Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University Scientific Journals
Not a member yet
885 research outputs found
Sort by
МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ КАНДИДАТІВ У ПРЕЗИДЕНТИ США В АНГЛОМОВНОМУ МЕДІА ПРОСТОРІ
Get PDFThe article is devoted to a comprehensive analysis of linguistic and stylistic devices used to represent U.S. presidential candidates in contemporary English-language media discourse during the 2024 election campaign. The research is based on the analysis of publications from leading American media outlets: The New York Times, Fox News, and USA Today, which represent different political orientations and approaches to covering political events. The authors examine in detail the mechanisms of forming the public image of Donald Trump and Kamala Harris through the lens of linguostylistic strategies of influencing mass consciousness. Special attention is paid to the analysis of key linguistic tools: metaphors, emotionally coloured vocabulary, allusions, contrasting constructions, rhetorical questions, epithets, and hyperbole, which play a decisive role in creating positive or negative assessments of political figures. The research demonstrates how different media platforms use specific linguistic strategies to construct political reality. The New York Times employs critical rhetoric using legal-political terminology in a negative context, creating Trump's image as a threat to democracy. Fox News, conversely, uses laudatory narrative, positioning Trump as a strong leader through hyperbolization and emotional intensity. USA Today demonstrates a more balanced approach, focusing on emotional resonance and public sentiments. The authors emphasize the role of framing and emotional tone in shaping the perception of a leader as "one of us" or "one of them," "honest" or "dangerous," particularly in the context of political polarization and information warfare. It has been proven that media texts are not neutral transmitters of information but act as powerful means of constructing political narratives and manipulating public opinion. The research results are of significant importance for understanding contemporary mechanisms of political communication and the formation of electoral preferences in democratic societies. The work contributes to the development of critical thinking regarding media content and emphasizes the necessity of a conscious approach to consuming political information.Стаття присвячена комплексному аналізу лінгвістичних і стилістичних засобів, що використовуються для зображення кандидатів у президенти США в сучасному англомовному медійному дискурсі під час виборчої кампанії 2024 року. Дослідження ґрунтується на аналізі публікацій провідних американських ЗМІ: The New York Times, Fox News та USA Today, які представляють різні політичні орієнтації та підходи до висвітлення політичних подій. Автори детально розглядають механізми формування публічного іміджу Дональда Трампа та Камали Гарріс через призму мовностилістичних стратегій впливу на масову свідомість. Особлива увага приділяється аналізу ключових лінгвістичних інструментів: метафор, емоційно забарвленої лексики, алюзій, контрастних конструкцій, риторичних питань, епітетів та гіпербол, які відіграють визначальну роль у створенні позитивної чи негативної оцінки політичних діячів. Дослідження демонструє, як різні медіаплатформи використовують специфічні мовні стратегії для конструювання політичної реальності. The New York Times застосовує критичну риторику з використанням юридично-політичної термінології у негативному контексті, створюючи образ Д. Трампа як загрози для демократії. Fox News, навпаки, використовує хвалебний наратив, позиціонуючи Д. Трампа як сильного лідера через гіперболізацію та емоційне навантаження. USA Today демонструє більш збалансований підхід, фокусуючись на емоційному резонансі та суспільних настроях. Автори підкреслюють роль фреймінгу та емоційного тону у формуванні сприйняття лідера як «свого» або «чужого», «чесного» або «небезпечного», особливо в контексті політичної поляризації та інформаційної війни. Доведено, що медіатексти не є нейтральними передавачами інформації, а виступають потужним засобом конструювання політичних наративів і маніпулювання громадською думкою. Результати дослідження мають важливе значення для розуміння сучасних механізмів політичної комунікації та формування електоральних преференцій у демократичних суспільствах. Робота сприяє розвитку критичного мислення щодо медіаконтенту та підкреслює необхідність усвідомленого підходу до споживання політичної інформації
ОСНОВНІ НАРАТИВИ ТВОРЧОСТІ ЕДВАРДА САЇДА: ПОСТКОЛОНІАЛЬНА КРИТИКА, КУЛЬТУРА ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ
Get PDFThis article presents a comprehensive analysis of four key narratives in Edward Said’s work that have shaped the development of postcolonial criticism and cultural studies. The aim of the study is to determine the conceptual role of these narratives in the formation of contemporary approaches to the study of representation, power, and identity.The first narrative, the representation of the “Other”, explored in Orientalism, demonstrates how Western intellectual and cultural practices construct the East as subordinated and exoticized, thus providing the ideological foundation for colonial domination. The second – the cultural-imperial narrative, developed in Culture and Imperialism, examines how literature and the arts serve as instruments of symbolic control, reproducing and legitimizing power discourses within the cultural sphere. The third – the narrative of exile and emigration – rooted in Said’s personal experience, reveals the impact of displacement and living between cultures on the development of sensitivity to identity-related issues and postcolonial trauma. The fourth – the narrative of intellectual responsibility, articulated in Representations of the Intellectual, defines the role of the intellectual as a moral opponent of dominant structures, capable of resisting the hegemony of knowledge and defending alternative voices.The methodological basis of the study combines discourse analysis with cultural and philosophical approaches, providing a holistic interpretation of Said’s ideas in the broader context of the humanities. These narratives not only explain the mechanisms of colonial and postcolonial discourse but also remain highly relevant for current interdisciplinary research on culture, politics, and identity.Стаття присвячена комплексному аналізу чотирьох ключових наративів у творчості Едварда Саїда, які визначили еволюцію постколоніальної критики та культурологічних студій. Метою дослідження є з’ясування концептуальної ролі цих наративів у формуванні сучасних підходів до вивчення репрезентації Іншого, влади та ідентичності. Перший наратив – репрезентація «Іншого» (Other), висвітлений у праці “Orientalism” та демонструє, як західні інтелектуальні та культурні практики конструюють образ Сходу як підпорядкованого й екзотичного, забезпечуючи ідеологічне підґрунтя колоніального домінування. Другий – культурно-імперський наратив, розвинений у “Culture and Imperialism”, аналізує, як література та мистецтво слугують інструментами символічного контролю, відтворюючи та легітимізуючи дискурси влади в культурному просторі. Третій – наратив вигнання та еміграції – ґрунтується на особистому досвіді Е. Саїда й розкриває вплив втрати батьківщини та життя між культурами на вироблення чутливості до проблем ідентичності та постколоніальної травми. Четвертий – наратив інтелектуальної відповідальності, сформульований у “Representations of the Intellectual”, визначає роль інтелектуала як морального опонента панівних структур, здатного протидіяти гегемонії знання й відстоювати альтернативні голоси.Методологічну основу дослідження становить поєднання дискурс-аналізу, культурологічного та філософського підходів, що забезпечує цілісне прочитання ідей Е. Саїда у ширшому контексті гуманітарних наук. Окреслені наративи не лише пояснюють механізми колоніального та постколоніального дискурсу, але й залишаються релевантними для сучасних міждисциплінарних досліджень культури, політики та ідентичності
ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ СПРИЙНЯТТЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МОВНОГО КОНТРАСТУ
Get PDFThe article presents a psycholinguistic interpretation of linguistic contrast as a cognitive mechanism involved in meaning-making, information accentuation, emotional influence on the recipient, and memory consolidation of a message. The aim of the article is to identify the psycholinguistic parameters of perception and comprehension of contrastive constructions in the process of speech activity.It has been established that the psycholinguistic mechanism of contrast formation constitutes a complex, multi-level process that includes conceptual construction, realization of communicative intention, lexico-syntactic structuring, as well as the involvement of memory and contextual prediction mechanisms. This mechanism simultaneously enhances the semantic intensity of an utterance and increases its communicative effectiveness, performing functions of semantic differentiation, aesthetic expressiveness, and stimulation of the recipient’s interpretative activity. Based on recent psycholinguistic studies, the stages of contrast reception are described – from initial perceptual recognition to cognitive structuring and affective response. The study substantiates the role of contrast in focusing attention, activating mental representations, developing linguistic intuition, and intensifying cognitive engagement.Special attention is paid to the psycholinguistic aspects of contrast in text – its ability to disrupt expectations, provoke cognitive amplification through the juxtaposition of polar concepts, form associative links, and support deeper interpretation of artistic messages. The interpretation of contrast in literary discourse is viewed as a means of intensifying meaning, creating aesthetic impact, and provoking non-standard understanding.The article outlines the influence of contrast on speech prediction processes, reaction speed, and subconscious emotional processing.This study opens new prospects not only for advancing psycholinguistic theory but also for practical applications in education, communication, creative writing, and intercultural dialogue. Further exploration of contrast as a psycholinguistic category should focus on the creative deployment of contrast in literary language.У статті здійснено психолінгвістичне осмислення мовного контрасту як когнітивного механізму, що бере участь у формуванні смислу, акцентуванні інформації, емоційному впливі на реципієнта та закріпленні повідомлення в памʼяті. Мета статті – виявлення психолінгвістичних параметрів сприйняття й осмислення контрастивних конструкцій у процесі мовленнєвої діяльності.З’ясовано, що психолінгвістичний механізм утворення контрасту становить складний багаторівневий процес, що включає концептуальне конструювання, реалізацію мовленнєвої інтенції, лексико-синтаксичне оформлення, а також задіяння памʼяті й механізмів контекстного передбачення. Він водночас посилює семантичне навантаження висловлення й підвищує його комунікативну дієвість; виконує функції смислового розмежування, естетичної виразності та стимулювання інтерпретаційної активності реципієнта. На основі актуальних психолінгвістичних студій описано етапи рецепції контрасту: від первинного перцептивного сприйняття до когнітивного структурування й афективного реагування. Обґрунтовано роль контрасту у фокусуванні уваги, активації ментальних репрезентацій, формуванні мовної інтуїції та когнітивному акцентуванні. Увагу зосереджено на психолінгвістичних аспектах контрасту в тексті – його здатності порушувати очікування, провокувати когнітивну активність завдяки зіставленню полярних концептів, формувати асоціативні зв’язки та сприяти глибшій інтерпретації художнього повідомлення. З’ясовано особливості інтерпретації контрасту в художньому мовленні як засобу інтенсифікації змісту, естетичного впливу та провокації нестандартного осмислення.У статті окреслено вплив контрасту на процеси мовленнєвого прогнозування та швидкість реакції, а також на емоційну обробку на підсвідомому рівні.Дослідження цього феномену відкриває нові горизонти не лише для поглиблення психолінгвістичної теорії, а й для її практичного втілення в галузях освіти, мовленнєвої комунікації, творчого письма та міжкультурного діалогу. На подальших етапах вивчення контрасту як психолінгвістичної категорії перспективним є аналіз креативного використання контрасту в художньому мовленні
ПОНЯТТЯ ВАЛЕНТНОСТІ ЯК ДЖЕРЕЛО АПОРІЙ У ВИКЛАДАННІ ХІМІЇ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Get PDFTwo current model curricula for the subject “Chemistry. Years 7–9”, developed in accordance with the new State Standard for Basic Secondary Education, as well as textbooks written in accordance with these curricula, were analysed in relation to the use of the scientific concepts. The attention is focused on the removal of the term “valency”, which has traditionally been among the cornerstone concepts of the school chemistry course, from one of the curricula. Out of related terms, only “oxidation degree” is used in the curriculum.The article examines contradictions (aporia) that arise during the teaching and learning of school chemistry courses and relate to the concept of valency. In particular, the appropriateness of applying the term “valency” to ionic compounds, examples of mismatch between valency (as the number of covalent bonds) of the atom in a compound and its oxidation state, violation of the octet rule, involvement or non-involvement of d-electrons (for d-block elements) in the formation of covalent bonds, formation of dative covalent bonds vs d-electron covalent bonds have been analysed and illustrated by examples. The definition of the valency concept in various Ukrainian and foreign textbooks is compared with the definition of the International Union of Pure and Applied Chemistry (IUPAC), and an analysis of domestic and foreign scientific and methodological literature on the use of this concept in school education is carried out. Based on the experience of the foreign school education systems and the understanding of covalent bonds in modern chemical science, the authors’ opinions on the inexpediency of using the concept of “valence” at the level of basic secondary education are substantiated and presented. The recommendations for textbook authors and teachers of general secondary education institutions (GSEI) regarding the removal of the concept of “valence” and its replacement with the concepts of “oxidation state”, “number of bonds” and “ionic charge” are formulated in the article. Opportunities are outlined for the development of skills belonging to the 4th group of mandatory learning outcomes of the natural science branch of the State Standard for Basic Secondary Education (“development of scientific thinking, gaining of experience in problem solving”). These skills can be achieved by introducing problematic issues related to the formation of covalent bonds into the lesson materials.Проаналізовано дві чинні модельні навчальні програми (далі – МНП) з предмета «Хімія. 7–9 клас», що розроблені відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (далі – ДСБСО), а також підручники, написані згідно із цими МНП, щодо вживання наукових понять. Зосереджено увагу на вилученні з однієї з програм терміна «валентність», який традиційно був серед наріжних понять шкільного курсу хімії. З близьких термінів у програмі присутній лише «ступінь окиснення». У статті досліджено та проілюстровано прикладами суперечності (апорії), які виникають під час вивчення учнями / ученицями шкільного курсу хімії та стосуються поняття валентності, зокрема доцільність застосування валентності до йонних сполук, приклади незбігу валентності (як кількості зв’язків) зі ступенем окиснення, порушення правила октету, залучення чи не залучення d-електронів передзовнішнього енергетичного рівня до утворення ковалентних зв’язків, теорія утворення ковалентних зв’язків (зокрема, за донорно-акцепторним механізмом) лише s- та p-електронами тощо. Порівняно визначення поняття «валентність» у різних українських та закордонних підручниках з визначенням Міжнародного союзу фундаментальної та прикладної хімії (IUPAC), проаналізовано вітчизняну та іноземну науково-методичну літературу щодо використання цього поняття в шкільній освіті. Спираючись на досвід іноземних систем загальної середньої освіти та розуміння ковалентних зв’язків сучасною хімічною наукою, обґрунтовано та презентовано погляди авторів щодо недоцільності оперування поняттям «валентність» на рівні базової середньої освіти. У статті сформульовано рекомендації для авторів підручників та вчителів закладів загальної середньої освіти щодо вилучення поняття «валентність» та заміни його поняттями «ступінь окиснення», «кількість зв’язків» і «заряд йона». Окреслено можливості для розвитку в здобувачів / здобувачок базової середньої освіти умінь, що належать до четвертої групи обов’язкових результатів навчання природничої освітньої галузі ДСБСО («розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем»), шляхом введення до матеріалів занять проблемних питань, пов’язаних з утворенням ковалентних зв’язків
УКРАЇНСЬКІ КАЛЕНДАРНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ В ПАМ’ЯТІ ДЕПОРТОВАНИХ ЛЕМКІВ
Get PDFThe article, using the example of the historical memory of the deported Lemkos, examines the significance of studying Ukrainian calendar customs and rituals, which play an important role in the formation of national identity, the preservation of cultural heritage and spiritual foundations of the Ukrainian people. In modern conditions of globalization and urbanization, which gradually cause the loss of authenticity of many traditions, local studies of ethnographic groups, in particular the Lemkos, emphasize the need to transfer cultural knowledge to subsequent generations. Calendar customs and rituals serve not only as a reflection of the deep beliefs and worldviews of Ukrainians, but also as the basis for the formation of their spiritual culture. They play a key role in strengthening ties between generations and are important for social cohesion. The main holidays in the Lemko annual calendar are characterized: Introduction, Andrew, “Veliya” (Holy Vespers), Christmas, Basil, Second Holy Vespers, Meeting, Annunciation, Palm Sunday, Easter, Green Holidays, Kupala, etc. The listed holidays clearly trace the motives of the agricultural, pastoral character and the cult of the dead, which are based on the cyclical renewal of nature. The role and place of pagan remnants in the rites dedicated to the holidays of the year, the essence of which was the process of transforming pagan customs, rituals and holidays into Christian ones, that is, the phenomenon of dualism is shown. The study of the outlined issues opens up the possibilities of a deeper understanding of the origins of Ukrainian culture. The presented topic acquires particular relevance due to the growing interest in one’s own history, folklore, ethnographic studies and calendar customs in modern Ukrainian society. A return to traditions is increasingly perceived as an important component of preserving the cultural identity of the Ukrainian people.У статті на прикладі історичної пам’яті депортованих лемків розглянуто значущість дослідження українських календарних звичаїв та обрядів, які відіграють важливу роль у становленні національної ідентичності, збереженні культурної спадщини та духовних основ українського народу. У сучасних умовах глобалізації та урбанізації, які поступово спричиняють втрату автентичності багатьох традицій, локальні дослідження етнографічних груп, зокрема лемків, наголошують на необхідності передання культурних знань наступним поколінням. Календарні звичаї та обряди слугують не лише відображенням глибоких вірувань і світоглядних орієнтацій українців, а й основою для формування її духовної культури. Вони відіграють ключову роль у зміцненні зв’язків між поколіннями та є важливими для соціальної згуртованості. Схарактеризовано головні свята в річному календарі лемків: Введення, Андрія, «Велия» (Святий Вечір), Різдво, Василя, Другий Святий Вечір, Стрітення, Благовіщення, Вербну неділю, Великдень, Зелені свята, Купала тощо. У перелічених святах чітко простежуються мотиви землеробського, скотарського характеру та культу померлих, в основі яких закладено циклічне оновлення природи. Розкрито роль і місце язичницьких пережитків в обрядах, що приурочені до свят у році, суть яких полягала в процесі трансформації язичницьких звичаїв, обрядів і свят у християнські, тобто показано явище двовірства. Дослідження окресленої проблематики створює можливості глибшого осмислення витоків української культури. Особливої актуальності представлена тема набуває через зростання інтересу до власної історії, фольклору, етнографічних студій та календарних звичаїв у сучасному українському суспільстві. Повернення до традицій дедалі частіше сприймають як важливий складник збереження культурної самобутності українського народу
ПОВСЯКДЕННЯ ОПІШНЯНСЬКИХ ГОНЧАРІВ У ПЕРІОД НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ (1941–1945 рр.)
Get PDFThe article presents a comprehensive analysis and systematization of information about the features of the everyday and professional life of the potters of Opishnya during the German-Soviet war. The prevailing research methods are comparative-historical (identification and comparison of the fate and career paths of different people during one chronological period), structural-functional analysis (formation and categorization of the selected chronology into different stages: mobilization, participation in active hostilities, life under occupation), diachronic-synchronic method (consideration of the period in its connection with modernity). The article, based on archival materials of the National Archive of Ukrainian Pottery of the National Museum-Reserve of Ukrainian Pottery, research by leading Ukrainian ceramists, and memoirs of former workers of the artels, analyses the features of the everyday life of potters of one of the largest pottery centers of Ukraine – the village of Opishnia (Poltava region) – during the German-Soviet war, and also highlights their role in the development of Ukrainian culture, the preservation of the traditions of the pottery craft in the conditions of the armed conflict. The study shows that, despite numerous trials, the masters continued their professional activities or resumed them immediately after the end of the occupation, demonstrating fortitude and devotion to the traditional craft and folk art. The article's coverage of the everyday life of the Opishnia potters during the German-Soviet war not only emphasizes the historical significance of pottery, but also demonstrates its importance for preserving the national identity of Ukrainians. In the modern context, the example of preserving this industry even in the most difficult conditions of military aggression is an important experience for rethinking and adapting to the difficult modern everyday life in the conditions of the racist war against Ukraine.У статті здійснено комплексний аналіз та систематизацію відомостей про особливості побутового й професійного життя опішнянських гончарів у період німецько-радянської війни. Превалювальними методами дослідження є порівняльно-історичний (виявлення та зіставлення долі й трудових шляхів різних людей упродовж одного хронологічного періоду), структурно-функціональний аналіз (формування та категоризація обраної хронології на різні етапи: мобілізація, участь в активних бойових діях, життя в окупації), діахронно-синхронний метод (розгляд періоду в його зв’язку із сучасністю). У статті на основі архівних матеріалів Національного архіву українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства, досліджень провідних українських керамологів, спогадів колишніх працівників артілей проаналізовано особливості повсякденного життя гончарів одного з найбільших гончарних осередків України – селища Опішня (Полтавщина) – під час німецько-радянської війни, а також висвітлено їхню роль у розвитку української культури, збереженні традицій гончарного ремесла в умовах збройного конфлікту. Дослідження засвідчує, що, попри численні випробування, майстри продовжували свою професійну діяльність або ж відновлювали її одразу після завершення окупації, демонструючи стійкість духу та відданість традиційному ремеслу й народному мистецтву. Висвітлення в статті повсякденного життя опішнянських гончарів під час німецько-радянської війни не лише підкреслює історичну значущість гончарства, а й демонструє його важливість для збереження національної ідентичності українців. У сучасному контексті приклад збереження цього промислу навіть у найскладніших умовах воєнної агресії постає важливим досвідом для переосмислення й адаптації до тяжкого сучасного повсякдення за умов рашистської війни проти України
АКЦІЇ ПРОТИ РАДЯНСЬКОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ В АФГАНІСТАН У 1979–1989 рр. В УКРАЇНСЬКІЙ РСР (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЛУЗЕВОГО АРХІВУ СБУ)
Get PDFBased on documents from the Branch Archive of the Security Service of Ukraine, actions against the Soviet intervention in Afghanistan in 1979–1989 in the Ukrainian SSR were studied, their possible influence on the public mood of the republic's citizens and their impact on the socio-political situation in the USSR were clarified. It has been established that information messages and reports from the KGB of the Ukrainian SSR indicate that some citizens of the republic condemned the Soviet invasion of Afghanistan and were prepared to take active measures against it. Such actions can be divided into several groups. The first and most numerous group consisted of the production of anonymous letters, leaflets, inscriptions in public places, etc. The second can be defined as calls for protest actions (no such actions were recorded). The third group consisted of actions by individual citizens, which can be defined as hooliganism, but which also testified to their attitude towards the foreign policy of the USSR, in particular, towards the ‘Afghan question’. However, despite the large number of such actions, their impact on public opinion and, even more so, on the Soviet authorities was insignificant. As can be seen from the documents, the leaflets were produced in small quantities and could not compete with the official media, which had a much more effective influence on the political mood of the citizens of the Soviet Union. Judging by the same documents, which clearly recorded the dates and names of those involved, these were isolated cases on the scale of the Ukrainian SSR, to which the Soviet special services responded promptly. It can be assumed that most of the individuals involved were in some way connected to the war in Afghanistan, so their actions were a kind of reaction to it. The rest of the republic's citizens were indifferent to the events in Afghanistan. At the same time, the presence of even a small number of such active opponents of the Kremlin's policies was critical to the growth of protest sentiment, which became increasingly noticeable from the mid-1980s onwards. It can therefore be argued that the anti-war actions of the citizens of the Ukrainian SSR in connection with the Soviet aggression in Afghanistan were one of the factors in the crisis of the Soviet system and brought Ukraine closer to independence in 1991.На основі документів із Галузевого архіву Служби безпеки України досліджено акції проти радянської інтервенції в Афганістан у 1979–1989 рр. в Українській РСР, з’ясовано їх можливий вплив на суспільні настрої громадян республіки та вплив на суспільно-політичну ситуацію в СРСР. Встановлено, що інформаційні повідомлення і звіти КДБ Української РСР свідчать, що деяка частина громадян республіки засуджувала радянське вторгнення в Афганістан і була готова до активних дій проти цього. Такі акції умовно можна поділити на кілька груп. Першу, найбільш численну, становило виготовлення анонімних листів, листівок, написів у публічних місцях тощо. Другу можна визначити як заклики до акцій протесту (самих таких акцій не зафіксовано). Третю групу становили дії окремих громадян, які можна визначити як хуліганські, проте які також свідчили про їх ставлення до зовнішньої політики СРСР, зокрема до «афганського питання». Утім, попри численність таких акцій, їх вплив на громадську думку, а тим більше на радянську владу був незначний. Як видно з документів, листівки виготовлялися мізерними тиражами й не могли конкурувати з офіційними засобами масової інформації, які значно більш ефективно впливали на політичні настрої громадян Радянського Союзу. Судячи з тих же документів, які чітко фіксували дати й імена фігурантів, у масштабах УРСР це все ж були поодинокі випадки, на які радянські спецслужби оперативно реагували. Можна припустити, що більшість фігурантів були якимось чином причетні до війни в Афганістані, тому їхні дії були своєрідною реакцією на це. Решта ж громадян республіки ставилася до подій в Афганістані байдуже. Водночас наявність нехай і незначної кількості таких активних невдоволених політикою Кремля була критично важливою для наростання протестних настроїв, які ставали дедалі помітнішими із середини 1980-х років. Тож можна стверджувати, що антивоєнні акції громадян УРСР у зв’язку з радянською агресією в Афганістані стали одним із чинників кризи радянської системи й наблизили незалежність України в 1991 році
ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ БІБЛЕЇЗМІВ ТА МІФОЛОГІЗМІВ З ОНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ (НА МАТЕРІАЛІ НЕСПОРІДНЕНИХ МОВ)
Get PDFThe interaction of European peoples cultures, which absorbed elements of Antiquity and Christianity, creative rethinking of the ancient world values, especially in periods of cultural fluctuations of the Renaissance and Classicism, formed a plurality and heterogeneity of cultural, historical and literary sources of internationalism. Given the multiplicity and heterogeneity of literary sources as features of creative translation of classical mythological stories, the development of parallelism is particularly clear evidence of the common associative-figurative thinking of multilingual peoples, which allowed to achieve the same logical-figurative and logical-phraseological ideas. This is confirmed by the factual material of this work, obtained by a continuous selection from the phrase dictionaries.The article is devoted to the peculiarities of the functioning of onomastic components in phraseological units on the materials of unrelated languages. A comparative analysis of French, English and Ukrainian languages gave the opportunity to talk about certain interlingual similarities and differences. The presence of interlingual coincidences in the field of phraseology of unrelated languages is a natural phenomenon. In the course of a comparative analysis of biblical and mythological phraseology, it was found that the similarity features of phraseological units prevail over differences. The most significant differences are observed in the field of vocabulary, which is associated with the phenomena of synonymy and displacement. In order to study and highlight the specifics of the functioning of onyms in phraseological internationalisms, the article presents a typology of onomastic phraseologisms and presents their lexical analysis..Взаємодія культур європейських народів, які увібрали в себе елементи античності та християнства, творче переосмислення цінностей античного світу, особливо в періоди культурних коливань епох Відродження та Класицизму, сформувало множинність та неоднорідність культурно-історичних і літературних джерел інтернаціоналізмів. В умовах існування множинності та неоднорідності літературних джерел як особливостей творчого перекладання класичних міфологічних сюжетів розвиток паралелізму особливо яскраво свідчить про спільність асоціативно-образного мислення різномовних народів, що дозволило досягти однакових логіко-образних та логіко-фразеологічних ідей. Це підтверджується фактичним матеріалом даної роботи, отриманим шляхом суцільної добірки із фразеологічних словників. Стаття присвячена висвітленню особливостей функціонування ономастичних компонентів у фразеологічних одиницях на матеріалах неспоріднених мов. Зіставний аналіз французької, англійської та української мов дав можливість говорити про певні міжмовні збіги та розбіжності. Наявність міжмовних збігів у галузі фразеології неспоріднених мов – це закономірне явище. У ході зіставного аналізу біблійської та міфологічної фразеології виявлено, що риси подібності фразеологічних одиниць переважають над розбіжностями. Найсуттєвіші розбіжності спостережено в галузі лексики, що пов’язано із явищами синонімії та зміщення. З метою дослідження та висвітлення специфіки функціонування онімів у фразеологічних інтернаціоналізмах у статті наведено типологію ономастичних фразеологізмів та представлено їх лексичний аналіз
ПІДТЕКСТОВА ПАРАДИГМА МАЛОЇ ПРОЗИ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА
Get PDFThe article attempts to distinguish the elements of the subtextual paradigm of Hryhir Tyutyunnyk's short fiction.The attention is focused on revealing the nature of the author's creation of implicit meaning as a defining feature of his poetics, which provides depth and emotional and psychological saturation of the text. The author suggests that implicitness in H. Tyutyunnyk's work is a systemic phenomenon that arises as a result of the active use of author's techniques and involvement of the reader in the process of deciphering the hidden.The study is based on modern literary approaches to the analysis of implicit meaning, in particular the works of H. Klochek, M. Nayenko, M. Foka, and others, as well as psycholinguistic ideas of O. Potebnya. Both formal and substantive methods of creating subtext are considered. Particular attention is paid to the concept of artistic detail and its role as a generator of subtext that can activate the reader's imagination and empathy.The analysis reveals that the stories «Into the Twilight» and «The Delusion» are examples of textual economy, in which each element carries a deep psychological, social and symbolic load. The example of expressive artistic details shows how the writer constructs the internal conflicts of the characters through laconic but capacious means.The subtext in these stories is accessible to a wide range of readers due to their associativity and empathy. However, a deeper level of interpretation may require the involvement of religious symbols and an understanding of the historical and cultural background. The author outlines the subtextual paradigm of the artist's short fiction as a system of authorial techniques that is perfect in the combination of content and form, providing semantic multilayeredness of the text. It is found that H. Tyutyunnyk's writing is characterized by the dominance of the implicit over the visible in conveying the key meaning to the reader and forming artistry, since the surface content plan is significantly lost without encrypted ideas.У статті здійснено спробу виокремлення елементів підтекстової парадигми малої прози Григора Тютюнника. Зосереджено увагу на розкритті природи творення імпліцитного смислу митцем як визначальної риси його поетики, що забезпечує глибину та емоційно-психологічну насиченість тексту. Запропоновано думку, що імпліцитність у творчості Г. Тютюнника є системним явищем, яке виникає внаслідок активного застосування авторських прийомів та залучення читача до процесу дешифрування прихованого.Дослідження опирається на сучасні літературознавчі підходи до аналізу імпліцитного змісту, зокрема праці Г. Клочека, М. Наєнка, М. Фоки та ін., а також психолінгвістичні ідеї О. Потебні. Розглянуто як формальні, так і змістові прийоми творення підтексту. Особливу увагу приділено поняттю художньої деталі та її ролі як генератора підтексту, здатного активізувати читацьку уяву та емпатію. За результатами аналізу виявлено, що оповідання «В сутінки» та «Обмарило» – є взірцями текстової економії, в якій кожен елемент несе глибоке психологічне, соціальне й символічне навантаження. На прикладі виразних художніх деталей показано, як через лаконічні, але ємнісні засоби письменник конструює внутрішні конфлікти персонажів. Підтекст у цих оповіданнях постає доступним до тлумачення широкому колу читачів завдяки асоціативності та емпатичності. Однак глибший рівень інтерпретації може вимагати залучення релігійних символів та розуміння історико-культурного підґрунтя. Окреслено підтекстову парадигму малої прози митця як довершену в поєднанні змісту й форми систему авторських прийомів, що забезпечують смислову багатошаровість тексту. З'ясовано, що письму Г. Тютюнника притаманне домінування імпліцитного над видимим у донесенні ключового сенсу до читача та формуванні художності, оскільки поверхневий змістовий план суттєво втрачає без зашифрованих ідей
МІФОЛОГІЧНИЙ ПІДТЕКСТ ОПОВІДАННЯ «СЕРПЕНЬ» Б. ШУЛЬЦА
Get PDFDomestic Schultz studies have recently been flourishing and are following a mythocritical path, trying to comprehend the pervasive images, motifs and collisions of B. Schultz’s works. Although the perception of B.Schultz’s mythologism as individual-authorial helps to illuminate the subtext of his works, at the same time this perception narrows the spectrum of possibilities for penetrating it. It is so because something authorial mostly does not require recognition, but only description, and the results of the description also require generalizations, but such generalizations necessarily schematize the approach and do not bring discoveries. However, if we abstract from the understanding of B. Schultz’s mythologism as specifically authorial and if we look at it from the perspective of general mythological regularities and criteria, it can reveal unexpected meanings.The purpose of our study is a mythocritical analysis of the plot of «August», the first story in the book «The Cinnamon Shops», from a general mythological perspective and in the context of the basic mythological picture of the world.B. Schulz’s stories are amazing not only in their style, but also in plot, and in order to understand them, get an explanation of what is happening and why the characters of the stories are so strange and behave in such an eccentric way, it is necessary to find out their mythological characters and functions. It means to see their roles in the mythological picture of the world.The plot of B. Schulz’s story «August» is based on a mythological picture of the world, which is divided into sacred, profane and chthonic zones. This picture is represented by its most important figures: the demiurge, the Great Goddess and the trickster. The action takes place in the absence of the demiurge, when nature without his guidance is left alone and the world is ruled by the Great Goddess of fertility, into whose secret the boy-narrator becomes initiated. It changes his worldview and makes him the next demiurge. The meeting with the trickster at the end of the story confirms the demiurge powers of the boy-narrator.Вітчизняне шульцезнавство останнім часом переживає розквіт і йде міфокритичним шляхом, намагаючись осягнути наскрізні образи, мотиви й колізії творів Б. Шульца. Але сприйняття міфологізму Б. Шульца як індивідуально-авторського і допомагає висвітлити підтекст його творів, і водночас звужує спектр можливостей проникнення у нього, оскільки авторське переважно не потребує розпізнавання, лише описання, а результати описання так само вимагають узагальнень, але ж такі узагальнення вимушено схематизують підхід і не несуть відкриттів. Проте якщо абстрагуватися від розуміння міфологізму Б. Шульца як специфічно авторського і подивитися на нього із загальноміфологічних закономірностей і критеріїв, він може розкритися несподіваними смислами. Метою нашої розвідки є міфокритичний аналіз сюжету першого в книзі «Корицеві крамниці» оповідання «Серпень» із загальноміфологічних підстав і у контексті базової міфологічної картини світу.Оповідання Б. Шульца дивовижні не лише за стилем, а й за сюжетикою, і щоб зрозуміти її, отримати пояснення, що відбувається і чому герої оповідань таки диваки і поводять себе саме таким чудацьким чином, треба з’ясувати їхні міфологічні характери й функції – побачити їхні ролі в міфологічній картині світу.Сюжет оповідання «Серпень» Б. Шульца базується на міфологічній картині світу, яка розподілена на сакральну, профанну і хтонічну зони й представлена найголовнішими своїми фігурами: деміургом, Великою Богинею й трикстером, причому дія відбувається у відсутності деміурга, коли природа без його керівництва залишається сам на сам і над світом панує Велика Богиня плодючості, в таємницю якої стає посвяченим хлопчик-оповідач, що змінює його світорозуміння і робить його майбутнім, наступним деміургом. Зустріч із трикстером у фіналі оповідання підтверджує деміургічні повноваження хлопчика-оповідача