Scientific journals of KhAI
Not a member yet
1721 research outputs found
Sort by
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПРАВ В ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ: НОВОВВЕДЕННЯ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFThe paper analyzes changes in intellectual property legislation that are taking into account key factors that characterize Ukrainian realities, such as the military situation in the state and the rapid development of civil and military technologies. In particular, the current norms of intellectual property law regarding the distribution of intellectual rights to work made for hire, works created to order, and objects generated by computer program (artificial intelligence) were analyzed. It is also designated for changes in legislation that will be introduced by Law of Ukraine “On introducing changes to the current laws of Ukraine for the rights of intellectual power in the area, created in connection with military service personnel” regarding the legal protection of intellectual rights to objects of defense significance. The draft law, which amends the Civil Code of Ukraine with norms that regulate the main rights of intellectual property of objects created during military service, has been approved. Conclusions have been drawn regarding the feasibility of innovations that ensure the functioning of the mechanism of legal protection and defense of intellectual rights in the context of martial law in the state and the active use of artificial intelligence technologies.У роботі проведений аналіз змін в законодавстві України з інтелектуальної власності, які відбуваються з оглядом на такі ключові фактори, що характеризують українські реалії, як воєнний стан в державі та стрімкий розвиток технологій цивільного та оборонного призначення. Зокрема проаналізовано чинні норми права інтелектуальної власності щодо розподілення інтелектуальних прав на службові твори, твори, створені на замовлення та на об’єкти згенеровані комп’ютерною програмою (штучним інтелектом). Також зазначено на зміни в законодавстві, що вносить Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку з проходженням військової служби» стосовно правової охорони та захисту інтелектуальних прав на об’єкти оборонного значення. Зауважено на законопроект, яким передбачається доповнення Цивільного кодексу України нормами, що регламентуватиме майнові права інтелектуальної власності на об’єкти, створені під час проходження військової служби. Зроблено висновки про доцільність нововведень, що забезпечують функціонування механізму правової охорони та захисту інтелектуальних прав в умовах воєнного стану у державі та активного використання технологій штучного інтелекту
СИСТЕМА РАННЬОГО ОПОВІЩЕННЯ ЩОДО НОВИХ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ
Get PDFThe article substantiates the need to create a national Early Warning System (EWS) for new psychoactive substances (NPS) in Ukraine. A review of international and European approaches to monitoring the NDP was conducted, the current situation in Ukraine was analyzed, and the risks to national security and the benefits of integration into the European security space were outlinedу статті обґрунтовано необхідність створення національної системи раннього оповіщення (англ. Early Warning System, EWS) щодо нових психоактивних речовин (НПР) в Україні. Проведено огляд міжнародних та європейських підходів до моніторингу НПР, проаналізовано актуальний стан в Україні, окреслено ризики для національної безпеки та переваги інтеграції до європейського безпекового простор
WATER SUPPLY AND WASTEWATER DISPOSAL FACILITIES IN THE KHARKIV REGION: CURRENT STATUS AND PROMISING DESIGN SOLUTIONS
Get PDFThe state of water resources in the Kharkiv region and the state of critical infrastructure facilities that provide water supply and treatment for both industrial enterprises and domestic consumers were analysed. Threats caused by the Russian Federation's military aggression against Ukraine were identified, along with measures to minimise them and eliminate their consequence
ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ЦІЛЬОВА ФУНКЦІЯ
Get PDFProblem statement. The relevance of the topic is due to the fact that information in modern society has acquired the status of a strategic resource that determines the level of competitiveness, security and institutional capacity of the state. During martial law, it is information systems that provide operational management of economic processes, coordination between government, business and citizens, support for critical infrastructure, as well as analytical monitoring of the situation in real time. Digital technologies create opportunities for maintaining the functioning of the financial system, e-governance, defense industry and educational and scientific space, which makes them a central element of the economic resilience of the state. The article is aimed at determining the target function of the information economy under martial law. Methods used in the study: systematization and generalization, tabular and structural, monographic analysis, etc. The hypothesis of the study was the assumption that the target function has subfunctions and bivalent nature. Summary of the main material: the study made it possible to systematically characterize the essence, structure and target function of the information economy under martial law. It has been established that it is not only a component of digital transformation, but also a key element of national security, capable of ensuring the sustainability of public administration, production processes and socio-economic communication. The information economy in crisis conditions acquires a bivalent nature: at the same time it is a tool for preserving the functioning of basic institutions and a catalyst for innovative changes. security and innovation within limited resources and high risks. Its implementation covers a number of subfunctions: stabilization, security, communication, innovation-adaptive, resilience, analytical, social and humanitarian and others. Together, they form an integrated system of digital resilience of the state, combining short-term survival tasks with long-term goals of post-war development. The originality and practical significance of the study lies in the bivalent approach to the formation of the target function of the information economy under martial law. Conclusions. The information economy becomes the basis of Ukraine's digital sovereignty, contributes to the development of e-governance, increases the transparency of management, the effectiveness of state decisions, and forms the prerequisites for a new architectonics of the economic system in the post-war period. Further research lies in the plane of adaptation of the target function of the information economy to the conditions of the post-war state.Постановка проблеми. Актуальність теми зумовлена тим, що інформація у сучасному суспільстві набула статусу стратегічного ресурсу, який визначає рівень конкурентоспроможності, безпеки та інституційної спроможності держави. Під час воєнного стану саме інформаційні системи забезпечують оперативне управління економічними процесами, координацію між владою, бізнесом і громадянами, підтримку критичної інфраструктури, а також здійснення аналітичного моніторингу ситуації в режимі реального часу. Метою статті є визначення цільової функції інформаційної економіки в умовах воєнного стану. Методи, використані в дослідженні: систематизації та узагальнення, табличний і структурний, монографічного аналізу тощо. Гіпотезою дослідження стало припущення, що цільова функція має підфункції та біваленту природу. Виклад основного матеріалу: проведене дослідження дозволило системно схарактеризувати сутність, структуру та цільову функцію інформаційної економіки в умовах воєнного стану. Встановлено, що вона виступає не лише складовою цифрової трансформації, а й ключовим елементом національної безпеки, здатним забезпечити стійкість державного управління, виробничих процесів і соціально-економічної комунікації. Інформаційна економіка в кризових умовах набуває бівалентної природи: одночасно є інструментом збереження функціонування базових інституцій та каталізатором інноваційних змін. А ії розвиток зумовлює перехід від традиційних ресурсно-матеріальних моделей господарювання до моделей, де головним чинником виступають знання, інформація та технології. У ході дослідження визначено, що цільова функція інформаційної економіки в умовах воєнного стану спрямована на досягнення максимальної ефективності, безпеки й інноваційності у межах обмежених ресурсів і високих ризиків, а реалізація охоплює низку підфункцій: стабілізаційну, безпекову, комунікаційну, інноваційно-адаптивну, резильєнтну, аналітичну, соціально-гуманітарну та інші. У сукупності вони формують інтегровану систему цифрової резильєнтності держави, що поєднує короткострокові завдання виживання з довгостроковими цілями післявоєнного розвитку. Оригінальність та практична значущість дослідження полягає у бівалентному підході до формування цільової функції інформаційної економіки в умовах воєнного стану. Висновки. Інформаційна економіка стає основою цифрового суверенітету України, сприяє розвитку електронного врядування, підвищенню прозорості управління, ефективності державних рішень і формує передумови для нової архітектоніки економічної системи в повоєнний час. Подальші дослідження лежать в площині адаптації цільової функції інформаційної економіки до умов повоєнного стану
ВИЗНАЧЕННЯ КАНАЛІВ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Get PDFProblem Statement. In the context of modern digital transformation, the structure of enterprise distribution channels is undergoing significant change. The development of e-commerce, marketplaces, social commerce, and digital platforms is forming a new ecosystem of interaction between manufacturers, intermediaries, and consumers. Traditional channels are becoming less effective without the integration of digital tools, which necessitates the revision and modernization of enterprises’ distribution policies. The purpose of the article is to explore enterprise product distribution channels in the digital economy, taking into account the differences between B2B and B2C models and identifying key factors for their optimization. Research methods: analysis, systematization, comparison, classification, graphical interpretation, and structural-functional analysis. The research hypothesis assumes that a rational selection of distribution channels in the context of digitalization increases the effectiveness of distribution policy and reduces conflicts among stakeholders. Presentation of the main material. The study examines the specifics of distribution in the digital economy and summarizes the main channels characteristic of the B2B and B2C segments. It is established that an effective distribution system is a combination of direct, indirect, online, and offline channels. Conflicts among key stakeholders manufacturers, distributors, marketplaces, and end consumers have been systematized. A classification of distribution channels is provided, along with key directions for their optimization. Originality and practical significance lie in identifying approaches to optimizing distribution channels with consideration of digital tools and stakeholder interests. The results may be used by enterprises to develop a modern distribution strategy. Conclusions. The optimal distribution channel in the digital economy is an integrated model that ensures market coverage, personalization, and effective pricing. Aligning the interests of distribution system participants helps reduce conflicts and enhance enterprise competitiveness. Further research should focus on quantitative assessment of channel efficiency and the development of models for integrated omnichannel systems.Постановка проблеми. У сучасних умовах цифрової трансформації відбувається суттєва зміна структури каналів збуту продукції підприємств. Розвиток електронної комерції, маркетплейсів, соціальної комерції та цифрових платформ формує нову екосистему взаємодії між виробниками, посередниками та споживачами. Традиційні канали стають менш ефективними без інтеграції цифрових інструментів, що зумовлює необхідність оновлення збутової політики підприємств. Мета статті – дослідити канали збуту продукції підприємств у цифровій економіці з урахуванням відмінностей між моделями B2B і B2C та визначити ключові фактори їх оптимізації. Методи дослідження: аналіз, систематизація, порівняння, класифікація, графічна інтерпретація та структурно-функціональний аналіз. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що раціональний вибір каналів збуту в умовах цифровізації підвищує ефективність збутової політики та зменшує конфлікти між стейкхолдерами. Виклад основного матеріалу. Досліджено особливості збуту в умовах цифрової економіки та узагальнено основні канали, характерні для B2B та B2C-сегментів. Визначено, що ефективна система збуту є комбінацією прямих, непрямих, онлайн та офлайн каналів. Систематизовано конфлікти між ключовими учасниками збутового процесу: виробником, дистриб'юторами, маркетплейсами та кінцевими споживачами. Наведено класифікацію каналів збуту та окреслено напрями їх оптимізації. Оригінальність і практична значущість дослідження полягає у виокремленні підходів до оптимізації каналів збуту з урахуванням цифрових інструментів та інтересів стейкхолдерів. Результати можуть бути використані підприємствами для формування сучасної збутової стратегії. Висновки та перспективи подальших досліджень. Оптимальний канал збуту в умовах цифрової економіки є інтегрованою моделлю, що забезпечує охоплення, персоналізацію та ефективне ціноутворення. Узгодження інтересів учасників системи збуту сприяє зменшенню конфліктів та підвищенню конкурентоспроможності підприємства. Подальші дослідження варто спрямувати на кількісну оцінку ефективності каналів та розробку моделей інтегрованих омніканальних систем
БЕЗПІЛОТНІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМУНІКАЦІЙ І ПОДОЛАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОСТОРІВ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРОЄКТНІ РІШЕННЯ
Get PDFA methodology for applying unmanned intelligent systems to monitor, transform, and safely traverse dangerous spaces resulting from Russian military aggression is examined. The authors propose a unified concept of a Dangerous Space and a four-stage operational cycle for working within it. The technological foundation consists of heterogeneous unmanned complexes (integrated via the DUFaaS (Dependable UxV Fleet as a Service) model). To ensure system quality and security, an AI quality assessment model, the XMECA/IMECA risk analysis method, and reliability models for group missions are developed. The research results have been tested in projects, including the development of augmented reality systems for sappers, LiFi network deployment algorithms, and dynamic environment simulators.Розглянуто методологію застосування безпілотних інтелектуальних систем для моніторингу, трансформації та безпечного подолання небезпечних просторів, що виникли внаслідок російської військової агресії. Автори пропонують уніфіковане поняття небезпечного простору (Dangerous Space) та чотирьохетапний операційний цикл для роботи з ним. Технологічною основою є різнорідні безпілотні комплекси, об’єднані за принципом сервісної моделі DUFaaS (Dependable UxV Fleet as a Service). Для забезпечення якості та безпеки систем розроблено модель оцінки якості штучного інтелекту, метод аналізу ризиків XMECA/IMECA та моделі надійності групових місій. Результати досліджень апробовані в проєктах, зокрема, при розробці систем доповненої реальності для саперів, алгоритмів розгортання мереж LiFi та симуляторів динамічних середови
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ
Get PDFThe paper examines the issue of ensuring and protecting human rights under martial law and during armed conflict. The concepts of martial law and armed conflict are analyzed, as well as the specific features of the implementation of human rights and freedoms in crisis situations. Particular attention is paid to international legal standards for the protection of human rights, including international humanitarian law and international human rights law. The study identifies the rights that cannot be restricted even under martial law and outlines the permissible limits of restricting certain rights and freedoms. Special emphasis is placed on the protection of the civilian population and vulnerable groups during armed conflict, as well as on the role of national institutions in safeguarding human rights in wartime. The paper concludes that respect for human rights remains a fundamental obligation of the state even under extraordinary circumstances and is a key factor in maintaining democratic values and the rule of law.У роботі досліджується проблема дотримання та захисту прав людини в умовах воєнного стану та збройного конфлікту. Розкривається поняття воєнного стану та збройного конфлікту, аналізуються особливості реалізації прав і свобод людини в кризових умовах. Значну увагу приділено міжнародно-правовим стандартам захисту прав людини, зокрема нормам міжнародного гуманітарного права та права прав людини. Визначено перелік прав, що не підлягають обмеженню навіть у період воєнного стану, а також окреслено допустимі межі обмеження окремих прав і свобод. Окремо розглянуто механізми захисту прав цивільного населення та вразливих груп, а також роль національних інституцій у забезпеченні прав людини в умовах війни. Зроблено висновок, що дотримання прав людини залишається обов’язком держави навіть за надзвичайних обставин і є важливим чинником збереження демократичних цінностей та верховенства права
ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ГЕРМЕНЕВТИКА ПРАВА: ДО ФІЛОСОФІЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
Get PDFThis article explores the phenomenon of critical infrastructure resilience through the lens of existential legal hermeneutics. The author proposes a rethinking of the legal system—not as a set of formalized norms, but as a living space of interpretation shaped by interaction with unique human experience. Central to the analysis is a critique of the technocratic approach to law, which, by focusing on proceduralism and standardization, loses its capacity to adapt to the existential challenges of contemporary society. Drawing on the philosophical insights of E. Husserl, M. Heidegger, P. Ricoeur, and E. Levinas, the author substantiates the need for a humanization of legal practice, where the judge emerges not as a technician but as a hermeneut, capable of ethical listening and empathy. According to this concept, legal resilience lies not in the rigidity of norms, but in the system’s ability to “hear” the Other, to acknowledge vulnerability, and to enact justice as a form of dialogue and responsibility.У статті досліджується феномен резильєнтності критичної інфраструктури з перспективи екзистенційної герменевтики права. Авторка пропонує переосмислення правової системи не як сукупності формалізованих норм, а як живого простору інтерпретації, що формується у взаємодії з унікальним людським досвідом. У центрі уваги – критика технократичного підходу до права, який, зосереджуючись на процедурності та уніфікації, втрачає здатність до адаптації в умовах екзистенційних викликів сучасності. Спираючись на філософські ідеї Е. Гуссерля, М. Гайдеггера, П. Рікьора та Е. Левінаса, авторка обґрунтовує необхідність гуманітаризації правозастосування, де суддя постає не як технік, а як герменевт, здатний до етичного слухання та співпереживання. Резильєнтність права, згідно з цією концепцією, полягає не у жорсткості норм, а у здатності системи «почути» Іншого, визнавати вразливість і здійснювати правосуддя як форму діалогу та відповідальності
Розроблення автономної системи для ідентифікації та прогнозування фізіологічного стану осіб, які належать до групи ризику
No full textThe article presents the development of a local autonomous system for monitoring and predicting critical physiological states in at-risk-individuals. The system is intended for persons with special needs who live independently or reside in medical care facilities. The objective of this work is to develop and substantiate a hybrid model for the real-time assessment and short-term prediction of a person’s critical physiological condition. To ensure such an operational mode, the system functions without reliance on cloud services or external infrastructure. The main tasks addressed include the design of a multisensor architecture based on wearable sensors (MAX30102, MPU6050, GY-906), stationary mmWave radars, and a local Home Assistant server. Mathematical models for risk assessment were developed and investigated, including the instantaneous index A(t), the predictive index P(t), and a recurrent LSTM-based model. The methods employed comprise analytical and computational approaches (normalized nonlinear aggregation of deviations, DTW-based comparison with crisis prototypes, Isolation Forest, and k-NN regression for time-to-event estimation), computational–experimental methods (training and validation of an LSTM model on the PhysioNet BOLD dataset), and hardware–software implementation (ESP32 + Home Assistant + InfluxDB/MySQL). The following results were obtained. An instantaneous alarm index A(t) with clinically justified weights and a nonlinear sensitivity function was proposed. An integral predictive index P(t) was developed, incorporating trajectory similarity to crisis episodes, anomaly detection, and the estimated time to event. A dual-channel LSTM model was implemented and tested (ROC–AUC = 0.6956 on the BOLD dataset), enabling the detection of slow degradation trends. Conclusions. The scientific novelty of the obtained results lies in the proposed autonomous hybrid platform for immediate response and short-term prediction over a 10–30 min horizon, which ensures privacy preservation through the use of mmWave radars instead of video cameras. The models A(t), P(t), and the LSTM approach were further developed and shown to complement each other, enhancing sensitivity to pre-crisis states. This enables the creation of a stable autonomous system, which is particularly important for regions with unreliable infrastructure.У статті розглядається розробка локальної автономної системи моніторингу та прогнозування критичного фізіологічного стану осіб, які належать до групи ризику. Система призначена для людей з особливими потребами, які мешкають самостійно або перебувають у медичних центрах. Метою роботи є розробка та обґрунтування гібридної моделі для реального часу й короткострокового прогнозування критичного фізіологічного стану людини. Для забезпечення такого режиму роботи система працює без підключення до хмарних сервісів чи зовнішньої інфраструктури. Завдання: створити мультисенсорну архітектуру на основі датчиків, які носяться (MAX30102, MPU6050, GY-906), стаціонарних mmWave-радарів і локального сервера Home Assistant. Розробити й дослідити математичні моделі оцінки ризику: миттєву A(t), прогностичну P(t) і рекурентну LSTM. Використовуваними методами є: розрахунково-аналітичний (нормалізована нелінійна агрегація відхилень, DTW-порівняння з кризовими прототипами, Isolation Forest, k-NN регресія часу до події), обчислювально-експериментальний (навчання і валідація LSTM-моделі на PhysioNet BOLD), апаратно-програмний (реалізація на ESP32 + Home Assistant + InfluxDB/MySQL). Отримані такі результати. Запропоновано індекс миттєвого тривожного стану A(t) з клінічно обґрунтованими вагами та нелінійною функцією чутливості. Розроблено інтегральний прогностичний індекс P(t), що враховує схожість траєкторії з кризовими епізодами, аномалії та прогнозований час до події. Реалізовано і протестовано двоканальну LSTM-модель (ROC-AUC = 0.6956 на BOLD), яка визначає повільні тренди деградації. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: запропонована автономна гібридна платформа для миттєвої реакції і прогнозування на інтервалі 10...30 хвилин, яка забезпечує захист приватності завдяки використанню mmWave-радарів замість відеокамер; отримали подальший розвиток моделі A(t), P(t) і LSTM, які доповнюють одна одну та підвищують чутливість до передкризових станів, що надає змогу отримати стабільну автономну систему, що є важливимо для регіонів із нестійкою інфраструктурою
ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗАСАДАХ ЦИФРОВОГО КОНТРОЛІНГУ ТА ПЛАНУВАННЯ
No full textProblem Statement. The modern turbulent environment is characterized by high dynamics, uncertainty, and increasing risks, rendering traditional enterprise financial security systems – oriented towards retrospective analysis and manual procedures –ineffective. Their reactive nature leads to significant delays in identifying liquidity and solvency threats, which is critically dangerous under martial law, cyber threats, and global supply chains. The purpose of the article is to develop a conceptual framework for building a transformed enterprise financial security system based on the principles of digital controlling and continuous dynamic planning. Methods used in the study: theoretical and methodological analysis, synthesis of scientific approaches, comparative analysis, and systems modeling. The hypothesis of the study was the assumption that the deep integration of strategic digital controlling tools, advanced analytical technologies (AI/ML, Big Data), and dynamic planning into a single information-analytical loop enables a transition from a reactive to a proactive model of financial security, enhancing its adaptability and antifragility. Summary of the main material. The evolution of financial control from elementary supervision to strategic digital controlling is explored. A three-level system architecture is substantiated, including: 1) the data and integration level (forming a single source of truth); 2) the analytics and modeling level (diagnostics, prediction, prescription); 3) the decision-making and automation level (KRI, automated actions). It is demonstrated how integration with the dynamic planning process forms mechanisms for anticipatory response. Comparative tables illustrate the transformation of information-analytical support characteristics and the positive impact of the proposed system on key financial security parameters. Conclusions. The transformation of the financial security system based on digital controlling is a strategic imperative. It transforms the financial function from an administrative-accounting unit into a strategic partner capable of proactive risk management. The proposed model ensures a transition from response to prevention, forming enterprise resilience and viability. The main implementation challenges are investments in IT infrastructure, development of digital competencies, and ensuring cybersecurity. Further research should be directed towards: 1) developing more complex autonomous AI algorithms for risk management; 2) researching the integration of blockchain technologies to enhance transparency and audit efficiency; 3) developing industry standards and framework models for digital financial security.Постановка проблеми. Сучасне турбулентне середовище характеризується високою динамікою, невизначеністю та зростанням ризиків, що робить традиційні системи фінансової безпеки підприємств, орієнтовані на ретроспективний аналіз і ручні процедури, неефективними. Їх реактивний характер призводить до істотних затримок у виявленні загроз ліквідності та платоспроможності, що є критично небезпечним в умовах воєнного стану, кіберзагроз та глобальних ланцюгів поставок. Метою статті є розробка концептуальної основи для побудови трансформованої системи фінансової безпеки підприємства на засадах цифрового контролінгу та безперервного динамічного планування. Методи, використані в дослідженні: теоретико-методологічний аналіз, синтез наукових підходів, порівняльний аналіз, системне моделювання. Гіпотезою дослідження стало припущення, що глибока інтеграція інструментів стратегічного цифрового контролінгу, передових аналітичних технологій (AI/ML, Big Data) та динамічного планування в єдиний інформаційно-аналітичний контур дозволяє здійснити перехід від реактивної до проактивної моделі фінансової безпеки, підвищуючи її адаптивність та антикрихкість. Виклад основного матеріалу. Досліджується еволюція фінансового контролю від елементарного нагляду до стратегічного цифрового контролінгу. Обґрунтовується трирівнева архітектура системи, що включає: 1) рівень даних та інтеграції (формування єдиного джерела істини); 2) рівень аналітики та моделювання (діагностика, предикція, прескрипція); 3) рівень прийняття рішень та автоматизації (KRI, автоматизовані дії). Продемонстровано, як інтеграція з процесом динамічного планування формує механізми опережаючого реагування. Наведено порівняльні таблиці, що ілюструють трансформацію характеристик інформаційно-аналітичного забезпечення та позитивний вплив запропонованої системи на ключові параметри фінансової безпеки. Висновки. Трансформація системи фінансової безпеки на засадах цифрового контролінгу є стратегічним імперативом. Вона трансформує фінансову функцію з адміністративно-облікової у стратегічного партнера, здатного проактивно управляти ризиками. Запропонована модель забезпечує перехід від реагування до запобігання, формує стійкість та життєздатність підприємства. Головними викликами впровадження є інвестиції в ІТ-інфраструктуру, розвиток цифрових компетенцій та забезпечення кібербезпеки. Подальші дослідження мають бути спрямовані на: розвиток більш складних автономних AI-алгоритмів для управління ризиками; дослідження інтеграції блокчейн-технологій для підвищення прозорості та ефективності аудиту; розробку галузевих стандартів та рамкових моделей цифрової фінансової безпеки