IRHlukhivNPU Institutional Repository of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
Not a member yet
3548 research outputs found
Sort by
Педагогіка дошкільна: курс лекцій. Частина перша
No full text373.2 (075.8)Навчальне видання репрезентує курс лекцій з дисципліни «Педагогіка дошкільна», зокрема з фізичного, розумового, сенсорного, морального, національно-патріотичного, трудового, естетичного, статевого виховання дітей дошкільного віку. У ньому висвітлено сутність, мету і завдання основних напрямів виховання дітей дошкільного віку, схарактеризовано форми та засоби їх реалізації. Посібник призначено для здобувачів освіти, які навчаються за освітніми програмами «Дошкільна освіта та фізична культура», «Дошкільна освіта та мова і література (англійська)», «Дошкільна освіта та початкова освіта», «Дошкільна освіта та логопедія», «Дошкільна освіта та психологія».
The educational publication presents a course of lectures on the discipline "Preschool Pedagogy", in particular on physical, mental, sensory, moral, national-patriotic, labor, aesthetic, sexual education of preschool children. It highlights the essence, purpose and tasks of the main directions of education of preschool children, characterizes the forms and means of their implementation.
The manual is intended for students studying in the educational programs "Preschool Education and Physical Education", "Preschool Education and Language and Literature (English)", "Preschool Education and Primary Education", "Preschool Education and Speech Therapy", "Preschool Education and Psychology"
Календар знаменних дат і подій історії Глухівщини: 2025 рік
Get PDFУ довідкому виданні представлено систематизована інформація про знаменні дати і події з історії історичної Глухівщини, ювілеї яких припали на 2025 рік. Також уміщено матеріали, які допоможуть здобувачам освіти та викладачам й педагогам засвоїти інформацію про минуле історичного регіону північного сходу України в цікавій формі.
Довідник розрахований на викладачів і студентів закладів фахової передвищою та вищої педагогічної освіти, учителів, учнів закладів загальної та позашкільної освіти, що вивчають та цікавляться історією рідного краю
Формування цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики: типи педагогічних інновацій
Get PDFСайт конференції:
https://isu-conference.com/arkhiv/research-in-science-technology-and-economics-06-08-25
Збірник конференції:
https://drive.google.com/file/d/1vVL6kCRQDxS_qepMrC4Fcx0pA0ObxDby/view?usp=sharingУ тезах розглянуто проблему формування цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики в умовах цифрової трансформації освіти. Акцент зроблено на необхідності інтеграції технічної, методичної, етичної та інноваційної складових у професійну підготовку педагогів. Проаналізовано наукові підходи до розуміння педагогічних інновацій та визначено їх роль у забезпеченні якісного розвитку цифрових компетентностей. Автором систематизовано чотири типи педагогічних інновацій — технологічні, організаційні, дидактичні та особистісно орієнтовані. Показано, що їх комплексне впровадження сприяє не лише оволодінню цифровими інструментами, але й розвитку креативності, критичного мислення, етичної відповідальності та здатності до педагогічної рефлексії
Курсові роботи з психології: методичні рекомендації
Get PDFУДК 159.9(076)У посібнику викладено базові організаційні та навчально-наукові вимоги до виконання курсових робіт з психології (С4 Психологія: перший (бакалаврський) освітній рівень вищої освіти). Функціональне призначення посібника: формування у студентів навчально-наукової спрямованості через системний аналіз будь-якої галузевої психологічної проблематики з виокремленням реальних перспектив її розв’язання на теоретичному, практичному та прикладному рівнях повсякденної професійної діяльності. Посібник адресований студентам психологічних факультетів (Інститутів) закладів вищої освіти, викладачам-психологам, психологам і педагогам, соціальним працівникам; громадянам, зацікавлених способами вивчення актуальної психологічної проблематики
Історія Єврейської общини міста Глухова
Get PDFВисвітлено історію життя та діяльності єврейської громади на Глухівщині та основні віхи життя та діяльності її яскравих представників, зокрема Євгенії (Геня) Залмівни Осмаловсько
Національно-визвольні змагання українського народу на території Сумщини в 1917-1920 роках та методика викладання в шкільному курсі історії України
No full textМагістерська робота присвячена аналізу національно-визвольних змагань українців на Сумщині доби Українськорї революції 1917–1921 рр. та специфіці методики викладання цієї теми в шкільному курсі історії. Перший розділ роботи розглядає події 1917 року, коли після Лютневої революції в Росії на українських етнічних землях (і Сумщини, зокрема) формується влада революційного парламенту – Української Центральної Ради та аналізується діяльність таких громадських організацій як, наприклад, «Просвіти», які стали своєрідними центрами національного відродження в часи Української революції. Другий розділ присвячений аналізу складних подій 1918–1920 рр. на Сумщині, які врешті-решт завершуються приходом до влади у нашому краї більшовиків. У третьому розділі подано методичні рекомендації щодо використання джерельного матеріалу та застосування методу дискусій при вивченні теми національно-визвольних змагань на Сумщині. Важливим у цьому розділі видається й акцент на ролі вивчення подій Української революції для формування національної свідомості в учнів середньої школи
Біля витоків історії української філософської думки: Клим Ганкевич
No full textСтаття присвячена дослідженню внеску Клима Ганкевича (1842–1924) у формування історії української філософської думки, зокрема його першому системному огляду української філософії в контексті слов’янських традицій. Ганкевич у своїй праці «Нариси слов’янської філософії» (1869, 1873) чітко відокремлює українську філософію від великоруської, надаючи їй окреме місце поруч з польською, чеською, сербською та російською філософіями. Автор підкреслює особливу роль народної філософії як виразу національного духу, розглядаючи її як нижчу стадію розвитку, необхідну для становлення наукової національної філософії. Центральною в працях Ганкевича є ідея, що філософія українського народу формується під впливом романтизму, німецької гегелівської традиції та ідей польського філософа Кароля Лібельта, наголошуючи на емоційно-чуттєвому, відмінному від німецького раціоналізму, характері слов’янської філософії. Ганкевич аналізує наукову філософську традицію переважно західноукраїнських (рутенських) мислителів, зокрема Петра Лодія, Йосифа Чачковського та Івана Федоровича, визнаючи обмеженість доступних джерел і фрагментарність знань. Він розглядає філософію як орган національної самосвідомості, розділяючи її на два рівні – народну й наукову, причому народна філософія базується на народних прислів’ях та звичаях і відображає практичний світогляд. Ганкевич також порівнює німецьку й слов’янську філософії, вказуючи на перевагу слов’янської, яка примиряє розум і практику, на відміну від гегелівського ідеалізму, що, за його словами, занепадає через критику теїзму. Стаття висвітлює, як Ганкевич намагався створити філософський образ української нації, підкреслюючи її унікальність та право на власну філософську традицію. Його праця стала важливим етапом у розвитку історії української філософії, її визнаванні як самостійної гілки слов’янської філософської думки, відкриваючи нові перспективи для подальших досліджень і розвитку у взаємодії з європейською філософією
Формування іншомовної комунікативної компетентності молодших школярів ігровими методами
No full textУ магістерському дослідженні розглядається проблема формування іншомовної комунікативної компетентності молодших школярів через використання ігрових методів у контексті впровадження концепції Нової української школи. Зважаючи на сучасні освітні тенденції, ігрові технології є ефективним інструментом для залучення учнів до активного навчального процесу, сприяють розвитку комунікативних навичок і підвищенню мотивації до вивчення іноземної мови. У роботі обґрунтовано теоретичні аспекти використання ігрових методів, розроблено модель організації навчання з акцентом на інтерактивність і креативність, а також експериментально перевірено їхню ефективність. Результати дослідження спрямовані на вдосконалення методик викладання іноземних мов у початковій школі відповідно до принципів Нової української школи, орієнтованої на компетентнісний підхід і розвиток індивідуального потенціалу учнів
Формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу
No full textУ дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання важливого наукового завдання формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу.
На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних інформаційних джерел визначено, що гендерний підхід є ключовим принципом формування сучасного військового управління, оскільки сприяє забезпеченню рівних прав і можливостей для військовослужбовців незалежно від статі, усуненню дискримінаційних бар’єрів та підвищенню ефективності взаємодії у військових підрозділах.
Аналіз нормативно-правових документів, наукових праць, освітніх програм підготовки майбутніх офіцерів НГУ та результатів експертного оцінювання дав змогу визначити стан розробленості проблеми формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу в педагогічній теорії та практиці.
Зокрема, встановлено, що, незважаючи на важливість наукових пошуків сучасних учених, проблема формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу є недостатньо вивченою й потребує проведення системного дослідження. Виявлено проблеми, пов’язані з недостатньою адаптацією освітніх програм до потреб гендерної інтеграції, що вимагає подальшого вдосконалення педагогічних підходів у військових навчальних
закладах.
У роботі уточнено поняття «готовність майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу», що визначається як інтегративне особистісне утворення, яке характеризується наявністю мотивів, ціннісних орієнтацій, системи знань про гендерний підхід та професійну взаємодію і здатністю реалізувати їх у діяльності й поведінці для забезпечення ефективної комунікації, співпраці та взаємодії з військовослужбовцями різної статі в умовах навчальної та службово-бойової діяльності.
Така готовність ґрунтується на усвідомленому прийнятті принципів гендерної рівності, урахуванні соціокультурних особливостей, гендерних норм і ролей, сприяє формуванню справедливого, гендерно чутливого середовища у військовому колективі, забезпечує рівні права й можливості для всіх учасників професійної взаємодії та підвищує ефективність виконання завдань військової служби.
На основі аналітичного огляду літературних джерел з означеної проблеми уточнено структуру готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу, що охоплює три взаємопов’язані компоненти: мотиваційно-ціннісний (мотиви, ціннісності, ставлення до гендерної рівності; налаштованість на вирішення гендерних конфліктів, спрямованість на навчання у гендерній сфері), когнітивний (знання про гендерну рівність і професійну взаємодію, гендерних
стереотипів, законодавчих норм із забезпечення гендерної рівності), поведінковий (застосування принципів гендерної рівності в діяльності та спілкуванні, поведінка в гендерних конфліктах, прийняття рішень з опорою на принципи гендерної рівності).
Відповідно до компонентів досліджуваної готовності визначено критерії та показники її сформованості: ціннісно-мотиваційний (показники: позитивне ставлення до гендерної рівності та сприйняття її як цінності; мотивація до вирішення гендерних конфліктів та визнання важливості гендерної рівності в НГУ; налаштованість на навчання та розвиток у гендерній сфері), когнітивний (показники: розуміння принципів гендерної рівності та знання про гендерну рівність і професійну взаємодію; розуміння ролі гендерних стереотипів у НГУ та
знання гендерних питань у контексті військової етики; знання законодавчих норм з гендерної рівності), поведінковий (показники: застосування принципів гендерної рівності в повсякденному житті та гендерна чутливість у спілкуванні; реакція на гендерні проблеми в НГУ та поведінка в гендерних конфліктах; опора на принципи гендерної рівності в прийнятті рішень).
Схарактеризовано рівні сформованості кожного компонента готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу: незадовільний, задовільний, достатній, оптимальний.
Розглянуто зарубіжний досвід формування готовності військовослужбовців до професійної взаємодії на засадах гендерного підходу та виокремлено найефективніші методи та підходи, які можуть бути адаптовані до системи військової освіти України.
У дисертації проаналізовано стан сформованості готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу. Констатовано, що: значна частина курсантів має недостатній рівень знань про нормативно-правову базу гендерної рівності у військовій сфері, а також не володіє достатніми навичками ефективної взаємодії в змішаних підрозділах; попри позитивне ставлення до гендерної рівності, лише частина майбутніх офіцерів усвідомлює її значущість у
військовій діяльності; є певні гендерні стереотипи, що можуть впливати на процес прийняття рішень та міжособистісну комунікацію у військових колективах.
У процесі дослідження на основі аналізу літератури та методу експертного оцінювання визначено педагогічні умови, що забезпечують формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу: доповнення змісту освітніх компонентів відомостями щодо принципів гендерної рівності й гендерного підходу; організація та впровадження курсів за вибором і тренінгів з гендерної рівності; підтримка гендерних ініціатив на рівні керівництва закладу;
використання гендерного підходу в педагогічній діяльності; створення гендерно чутливого освітнього середовища.
Для досягнення мети дослідження обґрунтовано модель формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу, що містить чотири взаємопов’язані блоки: методологічно-цільовий (концептуальні засади, мета, завдання, методологічні підходи, принципи), суб’єктний (курсанти, викладачі, офіцери структурних підрозділів, інші зацікавлені особи та їх взаємодія), змістово-операційний (компоненти готовності, зміст підготовки,
етапи формування готовності, форми організації освітнього процесу, педагогічні технології, методи, засоби навчання), оцінно-результативний (критерії та показники, засоби діагностики, рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу, передбачуваний результат).
Схарактеризовано технологію формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу, яка базується на організації освітнього процесу, який включає відповідні форми та методи, спрямовані на формування мотиваційно-ціннісного, когнітивного, поведінкового компонентів досліджуваної готовності. Розроблено авторські «Методичні рекомендації щодо формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з
військовослужбовцями на засадах гендерного підходу».
Особлива увага приділена інтеграції гендерних аспектів у дисципліни військово-професійного циклу та розширенню методичного інструментарію викладачів.
Узагальнення результатів педагогічного експерименту засвідчило позитивну динаміку сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу в експериментальній групі, що характеризується збільшенням кількості здобувачів освіти з оптимальним та достатнім рівнями сформованості компонентів досліджуваної готовності з одночасним зменшенням їх кількості із задовільним та незадовільним рівнями. Ефективність виявлених та обґрунтованих
педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу підтверджено статистичним аналізом результатів експерименту.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше виявлено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу; розроблено модель формування досліджуваної здатності, що охоплює чотири взаємопов’язані блоки: концептуально-методологічний, суб’єктний, змістово-операційний, результативно-оцінний; уточнено сутність, структуру, критерії,
показники та рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу; удосконалено методичний супровід і технологічне забезпечення процесу формування досліджуваної готовності; подальшого розвитку набули теоретичні положення гендерного підходу до професійної підготовки майбутніх офіцерів НГУ та діагностичний інструментарій визначення рівнів сформованості компонентів готовності майбутніх офіцерів НГУ до
професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес вищих військових навчальних закладів навчально-методичного супроводу для формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу: доповнення змісту нормативних дисциплін («Вікова та гендерна психологія», «Основи психологічного консультування військовослужбовців», «Військова психологія та педагогіка», «Соціогуманітарні основи військово-професійної діяльності» та ін.) гендерним складником; упровадження авторської вибіркової навчальної дисципліни «Гендерні аспекти військової служби та державної безпеки» (навчальна й робоча програми, зміст лекцій, плани практичних занять, завдання для самостійної роботи курсантів, система оцінювання навчальних досягнень, питань до підсумкового контролю);
укладання методичних рекомендацій «Методичні рекомендації щодо формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу»; методичних розробок тренінгових занять, виховних заходів гендерного спрямування; інструментарію для діагностики компонентів готовності майбутніх офіцерів НГУ до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах гендерного підходу.
Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вдосконалення теоретичних і методичних засад професійної підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних центрах; підготовки посібників, програм навчальних дисциплін; у системі післядипломної військової освіти
Технологія розвитку критичного мислення на сучасному уроці зарубіжної літератури
Get PDFМагістерська робота присвячена вивченню теоретичних, методичних і практичних аспектів впровадження технології розвитку критичного мислення на сучасному уроці зарубіжної літератури в старших класах. На основі узагальнення наукової інформації з’ясовано, що технологія розвитку критичного мислення забезпечує формування здатності учня до самостійного перенесення раніше засвоєних знань і умінь у нову ситуацію; бачення проблеми у тій або іншій ситуації; бачення структури об'єкта і його нових функцій; уміння знаходити альтернативні способи розв’язання проблем; комбінувати раніше відомі способи розв’язання і створювати нові. Психолого-педагогічні концепції виокремлюють такі складові та ознаки критичного мислення: аналіз аргументів, оцінка джерел, виявлення припущень, розгляд альтернативних точок зору, рефлексія та ін. Виходячи з проведеного аналізу наукових праць з порушеної проблеми запропоновано розглядати критичне мислення як ключову компетентність, що забезпечує успішне навчання та життєдіяльність особистості в сучасному суспільстві. Відповідно до завдань дослідження проаналізовано реальний стан реалізації технології розвитку критичного мислення в практиці сучасної школи, зокрема на сучасному уроці зарубіжної літератури. Системний аналіз різних підходів до трактування поняття «педагогічна технологія» в сучасних дослідженнях дав змогу окреслити його як систему діяльності педагога і учня в освітньому процесі, побудовану на конкретній ідеї, відповідно до визначених принципів організації і взаємозв’язку цілей-змісту-методів. Враховуючи інтегративний характер шкільного курсу зарубіжної літератури, аналізуючи основні завдання його вивчення в закладах загальної
середньої освіти, спираючись на ключові та предметні компетентності, які необхідно сформувати у старшокласників, доведено важливість впровадження технології розвитку критичного мислення на сучасному уроці зарубіжної літератури, що дозволить активізувати аналітичну, дослідницьку та творчу діяльність старшокласників на етапі творчо-критичного вивчення художніх творів.
Під технологією розвитку критичного мислення розуміємо психолого-дидактичну систему змісту, методів, форм і засобів розвивального навчання, яка надає учням можливість активно оволодівати новими знаннями й способами дій у процесі індивідуального та спільного пошуку, прискорюючи становлення їхніх пізнавальних потреб, інтересів, емоцій, волі.
Методика впровадження технології розвитку критичного мислення на сучасному уроці зарубіжної літератури в старших класах пропонує ефективні форми, методи та прийоми, зокрема: за ступенем активності та самостійності учнів (проблемний виклад, пошуковий, дослідницький, евристичний), за мірою педагогічної взаємодії (полілог, діалог, дискусія), мозковий штурм, мозкова атака, метод Дельфі, метод аналізу конкретних (реальних) ситуацій, рольові ігри, ділова гра тощо.
Змодельовані фрагменти уроків та план-конспект уроку-диспуту репрезентують реалізацію технології розвитку критичного мислення, зокрема акцентуючи увагу на таких методичних прийомах і видах навчальної діяльності: робота з перекладами, робота в групах, ділова гра, мозкова атака, різні види бесіди, проєктна робота, творча робота, рольова гра, літературна гра тощо.
Проведене наукове дослідження дає підстави вважати, що мета досягнута, поставлені завдання розв’язано