Repository of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia
Not a member yet
9416 research outputs found
Sort by
Main methodological aspects of determining the chewing efficiency
Get PDFThis paper presents a review of the scientific literature on the problem of determining and evaluating masticatory efficiency using various devices and methods and taking into account the factor of sexual dimorphism and age heterogeneity in dentistry.
The purpose of our work is to analyze the existing data on methods for determining and assessing chewing efficiency, in particular, bite force and chewing pressure in people of different ages and genders. We conducted a systematic review and analysis of the literature with a depth of 10 years based on PubMed, Google Scholar, ScienceDirect, Scopus, Web of Science, UpToDate databases. Combinations of the following keywords were used to search for information: Dental prescale, prescale film, masticatory performance, occlusal contact, mastication, pressure, which were further processed. The solution of the problem of determining and evaluating masticatory efficiency is of direct practical importance for orthopedic and orthodontic treatment, and scientific and practical interest in solving this problem is observed in such fields as human anatomy and physiology, nutrition and pharmacology. Bite force and chewing pressure are studied using various measurement methods: gnathodynamometry; electromyography; muscle sedation with appropriate drugs to determine chewing efficiency; use of strain gauges to determine electrical resistance, fibre optic Bragg gratings, piezoelectric pressure transducers; occlusion. However, the results of our literature analysis revealed the absence of a structured approach to comparing different methods for determining indicators of masticatory function. In addition, standard basic parameters of chewing efficiency are needed to diagnose dentition anomalies depending on age and gender, location and side of the teeth, type of equipment and ethnicity
Модернізація викладання клінічної анатомії у медичних закладах вищої освіти України
No full textНабуття Україною статусу кандидата в члени Європейського Союзу (ЄС) передбачає уніфіковані стандарти освіти серед держав – членів ЄС для визнання професії лікаря. Упровадження кредитно-трансферної системи в український навчальний простір передбачає суттєве вдосконалення освітнього процесу відповідно до вимог законодавства України у сфері освіти, адаптацію нормативно-правової бази та викладання навчальних дисциплін вищої медичної
освіти в начальних закладах до міжнародних стандартів та стандартів якості Всесвітньої федерації медичної освіти, яка розробила глобальні стандарти для підвищення якості медичної освіти. Перегляд стандартів 2020 р. дає можливість вищим навчальним закладам створити власну версію базових стандартів відповідно до національних традицій. При цьому є можливість перейняти на державному рівні найкращі західні навчальні
технології і адаптувати їх до вітчизняного процесу викладання навчальних дисциплін. Разом із тим у складний період воєнного стану освітній процес потребує нових підходів до оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками, використання міжнародних освітніх платформ. Нами проведено порівняльний аналіз основних напрямів та підходів до викладання клінічної анатомії в університетах Північної Америки, Євросоюзу та України. Матеріалом для аналізу викладання анатомії стали доступні навчальні плани, навчальні програми, підручники, атласи
і посібники з анатомії університетів Північної Америки, Євросоюзу та України
Метод цифрової обробки ультразвукового зображення на прикладі дослідження стану кульшового суглоба
No full textMedical and biological images have different physical natures. A person-operator can perceive them in different ways. Therefore, an important task is the adaptation of the image processing process to a specific user, that is, to a narrow task that is solved by the consumer of information. It is often not enough to present an object to an observer with the help of an ideal display system, since the information required for image analysis in order to search and identify objects, the determination of various quantitative characteristics can be manifested only as a result of digital processing. Based on the above, the paper proposes an automated method for extracting the contours of ultrasound images using the example of studying the state of the hip joint. This method makes it possible to construct conventional lines on the image of the hip joint in an automated mode with minimal expenditure of resources and subsequently to calculate the values of certain angular indicators, and using known methods of studying the condition of the hip joint, to estimate its degree of dysplasia. By automating the process, the reliability of diagnostics can be increased
Динаміка редукції діаметру стегнового сегменту великої підшкірної вени у пацієнтів після ендовенозної лазерної коагуляції
Get PDFВплив інфузійних розчинів на об’єм циркулюючої крові при різних шляхах введення у тварин
Get PDFВибір розчину для проведення стартової інфузійної терапії для відновлення об’єму циркулюючої крові (ОЦК) є предметом дискусії протягом багатьох років. Метою нашого дослідження було порівняння впливу різних шляхів введення інфузійних розчинів на ОЦК. Дослідження проведено на 250 щурах масою 200–260 г та віком 3-4 міс. Тварини були народжені від різних самиць. Вимірювали динаміку концентрації барвника нейтрального червоного у перфузаті шлунка при використанні 0,9%-го розчину натрію хлориду та 10%-го розчину альбуміну, які вводили трьома різними шляхами. Встановлено, що внутрішньовенне введення ізотонічного розчину на 60-й хвилині експерименту зменшувало концентрацію водного розчину нейтрального червоного в перфузаті шлунка на 35%, а розчину альбуміну – на 22% щодо контролю. Це свідчить про приріст ОЦК. При введенні розчину натрію хлориду внутрішньокістково концентрація розчину нейтрального червоного вірогідно зменшувалася на 33% на 45-й хвилині та на 44% на 60-й хвилині. Натомість при дії розчину альбуміну ОЦК зменшився в ці терміни на 22 і на 41% відповідно, але не достовірно відносно контролю. Отже, використання цих розчинів спричиняє збільшення ОЦК у дослідних тварин як при введенні внутрішньовенно, так і внутрішньокістково, тобто має подібні гемодинамічні ефекти. Заочеревинний шлях введення не довів свого впливу на зміни ОЦК
Cefepime-taniborbactam in complicated urinary tract infection
Get PDFCarbapenem-resistant Enterobacterales species and multidrug-resistant Pseudomonas aeruginosa are global health threats. Cefepime –taniborbactam is an investigational β-lactam and β-lactamase inhibitor combination with activity against Enterobacterales species and P. aeruginosa expressing serine- and metallo-β-lactamases. METHODS In this phase 3, double-blind, randomized trial, we assigned hospitalized adults with complicated urinary tract infection (UTI), including acute pyelonephritis, in a 2:1 ratio to receive intravenous cefepime–taniborbactam (2.5 g) or meropenem (1 g) every 8 hours for 7 days; this duration could be extended up to 14 days in case of bacteremia. The primary outcome was both microbiologic and clinical success (composite success) on trial days 19 to 23 in the microbiologic intentionto-treat (microITT) population (patients who had a qualifying gram-negative pathogen against which both study drugs were active). A prespecified superiority analysis of the primary outcome was performed after confirmation of noninferiority. RESULTS Of the 661 patients who underwent randomization, 436 (66.0%) were included in the microITT population. The mean age of the patients was 56.2 years, and 38.1%
were 65 years of age or older. In the microITT population, 57.8% of the patients had complicated UTI, 42.2% had acute pyelonephritis, and 13.1% had bacteremia. Composite success occurred in 207 of 293 patients (70.6%) in the cefepime–taniborbactam group and in 83 of 143 patients (58.0%) in the meropenem group. Cefepime–taniborbactam was superior to meropenem regarding the primary outcome (treatment difference, 12.6 percentage points; 95% confidence interval, 3.1 to 22.2; P=0.009). Differences in treatment response were sustained at late follow-up (trial days 28 to 35), when cefepime–taniborbactam had higher composite success and clinical success. Adverse events occurred in 35.5% and 29.0% of patients in the cefepime–taniborbactam group and the meropenem group, respectively, with headache, diarrhea, constipation, hypertension, and nausea the most frequently reported; the frequency of serious adverse events was similar in the two groups.
CONCLUSIONS Cefepime–taniborbactam was superior to meropenem for the treatment of complicated UTI that included acute pyelonephritis, with a safety profile similar to that of meropenem. (Funded by Venatorx Pharmaceuticals and others; CERTAIN-1 ClinicalTrials.gov number, NCT03840148.
Subungual exostosis of fingers in pediatric practice: clinic, diagnosis, treatment
Get PDFПіднігтьовий екзостоз — досить рідкісна доброякісна хрящоутворююча пухлина з кістково-хрящовою проліферацією, що уражує дистальні фаланги пальців стопи (частіше (80%) І пальця) або кисті, яка характеризується тривалим ростом. Наявність піднігтьового екзостозу значно погіршує якість життя пацієнтів за рахунок серйозного впливу на носіння взуття, ходьбу та повсякденну поведінку. Етіологія та патогенез піднігтьового екзостозу чітко не визначені, однак до факторів ризику виникнення патології традиційно відносять травматичні пошкодження (реактивна метаплазія), хронічні інфекції, пухлини, спадкові аномалії та активацію хрящової кісти.Мета — висвітлити особливості методів діагностики, лікування патології екзостозів пальців у педіатричній практиці на основі джерел літератури та власного досвіду.Описаний клінічний випадок з екзостозом І пальця стопи показує типову клінічну картину екзостозу з типовою гістологічною будо-вою. Радикальне вирішення проблеми кісткового об’ємного утворення, яке провокувало больовий синдром, із накладанням окремих вузлових швів на рану значно скорочує термін загоєння рани і створює гарний косметичний ефект.Висновки. На відміну від клінічних скарг, рентгенологічні ознаки піднігтьового екзостозу мають малопомітні дані внаслідок наявності виразного рентгенконтрастного прошарку у вигляді своєрідного «ковпачка». З метою деталізації патологічного утворення іноді реко-мендують комп’ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію. Диференційний діагноз піднігтьового екзостозу проводять із піогенною гранульомою, піднігтьовою вірусною бородавкою, врослим нігтем, гломусною пухлиною, пухлиною Кенена (ангіофібро-мою), кератоакантомою, раком нігтьового ложа, амеланотичною пухлиною, меланомою, остеохондромою, вкритою гіаліновим хря-щем, на відміну від піднігтьового екзостозу, для якого притаманне фіброхрящове покриття, гемангіолімфангеомою та гломус-ангіо-мою (пухлиною Барре–Массона), хворобою Nora тощо. Консервативне лікування не ефективне. Хірургічне висічення піднігтьового екзостозу сьогодні вважають методом вибору та можуть супроводжувати реконструкцією нігтьового ложа. Успіх лікування в разі про-ведення хірургічної резекції становить близько 95%, при 5% частоті рецидивів.Дослідження виконано за принципами Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дитини.Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів
Фонд рідкісних і цінних видань як джерело історико-книгознавчих досліджень
No full textУ статті викладено ретроспективний аналіз книжкової спадщини, збереженої у фондовому зібранні Наукової бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова (далі – Наукова бібліотека ВНМУ), з акцентом на аналіз відповідних документів. Висвітлено значення провенієнцій як історичного джерела у дослідженні бібліотечних фондів
«Її Господь послав не випадково…» – під таким девізом відбувся вечір пам’яті Олександри Бурбело
Get PDFFeatures of clinical symptoms and possibilities of early diagnosis of acute pancreatitis in pregnant women
Get PDFТрадиційні методи діагностики гострого панкреатиту (ГП) у вагітних не відрізняються від діагностичних критеріїв у невагітній популя-ції. Натомість фізіологічні зміни під час вагітності та схожість клінічних проявів захворювання з низкою ускладнень перебігу вагітності асоціюються з труднощами діагностування, пізнім встановленням діагнозу та погіршенням результатів лікування.Мета — проаналізувати діагностичну цінність критеріїв встановлення діагнозу ГП у вагітних жінок.Матеріали та методи. Обстежено 123 вагітні віком від 18 до 42 років у терміні гестації від 12 до 37 тижнів із ГП: І (контрольна) група — 62 вагітні з використанням традиційних методів діагностики; ІІ (основна) група — 61 вагітна з використанням розробленого діагностично-лікувального алгоритму. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».Результати. Встановлено, що тріада клінічних симптомів ГП (типовий «панкреатичний» біль; нудота та блювання, паралітична кишко-ва непрохідність) виявлялася лише у 29% вагітних. Частота безбольових форм ГП становила 29,1%. Діагностична чутливість і специ-фічність лейкоцитозу крові для ГП у вагітних дорівнювали 75,8% та 54,8%, підвищення рівня сироваткової амілази в 3 рази віднос-но верхньої межі норми — 74,2% та 68,7%, ліпази — 77,4% та 90,3%, відповідно. Характерні для ГП сонографічні зміни протягом 1-ї доби з моменту маніфестації захворювання спостерігалися у 48,4% вагітних. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в ІІ групі дало змогу в 100% випадків виявити ГП на ранній стадії захворювання.Висновки. Рання діагностика ГП у вагітних жінок за допомогою загальноприйнятих діагностичних критеріїв можлива не більше ніж у 48,8% випадків, що свідчить про необхідність її удосконалення в цієї категорії пацієнтів.Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним коміте-том зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Ключові слова: гострий панкреатит, діагностика, вагітніст