Середнє значення індексу толерантності як загального показника толерантності особистості відповідає середньому рівню. Рівневий аналіз толерантності вибірки вимушених переселенців за кордоном показав, що за субшкалами «етнічна толерантність» і «соціальна толерантність» переважає середній рівень, за субшкалою «толерантність як риса особистості» домінує високий рівень толерантності. Аналіз представленості рівнів узагальненого індексу толерантності особистості показав переважання середнього рівня, для якого характерний прояв як толерантних, так й інтолерантних рис залежно від соціальних ситуацій, у яких перебувають біженці. Самооцінка досліджуваними актуального рівня стресу дала змогу визначити ступінь опірності стресу як показника адаптивності особистості: у вибірці вимушених переселенців за кордоном домінує низький рівень опірності стресу, їм характерний високий рівень стресового навантаження та низький рівень стресостійкості. Базові переконання вимушено переміщених українців за кордоном здебільшого перебувають у межах показників від середнього до високого рівнів, що свідчить про їх налаштування на успішну соціально-психологічну адаптацію та подальшу самореалізацію. Особи із заниженими показниками переконань у контрольованості світу та самоконтролі потребують як надання психологічної підтримки, так і сприяння в залученні в повноцінну життєдіяльність у новому соціокультурному середовищі з боку громади, що приймає
МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СУЧАСНИХ ЖІНОК ДО РЕАЛІЗАЦІЇ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ
Get PDFThe article is devoted to the study of the motivational aspect of the psychological readiness of modern women to realize their reproductive function, which is extremely relevant, given the critical decline in the birth rate in our country in recent years.Based on a theoretical analysis of scientific literature, it was found that in psychology this problem is mostly considered in the context of reproductive motivation, as a system of internal and external factors that encourage the woman to make decision about childbirth. It has been determined that the motivational component of women’s readiness to implement the reproductive function is directly related to the emergence of the need for a child and the formation of reproductive motives, which are the result of a complex interaction of biological, socio-cultural, economic, psychological and personal factors. It has been proven that women’s motivational readiness to implement the reproductive function is determined by a set of reproductive motives, which in their orientation can be constructive (determined by the value of the child itself) and destructive (the birth of a child is a means for woman to satisfy her own needs and interests). The basis of constructive motives is the psychological need for the child’s birth, which is associated with personal maturity and assumes that woman has a value-semantic orientation towards motherhood as an important life value. The results of empirical study determined that the reproductive motivation of modern women is influenced by socio-economic and socio-psychological factors, in particular: difficult economic and political situation in the country; uncertainty about the future; desire for professional self-realization; unstable relationship with her husband; unfavorable childhood experience of parental relationships and relationships with her own mother. The correlation between reproductive attitudes and women’s meaningful life orientations has been determined. It is noted that the psychological factors have a decisive role in the formation of women’s motivational readiness to implement reproductive function.Стаття присвячена дослідженню мотиваційного аспекту психологічної готовності сучасних жінок до реалізації репродуктивної функції, що є вкрай актуальним, враховуючи критичне зниження народжуваності в нашій країні в останні роки. На основі теоретичного аналізу наукової літератури з’ясовано, що у психології зазначена проблема здебільшого розглядається в контексті репродуктивної мотивації, як системи внутрішніх і зовнішніх факторів, що спонукають жінку до прийняття рішення про народження дитини.Визначено, що мотиваційна складова готовності жінок до реалізації репродуктивної функції пов’язана безпосередньо із виникненням потреби у дитині і формуванням репродуктивних мотивів, які є результатом комплексної взаємодії біологічних, соціокультурних, економічних, психологічних та особистісних чинників.Доведено, що мотиваційна готовність жінок до реалізації репродуктивної функції обумовлена сукупністю репродуктивних мотивів, які за своєю спрямованістю можуть бути конструктивними (цінністю самої дитини) та деструктивними (народження дитини є засобом задоволення жінкою власних потреб та інтересів). Основою конструктивних мотивів є психологічна потреба у народженні дитини, яка пов’язана з особистісною зрілістю і передбачає наявність у жінки ціннісно-смислової спрямованості на материнство, як важливої життєвої цінності. За результатами емпіричного дослідження визначено, що на репродуктивну мотивацію сучасних жінок впливають соціально-економічні та соціально-психологічні чинники, зокрема: складна економічна та політична ситуація в країні; невпевненість у майбутньому; бажання професійної самореалізації; нестабільні стосунки з чоловіком; несприятливий дитячий досвід взаємин батьків і стосунків із власною матір’ю. Визначено кореляційний зв’язок репродуктивної установки із смисложиттєвими орієнтаціями жінок. Зауважується, що психологічні чинники відіграють вирішальну роль у формуванні мотиваційної готовності жінок до реалізації репродуктивної функції
РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ПРОЯВУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ
Get PDFThe article presents a theoretical and empirical analysis of emotional intelligence as a tool for developing personal resilience. Key approaches to defining the term “resilience” are discussed. The understanding of emotional intelligence as a psychological phenomenon is clarified. Resilience has been established as being viewed as an individual trait, a constantly changing process, and a capability. Models of personal resilience, as highlighted by domestic and foreign researchers, are outlined. This summarizes the most common interpretations of resilience in modern psychology, considering it as a personality trait and an evolving process. According to this, resilience, as a constantly changing process, facilitates adaptation in stressful circumstances. It enables individuals or societies to overcome life’s obstacles, building a fulfilling existence even in difficult conditions. Characterized by the ability to skillfully allocate and utilize resources in difficult situations, contributing to the maintenance of psychological comfort. The importance of resilience is emphasized in a person’s ability to survive and grow after traumatic events, leading to post-traumatic growth of the personality. It is stated that the key aspects that define resilience are the interaction between the analyzed personality traits that contribute to an individual’s resilience to key stressors in professional life. An analysis of empirical research on personality resilience has been conducted. The study presents data on determining the level of resilience and emotional intelligence of the teaching staff, and the results obtained are analyzed. Biological, psychological, social, and cultural factors are considered. Based on the study’s findings, participants demonstrated a predominantly average level of resilience. This is characterized by acknowledging circumstances, focusing on possible solutions, taking responsibility for their own existence, being proactive, and controlling their emotional state.У статті проведено теоретико-емпіричний аналіз емоційного інтелекту як інструменту для розвитку резильєнтності особистості. Зазначено ключові підходи до визначення терміну «резильєнтність».Уточнено розуміння емоційного інтелекту як психологічного явища. Встановлено, що резильєнтність розглядається як індивідуальна риса, як процес, що постійно змінюється, та як здатність. Окреслено моделі резильєнтності особистості, які висвітлюються вітчизняними та зарубіжними дослідниками.Узагальнено найбільш поширені в сучасній психології інтерпретації резильєнтності, що розглядається як риса особистості та як процес, що постійно розвивається. За твердженням, резильєнтність, як процес, що постійно змінюється, зумовлює пристосування у стресових обставинах. Вона дає змогу особистості або соціуму долати перепони життя, будуючи повноцінне існування навіть у складних умовах.Характеризується здатністю до грамотного розподілу та використання ресурсів у скрутних ситуаціях, що сприяє збереженню психологічного комфорту. Підкреслено важливість стійкості у здатності людини пережити та розвиватися після травматичних подій, що веде до посттравматичного зростання особистості. Зазначено, що ключовими аспектами, які визначають резильєнтність, є взаємодія між біологічними, психологічними, соціальними та культурними чинниками. Проаналізовано риси характеру, які сприяють стійкості особистості до ключових стресових чинників професійного життя. Здійснено аналіз емпіричного дослідження з питань резильєнтності особистості. Викладено дані дослідження щодо визначення рівня резильєнтності та емоційного інтелекту викладацького складу, проаналізовано одержані результати. За підсумками здійсненого вивчення з’ясовано, що у учасників дослідження переважає середній показник резильєнтності. Він визначається визнанням обставин, зосередженістю на можливих вирішеннях, відповідальністю за власне існування, ініціативністю та контролем емоційного стану
ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ЖІНОК У ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ
Get PDFThe article highlights and characterizes the psychological conditions for women’s self-realization in public organizations. As a result of the analysis of the legislative and regulatory framework, we have stated that an important problem in modern society is the problem of ensuring equal opportunities for women’s self-realization. The purpose of the scientific work is to determine and substantiate the psychological conditions for women’s self-realization in public organizations. In particular, the essence of the concept of “personal self-realization” is revealed. Public organizations are identified as a powerful center for women’s self-realization, because they contribute not only to their personal growth, but also to positive changes in society. The purpose of these organizations is outlined. The positive aspects of women’s participation in public organizations are identified: expanding women’s rights in political and economic life; forming a culture of mutual support among women; increasing awareness in various spheres of life; protecting their rights, freedoms, etc. The interpretation of the concept of “psychological conditions” is presented. The actual definition of the term “psychological conditions for women’s self-realization in public organizations” is proposed. The focus is on internal (intrapsychic) and external (interpsychic) psychological conditions. The psychological conditions of professional self-realization of the individual are considered. A complex of internal and external psychological conditions aimed at the effective self-realization of women in public organizations is identified: motivation for self-development; adequate self-esteem and self-confidence; the presence of value orientations; psychological stability; support from the environment; providing opportunities for initiative; recognition and feedback; gender equality. The content of each psychological condition is revealed. The essence of the concepts: “value orientations”, “psychological stability” (resilience) is highlighted. The results of the research indicate that the effectiveness of the process of self-realization of women in public organizations is ensured by a complex of interrelated psychological conditions that contribute to the personal growth of women and increasing the effectiveness of the work of public associations.У статті висвітлено й охарактеризовано психологічні умови самореалізації жінок у громадських організаціях. У результаті аналізу законодавчої нормативно-правової бази нами констатовано, що важливою проблемою в сучасному суспільстві є проблема забезпечення рівних можливостей самореалізації жінок. Метою наукової роботи є визначення та обґрунтування психологічних умов самореалізації жінок у громадських організаціях. Зокрема розкрито сутність поняття «самореалізація особистості». Громадські організації визначено потужним осередком для самореалізації жінок, адже вони сприяють не лише їхньому особистісному зростанню, а й позитивним змінам у суспільстві. Окреслено мету даних організацій. Визначено позитивні аспекти участі жінок у громадських організаціях: розширення прав жінок у політичному й економічному житті; формування культури взаємопідтримки серед жінок; підвищення обізнаності в різних сферах життя; захист своїх прав, свобод тощо. Подано трактування поняття «психологічні умови». Запропоновано власне визначення терміна «психологічні умови самореалізації жінок у громадських організаціях». Зосереджено увагу на внутрішніх (інтрапсихічних) і зовнішніх (інтерпсихічних) психологічних умовах. Розглянуто психологічні умови професійної самореалізації особистості. Виокремлено комплекс внутрішніх і зовнішніх психологічних умов, націлених на ефективну самореалізацію жінок у громадських організаціях, як-от: мотивація до саморозвитку; адекватна самооцінка та впевненість у собі; наявність ціннісних орієнтацій; психологічна стійкість; підтримка навколишнього середовища; надання можливостей для прояву ініціативи; визнання та зворотний зв’язок; гендерна рівність. Розкрито зміст кожної психологічної умови. Висвітлено сутність понять: «ціннісні орієнтації», «психологічна стійкість» (резильєнтність). Результати досліджень свідчать, що ефективність процесу самореалізації жінок у громадських організаціях забезпечується комплексом взаємопов’язаних психологічних умов, які сприяють особистісному зростанню жінок та підвищенню результативності роботи громадських об’єднань
ПІДТРИМКА ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МОЛОДІ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ВІЙНИ В КОНТЕКСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДІЖНОГО ЦЕНТРУ
Get PDFThe article is devoted to the theoretical and empirical analysis of the psychological well-being of young people in the context of the war in Ukraine and the role of youth centres in supporting it. The paper substantiates the relevance of the problem given the high level of stress factors caused by military events, which manifest themselves in increased anxiety, the risk of developing post-traumatic disorders, identity crises and a decrease in the motivation of the younger generation. Theoretical analysis has shown that the phenomenon of psychological well-being is interpreted in modern science as an integral construct that combines emotional, cognitive, value-semantic and social components, and its study is carried out within the framework of hedonistic, eudemonistic and existentialhumanistic approaches. Particular attention is paid to models of psychological well-being, as well as research on the impact of global crises on the well-being of young people. A special place is given to the phenomenon of resilience, which is considered a key factor in maintaining emotional stability and adaptation in crisis conditions. In practical terms, the emphasis is on the activities of youth centres, which serve as safe spaces for social interaction, psychoeducation and the implementation of support programmes. In the empirical part of the study, a comparison was made of the psychological well-being of two groups: active participants in the youth centre and a control group. The results showed statistically significant differences: young people involved in the centre’s work showed higher levels of psychological well-being, life satisfaction and positive affect, while those who did not attend the youth centre showed predominantly hopelessness and negative emotions. This confirmed the hypothesis about the positive impact of youth centres on the psycho-emotional state of young people in wartime. It was concluded that systematic support for youth centres is an important institutional resource for maintaining the psychological well-being of the younger generation, as it ensures the formation of emotional stability, social integration and positive life orientations. The results of the study are of practical value for the development of effective programmes of psychosocial assistance and prevention of destructive states in young people.Стаття присвячена теоретичному і емпіричному аналізу психологічного благополуччя молоді в умовах війни в Україні та ролі молодіжних центрів у його підтримці. У роботі обґрунтовується актуальність проблеми з огляду на високий рівень стресогенних чинників, спричинених воєнними подіями, що проявляються у зростанні тривожності, ризику розвитку посттравматичних розладів, кризах ідентичності та зниженні життєвої мотивації молодого покоління. Теоретичний аналіз показав, що феномен психологічного благополуччя трактується в сучасній науці як інтегральний конструкт, який поєднує емоційні, когнітивні, ціннісно-смислові та соціальні складники, а його вивчення здійснюється в межах гедоністичного, евдемоністичного й екзистенційно-гуманістичного підходів. Особливу увагу приділено моделям психологічного благополуччя, а також дослідженням впливу глобальних криз на добробут молоді. Особливе місце відведено феномену резильєнтності, який розглядається як ключовий чинник підтримання емоційної стабільності й адаптації у кризових умовах. У практичному аспекті акцент зроблено на діяльності молодіжних центрів, які виконують роль безпечних просторів для соціальної взаємодії, психоедукації та реалізації програм підтримки. В емпіричній частині дослідження здійснено порівняння психологічне благополуччя двох груп: активних учасників роботи молодіжного центру та контрольної. Отримані результати засвідчили статистично значущі відмінності: молодь, залучена до роботи центру, виявила вищі рівні психологічного благополуччя, задоволеності життям і позитивного афекту, тоді як у тих, хто не відвідує молодіжний центр, переважали прояви безнадійності та негативних емоцій. Це підтвердило гіпотезу про позитивний вплив діяльності молодіжних центрів на психоемоційний стан молоді в умовах війни. Зроблено висновок, що системна підтримка молодіжних центрів є важливим інституційним ресурсом збереження психологічного благополуччя молодого покоління, оскільки забезпечує формування емоційної стійкості, соціальної інтеграції та позитивних життєвих орієнтацій. Результати дослідження мають практичну цінність – для розроблення ефективних програм психосоціальної допомоги та профілактики деструктивних станів у молоді
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: СЕМАНТИЧНА ТА ЕКСПРЕСИВНО-СТИЛІСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ
Get PDFThe article studies the semantic and expressive and stylistic classification of phraseological units. It is determined that in English phraseological units perform not only a nominative, but also an emotional and expressive function, which allows the language to be more imaginative and dynamic. It is established that the semantic classification is based on the semantic connections between the components of a phraseological unit. The words that make up such a unit can be more or less independent. Depending on this, according to the semantic classification, phraseological units are divided into phraseological concretions, phraseological unities and phraseological collocations. The above-mentioned types of phraseological units are characterized and the features of each of them are described in the article. It is established that phraseological concretions are integral phraseological units that cannot be separated into components that express a meaning that cannot be determined from the meanings of their constituent parts. Phraseological unities are characterized as semantically integral word combinations that convey a single meaning that follows from the meanings of their constituent parts. Phraseological collocations are defined as stable and semantically limited phrases and are used in live communication as ready-made phraseological units, and not as created in the process of speech. The concept of phraseological expressions that are characterized by stable combinations of words, but they do not have an integral meaning, that is, they are created from lexical units with a free meaning, is considered. They are used as ready-made language units with a constant lexical composition and a certain semantics. Phraseological expressions include numerous English proverbs and sayings that are used in a direct meaning and do not have a figurative allegorical content. It has been established that according to the expressive and stylistic classification, phraseological units and idioms are distinguished. Phraseological units are used in everyday speech of native speakers and form the basis of language. They are devoid of imagery and metaphor. Idioms, on the contrary, are characterized by bright stylistic coloring, emotional richness, and they are not associated with the usual neutral style. All the above types of phraseological units are illustrated with examples from English and Ukrainian sources.У статті досліджено семантичну та експресивно-стилістичну класифікації фразеологізмів. Визначено, що в англійській мові фразеологічні одиниці виконують не лише номінативну, а й емоційно-експресивну функцію, що дозволяє мові бути більш образною та динамічною. Встановлено, що семантична класифікація ґрунтується на семантичних зв’язках між структурними компонентами фразеологічної одиниці. Слова, з яких складається фразеологічна одиниця, можуть бути більш або менш самостійними. У залежності від цього за семантичною класифікацією фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення. Схарактеризовано вищезазначені види фразеологізмів та описано особливості кожного з них. Встановлено, що фразеологічні зрощення – це цілісні фразеологічні одиниці, які неможливо роз’єднати на компоненти, і які виражають значення, що неможливо визначити зі значень їхніх складових частин. Фразеологічні єдності схарактеризовано як семантично цілісні словосполучення, які передають єдиний смисл, що випливає із значень їх складових частин. Фразеологічні сполучення дефініційовано як стійкі і семантично обмежені звороти та використовуються в живому спілкуванні як готові фразеологічні одиниці, а не як створені в процесі мовлення. Розглянуто поняття фразеологічних виразів, що характеризуються стійкими поєднаннями слів, однак вони не мають цілісного значення, тобто створюються з лексичних одиниць з вільним значенням. Вони використовуються як готові мовні одиниці з постійним лексичним складом і певною семантикою. До фразеологічних виразів відносять численні англійські прислів’я і приказки, крилаті вислови, що вживаються в прямому значенні і не мають образного алегоричного змісту. Встановлено, що відповідно до експресивно-стилістичної класифікації розрізняють ідіоми та фразеологічні одиниці. Фразеологічні одиниці широковживані в щоденному спілкуванні носіїв мови і складають основу мови. Вони позбавлені образності та метафоричності. Ідіоми мають яскраве стилістичне забарвлення та емоційна насиченість. Усі вищезазначені види фразеологізмів проілюстровано прикладами з англійських та українських джерел
ДИДАКТИЧНЕ СПРЯМУВАННЯ РОМАНУ МИРОСЛАВА ДОЧИНЦЯ «КРИНИЧАР. ДІЯРІЮШ НАЙБАГАТШОГО ЧОЛОВІКА МУКАЧІВСЬКОЇ ДОМНІЇ»
Get PDFThe article is devoted to the works by the contemporary Transcarpathian writer, winner of the Taras Shevchenko National Prize of Ukraine in 2014, Myroslav Dochynets, in particular his novel “Krynychar. The diary of the richest man in the Mukachevo dominion.” The works by M. Dochynets have a definitely didactic character, which is highlighted by all researchers. Many of them consider this didacticism to be too pathetic. In this article, we intend to discuss the topic of upbringing and examine the image of the teacher in the author’s novel “Krynychar” in order to prove their importance not only in the context of Dochynets’s entire literary career but also in the context of contemporary Ukrainian literature, especially in the light of our current situation. This scientific article examines the problems of upbringing, both spiritual and physical, and the ways of developing a fully developed personality revealed by M. Dochynets, who should be listened to in modern society. Particular emphasis is placed on the actuality of the problems addressed in the novel; the author’s conceptually significant advice is examined, which will be useful not only to teachers and educators but also to the general public. A comprehensive description of the images of teachers and their teaching methods is given; their main worldview characteristics, conditions of character formation, and life experience are considered. An emphasis is placed on the wide intertextual content of the work, which is based on a combination of religious and philosophical concepts and literary ancient, medieval, and Renaissance achievements with the merits of folk pedagogy and folklore. Love, faith, hope, patience, humanity, diligence, education, and service – these concepts define the life guidelines of the author and his characters: serving God and people is their meaning of life, and the tool they use is the word. The necessity of introducing works by M. Dochynets for teaching in secondary and higher educational establishments has been proven since they are aimed at educating their readers in a humanistic way.Дослідження присвячене творчості сучасного закарпатського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка 2014 року, Мирослава Дочинця, зокрема його роману «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії». Твори М. Дочинця мають виразно дидактичний характер, на чому наголошують усі дослідники. Багато хто вважає цей дидактизм аж занадто патетичним. У своїй статті маємо намір висвітлити тему виховання та проаналізувати образ вчителя-навчателя у романі автора «Криничар» з метою доведення їх вагомості не лише у контексті усього доробку Дочинця, але й у контексті сучасної української літератури, особливо на тлі нашого сьогодення. У даній науковій розвідці проаналізовано проблеми виховання як духовного, так і фізичного, шляхи розвитку всебічно розвиненої особистості, розкриті М. Дочинцем, до яких варто дослухатися у сучасному суспільстві. Наголошено на актуальності порушених у творі проблем; проаналізовано концептуально вагомі авторські поради, які стануть у пригоді не лише освітянам і педагогам, а й широкому загалу читачів. Всебічно охарактеризовано образи вчителів-навчателів та їхню методику навчання: розглянуто основні їх світоглядні риси, умови формування характеру, життєвого досвіду. Акцентовано на широкому інтертекстуальному насиченні твору, який базується на поєднанні релігійних, філософських концепцій, літературних античних, середньовічних та ренесансних надбань із здобутками народної педагогіки та фольклору. Любов, віра, надія, терпіння, людяність, працелюбність, освіта, служіння – саме ці концепти визначають життєві орієнтири автора та його персонажів: служіння Богу й людям – їх сенс життя, а інструментом є слово. Доведено необхідність уведення творів М. Дочинця для вивчення у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, оскільки вони спрямовані на гуманістичне виховання свого читача
МОВНА КРЕАТИВНІСТЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДИТЯЧІЙ АУДІОВІЗУЛЬНІЙ ПРОДУКЦІЇ: НА ПРИКЛАДІ АНІМАЦІЙНОГО ФІЛЬМУ «МАВКА. ЛІСОВА ПІСНЯ»
Get PDFThe article studies the specifics of the manifestation of language creativity in modern Ukrainian audiovisual production for children based on the animated film «Mavka. The Forest Song». The relevance of the proposed research is determined by the fact that animated films, thanks to bright dialogues, humor, and original expressions, can develop a positive attitude towards one’s native language in children, preserving national culture and identity, and the animated film «Mavka. The Forest Song» is a vivid example of such an approach, being the effective tool for popularizing the Ukrainian language and mythology among young people. The aim of the research is to identify key aspects of language creativity in modern Ukrainian audiovisual production for children based on the animated film «Mavka. The Forest Song». In accordance with the aim, the following research objectives have been outlined: 1) to define the concept of an animated film and provide a general characteristic of this type of production; 2) to explore the concept of language creativity and the possibilities of its manifestation in artistic texts; 3) to analyze the main techniques of language creativity in animated film «Mavka. The Forest Song». The research demonstrates that animated films, due to their ability to attract different age groups, perform not only entertaining function but also cultural and educational ones. They reveal language creativity through metaphors, jargon, and humor, which contributes to the development of children’s speech, conveying cultural values and language norms. Language creativity in animation enriches the linguistic arsenal and shapes the characters’ images through new linguistic constructions and strategies. The animated film «Mavka. The Forest Song» became an important cultural phenomenon combining Ukrainian motifs with innovative linguistic solutions. Language creativity in the animated film «Mavka. The Forest Song» is realized through rethinking and modification of traditional idioms, creation of occasionalisms, and use of slang allowing to convey the atmosphere of a mythical world and at the same time to preserve the living, colloquial Ukrainian language, close to the modern viewer.У статті вивчаються особливості прояву мовної креативності в сучасній українській дитячій аудіовізуальній продукції на прикладі анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня». Актуальність пропонованого дослідження визначається тим, що анімаційні фільми завдяки яскравим діалогам, гумору та оригінальним виразам, можуть розвивати у дітей позитивне ставлення до рідної мови, зберігаючи національну культуру та ідентичність, а анімаційний фільм «Мавка. Лісова пісня» є яскравим прикладом такого підходу, виступаючи ефективним інструментом популяризації української мови та міфології серед молоді. Метою дослідження є визначити ключові аспекти мовної креативності в сучасній українській дитячій аудіовізуальній продукції на прикладі анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня». Відповідно до мети, окреслено такі завдання дослідження 1) визначити поняття анімаційного фільму та подати загальну характеристику цього виду продукції; 2) дослідити поняття мовної креативності та можливості її прояву в художніх текстах; 3) проаналізувати основні прийоми мовної креативності в анімаційному фільмі «Мавка. Лісова пісня». У ході дослідження виявлено, що анімаційні фільми, завдяки здатності залучати різні вікові групи, виконують не тільки розважальну, а й культурно-виховну функцію. Вони використовують мовну креативність через метафори, жаргонізми та гумор, що сприяє розвитку мовлення дітей, передаючи культурні цінності та мовні норми. Мовна креативність в анімації збагачує мовний арсенал і формує образи персонажів через нові мовні конструкції та стратегії. Анімаційний фільм «Мавка. Лісова пісня» став важливим культурним феноменом, поєднавши українські мотиви з інноваційними мовними рішеннями. Мовна креативність в анімаційному фільмі «Мавка. Лісова пісня» реалізується через переосмислення та модифікацію традиційних ідіом, створення оказіоналізмів та використання сленгу, що дозволяє передати атмосферу міфічного світу та водночас зберегти живу, розмовну українську мову, близьку до сучасного глядача
ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ РІШЕННЯ В АНІМАЦІЙНОМУ ФІЛЬМІ «МАВКА. ЛІСОВА ПІСНЯ»
Get PDFThe research paper investigates the peculiarities of the English-Ukrainian translation of the animated film «Mavka. The Forest Song». The author substantiates the study’s relevance from the standpoint of modern linguistics and translation studies. The article highlights the peculiarities of text localization, an adaptation of culturally specific elements, conveying humor, irony, and pragmatic content of the original, analyzes numerous examples of the adaptation of lexical units, phraseological units, and idiomatic expressions, and substantiates the importance of their compliance with the local cultural context. We focused on preserving the pragmatic effect achieved through creative approaches to translating wordplay, puns, and rhyming fragments. When translating animated films, it is necessary to consider the differences in mental and cultural traditions. Analyzing the reproduction of comic elements in translation, the article reveals the systematic nature of various linguistic and stylistic techniques and means. Their choice and the ability to use them ensure adequate meaning reproduction, which should be accessible to representatives of other linguistic cultures. The results of the study demonstrate that the translation solutions implemented in the animated film «Mavka. The Forest Song» effectively fulfill the task of localization, adapting the text to the cultural and linguistic peculiarities of the Ukrainian audience. The translators have successfully integrated Ukrainian realities, mainly through idioms, phrases, and stylistic devices that emphasize the local flavor and make the text close to the spoken Ukrainian language. Ukrainian phraseology helped preserve the original’s meaning and achieve a similar emotional effect while ensuring an organic perception of the text.Стрімкий розвиток кіноіндустрії та її превалююча роль у сучасному світі зумовлюють увагу лінгвістів до проблем кінотексту та кінодискурсу. Стаття присвячена дослідженню особливостей англо-українського перекладу анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня», створеному на основі однойменного твору Лесі Українки. Авторкою обґрунтовано актуальність дослідження з позицій сучасної лінгвістики та перекладознавства. У статті висвітлено особливості локалізації тексту, адаптації культурно специфічних елементів, передачі гумору, іронії та прагматичного змісту оригіналу, проаналізовано численні приклади адаптації лексичних одиниць, фразеологізмів та ідіоматичних висловів, обґрунтовано важливість їхньої відповідності локальному культурному контексту. Особлива увага приділяється використанню національного колориту та збереженню прагматичного ефекту, що досягається завдяки творчим підходам до перекладу гри слів, каламбурів та римованих фрагментів. Аналізуючи відтворення комічних елементів у перекладі, виявлено системний характер вживаних різноманітних лінгвостилістичних прийомів і засобів. Саме їх вибір і вміння використовувати забезпечують адекватне смисловідтворення, яке має при цьому бути доступним для сприйняття представниками іншої мовної культури. Результати дослідження демонструють, що перекладацькі рішення, реалізовані в анімаційному фільмі «Мавка. Лісова пісня», ефективно виконують завдання локалізації, адаптуючи текст до культурних і лінгвістичних особливостей української аудиторії. Перекладачі вдало інтегрували українські реалії, зокрема через використання ідіом, фразеологізмів та стилістичних прийомів, які підкреслюють місцевий колорит і роблять текст близьким до розмовної української мови. Використання українських фразеологізмів сприяло збереженню змісту оригіналу та досягненню схожого емоційного ефекту, при цьому забезпечуючи органічність у сприйнятті тексту
СЛОВАЦЬКА ОНОМАСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ В МІЖНАРОДНОМУ КОНТЕКСТІ
Get PDFAlmost half a century has passed since the compilation of handbooks on Slavic onomastic terminology. Their aim was not only to summarize but also to standardize and harmonize onomastic terminology. The development of onomastics as a linguistic discipline over the past decades has brought–and continues to bring–new impulses and pressures on the terminological system. Onomastic theory and the associated terminology are naturally divergent in relation to the development of national onomastic traditions or individual onomastic schools, which is reflected in the emergence of new terms–some appropriate, others less suitable or redundant. In the interest of objective scientific communication, there is therefore a growing need to harmonize specific terms both within national onomastic traditions and in the international context. This study focuses on the research of Slovak onomastic terminology and the prospects for its further development. It briefly presents the methodological foundations for its processing in the publication Slovak Onomastic Terminology (2024), as well as future research perspectives. The scientific article outlines both existing and planned research activities in the field of onomastic terminology within Slovak onomastics and proposes ways to broaden the international scope by harmonizing international terminology through the creation of a dedicated multilingual terminological database, ONOMTERM, in cooperation with the international terminology working group within the International Council of Onomastic Sciences (ICOS). The database is intended to include an inventory list of terms currently used or historically used in various national onomastic schools, and thus in different languages. Among other functions, it may serve as a reliable resource for the broader harmonization of onomastic terminology.З часу підготовки посібників зі слов’янською ономастичною термінологією минуло майже півстоліття. Їхньою метою було записати, стандартизувати та узгодити ономастичну термінологію. Розвиток ономастики як лінгвістичної дисципліни в попередні десятиліття приніс і досі приносить нові імпульси та тиск на термінологічну систему. Ономастична теорія та пов'язана з нею термінологія природно розходяться у зв'язку з розвитком національної ономастики чи окремих ономастичних шкіл, а також виявляються у появі нових релевантних, але також менш релевантних або надлишкових термінів. Тому для об’єктивної наукової комунікації необхідно гармонізувати окремі поняття в національній ономастиці, а також у міжнародному контексті. Текст присвячено вивченню словацької ономастичної термінології та перспективам її подальшого розвитку. У виданні «Словацька ономастична термінологія» (2024) стисло подано методологічні вихідні положення її розробки, а також перспективи її подальшого дослідження. У дослідженні представлено здійснені та заплановані наукові заходи в галузі ономастичної термінології в умовах словацької ономастики, а також запропоновано можливості для ширшого міжнародного охоплення шляхом гармонізації міжнародної термінології через створення спеціальної багатомовної термінологічної бази даних ONOMTERM у співпраці з міжнародною термінологічною робочою групою в межах організації International Council of Onomastic Sciences (ICOS). База даних має містити інвентарний перелік термінів, які використовуються або використовувалися в минулому в різних національних ономастичних школах, а отже – і в різних мовах, і, зокрема, може слугувати надійним матеріалом для ширшої гармонізації ономастичної термінології