IRHlukhivNPU Institutional Repository of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
Not a member yet
3548 research outputs found
Sort by
Розвиток педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання важливого наукового завдання щодо розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки.
Аналіз нормативно-правових документів, наукових праць, освітніх програм предметної спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) другого (магістерського) рівня вищої освіти низки закладів вищої освіти України, навчальних планів, робочих програм дисциплін дав змогу визначити стан розробленості проблеми розвитку педагогічної
майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки. Встановлено, що різні аспекти розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій досліджували вітчизняні й зарубіжні науковці, але в контексті освітніх трансформацій окреслена проблема потребує суттєвого вдосконалення. Зазначено, що система професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти має бути спрямована на забезпечення якісного формування конкурентоспроможних учителів, які володіють високим рівнем компетентностей, розвиненими особистісними якостями й педагогічною майстерністю.
Актуальність проведення наукового дослідження ґрунтується на тому, що майбутні вчителі трудового навчання і технологій повинні глибоко усвідомлювати місце і роль освітніх процесів у світовому культурному просторі, поєднувати глибокі фундаментальні теоретичні знання й практичну підготовленість, мати здатність до здійснення педагогічної діяльності на засадах професіоналізму та володіти високим рівнем розвитку педагогічної майстерності. Наразі питання розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки в науково-педагоічних джерелах висвітлено недостатньою мірою. Необхідним є з’ясування теоретичних і методичних основ цього процесу, що забезпечить організацію результативної освітньої діяльності в закладах загальної середньої освіти.
У роботі уточнено сутність поняття «педагогічна майстерність майбутнього вчителя трудового навчання і технологій», яку потрактовуємо як інтегративну якість особистості, що базується на гармонійному поєднанні системи психолого-педагогічних, методичних і предметних знань, умінь, навичок, досвіду педагогічної діяльності, мотивів, цінностей, особистісних якостей (гуманістична спрямованість, ерудиція, справедливість, толерантність, принциповість, людяність, відповідальність, прагнення до самоорганізації, самоосвіти й саморозвитку тощо) і виявляється в її новаторстві, творчості, мобільності та спроможності до успішного розв’язання завдань технологічної освіти учнів. Аналіз літературних джерел
щодо розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки дав змогу визначити її структуру як поєднання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного й особистісно-рефлексійного компонентів.
Мотиваційно-ціннісний компонент характеризується ступенем сформованості мотивів, потреб, цінностей майбутніх учителів трудового навчання і технологій, що визначають їхнє ставлення до педагогічної діяльності, розвитку власної педагогічної майстерності, розуміння її значущості, проявляються в прагненні підпорядковувати всі професійні дії інтересам та потребам учнів на уроках трудового навчання і технологій. Когнітивний компонент педагогічної майстерності майбутнього вчителя трудового навчання і технологій є результатом його пізнавальної діяльності та охоплює психолого-педагогічні, методичні й предметні знання, а також знання сутності, структури, технології та методичних засад розвитку
педагогічної майстерності. Діяльнісний компонент розглядається як практичний складник педагогічної майстерності майбутнього вчителя трудового навчання і технологій, характеризується низкою методичних умінь організації та проведення уроків технологій, володінням методикою розвитку педагогічної майстерності, а також уміннями розв’язувати нестандартні педагогічні завдання та ситуації. Особистісно-рефлексійний компонент проявляється в наявності особистісних якостей щодо педагогічної майстерності (гуманістична спрямованість, ерудиція, справедливість, толерантність, принциповість, людяність, відповідальність), умінні здійснювати рефлексію педагогічної діяльності, вносити корективи в процес розвитку власної педагогічної майстерності.
З огляду на окреслену структуру педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки визначено критерії та показники: мотиваційно-ціннісний (показники: наявність мотивації до розвитку власної педагогічної майстерності; ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, розуміння її значущості; прагнення підпорядковувати всі професійні дії інтересам та потребам учнів на уроках технологій); світоглядно-когнітивний (показники: система психологопедагогічних, методичних та предметних знань; ґрунтовні знання про сутність, структуру та технології розвитку власної педагогічної майстерності; знання методичних засад розвитку педагогічної майстерності); діяльнісно-технологічний (показники: методичні вміння організації і проведення уроків технологій; володіння методикою розвитку педагогічної майстерності; уміння розв’язувати нестандартні педагогічні завдання та ситуації); особистісно-рефлексійний (показники: наявність особистісних якостей (гуманістична спрямованість, ерудиція,
справедливість, принциповість, відповідальність тощо); уміння здійснювати рефлексію педагогічної діяльності; уміння вносити корективи в процес розвитку власної педагогічної майстерності), а також рівні (високий, достатній, середній, початковий) її розвитку.
Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки: підвищення мотивації до розвитку педагогічної майстерності здобувачів вищої освіти; запровадження до практичної підготовки завдань, що сприяють розвитку педагогічної
майстерності майбутніх фахівців; удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій у закладах вищої педагогічної освіти, спрямованого на розвиток їхньої педагогічної майстерності; застосування інноваційних технологій навчання у фаховій підготовці майбутніх учителів трудового навчання і технологій.
Розроблено модель розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки, що складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: методологічноцільового (мета, завдання, методологічні підходи, принципи), суб’єктного (науково-педагогічні працівники,здобувачівищоїосвіти(магістранти)), змістово-технологічного (компоненти, зміст, етапи розвитку педагогічної майстерності, педагогічні технології, форми організації освітнього процесу, засоби навчання, методи) та оцінювально-результативного (критерії, показники та рівні розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій, результат). Доведено, що забезпечення ефективності розвитку досліджуваної якості в майбутніх педагогів ґрунтується на дотриманні виокремлених і теоретично обґрунтованих педагогічних умов.
Задля впровадження спроєктованої моделі в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти розроблено навчально-методичний супровід розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки, що передбачає вдосконалення змісту і технологій професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Також розроблено авторський навчально-методичний посібник «Розвиток педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій».
Аналіз та узагальнення результатів експериментального дослідження дали змогу виявити позитивну динаміку розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в експериментальній групі, що характеризується збільшенням кількості студентів з високим і достатнім рівнями розвитку компонентів досліджуваного феномену з одночасним зменшенням їх кількості із середнім і низьким рівнями. Статистичний аналіз результатів формувального етапу експерименту підтвердив об’єктивність змін, що стали підставою для висновку щодо ефективності виокремлених, обґрунтованих й упроваджених у фахову підготовку педагогічних умов розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки, запропонованого навчально-методичного супроводу.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше: виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки; розроблено модель розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки, що охоплює чотири взаємопов’язані блоки: методологічно-цільовий, суб’єктний, змістово-технологічний та оцінювально-результативний; уточнено: сутність, структуру, критерії, показники та рівні розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій в умовах магістерської підготовки; удосконалено навчально-методичний супровід розвитку досліджуваної якості; діагностичний інструментарій для визначення рівнів розвитку компонентів педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій, а подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо розвитку педагогічної майстерності майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої педагогічної освіти.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні й упровадженні в освітній процес професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій за ОС «Магістр» у закладах вищої педагогічної освіти навчально-методичного супроводу розвитку педагогічної майстерності, що передбачає доповнення змісту
освітніх компонентів («Інноваційна педагогіка», «Методика технологічної освіти», «Дослідження в технологічній освіті», «Інформаційні технології в дослідницькій діяльності») та завдань педагогічних практик («Науковопедагогічна в закладах загальної середньої або передвищої освіти (на робочому місці вчителя технологій)», «Науково-дослідницька») складником, спрямованим на розвиток педагогічної майстерності; авторського вибіркового освітнього компонента «Педагогічна майстерність учителів технологій» (навчальна й робоча програми, силабус, конспекти лекцій, плани практичних занять, завдання для самостійної роботи здобувачів освіти, система оцінювання навчальних досягнень студентів тощо); авторського навчально-методичного посібника «Розвиток педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій»; методичних розробок
занять, виховних заходів; діагностичного інструментарію для визначення рівнів розвитку компонентів педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання і технологій.
Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вдосконалення теоретичних і методичних засад фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій; підготовки посібників, програм освітніх компонентів; у системі післядипломної педагогічної освіти; у професійній діяльності вчителів ЗЗСО та науково-педагогічних працівників ЗВО, які здійснюють підготовку фахівців за предметною спеціальністю 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології)
ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ В 10-11 КЛАСАХ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕДІАТЕКСТІВ
У магістерській роботі досліджено проблему формування медіаграмотності учнів 10–11 класів у процесі навчання англійської мови як іноземної засобами медіатекстів. Обґрунтовано актуальність інтеграції медіаосвіти в іншомовну підготовку в умовах цифрового суспільства. Розкрито сутність понять «медіатекст» і «медіаграмотність», визначено психолого-педагогічні особливості старшокласників та потенціал автентичних медіатекстів у розвитку мовленнєвих і критично-аналітичних умінь.
Розроблено методичну систему формування медіаграмотності, що включає чотири етапи: інформаційний, аналітичний, критичний і продуктивний, а також комплекс вправ для розвитку аудіювання, читання, говоріння, письма та критичного мислення. Експериментально доведено ефективність використання медіатекстів у навчанні: учні експериментальної групи продемонстрували вищий рівень медіаграмотності, інформаційної компетентності та іншомовних умінь.
Практична значущість роботи полягає у можливості використання запропонованої методики в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти
Психологія ментального здоров’я
УДК 159.9:613.86 (076)Практикум «Психологія ментального здоров’я» містить комплекс практичних завдань та інтерактивних матеріалів із QR-кодами на відеоконтент психологічного змісту. Посібник спрямований на формування професійних компетентностей студентів у сфері збереження, підтримання та розвитку ментального здоров’я особистості в освітньому та життєвому контексті. Зміст практикума включає: ознайомлення з теоретичними основами ментального здоров’я; практичне опрацювання психодіагностичних методів; аналіз факторів, що впливають на ментальне здоров’я особистості; вивчення вікових аспектів психічного благополуччя; застосування методів і технік психологічної підтримки; формування навичок ведення «Щоденника ментального здоров’я» як інструмента саморегуляції; відпрацювання алгоритмів першої психологічної допомоги та профілактики емоційного вигорання; розвиток психологічної резильєнтності. Практикум має чітку прикладну спрямованість, що сприяє формуванню у студентів професійної компетентності, розвитку критичного і саногенного мислення, а також уміння застосовувати знання у реальних освітніх і життєвих ситуаціях.The practicum “Psychology of Mental Health” comprises a set of practical tasks and interactive materials, including QR codes linking to psychology-related video content. The handbook is aimed at developing students’ professional competencies in the field of preserving, maintaining, and promoting individual mental health in both educational and life contexts. The content of the practicum includes: an introduction to the theoretical foundations of mental health; practical application of psychodiagnostic methods; analysis of factors influencing individual mental health; exploration of age-related aspects of psychological well-being; application of methods and techniques of psychological support; development of skills in maintaining a Mental Health Diary as a tool for self-regulation; practice of algorithms for providing first psychological aid and preventing emotional burnout; and fostering psychological resilience. The practicum has a clear applied focus, contributing to the development of students’ professional competence, critical and sanogenic thinking, as well as their ability to apply acquired knowledge in real educational and life situations
Числові системи: практикум
Розглянуто задачі з основних розділів числових систем (множини натуральних, цілих, раціональних, ірраціональних, дійсних, комплексних чисел, алгебри кватерніонів) Значну увагу приділено взаємозв’язкам навчальної дисципліни «Числові системи» та шкільного курсу математики.
Для зручності користування матеріал посібника розбито за темами, на початку кожної з яких вміщено короткий виклад основних теоретичних положень, подано приклади розв'язування задач з теми заняття (навчальні завдання) та запропоновано завдання для аудиторної та самостійної роботи, додаткові завдання. Після кожного змістового модуля запропоновано домашню самостійну роботу.
Для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «Бакалавр» освітньо-професійних програм «Середня освіта (Математика та інформатика)», «Середня освіта (Інформатика
Профілактика девіантної поведінки у підлітків : практикум
Практикум розроблено з урахуванням завдань освітнього компоненту «Профілактика девіантної поведінки у підлітків», відповідно до освітніх програм закладів вищої освіти для здобувачів спеціальності А4.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). Він також може бути корисним для викладачів та вчителів-практиків.
Навчально-методичний посібник містить практичні роботи та завдання для самостійного опрацювання, підготовлені до кожної теми навчальної дисципліни. Матеріали посібника адаптовані для організації освітнього процесу зі здобувачами як денної, так і заочної форми навчання
Основи виробництва (економіка і організація виробництва)
У посібнику представлено матеріали з навчальної дисципліни Основи виробництва (Економіка і організація виробництва). У ньому міститься базовий теоретичний матеріал. Описано ключові принципи функціонування підприємства; склад і особливості його ресурсів, а також показники ефективності їх використання; розкрито сутність та принципи організації оплати праці, методи оцінки та чинники підвищення продуктивності праці; наведено характеристику і класифікацію витрат підприємства, їх розподіл за статтями; розглянуто сутність і типи прибутку, а також механізм оцінювання ефективності діяльності підприємства.
Видання адресовано здобувачам освіти першого (бакалаврського) рівня предметної спеціальності 014.10 Середня освіта (Технології)
Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційних (магістерських) робіт для здобувачів вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта (013 Початкова освіта)
УДК 378.147.091.32:373Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційних (магістерських) робіт для здобувачів вищої освіти спеціальності А3 Початкова освіта (013 Початкова освіта) (укладачі Бірюк Л.Я., Зенченко Т.Ф., Пінчук І.О., Собко В.О.) є обов'язковим видом навчально-дослідної роботи здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «Магістр», спрямованим на формування загальних і фахових компетентностей, досягнення програмних результатів навчання відповідно до Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня, галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 013 Початкова освіта (А3 Початкова освіта). У Методичних рекомендаціях надано грунтовну теоретичну та методичну допомогу здобувачам вищої освіти, які виконуватимуть магістерську роботу: здійснено ознайомлення з її структурою та вимогами, які висуваються до робіт такого типу, послідовністю виконання, особливостями опрацювання інформаційних джерел з теми дослідження, методикою обробки та оформлення результатів, критеріями оцінювання та процедурою захисту
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ: індивідуально-психологічні особливості особистості
Навчальний посібник «Загальна психологія: індивідуально-психологічні особливості особистості» містить теоретичний матеріал, питання для самоконтролю, практичні завдання, різноманітні тести та опитувальники, які допомагають глибше зрозуміти індивідуально-психологічні характеристики особистості (темперамент, характер, здібності), важливі для подальшої професійної підготовки майбутніх психологів
Підприємливість та фінансова грамотність: практикум
У посібнику наведено плани практичних робіт та завдання до самостійної роботи з дисципліни «Підприємливість та фінансова грамотність», спрямованих на формування економічної компетентності майбутніх вчителів технологій.
Завдяки акценту на використання інтерактивних форматів подання матеріалів, здобувачі освіти мають змогу не лише вдосконалювати свої аналітичні здібності, але й активно розвивати стратегічне мислення, навички ефективної комунікації та командної роботи. Крім того, інтерактивні методи сприяють підвищенню рівня зацікавленості студентів, стимулюючи їхню активну участь у освітньому процесі та формуючи готовність до прийняття зважених рішень у реальних професійних ситуаціях.
Видання адресовано здобувачам освіти першого (бакалаврського) рівня предметної спеціальності А 4. 10 Середня освіта (Технології)
Інформаційні технології бібліотек ЗВО як засіб підтримки академічної доброчесності
Збірник конференції: https://mu.edu.ua/storage/MSU/pages/conferences/2025/Студії%20з%20інформаційної%20науки,%20соціальних%20комунікацій%20та%20філології%20в%20сучасному%20світі.pdfУ тезах розкрито роль інформаційних технологій бібліотек закладів вищої освіти як важливого засобу підтримки академічної доброчесності в сучасному освітньо-науковому середовищі. Обґрунтовано, що цифрові інструменти бібліотек, зокрема системи антиплагіатної перевірки, відкриті репозитарії, сервіси наукової ідентифікації, засоби бібліографічного менеджменту, освітні платформи та аналітичні системи моніторингу, сприяють запобіганню академічним порушенням, розвитку інформаційної культури, цифрової компетентності та навичок академічного письма здобувачів освіти і науково-педагогічних працівників. Визначено основні напрями діяльності бібліотек у цій сфері: контроль дотримання принципів академічної доброчесності, розвиток відкритого доступу до наукових ресурсів, освітня підтримка користувачів та аналітичний супровід управлінських рішень. Наголошено, що в умовах цифрової трансформації бібліотека постає не лише інформаційним підрозділом, а й активним інституційним суб’єктом формування академічної культури, наукової етики та прозорості дослідницької діяльності. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з оцінюванням ефективності цифрових рішень, етичним використанням штучного інтелекту та розбудовою цілісної системи цифрової підтримки академічної доброчесності