Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University Scientific Journals
Not a member yet
885 research outputs found
Sort by
АНАЛІЗ ІНТУЇТИВНОГО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У РІЗНИХ ГРУПАХ МЕНЕДЖЕРІВ: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Get PDFThis article presents the results of an empirical study on the problem of intuitive decision-making in variousgroups of managers, such as: future managers – master's students, middle managers, and top managers. Intuitivedecision-making is considered in our work as the ability of an individual to directly understand without priorobservations, reasoning, and evidence, which allows finding solutions without realizing the sequence of stepsleading to the result. The purpose of the empirical study is to conduct a comparative analysis of the features ofintuitive decision-making and critical thinking in groups of managers with different managerial statuses. The study used standardized psychodiagnostic methods, adapted by domestic scientists in accordance with the purpose of the empirical study: to assess the intuitive component of decision-making, the Types of Intuition Scale (TIntS) was used (J. Pretz et al., 2018, adapted by M.V. Yaroshchuk), which allowed to identify three types of intuition: holistic, affective, and inferential; critical thinking was assessed using the L. Starkey test (L. Starkey, 2004, adapted by O.L. Lutsenko); managerial skills were analyzed using the C.L. Wilson management skills cycle (adapted by V. Chiker). The empirical study revealed the following features: in master's students, intuition is formed through affective mechanisms, and critical thinking is the main factor in decision-making; in middle managers, intuition isformed through a combination of analytical and intuitive approaches, where emotional empathy plays a key role; top managers make managerial decisions based on developed intuition, critical thinking, and leadership.У цій статті представлено результати емпіричного дослідження проблеми інтуїтивного прийняття рішень у різних групах менеджерів, таких як: майбутні менеджери – студенти магістратури, менеджери середньої ланки, топ-менеджери. Інтуїтивне прийняття рішень розглядається в нашій роботі як здібність особистості до прямого розуміння без попередніх спостережень, міркувань та доказів, що дозволяє знаходити рішення без усвідомлення послідовності кроків, що призводять до результату. Метою емпіричного дослідження є здійснення порівняльного аналізу особливостей інтуїтивного прийняття рішень та критичного мислення у групах менеджерів різного управлінського статусу. У дослідженні використовувались стандартизовані психодіагностичні методики, адаптовані вітчизняними науковцями відповідно до мети емпіричного дослідження: для оцінки інтуїтивного компонента прийняття рішень використано шкалу TIntS (Types of Intuition Scale), (Дж. Претц та ін. (J. Pretz et al., 2018, за адаптацією М.В. Ярощук), що дозволила визначити три типи інтуїції: холістичну, афективну та інферентну; критичне мислення оцінювалося за допомогою тесту Л. Старкі (L. Starkey, 2004, за адаптацією О.Л. Луценко); управлінські вміння аналізувалися за допомогою циклу управлінських умінь К.Л. Вілсона (C.L. Wilson, за адаптацією В. Чікер).В результаті емпіричного дослідження виявлено такі особливості: у студентів-магістрів інтуїція формується через афективні механізми, та критичне мислення є головним фактором у прийнятті рішень; у менеджерів середньої ланки інтуїція формується через поєднання аналітичних та інтуїтивних підходів, де емоційна емпатія відіграє ключову роль; топ-менеджери ухвалюють управлінські рішення, спираючись на розвинену інтуїцію, критичне мислення та лідерство
ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ МНЕМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБОМ РОЗВИВАЛЬНО-КОРЕКЦІЙНИХ ВПРАВ
Get PDFThe article explores the issue of memory process development in primary school children as one of the key factors influencing successful assimilation of educational content. The concept of “memory” is examined within the framework of general and developmental psychology, with emphasis on the age-specific characteristics of mnemonic activity in early school-aged children. A theoretical analysis of contemporary psychological research confirms that the age range of 6 to 9 years represents a critical period for the active formation of core types of memory, such as visual, auditory, and verbal-logical memory. It is substantiated that the effective functioning of memory is essential for mastering learning tasks, advancing cognitive development, and fostering intellectual autonomy in the child. Based on a review of scientific literature and empirical findings, the author demonstrates that memory development in this age group requires intentional psycho-pedagogical intervention, taking into account age-related, sociocultural, and motivational factors.The article also presents the results of an empirical study conducted in educational institutions in the Chernihiv region, involving 63 second-grade students. It was established that the implementation of a specially designed system of developmental and corrective exercises within the educational process enhances mnemonic activity. The targeted intervention included exercises based on mnemonic techniques, associative thinking, visual encoding strategies, as well as game-based and relaxation components. An analysis of the dynamics of memory development revealed a significant improvement in the experimental group after an eight-week cycle of structured sessions. The findings confirm the effectiveness of the applied method in shaping the psychological mechanisms of memorization.The obtained results have practical significance for primary school teachers, school psychologists, and professionals in child psychology, pedagogy, and special education.У статті досліджено проблему розвитку мнемічних процесів у дітей молодшого шкільного віку як одного з провідних чинників успішного засвоєння навчального матеріалу. Розкрито сутність поняття «пам’ять» у контексті загальної та вікової психології, акцентовано увагу на вікових особливостях мнемічної діяльності молодших школярів. Теоретичний аналіз сучасних досліджень у галузі психології засвідчив, що саме у віці 6–9 років відбувається активне формування основних видів пам’яті, таких як зорова, слухова та словесно-логічна. Обґрунтовано, що ефективне функціонування пам’яті є критично важливим для успішного оволодіння навчальним матеріалом, розвитку когнітивної сфери та формування інтелектуальної самостійності дитини. На основі аналізу наукових джерел і результатів власного дослідження авторка доводить, що розвиток пам’яті в молодшому шкільному віці потребує цілеспрямованого психолого- педагогічного впливу з урахуванням вікових, соціокультурних і мотиваційних чинників.Також, висвітлено результати емпіричного дослідження, проведеного на базі освітніх закладів Чернігівської області, у якому взяли участь 63 учні 2-х класів. Встановлено, що впровадження у навчальний процес спеціальної системи розвивально-корекційних вправ сприяє підвищенню рівня мнемічної активності.Спеціально організоване навчання передбачало застосування вправ із мнемотехніками, асоціативним мисленням, візуальним кодуванням інформації, а також ігрових і релаксаційних компонентів За результатами аналізу динаміки змін рівнів розвитку пам’яті встановлено значне покращення у дітей експериментальної групи після восьмитижневого циклу занять. Зроблено висновок про ефективність застосованої методики у формуванні психічних механізмів запам’ятовування. Отримані результати мають прикладне значення для вчителів початкової школи, практичних психологів, фахівців із дитячої психології, педагогіки та спеціальної освіти
КАТЕГОРІЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ ЯК ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ ФЕНОМЕН В АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ БОРИСА ДЖОНСОНА ТА РІШІ СУНАКА)
Get PDFThe article deals with verbal representation peculiarities of the category of expressiveness as a lexico-semantic phenomenon in the English political discourse. The relevance of the study of expressiveness of the political discourse in terms of semantics is backed up by the pivotal role of the former to enhance intellectual and emotional impact on the recipients while realizing the pragmatic potency of the political speech. The category of expressiveness, being multi-faceted, is treated in this study as an intensifying epitome of the illocutionary force of a certain micro-context in an utterance which is formed by both intrinsic semantic features of lexical units and subjective intentions of the speaker. Having the purpose in mind of identifying lexico-semantic peculiarities of the category of expressiveness’ verbalization in the English political discourse, we have analyzed B. Johnson’s and R. Sunak’s political speeches devoted to the topic of Russian military full-scale aggression against Ukraine. Lexis with inherent and adherent expressiveness was clustered into lexico-semantic groups «refuge seeking and refugees» and «economic state of a country». It was established that within the former lexico-semantic group the semantic content of positive emotive lexis comprises such subgroups as «Resilience of the forcibly displaced» and «Support of the affected», of negative emotive lexis – «Flow / Influx of refugees» and «Suffering of the Inflicted», of neutral emotive lexis – «Refugees / Migrants», «People who lost their homes». Within the latter lexico-semantic group the semantic content of positive emotive lexis comprises such subgroups as «Economic growth / Stability / Prosperity» and «Increase of investments», of negative emotive lexis – «Recession / Economic decline» and «Unemployment», of neutral emotive lexis «Economic dynamics», «Financial situation». Politicians, resorting to expressive lexis of the semantics outlined above, exert a profound influence on the general public’s perception of problems related to refugees and following the war economic state of either of the belligerent countries as it will ensue from the policy of support versus the policy of the imposed sanctions on the part of the Western Alliance countries. As a result, they shape societal narratives among their target audience.У статті досліджуються особливості мовного вираження категорії експресивності як лексико-семантичного феномену в англомовному політичному дискурсі. Актуальність розвідки з вивчення експресивності політичного дискурсу з точки зору семантики обґрунтовується ключовою роллю першої у підсиленні інтелектуально-емоційного впливу на реципієнтів при реалізації прагматичної настанови політичної промови. Категорія експресивності, будучи багатоаспектною, розглядається у пропонованій розвідці як інтенсифікуючий виразник ілокутивної сили певного мікроконтексту у висловленні, що формується як внутрішньо-семантичними ознаками лексичних одиниць, так і суб’єктивними інтенціями мовця. Поставивши за мету статті з’ясувати лексико-семантичні особливості вираження категорії експресивності в англомовному політичному дискурсі, ми дослідили політичні промови на тему війни Росії проти України, оголошені британськими політиками Б. Джонсоном та Р. Сунаком. Лексика із внутрішньою й адгерентною експресивністю була розподілена на лексико-семантичні групи «біженство та біженці» та «економічний стан країни». З’ясовано, що в межах першої лексико-семантичної групи семантичний зміст емоційно-позитивної лексики складається з підгруп «Незламність вимушених переселенців» та «Підтримка постраждалих», емоційно-негативної лексики – з підгруп «Потік/навала біженців» та «Страждання потерпілих», емоційно-нейтральної лексики – «Біженці / Мігранти», «Люди, що втратили дім». В межах другої лексико-семантичної групи семантичний зміст емоційно-позитивної лексики складається з підгруп «Економічне зростання / Стабільність / Процвітання» та «Зростання інвестицій», емоційно-негативної лексики – з підгруп «Рецесія / Спад економіки», «Безробіття», «Дефіцит бюджету», емоційно-нейтральної лексики – «Економічні зміни/ динаміка» та «Фінансова ситуація». Політики, вживаючи експресивну лексику зазначеної семантики, суттєво впливають на сприйняття проблематики біженців та перспектив економічного стану кожної з воюючих країн залежно від політики підтримки чи санкційних обмежень з боку країн Західного альянсу, тим самим формуючи суспільні наративи серед своєї цільової аудиторії
МОТИВ САМОДЕСТРУКЦІЇ У НОВЕЛІСТИЦІ ЕДГАРА ПО
Get PDFMental health of a person is an important aspect of his/her life that determines the peculiarities of the person’s worldview and interaction with the world around him/her. Mental health problems have always been relevant, but they become particularly acute in times of crisis or in situations of uncertainty. The life of Ukrainians during the war and the unpredictability of the present contribute to the growth of depressive, ambivalent states and traumatic syndromes, which are becoming increasingly difficult for a person to survive, and, being in a situation of hopelessness and despair, with no chance of the optimistic future, he/she sometimes launches a programme of his/her own selfdestruction. Given this psycho-emotional state of the modern Ukrainian, the study of the motif of self-destruction in the 19th-century American short stories is especially relevant today. The novelistic genre is actively developing in the literature of the United States at the present time, its popularity is due to the rapid and dynamic development of American life. The subject of the study is the work of Edgar Poe, in particular his short story “The Fall of the House of Usher”. The analysis of the self-destructive behaviour of the protagonist Roderick is determined by several factors, especially the peculiarity of his family genealogy, connection with the family estate, and superstition. The writer is also aware of the nature of phobias, the nature of human fears is different, a person can experience fear of loneliness, fear of old age, fear of the future or, like the main character of the short story, fear of death. An important aspect of the American artist’s research is the nature of human fears, which is connected with autobiographical allusions, based on his own spiritual and emotional experience, the writer had to wage a difficult struggle for existence in the atmosphere of commercial civilisation he hated, experiencing similarly complex psycho-emotional states. Edgar Poe’s lifestyle contributed to the creation of his own programme of self-destruction that became the artist’s life credo.Ментальне здоров’я людини – це важливий аспект її життєдіяльності, який визначає особливості світосприйняття і взаємодії особистості із навколишнім світом. Проблеми ментального здоров’я були актуальними у всі часи, але особливої гостроти вони набувають у кризові періоди або у ситуаціях невизначеності. Життя українців в умовах війни, важкопрогнозованість сьогодення сприяють зростанню депресивних, амбівалентних станів та травматичних синдромів, які людині стає все важче пережити і, знаходячись у ситуації безнадії і безвиході, немаючі шансів на оптимістичне майбутнє, вона інколи сама запускає програму власної саморуйнації, зважаючи на такий психоемоційний стан сучасного українця дослідження мотиву самодеструкції в американській новелістиці 19 століття є особливо актуальним сьогодні. Новелістичний жанр активно розвивається у літературі США у цей час, його популярність обумовлена стрімким і динамічним розвитком життя американців. Предметом дослідження стала творчість Едгара По, зокрема його новела «Падіння будинку Ашерів». Аналіз самодеструктивної поведінки головного героя Родеріка визначена декількома факторами, зокрема, особливістю генеалогії його родини, зв’язком із родовим маєтком, забобоністю. Знається письменник і на сутності фобій, природа людських страхів різна, вона може відчувати страх самотності, страх старості, страх перед майбутнім або, як герой новели, страх смерті, важливим аспектом дослідження американського митця стає природа страхів людини, яка пов’язана із автобіографічними алюзіями, спираючись на власний духовний і емоційний досвід, письменник мусив вести складну боротьбу за існування у ненависній йому атмосфері комерційної цивілізації, переживаючи так само складні психоемоційні стани. Спосіб життя Едгара По багато у чому сприяв створенню власної програми самодеструкції, яка стала життєвим кредом митця
ЗООНІМИ ТА ФІТОНІМИ В ОНОМАСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ НІМЕЦЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК
Get PDFThe onomastikon is one of the most important links in the architectonics of a fairy tale text. It contributes to the actualization of all its potential properties, as well as to the understanding of historical, philosophical and sociocultural content. Onomastics is the science that studies proper names of all types. According to the objects of study, onomastics is divided into anthroponyms, toponyms, ethnonyms, zoonyms and astronyms. The object of this study is the zoonyms of German literary fairy tales. In fairy tales, the main characters can be both humans and animals, and they always occupy a central position in a work of fiction. Animals are an allegorical representation of human types and characters. That is why most zoonyms are represented by real anthroponomy or are created on anthropomorphic models. A comparative analysis of the semantic structure of zoonyms has revealed a number of characteristics: zoonyms are associated with specific personal characteristics that qualify personal qualitative features of a person – his or her character traits and external features. In most cases, animal characters have neither names nor nicknames. Fictional zoonyms are also often found in fairy tales. An example is “der Krautesel”. A separate type of onomatopoeia is the phytonym, i.e. the proper name of a plant, because it is also quite often an element of German literary fairy tales and carries a special meaning. In German fairy tales, phytonyms include both ordinary flowers (lily, rose) and trees (oak, willow, walnut), as well as those created by the author's imagination. An example of a fictional phytonym is the “Niesmitlust” herb. The category of fairy-tale zoonyms also includes such an onomastic unit as myth zoonym – the proper name of an animal that does not actually exist, but a person imagines it to be real. A frequent myth zoonym in German fairy tales is “der Drache”. In literary works, birds have a certain symbolic meaning; they are often identified with deities, gods of thunder, wind, and rulers of natural elements. Thus, the image of an animal can be used to characterize an object (person, object). However, we should not forget about the endless and diverse world of fairy tales, in which each character can appear to the reader in a bad and good light. Through the study of fairy tale onyms, one can reveal the cultural characteristics of a people.Ономастикон займає одну з найважливіших ланок в архітектоніці казкового тексту. Він сприяє актуалізації всіх його потенційних властивостей, а також розумінню історико-філософського і соціокультурного змісту. Ономастикою називають науку, що вивчає власні імена всіх типів. За об’єктами дослідження ономастика поділяється на антропоніміку, топоніміку, етноніміку, зооніміку та астроніміку. Об’єктом даного досліження є зооніміка німецьких літературних казок. У казках головними героями можуть бути як люди, так і тварини, вони завжди займають центральне положення в художньому творі. Тварини – це алегоричне зображення людських типів і характерів. Тому більшість зоонімів представлені реальними антропонімами або створені за антропоморфними моделями. Порівняльний аналіз семантичної структури зоонімів виявив ряд характеристик: зооніми пов'язані з конкретно-особистісними характеристиками, які кваліфікують особисті якісні ознаки людини – риси її характеру і зовнішні особливості. Герої-звірі в більшості випадків не мають ні імен, ні кличок. Вигадані зооніми також часто зустрічаються на сторінках фольклорних творів. Прикладом може слугувати осел-перевертень (нім. «der Krautesel»). Окремо слід виділити такий вид онімів, як фітонім, тобто власну назву рослин, адже вона також досить часто є елементом німецьких літературних казок і несе в собі особливе значення. До фітонімів відносяться у німецьких казках як звичайні квіти: лілея, троянда; так і дерева: дуб, верба, горіх; і створені авторською фантазією. Приклад вигаданого фітонімома є трава Смачночих (Niesmitlust ). Також до категорії казкових зоонімів слід віднести таку ономастичну одиницю, як міфозоонім – власне ім'я тварини, яка фактично не існує, але людина представляє її реальною. Досить частотним міфозоонімом в німецьких казках є «дракон» (der Drache). На сторінках літературних творів птахи мають певне символічне значення, вони часто ідентифікуються з божествами, богами грому, вітру, керівниками природних стихій. Отже образ тварини може вживатися для характеристики об'єкта (людини, предмета). Але не слід забувати про нескінченний і різноманітний світ казки, в якому кожен персонаж може постати перед читачем в поганому і хорошому світлі. Через розгляд казкових онімів можна виявити культурні особливості народу
СЛОВОТВІРНА СПЕЦИФІКА НЕУЗУАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙ ГІБРИДНИХ СПОСОБІВ ТВОРЕННЯ В СУЧАСНОМУ МІЛІТАРИДИСКУРСІ
Get PDFThe article is devoted to the study of current trends in non-usual word formation in the modern Ukrainian language. Based on the material of military discourse texts extracted from the Ukrainian-language content of Facebook, Telegram, YouTube, etc., Ukrainian and foreign magazines, and information platforms, the author examines non-usual innovations of hybrid ways of creation. The purpose of the work is to study the wordformation features of non-usual innovations formed on the basis of hybrid word-formation patterns. The scientific novelty of the obtained results lies in the hypothesis that recently in the speech practices of military discourse the creation of derivatives has been intensified, which are mainly the result of a combination of known non-usual tools and whose method of creation should be qualified as hybrid-non-usual. The observed tendency for neogenic processes in modern word formation to reach a new level. The innovations created with the use of hybrid nonusual tools are often structurally similar to similarly shaped and previously produced non-usual innovations. It is found that compression, graphification and polygraphification are most productively combined with other types of non-usual creation. The need for additional verification of the units for which hybrid word-formation patterns can be assumed is emphasized. The semantic specificity of the consequences of non-usual derivational processes often leads to the opacity of motivational relations, and hence to the polymotivization of new words. It is indicated that polymotivation is inherent in units that simultaneously contain two (sometimes more) significant characters within one shell. The author sees the prospects for further research in the further study of the structural and semantic organization of innovations formed with the use of non-usual “pure” and hybrid tools, and the functional features of such derivatives.Пропонована стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій у неузуальному словотворенні сучасної української мови. На матеріалі текстів мілітаридискурсу, вилучених із українськомовного контенту фейсбуку, телеграму, ютубу тощо, українських і зарубіжних часописів, інформаційних платформ, автор досліджує неузуальні інновації гібридних способів творення. Мета роботи полягає у вивченні словотвірних особливостей неузуальних інновацій, утворених на базі гібридних словотвірних зразків. Наукова новизна отриманих результатів полягає в гіпотезі про те, що останнім часом у мовленнєвих практиках мілітари-дискурсу активізується творення похідних, які становлять переважно результат комбінації відомих неузуальних інструментів і спосіб творення яких варто кваліфікувати як гібридно-неузуальний. Спостережена тенденція до виходу неогенних процесів у сучасному словотворенні на новий рівень. Інновації, утворені із застосуванням гібридного неузуального інструментарію, часто становлять структурно-логічні аналогії до подібних за формою і спродукованих раніше неузуальних інновацій. З’ясовано, що найбільш продуктивно поєднуються з різними видами способів творення компресія, графіксація та поліграфіксація. Акцентована потреба в додатковій верифікації одиниць, стосовно котрих можна припускати залучення гібридних словотвірних зразків. Семантична специфіка наслідків неузуальних дериваційних процесів нерідко призводить до непрозорості мотиваційних стосунків, а отже полімотивованості новотворів. Указано, що полімотивованість властива одиницям, які в межах однієї оболонки одночасно містять два (подеколи й більше) сигніфікати. Перспективи подальших досліджень автор убачає у вивченні структурно-семантичної організації інновацій, утворених із застосуванням неузуального «чистого» і гібридного інструментарію, і функційних особливостей таких похідних
ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУЮВАННЯ ПРОСТОРУ ПІДЛIТКОВОСТІ У ЗБІРЦІ Ж. М. Г. ЛЕ КЛЕЗІО «ВЕСНА ТА ІНШІ ПОРИ РОКУ»
Get PDFThe article examines the peculiarities of constructing the space of adolescence on the example of the fates of female characters by J. M. G. Le Clézio. The research is based on the short stories of the collection ‘Spring and Other Seasons’ (1989), which has not previously been the object of our study. It has been emphasized that J. M. G. Le Clézio aims to show different fates of characters with different national identities to illustrate the search for self through overcoming the loneliness of teenage girls. It has been stated that the writer constructs an antinomy ‘there’ (in a happy childhood, in the homeland) and ‘here’ (in adolescence to adulthood, in emigration, in a big city, in a foreign Europe). The national identity of the female characters is a marker of naturalness in opposition to the European identity, which is constrained by civilised behavioural frameworks (Moroccan, Gypsy, Arab, Jewish). As J. M. G. Le Clézio is a well-known newrousseauist, it has been proved that civilizational restrictions function as an oppression of the naturalness of the personality, the so-called ‘light of childhood’, so female characters stand out for their purity, naturalness, sexuality, and corporeality. The space of adolescence turns out to be a space of overcoming challenges to find identity. The symbolism of the title of the collection has been stated, as the writer seeks to give the characters a chance for joy and renewal in spring. The symbolic objects-attributes of happiness have been identified: a book, Lassie the dog, a starry night, recovery, fictitious names, eyes, hair, smell, orange. On the example of the characters of girls-teenagers the markers of childhood and adolescence have been highlighted: carelessness, suffering, rebellion, loneliness, escape-wandering, search for identity and the desire to live. The main topoi of childhood and adolescence are identified: from the joyful, open space of nature to the city, the apartment as a topos of oppression. The circularity of the characters' geographic movement has proved to be an important element for finding identity.У статті на прикладі доль жіночих персонажів Ж. М. Г. Ле Клезіо вивчено особливості конструювання простору підлітковості. Дослідження здійснено на матеріалі новел збірки «Весна та інші пори року» (1989), що раніше не ставала об’єктом нашого вивчення. Ж. М. Г. Ле Клезіо має на меті показати різні долі персонажів з різною національною ідентичністю для ілюстрації пошуку себе через подолання самотності дівчат-підлітків. Акцентовано, що письменник конструює антиномію «там» (у щасливому дитинстві, на батьківщині) і «тут» (у підлітковості до дорослішанні, у еміграції, у великому місті, у чужій Європі). Національна ідентичність жіночих персонажів є маркером природності у протистоянні європейській ідентичності, стримуваній цивілізаційними рамками поведінки (Саба є марокканкою, інша персонажка є ромкою, Зубіда арабкою, Зінна єврейкою). Оскільки Ж. М. Г. Ле Клезіо знаний новоруссоїст, відповідно доведено, що цивілізаційні обмеження функціонують як пригноблення природності особистості, так званого «світла дитинства», тому жіночі персонажі виділяються чистотою, природністю, сексуальністю, тілесністю. Як складові підлітковості виділяємо емоційно-почуттєву сферу та тілесність. Він у досліджених новелах виявляється простором подолання викликів задля віднайдення ідентичності. Констатовано символічність назви збірки, оскільки письменник прагне дати шанс персонажам на радість та відновлення у весні. Виявлені символічні об’єкти-атрибути щастя: книга, собака Лессі, зоряна ніч, одужання, вигадані імена, очі, волосся, запах, апельсин. На прикладі персонажів дівчат-підлітків виділені маркери дитинства-підлітковості: безтурботність, страждання, бунт, самотність, втеча-блукання, пошук ідентичності та бажання жити. Визначені головні топоси дитинства-підлітковості: від радісного, відкритого простору природи до міста, квартири як топосу пригноблюючого, закритого. Доведено колоподібність георафічного переміщення персонажів: для віднайдення ідентичності важливий елемент ˗ дім як свій простір
ЛІНГВОЕКОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ
Get PDFThe article is devoted to the study of the ecolinguistic approach in the educational process. It has been studied that the ecological approach to the language is the preservation of language traditions, the protection of the language from the influx of foreign loanwords, the active use of the Ukrainian language in everyday communication, the enrichment of the lexical composition of speech, and the avoidance of negativism in the language. It has been proven that the linguistic-ecological approach to the educational process is part of the competence approach in higher education, which assumes that, in addition to special, professional competences, graduates must possess general competences; they should have valuable qualities, in particular, the competencies of global citizenship, multiculturalism and other aspects of environmental communication. Qualitative characteristics of graduates include not only study results, but can be considered as a distinguishing feature of study at each individual university in addition to the knowledge acquired in the process of study. The article explores the concept of «ecological communication» as communication that does not have a harmful effect on the psycho-emotional state and health of a person; and vice versa – «non-ecological communication» – communicative behavior that does not meet ethical speech norms, negatively affects a person's mental health. The speech of modern youth/students is analyzed, which, in most cases, is expressive, laconic, informative, sometimes endowed with coarse and familiar features. The article focuses attention on the fact that in the conditions of modern challenges caused by war, we can trace a certain negativism in speech. Despite everything, the priority in educational activities should be the protection and preservation of standardized symbols – expressions of the spiritual values of society. In order to ecologize the literary language of students, it is necessary to constantly work on the observance of language norms, appropriate use of speech means, promotion of moral norms, traditional national heritage, aesthetics of expression, high linguistic culture.Стаття присвячена дослідженню еколінгвістичного підходу в освітньому процесі. Досліджено, що екологічний підхід до мови – це збереження мовних традицій, захист мови від засилля іншомовних запозичень, активне використання нормативної лексики у повсякденному спілкуванні, збагачення лексичного складу мовлення, уникнення негативізму в мові. Доведено, що лінгвоекологічний підхід до освітнього процесу є частиною компетентнісного підходу у вищій освіті, який передбачає, що, окрім спеціальних, фахових компетентностей, випускники повинні володіти загальними компетентностями; у них мають бути сформовані ціннісні якості, зокрема – компетенції глобального громадянства, мультикультурності та інші аспекти екологічної комунікації. Якісні характеристики випускників включають не тільки результати навчання, але можуть розглядатися як відмінна риса навчання у кожному окремому університеті у доповнення до отриманого у процесі навчання багажу знань. У статті досліджується поняття «екологічна комунікація» як спілкування, що не має шкідливого впливу на психоемоційний стан і здоров’я людини; і навпаки – «неекологічна комунікація» – комунікативна поведінка, що не відповідає етичним мовленнєвим нормам, негативно впливає на ментальне здоров’я людини. Проаналізовано мовлення сучасної молоді/студентства, яке, у більшості, – експресивне, лаконічне, інформативне, інколи наділене згрубілофамільярними рисами. У статті акцентується увага на тому, що в умовах сучасних викликів, зумовлених війною, простежуємо певний негативізм у мовленні. Попри все, пріоритетним у освітній діяльності мають бути захист і збереження нормованих лексем – виразників духовних цінностей суспільства. Для екологізації літературної мови студентів необхідно постійно працювати над дотримання мовних норм, доречного вживання мовленнєвих засобів, пропагування моральних норм, традиційних національних надбань, естетики висловлювання, високої мовної культури
ВІД «ПРОЛІСКА» ДО «SMART KIDS»: ОНІМНА ОПОЗИЦІЯ В СИСТЕМІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Get PDFThis article examines the names of preschool educational institutions as units of public linguistic space and markers of sociocultural identity. The focus of the study is the onymic opposition between the names of public and private educational institutions, which manifests itself through distinct motivational models, structural types, and semantic content. The relevance of analyzing educational institution names as carriers of symbolic capital is substantiated, as such capital can offer communities long-term advantages in sociocultural, ideological, and communicative domains.Based on material collected in the Bucha and Irpin communities of Kyiv region during 2024–2025, the study reveals a tendency toward the dominance of nationally marked, single-word names in the public sector (e.g., Morkvynka, Soloveyko, Zernyatko) and two-word names, often with foreign-language elements, in the private sector (e.g., Funny Bunny, Happy Land, Rainbow Garden). Most names arise from the onymization of lexemes that represent concepts of intellectual development, positive emotions, the natural world, and associations with arts and beauty. The motivation behind these naming units is predominantly metaphorical or symbolic, which contributes to their connotative richness and cultural relevance.Particular attention is paid to the symbolic function of names as a tool for conveying value orientations, ideological positions, and collective memory within educational discourse. It is argued that PEI names reflect a semiotic opposition between globalized and national identities, mirroring broader processes of symbolic transformation in the public space of a postcolonial society. The article also analyzes existing legal and regulatory frameworks governing preschool educational institutions’ naming practices and identifies the causes of semiotic imbalance and inconsistency in this area. The findings may be applied in the development of language policy and the formulation of culturally grounded naming strategies in education.Статтю присвячено аналізу назв закладів дошкільної освіти (ЗДО) як одиниць публічного мовного простору та маркерів соціокультурної ідентичності. Об’єктом дослідження є онімна опозиція між назвами державних і приватних ЗДО, що виявляється у специфіці мотиваційних моделей, структурних типів і семантичного наповнення. Обґрунтовано актуальність вивчення назв освітніх інституцій як носіїв символічного капіталу, здатного забезпечити спільноті довгострокові переваги в соціокультурній, ідеологічній та комунікативній сферах.На матеріалі, зібраному в межах Бучанської та Ірпінської громад Київської області у 2024–2025 рр., простежено тенденцію до переважання національно маркованих однокомпонентних назв у державному секторі (Морквинка, Соловейко, Зернятко) та двокомпонентних, часто з іншомовними елементами, — у приватному (Funny Bunny, Happy Land, Rainbow Garden). Найменування формуються шляхом онімізації лексем, що репрезентують концепти інтелектуального розвитку, позитивного емоційного фону, природних образів і художніх асоціацій. Характер мотивації проаналізованих одиниць здебільшого метафоричний або символічний, що забезпечує їхню конотативну насиченість і культурну релевантність.Особливу увагу приділено символічній функції назв як інструменту трансляції ціннісних орієнтирів, ідеологічних настанов і колективної пам’яті в межах сучасного освітнього дискурсу. Аргументовано, що назви ЗДО виявляють семіотичне протиставлення між глобалізованою та національною ідентичністю, що віддзеркалює ширші тенденції трансформації символіки публічного простору постколоніального суспільства. Проаналізовано наявні нормативно-правові засади найменування ЗДО та окреслено чинники, що зумовлюють семіотичну розбалансованість і хаотичність у цій сфері. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення мовної політики у сфері освіти та формування культурно зваженої стратегії назвотворення
ВЛАСНІ НАЗВИ ПРОСТОРОВИХ ОБ'ЄКТІВ НА ВЕНЕРІ
Get PDFThe article analyzes the features of the names of spatial objects on Venus, in particular Venusooronyms and Venusohoronyms – proper names of denotates of vertical (mountains, canyons, craters, etc.) and horizontal (valleys, regions, plains, etc.) division of territory.Compound names (56.01%) formed syntactically prevail; only the names of craters formed by actual semantization are simple. Astronomical terms make up 56.01% of onyms, anthroponyms – 48.38%, theonyms – 37.44%, proper names of mythical creatures – 18.48%. Eponyms are the only feminine substantives among all Venusonims. Simple onymes have memorial (24.32%) or nominal (19.46%) motivation; compound onymes have a combined motivation: essential motivation is combined with nominal (51.36%) or memorial (4.38%). 93.99% of Venusonyms are new, 6.01% are the latest structures. The analyzed propriatives are mostly borrowed (transliterated from different languages t hrough Latin mediation) or combined proper names. These are artificial onyms with a known, but mostly opaque etymology. Most Venusonyms are approved by the International Astronomical Union in Latin writing (the model «proper name + astronomical term», both words are capitalized); in Ukrainian, the name is transliterated (not translated), the term comes first and is written with a lowercase letter, and the proper name is on the second, capitalized, and functions in the nominative or genitive case.In the future, it is planned to characterize the names of spatial objects on other planets, their satellites and some asteroids. This will make it possible to objectively determine the peculiarities of the Solar System’ cosmotoponyms.Мета дослідження – описати особливості найменувань просторових об’єктів на Венері, зокрема венусооронімів і венусохоронімів – власних назв денотатів вертикального (гір, каньйонів, кратерів тощо) і горизонтального (долин, областей, рівнин тощо) членування.Переважають складені назви (56,01 %), утворені синтаксичним способом; простими є лише найменування кратерів, утворені шляхом власне семантизації. Астрономічні терміни входять до складу 56,01 % онімів, антропоніми – 48,38 %, теоніми – 37,44 %, власні назви міфічних істот – 18,48 %. Майже в усіх венусо- німів епонімами є субстантиви жіночого роду. Прості конструкції мають мотивацію меморіальну (24,32 %) або номінальну (19,46 %); складені – комбіновану: сутнісна поєднується з номінальною (51,36 %) або меморіальною (4,38 %). 93,99 % венусонімів є новими, 6,01 % – новітніми структурами. Аналізовані пропріативи належать переважно до запозичених (транслітерованих із різних мов через посередництво латинської мови) або комбінованих власних назв. Це штучні оніми з відомою, але здебільшого непрозорою етимологією.Більшість венусонімів затверджена Міжнародним астрономічним союзом у латинському написанні (модель «власна назва + астрономічний термін», обидва слова пишуться з великої літери); українською мовою найменування транслітеруються (не перекладаються), термін стоїть на першому місці й пишеться з малої літери, а власне назва – на другому, пишеться з великої літери, паралельно функціює в називному або родовому відмінку. У перспективі планується схарактеризувати найменування просторових об’єктів на інших планетах, їхніх супутниках та деяких астероїдах, що дозволить об’єктивно визначити особливості космотопонімії Сонячної системи