Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
Not a member yet
197200 research outputs found
Sort by
Математичне моделювання виявлення фінансових порушень у системі економічного форензіка для забезпечення безпеки підприємства в умовах цифрової економіки
No full textУ сучасному динамічному економічному середовищі, що характеризується стрімкою цифровізацією фінансової сфери та експоненційним зростанням обсягів транзакційних даних, традиційні методи виявлення фінансових правопорушень (шахрайства, маніпуляцій у звітності, відмивання коштів) стають дедалі менш ефективними. Класичні підходи економічного форензіка, орієнтовані переважно на ретроспективний аналіз первинної документації та коефіцієнтний аналіз, не здатні забезпечити своєчасну та достовірну ідентифікацію складних, прихованих схем зловживань у режимі реального часу. Метою статті є розробка та апробація математичної моделі для виявлення порушень у фінансових даних підприємства як елементу сучасної системи економічного форензіка в умовах цифровізації.
Запропоновано концептуальний підхід, що позиціонує економічний форензік як самостійну область знань, спрямовану на забезпечення юридичної легітимності фінансового аналізу та посилення кіберфінансової безпеки підприємства. Особливу увагу приділено розробці математичної моделі для автоматизованого виявлення фінансових порушень. Модель базується на принципах неконтрольованого та напівконтрольованого навчання. Ключовим елементом є використання відстані Махаланобіса для кожної транзакції, що дозволяє обчислювати ступінь відхилення конкретної операції від «нормального» розподілу, враховуючи кореляції між численними фінансовими показниками та їхню дисперсію. Формалізований підхід передбачає побудову метричного простору транзакцій, визначення центру тяжіння нормальної поведінки та коваріаційної матриці, а також встановлення порогового значення для ідентифікації аномалій. Завдяки динамічному оновленню оцінок, модель здатна виявляти статистичні викиди та структурні зміни в поведінкових патернах.
Крім відстані Махаланобіса, дослідження розглядає застосування інших методів машинного навчання (кластеризації — k-means, DBSCAN; виявлення аномалій — Z-score, Isolation Forest, автоенкодери), а також обробки природної мови (NLP) для аналізу неструктурованих даних (контрактів, листування), що дозволяє виявляти підозрілі формулювання та зміни в комунікації.
Дослідження також акцентує увагу на викликах впровадження таких моделей, зокрема проблемах інтерпретації результатів (хибнопозитивні спрацьовування), обмеженій прозорості «чорних скриньок» алгоритмів, а також необхідності дотримання регуляторних та етичних аспектів (захист даних, GDPR) та значних інвестицій у технологічну інфраструктуру та кваліфікований кадровий потенціал.
Висновки. Дослідження підтверджує, що математичне моделювання та цифрові інструменти є ключовим напрямком розвитку економічного форензіка, надаючи підприємствам ефективні механізми для зміцнення фінансової безпеки та забезпечення сталого розвитку в умовах динамічної цифрової економіки.In today's dynamic economic environment, characterized by rapid digitization of the financial sector and exponential growth in transaction data volumes, traditional methods of detecting financial crimes (fraud, accounting manipulation, money laundering) are becoming increasingly ineffective. Classic approaches to economic forensics, focused primarily on retrospective analysis of primary documentation and ratio analysis, are unable to provide timely and reliable identification of complex, hidden abuse schemes in real time. The purpose of this article is to develop and test a mathematical model for detecting violations in enterprise financial data as an element of a modern economic forensics system in the context of digitalization.
A conceptual approach is proposed that positions economic forensics as an independent field of knowledge aimed at ensuring the legal legitimacy of financial analysis and strengthening the cyber financial security of an enterprise. Particular attention is paid to the development of a mathematical model for the automated detection of financial violations. The model is based on the principles of unsupervised learning and semi-supervised learning. A key element is the use of Mahalanobis distance for each transaction, which allows calculating the degree of deviation of a particular transaction from the “normal” distribution, taking into account the correlations between numerous financial indicators and their dispersion. The formalized approach involves constructing a metric space of transactions, determining the center of gravity of normal behavior and the covariance matrix, and setting a threshold value for identifying anomalies. Thanks to dynamic updating of estimates, the model is able to detect statistical outliers and structural changes in behavioral patterns.
In addition to Mahalanobis distance, the study considers the application of other machine learning methods (clustering – k-means, DBSCAN; anomaly detection – Z-score, Isolation Forest, autoencoders), as well as natural language processing (NLP) for analyzing unstructured data (contracts, correspondence), which allows detecting suspicious wording and changes in communication.
The study also focuses on the challenges of implementing such models, in particular the problems of interpreting results (false positives), limited transparency of “black box” algorithms, as well as the need to comply with regulatory and ethical aspects (data protection, GDPR) and significant investments in technological infrastructure and qualified human resources.
Conclusions. The study confirms that mathematical modeling and digital tools are a key area of development for economic forensics, providing businesses with effective mechanisms for strengthening financial security and ensuring sustainable development in a dynami
Forming a Model of Public-Private Partnership as the Basis of Ukraine's Investment Policy
No full textДосліджено механізм реалізації публічно-приватного партнерства (ППП) в контексті державної інвестиційної політики України, що є критично важливим для залучення довгострокових інвестицій та повоєнного відновлення. Визначено теоретичні засади та ключові етапи ППП, включаючи ініціювання, підготовку, вибір партнера, укладання договору, фінансування та моніторинг. Проведено статистичний аналіз практики ППП в Україні за 2018–2023 роки, який виявив значні розриви між кількістю укладених договорів та реально реалізованих проєктів, а також зростання числа розірваних контрактів. Ідентифіковано ключові системні проблеми: відсутність єдиної національної стратегії ППП, низька проектна спроможність органів місцевого самоврядування, брак чітких гарантій для інвесторів, обмеженість фінансових ресурсів для підготовки проєктів, непрозорість та бюрократизація процедур, а також низький рівень довіри між публічним та приватним секторами. Запропоновано комплексні рекомендації для реформування підходів до ППП, що включають стратегічне переосмислення його ролі, посилення інституційної спроможності, цифровізацію управління та побудову прозорої системи взаємодії, що сприятиме сталому економічному розвитку та відновленню.This article examines the mechanism of public-private partnership (PPP) implementation within the context of Ukraine's state investment policy, which is crucial for attracting long-term investments and post-war reconstruction. The study identifies the theoretical foundations and key stages of PPP, including initiation, preparation, partner selection, contract signing, financing, and monitoring. A statistical analysis of PPP practices in Ukraine from 2018 to 2023 reveals significant discrepancies between the number of concluded agreements and truly implemented projects, as well as an increase in terminated contracts. Key systemic issues are identified: the absence of a unified national PPP strategy, low project capacity of local self-government bodies, a lack of clear guarantees for investors, limited financial resources for project preparation, opaque and bureaucratic procedures, and a low level of trust between the public and private sectors. The article proposes comprehensive recommendations for reforming PPP approaches, including a strategic rethinking of its role, strengthening institutional capacity, digitalizing management, and building a transparent system of interaction to facilitate sustainable economic development and recovery
Велика Дзвіниця Києво-Печерської лаври як просторовий орієнтир у творах православних мандрівників (XIX – початок XX ст.)
No full textThe purpose of the publication is to examine mentions of the Great Bell Tower in works by Orthodox visitors to Kyiv, focusing on their reactions upon seeing it from afar. By analyzing these accounts, we can gain insight into the bell tower’s significance as a landmark and its impact on visitors’ perceptions of Kyiv. Methods. It was taken into account that publications issued within the Russian Empire were subject to censorship, so authors and editorial boards had to adapt to this. This research adheres to principles of historical authenticity and impartiality, objectivity and historicism, employing a range of analytical approaches. To establish the historical context, the study utilizes methods of source discovery and evaluation, comparative historical analysis, and synthesis of information. These techniques allow for a comprehensive examination of the subject matter within its broader historical framework. Scientific novelty. This article is the first to comprehensively examine the works of Orthodox travelers who mentioned their distant sightings of the Great Lavra Bell Tower. Conclusions. When combining reports from different periods and diverse viewpoints – clergy, laypeople, local travellers, and visitors from other provinces – collectively, they evoke the essence of the Lavra bell tower. Descriptions primarily feature elements visible from a distance: its prominence against Kyivʼs skyline and the scenic view of its golden dome. They then shift to the spiritual aspect that motivates pilgrims, and the architectural design of its towers, noting both height and shape. Many accounts mention spotting the tower from considerable distances, such as 37–42 km west of the Dnipro river or 48 km away from a train. Sources describe the emotional impact on people first glimpsing the brilliant golden domes and crosses radiating in sunlight from afar. Examples include individuals leaning towards the tower in reverence or praying softly as they passed nearby. The tower was a constant presence, visible both upon arrival to and departure from Kyiv. It served as a connection between the city and travellers, becoming an unparalleled ornament and symbol of Kyiv. Visitors and pilgrims alike admired its tall, slender form and the radiance of its domes. The image of the Kyiv Caves Lavra became inextricably linked with its magnificent bell tower, which itself was an astonishing sight due to its height, massiveness, and incredible design. Seeking out the Lavra bell tower became a custom for religious people and a point of interest for travellers. These powerful yet often straightforward descriptions from various observers brought the tower to life. The Kyiv Lavra bell tower evolved into a remarkable emblem of the city’s spiritual and historical leadership, a ceremonial beacon for those seeking sanctification, and a constant source of attraction and wonder for all who knew of it. It is possible to argue that the Great Bell Tower was not only an architectural and spatial, but also a spiritual landmark for visitors to Kyiv.Мета статті – дослідити згадки про Велику дзвіницю у творах православних відвідувачів Києва, зосереджуючись на їхніх реакціях при першому погляді на неї здалеку. Аналізуючи ці описи, ми можемо зрозуміти значення дзвіниці як орієнтира та її вплив на сприйняття Києва серед відвідувачів. Методологія. Враховано, що публікації, видані в Російській імперії, підлягали цензурі, тому автори та редакції мусили пристосовуватися до цього. Це дослідження базується на принципах історичної достовірності та неупередженості, об’єктивності та історизму, застосовано низку аналітичних підходів. Для встановлення історичного контексту в роботі використано методи виявлення та оцінки джерел, порівняльно-історичного аналізу та синтезу інформації. Все це дає змогу всебічно розглянути предмет дослідження в його ширшому історичному контексті. Наукова новизна. У статті вперше всебічно розглядаються твори православних мандрівників, які згадували про те, як здалеку побачили Велику лаврську дзвіницю. Висновки. Якщо поєднати повідомлення з різних періодів та різноманітних поглядів – духовенства, мирян, місцевих мандрівників та відвідувачів з інших губерній – вони разом передають сутність Лаврської дзвіниці. Описи переважно зосереджуються на елементах, видимих здалеку: її спрямованість до київського неба та мальовничий вигляд її золотого купола. Потім мандрівники переходять до духовного аспекту, що мотивує паломників, та архітектурного дизайну її веж, відзначаючи як висоту, так і форму. У багатьох описах згадується про те, що дзвіницю було видно зі значних відстаней, наприклад, з 37–42 км на захід від Дніпра або з 48 км від потяга. Джерела містять згадки про емоційний вплив на людей, які вперше побачили блискучі золоті куполи та хрести, що сяяли на сонці здалеку. Прикладами є ті, хто схилявся до дзвіниці з благоговінням або тихо молився, проходячи поруч. Дзвіниця була постійно присутньою, видимою як при прибутті до Києва, так і при від’їзді з нього. Вона була сполучною ланкою між містом і мандрівниками, ставши неперевершеною прикрасою та символом Києва. Відвідувачі та паломники однаково захоплювалися її високою, стрункою формою та сяйвом її куполів. Образ Києво-Печерської лаври став нерозривно пов’язаний з її величною дзвіницею, яка сама по собі була дивовижним видовищем завдяки висоті, масивності та неймовірному дизайну. Пошук Великої лаврської дзвіниці став звичаєм для прочан та об’єктом інтересу для мандрівників. Ці потужні, але часто прості описи різних спостерігачів надають дзвіниці додаткових життєвих рис. Києво-Печерська дзвіниця перетворилася на визначний символ духовного та історичного лідерства міста, церемоніальний маяк для тих, хто шукав святості, та постійне джерело замилування й подиву для всіх, хто про неї знав. Можна стверджувати, що Велика Дзвіниця була не лише архітектурним та просторовим, але й духовним орієнтиром для відвідувачів Києва
«Червоні лінії» в адмініструванні та керуванні складними системами
Get PDFThe problem of optimizing a control system for an object created to fulfill several purposes is considered. Such a system has limited resources, determined during the administration process, based on the real capabilities of the developer. When optimizing the system, it is necessary to take these restrictions into account without violating them. This explains the presence of so-called «red lines», approaching which is undesirable or completely unacceptable. The optimization problem contains optimization arguments that deliver the extremum to the objective function.Розглянуто задачу оптимізації системи керування об’єктом, створеним для кількох цілей. Така система має обмежені ресурси, які визначаються в процесі адміністрування з огляду на реальні можливості розробника. При оптимізації системи необхідно враховувати ці обмеження та не порушувати їх. Цим пояснюється наявність так званих «червоних ліній», наближення до яких є небажаним або зовсім неприпустимим. Задача містить аргументи оптимізації, які забезпечують екстремум цільовій функції
90th anniversary of Academician of the NAS of Ukraine G.P. Pivtorak
No full text14 червня 2025 р. відзначає 90-річчя видатний український мовознавець, фахівець з історії та діалектології східнослов’янських мов, етногенезу східних слов’ян, заслужений діяч науки і техніки України (2011), лауреат Премії ім. І.Я. Франка (1995) та Премії ім. О.О. Потебні (2010) НАН України, академік НАН України Григорій Петрович Півторак
Scientific Coordination Council of the Section of Chemical and Biological Sciences of the NAS of Ukraine: results of activities and development prospects (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025)
No full textМетоди виявлення аномалій у мережевому трафіку на основі однокласової технології SVM
No full textThis paper investigates the application of the one-class SVM (Support Vector Machines) method for detecting anomalies in network traffic, a critical challenge in the field of cybersecurity. We introduce several enhancements to the one-class SVM approach, including the integration of online learning capabilities to allow the model to dynamically adapt to fluctuations in network traffic, advanced data preprocessing techniques, and the generation of additional synthetic features through statistical and signal processing methods.У статті досліджено використання методу one-class SVM (Support Vector Machines — однокласові опорні вектори) для виявлення аномалій у мережевому трафіку в галузі кібербезпеки. В роботі запропоновано способи вдосконалення цього методу, включно з впровадженням онлайн-навчання для динамічної адаптації моделі до змін у трафіку, поліпшених методів попереднього опрацювання даних, а також генерації додаткових синтетичних ознак з використанням статистичних і сигнальних методів
History of the rectorship of O. I. Kurok at the head of the Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko (to the 70 th anniversary of his birth and the 25 th anniversary of the leadership of the higher education institution in the city of Hlukhiv)
No full textАвтором статті було досліджено та проаналізовано історію керівництва закладом вищої педагогічної освіти у Глухові протягом чверть століття Олександром Івановичем Курком, а також педагогічну й наукову діяльність відомого українського освітянина та громадського діяча, доктора історичних наук (2011), професора (2002), заслуженого працівника народної освіти (1999) за матеріалами відомчого архіву Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, у фондах якого зберігається особова справа. Однак інформація, що представлена в статті, ширша за період роботи в педагогічному виші, починаючи з 1981 року. Завдяки опрацюванню матеріалів особистого характеру, наказів та щорічних звітів ректора чи не вперше представлено ґрунтовний життєпис О. Курка від його народження в 1955 році і до сьогодення.
Представлений матеріал, безперечно, стане в нагоді при вивченні історії закладу вищої освіти в Глухові упродовж непростих трансформаційних періодів від брежнєвського застою і радянської перебудови до становлення й розвитку вищої освіти за доби незалежності в Україні.The author of the article researched and analyzed the history of the leadership of the higher pedagogical education institution in Hlukhiv for a quarter of a century by Oleksandr Ivanovich Kurok, as well as the pedagogical and scientific activities of the famous Ukrainian educator and public figure, Doctor of Historical Sciences (2011), Professor (2002), Honored Worker of Public Education (1999) based on materials from the departmental archive of the Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, in whose funds his personal file is kept. However, the information presented in the source is broader than the period of work at the pedagogical university, starting from 1981. Thanks to the processing of personal materials, orders and annual reports of the rector, a thorough biography of O. Kurok from his birth in 1955 to the present is presented, perhaps for the first time.
The presented material will undoubtedly be useful in studying the history of the higher education institution in Hlukhiv during such a difficult transformational period of Brezhnev stagnation, Soviet perestroika, and, most importantly, the formation and development of higher education during the period of independence in Ukraine, both on the example of the development of the University in Hlukhiv and Ukraine as a whole
