Repository of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia
Not a member yet
9416 research outputs found
Sort by
Стратегії розвитку комунікативних та соціокультурних компетенцій у здобувачів вищої освіти в процесі викладання іноземних мов
No full textМodernization of teaching pathological anatomy in the context of medical education reform
No full textReforming medical education requires updating approaches to teaching fundamental disciplines, in particular pathological anatomy. Traditional teaching methods, based mainly on passive perception of information, are increasingly giving way to interactive technologies aimed at actively involving students in the learning process. The modern development of digital technologies, in particular virtual microscopy, integrated online platforms for independent study of the material, as well as simulation techniques, allows to significantly improve the quality of teaching and the formation of practical skills in medical students. In addition, the combination of pathological anatomy with clinical disciplines
contributes to the understanding of the importance of morphological changes for the
diagnosis and treatment of diseases. However, the effective implementation of these
changes requires scientific justification and assessment of their impact on the training of future specialists. The purpose of this work is to analyze and evaluate modern methods of teaching pathological anatomy in the context of medical education reform, in particular, to determine the impact of interactive technologies on the level of material acquisition, the development of practical skills and critical thinking in students, as well as to assess the effectiveness of integrating pathological anatomy with clinical disciplines. The study revealed that the combination of traditional teaching methods with the use of digital resources, in particular virtual microscopes and platforms for distance learning, contributes to a better understanding of morphologial changes in tissues. The introduction of a problemoriented approach allowed students to analyze pathomorphological processes more deeply, which positively influenced the formation of their clinical thinking. The
experience of using team learning has shown its effectiveness in developing
communication skills and the ability to make collective decisions when analyzing
pathohistological cases. It was also found that the integration of pathological anatomy with clinical disciplines increases its significance for students and contributes to the formation of interdisciplinary thinking. Additionally, the effectiveness of the implementation of individualized learning trajectories was assessed, which allow students to independently choose the pace and methods of learning the material, in particular through the use of adaptive educational technologies. The results of the analysis show that the combination of classroom lessons with virtual laboratories and multimedia lectures increases the level of mastery of complex pathomorphological concepts. The introduction of clinical case
modeling and work with electronic pathohistological databases contributes to the
formation of diagnostic analysis skills, which is an important stage in preparing students for practical medical practice. The results obtained confirm the need for further development of interactive methods of teaching pathological anatomy and their adaptation to modern challenges of medical education. The introduction of new educational technologies into the educational process requires a systematic approach, which includes a combination of traditional methods with modern digital tools, integration of academic disciplines and ensuring continuous feedback between students and teachers
Соціально-психологічний тренінг як засіб формування навичок конструктивного вирішення міжособистісних конфліктів у підлітковому віці.
No full textСтаття присвячена ґрунтовному теоретичному й практичному аналізу соціально-психологічного тренінгу (СПТ) як ефективного засобу формування в підлітків навичок конструктивного розв’язання міжособистісних конфліктів. Авторка розглядає підлітковий вік як критичний період інтенсивних фізіологічних, психологічних та соціальних змін, що супроводжується підвищеною конфліктністю у взаєминах з однолітками, батьками, педагогами та у романтичних стосунках. Спираючись на класичні й сучасні соціологічні та психологічні концепції, у роботі показано, що конфлікт може мати як деструктивні, так і конструктивні наслідки – залежно від обраних способів його врегулювання та рівня соціальної компетентності учасників
Psychological support for medical stuff: management solutions to reduce the level of emotional burnout
No full textУ статті досліджується проблема емоційного вигорання серед медичних працівників як один із ключових викликів сучасної системи охорони здоров'я. Аналізуються основні фактори, що спричиняють розвиток синдрому вигорання, зокрема високий рівень стресу, емоційне навантаження, надмірне робоче навантаження та брак соціальної підтримки. Особлива увага приділяється впливу пандемії COVID-19 на поглиблення цієї проблеми. Наведено огляд сучасних підходів до профілактики та подолання вигорання, серед яких психологічна підтримка, організаційні зміни, навчальні програми для медичних працівників та покращення умов праці. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до вирішення проблеми, що включає як індивідуальні, так і системні заходи для мінімізації негативних наслідків емоційного вигорання у сфері охорони здоров'я.
This article explores the issue of emotional burnout among healthcare professionals as one of the key challenges facing modern healthcare systems. The study examines the primary actors contributing to burnout syndrome, including high stress levels, emotional strain, excessive workload, and lack of social support. Particular attention is given to the impact of the COVID-19 pandemic, which has significantly intensified this problem. The paper provides an overview of contemporary approaches to burnout prevention and mitigation, emphasizing psychological support, organizational changes, educational programs for healthcare workers, and improvements in working conditions. The analysis highlights that addressing burnout requires a comprehensive approach that integrates both individual and systemic interventions. Such measures are essential for minimizing the negative consequences of emotional exhaustion in the healthcare sector. A well-structured strategy should incorporate mental health support, work-life balance policies, stress management training, and institutional reforms aimed at reducing excessive workloads. Furthermore, fostering a supportive work environment, ensuring adequate staffing, and promoting resilience-building initiatives can significantly enhance the well-being of medical professionals. In addition, interdisciplinary collaboration among healthcare administrators, psychologists, and policymakers is crucial in developing and implementing effective interventions to address burnout. The importance of early detection and continuous monitoring of burnout symptoms is also emphasized, as timely intervention can prevent long-term consequences such as decreased job performance, medical errors, and even workforce attrition. Advanced technologies, such as artificial intelligence-driven mental health assessments and digital wellness platforms, can play a role in identifying at-risk individuals and providing targeted support. Moreover, national healthcare policies should integrate structured burnout prevention programs to ensure sustainable and high-quality medical care. The study concludes that mitigating burnout is crucial not only for the health and efficiency of individual practitioners but also for the overall sustainability and quality of healthcare services. Developing evidence-based interventions, raising awareness about burnout prevention, and fostering
a culture of well-being in medical institutions are fundamental to addressing this pressing issue in global healthcar
Особливості телерентгенографічних характеристик верхніх дихальних шляхів у осіб юнацького віку з ортогнатичним прикусом без і з урахуванням типу обличчя
Get PDFУперше встановлено межі процентильного розмаху телерентгенометричних параметрів носоглотки, ротоглотки, гортаноглотки, м’якого піднебіння, язика та положення під’язикової кістки в українських юнаків (n=49, вік – від 17 до
21 років) і дівчат (n=76, віком – від 16 до 20 років) із ортогнатичним прикусом
без патології верхніх дихальних шляхів без та з урахуванням типу обличчя.
Між різними типами обличчя не встановлено достовірних або тенденцій
відмінностей величини цефалометричних параметрів носоглотки, ротоглотки та
гортаноглотки як в українських дівчат, так і в юнаків із ортогнатичним прикусом
без патології верхніх дихальних шляхів. Уперше встановлені виражені прояви
статевого диморфізму (більші значення в юнаків) величини нижнього ротоглоткового простору у представників без урахування типу обличчя на 13,8 %, з широким обличчям – на 11,6 % і з вузьким типом обличчя – на 15,9 %; а також
площі верхньої дихальної ділянки у представників без урахування типу обличчя
на 20,6 %, з дуже широким обличчям – на 21,2 %, з широким обличчям – на
21,6 % і з середнім типом обличчя – на 23,1 %
Анкетування як дієвий інструмент оцінювання якості освітнього процесу.
No full textВ останні роки заклади вищої освіти змушені працювати в суворих умовах військового стану. Такі потужні зовнішні фактори наклали вагомий відбиток на процес навчання. Вища медична освіта це неодмінне поєднання як теоретичної так і практичної складової у навчальному процесі. Якісна підготовка професіоналів медичної галузі цілком базується на ефективній моделі взаємодії та взаємозв’язку між керівництвом закладу освіти, викладами та здобувачами освіти. Прозорість та неупередженість оцінювання, якість дидактичного матеріалу, зрозумілість та чіткість критеріїв оцінювання хвилюють здобувача вищої освіти впродовж навчання. Високий рівень знань, умінь, навичок, ефективність засвоєння матеріалів, якість підготовки до об'єктивного структурованого клінічного іспиту та ліцензійних державних іспитів «Крок 1», «Крок 2», «Крок 3», безперервність освітнього процесу забезпечена взаємодією його учасників
Компетентністний підхід в організації навчання з латинської мови та медичної термінології
No full textВ публікації розглядаються компетентністні характеристики рівня щодо навчання та/або професійної діяльності здобувачів освіти спеціальності 222 «Медицина» з дисципліни «Латинська мова та медична термінологія»
Адаптація медичної освіти в Україні до викликів світового ринку праці
No full textВ Україні триває період реформ медичної освіти згідно стандартів Европейського Союзу, згідно Европейської Рамки цифрової компетентності освітян European Framework for the Digital Competence of Educators (DigCompEdu). Така модель освіти дозволяє використовувати гібридну модель, яка поєднала онлайн-освіту та особисте навчання. Досвід дистанційного навчання під час пандемії поставив таку форму здобуття професійних знань на перші позиції аналізу цифрових можливостей педагогічних працівників. З початком повномасштабного вторгнення рф сфера освіти в Україні перебуває в стані трансформації і потребує внесення певних коректив. Оскільки значна частина території країни знаходиться під прицільними обстрілами, частина інфраструктури навчальних закладів зруйнована чи знаходиться на окупованих територіях, можливим виходом може бути використання дистанційного навчання медицини за необхідності. Важливо пам'ятати про те, що якісна медична освіта з повноцінним розвитком клінічних знань майбутніх фахівців-медиків без «практичного» навчання неможливе
Дослідження частоти виникнення та ознак посттравматичного стресового розладу на етапі первинної медичної допомоги у військовослужбовців і вимушено переміщених осіб під час повномасштабного вторгнення
No full textАктуальність. Війна та її наслідки не лише виходять на перший план колективної й
національної свідомості кожного громадянина, але й, як стресовий фактор, призводять до емо-
ційного напруження та виснаження і є основним чинником стрес-асоційованих розладів, зокрема
посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Діагностика ПТСР ґрунтується на наявності
хоча б одного з симптомів: інтрузії, уникання, негативного настрою та когнітивних порушень,
гіперреактивності. Мета: дослідити частоту і тяжкість імовірного ПТСР серед пацієнтів, які
відвідують лікарні первинної медичної допомоги (ПМД), військовослужбовців і вимушено перемі-
щених осіб із застосуванням різних опитувальників. Матеріали та методи. Обстежено 90 осіб
(46 чоловіків і 44 жінки середнього віку 39,65 ± 13,93 року). Пацієнтів розподілили (по 30 осіб) на
три групи: І — військовослужбовці ЗСУ, які лікувались у КНП «ВМКЛ ШМД», ІІ — внутрішньо
переміщені особи, які вимушено проживають у м. Вінниці (ВПО), та ІІІ — контрольна: цивільні
мешканці м. Вінниці, які відвідували лікаря ПМД. Усім респондентам проводили анкетування за
шкалою тривоги Спілбергера — Ханіна, визначали ймовірність виникнення ПТСР, використовуючи
опитувальник для скринінгу ПТСР, затверджений МОЗ України 23.02.2024 р. № 1265, застосо-
вували шкалу для оцінки ПТСР згідно з класифікацією DSM-5 (PCL-5). Результати. Ймовірний
ПТСР частіше виявлявся у ВПО (83,33 % за шкалою скринінгу ПТСР і 56,67 % за шкалою PCL-5)
порівняно з військовослужбовцями (53,33 і 40,0 % відповідно) та цивільними особами (10,0 і 3,33 %
відповідно). Причому у ВПО переважали симптоми уникання (76,67 %), негативного пізнання
(76,67 %) та гіперзбудження (88,33 %), що підкреслює вагому роль емоційних реакцій і можливий
вплив на інші симптоми ПТСР. Встановлені кореляційні зв’язки (p < 0,05) між віком, статтю і
кількістю балів за шкалою PCL-5. Висновки. Ймовірний ПТСР можна успішно встановити за до-
помогою будь-якого інструменту (скринінгу ПТСР, PCL-5) з практично однаковою частотою, що
дозволяє виявити контингент осіб, які повинні бути направлені на додаткове обстеження щодо
підтвердження ПТСР із подальшим лікуванням цього стану
