DSpace at ZNU (Запорізького національного університету)
Not a member yet
15125 research outputs found
Sort by
Розвиток в учнів уміння застосовувати математичні методи під час розв’язування задач з фізики та астрономії
Кукулевська Я. В. Розвиток в учнів уміння застосовувати математичні методи під час розв’язування задач з фізики та астрономії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 014.08 "Середня освіта (Фізика та астрономія)" / наук. керівник А. М. Андрєєв. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 52 с.UA : Кваліфікаційна робота магістра «Розвиток в учнів уміння застосовувати математичні методи під час розв’язування задач з фізики та астрономії»: 52 с., 15 рис., 6 табл., 47 джерел. Об’єкт дослідження: освітній процес з фізики у закладах загальної середньої освіти. Предмет дослідження: методичні засади формування в учнів уміння застосовувати математичні методи під час розв’язування задач з фізики та астрономії. Метою роботи є розроблення методичних засад формування в учнів уміння застосовувати математичні методи під час розв’язування задач з фізики та астрономії. Методи дослідження: аналітичний, емпіричний, експериментальний. У роботі пропонується методики формування в учнів вміння застосовувати математичні методи під час розв’язування задач з фізики та астрономії. Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальному підтвердженні ефективності методичних засад цілеспрямованого формування в учнів уміння застосовувати математичні методи на всіх етапах розв’язування задач з фізики та астрономії. Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблені методичні засади та рекомендації щодо використання стандартного вигляду чисел та перетворення формул можуть бути використані в освітньому процесі з фізики та астрономії вчителями для підвищення якості знань учнів.EN : Master's thesis «Development of Students' Ability to apply Mathematical Methods when Solving Problems in Physics and Astronomy»: 52 pages, 15 figures, 6 tables, 47 references. The object of research: the educational process in physics in general secondary education institutions. The subject of the study: methodological principles of forming students' ability to apply mathematical methods when solving problems in physics and astronomy. The goal of the work is the development of methodological principles for forming students' ability to apply mathematical methods when solving problems in physics and astronomy. Research methods: analytical, empirical, experimental. The work proposes methods for forming students' ability to apply mathematical methods when solving problems in physics and astronomy. The scientific novelty of the obtained results lies in the theoretical substantiation, development, and experimental confirmation of the effectiveness of the methodological principles for the purposeful formation of students' ability to apply mathematical methods at all stages of solving problems in physics and astronomy. The practical significance of the research is determined by the fact that the developed methodological principles and recommendations on the use of scientific notation (standard form of numbers) and formula transformation can be used in the educational process in physics and astronomy by teachers to improve the quality of students' knowledge
Formation of positive attitudes regarding paternity in couples at the stage of pregnancy planning
Андрух О. О. Формування позитивних установок щодо батьківства у пар на етапі планування вагітності : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Н. О. Мосол. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 85 с.UA : Робота викладена на 85 сторінках друкованого тексту, містить 10 рисунків, 1 додаток. Перелік посилань включає 66 джерел. Об’єкт дослідження – батьківство як соціально-психологічний феномен. Батьківство є одним із найважливіших етапів життєвого шляху особистості, що передбачає глибоку особистісну трансформацію, формування нової соціальної ролі та відповідальності за розвиток і благополуччя дитини. В умовах сучасного суспільства, позначеного динамічними соціальними змінами, економічною нестабільністю та воєнним станом в Україні, питання усвідомленого батьківства набувають особливої ваги. Пари, які планують вагітність, стикаються з численними викликами: необхідністю узгодження життєвих планів, подоланням страхів і невизначеності, формуванням реалістичних уявлень про батьківство та готовністю до суттєвих життєвих змін. Формування позитивних установок щодо батьківства на етапі планування вагітності є виірішальним фактором який буде сприяти успішному входженню в батьківську роль. Збереження психологічного благополуччя пари та створення сприятливих умов для розвитку майбутньої дитини. Позитивні установки включають усвідомлене бажання мати дитину, емоційну готовність до батьківства, реалістичні очікування, впевненість у власних силах та здатність до конструктивної взаємодії з партнером у питаннях виховання. Водночас недостатня сформованість установок, суперечливі мотиви, високий рівень тривожності та конфліктність у стосунках можуть призводити до ускладнень як на етапі очікування дитини, так і в подальшому батьківстві. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному вивченні психологічних особливостей формування позитивних установок щодо батьківства у пар на етапі планування вагітності з урахуванням сучасного соціального контексту, зокрема воєнного стану в Україні. Вперше здійснено емпіричний аналіз взаємозв'язків між рівнем психологічної готовності до батьківства, характером батьківських установок, якістю партнерських стосунків та рівнем тривожності у пар на етапі планування.EN : The work is presented on 85 pages of printed text, contains 10 figures, 1 appendix. The list of references includes 66 sources. The object of the study is parenthood as a socio-psychological phenomenon. Parenthood is one of the most important stages of a person’s life path, which involves a deep personal transformation, the formation of a new social role and responsibility for the development and well-being of the child. In the conditions of modern society, marked by dynamic social changes, economic instability and martial law in Ukraine, the issues of conscious parenthood acquire particular importance. Couples planning a pregnancy face numerous challenges: the need to coordinate life plans, overcome fears and uncertainties, form realistic ideas about parenthood and be ready for significant life changes. The formation of positive attitudes towards parenthood at the stage of pregnancy planning is a decisive factor that will contribute to the successful entry into the parental role. Preservation of the psychological well-being of the couple and creation of favorable conditions for the development of the future child. Positive attitudes include a conscious desire to have a child, emotional readiness for parenthood, realistic expectations, self-confidence and the ability to constructively interact with a partner in matters of upbringing. At the same time, insufficiently formed attitudes, contradictory motives, a high level of anxiety and conflict in relationships can lead to complications both at the stage of expecting a child and in subsequent parenthood. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive study of the psychological features of the formation of positive attitudes towards parenthood in couples at the stage of pregnancy planning, taking into account the modern social context, in particular the martial law in Ukraine. For the first time, an empirical analysis of the relationships between the level of psychological readiness for parenthood, the nature of parental attitudes, the quality of partner relationships and the level of anxiety in couples at the planning stage was carried out
Communicative competence of the applicant for education as a component of the professional training of a psychologist
Вербицька Л. В. Комунікативна компетентність здобувача освіти як складова професійної підготовки психолога : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Л. І. Залановська. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 83 с.UA : Робота викладена на 83 сторінках друкованого тексту, містить 4 рисунки, 11 додатків. Перелік посилань включає 73 джерел. Об’єкт дослідження – процес формування комунікативної компетентності у здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Психологія». Сучасні умови вимагають посилення вимог до якості підготовки фахівців у психологічній сфері, а також до рівня їх професійних компетентностей та шляхів їх розвитку. Успіх професійної діяльності психолога залежить не лише від набутих знань і практичних навичок, а й від ефективності побудови взаємин із клієнтами, рівня професійно значущих особистісних якостей, серед яких особлива роль належить комунікативній компетентності. Розвиток комунікативної компетентності займає центральне місце в процесі підготовки майбутніх психологів. Багатогранність роботи практичного психолога передбачає низку вимог до його індивідуально-психологічних та професійних характеристик, зокрема щодо здатності ефективно здійснювати комунікацію. З огляду на сучасні виклики – пандемію, війни, міграцію, кліматичні зміни та інші кризові явища – тема комунікативної компетентності набуває особливої актуальності. Наукова новизна полягає у визначенні основних складових комунікативної компетентності психолога та розробці системи теоретично обґрунтованих психолого-педагогічних рекомендацій щодо формування комунікативної компетентності в умовах закладів вищої освіти.EN : The work is presented on 83 pages of printed text, contains 4 figures, 11 appendices. The list of references includes 73 sources. The object of the study is the process of forming communicative competence in higher education applicants in the specialty "Psychology". Modern conditions require increased requirements for the quality of training of specialists in the psychological field, as well as for the level of their professional competencies and ways of their development. The success of a psychologist's professional activity depends not only on the acquired knowledge and practical skills, but also on the effectiveness of building relationships with clients, the level of professionally significant personal qualities, among which communicative competence plays a special role. The development of communicative competence occupies a central place in the process of training future psychologists. The versatility of the work of a practical psychologist implies a number of requirements for his individual psychological and professional characteristics, in particular, the ability to communicate effectively. Given the current challenges – pandemic, war, migration, climate change and other crisis phenomena – the topic of communicative competence is gaining particular relevance. The scientific novelty lies in identifying the main components of a psychologist’s communicative competence and developing a system of theoretically grounded psychological and pedagogical recommendations for the formation of communicative competence in higher education institutions
Psychological features of the vitality of the military who were injured during the war
Жуліна Ж. В. Психологічні особливості життєстійкості військових, які зазнали поранень під час війни : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник М. І. Гречаник. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 110 с.UA : Робота викладена на 110 сторінках друкованого тексту, містить 2 рисунків, 15 таблиць. Перелік посилань включає 45 джерел. Об’єкт дослідження: психологічні механізми життєстійкості військовослужбовців, які зазнали поранень у зоні бойових дій. Воєнні дії на території України протягом останніх років призвели до значного зростання кількості військовослужбовців, які зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Фізичні травми неминуче супроводжуються психологічними наслідками, які можуть проявлятися у вигляді посттравматичних стресових реакцій, зниження адаптаційного потенціалу та погіршення загального психологічного стану. Життєстійкість як інтегральна особистісна характеристика відіграє ключову роль у процесі подолання наслідків бойових травм та відновлення психологічного благополуччя військовослужбовців. Вивчення психологічних особливостей життєстійкості військовослужбовців, які зазнали поранень, є надзвичайно актуальним завданням сучасної військової психології, оскільки дозволяє розробити ефективні стратегії психологічної реабілітації та супроводу цієї категорії осіб. Попри значний інтерес дослідників до проблеми психологічних наслідків бойових поранень, питання життєстійкості поранених військовослужбовців залишається недостатньо вивченим, що зумовлює необхідність проведення комплексного дослідження у цьому напрямку. Особливого значення набуває дослідження взаємозв’язків між посттравматичними стресовими реакціями та життєстійкістю, а також розробка програм психологічної роботи, спрямованих на підвищення життєстійкості військовослужбовців, які зазнали поранень під час війни. Наукова новизна: уперше обґрунтовано системну модель життєстійкості поранених військовослужбовців, що інтегрує когнітивно-емоційні, мотиваційні та поведінкові компоненти; емпірично доведено взаємозв’язок між рівнем життєстійкості, симптомами ПТСР і копінг-стратегіями.EN : The work is presented on 110 pages of printed text, contains 2 figures, 15 tables. The list of references includes 45 sources. The object of the study: psychological mechanisms of resilience of servicemen who were injured in the combat zone. Military operations in Ukraine in recent years have led to a significant increase in the number of servicemen who were injured in various degrees of severity. Physical injuries are inevitably accompanied by psychological consequences, which can manifest themselves in the form of post-traumatic stress reactions, reduced adaptive potential and deterioration of the general psychological state. Resilience as an integral personal characteristic plays a key role in the process of overcoming the consequences of combat injuries and restoring the psychological well-being of servicemen. The study of the psychological characteristics of resilience of wounded servicemen is an extremely urgent task of modern military psychology, as it allows developing effective strategies for psychological rehabilitation and support of this category of persons. Despite the significant interest of researchers in the problem of the psychological consequences of combat injuries, the issue of resilience of wounded servicemen remains insufficiently studied, which necessitates the need for comprehensive research in this area. Of particular importance is the study of the relationship between post-traumatic stress reactions and resilience, as well as the development of psychological work programs aimed at increasing the resilience of servicemen injured during the war. Scientific novelty: for the first time, a systemic model of resilience of wounded servicemen has been substantiated, integrating cognitive-emotional, motivational and behavioral components; The relationship between resilience levels, PTSD symptoms, and coping strategies has been empirically proven
Psychological Factors of Women's Leadership Development in the Frontline Territories of Ukraine
Журавель Н. М. Психологічні чинники розвитку жіночого лідерства на прифронтових територіях України : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Л. В. Остапенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 80 с.UA : Робота викладена на 80 сторінках друкованого тексту, містить 9 рисунків, 11 таблиць, 4 додатки. Перелік посилань включає 39 джерел. Об’єктом дослідження є жіноче лідерство в умовах прифронтових територій. Сучасний світ ставить перед українським суспільством численні виклики, пов’язані з соціально-політичними, економічними та військовими конфліктами. Особливо гостро ці проблеми проявляються в прифронтових територіях, де постійна нестабільність, високий рівень стресу та невизначеність створюють складні умови для життя, роботи та розвитку особистості. В таких умовах особливу увагу привертає роль жінки як лідера, здатної забезпечувати стабільність, підтримку та ефективну взаємодію в громадських і професійних колективах. Актуальність проблеми розвитку жіночого лідерства у прифронтових зонах зумовлена кількома факторами. По-перше, жінки в умовах конфліктних територій часто виконують одночасно соціальні, професійні та сімейні ролі, що створює високі психологічні навантаження і вимагає розвитку особистісної стійкості та ефективних управлінських навичок. По-друге, лідерські якості жінок у таких умовах стають ключовим чинником організації життєдіяльності громади, підтримки соціальної інтеграції, розвитку громадських ініціатив та адаптації до постійних змін. По-третє, наукове осмислення психологічних факторів, що сприяють формуванню та розвитку жіночого лідерства, дозволяє розробити ефективні програми підтримки та розвитку потенціалу жінок-лідерів у кризових умовах. Наукова новизна: розробка практичних рекомендацій і програм розвитку жіночого лідерства.EN : The work is presented on 80 pages of printed text, contains 9 figures, 11 tables, 4 appendices. The list of references includes 39 sources. The object of the study is women's leadership in frontline areas. The modern world poses numerous challenges to Ukrainian society related to socio-political, economic and military conflicts. These problems are especially acute in frontline areas, where constant instability, high levels of stress and uncertainty create difficult conditions for life, work and personal development. In such conditions, the role of women as leaders, capable of ensuring stability, support and effective interaction in public and professional groups, attracts special attention. The relevance of the problem of developing women's leadership in frontline areas is due to several factors. Firstly, women in conflict areas often perform social, professional and family roles simultaneously, which creates high psychological stress and requires the development of personal resilience and effective management skills. Secondly, the leadership qualities of women in such conditions become a key factor in organizing community life, supporting social integration, developing public initiatives and adapting to constant changes. Thirdly, the scientific understanding of psychological factors that contribute to the formation and development of women's leadership allows developing effective programs to support and develop the potential of women leaders in crisis conditions. Scientific novelty: development of practical recommendations and programs for the development of women's leadership
Psychological features of the development of constructive coping strategies of behavior of forcibly displaced persons
Івахненко І. В. Психологічні особливості розвитку конструктивних копінг-стратегій поведінки вимушено переміщених осіб : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Л. С. Іванова. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 66 с.UA : Робота викладена на 66 сторінках друкованого тексту, містить 10 таблиць, 3 додатка. Перелік посилань включає 47 джерел. Об'єкт дослідження – копінг-поведінка вимушено переміщених осіб. Вимушене переміщення осіб внаслідок певних факторів, у першу чергу військових дій та економічних мотивів, має в Україні певну історію. Можна стверджувати, що це явище як соціально-політичне слід розділяти на мігрантів та внутрішньо переміщених осіб. На ранніх етапах переселення копінг-поведінка часто має реактивний характер і спрямована переважно на зниження емоційної напруги та відновлення базового відчуття безпеки. З часом, у процесі стабілізації життєвої ситуації, можливе формування більш конструктивних стратегій, що базуються на усвідомленому осмисленні досвіду, пошуку сенсу, переоцінці життєвих орієнтирів та залученні соціальної підтримки. Необхідність заповнення зазначеної наукової прогалини та розроблення інтегративних психологічних підходів до підтримки ВПО визначає актуальність даної магістерської роботи, спрямованої на дослідження психологічних особливостей розвитку конструктивних копінг-стратегій поведінки у вимушено переміщених осіб. Наукова новизна полягає у виявленні чинників, які стимулюють перехід ВПО від переважно деструктивних до конструктивних стратегій поведінки.EN : The work is presented on 66 pages of printed text, contains 10 tables, 3 appendices. The list of references includes 47 sources. The object of the study is the coping behavior of forcibly displaced persons. Forced displacement of persons due to certain factors, primarily military actions and economic motives, has a certain history in Ukraine. It can be argued that this phenomenon as a socio-political one should be divided into migrants and internally displaced persons. In the early stages of resettlement, coping behavior is often reactive in nature and is aimed mainly at reducing emotional tension and restoring a basic sense of security. Over time, in the process of stabilizing the life situation, it is possible to form more constructive strategies based on conscious reflection on experience, searching for meaning, reassessment of life guidelines and attracting social support. The need to fill this scientific gap and develop integrative psychological approaches to supporting IDPs determines the relevance of this master's thesis, aimed at studying the psychological features of the development of constructive coping strategies in forcibly displaced persons. The scientific novelty lies in identifying factors that stimulate the transition of IDPs from predominantly destructive to constructive behavioral strategies
Influence of professional deformation of a psychologist on professional activity under martial law
Ігнатуша В. С. Вплив професійної деформації психолога на професійну діяльність в умовах воєнного стану : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник О. І. Іваницький. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 69 с.UA : Робота викладена на 69 сторінках друкованого тексту, містить 1 таблиця, 3 рисунків, 2 додатки. Перелік посилань включає 53 джерела. Об’єкт дослідження – професійна деформація психологів. Сучасні умови розвитку українського суспільства визначаються впливом повномасштабної війни, що розпочалася у 2022 році та спричинила глибокі трансформації у соціальній, економічній і психологічній сферах життя. Війна має значний деструктивний вплив на психічний стан населення, провокуючи різноманітні стресові, тривожні, депресивні та травматичні реакції. У цих умовах різко зростає потреба у кваліфікованій психологічній підтримці, що підвищує рівень професійного навантаження на практичних психологів та актуалізує проблему збереження їхнього психічного здоров’я. Особливого значення набуває феномен емоційного вигорання, який є одним із ключових проявів професійної деформації та безпосередньо впливає на ефективність роботи фахівця. Дослідження у сфері психологічної практики вказують, що вигорання призводить до зниження емпатії, втоми співчуття, ригідності мислення, професійного цинізму та зменшення відчуття компетентності. У період війни, коли психологи виконують критично важливі функції, наслідки професійної деформації можуть мати значний вплив як на якість надання допомоги, так і на особисте благополуччя фахівців. Актуальність дослідження посилюється тим, що проблема професійної деформації психологів у період воєнного стану в Україні ще недостатньо опрацьована у вітчизняній науці. Наявні праці стосуються здебільшого загальних аспектів вигорання та професійного стресу, тоді як специфічні механізми впливу війни, порівняння різних груп фахівців і емпіричні дані потребують подальшого вивчення. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі професійної деформації психологів у контексті воєнного стану, виявленні особливостей емоційного вигорання залежно від місця проживання та умов роботи, а також у визначенні ключових ризик-факторів і ресурсів стійкості фахівців допомагаючих професій під час війни.EN : The work is presented on 69 pages of printed text, contains 1 table, 3 figures, 2 appendices. The list of references includes 53 sources. The object of the study is the professional deformation of psychologists. The current conditions for the development of Ukrainian society are determined by the influence of the full-scale war, which began in 2022 and caused profound transformations in the social, economic and psychological spheres of life. The war has a significant destructive impact on the mental state of the population, provoking various stressful, anxiety, depressive and traumatic reactions. Under these conditions, the need for qualified psychological support is sharply increasing, which increases the level of professional workload on practical psychologists and actualizes the problem of preserving their mental health. The phenomenon of emotional burnout, which is one of the key manifestations of professional deformation and directly affects the effectiveness of a specialist's work, is of particular importance. Studies in the field of psychological practice indicate that burnout leads to a decrease in empathy, compassion fatigue, rigidity of thinking, professional cynicism, and a decrease in the sense of competence. During wartime, when psychologists perform critically important functions, the consequences of professional deformation can have a significant impact on both the quality of care and the personal well-being of specialists. The relevance of the study is enhanced by the fact that the problem of professional deformation of psychologists during martial law in Ukraine has not yet been sufficiently studied in domestic science. Existing works relate mostly to general aspects of burnout and professional stress, while the specific mechanisms of the impact of war, comparison of different groups of specialists, and empirical data require further study. The scientific novelty lies in the comprehensive analysis of professional deformation of psychologists in the context of martial law, identification of the features of emotional burnout depending on the place of residence and working conditions, as well as in determining the key risk factors and resources of resilience of specialists of helping professions during wartime
Socio-psychological factors of successful integration into the professional environment of internally displaced women
Ковальчук Г. Є. Соціально-психологічні чинники успішної інтеграції у професійне середовище внутрішньо переміщених жінок : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник О. В. Пучина. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 94 с.UA : Робота викладена на 94 сторінках друкованого тексту, містить 3 рисунка, 3 таблиці, 3 додатки. Перелік посилань включає 67 джерел. Об’єкт дослідження: професійна інтеграція внутрішньо переміщених жінок. Сучасні соціально-політичні події в Україні, зокрема збройна агресія та масові вимушені переміщення населення, спричинили значне зростання кількості внутрішньо переміщених осіб. Серед них значну частку становлять жінки працездатного віку, які стикаються з необхідністю відновити власний життєвий та професійний шлях у новому соціальному середовищі. Успішна інтеграція ВПО-жінок у професійне середовище є не лише важливим чинником їхнього особистісного благополуччя, а й суттєвим ресурсом для розвитку місцевих громад і економіки країни. Процес інтеграції передбачає не лише працевлаштування, а й налагодження нових соціальних зв’язків, формування почуття належності, опанування професійних ролей та подолання психологічних бар’єрів, пов’язаних із травматичним досвідом вимушеного переміщення. Жінки, які змушено змінили місце проживання, часто стикаються з додатковими труднощами – необхідністю поєднувати професійні й сімейні обов’язки, відсутністю підтримувального кола, зниженням самооцінки, невпевненістю у майбутньому, а також дискримінаційними чи стереотипними очікуваннями у новому середовищі. У цьому контексті зростає актуальність дослідження саме соціально-психологічних чинників, що визначають успішність їхнього професійного становлення на новому місці. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження: поглиблено і доповнено теоретичні уявлення про механізми соціально-психологічної адаптації та професійної інтеграції в умовах вимушеного переміщення; комплексно розглянуто поєднання психологічних особливостей, внутрішніх ресурсів та соціальних чинників, що впливають на професійне включення внутрішньо переміщених жінок; уточнено та розширено змістове наповнення поняття «професійна інтеграція внутрішньо переміщених жінок» як процесу, що включає не лише працевлаштування, а й відновлення професійної ідентичності, формування відчуття ефективності та належності до робочого колективу; встановлено та статистично доведено ієрархію впливу внутрішніх (мотивація, самооцінка, стресостійкість) та зовнішніх (соціальна підтримка, програми адаптації, підтримка роботодавця) чинників на успішність професійної інтеграції.EN : The work is presented on 94 pages of printed text, contains 3 figures, 3 tables, 3 appendices. The list of references includes 67 sources. The object of the study: professional integration of internally displaced women. Current socio-political events in Ukraine, in particular armed aggression and mass forced displacement of the population, have caused a significant increase in the number of internally displaced persons. Among them, a significant proportion are women of working age who are faced with the need to restore their own life and professional path in a new social environment. The successful integration of IDP women into the professional environment is not only an important factor in their personal well-being, but also a significant resource for the development of local communities and the country's economy. The integration process involves not only employment, but also the establishment of new social ties, the formation of a sense of belonging, mastering professional roles and overcoming psychological barriers associated with the traumatic experience of forced displacement. Women who are forced to change their place of residence often face additional difficulties - the need to combine professional and family responsibilities, the lack of a support circle, reduced self-esteem, uncertainty about the future, as well as discriminatory or stereotypical expectations in a new environment. In this context, the relevance of studying the socio-psychological factors that determine the success of their professional development in a new place is increasing. Scientific novelty and theoretical significance of the study: theoretical ideas about the mechanisms of socio-psychological adaptation and professional integration in conditions of forced displacement are deepened and supplemented; the combination of psychological characteristics, internal resources and social factors that affect the professional inclusion of internally displaced women is comprehensively considered; the content of the concept of "professional integration of internally displaced women" as a process that includes not only employment, but also the restoration of professional identity, the formation of a sense of efficiency and belonging to the work team is clarified and expanded; The hierarchy of influence of internal (motivation, self-esteem, stress resistance) and external (social support, adaptation programs, employer support) factors on the success of professional integration has been established and statistically proven
Psychosocial support for internally displaced families with children from temporarily occupied territories
Коломоєць О. Ю. Психосоціальна підтримка внутрішньо переміщених сімей з дітьми з тимчасово окупованих територій : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Т. Є. Гура. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 99 с.UA : Робота викладена на 99 сторінках друкованого тексту, містить 2 таблиці, 8 рисунків, 1 додаток. Перелік посилань включає 167 джерел. Об’єктом дослідження є психосоціальна підтримка як особливе явище. Життя в умовах невизначеності, втрата стабільності, розрив соціальних зв’язків, стресові ситуації, життєві кризи, адаптаційні труднощі в новому середовищі – все це негативно позначається на внутрішньо переміщених особах, які одномоментно втратили «ґрунт» під ногами. Буденні клопоти призводять до вигорання, апатії, зниження самооцінки – тобто всього того, що у суспільстві прийнятно назвивати «опускати руки». Крім того, звертаємо увагу на найбільш незахищену верству – дітей, які в результаті пережитого травмуючого досвіду (смерть близьких, військові дії, вибухи, нерозуміння ситуації) стикаються з низкою психотравмуючих проблем та мають високий ризик розвитку емоційної нестабільності, невизначеності, посттравматичних стресових розладів, порушень поведінки вдома та незосередженості у навчанні. Вважаємо, що внутрішньо переміщені сім’ї з дітьми з тимчасово окупованих територій, є вразливою категорією населення, яка потребує комплексної підтримки. В контексті вище вказаного, вкрай необхідним елементом життя внутрішньо переміщених сімей з дітьми є психосоціальна допомога в нових умовах реальності. Слід зауважити, що така допомога є не лише гуманітарною потребою, але й важливою складовою нашої безпеки. Наукова новизна полягає у постановці та розробці питань, які не були достатньо висвітлені у методичній та науковій літературі. Вперше здійснено системний аналіз психосоціальної допомоги внутрішньо переміщених осіб з дітьми. Уточнено категоріальний апарат дослідження. Подальшого розвитку набуло виявлення нагальних проблем внутрішньо переміщених осіб та способи їх подолання на основі проведеного емпіричного дослідження.EN : The work is presented on 99 pages of printed text, contains 2 tables, 8 figures, 1 appendix. The list of references includes 167 sources. The object of the study is psychosocial support as a special phenomenon. Life in conditions of uncertainty, loss of stability, rupture of social ties, stressful situations, life crises, adaptation difficulties in a new environment - all this negatively affects internally displaced persons, who at one point lost the "ground" under their feet. Everyday chores lead to burnout, apathy, decreased self-esteem - that is, everything that is acceptable in society to call "giving up." In addition, we draw attention to the most vulnerable group - children, who, as a result of traumatic experiences (death of loved ones, military actions, explosions, misunderstanding of the situation), face a number of psychotraumatic problems and have a high risk of developing emotional instability, uncertainty, post-traumatic stress disorders, behavioral disorders at home and lack of concentration in school. We believe that internally displaced families with children from temporarily occupied territories are a vulnerable category of the population that needs comprehensive support. In the context of the above, an extremely necessary element of the life of internally displaced families with children is psychosocial assistance in the new conditions of reality. It should be noted that such assistance is not only a humanitarian need, but also an important component of our security. The scientific novelty lies in the formulation and development of issues that have not been sufficiently covered in methodological and scientific literature. A systematic analysis of psychosocial assistance to internally displaced persons with children has been carried out for the first time. The categorical apparatus of the study has been clarified. Further development was made in identifying the pressing problems of internally displaced persons and ways to overcome them based on empirical research
Socio-psychological support for the development of autistic children during the war
Котелевська Д. В. Соціально-психологічна підтримка розвитку дітей аутистичного спектру під час війни : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник О. М. Грединарова. Запоріжжя : ЗНУ, 2025. 87 с.UA : Робота викладена на 87 сторінках друкованого тексту, містить 1 таблиця, 3 рисунка, 1 додаток. Перелік посилань включає 57 джерел. Об’єкт дослідження – процес соціально-психологічної підтримки дітей з розладами аутистичного спектру в умовах воєнного стану. Сучасні реалії українського суспільства, зумовлені тривалим воєнним станом, призвели до суттєвих змін у житті дітей, сімей та освітніх спільнот. Особливо гостро ці зміни позначилися на дітях із розладами аутистичного спектру (РАС), для яких стабільність, передбачуваність і безпечне середовище є базовими умовами психоемоційного благополуччя. Втрата звичного способу життя, переміщення, розлука з близькими, тривожні новини та постійна небезпека створюють додаткове навантаження на нервову систему таких дітей, ускладнюючи їх соціальну адаптацію та розвиток. Проблема підтримки дітей з аутизмом у кризових умовах має комплексний характер і потребує міждисциплінарного підходу — поєднання медичних, педагогічних і психологічних знань. В умовах війни особливої ваги набуває соціально-психологічна підтримка, спрямована на збереження емоційної рівноваги дитини, розвиток її комунікативних навичок, почуття безпеки, довіри та стабільності. Саме психологічна допомога, адаптована до особливих потреб дітей з РАС, може запобігти поглибленню тривожності, аутоагресивних або регресивних реакцій, що часто виникають у період стресу. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні змісту поняття «соціально-психологічна підтримка дітей з аутистичного спектру в умовах війни», визначенні психологічних особливостей впливу воєнного стану на їхній емоційний розвиток та соціальну адаптацію, а також у розробленні програми соціально-психологічної підтримки дітей з РАС.EN : The work is presented on 87 pages of printed text, contains 1 table, 3 figures, 1 appendix. The list of references includes 57 sources. The object of the study is the process of socio-psychological support for children with autism spectrum disorders under martial law. The modern realities of Ukrainian society, caused by the prolonged martial law, have led to significant changes in the lives of children, families and educational communities. These changes have had a particularly sharp impact on children with autism spectrum disorders (ASD), for whom stability, predictability and a safe environment are the basic conditions for psycho-emotional well-being. Loss of a familiar way of life, displacement, separation from loved ones, disturbing news and constant danger create an additional burden on the nervous system of such children, complicating their social adaptation and development. The problem of supporting children with autism in crisis conditions is complex and requires an interdisciplinary approach - a combination of medical, pedagogical and psychological knowledge. In war conditions, socio-psychological support becomes especially important, aimed at maintaining the child's emotional balance, developing their communication skills, sense of security, trust and stability. It is psychological assistance, adapted to the special needs of children with ASD, that can prevent the deepening of anxiety, auto-aggressive or regressive reactions that often arise during periods of stress. The scientific novelty of the study lies in clarifying the content of the concept of "socio-psychological support for children on the autism spectrum in war conditions", determining the psychological features of the impact of martial law on their emotional development and social adaptation, as well as in developing a program of socio-psychological support for children with ASD