Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University Scientific Journals
Not a member yet
885 research outputs found
Sort by
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ
Get PDFThe article substantiates the psychological features of the use of artificial intelligence in education.It is found that one of the key psychological features of the use of AI is its ability to influence student motivation.AI systems, such as adaptive learning platforms, allow for the creation of individualized learning trajectories, which take into account the level of knowledge, learning pace and interests of each student. For example, AI-based platforms can offer tasks of optimal difficulty, which helps maintain intrinsic motivation through a sense of achievement. However, over-reliance on AI can lead to a decrease in independence and initiative, as students may rely on certain algorithms instead of developing their own self-regulation skills.For teachers, AI can act as a tool that reduces the routine workload (e.g., checking assignments), allowing them to focus on the creative aspects of teaching. This increases their professional motivation. At the same time, some teachers feel anxious due to the fear of losing control over the learning process or their role being replaced by technology, which may cause resistance to the integration of AI. The use of AI changes the dynamics of interaction between participants in the educational process.On the one hand, AI facilitates collaboration, for example through platforms where learners can solve tasks together using algorithmic recommendations. On the other hand, excessive automation can reduce social interaction, which is an important component of developing communication skills.It has been established that the use of artificial intelligence in education has significant potential for increasing the effectiveness of learning, but is accompanied by a number of psychological features that must be taken into account. AI can have a positive impact on the motivation, cognitive processes and emotional state of students and teachers if its implementation is accompanied by appropriate support and adaptation. At the same time, it is important to avoid the risks associated with over-reliance on technology, reduced critical thinking and social isolation.For the successful integration of AI into education, it is necessary to combine technological innovations with the psychological readiness of all participants in the process, creating a harmonious learning environment.У статті обґрунтовано психологічні особливості використання штучного інтелекту в освіті.З’ясовано, що однією з ключових психологічних особливостей використання ШІ є його здатність впливати на мотивацію студентів. Системи ШІ, такі як адаптивні навчальні платформи, дозволяють створювати індивідуалізовані навчальні траєкторії, які враховують рівень знань, темп навчання та інтереси кожного студента. Наприклад, платформи на основі ШІ можуть пропонувати завдання оптимальної складності, що сприяє підтриманню внутрішньої мотивації через відчуття досягнення. Однак надмірна залежність від ШІ може призвести до зниження самостійності та ініціативності, оскільки студенти можуть покладатися на певні алгоритми замість розвитку власних навичок саморегуляції.Для викладачів ШІ може виступати як інструмент, що зменшує рутинне навантаження (наприклад, перевірка завдань), дозволяючи зосередитися на творчих аспектах викладання. Це підвищує їхню професійну мотивацію. Водночас деякі педагоги відчувають тривогу через страх втрати контролю над процесом навчання або заміщення їхньої ролі технологіями, що може викликати опір до інтеграції ШІ. Використання ШІ змінює динаміку взаємодії між учасниками освітнього процесу. З одного боку, ШІ сприяє співпраці, наприклад, через платформи, де здобувачі освіти можуть спільно вирішувати завдання за допомогою рекомендацій алгоритмів. З іншого боку, надмірна автоматизація може зменшити соціальну взаємодію, що є важливим компонентом розвитку комунікативних навичок.Встановлено, що використання штучного інтелекту в освіті має значний потенціал для підвищення ефективності навчання, але супроводжується низкою психологічних особливостей, які необхідно враховувати. ШІ може позитивно впливати на мотивацію, когнітивні процеси та емоційний стан студентів і викладачів, якщо його впровадження супроводжується належною підтримкою та адаптацією. Водночас важливо уникати ризиків, пов’язаних із надмірною залежністю від технологій, зниженням критичного мислення та соціальної ізоляцією. Для успішної інтеграції ШІ в освіту необхідно поєднувати технологічні інновації з психологічною готовністю всіх учасників процесу, створюючи гармонійне навчальне середовище
ЦІННІСНО-СМИСЛОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ
Get PDFThe article presents a theoretical analysis of the value-meaning sphere of personality as a complex regulatory psychological construct that determines life strategies, behavioral attitudes, personal identity, and the level of psychological well-being. The study is based on an integration of existential, humanistic, and cognitive approaches, and involves the analysis of works by V. Frankl, A. Maslow, C. Rogers, M. Rokeach, S. Schwartz, among others. The historical and philosophical origins of the concept of meaning in life are examined, particularly in the writings of J. P. Sartre, K. Jaspers, and V. Frankl. Special attention is paid to the functions of the value-meaning sphere in the processes of adaptation, self-regulation, identity formation, decision-making, and the construction of life perspective.Within the framework of the structural-genetic approach, personality is regarded as an active subject of life- creation who continuously generates meaningful constructs in response to sociocultural challenges. A close relationship is revealed between the structure of the value-meaning sphere and indicators of emotional stability, resilience, internal locus of control, and motivational maturity. Contemporary theoretical models are analyzed, including the Meaning Maintenance Model (Heine et al.), the Self-Concordance Model (Sheldon & Elliot), the Value Congruence Theory (Kristof-Brown et al.), and the Value-Based Goal Theory (Emmons). It is shown that the alignment of life goals with core personal values enhances self-regulation, psychological resilience, life satisfaction, and reduces procrastination and existential anxiety.The role of value-meaning regulation in the context of social transformations – war, forced migration, economic instability, and cultural shifts – is examined separately. It is argued that the value-meaning sphere performs both stabilizing and adaptive functions, serving as an internal resource for coping with crisis and promoting personal growth. Theoretical conclusions are of practical relevance for psychological counseling, educational programs, and the development of personal growth strategies under conditions of social turbulence.У статті здійснено теоретичний аналіз ціннісно-смислової сфери особистості як складного регулятивного психологічного утворення, що визначає життєві стратегії, поведінкові установки, особистісну ідентичність і рівень психологічного благополуччя. Дослідження базується на поєднанні екзистенційного, гуманістичного та когнітивного підходів і включає аналіз праць В. Франкла, А. Маслоу, К. Роджерса, М. Рокіча, Ш. Шварца та інших провідних науковців. Розглянуто історико-філософські витоки концепції смислу життя, зокрема у працях Ж. П. Сартра, К. Ясперса, В. Франкла, а також психологічні моделі, що пояснюють природу й функціонування цінностей і смислів. Особливу увагу приділено функціям ціннісно-смислової сфери в процесах адаптації, саморегуляції, самоідентифікації, прийняття рішень і побудови життєвої перспективи.У межах структурно-генетичного підходу особистість розглядається як активний суб’єкт життєтворчості, здатний формувати смислові утворення у відповідь на виклики соціокультурного середовища. Виявлено тісний зв’язок між структурованістю ціннісно-смислової сфери та показниками емоційної стабільності, резилієнтності, рівнем суб’єктивного контролю та мотиваційної зрілості.Проаналізовано сучасні теоретичні моделі регуляції ціннісно-смислової сфери: модель підтримки смислу (Meaning Maintenance Model), модель самоконкордантності цілей (Self-Concordance Model), теорію ціннісної конгруентності (Value Congruence Theory) та теорію цілей, заснованих на цінностях (Value-Based Goal Theory). Показано, що узгодженість життєвих цілей із глибинними цінностями сприяє високому рівню саморегуляції, психологічній стійкості, життєвій задоволеності та знижує прояви прокрастинації й екзистенційної тривоги.Окремо розглянуто роль ціннісно-смислової регуляції в умовах соціальних трансформацій – війни, вимушеної міграції, економічної нестабільності та культурних змін. Аргументовано, що вказана структура виконує як стабілізувальну, так і адаптивну функцію, виступаючи внутрішнім ресурсом подолання кризових станів та особистісного зростання. Отримані теоретичні положення мають практичне значення для психологічного консультування, освітніх програм та проєктування стратегій особистісного розвитку в умовах соціальної турбулентності
КОРПУСНІ ТА ШІ-ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ТЕРМІНОЛОГІЄЮ В ЛОКАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЄКТАХ
Get PDFThe article explores terminology management for localization projects, with a special focus on extraction technologies, emphasizing corpus-based and AI-driven approaches. Given the complexity of localization, the automation of terminology management plays a crucial role in ensuring high-quality linguistic services. The study examines various terminology extraction strategies applied in Ukraine's language services market. The research objectives include defining the concept of «terminology extraction» systematizing principles of automated extraction tools, and conducting an experimental extraction process using SketchEngine, OpenAir (Plus), Fodina TermCatch. To assess the effectiveness of these tools, the authors built a specialized corpus, comprising 29,374 words and 36,912 tokens. The extracted terminology was analyzed based on key criteria: stability, precision, indivisibility, and definitional clarity. SketchEngine tool employs statistical keyword analysis, extracting 400 term candidates. However, only 25% (123) were deemed valid terminological units due to issues with phrase segmentation. Utilizing AI-driven models, OpenAir (Plus) tool extracted 81 term candidates, with 38% (31 terms) meeting the established criteria. However, it tended to overgenerate paraphrased variants. Fodina TermCatch tool extracted 1,460 candidates, but only 15.93% (233 terms) were valid. It identified redundant terms variations, which could be useful for refining source content. The study underscores the hybrid nature of terminology extraction today, combining statistical, AI-based, and hybrid approaches. While statistical methods provide greater precision, they may miss rare terms, whereas AI-driven tools offer high recall but require filtering. In conclusion, automated terminology extraction enhances efficiency in localization. However, manual validation remains essential for ensuring accuracy. The research confirms that combining multiple extraction tools yields the best results, making terminology extraction – an essential part of terminology management – a crucial step in localization project management.Статтю присвячено особливостям управління термінологією в локалізаційних проєктах, зокрема, процесу видобування термінів із фахових текстів за допомогою корпусних технологій та технологій, що передбачають використання ШІ. Враховуючи складність і багатошаровість процесу локалізації, ефективність управління термінологією, починаючи з етапу її видобування, безпосередньо впливає на якість надання локалізаційної послуги. Розглянуто стратегії і тактики видобування термінів, які застосовуються на ринку лінгвістичних послуг. Уточнено термін «видобування термінів», з’ясовано принципи, які використовуються в сучасних інструментах. Проведено експериментальне дослідження видобування термінів інструментами SketchEngine, OpenAir (Plus) та Fodina TermCatch. Визначення ефективності видобування передбачало створення корпусу фахових текстів галузі автоматизованого програмного забезпечення загальним обсягом 29374 слів (36912 токенів). Результат видобування оцінювався за критеріями відповідності вимогам до термінів та терміносполук (стійкість, точність, нероздільність, дефінітивність). За допомогою інструмента SketchEngine було видобуто 400 пропозицій, з яких лише 25% можуть уважатися терміносполуками. Використання продукту OpenAir (Plus) на основі ШІ надало 81 пропозицію, з яких відповідними вимогам виявились 38%. Инструментом Fodina TermCatch tool було видобуто 1460 пропозицій, з яких лише 15.93% виявились відповідними. Виявлена варіативність видобутої термінології може бути корисною задля покращення якості вихідного фахового тексту. Результати статистичного видобування демонструють більшу точність, однак залишають поза увагою нечастотні терміни. Технології ШІ надають більшу кількість кандидатів у терміни, однак потребують фільтрування нерелевантних результатів. Дослідження доводить ефективність гібридного використання корпусних інструментів на основі статистичних принципів та тих, що використовують ШІ. Автоматизація процесу управління термніологією – важливий крок із оптимізації менеджменту локалізаційних проєктів
ПОНЯТТЯ ТЕРМІНА ТА ЙОГО МІСЦЕ В МОВНІЙ СИСТЕМІ
Get PDFThe article examines the features of a term as the main unit of a terminological system, its key characteristics, as well as the ways and methods of term formation. There are numerous definitions that reveal the phonetic, morphological, semantic, and syntactic essence of a term. A term is a word or phrase that denotes a clearly defined specialized concept in a particular field of science, technology, art, social life, etc. It has been established that the primary feature distinguishing a term from commonly used words is its function of expressing a specific professional concept. A term is an element of the system of linguistic signs necessary for communication in a specific field. The main requirements for a term include systematicity, monosemy, and specificity within the terminological system, stylistic neutrality, relevance to the conceptual system of a particular field, accuracy and conciseness, derivational potential, and high informativeness. It has been analyzed that the semantics of a term is formed within the field of specialized knowledge and, therefore, does not belong to literary language. In general, any term is an integral part of the conceptual framework of a specific field of knowledge used by a limited circle of specialists, which means it cannot be considered a universally national asset. In this regard, term formation has its own peculiarities compared to the development of commonly used words and necessitates the creation of new terms. The article discusses terminology as a system of terms specific to a particular field of science, technology, art, social and political life, or a collection of terms in a language. Terminology constitutes an autonomous part of the vocabulary, whose elements generally do not belong to the literary language vocabulary. It is defined that any term is connected to a concept. This relationship, unlike that of common words, is dominant. A scientific term nominates a concept, which reveals its definition only within a specific conceptual system, as its semantics is formed from specialized knowledge that does not belong to the literary language.У статті розглядаються особливості терміна як основної одиниці терміносистеми, основні ознаки, шляхи та способи утворення термінів. Існує безліч визначень, які розкривають фонетичну, морфологічну, семантичну та синтаксичну суть терміна. Термін – це слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. Встановлено, що основна ознака, яка виділяє термін із загальновживаних слів, – це функція вираження спеціального професійного поняття. Термін є елементом системи мовних знаків, необхідних для спілкування в певній галузі. Основними вимогами до терміну є системність, моносемія і конкретність у межах термінологічної системи, стилістична нейтральність, причетність до поняттєвої системи певної галузі, точність і лаконічність, дериваційна спроможність, висока інформативність. Проаналізовано, що семантика терміна формується в галузі спеціальних знань, а тому не належить до літературної мови. Загалом будь-який термін – це складова того понятійного апарату окремої галузі знань, яким користується обмежене коло фахівців, тому його не можна вважати всенародним національним надбанням. У зв’язку із цим термінотворення має свої особливості порівняно з формуванням загальновживаних слів і потребує появи нових термінів. У статті розглянуто термінологію як систему термінів певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя або сукупність термінів мови. Термінологія становить автономну частину лексики, елементи якої в основному не входять до складу лексики літературної мови. Визначено, що будь-який термін є пов'язаний із поняттям. Цей взаємозв’язок на відміну від загальновживаних слів є домінантним. Науковий термін номінує поняття, що розкриває дефініцію лише в конкретній понятійній системі, оскільки семантика формується зі спеціальних знань, які не належать до літературної мови
ІМЕННИКОВІ КОМПОЗИТИ-НОВОТВОРИ ТА ЇХ СКЛАДНИК- ДОМІНАНТА ПОЛІСЕМІЧНОЇ МОДЕЛІ З ДВОМА ЗНАЧЕННЯМИ У СТРУКТУРІ РЕЧЕННЯ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ВИМІР
Get PDFThe work is one of the stages of the study of the generation and decoding of complex nouns-neologisms with different semantic volume of their dominant component in simple and complex sentences of the modern German press from the standpoint of linguistic synergy. In the proposed article, such a synergistically directed analysis is focused on noun composites-neologisms with a dominant constituent, which is represented in the dictionary by the polysemic model of the noun with two meanings. The statement, which is methodologically important in the study declares that the driving factor is the synergistic law of language energy conservation and effort minimization, which directs the mental lexicon of a person to decode complex nouns-neologisms with the dominant semantic volume of the polysemic model of a word with two meanings. In the synergistic understanding, parallels are drawn between the dictionary as a representative of language generalization about the structured sum of knowledge of the extra-linguistic reality and the mental lexicon, which is not an arbitrary accumulation of entries, but constitutes a structured hierarchical system of such entries. The results obtained on the basis of the synergistic-quantitative approach were extrapolated to synergistic models in the correlation of decoded nominations of the main and derived second meaning of the dominant component of the studied polysemic format with simple and complex sentences of the German-language press. The synergistically directed hypothesis was confirmed that the involvement of the derived second meaning from the reservoir of a polysemic model, which has two meanings at the Langue level, as the closest to the main meaning of the word for the dominant component of innovative composites in simple and complex syntactic constructions successfully contributes to the needs of preserving linguistic energy and minimizing efforts for the human mental lexicon in the space of the German world of the press. Such linguistic synergistic exploration opens the prospects of modeling and forecasting the possible lexicalization of complex nouns-neologisms and replenishing Germanic linguistics with new knowledge about the German noun vocabulary.Представлена робота є черговим етапом дослідження генерування та декодування складних іменників-новотворів з різним семантичним обсягом їх домінантної складової у простих та складних реченнях сучасної німецькомовної преси з позицій лінгвосинергетики. У запропонованій статті такий синергетично скерований аналіз сфокусовано на іменникові композити-новотвори з складником-домінантою, що представлений у словнику полісемічною моделлю іменника з двома значеннями. Методологічно важливим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором виступає синергетичний закон збереження мовної енергії та мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на декодування складних іменників-новотворів з домінантою семантичного обсягу полісемічної моделі слова з двома значеннями. У синергетичному розумінні проведено паралелі між словником як представником мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності та ментальним лексиконом, який не є довільним накопиченням унесень, а становить структуровану ієрархічну систему таких унесень. Отримані на підставі синергетично-квантитативного підходу результати екстрапольовано на синергетичні моделі у співвіднесенні декодованих номінацій головного та похідного другого значення складника-домінанти досліджуваного полісемічного формату з простими та складними реченнями німецькомовної преси. Була підтверджена синергетично скеровано гіпотеза, що залучення з резервуару полісемічної моделі, яка має два значення на мовному рівні, похідного другого значення як найближчого до головного значення слова для домінантної складової композитів-новотворів у простих та складних синтаксичних конструкціях оптимально сприяє потребам мінімізації зусиль для ментального лексикону людини у просторі німецькомовного світу преси. Така лінгвосинергетична розвідка відкриває перспективи моделювання і прогнозування можливої лексикалізації складних іменників-новотворів та поповнення германського мовознавства новими знаннями про німецькомовну іменникову лексику
ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ В КОРПОРАТИВНИХ ВИДАННЯХ ФОРМАТУ В2Р
Get PDFThe research focuses on analyzing linguistic means of expressiveness used in corporate media. The relevance of the study of corporate discourse in its various aspects is determined by the role corporate publications play in the process of communication and the creation of a global corporate information space. Corporate media are considered internal corporate PR tools or separate informative varieties of the modern press. Analysis of the audience of the corporate edition as a categorization criterion made it possible to distinguish three media formats: В2В (businessto- business), B2C (business-to-client), В2Р (business-to-personnel). This investigation aims to identify and describe the means of expressiveness in corporate media of B2P format. The corporate edition of the transnational corporation Volvo Group is the source of empiric materials. By expressiveness, we understand everything that makes speech brighter, more influential, and more impressive. In the context of this study, it should be emphasized that expressiveness shows the attitude of the subject of speech to the addressee/reality and not only performs the function of a message but also strongly influences the recipient. Moreover, expressiveness enhances the reception of the message due to the emotional reaction caused by its imagery and through the emotional impact on the recipient of the message. In the corporate discourse of the B2P format, expressiveness is uttered at all levels of language. At the phonetic level, phonemic repetitions of various types are used to express emotions. Grammatically, expressiveness is realized at the syntactic level through various stylistic figures. Expressiveness at the lexical level is expressed through adjectives with an expressive-strengthening meaning, degrees of comparison of adjectives and adverbs, and the use of phraseological units. Particular attention is paid to the analysis of supragraphemic elements (font selection) because the use of font variation is a characteristic way of uttering expressiveness, which allows the highlighting of some elements against the background of others. At all linguistic levels of texts in the B2P format, expressiveness emphasizes the value characteristics of corporate relations.Статтю присвячено дослідженню лінгвістичних засобів вираження експресивності у корпоративних медіа. Актуальність дослідження корпоративного дискурсу в різних його аспектах обумовлена роллю, яку відіграють корпоративні видання у процесі комунікації і створенні єдиного корпоративного інформаційного простору. Корпоративні видання розглядаються як внутрішньо корпоративні PR-інструменти або як окремі інформативні різновиди сучасної преси. Аналіз аудиторії корпоративного видання як критерій категоризації уможливив виділення трьох форматів медіа: В2В (business-to-business); B2C (business-to-client); В2Р (business-to-personnel). Метою даної розвідки є виявлення і опис засобів вираження експресивності в корпоративному медіадискурсі формату В2Р на матеріалі корпоративного видання транснаціональної компанії Volvo Group. Під експресивністю розуміємо все, що робить мовлення яскравішим, впливовішим, вражаючим. У контексті даного дослідження варто підкреслити, що експресивність виражає ставлення суб’єкта мовлення до адресата/дійсності і не лише виконує функцію повідомлення, але й посилено впливає на реципієнта. Більше того, експресивність посилює сприйняття повідомлення за рахунок емоційної реакції, викликаної його образністю, а також через здійснення емоційного впливу на отримувача повідомлення. У корпоративному дискурсі формату В2Р експресивність виражається на всіх рівнях мови. На фонетичному рівні для вираження експресивності використовуються фонемні повтори різних типів. Граматично експресивність виражається на синтаксичному рівні за допомогою різних стилістичних фігур. Експресивність на лексичному рівні виражається шляхом використання прикметників з експресивно-підсилювальним значенням, ступенями порівняння прикметників і прислівників, а також використанням фразеологізмів. Окрему увагу приділено аналізу супраграфемних елементів (шрифтове виділення), адже використання шрифтового варіювання є характерним способом вираження експресивності, що дозволяє виділяти одні елементи на тлі інших. На всіх мовних рівнях текстів формату В2Р експресивність спрямована на підкреслення ціннісних характеристик корпоративних стосунків
ВПЛИВ КУЛЬТУРНИХ КОНТЕКСТІВ НА ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ СЕМАНТИКИ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Get PDFThe article investigates the influence of cultural contexts on the formation of axiological semantics of lexemes and phraseological units on the basis of practical material. It has been found that cultural contexts reflect the general nature of social, historical, geographical, cultural, spiritual meanings for understanding and reproduction of a language. The article highlights the variety of axiological meanings used in everyday communication, which illustrate the basic value conceptual characteristic of the German nation. It is stated that despite the outlined main types of cultural contexts, each type has substantial subgroups that ensure the formation of axiological semantics of different thematic groups. The importance of language in reflecting the national and cultural attributes of the people through the axiological meanings is proved. It is argued that a misunderstanding of the differences in the perception of axiological meanings can lead to significant substantive violations in senses and lack of communication. It is analysed and shown on practical material that the organisation of resource conservation and environmental protection are deeply rooted in German culture and are manifested in the positive semantics of lexemes and phraseological units due to the geographical cultural context; the culture of celebration and celebration of traditions are considered as part of the religious and ideological-spiritual cultural context and provide the axiological semantics of linguistic units of this group; the mention of famous personalities in phraseological units are symbols of German culture which construct positive and negative semantics. The attitude of Germans to their own history reveals the cultural historical context and is the basis for evaluative meaning; the social cultural context is the basis for the axiological semantics of individualism and personal freedom. The role of cultural contexts (historical, social, geographical, religious, ideological, spiritual and linguistic) in the formation of axiological semantics is crucial.У статті досліджено на практичному матеріалі вплив культурних контекстів на формування аксіологічної семантики лексем та фразеологізмів. З’ясовано, що культурні контексти відображають загальну природу соціальних, історичних, географічних, культурних, духовних змістів для розуміння та відтворення мови. Висвітлено різноманіття аксіологічних значень, уживаних у повсякденному спілкуванні, що ілюструють основні ціннісні уявлення характерні для німецької нації. Обґрунтовано, що незважаючи на окреслені основні типи культурних контекстів, у кожному типі є змістовні підгрупи, які забезпечують формування аксіологічної семантики різних тематичних груп. Доведено важливість мови у віддзеркаленні національно-культурних атрибутів народу крізь призму аксіологічних значень. Аргументовано, що нерозуміння відмінностей у сприйнятті аксіологічних значень можуть призвести до суттєвих змістовних порушень та відсутності комунікації. Проаналізовано та показано на практичному матеріалі, що організація збереження ресурсів та захисту навколишнього середовища глибоко вкоріненні в німецькій культурі та виявляються в позитивній семантиці лексем та фразеологізмів завдяки географічному та культурному контексту; культура святкування та традиції святкування розглядаються як частина релігійного та ідеологічно-духовного культурного контексту та забезпечують аксіологічну семантику мовних одиниць даної групи; згадування відомих особистостей у фразеологічних одиницях є символами німецької культури у всесвіті і створюють позитивну або негативну семантику. Ставлення німців до власної історії розкриває культурний історичний контекст і є підґрунтями оцінного значення; основою для аксіологічної семантики прояву індивідуалізму та особистої свободи є соціальний культурний контекст. Роль культурних контекстів (історичного, соціального, географічного, релігійного та ідеологічно-духовного й мовного) у формуванні аксіологічної семантики має вирішальне значення
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ОБРАЗУ ШЕВЧЕНКА В ЛІРИЦІ ДМИТРА КРЕМЕНЯ
Get PDFThe article is devoted to the study of anthroponym combinations in the lyrics of the famous Ukrainian poet Dmytro Dmytrovych Kremin. The relevance of the study is determined by the attention of modern philology to the problem of studying the onymosphere of poetic idiostyle. The proper names used by Dmytro Kremen form the onymic space of his work, which presents the names of bright characters and famous toponyms. Thanks to many scientific developments the interest of linguists in the problem of using proper names in a literary text is constantly increasing. Linguists Y. Karpenko, A. Krytenko and many others study the stylistic functions of onymics in a literary text. Linguists M. Berezhna, K. Holoborodko, A. Romanchenko, O. Skolozdra, Y. Shebeshtyan pay attention to the following problems: the relationship between the onomasticon of a literary text and the real world; linguopoetic interpretation of anthroponyms in the poet's linguistic picture of the world; literary onomastics and its role in forming the structure of a literary text. The study of combinations of anthroponyms in poetic texts is a relevant way to study the onymic space of the work and the author's poetic idiostyle. The purpose of the article is to characterize the artistic and semantic content of the Shevchenko concept in the poetic works of Dmytro Dmytrovych Kremin. The material for the article was fragments of his poems. The study of parts of the poetic works of Dmytro Dmytrovych Kremin, in which the combination of the name Shevchenko with other anthroponyms is noticeable, demonstrates that the lyricist combines the names of famous historical figures, highlighting some common feature: wisdom, mercy, rebellion against slavery, the ability to create innovations, self-knowledge, the desire to fight for the independence and future of Ukraine, the desire to save the people from evil. Kremin believes that all these features are collected in Shevchenko. Anthroponyms are the names of poets, writers, philosophers, historical and state figures – in combination with the name of Shevchenko, they are called those who are for Dmytro Dmytrovych an outstanding personality, similar in inner world and moral and ethical principles.Статтю присвячено дослідженню сполучень антропонімів у ліриці відомого українського поета Дмитра Дмитровича Кременя. Актуальність дослідження визначена увагою сучасної філології до проблеми вивчення онімосфери поетичного ідіостилю. Власні назви, які вживає Дмитро Кремінь, формують онімний простір його творчості, в якому представлені імена яскравих персонажів і відомих топосів. Завдяки багатьом науковим розробкам постійно підвищується зацікавленість лінгвістів до проблеми використання власних назв у художньому тексті. Лінгвісти Ю. Карпенко, А. Критенко та багато інших вивчають стилістичні функції онімів у художньому тексті. Мовознавці М. Бережна, К. Голобородько, А. Романченко, О. Сколоздра, Я. Шебештян приділяють увагу наступним проблемам: співвідношення ономастикона художнього тексту та реального світу; лінгвопоетична інтерпретація антропонімів у мовній картині світу поета; літературна ономастика та її роль у формуванні структури художнього тексту. Дослідження сполучень антропонімів у віршованих текстах є актуальним шляхом для вивчення онімного простору твору та поетичного ідіостилю автора. Мета статті – охарактеризувати художньо-семантичне наповнення концепту Шевченко в поетичних творах Дмитра Дмитровича Кременя. Матеріалом для статті послужили фрагменти його віршів. Дослідження частин поетичних творів Дмитра Дмитровича Кременя, у яких помітно з’єднання імені Шевченка з іншими антропонімами, демонструє, що лірик з’єднує імена відомих історичних постатей, виділяючи їх якусь спільну рису: мудрість, милосердя, бунтарство проти неволі, спроможність cтворити інновації, самопізнання, прагнення боротися за незалежність і майбутнє України, бажання врятувати народ від зла. Кремінь вважає, що всі ці риси зібрані в Шевченку. Антропоніми – це імена поетів, письменників, філософів, історичних та державних постатей – називають у сполученні з ім’ям Шевченка тих, хто є для Дмитра Дмитровича видатною особистістю, схожою за внутрішнім світом і морально-етичними принципами
ІМАЖОНІМИ УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ: СЕМАНТИКА, ЗВ’ЯЗОК ІЗ КОНЦЕПТАМИ МИСТЕЦЬКОГО ДИСКУРСУ
Get PDFThe article analyzes the semantic load of imagonyms, one of the little-studied onymic categories. The study covering imagonyms of the Ukrainian avant-garde of the early 20th century was carried out taking into account the specificity of the names of works of fine art of this movement and the ambiguity of the perception of the language of avant-garde works. The focus is on identifying the connections between the semantics of imagonyms and the dominant concepts of the pictorial discourse «movement», «genre», «color». The correlation of the semantic content of the paintings’ names with the conceptual space of art is demonstrated. The emphasis is on deepening the understanding of the exclusivity of avant-garde painting due to the figurative potential of conceptually filled lexemes placed in imagonyms. It has been observed, that proper units, performing nominative and semantic functions, often compensate for the vagueness of the meaning of works, the lack of systematicity and logic in the expression of aesthetic content, inherent in avant-gardism. It has been noted that imagonyms become an integral part of a work of fine art, since the viewer’s perception is focused simultaneously on the depicted object with its conceptual characteristics and on the painting’s title. Imagonyms are classified by the types of lexemes contained in them or derivatives thereof within the framework of the connection of their semantics with the three declared concepts.The combination of two or more different lexemes semantically related to the concepts of pictorial discourse in imagonyms has also been recorded. Such interparadigmatic connections of words enhance the understanding of the integrity of the content of the art canvas. Imagonyms reflect the desire of avant-garde artists to mark the belonging of their works to a certain movement due to the society’s rejection of the new trend with its creative experiments, external formal novelty, shockingness and unusual way of conveying reality. Imagonyms, the semantics of which are connected with the concept of «color», are also considered. These names reflect the coloristic element of avant- garde with its riot of colors, mosaicism, collage and other elements of playing with color. The semantic content of avant-garde imagonyms is described.У статті проведено аналіз семантичного навантаження імажонімів – одного з малодосліджених онімних розрядів. Дослідження, що охоплює імажоніми українського авангарду початку ХХ століття, здійснено з огляду на специфічність назв творів образотворчого мистецтва цієї течії та неоднозначність сприйняття мови авангардистських творів. Закцентовано увагу на виявленні зв’язків між семантикою імажонімів і домінувальними концептами живописного дискурсу «напрям», жанр», «колір». Продемонстровано корелювання семантичного наповнення назв картин із концептуальним простором мистецтва. Наголошено на поглибленні розуміння винятковості авангардного живопису завдяки образному потенціалу концептуально наповнених лексем, уміщених в імажоніми. Спостережено, що пропріальні одиниці, виконуючи номінативну та смислову функції, часто компенсують розпливчастість сенсу творів, відсутність системності й логічності вираження естетичного змісту, притаманну авангардизму. Зауважено, що імажоніми постають невід’ємною частиною твору образотворчого мистецтва, оскільки сприйняття глядача сфокусоване одночасно й на зображеному з його концептуальними характеристиками, й на назві картини. Імажоніми скласифіковано за видами вміщених у них лексем або похідних від них у межах зв’язку їхньої семантики з трьома заявленими концептами.Також зафіксовано поєднання в імажонімах двох і більше різних лексем, семантично пов’язаних із концептами живописного дискурсу. Такі міжпарадигматичні зв’язки слів посилюють розуміння цілісності змісту художнього полотна. В імажонімах відбито бажання митців-авангардистів відзначити належність творів до певного напряму з огляду на несприйняття соціумом нової течії з її творчими експериментами, зовнішньою формальною новизною, епатажністю, незвичним способом передачі дійсності. Розглянуто також імажоніми, семантика яких пов’язана з концептом «колір». У цих назвах відбивається колористична стихія авангардизму з її вируванням барв, мозаїчністю, колажуванням та іншими елементами гри з кольором. Описано семантичну наповненість авангардистської імажонімії
АНТРОПОНІМІКОН РОМАНУ «АМАДОКА» СОФІЇ АНДРУХОВИЧ: ФУНКЦІЙНИЙ АСПЕКТ
Get PDFThe article analyzes the anthroponymy of the novel «Amadoka» by Sofia Andrukhovych. The onymic space of the modern Ukrainian novel is a significant tool not only for the linguistic identification of characters, but also for the representation of their psychological, national and ideological characteristics. In the postmodern narrative, which the novel «Amadoka» by Sofia Andrukhovych is, anthroponyms acquire a special meaning: they not only state the names of the characters, but also function as codes of cultural memory, markers of trauma, identity and memory.The peculiarities of how personal names function, their connection with the socio-cultural context, with the writer’s artistic intention and with the structure of the text are considered. In the novel «Amadoka» by Sofia Andrukhovych, anthroponyms acquire a special meaning, because they not only state the names of the characters, but also function as codes of cultural memory, markers of trauma, identity and memory. The anthroponymicon of «Amadoka» is a system of signs that models a multi-layered memory: personal, national and historical. Sofiia Andrukhovych skillfully combines real and fictional names to create a microcosm of the lost and the preserved. Through names, she unfolds a story about trauma, identity, memory, and oblivion, creating the text to be a monument to cultural continuity. The main functions of anthroponyms are highlighted: identification, symbolic, psychological characterological, and intertextual. Attention is drawn to the interference of historical and fictional names, which reflects the multiplicity of temporal and narrative planes in the work. In the novel «Amadoka» by S. Andrukhovych, proper names do not simply denote objects or persons – they create the semantic fabric of the work, which combines: individual and collective identity, memory and oblivion, trauma and recovery, historical reality and a fictional narrative plane. This is a complex system, where each name is the key to a deeper understanding of the novel world.У статті здійснено аналіз антропонімії роману «Амадока» Софії Андрухович. Онімний простір сучасного українського роману є вагомим інструментом не лише мовної ідентифікації персонажів, а й репрезентації їхніх психологічних, національних та ідеологічних характеристик. У постмодерному наративі, яким є роман «Амадока» Софії Андрухович, антропоніми набувають особливого значення: вони не лише констатують імена персонажів, а й функціонують як коди культурної пам’яті, маркери травми, ідентичності та пам’яті.Розглянуто особливості функціонування особових імен, їхній зв’язок із соціокультурним контекстом, художнім задумом письменниці та структурою тексту. У романі «Амадока» Софії Андрухович антропоніми набувають особливого значення, адже вони не лише констатують імена персонажів, а й функціонують як коди культурної пам’яті, маркери травми, ідентичності та пам’яті. Антропонімікон «Амадоки» – це система знаків, що моделює багатошарову пам’ять: особисту, національну, історичну. Софія Андрухович майстерно поєднує реальні та вигадані імена, щоб створити мікрокосм втраченого й збереженого. Через імена вона розгортає розповідь про травму, ідентичність, пам’ять, забуття, створюючи текст як пам’ятник культурній тяглості. Виокремлено основні функції антропонімів: ідентифікаційну, символічну, психолого-характерологічну та інтертекстуальну. Звернено увагу на інтерференцію історичних і вигаданих імен, що віддзеркалює множинність часових і наративних площин у творі. У романі «Амадока» С.Андрухович власні назви не просто позначають об’єкти чи осіб – вони створюють семантичну тканину твору, у якій поєднуються: індивідуальна й колективна ідентичність, пам’ять і забуття, травма і відновлення, історична реальність і вигадана наративна площина. Це складна система, де кожне ім’я – ключ до глибшого розуміння романного світу