Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University Scientific Journals
Not a member yet
885 research outputs found
Sort by
ПСИХОМЕНТАЛЬНИЙ АСПЕКТ МОТИВАЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АНГЛОМОВНИХ ПІКТОНІМІВ
Get PDFThe article focuses on the psychomental aspect of the motivational organisation of English pictonyms. The motivational analysis was conducted using a cognitive-onomasiological approach. The purpose of the study is to explore the motivation of English pictonyms, specifically the proper names of paintings. The object of the research is the motivational peculiarities of English pictonyms, the subject is the motivational relationships between pictonyms, their semantics, and the signified. Motivation is understood as the study of the causes underlying the emergence of the names. The research employed a descriptive method to analyse the selected material, a sampling method for selecting the data, and a qualitative method to calculate the number of analysed units. A total of one thousand English pictonyms were selected from the catalogues of the National Gallery (London), the Royal Gallery (London), the Victoria and Albert Museum (London), the Ferens Art Gallery (Kingston upon Hull), the Princeton University Art Museum (Princeton), the National Gallery of Art (Washington), the Southampton City Art Gallery (Southern England), the Yale Center for British Art (New Haven), the Walker Art Gallery (Liverpool), and various specialised art websites. The results of the motivational analysis show that propositional motivation (using motivator signs in their direct meanings) predominates among painting titles. Associative (determined by the choice of metaphorical motivators) and modal (based on a person’s evaluation of the motivator in relation to sensations, feelings, etc.) motivations are also relatively common. Conceptual-integration motivation , which involves the formation of a new sign and concept, occurs rarely. The mixed type of motivation, which combines motivators representing different fragments of knowledge about the subject, is the least frequent. Future studies may consider the psychomental aspect of the motivational organisation of other classes of onyms.У статті досліджено психоментальний аспект мотиваційної організації англомовних піктонімів. Мотиваційний аналіз проводився за когнітивно-ономасіологічним підходом. Мета дослідження полягає у вивченні мотивованості англомовних піктонімів, тобто власних назв картин. Об’єктом роботи обрано мотиваційні особливості англомовних піктонімів, а предметом – мотиваційні зв’язки піктонімів, їхньої семантики із позначуваним. Під мотивацію розуміємо аналіз причин їхнього виникнення. Під час нашої розвідки було використано описовий метод для аналізу досліджуваного матеріалу, вибірковий метод для відбору матеріалу та кількісний метод для підрахунку кількості аналізованих одиниць. Тисяча англомовних піктонімів було обрано методом вибірки з каталогів Національної галереї (Лондон), Королівської галереї (Лондон), музею Вікторії й Альберта (Лондон), художньої галереї Ференса (Кінгстон-апон-Халл), художньої галереї Прінстонського університету (Прінстон), Національної галереї мистецтв (Вашингтон), художньої галереї в Саутгемптоні (південна Англія), Єльського центру британського мистецтва (Нью-Гейвен), галереї мистецтв Вокера (Ліверпуль) та спеціалізованих мистецьких сайтів. Результати аналізу мотивації англомовних піктонімів показують, що серед назв картин переважає пропозиційна мотивація, що використовує знаки-мотиватори у прямих значеннях. Поширеними є також асоціативна (визначається вибором метафоричних мотиваторів) та модусна (основана на оцінці людиною мотиватора у співвідношенні з функціями відчуттів, почуттів тощо). Рідко зустрічається концептуально-інтеграційна (формує новий знак і концепт), а змішаний тип мотивації (поєднує мотиватори, які позначають різні фрагменти структури знань про предмет) є найменш поширеним. У подальших дослідженнях можна розглянути психоментальний аспект мотиваційної організації інших класів онімів
АНТРОПОЦЕНТРИЧНИЙ ВЕКТОР СЕМАНТИКИ ІМАЖОНІМІВ УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДУ
Get PDFThe purpose of the study is to identify the semantic content of the titles of works of painting and graphics by tracing the connections of their semantics with the dominant concept of the ontological discourse «human» and its subconcepts based on the material of Ukrainian avant-garde imagonymy of the early 20th century. Given the ambiguity of the perception of the language of avant-garde pictorial and graphic works, the grouping of imagonyms was carried out in order to analyze their semantic load in the aspect of one of the general philosophical concepts – anthropocentrism.The study establishes the significance of the analyzed imagonyms in the linguistic and cultural aspect through the use of the method of contextual-interpretative analysis. To highlight the connections between the semantics of imagonyms and the dominant concept of ontological discourse, a descriptive method was used. Using the linguistic- statistical method, the number of imagonyms classified by the contained anthropolexemes was determined.Imagonyms are grouped by the types of anthropolexems contained in them within the framework of the connections of their semantics with the concept «human» and subconcepts reflecting various manifestations of physical and spiritual being. The presence of variants of combining lexemes in the titles of works of avant-garde painting and graphics indicates the multilevel nature of manifestations of anthropocentrism. The implicit nature of the anthropocentric semantics of imagonyms, objectified by their locative and temporal components, is demonstrated.It’s observed that imagonyms, performing nominative and stylistic functions, compensate for the semantic blurring of abstract images inherent in avant-gardism.It’s noted that the anthropocentric vector of imagonym semantics is implemented through the paradigm of anthropolexemes. Analyzing the connections between the semantics of imagonyms and the conceptual space of ontological discourse contributes to the positioning of Ukrainian imagonyms as a component of the linguistic picture of the world.Метою дослідження є виявлення смислової наповненості назв творів живопису й графіки через простеження зв’язків їхньої семантики з домінувальним концептом онтологічного дискурсу «людина» та його підконцептами на матеріалі української імажонімії початку ХХ ст. З огляду на неоднозначність сприйняття мови авангардистських живописних і графічних творів здійснено групування імажонімів задля аналізування їхнього семантичного навантаження в аспекті однієї із загальнофілософських концепцій – антропоцентризму. У дослідженні встановлено значущість аналізованих імажонімів у лінгвокультурному аспекті через застосування методу контекстуально-інтерпретаційного аналізу. Для висвітлення зв’язків семантики імажонімів із домінувальним концептом онтологічного дискурсу використано описовий метод. За допомогою лінгвостатистичного методу визначено кількість імажонімів, скласифікованих за вміщеними в них антрополексемами. Імажоніми згруповано в межах зв’язків їхньої семантики з концептом «людина» та підконцептами, що відбивають різні вияви фізичної та духовної буттєвості. Наявність варіантів поєднання лексем у назвах творів авангардного живопису та графіки свідчить про багаторівневість проявів антропоцентричності. Продемонстровано імпліцитний характер антропоцентричної семантики імажонімів, об’єктивований їхніми локативно-темпоральними компонентами. Спостережено, що імажоніми, виконуючи номінативну та стилістичну функції, компенсують притаманну авангардизму смислову розмитість абстрактних образів.Зазначено, що антропоцентричний вектор семантики імажонімів реалізований через парадигму антрополексем. Аналізування зв’язків семантики імажонімів із концептуальним простором онтологічного дискурсу сприяє позиціюванню української імажонімії як складника мовної картини світу
ВНУТРІШНІЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ФРАЗЕОЛОГІЇ ЧЕРЕЗ СИМВОЛІКУ ЧОРНОГО КОЛЬОРУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, ТУРЕЦЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)
Get PDFThe article is aimed at describing the ethnic and cultural specific features of phraseological units with the component black in a comparative aspect (on the material of the Ukrainian, Turkish, and English languages) when taking into consideration the linguistic conceptual space formed by the corresponding communicative and cultural traditions.A person who loves the color black is considered conservative. It is assumed that such people are characterized by elegance, subtlety of perception, the ability to soberly assess the situation, etc. In Western cultures, black is perceived as the color of death. In the Christian tradition, the custom of wearing black clothes to a funeral comes from the belief that this will prevent the spirit of the deceased from recognizing people and harming them. Meanwhile, Eastern culture is more tolerant of the color black: in Japan, for example, black is a symbol of age and experience, nobility.The symbolism of black is most often viewed in its most negative aspects. Black, in contrast to white, symbolizes the completion of any phenomenon, and in many cultures is usually given negative symbolic meaning, as the color of evil, sin, the devil and hell, as well as death. Most peoples have a similar attitude towards the color black. And this is not difficult to understand, because black is the color of the night, which associates it with evil. In the symbolism of black, there is a very important coding caused by fears of dark forces.Phraseological units with a black component in all three languages have a pronounced negative assessment and are associated with such concepts as "failure", "evil", "longing". Black absorbs all other colors and negatively affects a person's psyche and mood, but perhaps it is this pronounced negative energy that has become the reason that in a person's thinking, everything bad and joyless is strongly associated with black.Thus, as a result of our research, we can conclude that a feature of the semantics of the coloronym black in phraseological units of the Ukrainian, English, and Turkish languages is the absence of binary axiological opposition, because this color designation most often has a negative, negative assessment in the three languages considered in the study.Метою статті є опис етнокультурної специфіки фразеологічних одиниць з компонентoм чорний у порівняльному аспекті (на матеріалі української, турецької та англійської мов) з урахуванням лінгвістичного концептуального простору, сформованого відповідними комунікативними та культурними традиціями.Людина, яка любить чорний колір, вважається консервативною. Передбачається, що таким людям властива елегантність, тонкість сприйняття, здатність тверезо оцінювати ситуацію тощо. У західних культурах чорний колір сприймається. У християнській традиції звичай одягати на похорон чорний одяг походить від віри в те, що так дух померлого не зможе впізнати людей і нашкодити їм. Тим часом східна культура більш терпима до чорного кольору: в Японії, наприклад, чорний колір – це символ віку і досвіду, благородства.Символізм чорного кольору найчастіше розглядають у його найбільш негативних аспектах. Чорний колір, на противагу білому, символізує завершення будь-якого явища, у багатьох культурах зазвичай наділяється негативним символічним значенням, як колір зла, гріха, диявола і пекла, а також – смерті. У більшості народів ставлення до чорного кольору подібне. І це неважко зрозуміти, адже чорний колір – це колір ночі, що пов'язує його зі злом. У символіці чорного кольору дуже важливе кодування, викликане страхами перед темними силами.Фразеологічні одиниці з компонентом чорного кольору в усіх трьох мовах мають яскраво виражену негативну оцінку і співвідносяться з такими поняттями, як «невдача», «зло», «туга». Чорний колір поглинає всі інші кольори і негативно впливає на психіку, настрій людини, але, можливо, саме ця яскраво виражена негативна енергія і стала причиною того, що в мисленні людини з чорним кольором міцно пов'язане все погане, безрадісне.Отже, у результаті проведеного нашого дослідження можна дійти висновку, що особливістю семантики колориніму чорний у фразеологічних одиницях української, англійської та турецької мов є відсутність бінарної аксіологічної опозиції, тому що це кольоропозначення найчастіше в трьох розглянутих у дослідженні мовах має негативну, від'ємну оцінку
ФРАГМЕНТАРНІСТЬ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ ТА СИНТАКСИЧНІ ІННОВАЦІЇ: ПАРЦЕЛЯЦІЯ В ПОЕЗІЇ
Get PDFThe article is devoted to the study of syntactic innovations, in particular parcellation, in modern poetic discourse, revealing its role in creating expressiveness, rhythmic tension and reflecting a fragmented worldview. The relevance of the work is due to the need for in-depth study of the dynamic aspects of language, its ability to reproduce complex cognitive processes and aesthetic searches of artists.The study examines the theoretical principles of the functioning of parcellation, based on the works of leading linguists. In particular, it is emphasized that parcellated constructions represent a way of reflecting a fragmented worldview, typical of existential poetry, which testifies to the close connection of syntactic form with deep philosophical and psychological aspects. It is highlighted that parcellation is a powerful tool for actualizing information, contributing to the accentuation of a certain fragment of the message and the intensification of the meaning of non-nuclear components, which expands the information saturation of the sentence. It is shown that connecting constructions, related to parcellation in terms of the actualization function, are used to achieve the effect of sequential, linear stringing and ensuring the combination of structurally autonomous quantities, which contributes to the creation of multilayered and intensively saturated semantic structures.Special attention is paid to the contribution of linguists who distinguished parcellation and connection as different, but complementary syntactic phenomena. It is emphasized that, although parcellation violates syntactic integrity for the sake of expression and drama, connecting constructions help to develop the thought, clarify and detail it, forming a multi-aspect, multi-level information structure of the statement. This allows us to speak about their universal potential in modeling the rhythm and emotional atmosphere of a literary text.The conclusions of the work confirm that parcellation and connecting constructions are key syntactic innovations that play a significant role in the formation of expressiveness, rhythmic tension and the reflection of a fragmented worldview in poetic discourse. Further research into these phenomena is important for deepening the understanding of the relationship between syntactic structure, cognitive processes and the aesthetic function of language in the context of modern linguistics and literary studies. The material of the article can be useful for philologists, literary critics, as well as everyone who is interested in the issues of the functioning of language in a literary text.Стаття присвячена дослідженню синтаксичних інновацій, зокрема парцеляції, у сучасному поетичному дискурсі, розкриваючи її роль у творенні експресивності, ритмічної напруги та відображенні фрагментарного світосприйняття. Актуальність роботи зумовлена необхідністю поглибленого вивчення динамічних аспектів мови, її здатності відтворювати складні когнітивні процеси та естетичні пошуки митців.У дослідженні розглянуто теоретичні засади функціонування парцеляції, спираючись на праці провідних мовознавців. Зокрема, підкреслюється, що парцельовані конструкції репрезентують спосіб відображення фрагментарного світосприйняття, типового для екзистенційної поезії, що засвідчує тісний зв’язок синтаксичної форми з глибинними філософськими та психологічними аспектами. Висвітлено, що парцеляція є потужним інструментом актуалізації інформації, сприяючи акцентуванню певного фрагмента повідомлення та інтенсифікації значення неядерних компонентів, що розширює інформаційну насиченість речення. Показано, що приєднувальні конструкції, споріднені з парцеляцією за функцією актуалізації, використовуються для досягнення ефекту послідовного, лінійного нанизування й забезпечення поєднання структурно автономних величин, що сприяє створенню багатошарових та інтенсивно насичених смислових структур.Особлива увага приділяється внеску мовознавців, які розмежували парцеляцію та приєднування як різні, але взаємодоповнюючі синтаксичні явища. Підкреслюється, що, хоча парцеляція порушує синтаксичну цілісність заради експресії та драматизму, приєднувальні конструкції допомагають розгортати думку, уточнювати та деталізувати її, формуючи поліаспектну, багаторівневу інформаційну структуру висловлення. Це дозволяє говорити про їхній універсальний потенціал у моделюванні ритміки й емоційної атмосфери художнього тексту. Висновки роботи підтверджують, що парцеляція та приєднувальні конструкції є ключовими синтаксичними інноваціями, які відіграють значну роль у формуванні експресивності, ритмічної напруги та відображенні фрагментарного світосприйняття в поетичному дискурсі. Подальше дослідження цих явищ є важливим для поглиблення розуміння взаємозв’язку між синтаксичною структурою, когнітивними процесами та естетичною функцією мови в контексті сучасної лінгвістики та літературознавства. Матеріал статті може бути корисним для філологів, літературознавців, а також усіх, хто цікавиться питаннями функціонування мови в художньому тексті
НЕОЛОГІЗМИ-ЗАПОЗИЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ЯК ДЗЕРКАЛО ВПЛИВІВ
Get PDFThe article is devoted to the study of loanword neologisms in contemporary German as a linguistic phenomenon reflecting external influences on the language. As we live in a globalized world, language inevitably undergoes foreign influence due to constant linguistic contact. Among the key factors contributing to the penetration of borrowings into the language are the globalization of the world economy, the formation of an international media space, and the emergence of the global computer network. Language is an open, dynamic, and flexible system, which naturally absorbs external influences from other languages. This is reflected in the widespread use of borrowed lexical units that meet the need to name new concepts, realities, and phenomena. Based on a quantitative and qualitative analysis of 439 neologisms recorded in the Duden, Neologismenwörterbuch, and GfdS sources, it was established that 44% of the new lexical items are of borrowed origin. The study describes the main forms of borrowing, including direct borrowings, calques, partial calques, and derivational borrowings. A distinctive feature of loanword neologisms, especially direct borrowings, is their adaptation to the grammatical system and orthographic norms of the German language. In order to determine the influence of other languages and cultures on German, the borrowings were analysed by their origin, revealing that English plays a leading role, reflecting the influence of the United States and Anglo-American culture. Loanwords frequently appear in the social sphere, leisure, nutrition, and modern technologies, indicating changes and innovations in these domains that enter the German language and culture along with new designations. The findings demonstrate that loanword neologisms not only enrich the German lexicon but also reflect sociocultural and technological transformations of the modern world. The article contributes to a deeper understanding of the mechanisms of linguistic adaptation, intercultural interaction, and the trends in the development of contemporary German vocabulary in the context of a globalized society.Стаття присвячена дослідженню неологізмів-запозичень сучасної німецької мови як лінгвістичного феномена, що відображає зовнішні впливи на мову. Оскільки ми живемо в глобалізованому світі, мова неминуче зазнає іншомовного впливу внаслідок постійних мовних контактів. Серед основних чинників, що сприяють проникненню запозичень у мову, виокремлюють глобалізацію світової економіки, формування міжнародного медійного простору та виникнення всесвітньої комп’ютерної мережі. Мова є відкритою, динамічною та гнучкою системою, вона природним чином піддається впливам інших мов, що проявляється у широкому використанні запозичених лексем, які задовольняють потребу в найменуванні нових понять, реалій і явищ. У статті на основі кількісного та якісного аналізу 439 неологізмів, зафіксованих у словниках Duden, Neologismenwörterbuch, матеріалах GfdS, було встановлено, що 44% нових лексем мають запозичене походження. У ході дослідження було описано форми запозичень, а саме: прямі запозичення, кальки, напівкальки та словотвірні запозичення. Характерною ознакою неологізмів-запозичень, зокрема прямих запозичень, є їхня адаптація до граматичної системи та орфографічних норм німецької мови. Для визначення впливу інших мов та культур на німецьку мову, неологізми було проаналізовано за їх походженням та встановлено, що англійська мова відіграє провідну роль серед запозичень, що демонструє вплив США та англо-американської культури. Запозичення часто з’являються у соціальній сфері, сфері дозвілля, харчування та новітніх технологій, що свідчить про зміни та інновації у цих галузях, які приходять в німецьку мову та культуру разом з новими найменуваннями. Результати дослідження засвідчують, що неологізми-запозичення не лише збагачують німецьку мову, а й відображають соціокультурні та технологічні трансформації сучасного світу.Стаття сприяє глибшому розумінню механізмів мовної адаптації, міжкультурної взаємодії та тенденцій розвитку сучасної німецької лексики в умовах глобалізованого суспільства
ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННЯХ ВОЄННОГО ДИСКУРСУ: ФУНКЦІЙНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ ТА ІНОЗЕМНИХ МЕДІА)
Get PDFThe article analyses the functional and stylistic potential of word order in sentences of modern military discourse as a factor of communication between the speaker and the recipient. The article reviews Ukrainian and foreign studies on word order in sentence constructions within the framework of functional grammar and discourse analysis.The article focuses on the variability of direct and indirect word order, which contributes to the realisation of a wide range of stylistic functions: representative, pragmatic, imperative, rhythmic, melodic, emphatic, focusing, ideological. The models of sentence structures are described, which allow to realise in the discourse canvas a certain communicative intention of the speaker, the content of which is produced by the stylistic function. The article substantiates the interpretation of word order in military discourse as a grammatical, communicative and pragmatic tool for the purpose of targeted speech influence. The author identifies and describes the linguistic means of modern military discourse that emphasise communication as a marker of actualisation of national values, shaping public opinion, maintaining the morale of the population, strengthening unity and counteracting the destructive information influence of the aggressor. Particular attention is paid to the change of neutral word order as a factor of communicative actualisation, increasing the emotional load of the statement and expressing the ideological message. On the example of media sources of Ukrainian and foreign origin, the author reveals inversion, parallelism, rhetorical questions, anaphora, and modal constructions as effective means of semantic focus and strategic influence on the audience. It is concluded that word-order transformations in military discourse are one of the key tools of linguistic influence on the recipient.У статті проаналізовано функційно-стилістичного потенціалу порядку слів у реченнях сучасного воєнного дискурсу як чинника комунікації між мовцем та реципієнтом. Здійснено огляд українських і зарубіжних досліджень, присвячених питанням словоладу в реченнєвих конструкціях у межах функціональної граматики та дискурсивного аналізу. Закцентовано на варіативності прямого та непрямого порядку слів, що сприяє реалізації широкого спектру стилістичних функцій: репрезентативної, прагматичної, імперативно-наказової, ритмомелодичної, емфатичної, фокусувальної, ідеологічної. Описано моделі реченнєвих структур, що дають змогу зреалізувати в дискурсивному полотні ту чи ту комунікативну інтенцію мовця, зміст якої продукує стилістична функція. Обґрунтовано трактування порядку слів у воєнному дискурсі як граматичного та комунікативно-прагматичного інструментарію з метою цілеспрямованого мовленнєвого впливу.Виявлено та описано мовні засоби сучасного воєнного дискурсу, що увиразнюють комунікацію як маркер актуалізації національних цінностей, формування громадської думки, підтримання морального духу населення, зміцнення єдності та протидії деструктивному інформаційному впливу агресора. Особливу увагу зосереджено на зміні нейтрального порядку слів як чинника комунікативної актуалізації, посилення емоційного навантаження висловлення та вираження ідеологічного меседжу. На прикладі медійних джерел українського та іноземного походження виявлено інверсію, паралелізм, риторичні запитання, анафору, модальні конструкції як ефективні засоби смислового фокусування і стратегічного впливу на аудиторію. Зроблено висновок про те, що словопорядкові трансформації у воєнному дискурсі є одним із ключових інструментів мовленнєвого впливу на реципієнта
КОНЦЕПТ «РІЗДВО» У ДОХРИСТИЯНСЬКІЙ ТА ХРИСТИЯНСЬКІЙ УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ (ЛІНГВО-КОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ)
Get PDFThe article presents a linguo-cognitive analysis of the concept CHRISTMAS in Ukrainian culture, taking into account its pre-Christian and Christian layers. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive description of the cognitive structure of the concept CHRISTMAS in Ukrainian culture, which has not previously been the object of systematic linguo-cognitive research. The aim of the article is to identify the notional, evaluative, and perceptual-imagery components of the concept and to reveal the interaction of pre-Christian and Christian meanings. The material of the research includes Ukrainian carols, shchedrivkas, spiritual songs, and modern media texts.The study establishes that the notional component of the concept evolved from the agrarian-magical interpretation of the pre-Christian period, associated with fertility cults, ancestor worship, and the birth of the new Sun, to the theological-sacred interpretation in the Christian tradition, where the dominant ideas are the birth of Christ and the salvation of humankind. The evaluative component has a syncretic nature: the pre-Christian layer is characterized by pragmatic values (prosperity, family unity, material well-being), while the Christian layer emphasizes spiritual and ethical dominants (faith, humility, mercy, hope for salvation). The perceptual-imagery component also demonstrates the synthesis of archaic symbols (sun, rye, goat, cattle, master of the household) and Christian ones (Holy Infant, Bethlehem star, angels), which reflects the continuity of Ukrainian cultural memory.The research concludes that the concept CHRISTMAS in Ukrainian culture is a multilayered mental and linguistic phenomenon of syncretic character, in which archaic and Christian meanings are not opposed but integrated, forming a unique national and cultural imagery of the Ukrainian Christmas tradition.У статті здійснено лінгво-когнітивний аналіз концепту РІЗДВО в українській культурі з урахуванням його дохристиянського та християнського пластів. Наукова новизна роботи полягає у комплексному описі когнітивної структури концепту РІЗДВО в українській культурі, що до цього часу не було об’єктом системного вивчення. Метою дослідження є визначення поняттєвого, валоративного та перцептивно-образного компонентів концепту та виявлення особливостей взаємодії дохристиянських і християнських смислів.Матеріалом слугують українські колядки, щедрівки, духовні пісні та сучасні медіатексти.Установлено, що поняттєвий компонент концепту еволюціонував від аграрно-магічного тлумачення дохристиянської доби, пов’язаного з культом родючості, шануванням предків і народженням нового Сонця, до богословсько-сакрального осмислення в християнській традиції, де домінують мотиви народження Христа та спасіння людства. Валоративний компонент має синкретичний характер: дохристиянський пласт відзначається прагматичними цінностями (добробут, родинна єдність, матеріальне благополуччя), тоді як християнський орієнтований на духовно-етичні домінанти (віра, смирення, милосердя, надія на спасіння). Перцептивно-образний компонент також відзначається поєднанням архаїчних символів (сонце, жито, коза, худоба, господар) із християнськими (Богонемовля, віфлеємська зоря, ангели), що засвідчує неперервність культурної пам’яті українців.Зроблено висновок, що концепт РІЗДВО в українській культурі є багатошаровим ментально-мовним утворенням синкретичного характеру, у якому архаїчні та християнські смисли не протиставляються, а інтегруються, формуючи унікальну національно-культурну образність різдвяної традиції
ТОПОНІМІКА ОДЕЩИНИ ЯК МАРКЕР ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ ТА КОЛЕКТИВНОЇ ПАМ᾽ЯТІ ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ ПЕРІОДУ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕДІА)
Get PDFThis article explores the toponymy of the Odesa region and its transformation from 2014 to the present, identifying several distinct periods. It analyzes recent scholarly developments in the field, which underscore the relevance of renaming processes and highlight multiple factors contributing to the slow pace of decommunization and decolonization. These societal processes, along with the emergence of new proprial units, are examined through a source-based approach using regional media materials. This approach made it possible not only to document the changes in place names but also to analyze the phenomenon of social communication, audience feedback, and their influence on collective historical memory and the construction of new narratives. The study reveals that media platforms have played a key role in facilitating public discussions about new place names, encouraging civic initiative, and reflecting manipulative practices and speculative behavior by governmental bodies. The main categories of renamed onyms are identified, and trends in their formation within the public space of the Odesa region are examined in relation to the implementation of toponymic legislation.The functions of toponyms in the contemporary information space are articulated, as is the role of journalistic texts in processes of derussification, memorialization, public education, oversight of authorities and local self- government, and the development of national consciousness among Ukrainians. The study emphasizes that toponyms serve as markers of decolonization and play a significant role in the broader context of ideological transformation.Linguistic and semantic features of the new toponymy are identified, with examples provided to illustrate their connection to decolonization processes and correlation with wartime discourse. A content analysis of regional media and news portals has been conducted to determine their role and stance regarding the emergence of new onyms.Their discourse and rhetorical strategies are analyzed, revealing not only the memorialization of events but also the framing of renaming as an expression of national revival, identity, and resistance. The study concludes by outlining prospects for further research, particularly in examining the communicative dimensions of toponymic coverage in the Odesa region.Статтю присвячено дослідженню топоніміки Одещини, її зміні з 2014 року і до сьогодення, виділено певні періоди. Проаналізовано нові наукові здобутки в цій галузі, що визначило актуальність перейменування і ряд причин, через які повільно здійснюються декомунізація та деколонізація. Ці суспільні процеси і формування нових пропріативів вивчено на джерельній базі – матеріалах регіональних медіа, – що дозволило не лише встановити факти зміни топонімів, а й проаналізувати феномен соціальної комунікації, фідбек від аудиторії і їхній уплив на історичну пам'ять соціуму та формування нових наративів. Встановлено, що завдяки медіа відбувалися процеси обговорення нових назв, виявлялася ініціатива населення, а також відбивалися процеси маніпулятивного характеру й спекуляцій органами влади. Виявлено основні класи перейменованих онімів та проаналізовано тенденції у їх створенні в публічному просторі Одещини й виконання законів про топонімічну політику.Увиразнено функції топонімів у сучасному інформаційному просторі та роль журналістських текстів у процесах дерусифікації, меморіалізації та просвітництва і водночас контролю влади, місцевих органів самоврядування, формування національної свідомості українців. Підкреслено, що топоніми є показником деколонізації та відіграють важливу роль у контексті ідеологічної трансформації. Виявлено лінгвістичні та семантичні особливості нової топоніміки, наведено приклади найменувань і простежено їх взаємозв᾽язок із деколонізацією та кореляцією з воєнним дискурсом. Проведено контент-аналіз регіональних медіа та новинних порталів і встановлено їхні роль та позицію щодо появи нових онімів, а також проаналізовано їх дискурс і риторику, у якій простежується не тільки меморіалізація подій, а й подається процес перейменування як національного відродження та самобутності, а також елемент спротиву. Перспективи дослідження вбачаємо в комунікаційних процесах висвітлення топонімії на Одещині
ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ У НАВЧАННІ ІНФОРМАТИКИ
Get PDFIn the conditions of innovative education, innovative tools are introduced into the educational process.Their technological and didactic capabilities improve the cognitive activity and creativity of students, increase the efficiency of learning the subject and the quality of education. In general, interactive teaching methods have great potential to improve the effectiveness of teaching computer science, and their use in modern education can help to better prepare students for the challenges of the digital age. The relevance of the study is due to the need to develop students’ cognitive activity and the insufficient use of interactive methods in practice.In this article, we emphasize the importance of interactive methods in teaching computer science and provide practical tools for their implementation. The main attention is paid to the analysis and classification of interactive teaching methods, the study of their effectiveness in teaching computer science and the consideration of methods of their implementation in the educational process. In order to summarize the previously studied material, it was proposed to use the following methods: “Brainstorming”, “Group discussion”, “Business game”, “Situation analysis”, “Work in small groups”, “Work in pairs”, “Microphone”. The analysis has shown that the use of interactive teaching methods and technologies in computer science lessons can increase students’ cognitive interest, develop skills of analysis and critical thinking, promote active learning, and stimulate motivation to study computer science.The authors provide examples of the use of such interactive methods as: “Situation Analysis”, “Business Game”, “Brainstorming”, “Small Group Discussions”, “Project Method” and “Aquarium”, “Safe-Dangerous” game. The authors present an example of developed tasks for a lesson on the topic “Communication on the Internet. Etiquette of communication in networks. Safe use of the Internet” with the use of interactive methods, which will serve as a practice for teachers to implement these methods.В умовах інноваційної освіти в навчальний процес упроваджуються засоби інноваційного характеру. Їх технологічно-дидактичні можливості вдосконалюють когнітивну активність і креативність учнів, підвищують ефективність засвоєння предмета та якість освіти. Загалом, інтерактивні методи навчання мають великий потенціал для підвищення ефективності навчання інформатики, і їх використання в сучасній освіті може сприяти кращій підготовці учнів до викликів цифрової епохи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розвивати пізнавальну активність учнів та недостатнім використанням інтерактивних методів на практиці.У статті підкреслюється важливість інтерактивних методів у навчанні інформатики й надаються практичні інструменти для їх упровадження. Основну увагу приділено аналізу та класифікації інтерактивних методів навчання, вивченню їх ефективності в навчанні інформатики та розгляду методики впровадження в навчально-виховний процес. Ставлячи перед собою завдання узагальнити раніше вивчений матеріал, запропоновано використати методи «Мозковий штурм», «Групова дискусія», «Ділова гра», «Розбір ситуації», «Робота в малих групах», «Робота в парах», «Мікрофон». Аналіз показав, що застосування інтерактивних методів та технологій навчання на уроках інформатики дає змогу підвищити пізнавальний інтерес учнів, розвиває навички аналізу та критичного мислення, сприяє активному навчанню й стимулює мотивацію до вивчення інформатики. У статті наведено приклади використання таких інтерактивних методів, як: «Розбір ситуації», «Ділова гра», «Мозковий штурм», «Дискусії в малих групах», метод проєктів та метод «Акваріум», гра «Безпечно-Небезпечно». У дослідженні представлено приклад розроблених завдань до уроку з теми «Спілкування в мережі інтернет. Етикет спілкування в мережах. Безпечне використання інтернету» з використанням інтерактивних методів, що слугуватиме вчителям практикою впровадження цих методів
ПРО КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МОДЕЛЬНОГО ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ ПРИРОДНИЧИХ НАУК
Get PDFThe article discusses the problems of creating a model integrated natural science course for the profile level of secondary education, introduced in 2027. The materials of the article outline the relevance of the issues raised in the article, which lie in the context of recent scientific research and directions of development of domestic pedagogical thought on issues of integration in the educational space. The analysis of publications on the topic of the study made it possible to establish the absence of a unified approach to understanding the concept of “integration”, which is the basis for further research on this topic. The state standard of specialized secondary education in the context of its goal-setting, the potential opportunities for disclosing the content of educational areas embedded in it, provides the author with ample opportunities for modeling a design that can be implemented when building the structure and content of the natural science educational branch. In particular, the article reveals potential models for organizing training in the natural science educational direction at the specialized level. The author assumes that the most common model in the educational process will be an integrated course of natural science. To create it, it is proposed to rely on the following main conceptual provisions: the integration of natural science and other branches as a basic principle; mastering science as an activity and process of cognition; forming a holistic natural science picture of the world; the content should be formed on the basis of basic fundamental concepts, theories, concepts; anthropocentrism as a key principle of human life and the environment; understanding the trends in the development of technology, production, economics; forming a holistic worldview in conjunction with other branches of knowledge. Based on the formulated principles, a concept for forming a typical integrated natural science course of academic focus and directions for further research on this topic is proposed.У статті розглядається проблема створення модельного інтегрованого природничого курсу для запроваджуваного з 2027 року рівня профільної середньої освіти. Матеріали статті окреслюють актуальність порушеної в статті проблематики, що лежить у контексті останніх наукових досліджень і напрямів розвитку вітчизняної педагогічної думки з питань інтеграції в освітньому просторі. Аналіз публікацій з теми дослідження дав змогу встановити факт відсутності єдиного підходу до розуміння поняття «інтеграція», а отже, це є підставою подальшого дослідження теми. Державний стандарт профільної середньої освіти в контексті його цілепокладання, закладених потенціальних можливостей для розкриття змісту освітніх галузей, дає автору широкі можливості моделювання тієї конструкції, яка може бути реалізована при побудові структури та змісту природничої освітньої галузі. Зокрема, у статті розкриваються потенціальні моделі організації навчання природничої освітньої галузі на профільному рівні. Автор припускає, що найбільш поширеною в освітньому процесі буде модель інтегрованого курсу природничих наук. Для її створення в основу пропонується покласти такі принципові концептуальні положення: інтегративність природничих наук та інших галузей як стрижневий принцип; опанування науки як діяльності та процесу пізнання; формування цілісної природничо-наукової картини світу; зміст має формуватися на стрижневих фундаментальних поняттях, теоріях, концепціях; антропоцентризм як ключовий принцип діяльності людини та середовищем проживання; розуміння тенденцій у розвитку технологій, виробництва, економіки; формування цілісного світогляду у зв’язку з іншими галузями знань. На основі сформульованих принципів пропонується концепція формування модельного інтегрованого природничого курсу академічного спрямування та напрями подальших досліджень цієї теми