Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University Scientific Journals
Not a member yet
885 research outputs found
Sort by
КОЛЬОРОВІ КОДИ «ЛІСОВОЇ ПІСНІ»: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СИМВОЛІКИ БАРВ У ДРАМІ-ФЕЄРІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Get PDFThe article presents an attempt to interpret the color symbolism in Lesia Ukrainka’s fairy drama «The Forest Song». The color dominants of the work have been studied, which made it possible to gain a deeper understanding of the text, uncover its hidden meanings, and enter the mysterious world of artistic language. The meanings of symbolic images such as the willow, guelder rose, flowers, blood, fire, wolf, dream, purple robe, hair, and night have been interpreted. It is shown that the verbal representations of color in «The Forest Song» are formed through the nomination of color itself, as well as through the use of coloristic periphrasis, where the name of the color is not mentioned directly, but phenomena are described with consideration of their color characteristics. Color contributes to the creation of artistic devices such as metaphors, similes, metonymies and epithets. Lesia Ukrainka often uses shades and employs words such as «bright», «clear», «brilliant», «flashes of light», «shimmering with colors», «pure», «dark», «darkness», «gloom» and others. It has been proven that the color white appears most frequently in The Forest Song; it dominates the prologue, as well as the first and third acts of the drama. White color carries both positive and negative meanings: light, sun, life, eternity, holiness, joy, goodness, beauty, the beginning of all possibilities – and also death, cold, physical and emotional pain. The second most frequently used color is red. Red takes the leading position in the second act of the fairy drama. Red is a symbol of love, passion, intense emotions, but also of suffering, blood, wounds, death and fire. Black is repeated 21 times, yellow (golden) – 20 times, green – 17 times, blue (light blue) – 12 times; grey and ashen are mentioned twice, and brown and hazel – twice as well. Color helps the writer express their thoughts and feelings. The use of color is one of the most distinctive features of the author's vision of the world and its embodiment in artistic practice.У статті представлена спроба інтерпретації кольорової символіки драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Досліджено кольорові домінанти твору, що дало можливість глибше осягнути зміст тексту, відкрити заховані в ньому смисли, потрапити в незбагнений світ художнього слова. Інтерпретовано значення образів-символів, як-то верба, калина, квіти, кров, вогонь, вовк, сон, багряниця, волосся, ніч. Показано, що вербальні відповідники кольору в «Лісовій пісні» утворюються шляхом номінування барви; використанням кольористичного перифразу, коли назви барви не використовується, але явища описуються з урахуванням їхніх кольористичних характеристик.Колір допомагає в утворенні художніх засобів (метафор, порівнянь, метонімій, епітетів). Леся Українка часто використовує відтінки, послуговується словами «ясно», «ясний», «блискучий», «блиски світла», «поблискують барвами», «чисто», «темний», «темрява», «морок» тощо. Доведено, що білого кольору в «Лісовій пісні» найбільше, він домінує в пролозі, у першій та третій діях драми. Білий колір має позитивне й негативне значення: світла, сонця, життя, вічності, святості, радості, добра, краси, початку всіх можливостей і смерті, холоду, фізичного й душевного болю. Другим за частотою використання є червоний колір.Червоний займає першу позицію в другій дії драми-феєрії. Червоний є символом любові, пристрасті, жагучих емоцій, але й страждання, крові, ран, смерті, вогню. Чорний повторюється 21 раз, жовтий (золотий) – 20 разів, зелений – 17 разів, синій (блакитний) – 12 разів, сірий, попелястий згадуються двічі, брунатний, карий (2 рази). Колір допомагає письменниці виразити свої думки й почуття. У використанні кольору полягає одна з найбільш індивідуальних рис авторського бачення світу і втілення його в художній практиці
ПЕРЕКЛАД РЕАЛІЙ З АНГЛІЙСКОЇ НА УКРАЇНСЬКУ (НА МАТЕРІАЛІ “HOW TO RAISE AN ADULT” ТА УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ «ЯК ВИХОВАТИ ДОРОСЛОГО»
Get PDFThis comprehensive study examines the multifaceted process of translating realia – culture-specific lexical units deeply embedded in their source cultural contexts – from English into Ukrainian, utilising Julie Lythcott-Haims's acclaimed parenting manual “How to Raise an Adult” and its Ukrainian translation «Як виховати дорослого» as a representative corpus for cross-cultural linguistic analysis. Employing a rigorous mixed-methods approach that combines quantitative corpus analysis with qualitative interpretive examination, this research systematically identifies and analyses 112 distinct realia instances across the complete text pair. The methodological framework incorporates detailed comparative textual analysis, semantic mapping, and contextual evaluation of translational decision-making processes within the American-Ukrainian cultural transfer paradigm. The comprehensive classification system reveals three primary categories of culturally-bound elements: institutional realia (42%), encompassing educational structures, administrative systems, and bureaucratic frameworks specific to American society; social realia (34%), covering customs, interpersonal dynamics, family structures, and embedded cultural practices; and material culture realia (24%), representing tangible objects, commercial products, and lifestyle elements characteristic of contemporary American experience. The detailed analysis of translation strategies demonstrates a predominance of domestication-oriented approaches, including descriptive paraphrase (29.5%) and cultural adaptation (12.5%), alongside selective foreignization techniques such as calques (30.4%) and transliteration (18.8%). Additionally, the study identifies hybrid strategies (8.8%) that combine multiple translational methods to achieve an optimal balance between accuracy and comprehensibility for Ukrainian readers. These findings illuminate the translator’s sophisticated cultural mediation process, balancing preservation of source culture authenticity with target audience accessibility and comprehension. The research contextualises these patterns within contemporary Ukrainian translation studies theoretical frameworks (2020–2025), contributing to ongoing scholarly discourse on cross-cultural communication in non-fiction literature. The study’s implications extend beyond the specific text pair, offering methodological insights for translators, editors, and researchers engaged in intercultural knowledge transfer, particularly in the expanding field of translated parenting and educational literature in Ukraine's evolving publishing landscape.Це комплексне дослідження вивчає багатоаспектний процес перекладу реалій – культурно-специфічних лексичних одиниць, глибоко вкорінених у контексті вихідної культури – з англійської мови на українську, використовуючи відомий посібник з виховання дітей Джулії Літкотт-Хеймс “How to Raise an Adult” та його український переклад «Як виховати дорослого» як репрезентативний корпус дослідження. Застосовуючи строгий змішаний методологічний підхід, що поєднує кількісний корпусний аналіз з якісним інтерпретативним дослідженням, робота систематично ідентифікує та аналізує 112 окремих випадків реалій у повному текстовому корпусі. Методологія включає детальне текстове зіставлення, семантичний аналіз та контекстуальне дослідження перекладацьких рішень. Комплексна система класифікації виявляє три основні категорії реалій: інституційні реалії (42%), що охоплюють освітні та адміністративні структури американського суспільства; соціальні реалії (34%), які стосуються звичаїв, сімейної динаміки та культурних практик; та реалії матеріальної культури (24%), що представляють матеріальні об'єкти та елементи способу життя, специфічні для американського контексту. Детальний аналіз перекладацьких стратегій демонструє переважання доместикаційно-орієнтованих підходів, включаючи описовий перефраз (29,5%) та культурну адаптацію (12,5%), поряд із селективними техніками форейнізації, такими як калькування (30,4%) та транслітерація (18,8%). Додатково виявлено використання гібридних стратегій (8,8%), що поєднують кілька перекладацьких методів для досягнення оптимального балансу між точністю та зрозумілістю. Ці результати висвітлюють складний процес культурного посередництва перекладача, який балансує збереження автентичності вихідної культури з доступністю для цільової аудиторії. Дослідження контекстуалізує ці закономірності в рамках сучасних теоретичних концепцій українського перекладознавства (2020– 2025), роблячи значущий внесок у поточний науковий дискурс щодо міжкультурної комунікації в нефікційній літературі та педагогічній тематиці
ЕВФЕМІЗМИ ТА ДИСФЕМІЗМИ У КІНОТЕКСТІ: ТЕОРІЯ, ПРАГМАТИКА, ПЕРЕКЛАД
Get PDFThe article explores the theoretical foundations for analysing euphemisms and dysphemisms in English- language cinematic texts, as well as the translation strategies used for rendering them into Ukrainian. The relevance of the study is driven by the growing popularity of audiovisual content, particularly films and television series, in the global information space, as well as the insufficient level of research into lexical, grammatical, and lexico- grammatical changes that occur during the Ukrainian-language rendering of these phenomena in cinematic texts.The article defines the concepts of “euphemism” and “dysphemism” and identifies their structural, semantic, and pragmatic features. Particular attention is paid to the specificity of their use in cinematic texts, their communicative functions, and their sociocultural impact on the audience. Existing classifications of euphemisms and dysphemisms, which are mainly based on semantic and lexico-semantic factors, are analysed. Approaches to their translation into Ukrainian are examined. The illustrative material for translation analysis includes scripts of the English-language films Deadpool (2016) and Venom (2018), along with their Ukrainian translations.The article also highlights the role of social, cultural, moral-ethical, psychological, and linguistic factors influencing the choice of translation strategies that accompany processes of euphemisation and dysphemisation.Examples of relevant translation transformations are provided (including calque, modulation, explicitation, and compensation). The paper discusses cases where the Ukrainian translation is more complex or expressive than the original, demonstrating the phenomenon of dysphemisation, as well as contexts in which English invective vocabulary is rendered through more neutral Ukrainian equivalents, indicating euphemisation in translation.The conclusion emphasizes the need for further research into dysphemisms in the translation of cinematic texts, the development of a generally accepted unified classification, and the importance of an interdisciplinary approach that encompasses both linguistic and sociocultural dimensions. The article may be of interest to specialists in linguistics, translation studies, media communication, and cultural studies engaged in the in-depth examination of the outlined topic.У статті розглянуто теоретичні засади аналізу евфемізмів та дисфемізмів в англомовному кінотексті, а також перекладацькі стратегії їх відтворення українською мовою. Актуальність дослідження обумовлена зростанням популярності аудіовізуального контенту, зокрема фільмів та серіалів, у глобальному інформаційному просторі, а також недостатнім рівнем вивченості лексичних, граматичних та лексико-граматичних змін, що мають місце під час україномовного відтворення зазначених явищ у кінотексті. У статті охарактеризовано поняття «евфемізм» та «дисфемізм»; визначено їхні структурні, семантичні та прагматичні особливості. Особлива увага приділена специфіці їх використання у кінотексті, дослідженню їхніх комунікативних функцій та соціокультурного впливу на аудиторію. Проаналізовано існуючі класифікації евфемізмів та дисфемізмів, які переважно базуються на семантичних та лексико-семантичних чинниках. Розглянуто підходи до їх відтворення засобами української мови. Як ілюстративний матеріал для перекладацького аналізу використано скрипти англомовних фільмів «Дедпул» (2016 р.), «Веном» (2018 р.) та їхні україномовні переклади.У статті також висвітлено роль соціальних, культурних, морально-етичних, психологічних та лінгвістичних факторів, що впливають на вибір перекладацьких стратегій, які супроводжують процеси евфемізації та дисфемізації. Наведено приклади відповідних перекладацьких трансформацій (зокрема, калькування, модуляція, експлікація, компенсація). Розглянуто випадки, коли україномовний переклад є більш складним або експресивним, ніж оригінал, демонструючи явище дисфемізації, а також – контексти, у яких англомовна інвективна лексика відтворюється більш нейтральними україномовними відповідниками, що свідчить про процес евфемізації під час перекладу. У висновках наголошується на необхідності подальших досліджень дисфемізмів у перекладі кінотекстів, розробки загальноприйнятої уніфікованої класифікації, а також – на важливості міждисциплінарного підходу, що охоплює як лінгвістичний, так і соціокультурний аспекти. Стаття може зацікавити фахівців у галузі лінгвістики, перекладознавства, медіакомунікації та культурології в контексті поглибленого вивчення окресленої теми
СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО РУСІ У ПРАЦЯХ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
Get PDFThis work aims to systematize M. Hrushevsky’s concepts regarding the emergence and role of ancient Russian cities in the 9th–13th centuries in his scientific works of the late 19th–early 20th centuries. The study of the concept of the creation of ancient Russian cities in the works of M. Hrushevsky allows us to understand the scholar’s views on the processes of state formation and social evolution in the territory of Rus. Its relevance is enhanced by the need to rethink classical historiographical approaches to the study of urbanization processes in the early Middle Ages. The purpose of the study is to analyze and systematize M. Hrushevsky’s views on the origin and functions of medieval cities in Rus in the context of his concept of the territorial principle of social organization. The research methodology is based on the principles of historical objectivity, impartiality, and comprehensiveness, using analytical and synthetic methods, historical-comparative, problem-chronological, and descriptive approaches. The scientific novelty and result lie in a comprehensive historiographical study of the transformation of M. Hrushevsky’s concepts throughout his scientific activity regarding the central theme – the formation and significance of ancient Rus cities in the 9th–13th centuries. It has been established that M. Hrushevsky substantiated the concept of the territorial principle as the basis of early social organization, where the city acted as the center of community formation. The transformation from defensive functions to political domination over the suburbs has been traced. The conclusions demonstrate that M. Hrushevsky moved from a simple description of the origin of cities, characteristic of his predecessors, to a deeper analytical approach, albeit with limited and one-sided use of archaeological materials. The scholar viewed ancient cities as key centers of public and political life in early Rus, where major historical events took place. The historian supports the concept of the gradual development of ancient fortified settlements into influential political and economic centers. He particularly studied the transformation of power structures and society in the process of state formation. M. Hrushevsky’s concept demonstrates a comprehensive approach to understanding urbanization processes, combining geographical, social, and political factors in the formation of Old Rus’ power.Ця робота спрямована на систематизацію концепції М. Грушевського щодо виникнення та ролі давньоруських міст ІХ–ХІІІ ст. у його наукових працях періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст. Дослідження концепції створення давньоруських міст у працях М. Грушевського дозволяє зрозуміти погляди вченого на процеси державотворення та суспільної еволюції на теренах Русі. Актуальність посилюється потребою переосмислення класичних історіографічних підходів до вивчення урбанізаційних процесів раннього середньовіччя. Мета дослідження – проаналізувати та систематизувати погляди М. Грушевського на походження та функції середньовічних міст Русі в контексті його концепції територіального принципу суспільної організації. Методологія дослідження базується на принципах історичної об’єктивності, неупередженості та комплексності з використанням аналітичних та синтетичних методів, історично-порівняльного, проблемно-хронологічного та описового підходів. Наукова новина і результат полягають у всебічному історіографічному вивченні трансформації концепції М. Грушевського протягом його наукової діяльності щодо центральної теми – формування та значення давньоруських міст IX–XIII ст. Встановлено, що М. Грушевський обґрунтував концепцію територіального принципу як основи ранньої суспільної організації, де місто виступало центром формування громади. Простежено трансформацію функціональної ролі міст від оборонної ролі до політичного домінування над пригородами. Висновки демонструють, що М. Грушевський перейшов від простого опису походження міст, характерного для його попередників, до глибшого аналітичного підходу, хоча з обмеженим та одностороннім використанням археологічних матеріалів. Учений розглядав давні міста як ключові центри громадсько-політичного життя ранньої Русі, де відбувалися основні історичні події. Історик підтримує концепцію поступового розвитку давніх укріплених поселень у впливові на політичні та економічні центри. Він особливо досліджував трансформацію владних структур та соціуму в процесі державотворення. Концепція М. Грушевського демонструє комплексний підхід до розуміння урбанізаційних процесів, поєднуючи географічні, соціальні та політичні чинники у формуванні давньоруської влади
«НАЙПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДІЯЧ» ЄЛИСАВЕТГРАДА
Get PDFThe article reveals the insufficient researched national and patriotic, cultural and educational activities of Mykola Fedorovich Fedorovsky, who was a hard worker in the national field in the second half of the 19th and at the beginning of the 20th centuries. Being a talented social activist, a community organiser, an educator, a publicist, a philanthropist and a military personnel, he worked hard on the claim of the ukrainian culture and national self-identification among the population of the Yelisavetgrad Region. That was a brave and risky work in the conditions when the cultural and educational policy of tsarism was closely interwined with the national one for the sake of gradual fusion of all national regions in one state through such things as denationalization and forced russification. Besides, the military service specificity also foresaw a number of limitations. Nevertheless, the activist made a great effort to form an extended successful history of the Yelisavetgrad crafts and literacy specialized school and the Society for the dissemination of literacy and crafts. Those unique and specific institutions refined the cultural and educational level of the population significantly. Different charitable Sunday reading rooms of progressive literature were organized by the efforts of the teachers and students of the Yelisavetgrad crafts and literacy specialized school, members of the Yelisavetgrad literacy and crafts society among the townspeople and in addition they arranged various dramatic performances, different concerts, art exhibitions and a free public library-reading room was established. Besides, an active organisational work of M. Fedorovsky was a fundamental part in the formation of the first professional Ukrainian Coryphaei theater. The article also shows a number of examples where Mykola Fedorovich Fedorovsky propagandized and expanded systemically and persistently the ukrainian language, art, national and patriotic education for the sake of development of ukrainization of the region. The Yelisavetgrad prolific period of life of the dedicatee was the time when local progressive intelligence was developing and clustering on a national and humanistic basis where the central role of M. Fedorovsky was undisputable.Статтю присвячено недостатньо вивченій національно-патріотичній, культурно-виховній діяльності Миколи Федоровича Федоровського, невтомного трудівника на народній ниві у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Талановитий громадський діяч, організатор, педагог, публіцист, доброчинець, військовослужбовець плідно працював над ствердженням української культури та національної самоідентифікації серед населення Єлисаветградщини. Це була смілива й ризикована робота в умовах, коли культурно-освітня політика царизму тісно перепліталася з національною задля поступового злиття національних регіонів у єдину державу через денаціоналізацію та насильницьку русифікацію. Крім того, специфіка військової служби також передбачала ряд обмежень. А втім, просвітитель доклав значних зусиль у створення та тривалу успішну історію єлисаветградських ремісничо-грамотного училища й товариства поширення грамотності та ремесел. Ці унікальні за своєю специфікою установи відчутно покращили загальний культурно-освітній рівень населення. Зусиллями викладачів та учнів Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища, членів Єлисаветградського товариства поширення грамотності та ремесел серед містян регулярно організовувалися доброчинні недільні читання прогресивної літератури, влаштувалися театральні вистави, концерти, художні виставки, було відкрито безплатну народну бібліотеку-читальню. Крім того, саме активна організаторська робота М. Федоровського стала фундаментальною складовою у формуванні в місті першого професійного українського театру корифеїв. Публікація також відображає чисельні приклади систематичного й наполегливого пропагування та поширення Миколою Федоровичем української мови, українського мистецтва, національно-патріотичного виховання задля розвитку українізації регіону. Єлисаветградський період життя подвижника був роками плідного розвитку, гуртування місцевої прогресивної інтелігенції на національно-гуманістичних засадах, де ключова роль М. Федоровського беззаперечна
ПРОБЛЕМА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ У ПРАЦЯХ ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДНИКІВ
Get PDFThe article provides a theoretical overview of the problem of mental health of combatants in the scientific works of researchers from different countries: USA, Canada, UK, Australia, etc. The purpose is to analyze and systematize the available empirical data on mental health disorders of the relevant socio-demographic community of citizens ofthese countries and its main psychological factors.Most often, these studies mention post-traumatic stress disorder (PTSD) and depression. They also consider the peculiarities of traumatic brain injuries, suicidal thoughts and behavior, interpersonal and other types of violence,aggressive behavior, anxiety disorders, substance abuse, sleep disorders, neurotic symptoms caused by or related tonot only being in a combat zone, but also military service in general.It is stated that combat experience is somehow correlated with the deterioration of mental health symptoms.In particular, the risk of PTSD manifestations increases approximately twice. PTSD is traditionally viewed as adisorder that can occur when a person experiences or witnesses a situation in which he or she believes there is athreat to his or her life and physical integrity or safety, and therefore experiences fear, terror and/or helplessness.The article examines the differences in the prevalence of symptoms of typical mental disorders among veterans both within the same country (for example, the United States – among representatives of different branches of the military) and compares the relevant differences between NATO allies, as well as the impact of participation in military operations in different countries (Vietnam, Afghanistan, Iraq). The author also analyzes how childhoodtrauma and the experience of various types of violence are related to mental health disorders among combatants.У статті здійснюється теоретичний огляд проблеми психічного здоров’я учасників бойових дій у науко- вих працях дослідників із різних країн: США, Канади, Великої Британії, Австралії та ін. Метою визначено аналіз і систематизацію доступних емпіричних даних про порушення психічного здоров’я відповідної соці- ально-демографічної спільноти громадян цих держав та його основні психологічні чинники.Найчастіше в зазначених дослідженнях згадується про посттравматичний стресовий розлад (далі – ПТСР) та депресію. Також розглядаються особливості черепно-мозкових травм, суїцидальних думок і поведінки, міжособистісного та інших видів насильства, агресивної поведінки, тривожних розладів, зло- вживання психоактивними речовинами, розладів сну, невротичних симптомів, спричинених або пов’язаних не тільки з перебуванням у зоні бойових дій, а й з військовою службою загалом.Констатовано, що бойовий досвід так чи інакше корелює з погіршенням симптомів психічного здоров’я особистості. Зокрема, ризик виявів ПТСР зростає приблизно вдвічі. ПТСР традиційно розглядається як розлад, який може виникнути, коли людина переживає особисто або стає свідком ситуації, у якій, на її думку, є загроза власному життю та фізичній цілісності чи безпеці, з огляду на що переживаються страх, жах та/або безпорадність.Розглядаються відмінності в мірі поширення симптомів типових психічних розладів у середовищі вете- ранів у межах однієї країни (наприклад, США – у представників різних родів військ), порівнюються відпо- відні відмінності між державами – союзницями НАТО, а також вплив участі у військових операціях на території різних країн (В’єтнаму, Афганістану, Іраку). Аналізується також, як із порушеннями психічного здоров’я в учасників бойових дій пов’язані, зокрема, дитячі травми й досвід різних видів насильства
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХІКИ ТА ЇЇ МОЖЛИВОГО ВІДТВОРЕННЯ В ШТУЧНИХ СИСТЕМАХ
Get PDFThe relevance of studying conceptual approaches to the definition of the psyche and its possible reproduction in artificial systems is due to the rapid development of artificial intelligence (hereinafter – AI) and cognitive sciences,which are increasingly moving closer to creating systems capable of imitating human thinking, emotions, and behavior. Given these achievements, there is a need for a deeper understanding of the nature of the psyche, as well as for research into the possibilities of its reproduction in machines, which is important not only for the developmentof scientific fields such as neuropsychology and cognitive science, but also for ethics, law, and public perception of artificial intelligence, as it can significantly change our understanding of consciousness and self-awareness withinmachine intelligence.The article examines the question of whether artificial intelligence has a psyche through the prism of modern scientific concepts of consciousness, thinking, and cognitive processes. Approaches to the definition of the psyche,its main characteristics and the possibility of their reproduction within machine learning algorithms and neuralnetworks are analyzed. The author raises the issue of differences between the human psyche and the cognitivecapabilities of AI, as well as the ethical aspects of interaction with intelligent systems. The article is devoted to theanalysis of the issue of whether artificial intelligence has a psyche through the prism of the difference in scientificconcepts of consciousness, thinking and cognitive processes of machine technologies. The main characteristics ofthe artificial intelligence psyche are studied in terms of the possibility of their reproduction within the frameworkof training algorithms, Internet technologies and neural networks. Particular attention is paid to the study of AIconsciousness as such, which affects the understanding of human cognitive processes. It is important to note that the AI psyche differs significantly from the human psyche. AI does not have emotions, needs, and motivations that are typical for humans. Nevertheless, the development of AI is already raising many questions, including ethical ones,about its use and possible consequences.Актуальність дослідження концептуальних підходів до визначення психіки та її можливого відтворення в штучних системах зумовлена швидким розвитком технологій штучного інтелекту (далі – ШІ) та когнітивних наук, які дедалі більше наближаються до створення систем, здатних імітувати людське мислення, емоції та поведінку. Ураховуючи ці досягнення, виникає необхідність у глибшому розумінні природи психіки, а також у дослідженні можливостей її відтворення в машинах, що є важливим не тільки для розвитку наукових напрямів, як-от нейропсихологія та когнітивна наука, а й для етики, права та суспільного сприйняття штучного інтелекту, оскільки може суттєво змінити наше уявлення про свідомість, самосвідомість у межах машинного інтелекту.У статті розглядається питання про наявність психіки в штучного інтелекту крізь призму сучасних наукових уявлень про свідомість, мислення та когнітивні процеси. Аналізуються підходи до визначення психіки, її основні характеристики та можливість їх відтворення в межах алгоритмів машинного навчання та нейромереж. Порушується питання відмінностей між людською психікою та когнітивними можливостями ШІ, а також етичні аспекти взаємодії з інтелектуальними системами.Статтю присвячено аналізу питання наявності психіки в штучного інтелекту через призму різниці наукових уявлень про свідомість, мислення та когнітивні процеси машинних технологій. Вивчаються основні характеристики психіки штучного інтелекту щодо можливості їх відтворення в межах навчальних алгоритмів, забезпечення інтернет-технологій і нейромереж. Особливу увагу приділено вивченню ШІ-свідомості як такої, що впливає на розуміння когнітивних процесів людини. Важливо зазначити, що психіка ШІ суттєво відрізняється від людської. ШІ не має емоцій, потреб та мотивацій, які характерні людям. Проте розвиток ШІ вже зараз ставить перед громадськістю багато питань, зокрема етичних, щодо його використання та можливих наслідків
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ КРИПТОІНДУСТРІЇ: ДОВІРА ДО СЕБЕ ЯК ЗАПОРУКА ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ
Get PDFThe cryptocurrency sphere has long transcended the boundaries of mere financial or technological aspects, emerging as a unique phenomenon that significantly reflects the psychological traits of human behavior. Behind the market's volatility, rapid price surges, and abrupt declines lie not only economic mechanisms but also complex emotional reactions, cognitive biases, and collective behavior. This phenomenon piques the interest of researchers,offering insights into how people respond to risk, uncertainty, and swift changes in today’s digital world. Investorsare often drawn to the cryptocurrency market despite the intangible nature of these assets. Euphoria over potentialprofits, fear of losses, and the thirst for risk become the primary driving forces behind their participation.Cryptocurrencies increasingly serve not only as investment instruments but also as symbols of modern technologicalprogress, objects of belief, and sources of new forms of identity in the digital space. Analyzing the psychological aspects of the cryptocurrency market reveals a range of emotional states: fear, greed, euphoria, and disappointment.Research also highlights the importance of crowd psychology, which fosters “herd behavior” among investors.Social platforms and communities discussing cryptocurrency trends significantly influence decision-making. This creates conditions for mass financial decisions driven by emotional reactions rather than rational analysis.Maintaining mental health in the realm of cryptocurrency activities is especially relevant, given the high volatilityof this market. Embracing instability as an inherent feature of the cryptocurrency world, employing clear financial strategies, and setting risk boundaries are essential. Education, realistic goals, financial discipline, and mindfulness practices can significantly reduce stress levels and prevent emotional burnout. A key aspect is emotional control, particularly during sharp price fluctuations.Mindfulness techniques, such as conscious breathing, body scanning, or focusing on the “here and now”, helpalleviate anxiety and maintain emotional stability. Social support, exchanging experiences with seasoned investors, and avoiding toxic communities also contribute to psychological balance. The research of Robert Sapolsky sheds light on the biological aspects of stress experienced in cryptocurrency markets. Chronic stress, in particular, can disrupt cognitive functions, impair strategic thinking, and increase emotional vulnerability. His concepts of stress,“herd instinct”, and brain neuroplasticity provide a foundation for developing new approaches to managingemotions in the cryptocurrency market. Thus, cryptocurrencies are not merely an economic phenomenon but alsoa psychological mirror reflecting the inner processes of individuals and communities. Studying the psychology of this market opens new horizons for understanding human nature in conditions of uncertainty, fostering emotionalresilience, and adapting to the modern technological environment.Криптовалютна сфера вже давно вийшла за межі суто фінансових чи технологічних аспектів, ставши унікальним феноменом, який значною мірою відображає психологічні особливості людської поведінки. За волатильністю ринку, стрімкими злетами та різкими падіннями цін ховаються не лише економічні механізми, а й складні емоційні реакції, когнітивні упередження та колективна поведінка. Це явище викликає глибокий інтерес серед дослідників, адже воно дає змогу краще зрозуміти, як люди реагують на ризик, невизначеність та швидкі зміни в умовах сучасного цифрового світу. Інвестори часто залучаються до ринку криптовалют, незважаючи на відсутність фізичного вигляду цих активів. Ейфорія від потенційних прибутків, страх втрат і жага ризику стають головними рушійними факторами їхньої участі. Криптовалюти дедалі частіше не лише виконують функцію інвестиційного інструменту, а й стають символом сучасного технологічного прогресу, об’єктом віри та джерелом нових форм ідентичності в цифровому просторі. Аналізуючи психологічні аспекти крипторинку, ми стикаємося із низкою емоційних станів, як-от страх, жадібність, ейфорія, розчарування. Також дослідження показують важливість психології натовпу, яка сприяє формуванню «стадної поведінки» серед інвесторів. Соціальні платформи й спільноти, де обговорюються криптовалютні тенденції, мають значний вплив на ухвалення рішень. Це створює умови для масових фінансових рішень, що базуються не на раціональному аналізі, а на емоційних реакціях. Збереження ментального здоров’я в умовах криптовалютної діяльності є особливо актуальним, враховуючи високу волатильність цього ринку. Для цього необхідно прийняти нестабільність як невід’ємну частину криптовалютного світу, використовувати чіткі фінансові стратегії та визначати межі ризику. Освіченість, реалістичні цілі, фінансова дисципліна та практика усвідомленості можуть значно знизити рівень стресу й запобігти емоційним перевантаженням.Ключовим аспектом є контроль над емоціями, особливо в умовах різких змін цін. Техніки майндфулнес, як-от усвідомлене дихання, тілесне сканування чи фокусування на моменті «тут і зараз», дають змогу знизити тривожність і підтримувати емоційну стабільність. Соціальна підтримка, обмін досвідом із більш досвідченими інвесторами та уникнення токсичних спільнот також сприяють збереженню психологічної рівноваги.Дослідження Роберта Сапольскі проливають світло на біологічні аспекти стресу, що виникає під час участі в криптовалютному ринку. Зокрема, хронічний стрес може порушувати когнітивні функції, знижувати здатність стратегічно мислити та посилювати емоційну вразливість. Його концепції щодо стресу, «стадного інстинкту» та нейропластичності мозку можуть стати основою для формування нових підходів до управління емоціями на крипторинку. Так, криптовалюти є не лише економічним явищем, а й психологічним дзеркалом, яке відображає внутрішні процеси індивідів і спільнот. Вивчення психології цього ринку відкриває нові горизонти для розуміння людської природи в умовах невизначеності, розвитку емоційної стійкості та адаптації до сучасного технологічного середовища
ВПЛИВ ДИТЯЧИХ ПСИХОТРАВМ НА ФОРМУВАННЯ ДОРОСЛОГО «Я-СТАНУ»
Get PDFThe article is devoted to the influence of childhood trauma on the formation of an adult “Self-state”, whichreaches a person’s ability to self-regulate, make decisions, and build healthy interpersonal relationships. The study examines the main mechanisms through which early traumatic experiences change cognitive schemas, emotional states, and behavior of an adult. Particular attention is paid to the role of childhood experiences in the formation of personality traits, levels of autonomy, and independence.The main types of childhood trauma are analyzed: emotional neglect, physical and psychological violence, instability of the family environment, separation/loss of parents. Their influence on the structure of the personality is determined through the prism of transactional analysis. The influence of trauma on the development of fixation in the child or parent “Self-state” is considered, which, in turn, can affect theintegration of an adult in adulthood.Special emphasis is placed on the mechanisms of psychological protection that are formed in childhood andaffect the perception of oneself and others. It has been determined that adults who have experienced significant childhood traumas more often demonstrate difficulties in establishing trusting relationships, are slower to gain experience in avoiding conflicts or, conversely, more often demonstrate aggressive behavior, low self-esteem, constant fear, feelings of inferiority, perfectionism, fear of making a mistake, difficulties in making decisions, and adesire to control.The importance of early diagnosis and intervention in the treatment of the psychological consequences of childhood traumas is outlined. It is noted that timely experiencing traumatic states allows reducing the negativeimpact on the further development of the personality. Psychotherapeutic work aims not only to realize traumatic events, but also to integrate them and form an adult “I-state” through reflection, safe therapeutic contact, andrestoration of a normal mental state.The results of the study have important practical significance for psychologists, psychotherapists, social workers,and teachers who work with the consequences of childhood traumas.Статтю присвячено впливу дитячих психотравм на формування дорослого «Я-стану», який досягає здатності людини до саморегуляції, ухвалення рішень і побудови здорових міжособистісних відносин. У дослідженні розглядаються основні механізми, через які ранній травматичний досвід змінює когнітивні схеми, емоційний стан і поведінку дорослої людини. Особлива увага приділяється ролі дитячих переживань у формуванні особистісних рис, рівня автономності та самостійності.Проаналізовано основні типи дитячих травм: емоційне нехтування, фізичне та психологічне насильство, нестабільність сімейного середовища, розлука / втрата батьків. Визначено їхній вплив на структуру особистості через призму транзакційного аналізу. Розглядається вплив психотравм на розвиток фіксації у дитячому або батьківському «Я-стані», що, зі свого боку, в дорослому віці може впливати на інтеграцію дорослого.Особливий акцент зроблено на механізмах психологічного захисту, які формуються в дитинстві та впливають на сприйняття себе й інших. Визначено, що дорослі, які пережили значні дитячі травми, частіше демонструють труднощі у встановленні довірливих відносин, повільніше набувають досвід уникнення конфліктів або, навпаки, частіше демонструють агресивну поведінку, низьку самооцінку, постійний страх, почуття неповноцінності, перфекціонізм, страх зробити помилку, труднощі у прийнятті рішення, прагнення контролювати.Окреслено важливість ранньої діагностики і втручання в процесі лікування психологічних наслідків дитячих травм. Зазначено, що своєчасне переживання травматичних станів дає змогу скоротити негативний вплив на подальший розвиток особистості. Психотерапевтична робота має на меті не лише усвідомлення травмованих подій, а і їх інтеграцію та формування дорослого «Я-стану» через рефлексію, безпечний терапевтичний контакт і відновлення нормального психічного стану.Результати дослідження мають важливе практичне значення для психологів, психотерапевтів, соціальних працівників і педагогів, які працюють із наслідками дитячих психотравм
ВПЛИВ СПРИЙНЯТТЯ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ НА ТРИВОЖНІСТЬ МОЛОДІ
Get PDFThe article highlights the features of the influence of time perspective perception on youth anxiety in the context of contemporary conditions of global uncertainty.The study involved 108 young adults. The Spielberger Anxiety Scale (STAI) was used to determine reactive and trait anxiety, and Zimbardo’s Time Perspective Inventory (ZTPI) was used to determine time perception: past, present, and future. The reliability of the instruments was verified using Cronbach’s α coefficient. Statistical analysis included normality distribution criteria, the non-parametric Mann-Whitney test, and stepwise regression analysis.The results of the empirical study showed that mean anxiety values are in the upper part of the moderate range (reactive: M = 49.65 ± 11.78; trait: M = 51.07 ± 9.47). Statistically significant differences in time perspective were found between groups with different levels of anxiety. For reactive anxiety, the negative past and positive past scales are significant. Trait anxiety demonstrates a more systemic influence, significantly affecting negative past, positive past, and fatalistic present. Regression analysis revealed an optimal model that explains 60.4% of the variation in reactive anxiety and includes four predictors: trait anxiety, negative past, future, and positive past.The study confirmed the differential influence of temporal orientations on anxiety. Negative perception of the past is the most powerful risk factor for anxiety, while positive attitudes toward the past and future orientation serve as protective factors. Trait anxiety has a broader and deeper influence on time perspective compared to reactive anxiety, including the formation of fatalistic attitudes.У статті висвітлюються особливості впливу сприйняття часової перспективи на тривожність молоді в контексті сучасних умов глобальної невизначеності.У дослідженні брали участь 108 осіб молодого віку. Використано Шкалу тривоги Спілбергера (STAI) для визначення реактивної та особистісної тривожності, а також Опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо (ZTPI) для визначення сприйняття часу: минулого, теперішнього та майбутнього. Надійність інструментів перевірено надійність за коефіцієнтом α-Кронбаха. Статистичний аналіз включав критерії нормальності розподілу, непараметричний критерій Манна-Уїтні та покроковий регресійний аналіз.Результати емпіричного дослідження показали, що середні значення тривожності знаходяться у верхній частині помірного діапазону (реактивна: M = 49,65 ± 11,78; особистісна: M = 51,07 ± 9,47). Виявлено статистично значущі відмінності часової перспективи між групами з різним рівнем тривожності.Для реактивної тривожності значущими є шкали негативного минулого та позитивного минулого).Особистісна тривожність демонструє більш системний вплив, значуще впливаючи на негативне минуле, позитивне минуле та фаталістичне теперішнє. Регресійний аналіз виявив оптимальну модель, яка пояснює 60,4% варіації реактивної тривожності і включає чотири предиктори: особистісну тривожність, негативне минуле, майбутнє та позитивне минуле. Дослідження підтвердило диференційований вплив часових орієнтацій на тривожність. Негативне сприйняття минулого є найпотужнішим фактором ризику тривожності, тоді як позитивне ставлення до минулого та орієнтація на майбутнє виступають захисними факторами. Особистісна тривожність має більш широкий та глибокий вплив на часову перспективу порівняно з реактивною, включаючи формування фаталістичних установок