Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University Scientific Journals
Not a member yet
885 research outputs found
Sort by
«В ІМЕНІ – ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ»: АНТРОПОНІМІКОН ПРОЗИ МАРІЇ МАТІОС
Get PDFThe article analyses the structural and semantic features and associative and symbolic potential of proprietary vocabulary in Maria Matios’s prose discourses in a multifaceted and comprehensive manner; it also reveals the linguistic, ethnomental and socio-cultural specificity of the individual artistic anthroponymicon as a special imaginary thought and axiological phenomenon. The fictional anthroponymicon of prose is reflected as the most sensitive, relevant, and informative segment of the linguistic comprehension of the world through the prism of names. It is noted that the diverse linguopoetic studies of anthroponyms inspire a deep reception, interpretation and awareness of the implicit meanings; proprietary lexemes function not only as linguistic units, but also primarily as «living cells» that generate «clots» of linguistic phenomena of archetypal, ethnomental, socio-cultural, axiological and associative plan. It is stated that most of the characters are based on reality, so the author had to disguise the narrative with other, but conceptually close names, surnames, and nicknames. It is suggested that Maria Matios is meticulous and demanding in the selection of names (proper names, surnames, patronymics, nicknames, pseudonyms, andronyms) of characters, which inspires the need for an unconventional comprehension of the writer’s literary intention and the embodiment of the author’s narrative strategies, as well as axiological and conceptual intentions, which are concisely expressed in the name and its significant formants. It is generalised that the anthroponymicon of Maria Matios’s prose testifies to the author’s proficiency in the selection of capacious, semantically deep and organic proprietary lexemes in both micro and macro contexts, which serve as explicants of regional anthroponyms, mental and psychological characteristics of the characters, cement the event frame, act as historical, axiological, ethnocultural markers and relevant intentional associations.У статті різногранно й комплексно проаналізовано структурно-семантичні особливості та асоціативно-символічний потенціал пропріальної лексики в прозових дискурсах Марії Матіос; з’ясовано власне лінгвальну, етноментальну та соціокультурну специфіку індивідуального художнього антропонімікону як особливого мислеобразного й аксіологічного феномену. Художній антропонімікон прози відрефлексовано як мовленнєво найбільш чутливий, релевантний та інформативний сегмент осягнення світу крізь призму імен. Зазначено, що поліаспектні лінгвопоетичні студії антропономенів інспірують глибинну рецепцію, інтерпретацію та усвідомлення імплікованих сенсів; пропріальні лексеми функціонують не лише як власне лінгвальні одиниці, а передовсім як «живі клітини», що породжують «згустки» лінгвофеноменів архетипного, етноментального, соціокультурного, аксіологічного та асоціативного плану. Зазначено, що більшість персонажів писані з натури, тому авторка мусила завуальовувати оповідь іншими, але концептуально близькими іменами, прізвищами, прізвиськами. Постульовано, що Марія Матіос прискіплива й вимоглива у доборі імен (власне імен, прізвищ, імен по батькові, прізвиськ, псевдонімів, андронімів) персонажів, а це інспірує потребу нешаблонного осмислення художнього задуму письменниці та специфіки втілення авторських наративних стратегій, рівно ж аксіологічно-концептуальних інтенцій, лаконізованих в імені та його вагомих формантах. Зроблено узагальнення, що антропонімікон прози Марії Матіос засвідчує авторську прискіпливість у доборі промовистих та органічних і в мікро-, і в макроконтекстах пропріальних лексем, які слугують експлікантами здебільшого регіональної антропономінації, ментально-психологічних особливостей персонажів, цементують подієвий каркас, виступають історичними, аксіологічними, етнокультурними маркерами та релевантними інтенційними асоціатами
ПОРОДЖУВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В СИСТЕМІ ТОПОНІМІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА ТОПОНІМІВ УКРАЇНИ В. В. ЛУЧИКА)
Get PDFContemporary national lexicography is a special area of linguistic science in which the inseparable connection and mutual conditionality of theoretical and applied aspects crystallise an extraordinary view of the powerful linguistic material, its processing and comprehension, the identification of integral, relatively independent and self- sufficient units and their interpretation in terms of the correlation between form and content.The language in all manifestations of its structure and system provides the lexicographer with invaluable facts of dynamic development in spatial and temporal dimensions, which testify to its creative potential. It is the creative potential of language and the dynamics of its realisation in speech activity, concentrated primarily in the word, that prompts scholars to search for lexicographic forms of representation of linguistic phenomena and their explanation, and thus to create various types of dictionaries.The Dictionary explains the origin of about 3 700 modern and historical place names – geographical objects of Ukraine, including cities, towns, rivers, lakes, and mountains. Place names as lexical and semantic units of the language are very diverse in form and content and difficult for etymological and reconstruction interpretation. The complexity of each word-toponym, lexicographically interpreted by V. V. Luchyk in the Dictionary of Ukrainian Toponyms as a multilayered and multifaceted formal and semantic linguistic unit, determines not only the search for the source of its formation, explanation of structure-forming phenomena and its semantic essence definition, but also the need to identify and study the generative processes that influence its development and ensure stability in the spatial and temporal dimension of the language.Сучасна вітчизняна лексикографія є особливим напрямом у царині лінгвістичної науки, в якому нерозривна зв’язаність і взаємна зумовленість теоретичного та прикладного аспектів кристалізують неординарний погляд на потужний мовний матеріал, його опрацювання та осмислення, виокремлення цільних, відносно самостійних і самодостатніх одиниць та їх інтерпретацію в термінах співвіднесеності форми і змісту. Мова в усіх проявах своєї структури й системи надає лексикографові безцінні факти динамічного розгортання в просторовому й часовому вимірах, які засвідчують її творчий потенціал. Саме творчий потенціал мови й динаміка його реалізації в мовленнєвій діяльності, концентровані насамперед у слові, спонукають учених до пошуку лексикографічних форм представлення мовних явищ та їх пояснення.У словнику витлумачено походження близько 3 700 сучасних та історичних топонімів – географічних об’єктів України, зокрема міст, селищ міського типу, річок, озер, гір. Топонімні назви як лексико-семантичні одиниці мови є дуже різноманітні за формою і змістом і непрості для етимологічної та реконструкційної інтерпретації. Складність кожного слова-топоніма, лексикографічно інтерпретованого В. В. Лучиком в Етимологічному словнику топонімів України як багатошарової та багатобічної формально-змістової мовної одиниці, визначає не лише пошук джерела його становлення, пояснення структуротвірних явищ і визначення змістової сутності, а й необхідність виявлення й дослідження породжувальних процесів, які впливають на його розвиток і забезпечують стійкість у просторово-часовому вимірі мови
НОВІТНЯ ЛЕКСИКА СФЕРИ ДИЗАЙНУ ІНТЕР’ЄРУ
Get PDFThe article explores the peculiarities of the formation, functioning, and translation of neologisms in the field of interior design that have appeared in the English language over the past five years.The connection between the development of trends in interior design and technological progress, changes in the cultural and social life of individuals, their values, and views has been analyzed.A brief overview of scientific research dedicated to the study of neologisms has been presented. The relevance and necessity of their further consideration have been substantiated.The study employs the method of continuous sampling of neologisms from the Cambridge Dictionary of English.The key trends in contemporary interior design that have become a catalyst for the emergence of neologisms in the context of globalization have been identified: eclecticism, minimalism, the aesthetics of self-expression, and the desire for tranquility. The reasons for the emergence of lexical innovations in the field of design have been analyzed.The most interesting examples of new words and expressions have been presented. An analysis of lexical definitions has been performed to clarify and interpret their meaning. The etymology of new vocabulary in the field of interior design has been investigated. An interpretation of the selected neologisms into Ukrainian has been provided.A linguistic analysis of the word-formation processes of new lexical units has been conducted, among which blending proved to be the most productive, along with compounding and the reinterpretation of existing words.The semantic features of the new vocabulary and its ability to reflect key qualitative changes in contemporary views on interior design, lifestyle, and societal values, including challenging traditions and rejecting stereotypes, the pursuit of simplicity and individuality, nostalgia for the past, and the combination of beauty and functionality, have been analyzed.The study substantiates the importance of examining neologisms in the field of interior design in tracking changes in society’s way of life, transformations in technological progress, and the cultural environment.У статті досліджено особливості утворення, функціонування та перекладу неологізмів сфери дизайну інтер’єру, які з’явилися в англійській мові протягом останніх п’яти років. Проаналізовано зв’язок розвитку тенденцій у дизайні інтер’єру з технологічним прогресом, змінами у культурному та суспільному житті людини, її цінностях і поглядах.Подано короткий огляд наукових досліджень, присвячених вивченню неологізмів. Обґрунтовано актуальність та необхідність подальшого їх розгляду. У роботі використано метод суцільної вибірки неологізмів з Кембриджського словника англійської мови.Визначено ключові тенденції сучасного дизайну інтер’єру, які стали каталізатором виникнення неологізмів в умовах глобалізації: еклектика, мінімалізм, естетика самовираження, прагнення до спокою. Проаналізовано причини виникнення лексичних інновацій у сфері дизайну. Представлено найцікавіші приклади нових слів і виразів. Виконано аналіз лексичних дефініцій для роз’яснення й витлумачення їх сенсу. Досліджено етимологію нової лексики у сфері дизайну інтер’єру. Проведено тлумачення вибраних неологізмів українською мовою. Проведено лінгвістичний аналіз способів творення нових лексичних одиниць, серед яких найпродуктивнішим виявився блендинг, а також використовуються словоскладання та переосмислення вже існуючих слів. Проаналізовано семантичні особливості нової лексики та її здатність відображати ключові якісні зміни у сучасних поглядах на дизайн інтер’єру, спосіб життя та цінностях суспільства, включаючи виклик традиціям і відмова від стереотипів, прагнення до простоти та індивідуальності, ностальгію за минулим і поєднання краси з функціональністю. У дослідженні обґрунтовано важливість вивчення неологізмів сфери дизайну інтер’єру у відстежуванні змін у способі життя суспільства, трансформаціях технологічного прогресу та культурного середовища
КОНЦЕПТ «ТВОРЧІСТЬ» У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОМАНТИЗМУ
Get PDFIn the context of the theories that prevailed in the Romantic era, the concept of ‘creativity’ had an important place as one that described the source of being and the purpose of being, which, in turn, was reflected in literary texts and philosophical studies. In the article, we study the concept of ‘creativity’ using approaches that allow us to highlight interpretations of the literary practice in relation to literary theory and philosophy. A significant number of works on Romanticism allow us to delve into the aspects of philosophical and ideological, formal and artistic, biographical, stylistic and comparative nature. This applies to the concept of ‘creativity’, which is considered by researchers to be fundamental. We examine texts by Percy Bysshe Shelley, Novalis, Juliusz Słowacki, Immanuel Kant, Antoni Malczewski, and others. In the samples of literary texts, programmatic documents, and philosophical studies to which we refer, we can trace the authors' attention to the problem of the genesis of existence in general or the specific environment of the speaker, and this, in turn, is extrapolated to the author: a large array of texts correlated with Romanticism demonstrates the tendency inherited from previous literary epochs to identify the character and the author, and within one particular method it ways to “author-centrism” and messianism. We emphasise the key aspects of understanding ‘creativity’ in the context of Romantic philosophy: ‘creativity’ as a mechanism for generating being is seen as a rich textual technology; the declared universalism of the creative process projects the understanding of the creation of a cultural landscape onto the course of the mental processes of the individual self; form is the product of the recipient's interaction with the message.У контексті теорій, що запановували в добу романтизму, важливе місце займав концепт «творчість» як такий, що описував джерело буття та мету буття, що в свою чергу знайшло відображення в літературних текстах і філософських дослідженнях. У статті ми вивчаємо концепт «творчості» із використанням підходів, що дозволяють висвітлити теоретичні трактування літературної практики епохи романтизму у зв’язках із теорією літератури та філософією. Значна кількість праць про романтизм дозволяє заглибитися в аспекти філософсько-світоглядного, формально-мистецького, біографічного, стилістичного та компаративного характеру. Це стосується концепту «творчість», який виноситься дослідниками як фундаментальний. Ми розглядаємо тексти британського поета Персі Біші Шеллі, німецького літератора Новаліса, польського поета Юліуша Словацького, німецького філософа Іммануїла Канта, польського поета-прекурсора романтизму Антонія Мальчевського тощо. У зразках літературних текстів, програмних документів і філософських досліджень, на які ми посилаємося, прослідковується увага авторів до проблеми ґенезису буття загалом чи конкретного середовища особи-мовця, а це своєю чергою екстраполюється на автора: великий масив текстів співвідносних із романтизмом демонструє успадковану від попередніх літературних епох тенденцію до ототожнення персонажа й автора, а в межах одного конкретного творчого методу – до «автороцентризму» та месіянізму. Ми наголошуємо на ключових аспектах розуміння «творчості» в контексті філософії романтизму: «творчість» як механізм ґенерування буття розглядається як багата я технологія текстотворення; декларований універсалізм «творчого» процесу проєктує розуміння креації культурного краєвиду на перебіг психічних процесу окремого «я»; форма є продуктом взаємодії реципієнта із повідомленням
НЕПРЯМА АКТУАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ TRAUMA У РОМАНІ «ОЛІВІЯ КІТТЕРИДЖ» ЕЛІЗАБЕТ СТРАУТ
Get PDFThe article explores the lexico-semantic means of actualizing the concept of TRAUMA in Elizabeth Strout’s novel Olive Kitteridge. The material for the analysis includes 13 chapters of the literary text that reflect the characters’ psycho-emotional and physical conditions, their reactions to traumatic events, as well as the long-term consequences of psychological shocks. The purpose of the study is to identify linguistic devices that function as verbal markers of traumatic experience and reflect the complex inner dynamics of the characters. Particular attention is paid to the physical manifestations of the body that represent mental disorders, somatic symptoms, and both emotional and physical reactions. Such lexical units not only indirectly describe the characters’ psycho-emotional state but also serve as a basis for forming a cognitive image of a traumatized individual. States of anxiety, fear, exhaustion, and disorientation are conveyed through physical symptoms such as her skin broken out in hives, her heart thumped so hard, he rubbed his hand over his thigh, she flushed deeply, her mouth had gone dry, she had hardly slept and felt shaky. Emotional tension is expressed through body posture, facial expressions, reactions of the eyes and hands, breathing, and sensations in the chest, head, and stomach: tears swelled in her eyes, he leaned his head against the wall, her eyesight didn’t seem right, a pinprick of heat started up in her stomach.Through the detailed depiction of behavioral and physiological reactions, Elizabeth Strout reveals the depth of trauma’s impact on the body as a space of suffering representation. This kind of bodily actualization intensifies the emotional effect of the literary text and fosters a deeper immersion into the psychological reality of the characters. Specific expressions related to movements, breathing, heartbeat, facial touches, altered posture, or sensations of heat in the stomach act as codes that signal inner crisis. As a result, indirect semantic actualizations in the novel function as a tool for visualizing the invisible – the language of psychological pain. Thus, the body becomes the main linguistic mediator between the character’s experience and the reader, capturing the transformations caused by various forms of trauma.У статті досліджено лексико-семантичні засоби актуалізації концепту TRAUMA у романі Елізабет Страут «Олівія Кіттеридж». Матеріалом аналізу стали 13 глав художнього тексту, що відображають психоемоційний та фізичний стан персонажів, їхню реакцію на травматичні події, а також довготривалі наслідки психологічних потрясінь. Мета роботи полягає у виявленні мовних засобів, які слугують вербальними маркерами травматичного досвіду та відображають складну внутрішню динаміку персонажів. Особливу увагу зосереджено на фізичних проявах тіла, що репрезентують психічні розлади, соматичні симптоми, емоційні та фізичні реакції. Такі номінації не лише опосередковано описують психоемоційний стан, але й слугують основою для формування когнітивного образу персонажа із травмою. Стан тривожності, страху, виснаження і дезорієнтації у персонажів передається через фізичні симптоми her skin broken out in hives, her heart thumped so hard, he rubbed his hand over his thigh, she flushed deeply, her mouth had gone dry, she had hardly slept and felt shaky. Емоційна напруга виявляється через пози, міміку, реакції очей, рук, дихання, відчуття у грудях, голові та шлунку tears swelled in her eyes, he leaned his head against the wall, her eyesight didn’t seem right, a pinprick of heat started up in her stomach.Через детальний опис поведінкових і фізіологічних реакцій персонажів Елізабет Страут демонструє глибину впливу травми на тіло як на простір репрезентації страждання. Така актуалізація тілесного досвіду посилює емоційний ефект художнього тексту й сприяє глибшому зануренню у психологічну дійсність персонажів. Окремі вислови, пов’язані з рухами, диханням, ритмом серця, дотиками до обличчя, зміненою поставою чи відчуттям тепла в шлунку, виступають кодами та вказують на внутрішню кризу. У результаті, непрямі семантичні актуалізації у романі функціонують як інструмент візуалізації невидимого, а саме мови психічного болю. Таким чином, тіло стає головним мовним посередником між переживанням і читачем, фіксуючи трансформації, спричинені різними травмами
АНТИТОТАЛІТАРНИЙ ДИСКУРС ЕПІСТОЛЯРІЮ ІВАНА БАГРЯНОГО
Get PDFThe article makes an attempt to approach the analysis of certain samples of Ivan Bahrianyi's epistolary heritage in the anti-totalitarian context. This is facilitated by an understanding of the importance of the anti-imperial vector of Ukrainian literary studies and the need to highlight significant sources that strengthen the national code. We consider the artist's correspondence to be an integral part of his multifaceted work, which represents a consistent patriotic and humanistic position as the main worldview guidelines formed at the beginning of his career and confirmed by the criticism of the time. We draw attention to the importance of Bahrianyi's epistolary for understanding the aesthetic and socio-political views of the writer, who was in constant dialogue with his contemporaries about the cultural struggle of Ukraine and effective resistance to the totalitarian regime in exile.The study focuses on Ivan Bahrianyi's letters to such individuals as Dmytro Andrievsky, Rosaliya Vynnychenko, and Jerzy Giedroyc, as well as correspondence from Volodymyr Vynnychenko. First of all, we are considering these texts not to supplement biographical information about the writer, but to interpret the anti-totalitarian discourse of his legacy. The selected fragments of Bahrianyi's epistolary testify to a deep comprehension of the processes that took place in Ukraine and the emigrant environment, as well as to his exceptional anti-imperial and democratic position. The writer unequivocally speaks out against the Soviet Union, using expressive vocabulary: «meat grinder», «slavery», «terror», etc. Irony is also a significant means of assessing the situation, in particular in the desire to talk about the «Soviet “paradise”» and the title of the novel «The Garden of Gethsemane» as «Brother» to attract the attention of the French audience. These messages clearly outline the intention to conduct cultural resistance through intellectual confrontation and to increase awareness of the USSR among English and French speakers.У статті здійснено спробу аналізу окремих зразків епістолярної спадщини Івана Багряного в антитоталітарному контексті. Цьому сприяє розуміння важливості антиімперського вектору українського літературознавства та необхідності висвітлення вагомих джерел, які посилюють національний код. Листування митця вважаємо невід’ємною складовою його багатогранного доробку, який репрезентує послідовну патріотичну та гуманістичну позицію як основні світоглядні орієнтири, сформовані ще на початку творчого шляху та засвідчені тогочасною критикою. Звертаємо увагу на значення епістолярію І. Багряного для розуміння естетичних та суспільно-політичних поглядів письменника, який перебував у постійному діалозі з сучасниками щодо культурної боротьби України та ефективного спротиву тоталітарному режиму в еміграції.У центрі дослідження – листи Івана Багряного до таких осіб, як Дмитро Андрієвський, Розалія Винниченко, Єжи Ґедройць, а також зворотня кореспонденція від Володимира Винниченка. Передусім розглядаємо ці тексти не з метою доповнення біографічних відомостей про письменника, а для інтерпретації антитоталітарного дискурсу його спадщини. Обрані фрагменти епістолярію І. Багряного свідчать про глибоке осмислення процесів, що відбувалися в Україні та еміграційному середовищі, виняткову антиімперська й демократичну позицію. Письменник однозначно висловлюється проти Радянського Союзу, використовуючи експресивно забарвлену лексику: «м'ясорубка», «рабство», «терор» та ін. Знаковим засобом оцінки ситуації є також іронія, зокрема в прагненні розповісти про «совєцький «рай» та найменуванні роману «Сад Гетсиманський» «Брат» для привернення уваги французької авдиторії. У цих посланнях чітко окреслено намір провадження культурного спротиву засобами інтелектуального протистояння та примноження обізнаності про СРСР серед носіїв англійської та французької мов
ІНСТРУМЕНТИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СУЧАСНОМУ УСНОМУ ПЕРЕКЛАДІ
Get PDFThe paper has been devoted to the study of the newest, hybrid type of interpretation with the use of technical means, namely, machine dubbing, a striking case of which public could see in the resonant interview of the President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy given to the well-known American podcaster Lex Fridman in December 2024. A complex algorithm for providing interpretation was used in the process of the interviewing. It involved a number of intermediate stages that were not totally clear to its viewers and listeners, in particular, the production of generated voices which were trained and made on the basis of real ones. The subsequent dissemination of the interview materials (multilingual AI-dubbed videos with proper subtitling) made a mixed impression even on the professionally trained audience who was unable to establish the mechanism of how public materials were created. Such cases could potentially open some dangerous opportunities for the informational, social and political manipulation by means of audiovisual products. Moreover, such practice is fully authorised by the respective projects participants on both sides. It seems to be obviously a consequence of their lack of understanding how dangerous these documentary AI-enhanced interviews could be for the society. Machine translation errors, compounded by the process of creating multilingual transcripts and their subsequent dubbing (voiceover) with the help of artificially generated voices, cannot be distinguished from real ones without special training and equipment. It can be possibly reduced to the everyday practice of creating news or journalistic materials. Unlike illegal deepfakes, whose IT nature is the same, machine translations and AI dubbing of documentary interviews are allowed to be published by their participants, which opens significant opportunities for covert manipulation of public opinion and public assessment of such materials capable of spreading harmful narratives as part of defamation and propaganda campaigns.Статтю присвячено новітньому, гібридному виду усного перекладу з використанням технічних засобів, а саме – машинного дублювання, яскравий випадок застосування якого був реалізований в резонансному інтерв’ю Президента України В. Зеленського, яке він дав відомому американському подкастеру Л. Фрідману в грудні 2024 р. У процесі створення інтерв’ю було залучено складний алгоритм забезпечення усного перекладу з низкою проміжних стадій, що стали неочевидними для глядачів і слухачів, зокрема – синтезом генерованих голосів на основі реальних із допомогою штучного інтелекту. Подальше поширення матеріалів цього інтерв’ю (різномовних, дубльованих штучним інтелектом відеозаписів із відповідним субтитруванням) справило неоднозначне враження навіть на професійну аудиторію, яка не змогла визначити механізму появи публічних матеріалів, навіть маючи професійну підготовку. Це відкриває небезпечні можливості для інформаційної, суспільно-політичної маніпуляції аудіовізуальною продукцією, що в повній мірі санкціоновано учасниками відповідних проєктів з обох сторін і, цілком очевидно, є наслідком недостатнього розуміння потенційних наслідків, що такі документальні інтерв’ю можуть нести для їх реципієнтів. Помилки машинного перекладу, обтяжені процесом створення різномовних стенограм та їх подальшого озвучення (дублювання) штучно згенерованими голосами, які не можливо відрізнити від реальних без спеціальної підготовки та устаткування, можуть бути зведеними в повсякденну практику створення інформаційних матеріалів новинного чи публіцистичного характеру. На відміну від протизаконного використання аналогічних за своєю ІТ-природою дипфейків, переклад і дублювання документальних інтерв’ю дозволено до публікації самими їх учасниками, що відкриває значні можливості для прихованого маніпулювання громадською думкою та публічною оцінкою таких матеріалів задля поширення шкідливих наративів в рамках дифамаційних та пропагандистських кампаній
ДИСКУРС ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ЛЕМИ Й КОЛОКАЦІЇ: КОРПУСНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
Get PDFThis article investigates how online learning is represented in scholarly discourse, drawing on a purposebuilt corpus of peer-reviewed scientometric publications (approximately 990,000 tokens). The study examines word frequency and collocational patterns to identify the lexical and phraseological features that shape dominant conceptualizations of digital education. Frequent lemmas such as student, engagement, platform, and satisfaction are shown to play a central role in framing discussions around efficiency, learner involvement, and institutional accountability. The analysis focuses on high-frequency lemmas (student, learning, education, platform) and their recurring combinations, using Sketch Engine to trace how they function within fixed expressions like student engagement, online learning platform, and learning satisfaction. These collocations foreground the evaluative and outcome-oriented tendencies of academic writing on the topic. The data show that writers tend to repeat the same word combinations, often linking terms like online, learning, and student in similar ways. This pattern seems to follow common habits of academic writing and reflects how online education is typically discussed in research texts.. A close examination of the lemma student reveals a consistent portrayal of learners as recipients of instruction and objects of assessment, with limited emphasis on agency or co-construction. At the same time, the occurrence of terms related to emotional, social, and interactional dimensions signals a parallel concern with the affective and experiential facets of online learning. Overall, the findings suggest that institutional priorities and research traditions significantly shape the linguistic representation of digital education.У статті досліджено, як онлайн-навчання репрезентується в академічному дискурсі. Проаналізовано частотність лексем і колокаційні моделі у спеціально сформованому корпусі наукових текстів (приблизно 990 000 токенів), що охоплює рецензовані наукометричні публікації. Такий корпус слугує базою для вивчення повторюваних лем і усталених словосполучень. У центрі уваги – лексеми на зразок student, engagement, platform, satisfaction, які формують домінантні наративи про ефективність, залученість і функціонування інституцій. Метою дослідження є виявлення того, як мова академічних текстів відображає ключові освітні запити, пов’язані з цифровим навчанням. Аналіз зосереджено на частотних лемах (student, learning, education, platform) та їхніх колокаційних зв’язках, які досліджувалися за допомогою платформи Sketch Engine. Особливу увагу приділено стійким словосполученням на зразок student engagement, online learning platform, learning satisfaction, що відображають фокус на результативність, ефективність і орієнтацію на здобувача освіти. Результати засвідчують, що дискурс онлайн-освіти характеризується лексичною передбачуваністю та оцінною структурованістю. Частотні сполучення модифікаторів з абстрактними іменниками, зокрема online, learning, student, сигналізують не лише про стилістичні норми академічного письма, а й про концептуальні рамки, в яких здійснюється осмислення цифрової педагогіки. Поглиблений аналіз леми student демонструє схильність до зображення здобувача освіти переважно як об’єкта оцінювання та споживача структурованого контенту. Водночас наявність термінів, що позначають емоційні, соціальні та інтеракційні аспекти, свідчить про усвідомлення ширшого гуманістичного виміру досвіду навчання. Загалом результати вказують на те, що академічні тексти про онлайн-освіту тяжіють до репрезентації навчального процесу крізь призму інституційних показників, педагогічної ефективності та вимірюваних освітніх результатів
МОВНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Get PDFThe article is devoted to the problem of the language globalization, which has covered the public space at the beginning of the 21st century. The relevance of the topic is due to the fact that the globalization processes manifest themselves in different ways in the languages and require the research at different language levels. This problem as a linguistic and social phenomenon is associated with the transformations that have affected the various fields of social life, as well as the intensity of intercultural communication processes. It is known that language responds to all the social changes and reflects the human relations. The globalization processes and the status of English in the world have led to the innovations in different languages. Firstly, the language globalization is primarily represented through the processes of borrowing from English in many languages. The system of the recipient language is replenished not only with lexical items. This process covers all the language levels. For example, the analytical nature of English can be observed in synthetic languages. The analytical constructions and phrases have entered the Ukrainian language system. Secondly, the phenomenon of global bilingualism is also related to the globalization of language because of the number of the loanwords in the language and the growing need to learn English. This type of bilingualism is inherent in speakers of many languages due to the growing role of English in the world and the need to introduce the latest technologies. The constant use of the English loanwords has led to the fact that specific words of the Ukrainian language are replaced by the English loanwords ones even when there is no necessity for this. Thus, we can observe a trend where English is becoming more popular in the world and strengthening its status as a global language. Also we identify another reason for the internationalization of the English language, which is related to the fact of economy of language means as a law of development of any language. The consequences of such language globalization can be different. The development of the intercultural communication creates the conditions for the creation of a single language space, which will improve the social interaction. On the other hand, it can lead to a loss of language identification. This issue remains open and requires further research.Стаття присвячена проблемі мовної глобалізації, що охопила суспільний простір на початку ХХІ століття. Актуальність теми пов’язана з тим, що глобалізаційні процеси по-різному проявляються у мовах та потребують дослідження на різних мовних рівнях. Глобалізація як лінгвістичне та суспільне явище пов’язана з трансформаціями, що охопили різні сфери життя, а також з інтенсивністю процесів міжкультурної комунікації. Мова реагує на суспільні зміни та відображає усі соціальні відносини. Глобалізаційні процеси та статус англійської мови у світовому просторі призвели до інновацій у різних мовах. По-перше, мовна глобалізація, передусім, спостерігається через процеси запозичення з англійської мови у багатьох мовах світу. Система мови-реципієнта поповнюється не лише лексичними одиницями. Процес запозичення охоплює усі мовні рівні. Наприклад, прояви аналітизму англійської мови спостерігаються в синтетичних мовах. Аналітичні конструкції-словосполучення увійшли в систему української мови. По-друге, з глобалізацією мови пов'язано явище глобального білінгвізму через насиченість мови іншомовними словами та необхідність вивчення англійської мови. Цей тип білінгвізму притаманний носіям багатьох мов через зростання ролі англійської мови у світі та необхідністю впровадження новітніх технологій. Постійне використання англійських запозичень призводить до того, що питомі слова української мови замінюються запозиченими навіть тоді, коли в цьому немає потреби. Отже, ми спостерігаємо тенденцію популярності англійської мови у світі та впровадження її статусу як світової. Також можна виявити ще одну причину інтернаціоналізації англійської мови, що пов’язана з фактом економії мовних засобів як закону розвитку будь-якої мови. Наслідки такої мовної глобалізації можуть бути різними. Розвиток міжкультурної комунікації створює умови для створення єдиного мовного простору, що покращить суспільну взаємодію. З іншого боку, це може призвести до втрати мовної ідентифікації. Це питання залишається відкритим та потребує подальшого дослідження
КОРПУСНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ФАХОВОГО ПЕРЕКЛАДУ: ІНСТРУМЕНТИ SKETCH ENGINE ТА CQL-ЗАПИТИ
Get PDFModern applied linguistics cannot be imagined without language corpora. They are both its powerful and efficient research tool and a virtually unlimited database of linguistic data for various fields and needs of sciences that use the language arsenal in one way or another. Automation of text corpus generation and research creates new opportunities not only for philology, but also for specialists who use such data for practical purposes. Corpusbased methods play an important role in improving language teaching, particularly translation, as they allow for the accurate and systematic selection of specialised language materials necessary for mastering vocabulary, peculiarities of use and translation of key linguistic units, as well as for identifying current language trends in a particular field. Despite the huge selection of platforms and software for managing corpora and text analysis, Sketch Engine stands out due to its power, as well as the size and versatility of its text collections: it allows you to not only analyse existing corpora, but also create your own, including multilingual ones, research vocabulary, phrases, terminology, translation equivalents, and generate learning materials using CQL queries and built-in linguistic functions. Sketch Engine is particularly effective in teaching professional texts and their translation, as it allows you to effectively research specialised texts, identify key terminology and typical phrases, analyse translation approaches and prepare teaching materials for translation students, while using the CQL query language to make the process of working with specialised texts more focused and flexible. The article explores a comprehensive approach to using Sketch Engine in teaching professional texts translation, focusing on the practical aspects of working with corpora. The author offers systematic methods that cover both basic skills of working with corpus data (creation of specialised corpora, frequency analysis, terminology research) and advanced techniques of analysing professional vocabulary and specific grammatical structures. Particular emphasis is placed on the practical application of these tools in the educational process, which allows translation students to effectively master the key aspects of specialised translation.Сучасну прикладну лінгвістику неможливо уявити без мовних корпусів. Вони одночасно є як її потужним та ефективним дослідницьким інструментом, так і практично необмеженою базою лінгвістичних даних для різних галузей та потреб наук, що так чи інакше використовують мовний арсенал. Автоматизація створення та дослідження текстових масивів створює нові можливості не тільки для філології, а й для фахівців, які застосовують такі дані у практичних цілях. Не останню роль корпусні методи відіграють у вдосконаленні навчання мов, а саме перекладу, оскільки дають змогу точно та системно підбирати спеціалізовані мовні матеріали, необхідні для опанування лексики, особливостей вживання та перекладу ключових лінгвістичних одиниць, а також для визначення сучасних мовних тенденцій у конкретній сфері. Незважаючи на величезний вибір платформ та програмного забезпечення для керування корпусами текстів та для текстового аналізу, Sketch Engine займає особливе місце завдяки своїй потужності, а також обсягів та універсальності колекцій текстів: він дозволяє не тільки аналізувати наявні корпуси, а й створювати власні, у тому числі багатомовні, досліджувати лексику, словосполучення, термінологію, перекладацькі відповідники та генерувати навчальні матеріали за допомогою CQL-запитів і вбудованих лінгвістичних функцій. Особливо високу ефективність Sketch Engine демонструє у навчанні роботі з фаховими текстами та їх перекладу, оскільки дає можливість ефективно досліджувати спеціалізовані тексти, виявляти ключову термінологію, характерні словосполучення, аналізувати перекладацькі підходи та готувати навчальні матеріали для студентів-перекладачів; при цьому використання мови запитів CQL дозволяє зробити процес роботи зі спеціалізованими текстами більш спрямованим та гнучким. У статті досліджується комплексний підхід до використання Sketch Engine у навчанні фахового перекладу, зосереджуючись на практичних аспектах роботи з корпусами. Пропонуються систематизовані методики, що охоплюють як базові навички роботи з корпусними даними (створення спеціалізованих корпусів, частотний аналіз, термінологічні дослідження), так і більш складні прийоми аналізу фахової лексики та специфічних граматичних структур. Особливий акцент робиться на практичному застосуванні цих інструментів у навчальному процесі, що дозволяє студентам-перекладачам ефективно опанувати ключові аспекти фахового перекладу