Sumy State Pedagogical University Scientific Journals
Not a member yet
856 research outputs found
Sort by
РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ МЕТОДОМ СОЦІАЛЬНОГО ЛАРПІНГУ
No full textThe article highlights the problem of social larping as an effective method of forming social skills in children with autism spectrum disorders (ASD). It highlights typical difficulties of children with autism, which are manifested in persistent difficulties in social interaction, communication, relationship formation and the presence of repetitive, stereotypical behavior. It is emphasized that such children often demonstrate avoidance of social contacts, emotional instability, limited vocabulary, which determines the need for specially organized methods of developing social skills. The study focuses on the potential of social larping as an innovative approach to the formation of social competence in children with autism. Based on the works of S. Bowman, T. Henriksen, T. Wrigstad, T. Sumenko and other scientists, the essence of social larping is described as a type of role-playing simulation that provides a safe, controlled and at the same time realistic environment for modeling socially significant situations. It is emphasized that role-playing scenarios promotes the development of communication, cooperation skills, emotion regulation, provides overcoming of anxiety and aggression, forms the ability to transfer acquired behavioral models into everyday life. The publication indicates the organizational and methodological conditions for the implementation of social larping: the structure of plots, the use of visual and verbal cues, adaptation of the environment, preparation of attributes and sensory prophylaxis. Particular attention is paid to the role of the teacher as a facilitator. An example of social simulation is given. The practical possibilities of the method in creating conditions for training the sequence of actions, initiating contacts, performing role tasks and observing social rules are demonstrated. The author emphasizes that social larping is an effective tool for developing social competence of children with ASD, which allows effectively immersing children in structured social situations and forming new social experience in them.У статті висвітлено проблему соціального ларпінгу як ефективного методу формування соціальних навичок у дітей з розладами аутистичного спектру (РАС). Висвітлено типові труднощі дітей з аутизмом, які проявляються в стійких складнощах соціальної взаємодії, комунікації, формуванні взаємин та наявності повторюваної, стереотипної поведінки. Наголошено, що такі діти часто демонструють уникання соціальних контактів, емоційну нестійкість, обмежений словниковий запас, що зумовлює потребу у спеціально організованих методах розвитку соціальних навичок. У дослідженні акцентовано увагу на потенціалі соціального ларпінгу як інноваційного підходу до формування соціальної компетентності дітей з аутизмом. На основі праць S. Bowman, T. Henriksen, T. Wrigstad, Т. Суменко та інших учених описано сутність соціального ларпінгу як різновиду рольової симуляції, що забезпечує безпечне, контрольоване і водночас реалістичне середовище для моделювання соціально значущих ситуацій. Підкреслено, що рольове проживання сценаріїв сприяє розвитку комунікації, навичок співпраці, регуляції емоцій, забезпечує подолання тривожності та агресії, формує здатність переносити набуті моделі поведінки у повсякдення. У публікації висвітлено організаційні та методичні умови впровадження соціального ларпінгу: структурованість сюжетів, використання візуальних та вербальних підказок, адаптація середовища, підготовка атрибутів і сенсорна профілактика. Особливу увагу приділено ролі педагога як фасилітатора. Наведено приклади соціальної симуляції. Продемонстровано практичні можливості методу у створенні умов для тренування послідовності дій, ініціації контактів, виконання рольових завдань та дотримання соціальних правил. Автор підкреслює, що соціальний ларпінг є дієвим інструментом розвитку соціальної компетентності дітей з РАС, який дозволяє ефективно занурювати дітей у структуровані соціальні ситуації та формувати в них новий соціальний досвід
ПСИХОЛОГО-ЛОГОПЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ У ПРИФРОНТОВИХ ЗОНАХ: ДОСВІД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Get PDFThe article considers modern approaches to psychological and speech therapy rehabilitation of children with severe speech disorders (SSD) living in front-line zones, in particular in the city of Kharkiv and the Kharkiv region. Particular attention is paid to the impact of the military conflict on the development of speech and communication skills of children who are experiencing chronic stress due to the threat of hostilities, loss of the usual social environment and limited access to educational and correctional services. The main psychological consequences of such conditions are identified, including increased anxiety, impaired cognitive functions, regression of speech skills, fear of speech (mutism) and reduced motivation to communicate. The article analyzes the process of adapting traditional speech therapy methods to wartime conditions, with an emphasis on the implementation of distance technologies, interactive forms of learning, game therapeutic approaches and methods of sensory stimulation. The main problems that specialists in the field of speech therapy and psychology face when working with children in regions that are constantly at high risk are outlined. It was found that the effectiveness of rehabilitation work increases significantly when using an interdisciplinary approach that combines speech therapy, psychological and medical support.Special attention is paid to the analysis of the experience of specialists in the Kharkiv region who implement innovative methods in working with preschool children who have been affected by the war. The experience of using adapted innovative methods for correcting speech disorders, relaxation techniques and art therapy as auxiliary tools in the rehabilitation process is described. Practical recommendations are given for teachers, psychologists and speech therapists on organizing effective correctional and rehabilitation assistance in martial law conditions. The relevance of the study is due to the need to provide quality assistance to children who have experienced significant stress from the events of the war, which affected their psycho-emotional state and speech development. The article provides practical recommendations for specialists working with children in martial law.У статті схарактеризовано сучасні підходи до психолого-логопедичної реабілітації дітей із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ), які проживають у прифронтових зонах, зокрема на території міста Харкова та Харківської області. Особлива увага приділена негативним впливам воєнного конфлікту на розвиток мовленнєвих і комунікативних навичок дітей, які зазнають хронічного стресу через загрозу ведення бойових дій, втрату звичного соціального середовища й обмеження доступу до освітньо-корекційних послуг. Визначено основні психологічні наслідки таких умов, серед яких: підвищений рівень тривожності, порушення когнітивних функцій, регрес мовленнєвих навичок, страх мовлення (мутизм) і зниження мотивації до комунікації. У статті здійснено аналіз процесу адаптації традиційних логопедичних методик до умов воєнного часу, з акцентом на впровадження дистанційних технологій, інтерактивних форм навчання, ігрових терапевтичних підходів і методів сенсорної стимуляції. Окреслено головні проблеми, з якими стикаються фахівці у сфері логопедії та психології під час роботи з дітьми в регіонах, що постійно перебувають у зоні підвищеного ризику. Виявлено, що ефективність реабілітаційної роботи значно зростає за умови застосування міждисциплінарного підходу, який поєднує логопедичну, психологічну та медичну підтримку. Окрему увагу приділено аналізу досвіду фахівців Харківщини, які впроваджують інноваційні методики в роботі з дітьми дошкільного віку, що зазнали впливу війни. Описано досвід використання адаптованих інноваційних методик, для корекції мовленнєвих розладів, технік релаксації й арттерапії як допоміжних засобів у реабілітаційному процесі. Наведено практичні рекомендації для педагогів, психологів і логопедів щодо організації ефективної корекційно-реабілітаційної допомоги в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення якісної допомоги дітям, які зазнали значного стресового впливу від подій війни, що позначився на їхньому психоемоційному стані та мовленнєвому розвитку. У статті наведено практичні рекомендації для фахівців, які працюють із дітьми в умовах воєнного стану
ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Get PDFThe article examines the effectiveness of implementing organizational and methodological recommendations for the development of physical qualities and increasing the level of interest in physical education lessons among primary school children through physical education in the context of distance learning. Research and advanced pedagogical experience described in scientific literature indicate that the main reasons for the inefficiency of physical education in distance learning include low digital literacy and insufficient proficiency in distance learning technologies among teachers, lack of student motivation, difficulties in studying at home, an unconscious attitude towards physical education among participants in the educational process (parents, students, some teachers), and technical issues. The aim of the study is to analyze and assess the effectiveness of organizational and methodological recommendations for developing physical qualities and increasing interest in physical education lessons among primary school children through physical education in distance learning conditions. Organizational and methodological recommendations have been developed to improve physical fitness, particularly the development of essential physical qualities (strength, speed, flexibility, endurance, agility) and to enhance students' interest in physical education lessons in an online format through the integration of modern information technologies.During the formative pedagogical experiment, aimed at testing the effectiveness of implementing these organizational and methodological recommendations to improve the physical fitness of primary school children in distance learning, testing was conducted in first and second grades to assess the development of key physical qualities and determine students' physical development levels. The analysis of the research results indicates that changes in physical fitness indicators and the level of interest in physical education lessons among primary school children in distance learning conditions show a high level of statistical significance in the experimental group compared to the control group.У статті розглянуто ефективність впровадження організаційно-методичних рекомендацій щодо розвитку фізичних якостей та підвищення рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи засобами фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Проведені дослідження та передовий педагогічний досвід, описаний у науковій літературі, показують, що основними причинами неефективності фізичного виховання в дистанційному навчанні є низька цифрова грамотність та володіння технологіями дистанційного навчання вчителя, відсутність у дітей мотивації до навчання та складність навчатися вдома; несвідоме ставлення учасників навчально-виховного процесу (батьків, учнів, деяких учителів) до фізичного виховання; технічні питання. Мета дослідження – проаналізувати та перевірити ефективність організаційно-методичних рекомендацій щодо розвитку фізичних якостей та підвищення рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи засобами фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Розроблено організаційно-методичні рекомендації щодо покращення фізичної підготовленості, зокрема розвитку основних фізичних якостей (сила, швидкість, гнучкість, витривалість, спритність) та рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи в умовах онлайн за допомогою впровадження новітніх інформаційних технологій на уроці фізичної культури.У ході проведення формувального педагогічного експерименту з метою перевірки ефективності впровадження організаційно-методичних рекомендацій на покращення фізичної підготовки дітей початкової школи в умовах дистанційного навчання впродовж експерименту в першому та другому класах було проведено тестування з розвитку основних фізичних якостей для визначення рівня фізичного розвитку дітей. Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, що зміни показників фізичної підготовленості та рівня зацікавленості до уроку фізичної культури дітей початкової школи в умовах дистанційного навчання експериментальної групи порівняно з дітьми контрольної групи мають високий рівень статистичної значущості
ІНТЕГРАЦІЯ СПОРТУ І МИСТЕЦТВА У ВИКЛАДАННІ ГОПАКА
Get PDFThe article is devoted to the analysis of the integration of sports and art in teaching Hopak – one of the main elements of Ukrainian folk-dance culture. The analysis of modern scientific and methodological literature on the selected issues provided an opportunity to consider the theoretical foundations of the combination of physical and artistic aspects of this dance, which allows not only to improve the physical qualities of students, but also to form their aesthetic taste, musicality and creative potential. The main attention is focused on the importance of a comprehensive approach to teaching Hopak, which includes the development of strength, endurance, flexibility, coordination of movements, as well as the ability to express emotions through music, rhythm and plasticity. The purpose of this study is to analyze and determine the role of the integration of sports and artistic aspects in teaching Hopak as an effective means of physical and aesthetic development of students. The main attention is focused on pedagogical methods that integrate sports and artistic elements, which allow to form not only physical training, but also emotional expressiveness of students, and also contribute to their creative growth. It was determined that Hopak is a unique dance that combines physical skill with artistic expressiveness, which makes it an important means of comprehensive development of students, in particular, through a balance between technical and creative tasks. The conclusions show that the integration of sports and art in teaching Hopak is to create conditions for the comprehensive development of students' physical and artistic abilities. Performing Hopak dance elements requires high physical training, but at the same time requires students to be able to express emotions through movement, feel the rhythm and convey mood through plastic and stage images. Thus, the integration of two aspects – physical and artistic – is the basis for the formation of a comprehensively developed personality of a dancer.Hopak as part of the Ukrainian cultural heritage has great potential in physical and aesthetic education, providing students with the opportunity to feel the depth of traditions and interpret them through modern choreographic practice.Стаття присвячена аналізу інтеграції спорту і мистецтва у викладанні Гопака – одного з основних елементів української народної танцювальної культури. Аналіз сучасної науково-методичної літератури з обраної проблематики надав можливість розглянути теоретичні основи поєднання фізичних і художніх аспектів цього танцю, що дозволяє не лише вдосконалювати фізичні якості учнів, але й формувати їхній естетичний смак, музикальність та творчий потенціал. Основна увага зосереджена на важливості комплексного підходу до навчання Гопака, який включає розвиток сили, витривалості, гнучкості, координації рухів, а також здатності виражати емоції через музику, ритм і пластику. Метою даного дослідження є аналіз і визначення ролі інтеграції спортивних та мистецьких аспектів у викладанні Гопака як ефективного засобу фізичного та естетичного розвитку учнів.Головну увагу закцентувано на педагогічних методах, що інтегрують спортивні і мистецькі елементи, які дозволяють формувати не лише фізичну підготовку, але й емоційну виразність учнів, а також сприяють їхньому творчому зростанню. Визначено, що Гопак є унікальним танцем, який поєднує фізичну майстерність з художньою виразністю, що робить його важливим засобом всебічного розвитку учнів, зокрема, через баланс між технічними та творчими завданнями. Висновки засвідчують, що інтеграції спорту і мистецтва у викладанні Гопака полягає у створенні умов для комплексного розвитку фізичних і художніх здібностей учнів. Виконання танцювальних елементів Гопака вимагає високої фізичної підготовки, але одночасно вимагає від учнів здатності виражати емоції через рух, відчувати ритм і передавати настрій через пластичні та сценічні образи. Таким чином, інтеграція двох аспектів – фізичного і художнього – є основою для формування всебічно розвиненої особистості танцюриста. Гопак як частина української культурної спадщини має великий потенціал у фізичному та естетичному вихованні, надаючи учням можливість відчути глибину традицій та інтерпретувати їх через сучасну хореографічну практику
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ТЕХНІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У СПОРТИВНИХ ТАНЦЯХ
Get PDFThe article examines the relationship between special physical training and technical skill in sports dances. Modern dance sports are developing dynamically, which increases the requirements for athletes not only in terms of musicality, ease and plasticity of performance, but also in terms of the level of their physical training. This problem becomes especially significant when mastering competitive programs, which requires the comprehensive development of physical qualities – strength, endurance, flexibility, coordination and speed, which ensure the performance of complex coordinated dance elements with maximum amplitude and accuracy. It was found that the technical skill of athletes-dancers directly depends on the level of their physical training, because the physical condition determines the possibility of implementing technically complex movements, jumps, turns and supports. In addition, a low level of physical qualities limits the range of dance elements, which negatively affects the performances and evaluations of judges. Success in sports dances is impossible without a high level of physical training, because its insufficiency directly affects technical skill and, accordingly, the results of performances.The conclusions emphasize the undeniable relationship between special physical training and technical skill in sports dances. It has been proven that a carefully planned training process harmoniously combines general physical and special exercises, contributes to the formation of hardy, strong, flexible and technically knowledgeable dancers. A comprehensive approach to training allows not only to increase the level of physical qualities, but also to improve the rhythm, coordination of movements and musicality of athletes. It is such balanced training that is the key to successful performances and stable sports growth of dancers.У статті розглянуто взаємозв’язок спеціальної фізичної підготовки та технічної майстерності у спортивних танцях.Сучасний танцювальний спорт динамічно розвивається, що підвищує вимоги до спортсменів не лише щодо музичності, легкості та пластичності виконання, а й до рівня їх фізичної підготовки. Ця проблема стає особливо значущою при освоєнні змагальних програм, що потребує комплексного розвитку фізичних якостей – сили, витривалості, гнучкості, координації та швидкості, які забезпечують виконання складнокоординованих танцювальних елементів з максимальною амплітудою та точністю.Було встановлено, що технічна майстерність спортсменів-танцюристів безпосередньо залежить від рівня їх фізичної підготовки, адже фізичний стан визначає можливість втілення технічно складних рухів, стрибків, обертів і підтримок. Крім того, низький рівень фізичних якостей обмежує діапазон танцювальних елементів, що негативно впливає на виступи й оцінювання суддів. Успішність у спортивних танцях неможлива без високого рівня фізичної підготовки, адже її недостатність безпосередньо впливає на технічну майстерність і, відповідно, на результати виступів. Висновки акцентують увагу на беззаперечному взаємозв’язку спеціальної фізичної підготовки та технічної майстерності у спортивних танцях. Доведено, що ретельно спланований тренувальний процес гармонійно поєднує загально-фізичні та спеціальні вправи, сприяє формуванню витривалих, сильних, гнучких і технічно обізнаних танцюристів. Комплексний підхід до підготовки дозволяє не лише підвищити рівень фізичних якостей, а й вдосконалити ритміку, координацію рухів та музикальність спортсменів. Саме така збалансована підготовка є запорукою успішних виступів і стабільного спортивного зростання танцюристів
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК У ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБІ
Get PDFFreestyle wrestling is one of the oldest and most popular combat sports, included in the Olympic Games and other prestigious international competitions. This sport requires athletes to have a high level of physical fitness, excellent coordination, endurance, strength, and reaction speed. The analysis of competitive performance in men’s and women’s freestyle wrestling allows for identifying key features of match execution, assessing the effectiveness of technical and tactical actions, and developing more precise and effective training programs for athletes. Research in this area is crucial for coaches striving to improve their athletes’ performance and for sports analysts studying trends in the development of freestyle wrestling as a sport. The purpose of this study is to conduct a comparative analysis of competitive performance indicators of male and female freestyle wrestlers. The analysis was based on protocols and video recordings of the 2024 Ukrainian Freestyle Wrestling Cup among adults. A total of 151 matches were analyzed: 97 male matches and 54 female matches. The conducted research highlights some similarities and differences in competitive performance indicators between male and female freestyle wrestlers.It was determined that the most commonly executed techniques were gut wrenches in the parterre position and leg attacks and throws in the standing position. More points were scored in the standing position than in the parterre, and technical points exceeded non-technical points for both male and female wrestlers. The highest number of points was scored in the first minute of the match (23,18% of total points for men and 39,28% for women). Notably, the number of points scored decreased with each subsequent minute for both male and female wrestlers. This may be explained by the importance of the initial minutes in achieving victory in a match. The average number of points scored per match was significantly higher (p<0,05) for male wrestlers (9,34 points) compared to female wrestlers (8,20 points). However, the success index was higher for female wrestlers (2,48) than for male wrestlers (2,19), though this difference was not statistically significant (p>0,05). The obtained results will help coaches optimize the training process for male and female freestyle wrestlers.Вільна боротьба є одним із найдавніших і найпопулярніших видів єдиноборств, що входить до програми Олімпійських ігор та інших престижних міжнародних змагань. Цей вид спорту вимагає від атлетів високої фізичної підготовленості, відмінної координації, витривалості, сили та швидкості реакції. Аналіз змагальної діяльності чоловіків і жінок у вільній боротьбі дозволяє визначити ключові особливості ведення сутичок, оцінити ефективність техніко-тактичних дій, а також розробити більш точні та дієві програми підготовки спортсменів. Дослідження таких аспектів є важливим для тренерів, які прагнуть підвищити результативність своїх вихованців, а також для спортивних аналітиків, які займаються вивченням тенденцій розвитку вільної боротьби, як виду спорту. Метою даного дослідження є проведення порівняльного аналізу показників змагальної діяльності чоловіків і жінок у вільній боротьбі. Було проведено аналіз протоколів і відеозаписів Кубка України 2024 року з вільної боротьби серед дорослих. Всього проаналізовано 151 сутичку: чоловіки (n=97) і жінки (n=54). Проведені дослідження вказують на деякі схожості та відмінності у показниках змагальної діяльності борців та борчинь вільного стилю. Визначено, що найбільш виконуваними прийомами борців та борчинь були: в партері – перевороти накатом, в стійці – проходи в ноги та звалювання. Кількість набраних балів більша в стійці, ніж в партері та технічних балів більш, ніж нетехнічних, як у борців, так у борчинь. Найбільша кількість набраних балів припадає на першу хвилину сутички (у борців – 23,18% від всіх набраних балів, у борчинь – 39,28%). Варто відзначити, що кількість набраних балів зменшується з кожної хвилини сутички і у борців, і у борчинь. Це можливо пояснити, що перші хвилини є важливими в досягнення перемоги в сутички. Середня кількість набраних балів в сутички достовірно вище (p<0,05) у борців (9,34 балів), чим у борчинь (8,20 балів). А індекс успіху найбільший у борчинь (2,48), ніж у борців (2,19), але ця різниця недостовірна (p>0,05). Отримані результати допоможуть тренерам оптимізувати тренувальний процес борців і борчинь вільного стилю
СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ СЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧОЇ ГІМНАСТИКИ З УЧНЯМИ СТАРШИХ КЛАСІВ
Get PDFThe article is devoted to the basic principles, methods and approaches to organizing sectional classes of healing gymnastics with high school pupils, taking into account their age, psychophysiological and individual characteristics. Healing gymnastics as a form of physical activity has significant potential for improving the functional state of the body, developing coordination, flexibility, strength and endurance. For high school pupils who are at the stage of active physiological and psychological development, such classes are especially useful, as they contribute to harmonious development, stress relief and an increase in the overall level of energy. The organization of sectional classes should be based on the principles of individualization, systematicity and accessibility.The program of classes should include a variety of exercises aimed at developing all muscle groups, improving posture, the respiratory system and general health. Particular attention is paid to the technique of performing exercises in order to avoid injuries and ensure maximum training effectiveness. An important element of organizing classes is creating a comfortable psychological climate in the group. High school pupils often face emotional stress related to learning and social interactions, so health gymnastics classes should promote relaxation, relieve stress, and increase self-confidence. The use of musical accompaniment, game elements, and group exercises can make classes more interesting and motivating. In addition, the article emphasizes the role of the teacher as an organizer and mentor, who must have not only professional knowledge of physical education, but also communication skills with adolescents.The effectiveness of sectional healing gymnastics classes largely depends on the teacher’s ability to interest pupils, maintain their activity, and promote the formation of a positive attitude towards physical activity. The article also discusses safety issues during classes, including the need for a preliminary medical examination of pupils and compliance with safety regulations. Properly constructed sectional classes of healing gymnastics not only contribute to the development of physical qualities, but also form in high school pupils a conscious attitude towards their own health, which is an important element of their future life.У статті розглянуто основні принципи, методи та підходи до організації секційних занять оздоровчої гімнастики з учнями старших класів, враховуючи їх вікові, психофізіологічні та індивідуальні особливості. Оздоровча гімнастика як форма фізичної активності має значний потенціал для покращення функціонального стану організму, розвитку координації, гнучкості, сили та витривалості. Для старшокласників, які перебувають на етапі активного фізіологічного та психологічного розвитку, такі заняття є особливо корисними, оскільки сприяють гармонійному розвитку, зняттю стресу та підвищенню загального рівня енергії. Організація секційних занять має ґрунтуватися на принципах індивідуалізації, систематичності та доступності. Програма занять повинна включати різноманітні вправи, спрямовані на розвиток усіх груп м’язів, покращення постави, дихальної системи та загального стану здоров’я.Особливу увагу приділено техніці виконання вправ, щоб уникнути травм та забезпечити максимальну ефективність тренувань. Важливим елементом організації занять є створення комфортного психологічного клімату в групі. Учні старших класів часто стикаються з емоційними навантаженнями, пов’язаними з навчанням та соціальними взаємодіями, тому заняття оздоровчої гімнастики повинні сприяти релаксації, зняттю напруги та підвищенню самовпевненості. Використання музичного супроводу, елементів гри та групових вправ дозволяє зробити заняття більш цікавими та мотивуючими. Крім того, у статті підкреслюється роль педагога як організатора та наставника, який повинен володіти не лише професійними знаннями з фізичної культури, але й навичками комунікації з підлітками.Ефективність секційних занять оздоровчої гімнастики багато в чому залежить від здатності вчителя зацікавити учнів, підтримувати їхню активність та сприяти формуванню позитивного ставлення до фізичної активності. У статті також розглядаються питання безпеки під час проведення занять, зокрема необхідність попереднього медичного обстеження учнів, дотримання правил техніки безпеки. Правильно побудовані секційні заняття оздоровчої гімнастики не лише сприяють розвитку фізичних якостей, але й формують в учнів старших класів усвідомлене ставлення до власного здоров’я, що є важливим елементом їхнього майбутнього життя
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFThe article examines current approaches to organizing health-improving motor activity among students of higher education institutions (HEIs) within the framework of the modern educational process. The importance of physical activity is highlighted as a key factor in maintaining the physical and psycho-emotional well-being of youth in conditions of stress, uncertainty, and limited access to traditional forms of physical education. Contemporary forms and methods of organizing physical activity are analyzed, including the integration of physical activity into the educational process, the use of innovative technologies (fitness programs, online classes, mobile applications), and the individualization of physical load. Special attention is paid to motivational factors that influence students’ engagement in regular physical activity.The authors conducted a comparative analysis of physical education in peacetime and under martial law, identifying key differences in approaches, formats, and means of implementing health-oriented motor activity. The relevance of the study is driven by the need to find effective strategies for organizing students' physical activity under martial law conditions, when traditional forms of physical education are limited or unavailable. A decline in physical activity, caused by restrictions on movement, distance learning, and stress-related factors, negatively affects the overall health of students, requiring new organizational solutions in physical education systems.Based on the analysis, priority directions for improving the system of physical education in higher education institutions under crisis conditions have been identified, namely: the implementation of flexible learning models focused on student self-organization; the use of digital platforms such as Zoom, Google Meet, Moodle, and Classroom; mobile fitness applications and video workouts; enhancement of digital literacy among participants in the educational process; and the integration of physical activity into students' daily lives.The role of the instructor as a coordinator of motor activity and mentor support has been substantiated.The results may be useful for educators, HEI administrators, and curriculum developers in the field of physical education. This opens up new opportunities for building a healthy and productive environment, which is a priority in the context of modern education.У статті розглянуто актуальні підходи до організації оздоровчої рухової активності здобувачів закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах воєнного стану. Визначено важливість фізичної активності як чинника підтримання фізичного і психоемоційного здоров’я молоді в умовах стресу, невизначеності та обмеженого доступу до традиційних форм фізичного виховання. Проаналізовано сучасні форми й методи організації занять, зокрема інтеграцію фізичної активності в навчальний процес, застосування інноваційних технологій (фітнес-програм, онлайн-занять, мобільних застосунків), індивідуалізацію фізичного навантаження. Особливу увагу приділено мотиваційним аспектам залучення студентів до регулярної фізичної активності.Автори здійснили порівняльний аналіз організації фізичного виховання у звичайних умовах та в умовах воєнного часу, що дозволило виявити ключові відмінності у підходах, формах та засобах реалізації оздоровчої рухової активності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних підходів до організації рухової активності студентів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану, коли традиційні форми фізичного виховання обмежені або неможливі. Зменшення рівня рухової активності, викликане обмеженнями пересування, дистанційним навчанням та стресовими факторами, негативно впливає на загальний стан здоров’я молоді, що потребує нових організаційних рішень у системі фізичного виховання.За результатами аналізу виокремлено пріоритетні напрямки вдосконалення системи фізичного виховання у закладах вищої освіти в умовах кризових викликів, а саме: впровадження гнучких моделей навчання орієнтованих на самоорганізацію студентів, використання цифрових платформ таких як Zoom, Google Meet, Moodle, Classroom, мобільних фітнес-застосунків, відеотренувань, підвищення цифрової грамотності учасників освітнього процесу, інтеграція фізичної активності в повсякденне життя здобувачів. Обґрунтовано роль викладача як координатора рухової активності й менторської підтримки.Отримані результати можуть бути корисними для педагогів, керівників ЗВО та розробників освітніх програм у сфері фізичного виховання. Це відкриває нові можливості для створення здорового та продуктивного середовища, що є пріоритетним завданням в контексті сучасної освіти
ПЕДАГОГІЧНА СВІДОМІСТЬ ЯК ОДИН З ГОЛОВНИХ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Get PDFThe article is devoted to the role of pedagogical consciousness as a key factor in the professional skills formation of future physical education teachers. The authors emphasize that pedagogical consciousness is the basis for future teachers to understand their role in the educational process, as well as for the development of their professional competencies. Pedagogical consciousness is understood as an integral quality of the personality, which includes the awareness of the goals, objectives and methods of pedagogical activity, as well as the ability to reflect and introspect. It is emphasized that the formation of pedagogical consciousness of future physical education teachers should be based on a systemic approach, which involves the integration of theoretical knowledge, practical skills and personal qualities. The authors identify the main components of pedagogical consciousness, such as motivational-value, cognitive, emotional- volitional and activity, which interact with each other and provide effective professional training.Particular attention is paid to the role of innovative teaching methods in the development of pedagogical consciousness, among them are the use of project methods, interactive technologies, case stages and practice-oriented tasks, which allow future teachers to apply theoretical knowledge in practice, developing critical thinking and a creative approach to solving pedagogical tasks. The authors also emphasize the importance of reflection as a tool for self-analysis and self-improvement, which is an integral part of pedagogical consciousness. This article examines the main stages of the pedagogical consciousness formation of future physical education teachers, starting with the motivational stage, at which interest in the profession is formed, and ending with the stage of professional self- determination, when students realize their role in the educational process. The authors draw attention to the fact that each stage should be accompanied by the active involvement of students in practical activities, which allows them to consolidate knowledge and develop skills.Special attention is paid to the role of personal qualities in the formation of pedagogical consciousness. Among them are communication skills, emotional stability, leadership qualities and the ability to self-organize, which are necessary for successful pedagogical activity.The authors emphasize that the development of these qualities should be integrated into the educational process, which allows future physical education teachers to effectively interact with pupils and create a favorable atmosphere for learning.У статті розглядається роль педагогічної свідомості як ключового фактора у формуванні професійної майстерності майбутніх вчителів фізичної культури. Автори акцентують увагу на тому, що педагогічна свідомість є основою для розуміння майбутніми педагогами своєї ролі у навчально-виховному процесі, а також для розвитку їхніх професійних компетенцій. Педагогічна свідомість розуміється як інтегральна якість особистості, яка включає усвідомлення цілей, завдань та методів педагогічної діяльності, а також здатність до рефлексії та самоаналізу. Підкреслюється, що формування педагогічної свідомості майбутніх вчителів фізичної культури має ґрунтуватися на системному підході, який передбачає інтеграцію теоретичних знань, практичних навичок та особистісних якостей. Автори виділяють основні компоненти педагогічної свідомості, такі як мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-вольовий та діяльнісний, які взаємодіють між собою та забезпечують ефективну професійну підготовку.Особливу увагу приділено ролі інноваційних методик навчання у розвитку педагогічної свідомості. Серед них – використання проектних методів, інтерактивних технологій, кейс-стадій та практико-орієнтованих завдань, які дозволяють майбутнім педагогам застосовувати теоретичні знання на практиці, розвиваючи критичне мислення та творчий підхід до вирішення педагогічних завдань. Автори також підкреслюють важливість рефлексії як інструменту для самоаналізу та самовдосконалення, що є невід’ємною частиною педагогічної свідомості. У даній статті розглянуто основні етапи формування педагогічної свідомості майбутніх вчителів фізичної культури, починаючи з мотиваційного етапу, на якому формується інтерес до професії, і закінчуючи етапом професійного самовизначення, коли студенти усвідомлюють свою роль у навчально-виховному процесі. Автори звертають увагу на те, що кожен етап має супроводжуватися активним залученням студентів до практичної діяльності, що дозволяє їм закріплювати знання та розвивати навички. Окрема увага приділена ролі особистісних якостей у формуванні педагогічної свідомості. Серед них – комунікативні навички, емоційна стійкість, лідерські якості та здатність до самоорганізації, які є необхідними для успішної педагогічної діяльності. Автори підкреслюють, що розвиток даний якостей має бути інтегрований у навчальний процес, що дозволяє майбутнім вчителям фізичної культури ефективно взаємодіяти з учнями та створювати сприятливу атмосферу для навчання
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗВО: ДІАГНОСТИКА МОТИВАЦІЇ
Get PDFThis article explores current challenges and opportunities related to the individualization of physical education in higher education institutions (HEIs) in Ukraine. Based on an empirical study conducted among first- and second-year students of the State University of Trade and Economics, Penitentiary Academy of Ukraine and the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», motivational factors, barriers, benefits, and students' attitudes toward physical activity were analyzed. The findings highlight the strategic importance of investing in physical education as a means of supporting youth psychophysiological well-being. Purpose of the study. To determine the level of student motivation for physical activity, identify barriers and key incentives for exercise, and justify directions for implementing an individualized approach to physical education in HEIs in the context of promoting students’ psychophysiological health. Methodology. A survey of students (n=62) was conducted to assess motivational attitudes, frequency of participation, choice of activities, and barriers to regular physical activity. The survey results were analyzed to identify key trends. Research objectives. To investigate the level of motivation for physical activity among students and to identify the main barriers and incentives for engaging in physical exercise among HEI students.Materials and methods of the study. Study participants: 62 first- and second-year students from the State University of Trade and Economics, Penitentiary Academy of Ukraine and the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute». Data collection method. Online survey using a structured questionnaire that included closed and semi-open questions on: motivation level, frequency of physical activity, perceived barriers, benefits, and attitudes toward physical activity. Data analysis methods. Quantitative analysis of survey results (percentage distribution, mean values); comparative analysis of intrinsic and extrinsic motivation; interpretation of findings in the context of the need for individualized physical education.Scientific novelty. The study revealed the dominance of extrinsic motivation over intrinsic motivation, indicating potential for developing more effective physical education programs. Conclusions. Most HEI students regularly engage in physical activity, although their motivation is often driven by extrinsic factors (appearance, weight loss). The main barriers include lack of time and low intrinsic motivation. Physical education is mostly perceived as a formal obligation, reducing its effectiveness. The popularity of fitness and gym activities indicates a growing demand for personalized forms of physical activity. The physical education system in HEIs requires modernization in terms of staff, curricula, technical resources, and digitalization.У статті розглянуто сучасні виклики та можливості щодо індивідуалізації фізичного виховання в закладах вищої освіти України. На основі емпіричного дослідження, проведеного серед студентів І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», проаналізовано мотиваційні фактори, бар’єри, переваги та ставлення студентської молоді до рухової активності. Результати дослідження підкреслюють стратегічну важливість інвестицій у фізичне виховання як засіб підтримки психофізіологічного здоров’я молоді. Мета роботи: визначити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності, виявити бар’єри та ключові стимули до занять, а також обґрунтувати напрями впровадження індивідуалізованого підходу до фізичного виховання у ЗВО в контексті забезпечення психофізіологічного благополуччя студентів.Методологія. Анкетування студентів (n=62) з метою вивчення мотиваційних установок, частоти занять, вибору активностей та бар’єрів до регулярної рухової активності. Аналіз результатів опитування з визначенням основних тенденцій. Завдання дослідження. Дослідити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності та виявити основні бар’єри та стимули до занять фізичними вправами серед здобувачів вищої освіти. Матеріали та методи дослідження. Контингент дослідження: 62 осіб, здобувачів вищої освіти І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Метод збору даних: онлайн-анкетування з використанням структурованої анкети, що включала закриті та напіввідкриті запитання щодо: рівня мотивації до занять, частоти рухової активності, бар’єрів, переваг та ставлення до рухової активності. Методи аналізу даних: кількісний аналіз результатів анкетування (відсотковий розподіл, середні значення); порівняльний аналіз внутрішньої та зовнішньої мотивації; інтерпретація результатів у контексті потреби в індивідуалізації фізичного виховання.Наукова новизна. Виявлено домінування зовнішньої мотивації над внутрішньою, що має перспективи для побудови ефективних робочих програм. Висновки. Більшість здобувачів вищої освіти регулярно займаються фізичними вправами, проте їхня мотивація часто має зовнішній характер (зовнішність, схуднення). Головні бар’єри до занять – брак часу та низька внутрішня мотивація. Фізичне виховання сприймається здебільшого формально, що знижує його ефективність. Попит на фітнес і тренажерні зали свідчить про потребу в персоналізованих формах рухової активності. Система фізичного виховання у ЗВО потребує модернізації: кадрового, програмного, технічного оновлення та цифровізації