State University of Telecommunications Open Journals System
Not a member yet
2308 research outputs found
Sort by
КОМУНІКАТИВНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ЛЕГІТИМНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ
No full textThe article examines the phenomenon of communication policy as a key tool forensuring the democratic legitimacy of public authorities in the context of thetransformation of public administration and the digitalization of society.Public administration is considered as a social interaction that requires stable,transparent and effective communicative relations between authorities and civil society.The challenges of information provision are analyzed, in particular, the chaotic nature,fragmentation and political bias of public communication.Considerable attention is paid to the role of mass media, social networks, elementsof e-government and e-democracy in the formation of legitimizing interaction betweenauthorities, media and citizens. The impact of the oligarchic media model in Ukraine onthe communicative legitimization of political elites, as well as the threats ofdelegitimization arising from manipulations, media scandals and weak trust in the media,is highlighted.The role of communication technologies (political advertising, PR, mediatizationof politics) in ensuring short-term legitimacy, which does not always transform into longterm support for public authorities, is separately analyzed. The study emphasizes the needfor systematic implementation of e-government, interactive digital platforms and newforms of citizen involvement in decision-making as a prerequisite for the formation ofstable, democratically legitimate public authorities.
References1. Yakovleva, L. (2019). Vid sotsialʹnoho poryadku do publichnoyi vlady:orhanizatsiyni, instytutsiyni ta komunikatyvni zasady lehitymnosti [From social orderto public power: organizational, institutional and communicative foundations oflegitimacy]. Politicus – Politicus, 4, 10‒15.2. Yakovleva, L. I. (2019). Instytutsiynyy ta orhanizatsiynyy vymiry lehitymnostipublichnoyi vlady [Institutional and organizational dimensions of the legitimacy ofpublic authority]. Visnyk NTUU «KPI» Politolohiya. Sotsiolohiya. Pravo – Bulletinof NTUU «KPI» Political Science. Sociology. Right, 3 (43), 207‒213.3. Yakovleva, L. I. (2020). Komunikatyvnyy vymir protsesu lehitymatsiyi publichnoyivlady [Communicative dimension of the process of legitimation of public authority].Politychni instytuty ta protsesy – Political institutions and processes. Issue, 3, 3–6.4. Storozhenko, L. G. (2022). Elektronna demokratiya v umovakh transformatsiyisuchasnykh komunikatsiynykh protsesiv: osoblyvosti formuvannya [Electronicdemocracy in the context of the transformation of modern communication processes:features of formation]. Dnipro scientific journal of public administration, psychology,law – Dniprovsʹkyy naukovyy chasopys publichnoho upravlinnya, psykholohiyi,prava, 5, 14–18. DOІ: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.5.2.У статті досліджується феномен комунікативної політики як ключовогоінструменту забезпечення демократичної легітимності публічної влади в умовахтрансформації державного управління та цифровізації суспільства.Розглянуто публічне управління як соціальну взаємодію, що потребує сталих,прозорих і ефективних комунікативних звʼязків між владою та громадянськимсуспільством. Аналізуються виклики інформаційного забезпечення, зокремахаотичність, фрагментарність і політична заангажованість публічноїкомунікації.Значна увага приділена ролі мас-медіа, соціальних мереж, елементів еурядування та електронної демократії у формуванні легітимізуючої взаємодії міжвладою, медіа та громадянами. Висвітлюється вплив олігархічної моделі медіа вУкраїні на комунікативну легітимацію політичних еліт, а також загрозиделегітимації, що виникають унаслідок маніпуляцій, медіаскандалів та слабкоїдовіри до ЗМІ.Окремо проаналізовано роль комунікативних технологій (політична реклама,піар, медіатизація політики) в забезпеченні короткотермінової легітимності, щоне завжди трансформується в довготривалу підтримку публічної влади. Удослідженні акцентовано на необхідності системного впровадженняелектронного урядування, інтерактивних цифрових платформ та нових формзалучення громадян до ухвалення рішень як передумови формування стабільної,демократично легітимної публічної влади.
Список використаних джерел1. Яковлева Л. Від соціального порядку до публічної влади: організаційні,інституційні та комунікативні засади легітимності. Politicus. 2019. № 4.С. 10‒15.2. Яковлева Л. І. Інституційний та організаційний виміри легітимності публічноївлади. Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право. 2019. № 3 (43).С. 207‒213.3. Яковлева Л. І. Комунікативний вимір процесу легітимації публічної влади.Політичні інститути та процеси. 2020. Вип. 3. С. 3–6.4. Стороженко Л. Г. Електронна демократія в умовах трансформації сучаснихкомунікаційних процесів: особливості формування. Дніпровський науковийчасопис публічного управління, психології, права. 2022. № 5. С. 14–18. DOІ:https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.
НЕТОКРАТИЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ТРЕНДИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
No full textThe article examines the phenomenon of netocracy as a new model of publicadministration organization in the context of the emergence of an information society.Netocracy is considered not simply as a consequence of digitalization, but as aqualitatively new logic of power based on network interaction, strategic communications,information flows, and reputational capital.The study analyzes key trends that contribute to the outlined transformation: thegrowth of the role of digital elites, algorithmization of management, participation,crowdsourcing, digital activism, and rethinking legitimacy in the digital age. Particularattention is paid to the transformation of the institutional architecture of publicadministration (from a centralized bureaucratic model to a dynamic network ecosystemin which the state acts not as a controller, but as a facilitator and moderator of publicinteraction).Key challenges and risks in public administration related to netocracy areidentified: the crisis of legitimacy of traditional institutions, dependence on global ITstructures, digital inequality, threats of fragmentation of public space and algorithmicpopulism. The need to form new legal, ethical and managerial mechanisms capable ofensuring a balance between technological innovation and democratic accountability isemphasized.The positive impact of netocracy is emphasized, which consists in forming uniqueopportunities – not only to adapt to the digital age, but also to become an example ofmodern, open and sustainable network governance.
References1. Eesti.ee. 2022. Retrieved from http://www.eesti.ee/et/ [in Estonian].2. UN study. Electronic government 2022. The future of digital government. Retrievedfrom https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2023-02/UN%20E-Government%20Survey%202022%20-%20Russian%20Web%20Version.pdf [in Ukrainian].3. Infocomms & Technology. 2022. Retrieved from https://www.gov.sg/infocommsand-technology [in English].4. Secretariat, T.B.O.C. Way Forward. Canada.ca. Retrieved fromhttps://www.canada.ca/en/government/system/digital-government/digitalgovernmentstrategy/way-forward.html [in English].5. Verkhovna Rada of Ukraine. Official web portal. Retrieved fromhttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=22425 [in Ukrainian].6. Storozhenko, L. G. (2023). Netokratychni pidkhody v publichnomu upravlinni:svitovyy dosvid zastosuvannya [Netocratic approaches in public administration:world experience of application]. Naukovi perspektyvy – Scientific Perspectives,5(35), 275–287 [in Ukrainian].7. Diia. Retrieved from https://diia.gov.ua [in Ukrainian].У статті досліджено феномен нетократизації як нової моделі організаціїпублічного управління в умовах становлення інформаційного суспільства.Нетократію розглянуто не просто як наслідок цифровізації, а як якісно нову логікувлади, що базується на мережевій взаємодії, стратегічних комунікаціях,інформаційних потоках та репутаційному капіталі.У дослідженні проаналізовано ключові тренди, що сприяють окресленійтрансформації: зростання ролі цифрових еліт, алгоритмізація управління,партисипативність, краудсорсинг, цифровий активізм, переосмисленнялегітимності у цифрову епоху. Особливу увагу приділено трансформаціїінституційної архітектури публічного управління (від централізованоїбюрократичної моделі до динамічної мережевої екосистеми, в якій держававиступає не контролером, а фасилітатором і модератором суспільної взаємодії).Визначено ключові виклики та ризики в публічному управлінні, повʼязані знетократизацією: криза легітимності традиційних інституцій, залежність відглобальних ІТ-структур, цифрова нерівність, загрози фрагментації публічногопростору й алгоритмічного популізму. Наголошено на необхідності формуваннянових правових, етичних та управлінських механізмів, здатних забезпечити балансміж технологічною інноваційністю та демократичною підзвітністю.Акцентовано на позитивному впливі нетократії, який полягає у формуванняунікальних можливостей – не лише адаптуватися до цифрової епохи, а й статиприкладом модерного, відкритого та стійкого мережевого урядування.
Список використаних джерел1. Eesti.ee. 2022. URL: http://www.eesti.ee/et.2. Дослідження ООН. Електронний уряд 2022. Майбутнє цифрового уряду.URL: https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2023-02/UN%20E-Government%20Survey%202022%20-%20Russian%20Web%20Version.pdf.3. Infocomms & Technology. 2022. URL: https://www.gov.sg/infocomms-andtechnology.4. Secretariat, T.B.O.C. Way Forward. Canada.ca. URL:https://www.canada.ca/en/government/system/digital-government/digitalgovernmentstrategy/way-forward.html.5. Верховна Рада України. Офіційний веб-портал. URL:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=22425.6. Стороженко Л.Г. Нетократичні підходи в публічному управлінні: світовийдосвід застосування. Наукові перспективи. 2023. № 5(35). С. 275–287.7. Дія. URL: https://diia.gov.ua
ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ: ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ, СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ
No full textThe article highlights the strategic priorities and main directions ofpublic management of the development of the information space of Ukraine in thecontext of digitalization, globalization and new challenges of information security. It isemphasized that the formation of an open, secure and inclusive information space is akey factor in strengthening national security, developing the digital economy andsupporting democratic processes.The need for a comprehensive approach to management is substantiated,combining institutional, regulatory, technological and socio-humanitarian aspects.Particular attention is paid to the harmonization of national policy with internationalstandards and best world practices, as well as the involvement of the public and expertcircles in the formation of policy in the field of information space development. Theemphasis is on the need to strengthen the institutional capacity of government bodies,develop the digital literacy of the population and stimulate innovative activity.The article emphasizes that strategic management must meet the requirementsof transparency, openness and efficiency, contributing to the formation of a high-techstate and strengthening social trust. Directions for improving state policy in this areaare proposed to increase Ukraineʼs competitiveness and its integration into the globalinformation environment.The article also emphasizes the importance of flexibility in managementdecisions and the implementation of modern information and analytical systems thatallow for rapid adaptation to new challenges. Special attention is paid to thedevelopment of state partnerships with the private sector and civil society, which willcontribute to the introduction of innovations and the formation of a digital economy.The need to develop cyber defense systems, media literacy, and an archetypalapproach to strengthening information independence is emphasized. The article offersscientifically based recommendations for improving state policy for the development ofUkraineʼs information space, taking into account global challenges and socio-culturalfeatures, which will become the basis for the formation of a competitive, safe, anddemocratic digital state.
REFERENCES1. Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii: Zakon Ukrainy [On the NationalInformatization Program: Law of Ukraine] vid 01.12.2022р. No2807-ІХ.zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20#Text [in Ukrainian].2. Denysiuk, Zh. Z. (2021). Propaganda ta kontрpropaganda v konteksti stratehiiderzhavnoi informatsiinoi polityky. Vcheni Zapysky TNU ImeniV. I. Vernadskoho, 32(2), 46–51. https://doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2021.2/083. Kuts, H. M. (2017). Priorytetni stratehii informatsiinoi polityky u kontekstinatsionalnykh interesiv Ukrainy: liberalnyi rakurs. Politychne Zhyttia, 3, 52–58.4. Redziuk, V., & Redziuk, N. (2023). Suchasni problemy informatsiinoi bezpekyUkrainy ta napriamy yikh vyrishennia. Publichne Upravlinnia: Kontseptsii,Paradyhma, Rozvytok, Udoskonalennia, 3, 59–65. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2023-3-59-655. Storozhenko, L. (2025). Netokratyzatsiia publichnoho upravlinnia: trendyinformatsiinoho suspilstva. Publichno-Upravlinski ta Tsyfrovi Praktyky, 1(4),100–110. https://doi.org/10.31673/2786-7412.2025.0154236. Storozhenko, L., Ignatenko, O., Yaroshovets, T., Antypenko, I., & Vlasenko, V.(2023). E-democracy in the context of the information society: Prospects,challenges and opportunities. Amazonia Investiga, 12(70), 63–77.https://doi.org/10.34069/AI/2023.70.10.6У статті висвітлено стратегічні пріоритети та основнінапрями публічного управління розвитком інформаційного простору України вумовах цифровізації, глобалізації та нових викликів інформаційної безпеки.Наголошується, що формування відкритого, безпечного та інклюзивногоінформаційного простору є ключовим чинником зміцнення національної безпеки,розвитку цифрової економіки та підтримки демократичних процесів.Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до управління, що поєднуєінституційні, нормативно-правові, технологічні та соціогуманітарні аспекти.Особливу увагу приділено гармонізації національної політики з міжнароднимистандартами та кращими світовими практиками, а також залученнюгромадськості та експертних середовищ до формування політики у сферірозвитку інформаційного простору. Акцентовано на потребі посиленняінституційної спроможності органів влади, розвитку цифрової грамотностінаселення та стимулювання інноваційної діяльності.У статті підкреслено, що стратегічне управління має відповідати вимогампрозорості, відкритості та ефективності, сприяючи формуваннювисокотехнологічної держави та зміцненню соціальної довіри. Запропонованонапрями удосконалення державної політики у цій сфері для підвищенняконкурентоспроможності України та її інтеграції у глобальне інформаційнесередовище.Акцентовано на важливості гнучкості управлінських рішень івпровадження сучасних інформаційно-аналітичних систем, які дозволяютьшвидко адаптуватися до нових викликів. Окрема увага приділена розвитку партнерства держави з приватним сектором і громадянським суспільством, щосприятиме впровадженню інновацій та формуванню цифрової економіки.Наголошується на необхідності розвитку систем кіберзахисту,медіаграмотності та архетипічного підходу для зміцнення інформаційноїнезалежності. Запропоновані рекомендації для вдосконалення державної політикирозвитку інформаційного простору України з урахуванням глобальних викликів тасоціокультурних особливостей, що стане основою для формуванняконкурентоспроможної, безпечної та демократичної цифрової держави.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА1. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 01.12.2022р.№ 2807-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20#Text2. Денисюк Ж.З. Пропаганда та контрпропаганда в контексті стратегійдержавної інформаційної політики. Вчені записки ТНУ іменіВ.І. Вернадського. 2021. № 2. Т. 32 (71). С. 46-51. DOI:https://doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2021.2/08.3. Куц Г.М. Пріоритетні стратегії інформаційної політики у контекстінаціональних інтересів України: ліберальний ракурс. Політичне життя.2017. № 3. С. 52–58.4. Редзюк В., Редзюк Н. Сучасні проблеми інформаційної безпеки України танапрями їх вирішення. Публічне управління: концепції, парадигма,розвиток, удосконалення. 2023. № 3. С. 59–65. DOI:https://doi.org/10.31470/2786-6246-2023-3-59-65.5. Стороженко Л. Нетократизація публічного управління: трендиінформаційного суспільства. Публічно-управлінські та цифрові практики.2025. Вип. 1(4). С. 100–110. DOI: 10.31673/2786-7412.2025.015423.6. Storozhenko L., Ignatenko O., Yaroshovets T., Antypenko I., Vlasenko V. Edemocracy in the context of the information society: prospects, challenges andopportunities. Amazonia Investiga. 2023. Vol. 12. № 70. Р. 63–77.DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2023.70.10.6
МЕХАНІЗМИ КОМУНІКАЦІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
No full textThe article explores modern mechanisms of communication between publicauthorities and the public in the context of digital transformation. It examines the use ofsocial networks, e-government, artificial intelligence, data analytics, and interactivecitizen participation platforms as effective tools for interaction between government andsociety. The role of digital technologies in ensuring openness, transparency, and feedbackin public administration processes is highlighted. The study emphasizes the importanceof enhancing cybersecurity, protecting personal data, and improving the digitalcompetence of civil servants.
References1. Reznikova, O. O. (2022). National resilience in a changing security environment:monograph. Kyiv: NISS.2. Konyk, D. (2020). Community trust: Crisis communications of local selfgovernment bodies: A practical guide. Federation of Canadian Municipalities /International Technical Assistance Project «Partnership for Local EconomicDevelopment and Democratic Governance (PLEDDG)».3. Zahorskyi, V. S., & Petrovskiy, P. M. (Eds.). (2021). Public administration inUkraine: Problems and prospects for development: monograph. Lviv: LRIDUNADU.4. Dziana, H. O., & Dzianyi, R. B. (2021). Tools for ensuring the effectiveness ofcommunicative activities of public organizations. Democratic Governance:Scientific Bulletin, 1(27). Lviv: LRIDU NADU.5. Husiev, A. I. (Ed.). (2020). Communicative technologies of the informationsociety: A monograph [A. I. Husiev, N. O. Dovhan, O. V. Ivachevska,N. S. Malieieva, I. V. Petrenko]. National Academy of Educational Sciences ofUkraine, Institute of Social and Political Psychology. Kropyvnytskyi: Imex-LTD.У статті здійснено комплексний аналіз сучасних механізмів комунікаціїорганів публічної влади з громадськістю в умовах цифровізації суспільстваУкраїни. Розглянуто ключові інструменти цифрової взаємодії, зокремаелектронне урядування, соціальні мережі, офіційні вебресурси, електроннудемократію, а також аспекти цифрової грамотності та інформаційної безпеки.Визначено переваги та виклики впровадження цифрових комунікацій,сформульовано рекомендації щодо підвищення їх ефективності.
Перелік посилань1. Резнікова О. О. Національна стійкість в умовах мінливого безпековогосередовища: монографія. Київ: НІСД, 2022. 532 с.2. Коник Д. Практичний посібник «Довіра громади: кризові комунікаціїорганів місцевого самоврядування». Федерація канадськихмуніципалітетів / Проект міжнародної технічної допомоги «Партнерстводля розвитку міст». 2020 рік. 70 с. 3. Публічне управління в Україні: проблеми та перспективи розвитку:монографія / за заг. ред. чл.-кор. НАН України, д-р екон. наук, проф.В. С. Загорського, проф. П. М. Петровського. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2021.256 с.4. Дзяна Г. О., Дзяний Р. Б. Інструменти забезпечення ефективностікомунікативної діяльності громадських організацій. Демократичневрядування: наук. вісн. / за заг. ред. чл.-кор. НАН України В. С. Загорського,доц. А. В. Ліпенцева. Вип. 1(27). Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2021.5. Комунікативні технології інформаційного суспільства: монографія /[А. І. Гусєв, Н. О. Довгань, О. В. Івачевська, Н. С. Малєєва, І. В. Петренко] ;за наук. ред. А. І. Гусєва; Національна академія педагогічних наук України,Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький: Імекс-ЛТД,2020. 142 c
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В ДИНАМІЦІ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ І СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ЗМІН
No full textThe article is devoted to the definition of the main trends in the development of public administration in the dynamics of those informationtechnological and socio-political changes that took place at the turn of the 20th–21st centuries in the vast majority of European countries, as well as in Ukraine. Based on the methodology of public administration, the results of the reassessment of the principles and theoretical concepts characteristic of the last century are summarized, which led to the search for a new universal approach to reform in the field of public administration in an interdisciplinary discourse. Ambiguous positions of researchers regarding the capacity of the modern state as a guarantor of security, productivity and sustainability of society are emphasized. It is proven that, thanks to the involvement of the public in the development and implementation of policies, the improvement of the efficiency of public administration, the optimization of the terms and quality of making qualified management decisions demonstrate an important positive trend in the development of public administration both in Ukraine and in many European countries. At the same time, the formation of a tendency towards populism, the erosion of the foundations of democracy and trust in the authorities was emphasized. The ability of management systems to self-regulate and change their internal structure in conditions of aggressive external influences or a critical state is considered in close connection with the practices of social interaction and social partnership. The support of the people and the involvement of citizens in the activities of political institutions ensures a higher level of social legitimation of the authorities and a higher level of the ability of democratic processes to influence the effectiveness of governing bodies. Determining the strengths and weaknesses of deliberative democracy should be considered as a further search for opportunities for decision-making based on the consensus of individual positions in political and management processes. In the context of deliberative democracy approaches, social partnership is defined as a process that strengthens the democratic legitimacy of the political system in general, and the public administration system in particular. Mastering modern communication technologies, professional training of public servants and social interaction can level negative trends and strengthen positive ones in favor of improving the quality of management activities and society's life in general.
Keywords: mechanisms of public administration, deliberative democracy, information and technological changes, government efficiency, public interaction, social partnership.
REFERENCES1. Bakumenko, V. (2003), Teoreticheskiye i organizatsionnyye osnovy gosudarstvennogo upravleniya [Theoretical and organizational foundations of public administration], Millennium, Moscow, Russia.2. Barnes, R.A. (2000), “Democratic Governance and International Law“, edited by Gregory H. Fox and Brad R. Roth, Indiana Journal of Global Legal Studies, Vol. 8 : Iss. 1, р. 15.3. Bauman, Z. (2001), The Individualized Society Polity, Cambridge.4. Bessette, J. (1994), The Mild Voi ce of Reason: Deliberative Democracy and American National Government, Chicago, University of Chicago Press.5. Crouch, C. (2006), “Neo-Corporatism and Democracy“, The Diversity of Democracy / edited by Edward E., Crouch C. and Streeck W. (ed.), рр. 46–70.6. Elster, J. (1998), Deliberative Democracy, Cambridge, Cambridge University Press.7. Farmer, D. (2001), Mapping Anti-Administration: Introduction to the Symposium, Administrative Theory & Praxis, Vol. 23, № 4, рр. 475–492.8. Fung, A and Wright, O. (2001), “Deepening Democracy: Innovations in Empowered Participatory Governance“, Politics and Society, Vol. 29 (1), рр. 5–42.9. Habermas, J. (1992), Citizenship and National Identity: Some Reflections on the Future of Europe, Р. 19.10. Hooghe, L., Marks, G. (2022), “Types of multi-level governance“, Cahiers européens de Sciences, 3 June.11. Hooghe, M. (1999), “The Rebuke of Thersites. Deliberative democracy under conditions of inequality”, Acta Politica, Vol. 34(4), pp. 287–301.12. Novak-Kalyayeva, L., Kuczabski, A., Yasnyska, N., Andreyeva, S., Shapovalova, I. (2018), “Changing the paradigm of public governance in the context of the challenges of sustainable development 2018“, Vision 2020 : Sustainable Economic Development and Application of Innovation. Management from Regional expansion to Global Growth, рр. 2023–2031.13. Novak-Kalyayeva, L., Dubych, K., Вienkowska, D., Dziana, H., Oliinyk, S. (2019), “Universal motives and factors of functioning of the modern system of public administration“, Education Excellence and Innovation Management through Vision 2020, рр. 4447–4455.14. O’Donnell, R. (2000), “Public Policy and Social Partnership” in Dunne, Ingram and Litton Questioning Ireland Dublin, IPA.15. Support to political parties: a missing piece of the governance puzzle (2010), London, Foresti and Wild.16. Teague, P. and Donaghey, J. (2009), “Social Partnership and Democratic Legitimacy in Ireland“, New Political Economy, Vol. 14 (1), рр. 49–69.17. Teague, P. (2006), “Social Partnership and Local Development in Ireland: The Limits to Deliberation”, British Journal of Industrial Relations, Vol. 44 (3), рр. 421–443.18. The IMF's Approach to Promoting Good Governance and Combating Corruption – A Guide, International Monetary Fund, 20 June 2005.19. What is Good Governance, UNESCAP (2009), Accessed July 10, 2009.Стаття присвячена визначенню основних тенденцій розвитку публічного управління в динаміці тих інформаційно-технологічних і соціально-політичних змін, що відбулись на межі ХХ–ХХІ століть у переважній більшості європейських країн, як і в Україні. На основі методології публічного управління узагальнено результати переоцінки принципів і теоретичних концептів, характерних для минулого століття, що обумовила пошуки нового універсального підходу до реформування в галузі публічного управління в міждисциплінарному дискурсі. Підкреслено неоднозначні позиції дослідників щодо спроможності сучасної держави як гаранта безпеки, продуктивності та сталості суспільства. Доведено, що завдяки залученню громадськості до розробки та реалізації політик, підвищення ефективності публічного управління, оптимізація термінів та якості прийняття кваліфікованих управлінських рішень демонструють важливу позитивну тенденцію у розвитку публічного управління як в Україні, так і в багатьох європейських країнах. Одночасно наголошено формування тенденції до популізму, розмивання засад демократії та довіри до влади. Здатність управлінських систем до саморегулювання та змін своєї внутрішньої структури в умовах агресивних зовнішніх впливів або критичного стану розглядається у тісному зв’язку з практиками суспільної взаємодії та соціального партнерства. Підтримкою народу та залученням громадян у діяльність політичних інституцій забезпечується вищий рівень суспільної легітимації влади та вищий рівень спроможності демократичних процесів впливати на ефективність органів управління. Визначення сильних і слабких сторін деліберативної демократії доцільно розглядати як подальший пошук можливостей для прийняття рішень на основі консенсусу окремих позицій в політичних та управлінських процессах. У контексті підходів деліберативної демократії соціальне партнерство визначається як процес, що посилює демократичну легітимність політичної системи на загал та системи публічного управління зокрема. Оволодіння сучасними технологіями комунікації, професійна підготовка публічних службовців та суспільна взаємодія здатні нівелювати негативні тенденції та посилювати позитивні на користь підвищення якості управлінської діяльності та життя суспільства на загал.
Ключові слова: механізми публічного управління, деліберативна демократія, інформаційно-технологічні зміни, ефективність влади, суспільна взаємодія, соціальне партнерство.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА1. Бакуменко В. Теоретические и организационные основы государственного управления. Москва : Миллениум. 2003. 256 с.2. Barnes R.A. Democratic Governance and International Law. Indiana Journal of Global Legal Studies / edited by Gregory H. Fox and Brad R. Roth. 2000. Vol. 8 : Iss. 1, Р. 15.3. Bauman Z. The Individualized Society Polity. Cambridge. 2001.4. Bessette J. The Mild Voi ce of Reason: Deliberative Democracy and American National Government. Chicago: University of Chicago Press. 1994.5. Crouch C. Neo-Corporatism and Democracy. The Diversity of Democracy / edited by Edward E., Crouch C. and Streeck W. (ed.). 2006. Р. 46–70.6. Elster J. Deliberative Democracy, Cambridge, Cambridge University Press. 1998.7. Farmer D. Mapping Anti-Administration: Introduction to the Symposium. Administrative Theory & Praxis. 2001. Vol. 23. № 4. Р. 475–492.8. Fung A., Wright О. Deepening Democracy: Innovations in Empowered Participatory Governance. Politics and Society. 2001. № 29 (1). Р. 5–42.9. Habermas J. Citizenship and National Identity: Some Reflections on the Future of Europe. 1992. P. 19.10. Hooghe L., and Marks G. Types of multi-level governance. Cahiers européens de Sciences. 3 June. 2002.11. Hooghe M. The Rebuke of Thersites. Deliberative democracy under conditions of inequality. Acta Politica. 1999. Vol. 34 (4). Р. 287–301.12. Novak-Kalyayeva L., Kuczabski A., Yasnyska N., Andreyeva S., Shapovalova I. Changing the paradigm of public governance in the context of the challenges of sustainable development 2018. Vision 2020 : Sustainable Economic Development and Application of Innovation. Management from Regional expansion to Global Growth. 2018. Р. 2023–2031.13. Novak-Kalyayeva L., Dubych K., Вienkowska D., Dziana H., Oliinyk S. Universal motives and factors of functioning of the modern system of public administration. Education Excellence and Innovation Management through Vision 2020. 2019. P. 4447–4455.14. O’Donnell R. «Public Policy and Social Partnership» in Dunne. Ingram and Litton Questioning Ireland Dublin: IPA, 2000.15. Support to political parties: a missing piece of the governance puzzle. London: Foresti and Wild, 2010.16. Teague P., Donaghey J. Social Partnership and Democratic Legitimacy in Ireland. New Political Economy. 2009. № 14 (1). Р. 49–69.17. Teague P. Social Partnership and Local Development in Ireland: The Limits to Deliberation. British Journal of Industrial Relations. 2006. № 44 (3). Р. 421–443.18. The IMF's Approach to Promoting Good Governance and Combating Corruption – A Guide. International Monetary Fund. 20 June 2005.19. What is Good Governance. UNESCAP. 2009. Accessed July 10
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО (ДЕРЖАВНОГО) УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
No full textAgainst the background of existential challenges to its existence as a state, Ukraine under martial law continues to ensure national security, civil and social protection of the population, functioning of education, economy, industry, transport and infrastructure, to perform emergency rescue, construction, repair and restoration work, to overcome various crises phenomena More than a year has already passed since Ukrainian society and the system of public (state) administration have been operating under martial law. In the extremely difficult conditions of martial law, Ukraine is forced not only to defend its independence and territorial integrity, but also to support the economy, social sphere, infrastructure restoration, emergency rescue and construction works, overcome many other crisis phenomena in various spheres of social life and public (state) management.The need to solve, under such extreme conditions, a complex of urgent problems in various spheres of public (state) administration and public life is inevitably connected with increasing the requirements for the level of professional competence of managers and other personnel not only of military administration bodies, but also of state authorities, local selfgovernment bodies, state and communal enterprises, institutions and organizations on sectoral and inter-sectoral public (state) management under martial law.The article is devoted to the analysis of the peculiarities of the functioning of the system of public (state) administration in the conditions of martial law. The works of well-known specialists in public administration, strategic planning, geopolitics, and national security were analyzed. The legislative basis for the introduction of martial law was considered, as well as the peculiarities of the construction and functioning of the system of public (state) administration in wartime. The construction of the system of public (state) administration in wartime is analyzed. The scheme of the organization of the system of public (state) management in the martial law regime, and its variant, as well as the system of leadership of the Armed Forces of Ukraine and other military formations of the state at the strategic level, is given.
REFERENCES1. The President of Ukraine decree On the introduction of martial law in Ukraine № 64/2022 (February 24, 2022), [Online], available at https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 (Accessed 22 June 2023), (In Ukrainian).2. The Constitution of Ukraine (June 28, 1996) (Vedomosti Verkhovna Rada of Ukraine [The Official Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine], 1996, № 30, Art. 141.3. The Law of Ukraine (May 12. 2015), № 389-VIII «The Law of Ukraine On the Legal Regime of Martial Law», Official. release of Ukraine. 2015. № 46, Art. 1449.4. The Law of Ukraine (March 16. 2000), № 389-VIII «On the Legal Regime of a State of Emergency», Official. release of Ukraine, 2000, № 15, Art. 588.5. Bakumenko, V.D. (2000), Formuvannya derzhavno-upravlinsʹkykh rishenʹ: problemy teoriyi, metodolohiyi, praktyky [Formation of statemanagement decisions: problems of theory, methodology, practice], Vyd-vo UADU, Kyiv, Ukraine.6. Bodruk O.S., Yezheev M.F. (2009), «Problematic issues of the implementation of a new model of the security sector for Ukraine», Strategic Panorama, vol. 1, pp. 132–138.7. Bohdanovych, V.Yu., Yezheyev, M.F., Svyda, I.Yu. (2008), Osnovy derzhavnoho upravlinnya zabezpechennyam oboronozdatnosti Ukrayiny: teoriya i praktyka [Fundamentals of state management for the security of defense of Ukraine: theory and practice], LISV, Lʹviv, Ukraine.8. Sytnyk, H.P., Orel, M.H. (2022), Publichne upravlinnya u sferi natsionalʹnoyi bezpeky [Public administration in the sphere of national security], in Sytnyk, H.P. (ed.), VPTS «Kyyivsʹkyy universytet», Kуіv, Ukraine.9. Zavhorodnia S.P., Orel M.G., Sytnyk G.P. (2020), Publichne upravlinnya ta administruvannya u sferi natsionalʹnoyi bezpeky: (systemni, politychni ta ekonomichni aspekty) [Public management and administration in the sphere of national security: (systemic, political and economic aspects): dictionary-reference], Publishing House, Kyiv, Ukraine.10. Saganyuk F.V., Frolov V.S., Pavlenko V.I. etc. (2018), Sektor bezpeky i oborony Ukrayiny: stratehichne kerivnytstvo ta viysʼkove upravlinnya [The security and defense sector of Ukraine: strategic leadership and military management], Center of the Ministry of Defense and General Staff of the Armed Forces of Ukraine, Kyiv, Ukraine.11. Semenchenko, A.I. (2008), Stratehichne planuvannya u sferi derzhavnoho upravlinnya zabezpechennyam natsionalʹnoyi bezpeky [Strategic planning in the sphere of state administration for national security], Vyd-vo NADU, Kуіv, Ukraine.12. Sytnyk, H.P., Abramov, V.I., Bortnykova, O.H. (2012), Ways to improve the system of state administration for the security of national security in Ukraine, MAYS-TER KNYH, Kуіv, Ukraine.13. Official State of the National Agency for Civil Service (2023), The government supported the resolution «On the implementation of an experimental project on the creation of a reserve of employees of state bodies to work in the de-occupied territories of Ukraine», [Online], available at: https://nads.gov.ua/news/nataliia-aliushyna-kraini-potribnidesiatky-tysiach-fakhivtsiv-dlia-roboty-na-deokupovanykh-terytoriiakh (Accessed 22 June 2023), (In Ukrainian).На тлі екзистенціальних викликів своєму існуванню як держави Україна в умовах воєнного стану продовжує забезпечувати національну безпеку, цивільний та соціальний захист населення, функціонування освіти, економіки, промисловості, транспорту та інфраструктури, виконувати аварійно-рятувальні, будівельні та ремонтно-відновлювальні роботи, долати різні кризові явища. Уже минуло більше року, як українське суспільство та система публічного (державного) управління функціонують у режимі воєнного стану. У надскладних умовах воєнного стану Україна змушена не лише захищати свою незалежність та територіальну цілісність, а й займатися підтримкою економіки, соціальної сфери, відновленням інфраструктури, аварійно-рятувальними та будівельними роботами, долати безліч інших кризових явищ у різних сферах суспільного життя та публічного (державного) управління.Необхідність вирішення за таких екстремальних умов комплексу нагальних проблем у різних сферах публічного (державного) управління та суспільної життєдіяльності неминуче повʼязана з підвищенням вимог до рівня професійної компетентності керівних та інших кадрів не лише органів військового управління, а, в тому числі, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ і організацій з питань галузевого та міжгалузевого публічного (державного) управління в умовах воєнного стану.Стаття присвячена аналізу особливостей функціонування системи публічного (державного) управління в умовах воєнного стану. Проаналізовано роботи відомих фахівців з державного управління, стратегічного планування, геополітики та національної безпеки.Розглянуто законодавчу основу введення воєнного стану, а також особливості побудови та функціонування системи публічного (державного) управління у воєнний час. Проаналізовано побудову системи публічного (державного) управління у воєнний час. Наведено схему організації системи публічного (державного) управління у режимі воєнного стану, та варіанту, а також систему керівництва Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями держави на стратегічному рівні.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА1. Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24 лютого 2022 року. URL: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 (дата звернення: 22.06.2023).2. Конституція України від 28 червня 1996 року (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141).3. Закон України Про правовий режим воєнного стану від 12 трав. 2015 р. № 389-VIII. Офіц. вісн. України. 2015. № 46. Ст. 1449.4. Закон України Про правовий режим надзвичайного стану від 16 берез. 2000 р. № 1550-III. Офіц. вісн. України. 2000. № 15. Ст. 588.5. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень : проблеми теорії, методології, практики: монографія. Київ: Вид-во УАДУ, 2000. 320 с.6. Бодрук О.С., Єжеєв М.Ф. Проблемні питання імплементації нової моделі сектору безпеки для України. Стратегічна панорама, 2009. № 1. С. 132–138.7. Богданович В.Ю., Єжеєв М.Ф., Свида І.Ю. Основи державного управління забезпеченням обороноздатності України : теорія і практика : монографія. Львів : ЛІСВ, 2008. 300 с.8. Публічне управління у сфері національної безпеки : підручник / Г.П. Ситник, М. Г. Орел ; за ред. Г. П. Ситника. К. : ВПЦ «Київський університет», 2022. 464 с.9. Публічне управління та адміністрування у сфері національної безпеки: (системні, політичні та економічні аспекти): словник-довідник за заг.ред. Д.В. Неліпи, Є.О. Романенка, Г.П. Ситника. Київ: Видавець Кравченко Я.О., 2020, 380 с.10. Сектор безпеки і оборони України: стратегічне керівництво та військове управління. Монографія / Саганюк Ф.В., Фролов В.С., Павленко В.І. та ін. за ред. д.військ.н., проф. І.С. Руснака. К. : ЦЗ МО та ГШ ЗС України, 2018. 230 с.11. Семенченко А.І. Стратегічне планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки : монограф. Київ : Вид-во НАДУ, 2008. 428 с.12. Шляхи удосконалення системи державного управління забезпеченням національної безпеки України : монографія / Г.П. Ситник, В.І. Абрамов, О.Г. Бортникова та ін.; Київ : МАЙС-ТЕР КНИГ, 2012. 536 с.13. Офіційний сайт Національного агентства з питань державної служби. Урядом підтримано постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України». URL: https://nads.gov.ua/news/uriadom-pidtrymanopostanovu-pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proiektu-shchodostvorennia-rezervu-pratsivnykiv-derzhavnykh-orhaniv-dlia-roboty-nadeokupovanykh-terytoriiakh-ukrainy (дата звернення: 22.06.2023)
ТЕОРЕТИЧНИЙ БАЗИС СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
No full textThe digital economy is based on the activities of telecommunication enterprises, which leads to profound changes in the construction of strategic management of enterprises today so that they can be managed in the future.Telecommunication enterprises need a new theoretical basis for building a modern model of strategic management, which will ensure: formation of a knowledge base, definition of a set of interrelated rules of digitalisation, use of innovative technologies, development of an expert system, implementation of a digital management system to achieve strategic goals in the long term.The article proves that in the context of the development of the digital economy, one of the effects of the strategic management system at an enterprise should be an increase in the level of formalisation of its processes. In turn, this will also ensure the process of digitalisation and the creation of procedures that will allow a telecommunications enterprise to achieve its goals in the best possible way.It is noted that the system of strategic management of telecommunications enterprises in the digital economy allows to form a model of strategic management based on the paradigm of digital strategy, and also includes the values and goals of the enterprise and social responsibility of business. The model of strategic management proposed in the article will help to stabilise the work of telecommunications enterprises in difficult times, introduce digital methods of strategic management, and use artificial intelligence to make and implement strategic management decisions. The theoretical basis of the digital strategy allows for a decomposition of the goals and functions of management subsystems. The decomposition itself is carried out on the principles of transparency and sufficiency, i.e. rational division of management types with their subsequent integration into a single system (composition) of strategic management at all levels of a telecommunications enterprise.
Keywords: strategic management, digital strategy, telecommunications enterprises, digital economy, digitalisation, digital transformation.
REFERENCES1. Bodrov, V., Zrybnieva, I., Sazonova, S., Sydoruk, I., Orlenko, O. (2023). Posylennia vzaiemozviazku dydzhytalizatsii ta natsionalnoi modeli smart-ekonomiky dlia realizatsii stratehii innovatsiinoho rozvytku [Strengthening the relationship between digitization and the national smart economy model for the implementation of the strategy of innovative development]. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 3(50), pp. 308–319 Retrieved from: https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.50.2023.4084. 2. Bulieiev I. P., Briukhovetska N. Yu. (2019).Paradyhma, modeli ta mekhanizmy aktyvizatsii investytsiinoi diialnosti subiektiv hospodariuvannia [Paradigm, models and mechanisms of activation of investment activity of business entities]. Business information, № 3, pp.75-83.3. Hudz O. Ye. (2018). Tsyfrova ekonomika: zmina tsinnostei ta oriientyriv upravlinnia pidpryiemstvamy [Digital economy: changing values and guidelines of enterprise management]. Ekonomika. Menedzhment. Biznes, vol.2, pp. 4–12. 4. Nojak, L., Parashchych, M. (2022). Rozvytok 4.0 industrii v Ukraini: problemy perspektyvy. Ekonomika ta suspilstvo [Development of industry 4.0 in Ukraine: problems of perspective. Economy and society]. Економіка та суспільство, (45), Retrieved from: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-29 5. Nochvina I.O. (2021). Tsyfrovizatsiia ekonomiky: mozhlyvosti ta osnovni zahrozy [Digitalization of the economy: opportunities and main threats]. Zb. nauk. prats KhNPU imeni H.S. Skovorody «Ekonomika». Vol. 19. Pр. 90-97. Retrieved from: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/economics/article/view/3678 (in Ukrainian) 6. Seleznova, H., Chumak, H. (2022). Vplyv rozvytku tsyfrovoi ekonomiky na konkurentne seredovyshche vitchyznianykh pidpryiemstv [The impact of the development of the digital economy on the competitive environment of domestic enterprises. Entrepreneurship and innovation]. Pidpryiemnytstvo ta innovatsii, (25), 69-74. Retrieved from: https://doi.org/10.32782/2415-3583/25.117. What is digitization and what advantages does it provide to business. GigaCloud. 2023. Retrieved from: https://gigacloud.ua/blog/navchannja/scho-take-didzhitalizacija-ta-jaki-perevagi-vona-nadae-biznesu#:~:text 8. Aral S., Dellarocas Chr., Godes D., (2013). Introduction to the Special Issue - Social Media and Business Transformation: A Framework for Research, Information Systems Research, 24, (1), 3-13. (in USA). 9. Europe’s Digital Decade: digital targets for 2030. Retrieved from: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/ (in Poland) 10. Gong, C., Parisot, X., Reis, D. (2023). Die Evolution der Digitalen Transformation. Digitalisierung. Schwerpunkt Business Model Innovation. Springer Gabler, Wiesbaden. Retrieved from: ` https://doi.org/10.1007/978-3-658-36634-6_11 (in United Kingdom) 11. Imran, F., Shahzad, K., Butt, A., & Kantola, J. (2021). Digital Transformation of Industrial Organizations: Toward an Integrated Framework. Journal of Change Management, 21, 451 - 479. (in U.S.A.) 12. Ji, X., & Li, W. (2022). Digital Transformation: A Review and Research Framework. Frontiers in Business, Economics and Management, 5(3), 21–27. Retrieved from: https://doi.org/10.54097/fbem.v5i3.1898 13. Piccinini, E., Gregory, R., & Kolbe, L. (2015). Changes in the Producer-Consumer Relationship-Towards Digital Transformation. In 12th international conference on Wirtshaftinformatik. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/277325460.Цифрова економіка базується на діяльності телекомунікаційних підприємств, що призводить до глибоких змін у побудові стратегічного управління підприємствами сьогодні, щоб ними можна було керувати в майбутньому.Телекомунікаційним підприємствам необхідно новий теоретичний базис для побудови сучасної моделі стратегічного управління, який забезпечить: формування бази знань, визначення набору взаємопов’язаних правил диджиталізації, використання інноваційних технологій, розробку експертної системи, реалізацію цифрової системи управління для досягнення стратегічних цілей у довгостроковій перспективі.У статті доведено, що в умовах розвитку цифрової економіки одним із ефектів системи стратегічного управління на підприємстві має стати підвищення рівня формалізації його процесів. У свою чергу, це також забезпечить процес цифровізації та створення процедур, які дозволять телекомунікаційному підприємству досягати своїх цілей найкращим чином.Зазначено, що система стратегічного управління телекомунікаційними підприємствами в цифровій економіці дозволяє сформувати модель стратегічного управління на основі парадигми цифрової стратегії, а також включає цінності та цілі підприємства та соціальну відповідальність бізнесу. Запропонована в статті модель стратегічного управління допоможе стабілізувати роботу телекомунікаційних підприємств у складні часи, запровадити цифрові методи стратегічного управління, використовувати штучний інтелект для прийняття та реалізації стратегічних управлінських рішень. Теоретичний базис цифрової стратегії дозволяє здійснити декомпозицію цілей і функцій підсистем управління. Сама декомпозиція здійснюється за принципами прозорості та достатності, тобто раціонального поділу видів управління з подальшим їх об’єднанням в єдину систему (композицію) стратегічного управління на всіх рівнях телекомунікаційного підприємства.
Ключові слова: стратегічне управління, цифрова стратегія, телекомунікаційні підприємства, цифрова економіка, цифровізація, цифрова трансформація.
Список використаної літератури1. Бодров , В., Зрибнєва, І., Сазонова , С., Сидорук, І., Орленко , О. (2023). Посилення взаємозв'язку диджиталізації та національної моделі смарт-економіки для реалізації стратегії інноваційного розвитку. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(50), 308–319. URL: https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.50.2023.40842. Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю. Парадигма, моделі та механізми активізації інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання. Бізнес-інформ. 2019. № 3. С.75-83 3. Гудзь О. Є. Цифрова економіка: зміна цінностей та орієнтирів управління підприємствами. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2018. № 2. С. 4–12.4. Ноджак, Л., Паращич, М.. Розвиток 4.0 індустрії в Україні: проблеми перспективи. Економіка та суспільство. 2022, №(45). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-295. Ночвіна І.О. Цифровізація економіки: можливості та основні загрози. Збірник наукових праць ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Економіка». 2021. Вип. 19. С, 90-97. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/economics/article/view/36786. Селезньова, Г., Чумак, Г. Вплив розвитку цифрової економіки на конкурентне середовище вітчизняних підприємств. Підприємництво та інновації. 2022. (25). C. 69-74. ULR: https://doi.org/10.32782/2415-3583/25.117. Що таке діджиталізація та які переваги вона надає бізнесу. GigaCloud. 2023. ULR: https://gigacloud.ua/blog/navchannja/scho-take-didzhitalizacija-ta-jaki-perevagi-vona-nadae-biznesu#:~:text 8. Aral S., Dellarocas Chr., Godes D. Introduction to the Special Issue - Social Media and Business Transformation: A Framework for Research, Information Systems Research. 2013. 24 (1). C. 3-13 9. Europe’s Digital Decade: digital targets for 2030 ULR: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/europe-fit-digital-age/ 10. Gong, C., Parisot, X., Reis, D. Die Evolution der Digitalen Transformation. Digitalisierung. Schwerpunkt Business Model Innovation. Springer Gabler. 2023. Wiesbaden. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-658-36634-6_11 11. Imran, F., Shahzad, K., Butt, A., Kantola, J. Digital Transformation of Industrial Organizations: Toward an Integrated Framework. Journal of Change Management. 2021. 21, C. 451 - 479. 12. Ji, X., & Li, W. Digital Transformation: A Review and Research Framework. Frontiers in Business, Economics and Management. 2022. 5(3). C. 21–27. ULR: https://doi.org/10.54097/fbem.v5i3.1898 13. Piccinini, E., Gregory, R., Kolbe, L. Changes in the Producer-Consumer Relationship-Towards Digital Transformation. In 12th international conference on Wirtshaftinformatik. 2015. pp. 1634–1648. URL: https://www.researchgate.net/publication/277325460 (дата звернення 08.04.2023
ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ МСБ
Get PDFOne of the main criteria for the success of SMB enterprises is the increase in the number of sales, but this criterion cannot be met if the marketing strategy is not good enough. Marketing strategy is an important element of modern enterprise management.The presence of unsolved and debatable issues regarding the formation of the marketing strategy of SMB segment enterprises led to the choice of research issues.The purpose of the article is to consider the problem of forming a marketing strategy of small and medium-sized communication enterprises.The article analyzes the peculiarities of marketing activities of enterprises belonging to small and medium-sized businesses.Specific features unique to small and medium-sized businesses are identified and given. Strategies that can be used at SMB enterprises are summarized. Having a well-thought-out formalized marketing strategy, its adaptation to the conditions of the enterprise allows to use the strategic advantages of a small enterprise. The factors preventing the full implementation of the marketing strategy in the activities of small and medium-sized businesses are indicated. In particular, the most important of them are: the intuition of marketing activity, the lack of consistency between the marketing strategy and other strategies at the enterprise, the absence of a separate specialist who would professionally deal with marketing issues.Without this strategy, it is impossible to define the target audience, understand their problems and offer their solutions. In order to attract the attention of small business customers, a marketing strategy should be prepared and consider that to gain an edge in the industry, you need to offer something new, consistent and smart. It is worth valuing networking, looking for non-obvious methods of promotion, cooperating, establishing publicity and valuable relationships, asking for reviews and opinions of customers.
Keywords: marketing activity, marketing strategy, business, medium-sized business, entrepreneur.
REFERENCE1. Panukhnyk O. (2019). Pohlyad na katehoriyu «malyy biznes» u pryzmi suchasnoho bachennya ta yevropeysʹkykh pidkhodiv [A view for the «small business» category in the present of the modern vision and European approaches]. Halytsʹkyy ekonomichnyy visnyk. TNTU. 58(3). pp. 90- 97. Retrieved from: https://galicianvisnyk.tntu.edu.ua/pdf/58/618.pdf2. Vasylieva L.M. (2010). Rozvytok maloho pidpryiemnytstva v zarubizhnykh krainakh. [Development of small entrepreneurship in foreign countries]. Derzhava ta rehiony. №2. pp. 55–583. Ratushna Ju.L. (2020). Upravlinnja marketynghom v dijaljnosti pidpryjemstva malogho ta serednjogho biznesu. [Marketing management in small and medium-sized enterprises ]. Investyciji: praktyka ta dosvid. №15-16. pp. 111–115 Retrieved from: http://www.investplan.com.ua/pdf/15- 16_2020/20.pdf.4. Kudenko N.V. (2006). Strateghichnyj marketyngh: navch. posibnyk [Strategic marketing: Education. manual]. K: KNEU.5. Bilovodsjka O.A. (2010). Marketynghovyj menedzhment: navch. posibnyk [Marketing management: education]. K.: Znannja.6. Sajenko M.Gh. (2006). Strateghija pidpryjemstva: pidruchnyk [Enterprise strategy: a textbook]. T.: «Ekonomichna dumka».7. Maljceva O. (2017). Marketynghova strateghija v biznes-ob'jednannjakh malykh i serednikh pidpryjemstv: posibnyk [Marketing strategy in business associations of small and medium enterprises: manual]. K.8. Pavlyshyna N.M. (2022). Marketynhova stratehiya na pidpryyemstvakh maloho biznesu [Marketing strategy at small business enterprises]. Visnyk Khmelʹnytsʹkoho natsionalʹnoho universytetu. № 1. pp.185-188. Retrieved from: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/?p=116049. Vasylygha S.M. (2020). Osoblyvosti formuvannja strateghij rozvytku dlja malykh pidpryjemstv [Peculiarities of formation of development strategies for small enterprises]. Efektyvna ekonomika. 1. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7611У статті аналізуються особливості маркетингової діяльності підприємств, що належать до малого та середнього бізнесу. Виявлено та наведено специфічні особливості, властиві виключно малому та середньому бізнесу. Узагальнено стратегії, які можна використовувати на підприємствах SMB сегменту. Маючи добре продуману формалізовану маркетингову стратегію, її адаптація до умов підприємства дозволяє використовувати стратегічні переваги малого підприємства. Позначено фактори, що перешкоджають повноцінній реалізації маркетингової стратегії у діяльності малого та середнього бізнесу. Зокрема, найважливішими з них є: інтуїція маркетингової діяльності, відсутність узгодженості між маркетинговою стратегією та іншими стратегіями на підприємстві, відсутність окремого фахівця, який професійно займався б питаннями маркетингу.
Ключові слова: маркетингова діяльність, маркетингова стратегія, бізнес, середній бізнес, підприємець.
Список використаної літератури:1. Панухник О. Погляд на категорію «малий бізнес» у призмі сучасного бачення та європейських підходів. Галицький економічний вісник. № 3 (58), 2019. С.90-97. URL: https://galicianvisnyk.tntu.edu.ua/pdf/58/618.pdf2. Васильєва Л. М. Розвиток малого підприємництва в зарубіжних країнах. Держава та регіони. 2010. № 2. С. 55–58.3. Ратушна Ю.Л.Управління маркетингом діяльності підприємства малого та середнього бізнесу. Інвестиції: практика та досвід. № 15-16. С. 111-115. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/15- 16_2020/20.pdf. 4. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. Вид. 2-ге, без змін. К.: КНЕУ 2006.152 с. 5. Біловодська О.А. Маркетинговий менеджмент: навч. посіб. К: Знання, 2010. 332 с. 6. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства: підручник. Тернопіль: «Економічна думка». 2006. 390 с. 7. Мальцева О. Маркетингова стратегія в бізнес-об'єднаннях малих і середніх підприємств: посібник. Київ: 2017. 100 с.8. Павлішина Н.М. Маркетингова стратегія на підприємствах малого бізнесу. Вісник Хмельницького національного університету. 2022. № 1. С. 185-188. URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/?p=11604 9. Василига С. М. Особливості формування стратегій розвитку для малих підприємств. Ефективна економіка. 2020. № 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=761