IRHlukhivNPU Institutional Repository of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
Not a member yet
3548 research outputs found
Sort by
Організація самостійної роботи здобувачів вищої освіти
Get PDFУ навчально-методичному посібнику висвітлено найбільш ефективні форми організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти спеціальності Професійна освіта (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології), запропоновано орієнтовні завдання для підготовки рефератів, доповідей, курсових і кваліфікаційних робіт, а також надано ідеї для організації навчальних дискусій, екскурсій, вирішення проблемних і творчих питань.
Посібник спрямований на підтримку здобувачів і викладачів у процесі планування та реалізації самостійної роботи, розвитку навичок самоосвіти, критичного мислення, цифрової грамотності та академічної доброчесності. Особливу увагу приділено формуванню здатності студентів до самостійного здобуття знань, дослідницької активності та професійного саморозвитку в умовах цифровізації й трансформації освітнього середовища
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Get PDF378.012:[37.011.2.011.3-051:57]:001.895](477)(043.3)Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, Міністерство освіти і науки України, Глухів, 2025. У дисертації здійснено узагальнення і запропоновано розв’язання наукової проблеми формування інноваційної компетентності майбутніх учителів біології в процесі фахової підготовки шляхом наукового обґрунтування теоретичних і методичних основ, розроблення та експериментальної перевірки результативності системи формування інноваційної компетентності майбутніх педагогів. За результатами аналізу наукових праць виявлено, що у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях істотна увага приділяється вивченню аспектів формування й розвитку інноваційної компетентності майбутніх педагогів. Встановлено, що усталеного погляду на поняття «інноваційна компетентність фахівця» немає. Водночас більшість дослідників схиляється до інтегративності окресленого феномену та наголошує на спрямованості знань, умінь, навичок, мотивів, цінностей, досвіду фахівця на здійснення інноваційної діяльності, оскільки вона в сучасному освітньому просторі є одним із головних завдань професійної підготовки фахівців, здатних до самоорганізації та саморозвитку взмінній дійсності, самостійного формування й коригування професійних цілей, створення нового способу життя, що уможливлює переосмислення власної діяльності в нових соціокультурних умовах. Це зумовлює потребу у формуванні узагальнених уявлень про інноваційні знання, уміння та здатності до інноваційної діяльності, професійні й особистісні якості, що стануть у пригоді майбутнім учителям біології для формування їхньої
інноваційної компетентності. Водночас проблема формування інноваційної компетентності майбутніх учителів біології потребує уточнення, визначення сутнісного змісту, структурно-функціональних характеристик і методичних засад формування зазначеного феномену. Інноваційну компетентність майбутніх учителів біології потрактовано як
здатність особистості до здійснення ефективної інноваційної педагогічної діяльності, що базується на гармонійному поєднанні системи знань про сутність, специфіку, особливості інноваційної діяльності, практичних, інтелектуальних, організаторських умінь і навичок виконання різних її видів, способів мислення, мотивів, досвіду, ціннісного ставлення до інновацій, особистісних якостей (творчий потенціал, креативність, комунікативність, оригінальне розв’язання педагогічних завдань, самоорганізація, прагнення до саморозвитку та ін.) і забезпечує успішність розв’язання завдань біологічної освіти учнів. Структуру інноваційної компетентності схарактеризовано як складне полікомпонентне утворення, що містить: мотиваційно-ціннісний (усвідомлення значення інноваційної професійної діяльності; наявність інтересу до неї; сформованість ціннісного ставлення до інновацій, мотивів, особистісних якостей, прийняття позиції новатора як особистісно значущої під час розв’язання завдань біологічної освіти учнів); інформаційно-когнітивний (система знань про сутність, специфіку, особливості інноваційної діяльності, знання ключових понять інноваційної педагогіки, інноваційних технологій, сучасних форм, методів, засобів організації освітнього процесу, знання законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють інноваційну освітню діяльність та забезпечують її ефективне здійснення з урахуванням вимог до біологічної освіти учнів у закладах освіти); інноваційно-діяльнісний (практичні, інтелектуальні, організаторські вміння й навички, що дозволяють ефективно застосовувати сучасні інноваційні технології навчання, методи й прийоми для формування власної та учнівської інноваційної компетентності); оцінно-рефлексійний (здатність критично оцінювати результати власної інноваційної педагогічної діяльності та учасників освітнього процесу, готовність до самооцінювання та самоаналізу, здатність до самоосвітньої діяльності в процесі формування інноваційної компетентності) компоненти.
У дисертації науково обґрунтовано й розроблено авторську концепцію, що є системно-інтегрувальною основою формування інноваційної компетентності здобувачів вищої освіти предметної спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). Її провідна ідея ґрунтується на розробленні та впровадженні в реальний освітній процес закладів вищої освіти такої педагогічної системи цілеспрямованого формування інноваційної компетентності майбутніх учителів біології, що в єдності компонентів (мети, завдань, змісту, педагогічних умов, принципів, факторів, методів, засобів, форм навчання, результатів діяльності)сприятиме поетапному підвищенню рівнів сформованості зазначеної здатності,
поступовому переходу до інноваційної діяльності, творчому розвитку майбутніх фахівців, уможливить успішне виконання ними професійної діяльності на основі модернізації та модифікації складників освітнього процесу засобами інноваційних технологій. В основі концепції лежать методологічні підходи (компетентнісний, системний, діяльнісний, синергетичний, особистісно орієнтований, маєвтичний, інтегративний, акмеологічний, герменевтичний, середовищний, андрагогічний), загальнодидактичні (науковості змісту і методів навчання, доступності, систематичності та послідовності навчання, наочності, зв’язку навчання з практикою, міцності знань, індивідуалізації, неперервності та наступності, єдності освітньої, виховної та розвивальної функцій навчання) і специфічні (інноваційності, особистісної зорієнтованості, інтеграції, цифровізації, взаємозумовленості освіти і творчого розвитку особистості, самоорганізації, контекстності діяльності) принципи. Із використанням методу експертного оцінювання визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування зазначеної здатності здобувачів освіти: формування в педагогічних працівників стійкої мотивації до підвищення рівня інноваційної компетентності; створення сприятливого інноваційного освітнього середовища; застосування інноваційних технологій навчання у фаховій підготовці майбутніх учителів біології; удосконалення змісту фахових освітніх компонентів, практичної підготовки шляхом уведення інноваційного складника та впровадження вибіркових дисциплін відповідного спрямування; залучення здобувачів освіти до видів діяльності, що забезпечують творчий розвиток та саморозвиток. Науково обґрунтовано та розроблено педагогічну систему формування
інноваційної компетентності майбутніх учителів біології в процесі фахової підготовки, яка становить багаторівневий конструкт, що діалектично поєднує цілі та завдання, зміст, технології, форми, методи, засоби формування інноваційної компетентності студентів у закладах вищої педагогічної освіти. Реалізація розробленої педагогічної системи охоплює чотири етапи: мотиваційно-цільовий, змістово-процесуальний, інноваційно-моделювальний, оцінно-корекційний. До ефективних методів формування досліджуваної здатності майбутніх учителів біології віднесено такі: ПРЕС, мозковий штурм, сторітелінг, сугестопедія, імітація, галерея, творче колажування, пітчинг, творчий тімбілдінг тощо.
Основними формами організації освітнього процесу з формування інноваційної компетентності майбутніх педагогів у межах реалізації авторської педагогічної системи є: лекції (проблемна лекція (підвид «лекція вдвох»), лекція-дискусія, лекція-візуалізація, лекція-бесіда, евристична лекція), семінарські, практичні, лабораторні заняття; самостійна робота студентів, участь у наукових конференціях різного рівня, семінарах, вебінарах, круглих столах, польові й педагогічні практики; виконання дослідницьких завдань тощо. До засобів
формування інноваційної компетентності майбутніх учителів біології нами віднесено: використання вебзастосунків, віртуальних лабораторій; методичні рекомендації для самостійної роботи здобувачів, що охоплюють тему, план, допоміжні матеріали (відеофрагменти, програми, нормативні документи, певні таблиці тощо), список літератури; друковані засоби «Біологія: фахова підготовка студентів педагогічних університетів», «Біологія: комплексна підготовка до Державного екзамену з біології та методики її викладання», «Фахова підготовка майбутніх учителів біології та основ здоров’я: підсумкова атестація», «Творчий розвиток майбутніх педагогів: теоретичний аспект», «Інноваційна компетентність
учителя біології», «Формування інноваційної компетентності майбутніх педагогів: теоретичний аспект» тощо. Схарактеризовано інноваційні технології (технології формування творчої особистості, розвитку критичного мислення, дистанційного навчання, інформаційно-комунікаційні та вебтехнології, інтерактивні технології), що мають найефективніший уплив на формування інноваційної компетентності майбутніх учителів біології. Спроєктовано модель педагогічної системи формування інноваційної компетентності майбутніх учителів біології в процесі фахової підготовки, яка унаочнює поетапність процесу формування інноваційної компетентності майбутніх учителів біології і складається з п’яти взаємозв’язаних блоків: методологічно-цільового (мета, завдання, підходи, принципи); суб’єктного (НПП та інші стейкхолдери та здобувачі вищої освіти); змістового (компоненти
інноваційної компетентності, зміст формування цієї здатності); технологічного (етапи, методи, форми, інноваційні технології, засоби); оцінювально-результативного (критерії, показники, рівні окресленої здатності, результат). Схарактеризовано програму та етапи експериментального дослідження процесу формування інноваційної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. Експериментально перевірено і доведено результативність застосування педагогічної системи формування зазначеної
здатності майбутніх педагогів, що репрезентовано позитивною динамікою рівнів сформованості інноваційної компетентності майбутніх учителів біології.
Вірогідність результатів проведеної експериментальної роботи і достовірність експериментальних даних забезпечено використанням критерію Пірсона χ2. Одержані результати формувального етапу експерименту підтвердили ефективність застосування запропонованої педагогічної системи формування інноваційної компетентності майбутніх учителів біології в процесі фахової підготовки. Здійснено прогнозування перспективних напрямів фахової підготовки майбутніх учителів біології в контексті формування їхньої інноваційної
компетентності на трьох рівнях: на рівні системи вищої педагогічної освіти (оновлення нормативної бази, що регламентує необхідність здійснення інноваційної діяльності в закладах вищої освіти з урахуванням сучасних вимог освітнього простору; розроблення Державного стандарту підготовки бакалаврів галузі знань 01 Освіта / Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта, предметної спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) з декларуванням інноваційної компетентності як однієї зі здатностей фахівців; удосконалення діяльності Національного агентства кваліфікацій через оновлення НРК, урахування потреб ринку праці в учителях нового типу тощо; методологічна спрямованість системи вищої освіти на інноваційну діяльність здобувачів вищої освіти; гуманізація вищої освіти, пріоритетне фінансування інновацій, забезпечення престижу педагогічної професії, орієнтація на творчий, інноваційний розвиток фахівців, їхню здатність до самоосвіти, критичного мислення, самосвідомості тощо; інтеграція систем внутрішнього й зовнішнього забезпечення якості вищої освіти з подальшим ефективним наданням освітніх послуг ЗВО); на рівні закладів вищої освіти України (поліпшення якості освіти через участь здобувачів ЗВО в академічній мобільності щодо обміну знаннями про інновації та інноваційну діяльність; створення інноваційного середовища закладів вищої освіти, де відбувається реалізація освітніх, творчих потреб особистості, інноваційних умінь здобувачів освіти, розвиток їхнього креативного мислення, самоконтролю, самооцінки, чого й потребує сьогодні соціум; оновлення ОПП, навчальних планів, робочих навчальних програм, навчально-методичного забезпечення підготовки здобувачів освіти, що не лише відповідають вимогам до професії педагога, а й уможливлюють задоволення індивідуальних потреб здобувачів і сприяють формуванню компонентів їхньої інноваційної
компетентності (мотиваційно-ціннісного, інформаційно-когнітивного, інноваційно-діяльнісного, оцінно-рефлексійного); заохочення викладачів і здобувачів освіти, які активно впроваджують інноваційні технології, методи, форми в освітній процес; тісна співпраця ЗВО зі стейкхолдерами з урахуванням їхніх потреб щодо сучасного педагога; створення в закладах освіти спеціальних наукових лабораторій з метою розроблення інновацій щодо підготовки сучасного вчителя Нової української школи – ініціативного, творчого, цілеспрямованого, здатного бути фасилітатором, коучем, модератором); на рівні особистості (формування особистої здатності здобувачів освіти до творчого пошуку, до реалізації концепції сталого розвитку, нових ідей, розвиток творчих здібностей, інноваційних умінь і вмінь представляти власні здобутки, застосовувати інноваційні технології, методи, форми в освітньому процесі; участь бакалаврів у вебінарах, конференціях, квестах, майстер-класах, тренінгах, квізах різного рівня; об’єктивне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти; підвищення мотивації майбутніх учителів біології до здійснення інноваційної діяльності тощо
METHODICAL GUIDELINES for Seminar and Practical Classes in the Course “History of International Relations in the Modern Era” For students of the second (master’s) level of higher education of specialty B9 History and Archaeology (educational program “History”) and specialty A4.03 Secondary Education (History and Civic Education) (educational program “Secondary Education (History and Civic Education)”
Get PDFThis methodical manual is designed for students of the second (master’s) level of higher education enrolled in specialty B9 History and Archaeology and specialty A4.03 Secondary Education (History and Civic Education) (educational program “History and Civic Education”). It supports the academic study of the course History of International Relations in the Modern Era and aligns with the university's strategy of expanding English-language instruction within the educational process.
The manual provides a thematic and structured approach to seminar and practical classes. It includes detailed class outlines, individual assignments, glossaries of key terms, and module test questions. Emphasis is placed on the development of students’ analytical and research skills through historical source analysis, map interpretation, and the study of international treaties and diplomatic relations. The publication is also useful for instructors and secondary school educators who seek to enhance their teaching methodology with relevant historical and pedagogical materials
ПІДГОТОВКА ДО ЄДИНОГО ВСТУПНОГО ІСПИТУ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Get PDFПосібник містить тестові матеріали із частини «Читання» і «Використання мови», які відповідають вимогам Єдиного вступного іспиту та Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти (рівень В1-В2). Матеріали посібника пропоновано використовувати для підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти до єдиного вступного іспиту з англійської мови для вступу до магістратури. Тестові завдання відображають сучасний етап розвитку англійської мови і дібрані як з адаптованих, так і з автентичних джерел
Економічне забезпечення проєктів
No full textУ цьому виданні подано структурований виклад курсу «Економічне забезпечення проєктів»: стислий зміст лекційних занять, опис практичної підготовки та перелік завдань для самостійної роботи до кожної теми з орієнтирами щодо складності й очікуваних результатів, наведено глосарій ключових термінів. Добір рекомендованої літератури узгоджено з програмою навчальної дисципліни.
Таким чином, видання виконує не лише інформаційну, а й навігаційну та підтримувальну функції: допомагає бачити логіку курсу «від теми до результату», усвідомлено готуватися до контролю й послідовно нарощувати власну економічну компетентність.
Видання призначене для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за предметною спеціальністю 014.10 Середня освіта (Технології)
Діяльнісно орієнтовані завдання як засіб формування англомовної комунікативної компетентності здобівачів початкової освіти
No full textУ магістерській роботі висвітлені теоретичні основи діяльнісно орієнтованих завдань, описано процес упровадження розробленої методики з використанням завдань і вправ, наведено приклади її використання на уроках англійської мови для формування англомовної комунікативної компетентності молодших школярів. Навчання англійської мови з використанням діяльнісно орієнтованих завдань дає дітям змогу спілкуватися та використовувати мову в умовах, наближених до автентичних, для накопичення власного досвіду використання іноземної мови, формування впевненості в собі під час використання англійської мови та робить процес навчання цікавим для учнів, мотивує їх до опанування іноземної мови
Цифрова дидактика: новітні методи формування цифрової компетентності
No full textСайт конференції:
https://sites.google.com/view/conferencedidactica2021/головна-сторінка?authuser=0
Збірник конференції: https://sites.google.com/view/conferencedidactica2021/збірник-матеріалів-конференції?authuser=0У тезах висвітлено значення цифрової дидактики як інноваційного напряму педагогіки, що спрямований на формування цифрової компетентності здобувачів освіти. Розглянуто актуальні проблеми впровадження новітніх методів, зокрема недостатню підготовленість педагогів та відсутність чітких методичних рекомендацій. Запропоновано інтеграцію адаптивних методів навчання, персоналізованого підходу, розвитку критичного мислення та проєктної діяльності як ключових складових цифрової дидактики. Окрему увагу приділено формуванню цифрової грамотності та безпеки в цифровому середовищі. Матеріали можуть бути корисними науковцям, педагогам та розробникам освітніх програм у контексті вдосконалення цифрової компетентності
Особливості вивчення творів сучасних англомовних письменників на уроках зарубіжної літератури в старшій школі
No full textУ роботі розкрито жанрову й ідейно-тематичну своєрідність сучасної англомовної прози та специфіку її вивчення на уроках зарубіжної літератури в старшій школі. У дослідженні розкрито поетикальні особливості сучасної англомовної літератури, визначено джерела і форми жанрового і тематичного розмаїття, особливості характеротворення, обґрунтовано значення художньої традиції як однієї з головних умов розвитку англомовного літературного процесу. Досліджено основні підходи до визначення поняття «англомовна література», «сучасний літературний процес», «національна література»; розкрито роль етнокультурного аналізу у формуванні інтерпретаційної компетентності здобувачів освіти старшої школи, залучення країнознавчого матеріалу під час вивчення творчості англомовних письменників, використання культурологічного й контекстуального підходів. В роботі окреслено методичні можливості і сучасний стан використання онлайн-ресурсів, цифрових і літературних платформ під час вивчення творчості сучасних англомовних письменників, розроблено методичні рекомендації щодо вивчення повісті британської письменниці Сью Таунсенд «Таємний щоденник Адріана Моула»
Щоденник фізіологічних спостережень
Get PDF581.1:001.891.7(07)Посібник спрямований на формування практичних навичок роботи з методами дослідження фізіологічних процесів рослин та розвитку аналітичного мислення. Стимулює самостійну та дослідницьку діяльність студентів, готуючи їх до складніших експериментів з ботаніки та фізіології рослин. Інтегрує теорію та практику, сприяючи якісному засвоєнню знань і розвитку професійних компетентностей у студентів природничих спеціальностей. Для здобувачів вищої освіти та наукових працівників.
The manual is aimed at developing practical skills in applying research methods for studying physiological processes in plants and fostering analytical thinking. It encourages students’ independent and investigative activities, preparing them for more complex experiments in botany and plant physiology. The guide integrates theory and practice, promoting effective knowledge acquisition and the development of professional competencies among students in natural sciences. Intended for higher education students and researchers
THE ROLE OF UNIVERSITY LIBRARIES IN SHAPING THE DIGITAL CULTURE OF THE ACADEMIC COMMUNITY
Get PDFНомер журналу: https://colloquium-journal.org/wp-content/uploads/2025/06/Colloquium-journal-2025-244-1.pdfУ статті висвітлено роль університетських бібліотек як ключових суб’єктів формування цифрової культури академічної спільноти в умовах цифрової трансформації освіти. Розкрито функції бібліотек у сфері цифрових сервісів, академічної доброчесності, формування критичного мислення та цифрової грамотності. Акцентовано на необхідності інтеграції бібліотек у цифрові стратегії університетів, інституційній підтримці, розвитку цифрових спільнот та професійній трансформації бібліотекарів. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, зокрема оцінювання впливу бібліотек на розвиток цифрової культури в університетському середовищі.The article highlights the role of university libraries as key actors in shaping the digital culture of the academic community in the context of the digital transformation of education. It reveals the functions of libraries in the areas of digital services, academic integrity, the development of critical thinking, and digital literacy. The article emphasizes the need to integrate libraries into universities' digital strategies, provide institutional support, foster digital communities, and promote the professional transformation of librarians. Promising directions for further research are identified, in particular the evaluation of libraries’ impact on the development of digital culture within the university environment