Institutional repository of Taras Shevchenko National University of Kyiv eKNUTSHIR
Not a member yet
15422 research outputs found
Sort by
МІГРАЦІЙНА КОМПОНЕНТА У СТРАТЕГІЇ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
No full textBackground. An analysis of the current situation on the Ukrainian labour market in the context of the war, demographic and migration crises is necessary to understand the main challenges faced by the country and to formulate an effective political and economic strategy. Identifying the factors that affect unemployment, labour mobility and the structure of economic activity allows us to assess the prospects for stability and development of the labour market in the context of global changes. In this context, the development of an employment strategy is becoming a key tool for ensuring social and economic stability, in particular through Ukraine’s integration into the European Union. European integration will help to increase the competitiveness of the national labour market and attract qualified personnel from other countries, allowing Ukraine to adapt its economy to European standards and realise its potential on a global scale.
Methods. The following methods were used in the preparation of the study: systematic approach, comparative method, structural and functional method, as well as methods of analysis and assessment of the socio-economic situation. Particular attention was paid to analysing the impact of the war on the labour market, as well as to the study of demographic and migration processes using statistical analysis.
Results. It was found that the full-scale invasion has deepened the existing structural imbalances in the Ukrainian labour market. In addition, the demographic and migration crises have significantly complicated the situation, in particular due to high migration of the working-age population and an increase in the number of internally displaced persons. The shortage of skilled workers has become one of the main problems worsening the situation on the labour market. To overcome these challenges, it is necessary to develop a comprehensive employment strategy that focuses on integration into the European Union.
Conclusions. Given the complex challenges facing Ukraine’s labor market due to the full-scale invasion, demographic and migration crises, the development of an employment strategy is a critical step towards ensuring economic recovery and stable national development. Ukraine’s integration into the European Union will not only enhance the competitiveness of the national labor market but also ensure the effective use of skilled labor, supporting economic growth, social stability, and improving the quality of life for citizens.Вступ. Аналіз поточної ситуації на ринку праці України в умовах війни, демографічної та міграційної криз є необхідним для розуміння основних викликів, з якими зіштовхується країна, та для формулювання ефективної політичної та економічної стратегії. Визначення факторів, що впливають на рівень безробіття, мобільність робочої сили та структуру економічної активності дозволяє оцінити перспективи стабільності та розвитку ринку праці в умовах глобальних змін. У цьому контексті розробка стратегії зайнятості населення стає ключовим інструментом для забезпечення соціальної та економічної стабільності, зокрема через інтеграцію України до Європейського Союзу. Європейська інтеграція сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національного ринку праці та залученню кваліфікованих кадрів з інших країн, що дозволить Україні адаптувати свою економіку до європейських стандартів і реалізувати свій потенціал на глобальному рівні.
Методи. У процесі підготовки дослідження було використано такі методи: системний підхід, порівняльний метод, структурно-функціональний метод, а також методи аналізу та оцінки соціально-економічної ситуації. Особливу увагу було приділено аналізу впливу війни на ринок праці, а також дослідженню демографічних і міграційних процесів за допомогою методів статистичного аналізу.
Результати. Виявлено, що повномасштабне вторгнення поглибило існуючі структурні дисбаланси на ринку праці України. Крім того, демографічна та міграційна кризи значно ускладнили ситуацію, зокрема через високу міграцію працездатного населення та збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб. Дефіцит кваліфікованих кадрів став однією з головних проблем, що погіршує ситуацію на ринку праці. Для подолання цих викликів необхідно розробити комплексну стратегію зайнятості населення, яка орієнтується на інтеграцію до Європейського Союзу.
Висновки. Зважаючи на складні виклики, з якими зіштовхується ринок праці України через повномасштабне вторгнення, демографічну та міграційну кризи, розробка стратегії зайнятості є критично важливим кроком для забезпечення економічного відновлення та стабільного розвитку країни. Інтеграція України до Європейського Союзу дозволить не тільки підвищити конкурентоспроможність національного ринку праці, а й забезпечити ефективне використання кваліфікованих кадрів, підтримуючи економічне зростання, соціальну стабільність і поліпшення якості життя населення.
Background. An analysis of the current situation on the Ukrainian labour market in the context of the war, demographic and migration crises is necessary to understand the main challenges faced by the country and to formulate an effective political and economic strategy. Identifying the factors that affect unemployment, labour mobility and the structure of economic activity allows us to assess the prospects for stability and development of the labour market in the context of global changes. In this context, the development of an employment strategy is becoming a key tool for ensuring social and economic stability, in particular through Ukraine’s integration into the European Union. European integration will help to increase the competitiveness of the national labour market and attract qualified personnel from other countries, allowing Ukraine to adapt its economy to European standards and realise its potential on a global scale.
Methods. The following methods were used in the preparation of the study: systematic approach, comparative method, structural and functional method, as well as methods of analysis and assessment of the socio-economic situation. Particular attention was paid to analysing the impact of the war on the labour market, as well as to the study of demographic and migration processes using statistical analysis.
Results. It was found that the full-scale invasion has deepened the existing structural imbalances in the Ukrainian labour market. In addition, the demographic and migration crises have significantly complicated the situation, in particular due to high migration of the working-age population and an increase in the number of internally displaced persons. The shortage of skilled workers has become one of the main problems worsening the situation on the labour market. To overcome these challenges, it is necessary to develop a comprehensive employment strategy that focuses on integration into the European Union.
Conclusions. Given the complex challenges facing Ukraine’s labor market due to the full-scale invasion, demographic and migration crises, the development of an employment strategy is a critical step towards ensuring economic recovery and stable national development. Ukraine’s integration into the European Union will not only enhance the competitiveness of the national labor market but also ensure the effective use of skilled labor, supporting economic growth, social stability, and improving the quality of life for citizens
Духовний світ українців в контексті новелістики Марка Черемшини: філософсько-культурологічний вимір
Get PDFRelevance. Recent events in Ukraine demonstrate that, even in times of war, the nation’s spiritual and cultural heritage becomes a target for occupation. Under these circumstances, Ukrainian scholars must clearly identify, declare, and defend Ukrainian culture, creativity, and their creators and bearers; they must also elevate, to a worthy scientific level, everyone who has contributed to the treasury of spirituality, culture, and mentality of Ukraine’s ethnic groups and subethnic communities, including the Ukrainian people as a whole.
It is important to conduct a multi-dimensional examination of Ukrainian spirituality, encompassing studies not only in literary and art criticism but also through the lenses of philosophy, culture, and religious studies.
Obviously, the state’s cultural policy should support the development of deep and holistic knowledge about the ethnic, religious, and other groups that collectively form Ukrainian society. It is known that instilling this knowledge and respect begins in the family environment, from early childhood, through all available means, and continues through schools and higher educational institutions. These institutions, by exploring the uniqueness of Ukrainian philosophy, turn to the traditions vividly described in the works of Ukrainian writers.
This study is dedicated to a philosophical and cultural analysis of the works of Marko Cheremshyna, highlighting significant themes of meaning and existence in his literary creations.
Purpose. To reveal the uniqueness of the Ukrainian spiritual world (through the example of the Hutsul ethnographic group) via dialects, language, culture, Christian philosophy, lifestyle, and life circumstances, as illustrated in Marko Cheremshyna’s novellas.
Conclusions. Marko Cheremshyna’s works feature prominent philosophical themes for contemplation, such as anthropocentric themes and the role of suffering and compassion in human life, which resonate with the experiences of Ukrainians today. The author draws attention to humanity’s understanding of themes of inevitability and humility. Love for nature holds a special place in his work, as does the question of justice, existential themes, Ukrainian identity, and the cultural uniqueness of Ukrainians.
The analyzed novellas (“Osnovyny,” “Karby,” “Once Mother Gave Birth,” “Saint Nicholas in the Forge”) include certain storylines that reflect the customs and traditions of the Hutsuls. The people depicted by Cheremshyna are filled with a love for life and thus embody spirituality in its deepest form.
Cheremshyna’s Hutsul peasants express their spirituality through their adherence to authentic customs and traditions. Through Cheremshyna’s work, readers once again find confirmation that Ukrainians (exemplified by the Hutsuls) lived in harmony with nature. The spirituality of the Hutsul peasant was intertwined with faith in God and hope for a better life. In revealing specific details of everyday life, daily thoughts, and experiences, Cheremshyna was clearly convinced that Hutsul peasantry vividly represented the uniqueness of Ukrainian ethnic groups and, consequently, the distinctiveness of Ukrainian culture.Актуальність. Події українського сьогодення засвідчують, що в умовах війни питання духовно-культурної спадщини також є предметом зазіхань окупанта. Саме в сучасних реаліях науковці мають чітко ідентифікувати, декларувати й відстоювати українську культуру та її носіїв; піднести на достойний науковий рівень кожного, хто має відношення до представлення скарбниці духовності, культури, ментальності етнічних груп, субетносів зокрема й українців загалом.
Важливо здійснювати багатоаспектний вимір духовності українців, вивчати дослідження не лише в галузі літературознавства, мистецтвознавства, а передусім через призму філософії, культури, релігієзнавства.
Очевидно, що культурна політика держави має сприяти розвитку глибоких та цілісних знань про етнічні, релігійні й інші групи, котрі загалом складають українське суспільство. Відомо, що прищеплювати ці знання й шанобливе ставлення починають в родині з дитинства, а далі до цього процесу приєднуються школа, гуманітарні та інші вищі навчальні заклади, котрі, говорячи про специфіку української філософії, звертаються до традицій, яскраво описаних в літературі українських письменників.
Дослідження присвячене філософсько-культурологічному аналізу творчості Марка Черемшини, виокремленню важливих смисложиттєвих тем у його літературних творах.
Мета – представити самобутність духовного світу українців (на прикладі етнографічної групи гуцулів) через діалекти, мову, культуру, християнську філософію, спосіб і обставини життя в контексті новелістики Марка Черемшини.
Висновки. Визначено важливі філософські теми для роздумів у творчості Марка Черемшини: антропоцентрична тематика, місце страждання та співчуття в житті людини (що перегукується із переживаннями українців на сучасному етапі). Автор звертає увагу на осмислення людьми теми приреченості й покірності. Особливе місце в творчості письменника займають любов до природи, проблема справедливості, екзистенційна тематика, українська ідентичність, культурна самобутність українців.
У проаналізованих новелах («Основини», «Карби», «Раз мати родила», «Святий Николай у гарті») окремі сюжети розповідають про звичаї і традиції гуцулів. Людина у Марка Черемшини наповнена любов’ю до життя, енергійністю, а отже, духовністю у своїй найглибшій сутності.
Селяни у творчості письменника виявляють свою духовність через дотримання автентичних звичаїв і традицій краю. З творів Марка Черемшини читачі вчергове отримують підтвердження, що українці (на прикладі гуцулів) жили в гармонії з природою. Духовність гуцульського селянина єдналася з вірою у Бога, надією на краще життя. Розкриваючи окремі деталі побуту, повсякденного життя, щоденних міркувань, переживань, автор був переконаний у тому, що гуцульське селянство яскраво представляє самобутність українських етносів, а отже – унікальність української культури
МІЖКОНФЕНСІЙНИЙ ДІАЛОГ ТА АДАПТАЦІЯ: АНАЛІЗ ТУРЕЦЬКОГО ДОСВІДУ
No full textThis article presents a comprehensive study of adaptive translation and the specifics of adapting religiously marked lexicon in Turkish linguistics. The research is based on the analysis of scholarly works by Turkish authors who consider adaptation as a key method of translation and expanding the audience of a product, particularly in the context of interfaith dialogue.
The article highlights various approaches to interpreting adaptation. On the one hand, adaptation is seen as a subsequent stage following translation in the comprehensive GILT system (Öztürk, Yazar), the goal of which is product globalization. According to this model, adaptation serves as an intermediary step between translation and internationalization, necessitating consideration of the cultural and linguistic characteristics of the target audience. On the other hand, adaptation is interpreted as a complex process encompassing translation, cultural adaptation, conversion, and editing of information (Canım, Konuk, Çelik). This approach entails a deeper intervention in the text, namely: replacing culturally specific elements, converting units of measurement, and omitting or adding information to enhance comprehension for the recipient.
Particular attention is paid to analyzing the components of adaptive translation and their application to religiously marked lexicon. The article provides a detailed examination of examples of adapting religious terms and concepts in different types of discourse: formal and informal. It demonstrates that in formal communication there is a tendency towards neutralizing religious references, while in informal discourse equivalence, compensation, and semantic development prevail. For instance, in official documents it is advisable to avoid direct references to religious texts or figures, whereas in fiction various translation transformations can be employed to convey the emotional and cultural connotations of religious expressions.
The study revealed an insufficient number of comprehensive scholarly works in Turkish that specifically address religious adaptation in interfaith dialogue. This underscores the need for developing theoretical materials and practical recommendations for translators working with religious texts.Стаття присвячена комплексному дослідженню адаптивного перекладу й особливостей адаптації релігійно-маркованої лексики в турецькому мовознавстві. Дослідження базується на аналізі наукових праць турецьких авторів, які розглядають адаптацію як ключовий спосіб перекладу та розширення аудиторії продукту, зокрема в контексті міжконфесійного діалогу.
Висвітлено різні підходи до тлумачення адаптації. З одного боку, адаптація розглядається як наступний етап після перекладу в комплексній системі GILT (Озтюрк, Язар), метою якої є глобалізація продукту (наприклад, ігор, рекламних відео і т. ін.). Згідно з цією моделлю, адаптація є проміжною ланкою між власне перекладом та інтернаціоналізацією, що передбачає врахування культурних і мовних особливостей цільової аудиторії. З іншого – адаптація тлумачиться як комплексний процес, що включає переклад, культурну адаптацію, конвертацію й редагування інформації (Джаним, Конук, Челік). Цей підхід передбачає глибше втручання в текст, а саме: заміну культурно-специфічних елементів, конвертацію мір виміру, вилучення або додавання інформації для кращого розуміння реципієнтом.
Особлива увага приділяється аналізу компонентів адаптивного перекладу та їхнього застосування до релігійно-маркованої лексики. Детально розглядаються приклади адаптації релігійних термінів і понять у різних типах дискурсу: офіційно-діловому й розмовно-побутовому. В офіційному спілкуванні спостерігається тенденція до нейтралізації релігійних референцій, тоді як у розмовно-побутовому дискурсі переважають еквіваленція, компенсація та пояснення. Наприклад, в офіційних документах доцільно уникати прямих посилань на релігійні тексти чи діячів, натомість у художній літературі можливе використання різноманітних перекладацьких трансформацій для передачі емоційного та культурного забарвлення релігійних виразів.
Дослідження виявило недостатню кількість ґрунтовних наукових праць турецькою мовою, які б регламентували саме релігійну адаптацію під час міжконфесійного діалогу. Це обумовлює актуальність розробки теоретичних матеріалів і практичних рекомендацій для перекладачів, які працюють із релігійними текстами
СПЕЦИФІКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБРАЗУ КИТАЮ У ТРЕВЕЛОЗІ СОФІЇ ЯБЛОНСЬКОЇ "З КРАЇНИ РИЖУ ТА ОПІЮ"
No full textBackground. In the 1930s, the Ukrainian literary and artistic community followed with great interest the vividly detailed and colorful descriptions of China that Sofiia Yablonska published in the Galician magazine «Nova Khata». Her travel notes, rich in deep observations and reflections on Chinese socio-political life, introduced readers to an unknown world of a distant culture. These descriptions not only expanded the horizons of Ukrainian readers but also played a fundamental role in Ukrainian-Chinese communication, laying the groundwork for mutual understanding and cultural exchange between two nations. By highlighting cultural differences and similarities in her works, Sofiia Yablonska created a kind of bridge that facilitated the convergence and mutual enrichment of Ukrainian and Chinese cultures.
Methods. The study employed the following methodological approaches: the method of analysis and synthesis allowed for identifying key features and trends in the documentary prose of early 20th-century travel writers; the comparative method enabled the discovery of similarities and differences in the socio-cultural practices and political tendencies of China and Ukraine in the 1930s.
Results. Sofiia Yablonska's personal travel experience and professional skills played a crucial role in her methods of depicting the image of China in her travelogue «From the Land of Rice and Opium». Thanks to her knowledge of photography and cinematography, artistic talent, resilience, and passion despite challenging travel conditions, Ukrainina travaler was able to fully capture the living conditions of early 20th-century China. In her quest to reveal the true China, she deliberately minimized contact with Europeans, prioritizing close communication with the Chinese people. Her descriptions reveal the social, historical, and national characteristics of China at that time, including issues of corruption, war, opium addiction, and European influence. Her travelogue provides insights into the unique traits of Chinese reality and highlights the differences in worldview between Ukrainians and Chinese nations.
Conclusions. The conclusion presents the thesis that the multifaceted presentation of material and the multidimensional narrative style in Sofiia Yablonska’s work make it a valuable source for linguistic, psycholinguistic, and social studies, offering a deeper understanding of both cultural features and interpersonal relations in contemporary Chinese society.Вступ. У 30-х роках ХХ століття українське літературно-мистецьке середовище захоплено стежило за надзвичайно детальними та колоритними описами Китаю, які Софія Яблонська публікувала на сторінках галицького часопису «Нова хата». Її мандрівні нотатки, насичені глибокими спостереженнями та враженнями від китайського соціально-політичного життя, відкривали читачам невідомий світ далекої культури. Ці описи не лише розширювали горизонти українських читачів, але й мали фундаментальне значення для українсько-китайської комунікації, закладаючи основи взаємного розуміння та культурного обміну між двома народами. Відображаючи у своїх творах відмінності та схожість культур, Софія Яблонська створила своєрідний міст, який сприяв зближенню та взаємозбагаченню української та китайської культур.
Методи. Під час дослідження були використані такі методологічні підходи: метод аналізу та синтезу дозволив виокремити основні риси та тенденції художньо-документальної прози письменників-мандрівників початку ХХ століття; завдяки порівняльному методу стало можливим виявити подібності та відмінності у соціально-побутових звичках та політичних тенденціях Китаю та України 30-х рр. ХХ ст.
Результати. Особистий досвід подорожей та професійні навички Софії Яблонської відіграли важливу роль у її методах відтворення образу Китаю у тревелозі «З країни рижу та опію». Завдяки своїм знанням про фото- і відеозйомку, художній хист, витривалість та запал попри складні умови мандрів, Софія Яблонська змогла повноцінно відтворити умови життя тогочасного Китаю. У своєму бажанні відкрити справжній Китай Софія Яблонська намагалася уникати контактів з європейцями, віддаючи перевагу близькій комунікації з китайцями. В її описах простежуються суспільні, історичні та національні особливості Китаю того часу, зокрема питання корупції, війни, опіумної залежності та європейського впливу. Її тревелог дозволяє побачити специфічні риси китайської дійсності та відмінності між світосприйняттям українців і китайців.
Висновки. Як висновок висунуто тезу про те, багатопланова подача матеріалу та багатогранна манера оповіді твору Софії Яблонської роблять його цінним джерелом для лінгвокраїнознавчих, психолінгвістичних, і соціальних досліджень, надаючи можливість глибше зрозуміти як культурні особливості, так і міжособистісні взаємовідносини у китайському тогочасному суспільстві
ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВОЄННИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ: МОНІТОРИНГ ВПЛИВУ ПОЖЕЖ
Get PDFB a c k g r o u n d . War is always accompanied by destruction, suffering, and profound socio-economic upheavals. However, one of the least visible yet no less significant areas of its impact is the environment. Combat actions on the territory of Ukraine have caused large-scale environmental problems that have long-term effects on natural ecosystems, public health, and the overall ecological balance of the region. This article examines the major environmental consequences of combat actions in Ukraine, their impact on the natural environment, and ways to minimize the damage.
M e t h o d s . The study utilized general scientific and specialized research methods, including analysis and synthesis, and logical constructions to formulate the theoretical and methodological foundations of the investigation into the environmental consequences of combat actions in Ukraine and the country's ecological resilience under various aspects of warfare. Expeditionary and remote methods were employed to collect initial data, such as surveys of forest fire-affected areas. Geospatial analysis methods were applied in processing the data and conducting further analysis, enabling the creation of thematic maps to structure information on forest fires in particularly valuable territories of the nature reserve fund. Geospatial modeling and cartographic methods were used to analyze materials on the impact of military aggression on Ukraine. This combination of methods provides a comprehensive understanding of the war's environmental consequences and aids in developing effective strategies for mitigation.
R e s u l t s . Research findings indicate that employing fire as a weapon in combat operations results in significant environmental and social losses. Overcoming these consequences requires long-term programs for restoring the natural environment, cleaning contaminated zones, and mobilizing international resources and technologies. A proposed methodological model for assessing the impact of war-induced fires in Ukraine includes monitoring affected areas, cleaning contaminated zones, restoring forests and ecosystems, and securing international support for rehabilitating the ecological balance.
C o n c l u s i o n s . The use of fire as a weapon during combat actions in Ukraine has triggered a severe environmental crisis. Minimizing the damage and restoring ecological balance require the implementation of comprehensive long-term programs involving both national efforts and international support.В с т у п . Війна завжди супроводжується руйнуванням, стражданнями та глибокими соціально-економічними потрясіннями. Однак однією з найменш помітних, але не менш значущих сфер її впливу є навколишнє середовище. Воєнні дії на території України спричинили масштабні екологічні проблеми, які мають тривалий вплив на природні екосистеми, здоров'я населення та загальний екологічний баланс регіону. Розглядаються основні екологічні наслідки воєнних дій в Україні, їхній вплив на природне середовище та шляхи мінімізації шкоди.
М е т о д и . Використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналізу та синтезу, логічних побудов (при формулюванні теоретико-методологічних основ дослідження екологічних наслідків воєнних дій на території України, екологічної стійкості України з урахуванням різних аспектів воєнних дій)і; експедиційні та дистанційні методи при збиранні вихідної інформації (огляд територій лісових пожеж і руйнувань); методи геопросторового аналізу при обробленні вихідної інформації та її подальшому аналізі – можливості створення тематичних карт, яке б дало змогу структурувати дані про лісові пожежі на особливо цінних територіях природо-заповідного фонду; геопросторового моделювання та картографічний при аналізі матеріалів впливу воєнної агресії на Україну. Комбінація цих методів дозволяє отримати комплексну картину екологічних наслідків війни та розробити ефективні стратегії їх подолання.
Р е з у л ь т а т и . Результати досліджень свідчать, що використання вогню як зброї у воєнних діях призводить до значних екологічних і соціальних втрат. Для подолання цих наслідків потрібні тривалі програми відновлення природного середовища, очищення забруднених зон і залучення міжнародних ресурсів і технологій. Запропонована модель методології підрахунку наслідків пожеж під час війни на території України включає моніторинг постраждалих територій, очищення забруднених зон, відновлення лісів і екосистем, а також міжнародну підтримку в реабілітації екологічного балансу.
В и с н о в к и . Використання вогню як зброї під час воєнних дій на території України спричинило серйозну екологічну кризу. Для мінімізації шкоди та відновлення екологічного балансу необхідно впроваджувати комплексні довгострокові програми, що включають як національні зусилля, так і міжнародну підтримку
Перше в Україні сертифікаційне тестування на рівень володіння латинською мовою
Get PDFThe first certification testing in Latin in Ukraine - difficulties and nuances in assessing the level of knowledge in Latin according to the "Common European Criteria for Language Education".Перше в Україні сертифікаційне тестування із латинської мови – складнощі та нюанси у проведенні оцінювання рівню знань з латини за "Загальноєвропейськими критеріями з мовної освіти"
Трансформація медіанаративів у висвітленні діяльності сектору безпеки та оборони України
No full textThe purpose of the article is to clarify the transformation of media narratives in covering the activities of Ukraine’s security and defense sector under conditions of Russian aggression. It traces the historical evolution of defense journalism — from Soviet traditions and the marginal status of military topics in the first decades of independence to the formation of a systemic model of wartime information support after 2014. Special attention is given to the period of the full-scale invasion in 2022, when journalism became a key element of the information front. The main media narratives of contemporary war journalism have been identified: heroization, memory journalism, international solidarity, and the narrative of resilience. Their role in mobilizing society, shaping historical memory, and attracting international support is revealed. The article analyzes the major challenges of the information environment: the spread of disinformation, the balance between freedom of speech and security needs, the influence of digital platforms, and the risks to journalists’ lives. The institutional and legal frameworks shaping cooperation between journalists and the security sector are examined, including the Doctrine of Information Security (2017), the Cybersecurity Strategy (2021), and the activities of the Center for Countering Disinformation. It is demonstrated that the practice of Ukrainian defense journalism is gradually approaching NATO standards in the field of StratCom and Public Affairs. Internal challenges to the integration of Ukrainian media into the Euro-Atlantic space are outlined — economic dependence, staff shortages, and the risk of excessive militarization of journalism. At the same time, prospects for development are defined: deepening cooperation with NATO, strengthening international partnerships, developing educational programs in war journalism, digital transformation, and updating ethical codes. It is concluded that the transformation of media narratives in the field of security and defense is not only a reflection of wartime challenges but also an important factor in Ukraine’s information policy and Euro-Atlantic integration.Мета статті – з’ясувати трансформацію медіанаративів у висвітленні діяльності сектору безпеки та оборони України в умовах російської агресії. Розглянуто історичну еволюцію оборонної журналістики — від радянських традицій і маргінального статусу військової тематики у перші десятиліття незалежності до формування системної моделі інформаційного супроводу війни після 2014 року. Особливу увагу приділено періоду повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли журналістика стала ключовим елементом інформаційного фронту. Виявлено основні медіанаративи сучасної воєнної журналістики: героїзації, журналістики пам’яті, міжнародної солідарності та наративу стійкості. З’ясовано їхню роль у мобілізації суспільства, формуванні історичної пам’яті та залученні міжнародної підтримки. Проаналізовано головні виклики інформаційного середовища: поширення дезінформації, баланс між свободою слова і потребами безпеки, вплив цифрових платформ, небезпеку для життя журналістів. Окремо розглянуто інституційно-правові рамки, що визначають співпрацю журналістів із сектором безпеки: Доктрину інформаційної безпеки (2017), Стратегію кібербезпеки (2021), діяльність Центру протидії дезінформації. Показано, що практика української оборонної журналістики поступово наближається до стандартів НАТО у сфері StratCom та Public Affairs. Окреслено внутрішні виклики інтеграції українських медіа у євроатлантичний простір — економічну залежність, кадровий дефіцит, ризик надмірної мілітаризації журналістики. Разом із тим визначено перспективи розвитку: поглиблення співпраці з НАТО, розбудова міжнародних партнерств, створення освітніх програм з воєнної журналістики, цифрова трансформація та оновлення етичних кодексів. Узагальнено, що трансформація медіанаративів у сфері безпеки та оборони є не лише відображенням воєнних викликів, а й важливим чинником інформаційної політики та євроатлантичної інтеграції України
Творення сучасної української політичної нації та осмислення євроатлантичного курсу України : (Рецензія на працю «Україна: духовно-практичні виміри євроінтеграції: колективна монографія / Крисаченко В. С., Богданович Г. О., Бузаров А. І., Додонов Р. О., Сорочук Л. В. Київ, 2025. 216 с.»)
No full textЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ "АLTER EGO" У СПРАВАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ЗБРОЙНОЮ АГРЕСІЄЮ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
No full textBackground. The study is based on the need to resolve complex legal issues related to the application of the alter ego principle in cases of compensation for damage caused by the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. The relevance of such an analysis is determined by the need to highlight the alter ego principle for its effective and proper application by national and international courts in cases of recovery of damages from Russia in wartime. The purpose of this study is to emphasize the current approaches to understanding the concept of the alter ego principle, and to formulate a proper alter ego test to prove the validity of its application in cases of recovery of damages from the Russian Federation due to military actions on the territory of Ukraine. Methods. The article is based on national and international case law and legal doctrine, using a comparative legal approach, formal and logical methods, as well as methods of analysis, deduction and generalization. Results. The author investigates the problems of applying the “alter ego" principle by analyzing national and international case law, by analyzing the proper application of the criteria for conducting the alter ego test in cases of compensation for damage under martial law as a result of armed aggression, hostilities, and terrorist acts committed by the Russian Federation. Conclusions. The author examines the main problematic aspects of applying the “alter ego" principle to hold the aggressor state liable through its state-owned enterprises, banks and other legal entities that are actually controlled or financed by the Russian Federation. The author emphasizes the need to prove the legal connection between such entities and the aggressor State to substantiate their liability for damage caused by armed aggression. The author analyzes the problems of proving the existence of a civil offense, including the causal link between the actions of entities acting as the “alter ego" of the aggressor State and the damage caused. Approaches to the collection and evaluation of evidence necessary to substantiate the liability of such entities, including the use of international standards of evidence and case law of national and international courts, are identified. Taking into account the latest changes in Ukrainian legislation and international practice, the author formulates practical recommendations for the effective application of the “alter ego" principle in cases of compensation for damage caused by the armed aggression of the Russian Federation.Вступ. Дослідження базується на необхідності розв'язання складних правових проблем, пов'язаних із застосуванням принципу alter ego ("друге я") у справах про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України. Актуальність такого аналізу визначається у потребі висвітлення принципу alter ego задля його ефективного й належного застосування національними та міжнародними судами у справах про стягнення збитків із Росії в умовах збройної агресії. Метою дослідження є наголосити на актуальних підходах до розуміння поняття принципу alter ego, на формуванні належного тесту на alter ego задля доведення обґрунтованості його застосування у справах про стягнення збитків із Російської Федерації через воєнні дії на території України. Методи. Стаття заснована на національній і міжнародній судовій практиці, правовій доктрині з використанням порівняльно-правового підходу, формально-логічних методів, а також методів аналізу, дедукції та узагальнення. Результати. Досліджено проблеми застосування принципу alter ego шляхом аналізу національної і міжнародної судової практики, аналізу належного застосування критеріїв задля проведення тесту на alter ego у справах про відшкодування шкоди в умовах воєнного стану внаслідок збройної агресії, бойових дій, терористичних актів, вчинених Російською Федерацією. Висновки. Розглянуто основні проблемні аспекти застосування принципу alter ego задля залучення до відповідальності держави-агресора через її державні підприємства, банки та інші юридичні особи, що фактично контролюються або фінансуються Російською Федерацією. Акцентовано увагу на необхідності доведення правового зв'язку між такими суб'єктами й державою-агресором для обґрунтування їхньої відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок збройної агресії. Проаналізовано проблеми доведення наявності складу цивільного правопорушення, включно з причинно-наслідковим зв'язком між діями суб'єктів, що діють як alter ego держави-агресора, і завданою шкодою. Визначено підходи до збирання та оцінювання доказів, необхідних для обґрунтування відповідальності таких суб'єктів, зокрема використання міжнародних стандартів доказування та судової практики національних і міжнародних судів. Ураховуючи останні зміни в законодавстві України та міжнародну практику, сформовано практичні рекомендації щодо ефективного застосування принципу alter ego у справах про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ
Наративи війни та газетна фотографія (сприйняття повномасштабного російського вторгнення в Україну газетою The Guardian)
No full textIn this study, the authors combine a narrative approach to newspaper photography analysis with a quantitative, computer-assisted analysis in order to discover how the perception of the full-scale invasion changed depending on the phase of the full-scale war. Method. The study material included 2665 captions for photos in publications from the “Ukraine” section of The Guardian, from February 24 to December 31, 2022. We used Python modules and libraries to process data. With the bs4 module and the lxml library, photo captions were extracted. As far as photo captions are used to describe the photo, the authors used the descriptions to get the stories and then the narratives. We used the Spacy library’s dependency parser to get the basic narrative’s components. With this instrument, it is possible to automatically analyse the sentence’s structure and define subjects, predicates, and objects. The texts were divided according to the full-scale war periodization, according to the General Staff of Ukraine: 1st phase: February 24 – April 2022 (the battle for Kyiv, retreat of Russian troops from Northern Ukraine); 2nd phase: May – August 2022 (the battle for Donbas); 3rd phase: September – December 2022 (Kharkiv, Kherson offensive operations, attacks on Ukrainian energy infrastructure, blackouts). The proposed algorithm for defining narratives makes identifying similarities and changes within the phases possible. Conclusions. The photos used by the Guardian maintain the emphasis on the humanitarian agenda, which is an established focus in war photography, showing war not so much through the perception of the military as through the suffering of civilians. Thus, the narratives reveal a transformation in understanding the full-scale war: from being perceived as horrible and terrifying, provoking a worldwide reaction in the first phase, to being normalised and symbolised in the second and third phases.У цьому дослідженні автори поєднують наративний підхід до аналізу газетної фотографії з кількісним комп’ютерним аналізом, щоб з’ясувати, як змінювалося сприйняття російського вторгнення залежно від фази повномасштабної війни. Метод. Матеріали дослідження включають 2665 публікацій з розділу «Україна» The Guardian, опублікованих з 24 лютого по 31 грудня 2022 року. Для обробки даних використовувалися модулі та бібліотеки Python. За допомогою модуля bs4 та бібліотеки lxml було вилучено підписи до фотографій. Оскільки підписи до фотографій слугують для їх опису, автори використовували ці описи для отримання історій, а потім – наративів. Для отримання основних компонентів наративу використовувався парсер залежностей бібліотеки Spacy. За допомогою цього інструменту можна автоматично аналізувати структуру речення і визначати суб’єкт (підмет), присудок (предикат) і додаток (об’єкт). Тексти були розділені відповідно до періодизації повномасштабної війни, згідно з даними Генерального штабу України: 1-а фаза: 24 лютого – квітень 2022 року (битва за Київ, відступ російських військ з півночі України); 2-а фаза: травень – серпень 2022 року (битва за Донбас); 3-я фаза: вересень – грудень 2022 року (Харківська, Херсонська наступальні операції, атаки на українську енергетичну інфраструктуру, блекаути). Запропонований алгоритм визначення наративів дозволяє виявити подібності та зміни всередині фаз. Висновки. Фотографії, що використовувалися The Guardian, демонструють акцент на гуманітарному порядку денному, який прослідковується на світлинах, показуючи війну не стільки через перспективу військових, скільки через страждання цивільних. Наративи демонструють трансформацію розуміння повномасштабної війни: спочатку, під час першої фази, вона сприймалася, як щось трагічне та жахливе, те, що провокує усесвітню реакцію, але під час другої-третьої фази воєнні події сприймалися як щось звичайне, а також додавався символічний аспект