Scientific journals of Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
Not a member yet
1102 research outputs found
Sort by
ВІДОБРАЖЕННЯ «УМІНЬ ДЛЯ ХХІ СТОЛІТТЯ» У ДЕРЖАВНОМУ СТАНДАРТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ОСВІТИ НАУКОВОГО СПРЯМУВАННЯ
Get PDFThe article describes in detail various approaches to the formation of skills necessary for schoolchildren for successful activity in the 21st century. A number of projects and programs are described, which present the list of such skills and their content in detail. A comparative analysis of the project “Assessment and Teaching of Twenty First Century Skills” with the project “The 21st Century Skills Partnership” and their common features and essential differences are outlined.The current state standards of general secondary school and primary education are characterized in detail from the point of view of the key competencies they have and the comprehensive skills that school graduates should possess. It has been established that “the skills for the 21st century” presented in the ATS 21S project are only partially reflected in the standards.It has been found out that “the skills of the 21st century” from the ATS 21S project are more fully reflected in the recently adopted Standard for specialized scientific education. Based on the assumption that the Standard of specialized education of a scientific direction can be implemented in the form of a complex of research skills (technical, organizational, operational, practical, and communicative), a connection between the skills and research competences was found on the one hand, and on the other hand it has been confirmed that a significant number of “the 21st century skills” from the ATS 21S project coincide with a complex of isolated research skills.У статті детально схарактеризовано різні підходи до формування вмінь, необхідних школярам для успішної діяльності в ХХІ столітті. Описано низку проєктів і програм, в яких детально представлено перелік таких умінь та їх зміст. Проведено порівняльний аналіз проєкту «Оцінювання та навчання вмінь ХХІ століття» (Assessmentand Teaching of Twenty First Century Skills) з проєктом «Партнерство для вмінь ХХІ століття (The 21st Century Skills Partnership») та окреслено їх спільні риси та суттєві відмінності.
Детально схарактеризовано нині діючі державні стандарти базової середньої школи та початкової освіти з точки зору наявних у них ключових компетентностей та наскрізних умінь, якими мають володіти випускники шкіл. Встановлено, що «вміння ХХІ століття», що представлені в проєкті АТС 21S, лише частково знайшли своє відображення в даних стандартах.
Досліджено, що «вміння ХХІ століття» з проєкту АТС 21S більш повно відображені в Стандарті спеціалізованої освіти наукового спрямування, який нещодавно був прийнятий. Виходячи з припущення, що Стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування можна реалізувати у вигляді комплексу дослідницьких умінь (технічних, організаційних, операційних, практичних та комунікативних), знайдено зв'язок між цими вміннями, та дослідницькими компетентностями з однієї сторони, а з іншої сторони підтверджено той факт, що значна кількість «вмінь ХХІ століття» з проєкту АТС 21S співпадає з комплексом виокремлених дослідницьких умінь
ТРАНСФОРМАЦІЇ РОЛЬОВОЇ СТРУКТУРИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СІМ’Ї КРІЗЬ ПРИЗМУ ЇЇ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН
Get PDFThe article reveals the major trends of historical transformation of the social institution of family in contemporary Ukraine. The article deals with the problems of family adaptation to new socio-economic conditions due to changes in structural and functional characteristics. The topicality of the material considered in the article is pressuposed by the negative trends’ development in modern families (increasing number of divorces for psychological reasons, reduced birth rate, role overload of the young couples etc.). This issue disturbs the specialists in different branches of science. The family is a necessary element of the social structure of human society, an important institution of socialization. Deformation of the function of the family that consistently occurred in the last decade through the formation of social and cultural reforms that has led to disruption of the whole relationship between them. The state of the modern family is becoming less dependent on the influence of society, the importance of interpersonal relationships within the family is increasing, and consumer relations between spouses and their children dominate. This determines the relevance of the study of the family in the context of the transformation of modern society. All these things lead to the need for a new approach of the family problems, distribution of roles, its relationships with the social environment.Стаття розкриває основні фактори трансформації соціального інституту сім’ї в сучасній Україні. Досліджуються проблеми адаптації сім’ї до нових соціально-економічних умов через зміни структурно-функціональних характеристик. Актуальність матеріалу, викладеного у статті, обумовлена негативними тенденціями розвитку сучасної сім’ї (збільшення кількості розлучень за психологічними мотивами, зменшення народжуваності, рольове перевантаження молодого подружжя та ін.). Це питання викликає занепокоєння фахівців різних галузей науки. Сім’я є необхідним елементом соціальної структури людського суспільства, важливим інститутом соціалізації особистості. Деформація функцій сім’ї, яка послідовно здійснювалась в останні десятиріччя шляхом формування соціальних та культурних реформ, призвели до порушення в цілому зв’язків між ними. Стан сучасної сім'ї все менше залежить від впливу суспільства, всередині сім'ї зростає значення міжособистісних взаємин, панують споживчі відносини між подружжям та їхніми дітьми. Це зумовлює актуальність дослідження сім'ї за умов трансформації сучасного суспільства. Все це зумовлює потребу по-новому підійти до проблем сім’ї, її зв’язків із соціальним середовищем, розподілу ролей
ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКОВОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ЧЕРЕЗ ПРОСВІТНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Get PDFThe article emphasizes the support of educators and civil society for compliance with the country's legislation for all, without exception, religious organizations, regarding the protection of freedom of religion. Based on the analysis of scientific publications and the legislation of Ukraine, the author tries to show the falsehood of Russian propaganda, which tries to violate the legislation on the part of the Ukrainian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate (UOC MP), to present it as state pressure on a religious organization and a ban on religious events. It is emphasized that the conflict has a political and legal dimension, not a religious one, and can be resolved through dialogue and compliance with the requirements of Ukrainian legislation.
The author sees the reason for the pro-Russian activities of the UOC MP in the fact that this church is in a church-canonical relationship with the Russian Orthodox Church, i.e. it is its structural subdivision, and therefore it must follow the orders of the Synod of the Russian Orthodox Church, which is the highest Russian state leader body in the field of religion. The openly pro-Russian position of the UOC MP led to a significant reduction in church communities of this church and the growth among Ukrainians of supporters of the idea of banning the activities of the UOC MP on the territory of Ukraine.
The article suggests ways to resolve the conflict between the state and the UOC MP. Highlighting the specified problem should help civil society to understand the specifics of the relationship between the state and the UOC MP, namely, why this relationship is fundamentally different from the relationship with other religious denominations.
The article is relevant in the context of the protection of religious rights and freedoms in Ukraine and the development of civil society. The conclusions drawn may be useful for politicians, human rights defenders, educators and public figures who are interested in protecting religious rights and freedoms in modern Ukrainian society. These conclusions can become the basis for further research and development of a strategy for interaction between religious organizations and the state.У статті акцентується увага на підтримці освітянами та громадянським суспільством дотримання законодавства країни для всіх, без винятку, релігійних організацій, щодо захисту свободи віросповідання. На підставі аналізу наукових публікацій та законодавства України, автор намагається показати неправдивість російської пропаганди, яка намагається порушення законодавства з боку Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), подати, як тиск держави на релігійну організацію та заборону на проведення релігійних заходів. Акцентується увага, що конфлікт має не релігійний, а політико-правовий вимір, і може бути вирішений шляхом діалогу та дотримання вимог законодавства України. Причину проросійсько спрямованої діяльності УПЦ МП автор бачить у тому, що ця церква знаходиться у церковно-канонічному зв’язку із Російською православною церквою, тобто є її структурним підрозділом, а тому має виконувати накази синоду Російської православної церкви, який є вищим державним російським керівним органом у сфері релігії. Відверто проросійська позиція УПЦ МП призвела до суттєвого скорочення церковних громад цієї церкви та зростання серед українців прихильників ідеї щодо заборони діяльності УПЦ МП на теренах України. У статті пропонуються шляхи розв’язання конфлікту між державою та УПЦ МП. Висвітлення означеної проблеми має допомогти громадянському суспільству зрозуміти особливості взаємовідносин між державою та УПЦ МП, а саме, чому ці відносини корінним чином відрізняються від взаємовідносин з іншими релігійними конфесіями. Стаття є актуальною в контексті захисту прав та свобод віросповідання в Україні та розвитку громадянського суспільства. Зроблені висновки можуть бути корисними для політиків, правозахисників, освітян та громадських діячів, які зацікавлені у захисті прав та свобод віросповідання у сучасному українському суспільстві. Ці висновки можуть стати основою для подальших досліджень та розробки стратегії взаємодії між релігійними організаціями та державою
ФЕНОМЕН ДОВІРИ У ФІЛОСОФІЇ ТА ОСВІТІ
Get PDFThe article examines the phenomenon of trust as a humanistic value position in the context of philosophy and education. The work is devoted to consideration of trust in the general context of post-metaphysical discourse, where methods and reserves of its rethinking and application can be provided. The analysis of various methodological approaches, depending on the appropriate understanding of the essence of trust, allowed the authors to classify them for the introduction of the concept of trust into the modern philosophical and educational discourse.
The authors proved that the study of the phenomenon of trust has a special scientific and theoretical significance, since trust is a necessary concept for identifying the development of the very sociocultural and existential existence of a person, and, among other things, the educational existence that is in danger, where the breakdown of trust is observed both at the level interpersonal communication, and at the institutional educational level.
The article reveals the meaning of the concept of trust, highlights and describes its characteristic features.
The authors come to the conclusion that the problematization of trust inevitably leads to the problematization of the conditions of its existence, which made it possible to understand the a priori sphere in the process of its formation. This was facilitated by the modern situation of interdisciplinary interaction, when opportunities for the integration of different scientific worldviews based on different principles opened up.
The work substantiates that understanding the content of trust at the philosophical level and the presence of trust in direct interpersonal and institutional communication in the education system ensures the implementation of the principle of humanism in the theory and practice of education.У статті досліджено феномен довіри як гуманістичної ціннісної позиції у контексті філософії та освіти. Робота присвячена розгляду довіри у загальному контексті постметафізичного дискурсу, де можуть бути надані способи та резерви її переосмислення та застосування. Аналіз різних методологічних підходів, що залежать від відповідного осмислення сутності довіри, дозволив авторам провести їхню класифікацію для входження концепту довіри до сучасного філософського та освітнього дискурсу. Авторами доведено, що дослідження феномену довіри має особливе науково-теоретичне значення, оскільки довіра є необхідним концептом виявлення розвитку самого соціокультурного й екзистенціального буття людини, і, між іншим, й освітнього буття, що перебуває в небезпеці, де спостерігається розпад довіри як на рівні міжособистісної комунікації, так і на інституціональному освітньому рівні. У статті розкривається зміст поняття довіра, виділені та описані її характерні особливості. Автори приходять до висновку, що проблематизація довіри неминуче призводить і до проблематизації умов її існування, що дозволило зрозуміти апріорну сферу у процесі її формування. Цьому сприяла сучасна ситуація міждисциплінарної взаємодії, коли відкрилися можливості інтеграції різних наукових світорозумінь, заснованих на різних принципах. У роботі обґрунтовується, що розуміння змісту довіри на філософському рівні та наявність довіри у безпосередній міжособистісній та інституціональній комунікації у системі освіти забезпечує реалізацію принципу гуманізму в теорії та практиці освіти
ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ ЯК ОДНА З НЕОБХІДНИХ УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ СЕРЕДНЬОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ОСВІТИ НАУКОВОГО СПРЯМУВАННЯ
Get PDFThe article singles out the main types and characterizes in detail the content of research competencies, which should be implemented within the framework of the Standard of Specialized Education of the Scientific Direction (SSONS). The relationship between these research competencies and research skills was investigated. The main approaches to the classification of research skills are characterized and the author's definition of practical research skills is proposed.
The structure of practical skills of students of scientific lyceums is described, which includes the following components: cognitive component, activity component, environmental and personal component. A detailed analysis of each component of practical skills that students of scientific lyceums must possess is given.
Four types of practical skills of students of scientific lyceums are distinguished: procedural and manipulative skills; observational skills, imaging skills, summarizing and interpreting skills, each of which is divided into a number of subtypes. This classification is based on the fact that mostly practical skills are formed with the help of empirical knowledge.
When analyzing the content of each of the five types of research competencies, it was established that the main types of practical skills can be distinguished in the content of these competencies. Certain types of practical skills that are not part of the research competencies declared in this Standard have been identified.
Since the formation of practical skills of students of scientific lyceums is carried out in the process of practical activity, this type of activity was analyzed as an important component of research activity. Two types of practical activities of students of scientific lyceums are characterized: main activity and directly related activity, and essential differences between them are established.
The thesis that the effective practical activity of scientific lyceum students is impossible without a relationship between the scientific ideas they use in their observations (brains-on) and what they see and work with (hands-on) has been confirmed. At the same time, such activity will be maximally effective if such a connection is particularly close.У статті виокремлено основні види та детально схарактеризовано зміст дослідницьких компетентностей, які мають бути реалізовані в рамках Стандарту спеціалізованої освіти наукового спрямування (ССОНС). Досліджено зв'язок між цими дослідницькими компетентностями та дослідницькими вміннями. Схарактеризовано основні підходи до класифікації дослідницьких умінь та запропоновано авторське визначення практичних дослідницьких умінь. Описано структуру практичних умінь учнів наукових ліцеїв, яка включає наступні компоненти: пізнавальний компонент, діяльнісний компонент, середовищний компонент та особистісний компонент. Проведено розгорнутий аналіз кожного компонента практичних умінь, якими повинні володіти учні наукових ліцеїв. Виокремлено чотири види практичних умінь здобувачів освіти наукових ліцеїв: процедурні та маніпулятивні вміння; спостережувальні вміння, зображувальні вміння, узагальнюючі та інтерпретаційні вміння, кожен з яких поділено на низку підвидів. В основу такої класифікації взято той факт, що переважно практичні вміння формуються за допомогою емпіричних знань. При аналізі змісту кожного з п’яти видів дослідницьких компетентностей встановлено, що у змісті цих компетентностей можна виокремити основні види практичних умінь. Виявлено окремі види практичних умінь, які не є складовими дослідницьких компетентностей, задекларованих в даному Стандарті. Оскільки формування практичних умінь учнів наукових ліцеїв здійснюється в процесі практичної діяльності, то проведено аналіз цього виду діяльності як важливої складової дослідницької діяльності. Схарактеризовано два види практичної діяльності учнів наукових ліцеїв: основна діяльність та безпосередньо пов’язана діяльність і встановлено суттєві відмінності між ними. Підтверджено тезу про те, що ефективна практична діяльність учнів наукових ліцеїв неможлива без взаємозв’язку між науковими ідеями, які вони використовують при своїх спостереженнях (brains-on) та тим, що вони бачать і з чим працюють (hands-on). При цьому, така діяльність буде максимально ефективною, якщо такий зв'язок буде особливо тісним
ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ
No full textThe article is devoted to the characteristics of methodological support for studying the value-meaning sphere of the individual, the methodological principles of the formation of the value-meaning sphere of the individual, which are determined by the provisions of the post-classical methodology of scientific knowledge, the philosophy of existentialism, humanistic psychology, psychology of activity, anthropological and axiological psychology, interval epistemology. It is noted that the research methodology of the value-meaning sphere of the individual is based on the prominent ideas of the post-nonclassical methodology of scientific knowledge with special emphasis on the value and meaning aspects of the world of human existence, the formation and development of the individual, the methodology of constructivism, which determines the consideration of the individual as a creative subject in the context of one’s own life activity; provisions of such methodological approaches as systemic, active, subject, synergistic, phenomenological, hermeneutic, which are considered as complementary (mutually complementary).
The article presents an analysis of the methods commonly used in the study of the values of meanings, and offers a toolkit for the study of the value-meaning sphere of the individual according to the results obtained in the given study.Стаття присвячена характеристиці методичного забезпечення дослідження ціннісно-смислової сфери особистості, методологічним засадам становлення ціннісно-смислової сфери особистості, які зумовлені положеннями постнекласичної методології наукового пізнання, філософії екзистенціалізму, гуманістичної психології, психології діяльності, антропологічної та аксіологічної психології, інтервальної епістемології. Зазначається, що методологія дослідження ціннісно-смислової сфери особистості ґрунтується на провідних ідеях постнекласичної методології наукового пізнання з особливими акцентами на ціннісних і смислових аспектах світу людського буття, становлення та розвитку особистості, методології конструктивізму, що зумовлює розгляд особистості як суб’єкта-творця в контексті власної життєдіяльності, положеннях таких методологічних підходів, як системний, діяльнісний, суб’єктний, синергетичний, феноменологічний, герменевтичний, які розглядаються як комплементарні (взаємодоповнювані). В статті представлений аналіз методик, які зазвичай застосовуються у дослідженні цінностей смислів, пропонується інструментарій дослідження ціннісно-смислової сфери особистості згідно з отриманими в нашому дослідженні результатами
ДУХОВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У СВІТЛІ ЗНАННЯ, РИТОРИЧНИХ ОБРАЗІВ ЧАСУ ТА ОПАНУВАННЯ ВЛАСНОГО МАЙБУТНЬОГО. ЧАСТИНА I. ОСВІТА – ДЕРЖАВА – УПРАВЛІННЯ – СВІТ ПРОЄКТІВ
Get PDFThe article is the first of two parts of a new original study devoted to the problem of spirituality in its philosophical, educational, communicative, rhetorical, and governance dimensions. It continues the author’s two-decade-long series of publications on issues of spirituality, education, communicative principles of governance (including project management), and power. It uses material from the author’s lecture course ‘Practical Rhetoric and Communication Management’.
In the Preamble of this first part of the study, the problem of defining the research subject is considered, where a thing being placed in a knowledgeful relationship, or meaningfully correlated with itself, is identified in its idea as a true symbol of itself.
In Chapter I, the definitions of spirituality are proposed as the enlightenment of the human personality by the Holy Spirit, therefore, the enlightened self-awareness, education - as the self-identification of the individual in its authenticity (= commensurability) through knowledge, therefore, the personal communication regarding life management. The role of the secular state in ensuring the right to education and public administration as a model for educating a spiritually mature personality is clarified.
Chapter II presents the author's concept of Aristotle's rhetorical «axiomatics», supplemented by the axiomatics of time distribution in the field of probabilistic knowledge, project activity – as an activity related to mastering the future, agents of project activity and project speech. The types of project forecasting are defined, the project – as a probable knowledgeful scheme of the future, governance – as a powerful communication regarding personal mastery of the future, and authority – as the realization of the right to administration.
In the Epilogue, the preliminary results of the first part of the study are summarized.Стаття – перша з двох частин нового авторського дослідження, присвяченого проблемі духовності в її філософському, освітньому, комунікативному, риторичному та управлінському вимірах. Вона продовжує двадцятирічну серію публікацій автора з питань духовності, освіти, комунікативних засад управління (в тому числі project management) і влади. В ній використано матеріали лекційного курсу автора «Практична риторика і управління комунікацією». В Преамбулі першої частини статті розглянуто проблему визначення предмета дослідження, коли річ, поставлена у знаттєве відношення, або смислово співвіднесена із собою, ідентифікується у своїй ідеї як справжній символ самої себе. В розділі I запропоновані визначення духовності як осяяння людської особистості Духом Святим, отже, освіченої самосвідомості, освіти – як самоідентифікації особистості у її справжності (= домірності) через знання, отже, особистої комунікації щодо управління життям. Уточнено роль світської держави в забезпеченні права на освіту і державного управління як моделі виховання духовно зрілої особистості. В розділі II представлено авторську концепцію риторичної «аксіоматики Арістотеля», доповнену аксіоматикою розподілу часу в сфері імовірнісного знання, проєктної діяльності – як діяльності з приводу оволодіння майбутнім, дієвців проєктної діяльності та проєктного мовлення. Визначено типи проєктного прогнозування, проєкт – як імовірну знаттєву схему майбуття, управління – як владну комунікацію щодо особистісного оволодіння майбутнім та владу – як реалізацію права на управління. В Епілогу підбито попередні підсумки дослідження в його першій частині та на тлі його загальної проблематики
Форварди як один з основних інструментів інвестування аграрного сектору України
Get PDFThe current transformation of the country’s economic system determines instability in the terms and mechanisms of the agricultural sector financing. The use of new financial instruments enhances the capacity of the agricultural sector of the national economy to generate investment resources. Financial instruments such as bank lending, leasing services and investment in agricultural projects are now widely known and used. Improving the investment attractiveness of the country’s agricultural sector and its development potential can be achieved through the introduction of modern financial instruments such as forward and futures contracts. The use of these financial instruments is a promising direction of formation of investment resources. Forwards will be especially useful for those agricultural producers who lost their crops last year and feel a working capital deficit.
The article considers the essence and classification of financial instruments; special attention is paid to the derivative financial instruments. The international experience of their use, as well as their use in the agricultural sector of the economy of Ukraine, has been studied. The main problems faced by market participants of the financial instruments market were revealed. The use of modern market instruments for price risks hedging and trends of the derivatives’ development as hedging instruments on the case of the agro-industrial company is analysed. The main problems of market participants in the agricultural sector of Ukraine have been identified and recommendations on the conditions for the use of financial instruments have been given. Recommendations on the development of derivatives in the grain market of Ukraine and the necessary actions by the interested parties, in particular government agencies, grain market participants, agricultural producers, investors have been developed. The necessity of using modern financial instruments to form the investment resources in the agricultural sector of the economy by combining internal (agrarian receipts, leasing services, forwards, bank financing) and external (bonds, letters of credit, guarantees, factoring) financial instruments for the agricultural sector producers is demonstrated.В умовах військової агресії Російської федерації проти України суб’єкти господарської діяльності, в тому числі, й в аграрному секторі відчувають дефіцит ресурсів, що є наслідком спаду ділової активності підприємств, зниження їх податкового потенціалу, погіршення інвестиційного клімату.
У статті оцінено практику використання різноманітних фінансових інструментів у системі формування інвестиційних ресурсів аграрного сектору України; розглянуто сутність та класифікацію фінансових інструментів відповідно до національних та міжнародних стандартів.
Виявлено, що найбільшого поширення за останні роки в переліку внутрішніх фінансових інструментів отримали: банківське кредитування, серед якого виділяють агрострахування, авальовані векселі, кредитування по програмних продуктах; форвардні закупівлі; аграрні розписки та лізингові послуги. Доведено, що стрімкі інтеграційні процеси у вітчизняному аграрному секторі та глобалізаційні виклики зумовлюють розширення (появу нових) зовнішніх фінансових інструментів для залучення інвестиційних ресурсів, зокрема: бонди, акредитиви, гарантії, факторинг.
Особливу увагу приділено таким похідним фінансовим інструментам, як форварди, та можливості їх використання в сучасній практиці вітчизняних аграрних підприємств.
Виявлено основні проблеми, з якими стикаються учасники ринку фінансових деривативів, досліджено міжнародний досвід їх використання, а також досвід застосування в аграрному секторі економіки України. На прикладі підприємств агропромислового комплексу проаналізовано використання сучасних ринкових інструментів хеджування цінових ризиків та напрями розвитку деривативів як інструментів хеджування. Ці результати свідчать про інтерес учасників ринку до сучасних ринкових інструментів усунення цінових ризиків, що породжує потребу у відповідній національній програмі розвитку деривативів як інструментів хеджування ризиків. Розроблено рекомендації щодо розвитку використання деривативів на ринку зерна України та необхідних дій з боку зацікавлених сторін, зокрема державних органів, учасників ринку зерна, агровиробників, інвесторів
Математичне відображення роботи трьохполочного газового реактора у виробництві аміаку
Get PDFTo achieve high efficiency of optimization and control of complex technological objects, the use of a combined mathematical model is a key aspect. This approach allows you to take advantage of both approaches: experimental-statistical and deterministic, providing high adequacy, easy adaptation and a wide range of applications.
In this paper, such an approach is proposed for developing a mathematical model and optimizing the control of a complex technological object - a three-shelf gas reactor for ammonia production. The first step in the development of the model is the creation of a deterministic model that allows one to evaluate the criterion function and identify the area of the global extremum. Despite its low accuracy, the deterministic model allows you to evaluate various options for the process parameters and determine what to change to improve the operation of the object.
The second stage is to adapt the model based on experimental data using probabilistic methods. This allows you to get a more accurate model, taking into account all the impacts affecting the object. An adequate model should take into account the nonlinearity of the dependence of the initial process parameters on the input ones, which can lead to complex mathematical equations for describing the control object.
Where approximate solutions are used, various analyzes and checks can then be carried out to evaluate the accuracy of these solutions and their suitability for use in a particular situation. In particular, the following analyzes can be carried out:
comparison of the approximate solution with the exact decoupling (if known) to determine the error;
conducting a sensitive analysis to assess the impact of changing parameters on the solution results;
performing a robustness analysis to determine how small changes in initial conditions or parameters affect the outcome of a solution;
carrying out verification to determine whether the approximate solution satisfies the modeled equations of physics;
carrying out validation to check how accurately the approximate solution reflects the experimental data or observation.
As a result of such an analysis, it can be established whether approximate solutions are suitable for use in practical applications or whether more accurate solution methods should be used.Для досягнення високої ефективності оптимізації та керування складними технологічними об'єктами, використання комбінованої математичної моделі є ключовим аспектом. Цей підхід дозволяє використовувати переваги обох підходів: експериментально-статистичного та детермінованого, забезпечуючи високу адекватність, легку адаптацію та широкий діапазон застосування.
В даній роботі запропоновано такий підхід для розробки математичної моделі та оптимізації керування складним технологічним об'єктом - трьохполичним газовим реактором виробництва аміаку. Першим етапом розроблення моделі є створення детермінованої моделі, яка дозволяє оцінити критеріальну функцію та виділити область глобального екстремуму. Незважаючи на її невисоку точність, детермінована модель дозволяє оцінити різні варіанти параметрів технологічного процесу та визначити на кшталт, що змінити для покращення роботи об'єкта.
Другий етап полягає в адаптації моделі на основі експериментальних даних, з використанням імовірнісних методів. Це дозволяє отримати більш точну модель з урахуванням всіх впливів, що впливають на об'єкт. Адекватна модель повинна враховувати нелінійність залежностей вихідних параметрів процесу від вхідних, що може призвести до складних математичних рівнянь для опису об'єкту керування.
У випадку, коли використовують наближені розв'язки, далі можуть бути проведені різноманітні аналізи і перевірки, щоб оцінити точність цих розв'язків і їхню придатність для використання у конкретній ситуації. Зокрема, можуть бути проведені такі аналізи:
порівняння наближеного розв'язку з точним розв'язком (якщо такий відомий) для визначення похибки;
проведення чутливісного аналізу для оцінки впливу зміни параметрів на результати розв'язку;
проведення аналізу стійкості для визначення, наскільки невеликі зміни в початкових умовах або параметрах впливають на результати розв'язку;
проведення верифікації для визначення, чи задовольняє наближений розв'язок рівнянням фізики, які моделюються;
проведення валідації для перевірки, наскільки точно наближений розв'язок відображає експериментальні дані або спостереження.
В результаті такого аналізу може бути встановлено, чи підходять наближені розв'язки для використання у практичних застосуваннях або чи потрібно використовувати більш точні методи розв'язування
Eкономічний механізм регулювання в закладах загального середньої освіти
No full textThe presented paper analyzes the main components of the economic mechanism of development of general secondary education institutions and presents the main positive characteristics that can be obtained from its implementation. The purpose of the presented work is to consider the main components of the economic mechanism of regulation of general secondary education institutions and to determine the main components of their development.
The development of general secondary education institutions is an important component of social development, as it provides opportunities for the younger generation to receive quality education. It was determined that the development of institutions of general secondary education includes the following components: improvement of the quality of education, development of institutions of general secondary education involves providing equal learning opportunities for all students, development of infrastructure, innovative approaches, development of partnership and cooperation, support of teachers and staff.
The development of general secondary education institutions is an important component of social development, as it provides training and development of the younger generation. Implementation of the described aspects contributes to improving the quality of education, expanding access to education, developing infrastructure, implementing innovative approaches, developing partnerships and supporting teachers and staff.
The economic mechanism for regulating the activities of institutions of general secondary education includes a set of measures and tools aimed at ensuring the effective functioning of these institutions and achieving the set goals. Development and implementation of the budget of general secondary education institutions is an important element of the economic mechanism. This includes planning of income and expenses, analysis of financial activities, control over the implementation of budget indicators and effective use of funds.
The use of economic tools to stimulate efficiency in the work of institutions of general secondary education is an important aspect of the regulatory mechanism. This may include the establishment of performance indicators, a system of incentives for teachers and staff, as well as performance evaluation and analysis of indicators of the quality of education.
The conclusions show that the effective use of the economic mechanism of regulation is an important aspect of the development of the institution of general secondary education. This contributes to improving the quality of education, attracting new students and supporting the development of the institution.В представленій роботі проаналізовано основні складові економічного механізму розвитку закладів загальної середньої освіти та представлено основкі позитивні характеристики, які можливо отримати від його впровадження. Метою представленої роботи є розгляд основних компонентів економічного механізму регулювання закладів загальної середньої освіти та визначення основних складових їх розвитку.
Розвиток закладів загальної середньої освіти є важливою складовою суспільного розвитку, оскільки надає можливості для отримання якісної освіти молодому поколінню. Визначено, що розвиток закладів загальної середньої освіти включає наступні компоненти: покращення якості освіти, розвиток закладів загальної середньої освіти передбачає забезпечення рівних можливостей навчання для всіх учнів, розвиток інфраструктури, інноваційні підходи, розвиток партнерства та співробітництва, підтримка вчителів і персоналу.
Розвиток закладів загальної середньої освіти є важливою складовою суспільного розвитку, оскільки забезпечує навчання та розвиток молодого покоління. Реалізація описаних аспектів сприяє покращенню якості освіти, розширенню доступу до освіти, розвитку інфраструктури, впровадженню інноваційних підходів, розвитку партнерств та підтримки вчителів і персоналу.
Економічний механізм регулювання діяльності закладів загальної середньої освіти включає комплекс заходів і інструментів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування цих закладів і досягнення поставлених цілей.Розробка і реалізація бюджету закладів загальної середньої освіти є важливим елементом економічного механізму. Це включає планування доходів і видатків, аналіз фінансової діяльності, контроль за виконанням бюджетних показників та ефективним використанням коштів.
Застосування економічних інструментів для стимулювання ефективності в роботі закладів загальної середньої освіти є важливим аспектом механізму регулювання. Це може включати встановлення показників ефективності, систему стимулів для вчителів та персоналу, а також оцінку результативності та аналіз показників якості освіти.
Висновки показують, що ефективне використання економічного механізму регулювання є важливим аспектом розвитку закладу загальної середньої освіти. Це сприяє покращенню якості освіти, залученню нових учнів та підтримці розвитку закладу