Repository of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia
Not a member yet
9416 research outputs found
Sort by
Therapeutic potential of mesenchymal stromal cells on morphological parameters in the hippocampus of rats with brain ischemia-reperfusion modeling
No full textIschemic stroke is an extremely important pathology with high mortality, in which more than 50 % of patients with occlusion of the main vessels remain disabled, despite early reperfusion therapy by thrombolysis or thrombectomy. As part of the regenerative strategy, stem cell transplantation in ischemic stroke became a new impetus. Cell therapy with the use of mesenchymal stromal cells demonstrated encouraging results regarding endogenous mechanisms of neuroregeneration in response to ischemic damage to brain structures. The aim of the research is to study the influence of mesenchymal stromal cells of various genesis, lysate of mesenchymal stromal cell sobtained from Wharton's jelly umbilical cord and citicoline on the dynamics of morphological changes in the hippocampal CA1 region of rats with acute cerebral ischemia-reperfusion according to light microscopy and micromorphometry data. The experiment was carried out using 200 male Wistar rats, which were subjected to ischemia-reperfusion by reversible 20-minute bilateral occlusion of the internal carotid arteries. Animals with modeled pathology were intravenously transplanted with mesenchymal stromal cells of various genesis (from Wharton's jelly of the human umbilical cord, human and rat adipose tissue), and rat embryonic fibroblasts, lysate of mesenchymal stromal cells and citicoline were injected. Histological analysis of rat brain sections was performed on the 7th and 14th day of the experiment. Statistical analysis was performed using "Statistica 6.0" (StatSoft® Snc, USA). The significance of differences was assessed using the Student's t-test and the nonparametric Mann-Whitney U test. During the study, it was found that modeled ischemia-reperfusion in rats caused almost complete degeneration of the structure of the pyramidal layer of hippocampal CA1 region, gave uniformity to the structure of the radiant layer, infiltration of microglia, contributed to the disruption of the arrangement of apical dendrite bundles and narrowing of blood vessels as a result of perivascular edema. Also, the modeled pathology reduced the total number of neuronal nuclei in the hippocampal CA1 area, the overwhelming majority of which had signs of pathological changes. Transplantation of mesenchymal stromal cells of various origins, lysate of mesenchymal stromal cell sand citicoline contributed to a significant increase in the number of neuronal nuclei in the hippocampal CA1 zone and nuclei that did not undergo pathological changes. The most positive effect was found in the transplantation of mesenchymal stromal cells from human Wharton's jelly-derived cells. Thus, both in the subacute and recovery periods of ischemic stroke in rats, the transplantation of human Wharton's jelly-derived mesenchymal stromal cells was significantly surpassed the reference drug citicoline in its ability to reduce the number of pathologically changed nuclei by 1.5 times (p<0.05).At the same time, the number of pathologically unchanged nuclei significantly exceeded the number of nuclei with signs of karyorrhexis and karyopyknosis, so it would bead visable to use mesenchymal stromal cells of various genesis, lysate or citicoline in conditions of acute cerebral ischemia-reperfusion, taking into account their ability to reduce the volume of the infarct. In the future, an injectable drug will be created from the most effective culture of mesenchymal stromal cells in terms of cerebroprotective properties for cell therapy of patients with acute ischemic stroke
Результати хірургічного лікування хронічного панкреатиту з високим ризиком розвитку раку підшлункової залози
No full textObjective. To analyze the results of surgical treatment of patients with pancreatic insufficiency and a high risk of developing pancreatic cancer.
Materials and methods. The study included 39 patients treated in 2019–2023. In 20 (51%) patients, it was difficult to clearly differentiate between chronic pancreatitis and pancreatic cancer. In 19 (49%) patients, the diagnosis of chronic pancreatitis was not in doubt. All patients with complicated forms of chronic pancreatitis and suspected pancreatic tumor underwent a set of laboratory tests, and routine screening methods of instrumental diagnostics were used. In addition to standard methods of examination, the levels of matrix metalloproteinases and tissue inhibitor of metalloproteinases in the blood plasma were studied.
Results. The method of intraoperative multiple biopsy, improved by us, was an obligatory component of surgical care for a clear differential diagnosis of chronic pancreatitis and pancreatic cancer. In the presence of complicated chronic pancreatitis, during surgery, the biopsy was taken using a special punch instrument that resembles a pen, along the entire length of the main pancreatic duct along the upper and lower edges of the dissection in a checkerboard pattern. There were no complications of punch biopsy. Of the 20 patients in whom it was not possible to clearly differentiate between chronic pancreatitis and pancreatic cancer, 12 (60%) were diagnosed with diabetes mellitus. The characteristic changes in the pancreatic tissue gave grounds for performing extended resection interventions in these patients. In the remaining 8 (40%) patients without morphological changes inherent in malignancy, Whipple operation (2), longitudinal pancreaticoduodenectomy (2), Frey operation (2), and our proposed central pancreatic resection with preservation of the left anatomical segment (2) were performed. Drainage and resectional surgical interventions were performed in 19 (49%) patients with complicated forms of chronic pancreatitis. After radical surgical interventions for pancreatic cancer, 1 patient developed gastrostasis, and on the 11th day he underwent a relaparotomy with reconstruction of the gastroenteroanastomosis, and on the 30th day a subhepatic abscess was diagnosed in 1 patient, who underwent drainage with a subcostal mini–access with a positive effect. In 2 patients, after left–sided pancreatic resection, subdiaphragmatic abscesses were diagnosed on the left, they were treated minimally invasively with punctures and drainage under ultrasound control. Multiple organ failure occurred in 1 patient after surgery for internal pancreatic fistula, infected ascites as a complication of neglected chronic pancreatitis. The patient died. Infection of the median laparotomy wound occurred in 4 patients, and healing was achieved by controlled primary tension. Class B pancreatic fistulas occurred in 3 patients: 2 – after left–sided pancreatic resection, 1 – after longitudinal pancreaticoduodenostomy. In 1 patient, a class C permanent pancreatic fistula was formed after a combined (resection and drainage) intervention. Relaparotomy, subtotal resection with Roux–en–Y loop closure was performed.
Conclusions. Morphological changes in the pancreatic tissue in chronic pancreatitis in combination with diabetes mellitus, corresponding to the development of PanIN, are direct predictors of adenocarcinoma. Multiple intraoperative pancreatic biopsies are effective in verifying pancreatic malignancy. Pre– and intraoperative diagnostics make it possible to optimize the surgical treatment of complicated forms of chronic pancreatitis and prevent the development of postoperative pancreatic fistula
Навчальна практика з технології ліків
No full textУ методичних рекомендаціях викладено загальні положення, мету та завдання практики, перелік фахових компетентностей та програмних результатів навчання, варіанти індивідуальних завданнь для виконання під час проходження практики та питань до диференційованого заліку
Клініко-епідеміологічні та патогенетичні особливості перебігу множинного склерозу у пацієнтів з коморбідним первинним головним болем
Get PDFУ дисертаційній роботі представлені сучасні погляди коморбідності множинного склерозу (МС) з первинним головним болем, епідеміологія та клінічні особливості перебігу, а також проаналізовано нейрофізіологічні показники інтракортикального інгібування та фасилітації серед пацієнтів з різними типами перебігу МС та коморбідним первинним головним болем
Аналіз лікарських призначень пацієнтам з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в умовах стаціонару
No full textМета: аналіз лікарських призначень пацієнтам з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДК) в умовах стаціонару, визначення відповідності лікування чинним Протоколам лікування. Матеріали та методи: 102 історії хвороби, листи лікарських призначень, гастроентерологічне відділення Клінічної обласної лікарні імені М. І. Пирогова, Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Пептична виразка шлунку та дванадцятипалої кишки у дорослих і дітей», Державний формуляр лікарських засобів України, номенклатура лікарських засобів (ЛЗ) для лікування ВХДК; статистичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, графічний і математико-статистичні методи. Результати дослідження. У результаті проведеного дослідження був проведений аналіз лікарських призначень хворим з ВХДК на базі гастроентерологічного відділення Клінічної обласної лікарні імені М. І. Пирогова. За період 1 рік 3 місяці було проліковано 102 пацієнти з основним діагнозом ВХДК. За отриманими даними з історій хвороб, найчастіше хворіли чоловіки (94 %) віком 30-40 років. Середня тривалість перебування в стаціонарі становила 5 днів. Найчастішими супутніми захворюваннями є панкреатит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) (неерозивна, ендоскопічно позитивна), гепатит, дуоденальний рефлюкс жовчі, дисфункція сфінктера Одді (панкреатичний тип). Для патогенетичного та симптоматичного лікування були призначені 2 групи ЛЗ за АТХ-класифікацією: група А – ЛЗ, що впливають на травну систему та обмін речовин (71,43 %) та група J – Протимікробні лікарські засоби для системного використання (28,57 %). З-поміж країн-виробників переважали препарати іноземного виробництва – 62,4 %. За досліджуваний період лікарями було призначено 63 діючі речовини за міжнародною непатентованою назвою (МНН) та 109 ЛЗ за торговою назвою (ТН). Відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу кількість МНН складає 18, за ТН – 39 ЛЗ, до Державного формуляру увійшли 48 МНН – 80 ТН. За досліджуваний період було призначено 24 ЛЗ за ТН для патогенетичного (ерадикаційна терапія) та 18 ЛЗ за ТН для симптоматичного лікування. Призначення ЛЗ для патогенетичного та симптоматичного лікування науково обґрунтоване і входить до чинної нормативної документації щодо забезпечення хворих з ВХДК. Для проведення ерадикаційної терапії препаратами-лідерами були: Омепразол (66 призначень), Де-нол (55 призначень), Езонекса (29 призначень), Контролок (26 призначень), Пілобакт Нео (24 призначень). Для запобігання дисбіозу найчастіше призначались Ентерол (8 призначень), Ентерожерміна форте (7 призначень); для полегшення симптомів ВХДК – Мебсин ретард (24 призначення), Тримспа (19 призначень), Неоспастил (17 призначень). Висновки. Отже, фармацевтичне забезпечення в умовах стаціонару є доцільним та відповідає чинним Протоколам лікування
Характеристика експресії моноклональних антитіл в період формування крайового та грудного ядер
No full textIntroduction. Despite the number of conducted studies, the study of intrauterine development of the spinal cord does not lose its relevance. It is one of the structures of the central nervous system, which ensures the interconnection of the structures of the human body with the brain. Also, it provides the transmission of all types of sensitivity and motor impulses. In addition, there was an opportunity to compare recently obtained data with data from ten years ago and perform further in-depth analysis. The study of embryogenesis makes it possible to identify the causes and mechanisms of birth defects of the spinal cord, which is important for the development of their diagnosis, treatment and preventive measures methods. Immunohistochemical methods play the main role, and are important for progress in medicine and biology, as they allow researchers to accurately and specifically study changes in tissues. Object and research methods. 134 preparations of human embryos and fetuses aged from 6-7 to 39-40 weeks of intrauterine development were studied using the immunohistochemical method. Monoclonal antibodies from the company “DacoCytomation” (Denmark) were chosen for the study: vimentin, synaptophysin, Ki-67, CDX2, S-100. The results. The 5-6th week of gestation is characterized by active proliferation processes, which is why a strong expression of Ki-67 was observed. In the future, the proliferation processes gradually fade away, which is directly proportional to the expression of Ki-67. As for S-100, in the embryonic period the expression is weakly expressed and begins to increase and is noted as strong from the 14-15th week of gestation. As for vimentin and CDX-2, they are characterized by strong expression at the end of the embryonic period. Conclusions. Based on the results of immunohistochemical methods, it was found that before the end of the period of intrauterine development, the expression of Ki-67 is weak, and vimentin and CDX-2 are completely absent. Instead, the expression of S-100 and synaptophysin in the studied nuclei is alternately relatively strong
Approaches to teaching foreign languages to students with different levels of language background
No full textЦя стаття фокусується на вивченні особливостей професійної англійської мови в медичних закладах вищої освіти. Здійснено аналіз новітніх методів, спрямованих на підготовку медичних студентів до використання англійської мови у професійній діяльності, враховуючи різний рівень їхньої підготовки та ролі викладача у цьому процесі. Основний акцент зроблено на інтеграції вивчення мови з медичними дисциплінами та важливості використання англійської мови у медичній практиці.
У статті розглядаються різноманітні інтерактивні методи навчання, які спрямовані на поліпшення комунікативних навичок студентів під час вивчення професійної англійської мови в медичних закладах вищої освіти, а саме рольові ігри, групові дискусії та проєкти, симуляція медичних ситуацій, вправи на знання медичної термінології.
У статті також розглядаються проблеми подолання бар’єрів під час спілкування англійською мовою, роль міжкультурної комунікативної компетенції. Особливу увагу приділено питанню вивчення медичної термінології та необхідності її правильного використання в професійному медичному контексті
Нудота та блювання під час вагітності. Надмірне блювання вагітних
No full textНудота та блювання під час вагітності (НБВ) трапляється у 80 % вагітних жінок й характеризується різним ступенем тяжкості симптомів, які зазвичай починаються на 5-6 тижні вагітності, можуть спричинити значні емоційні, психологічні, фізичні та фінансові витрати для жінок та їхніх родин. До 90% вагітних жінок відчувають лише ранкову нудоту. Інші дослідження вказують, що приблизно від 27 % до 30 % жінок відчувають позиви на блювання, тоді як
блювання може спостерігатися у 28-52 % усіх вагітних. Для більшості з них достатньо превентивного лікування для запобігання переходу НБВ у тяжкий варіант патології та надмірне блювання вагітних (НмБВ), яке уражає 0,6-3,2 % вагітних жінок. На сьогодні в Україні не створений загальний доступ до статистичної інформації до випадків НБВ та НмБВ. НмБВ асоціюється з різноманітними метаболічними порушеннями (вуглеводне виснаження,
зневоднення або електролітний дисбаланс), тяжкі симптоми НмБВ спричиняють серйозне психосоціальне навантаження, що призводить до депресії, тривоги та навіть до завершення вагітності. НБВ та НмБВ є одними з найчастіших показаннь для госпіталізації серед вагітних жінок у першому триместрі, причому типова
тривалість перебування у стаціонарі становить від трьох до чотирьох днів. Існують відмінності у лікуванні жінок з проявами НБВ та НмБВ, що може призвести до нерозуміння оцінки ступеня тяжкості стану, варіантів лікування і подальшого ведення вагітності
Особливості емоційного стану студентів молодших курсів закладу вищої медичної освіти в динаміці навчального процесу та шляхи його корекції
No full textВиклики сьогодення збільшують вимоги до особистості, що може стати причиною високої невротизації суспільства. Формування неврозу залежить від особистісних особливостей людини, толерантності до зовнішніх впливів, рівня пристосувальних можливостей організму. Згідно твердженням науковців, невротизація – це стан емоційної нестабільності. У статті висвітлено питання емоційної лабільності студентської молоді протягом навчання в вищому медичному закладі, встановлено взаємозв’язок між рівнем невротизації та фізичним здоров’ям, а також оцінено ефективність авторської психокорекційної програми "Оптимізація психофізіологічних ресурсів організму". Згідно результатів дослідження більшість студентів мали середній, нижче середнього та низький рівні фізичного здоров’я. На вихідному етапі дослідження низький рівень невротизації мали 50% дівчат та 72,7% юнаків з середнім рівнем фізичного здоров’я, 31,8% дівчат та 41,4% юнаків з нижче середнього і 19% дівчат та 37,% 5 юнаків з низьким рівнями фізичного здоров’я. Середній рівень невротизації реєструвався у 40% дівчат та 27,3% юнаків з середнім рівнем фізичного здоров’я, у 54,5% дівчат та 48,3% юнаків з нижче середнього і у 57,1% дівчат та 53,1% юнаків з низьким рівнямифізичного здоров’я. Високий рівень невротизації мали 10% дівчат з середнім рівнем фізичного здоров’я, 13,6% дівчат та 10,3% юнаків з нижче середнього і 23,8% дівчат та 9,4% юнаків з низьким рівнями фізичного здоров’я. В ході дослідження рівень невротизації коливався – зі зниженням рівня фізичного здоров’я студентів підвищувався рівень невротизації (р<0,01; р<0,05). Період здачі іспитів негативно вплинув на емоційну сферу молодого організму, посилюючи емоційну лабільність. Особливо емоційно нестабільними виявилися дівчата як при звичайних навчальних навантаженнях, так і при розумових перенавантаженнях (р<0,05; р<0,01). Авторська психокорекційна програма допомагає студентам адекватно реагувати на різні ситуації, підлаштовуватись під обставити, ефективно взаємодіяти з оточуючими та досягати поставлених цілей
Brain morphometry and short-term stroke outcome
No full textAim: The aim of the research was to investigate associations between brain morphometric changes and short-term stroke outcome.
Materials and Methods: In this study, 294 patients with acute stroke were enrolled. All participants underwent magnetic resonance imaging (MRI) and computed tomography (CT) assessment as well as clinical-neurological and cognitive testing. Results: In the multivariable regression analysis, bicaudate index (OR = 1.3; 95 % CI 1.1 - 1.7, p=0.018) and ventricular index (OR = 0.7; CI 0.5 - 0.9, p=0.005)
were associated with an unfavourable short-term stroke outcome. The univariable regression analysis revealed significant associations between mini-mental state examination scale score (MMSE) and width of the longitudinal cerebral fissure in the anterior part of the frontal lobes (FI) (b -0.8, 95% CI -1.6 – -0.1, p=0.037) as well as width of the cerebral fissure in the area of the skull vault (SW) (b -0.9, 95% CI -1.8 – -0.1, p=0.023). In the multivariable regression model bicaudate index was associated with MMSE score (b coefficient (b) = -1.2; 95 % CI -2.1 – -0.3, p = 0.011)