Scientific journals of KhAI
Not a member yet
1721 research outputs found
Sort by
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМНИЦТВА В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЦИФРОВАННОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Get PDFFormulation of the problem. In the context of dynamic digitalization and increasing geopolitical threats, the issue of economic security of entrepreneurship becomes particularly acute. Modern enterprises face a complex of new risks where traditional protection methods no longer provide the necessary effectiveness. There is an urgent need to revise security management approaches to ensure the flexibility and adaptability of the business to the rapidly changing conditions of the digital economy and the state of war. The purpose of the article is to substantiate the theoretical and methodological foundations and develop strategic directions for improving the mechanism of economic security management of entrepreneurship in the context of dynamic digitalization and increasing geopolitical threats. The object of the research is the system of economic security management of business entities under digital transformations. The methods used in the study include general scientific methods: analysis and synthesis (for studying the theoretical basis and identifying digital risks), systems approach (for forming an ecosystem vision of security), methods of generalization (for systematizing protection technologies), and comparison. The main hypothesis of the research is the assumption that the integration of innovative digital tools into the management strategy and the development of digital competencies of the personnel are key factors in ensuring the enterprise's resilience against modern hybrid threats. Presenting of the main material. The article analyzes the impact of digitalization on the architecture of enterprise economic security. Key digital risks and wartime challenges are identified. The possibilities of using modern technologies, particularly blockchain and data analytics, to protect business processes are considered. The importance of forming a digital security culture and implementing proactive risk management methods is substantiated. Strategic directions are proposed, covering both technological and organizational aspects of protection. Originality and practical significance of the research lie in the development of strategic directions for improving the security management mechanism, which allow forming an adaptive protection system. The approaches proposed by the authors of the article can be used by enterprise managers to increase business resilience and gain competitive advantages in the digital environment. Conclusions and prospects for further research: the main digital threats to the economic security of the enterprise are identified, and it is proven that reliable protection is guaranteed by the integration of modern technologies (blockchain, artificial intelligence) into the management system. It is established that digital tools allow risks to be detected even before they occur (predictive approach). The implementation of the proposed measures will allow enterprises not only to adapt to challenges but also to develop effectively. Further research should be directed to studying the tools for evaluating the effectiveness of digital security.Постановка проблеми. В умовах динамічної цифровізації та зростання геополітичних загроз питання економічної безпеки підприємництва набуває особливої гостроти. Сучасні підприємства стикаються з комплексом нових ризиків, де традиційні методи захисту вже не забезпечують необхідної ефективності. Виникає нагальна потреба у перегляді підходів до управління безпекою, щоб забезпечити гнучкість та адаптивність бізнесу до швидкозмінних умов цифрової економіки та воєнного стану. Мета статті – обґрунтування теоретико-методологічних засад і розробка стратегічних напрямів удосконалення механізму управління економічною безпекою підприємництва в умовах динамічної цифровізації та зростання геополітичних загроз. Об’єктом дослідження є система управління економічною безпекою суб’єктів підприємництва в умовах цифрових трансформацій. Методи, використані в дослідженні: у роботі застосовано загальнонаукові методи: аналізу та синтезу (для вивчення теоретичного базису та ідентифікації цифрових ризиків), системний підхід (для формування екосистемного бачення безпеки), методи узагальнення (для систематизації технологій захисту) та порівняння. Основною гіпотезою дослідження є припущення, що інтеграція інноваційних цифрових інструментів у стратегію управління та розвиток цифрових компетенцій персоналу є ключовими факторами забезпечення стійкості підприємства перед сучасними гібридними загрозами. Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовано вплив цифровізації на архітектуру економічної безпеки підприємства. Ідентифіковано ключові цифрові ризики та виклики воєнного часу. Розглянуто можливості використання сучасних технологій, зокрема блокчейну та аналітики даних, для захисту бізнес-процесів. Обґрунтовано важливість формування цифрової культури безпеки та впровадження проактивних методів управління ризиками. Запропоновано стратегічні напрями, що охоплюють як технологічні, так і організаційні аспекти захисту. Оригінальність та практична значимість дослідження полягає в розробці стратегічних напрямів удосконалення механізму управління безпекою, які дозволяють сформувати адаптивну систему захисту. Запропоновані авторами статті підходи можуть бути використані керівниками підприємств для підвищення резильєнтності бізнесу та отримання конкурентних переваг у цифровому середовищі. Висновки та перспективи подальших досліджень: визначено головні цифрові загрози економічній безпеці підприємства та доведено, що надійний захист гарантує інтеграція сучасних технологій (блокчейн, штучний інтелект) у систему управління. Встановлено, що цифрові інструменти дозволяють виявляти ризики ще до їхнього настання (предиктивний підхід). Реалізація запропонованих заходів дозволить підприємствам не лише адаптуватися до викликів, але й ефективно розвиватися. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення інструментів оцінки ефективності цифрової безпеки
ОПЕРАТИВНА ГОТОВНІСТЬ ТИПОВОГО ФРАГМЕНТУ ВІДОМЧОЇ ЦИФРОВОЇ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ
Get PDFA probabilistic model of a typical fragment of a departmental digital telecommunications network has been developed, taking into account the influence of the redundancy structure and operational parameters of reliability and maintainability of its nodes and data transmission channels on the operational readiness factor. The required operational readiness factor of a typical fragment of a departmental digital telecommunications network is achieved by structurally separate, at least, double redundancy of data transmission channels. The results of the research are useful for protecting critical infrastructure when predicting the operational readiness factor during operation and planning the required maintenance mode of nodes and data transmission channels of a typical fragment of a departmental telecommuni-cations network depending on the ratio of the period of preventive work to the time of failure.Розроблена імовірнісна модель типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі з урахуванням впливу структури резервування та експлуатаційних параметрів безвідмовності та ремонтопридатності його вузлів та каналів передачі даних на коефіцієнт оперативної готовності. Потрібний коефіцієнт оперативної готовності типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі досягається шляхом структурного роздільного, як мінімум, двократного резервування каналів передачі даних. Результати досліджень корисні для захисту критичної інфраструктури при прогнозуванні коефіцієнта оперативної готовності під час експлуатації та планування потрібного режиму технічного обслуговування вузлів і каналів передачі даних типового фрагмента відомчої телекомунікаційної мережі в залежності від співвідношення періоду профілактичних робіт до часу наробітку на відмову
РОЛЬ ППО У СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ В ЗАХИСТІ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТУКТУРИ
Get PDFThe subject of the study is the role of air defense and fire weapons to protect critical infrastructure. The role of the security and defense sector in the context of military aggression and hybrid threats is presented. Clarifications are provided on multi-level air defense and ensuring protection using different types of air threat weapons. Drawings of the operation of anti-aircraft missile systems and mobile fire groups are shown. Proposals are made to improve their operation by using automatic launch with artificial intelligence installed on the appropriate air defense system.Предметом дослідження є роль протиповітряної оборони і вогневих засобів ураження для захисту критичної інфраструктури. Наведено роль сектору безпеки і оборони в умовах військової агресії та гібридних загроз. Надано роз’яснення щодо багаторівневої протиповітряної оборони і забезпечення захисту за допомогою різних типів засобів ураження засобів повітряного нападу. Показано зенітні ракетні комплекси і мобільні вогневі групи, що встановлені на відповідну пересувну техніку. Зроблено пропозиції щодо удосконалення їх роботи шляхом використання пускової автоматики зі штучним інтелектом, встановленим на відповідну систему протиповітряної оборони
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЖЕНЕВСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ ПІД ЧАС ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Get PDFThis paper examines the essence and significance of the Geneva Conventions as fundamental international legal instruments that regulate the conduct of armed conflicts and establish standards for the protection of civilians, the wounded, prisoners of war, and medical personnel. The study analyzes the most common categories of violations of international humanitarian law observed during contemporary armed conflicts, including attacks on civilian infrastructure, ill-treatment of prisoners, the use of prohibited weapons, and indiscriminate strikes. Specific documented examples of such violations from different regions of the world are presented, demonstrating the systematic nature of disregard for international legal norms. Particular attention is paid to methods of documenting war crimes and the role of international organizations in verifying and recording violations. The paper concludes by emphasizing the importance of adherence to the Geneva Conventions as a key prerequisite for ensuring the protection of human rights, maintaining international security, and holding perpetrators accountable.У роботі розглянуто зміст та значення Женевських конвенцій як основоположних міжнародно-правових актів, що регулюють правила ведення збройних конфліктів і встановлюють стандарти захисту цивільного населення, поранених, військовополонених та медичного персоналу. Проаналізовано найпоширеніші категорії порушень норм міжнародного гуманітарного права, які мають місце під час сучасних воєн, зокрема напади на цивільні об’єкти, жорстоке поводження з полоненими, застосування заборонених засобів ведення війни та невибіркові атаки. Наведено конкретні задокументовані приклади таких порушень у різних регіонах, що свідчать про системний характер нехтування міжнародними нормами. Окрему увагу приділено методам документування воєнних злочинів та ролі міжнародних організацій у фіксації фактів порушень. Зроблено висновок щодо важливості дотримання Женевських конвенцій для забезпечення захисту прав людини, підтримання міжнародної безпеки та притягнення винних до відповідальності
ЕВОЛЮЦІЯ БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У КОНТЕКСТІ НОВИХ КІБЕРЗАГРОЗ: ВІД ДИРЕКТИВИ NIS1 ДО ДИРЕКТИВИ NIS2 (оглядова стаття)
Get PDFThis article explores the evolution of cybersecurity regulation within the European Union, focusing on the transition from Directive NIS1 (2016/1148/EU) to its enhanced successor, NIS2 (2022/2555/EU). The study provides a comparative analysis of both directives, examining their scope, regulatory stringency, enforcement mechanisms, and sanctioning frameworks. Particular attention is paid to the implications of these legislative shifts for Ukraine, which has become a persistent target of large-scale cyberattacks in recent years–especially in the context of the full-scale war launched by the Russian Federation. These attacks have exposed critical vulnerabilities in Ukraine’s digital infrastructure and underscored the strategic importance of national cyber resilience as a pillar of state security.The authors argue that technical expertise alone is insufficient to counter modern cyber threats without a robust legal foundation. In this regard, harmonizing Ukrainian cybersecurity legislation with the provisions of NIS2 is presented not only as a necessary step toward EU accession, but also as a means of strengthening the protection of critical infrastructure and aligning with European standards of digital governance. The article outlines the practical and institutional challenges of implementing NIS2-compliant frameworks in Ukraine, including the need for coordinated oversight, transparent reporting, and accountability across both public and private sectors.Furthermore, the study highlights the broader geopolitical and normative significance of adopting EU cybersecurity standards in Ukraine’s legal system. It emphasizes the role of NIS2 in fostering cross-border cooperation, enhancing supply chain security, and establishing a unified response to cyber crises through mechanisms such as EU-CyCLONe. By situating Ukraine’s cybersecurity reform within the trajectory of European integration, the article contributes to the discourse on digital sovereignty, resilience, and legal modernization in times of hybrid warfareУ статті досліджено трансформацію нормативно-правового регулювання кібербезпеки в Європейському Союзі крізь призму еволюції від Директиви NIS1 (2016/1148/ЄС) до NIS2 (2022/2555/ЄС). Особливу увагу приділено аналізу ключових положень обох директив, їх порівнянню за критеріями охоплення, жорсткості вимог, механізмів контролю та санкцій. У контексті повномасштабної війни, розв’язаної російською федерацією, Україна стала мішенню багатьох хвиль кібератак, що актуалізувало питання кіберстійкості держави як складової національної безпеки. Розглянуто перспективи імплементації європейських стандартів кібербезпеки в українську правову систему, з урахуванням викликів війни, міжнародних зобов’язань та стратегічного курсу на євроінтеграцію, а також формування лідируючої позиції України в регіоні
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВАЖНОГО ПРАВА ВИДАВЦЯ З ОГЛЯДУ НА ЗАХИСТ ПРАВ АВТОРА ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ ФРАНЦІЇ
Get PDFThe relevance of the research is determined by the development of various genres of fiction, the difficulties of publishing literal works, the conditions of interaction between authors and publishing houses, which, in turn, gives rise to practical issues of their contractual regulation in Ukraine. The practical application of the publisher's preemptive right agreement under French law and the adoption of the new Law of Ukraine "On Copyright and Related Rights" dated 12.01.2022 influenced the necessary research into the terms of regulation of this agreement for the protection of author’s rightsАктуальність теми дослідження зумовлена розвитком різноманітних жанрів художньої літератури, труднощами публікації літературних творів, умов взаємодії між авторами та видавництвами, що, у свою чергу, породжує практичні питання їх договірного регулювання в Україні. Застосування на практиці угоди про переважне право видавця за законодавством Франції та прийняття нового Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 01.12.2022 р. вплинуло на необхідність дослідження умов регулювання даного виду правочинів з огляду захисту прав автора
ШИРОКОМАСШТАБНІСТЬ ЯК ОЗНАКА СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ
Get PDFThe theses of the report are devoted to revealing the content of such a characteristic of the components of crimes against humanity as the widespread attack on the civilian population. It has been proven that it manifests itself in a relatively large number of victims and/or a large number of attacks, acts of persecution. The indicated aspects of large scale can be recorded both separately and in their aggregate. The number of attacks and/or the number of their victims, and/or the geographical scale of the attack are legally important. It is required that a separate crime be an example of the repetition of similar crimes or part of a series of such crimes (common practice).тези доповіді присвячені розкриттю змісту такої ознаки складів злочинів проти людяності як широкомасштабність нападу на цивільне населення. Доведено, що вона проявляється у відносно великій кількісті потерпілих та/або великій кількості атак, актів переслідування. Зазначені аспекти широкомасштабності можуть фіксуватися як відокремлено, так і у їх сукупності. Юридично важливою є кількість атак та/або кількість їх жертв, та/або географічний масштаб нападу. Вимагається, щоб окремий злочин був прикладом повторення подібних злочинів або частиною низки таких злочинів (поширена практика)
Аеропружна стійкість керувальних поверхонь літака за наявності люфту, зумовленого деградацією балансувальних вантажів
No full textThe subject of this study is the aeroelastic stability of aircraft flight control surfaces caused by the degradation of mass-balance weights. The mass and inertia properties of control surfaces play a key role in flutter prevention and are typically controlled by balance weights installed ahead of the hinge line. In practice, however service experience shows that these weights may suffer from corrosion, material loss, or deterioration of attachment integrity during long-term operation, leading to deviations from nominal inertial characteristics. The aim of this study is to examine the aeroelastic implications of degraded mass-balance weights and to interpret their effect as a source of inertia-induced freeplay in the dynamics of aircraft control surfaces. In contrast to classical kinematic freeplay, which is associated with mechanical clearances in hinges and actuation systems, the phenomenon considered herein originates from the incomplete or intermittent inertial participation of the balancing mass. This leads to a nonlinear dynamic behavior characterized by a piecewise variation of the effective moment of inertia of the control surface. The objectives of the study include the development of a representative aeroelastic model of a control surface with piecewise inertial properties, the evaluation of its linear flutter characteristics, and the analysis of nonlinear dynamic responses associated with inertia-induced freeplay. The research methods are based on reduced-order aeroelastic modeling, linear eigenvalue flutter analysis, and nonlinear time-domain simulations. A piecewise variation of the effective moment of inertia is introduced to represent the degraded mass-balance configuration, allowing for the identification of Limit Cycle Oscillations (LCO) and subcritical instabilities. The results of the numerical investigation demonstrate that inertia-induced freeplay can lead to sustained oscillatory responses at airspeeds below the linear flutter boundary, indicating a potential aeroelastic risk that may not be detected by conventional certification-level analyses. The practical relevance of the proposed approach is illustrated using a case study based on the Embraer 505 aircraft, supported by real maintenance findings of corrosion in mass-balance weights. It is shown that the replacement of degraded weights followed by static balancing effectively restores nominal inertial properties and eliminates the identified nonlinear aeroelastic effects. The scientific novelty of the study lies in the physical interpretation of mass-balance degradation as a source of inertial freeplay and in the proposed modeling framework, which enables a simple yet effective assessment of its impact on aeroelastic stability. The obtained results contribute to a better understanding of maintenance-related aeroelastic risks and support the development of improved inspection and airworthiness assessment practices for modern aircraft.Предметом дослідження є аеропружна стійкість керувальних поверхонь літальних апаратів за умов деградації балансувальних вантажів. Забезпечення необхідних інерційних характеристик керувальних поверхонь є одним із ключових чинників запобігання флатеру та, як правило, реалізується шляхом установлення балансувальних вантажів попереду лінії шарніра. Водночас експлуатаційний досвід показує, що в процесі тривалої служби балансувальні вантажі можуть зазнавати корозійних ушкоджень, втрати матеріалу або порушення цілісності кріплення, що призводить до зміни їх фактичного інерційного внеску та відхилення динамічних характеристик керувальної поверхні від розрахункових. Метою роботи є вивчення аеропружних наслідків деградації балансувальних вантажів та інтерпретація їх впливу як джерела інерційно зумовленого люфту в динаміці керувальної поверхні. На відміну від класичного кінематичного люфту, пов’язаного із зазорами в шарнірах або виконавчих механізмах, розглянуте явище виникає внаслідок часткової або періодичної участі балансувальної маси в русі, що призводить до нелінійної, кусочно-заданої інерційної реакції системи. До завдань дослідження належать розроблення репрезентативної аеропружної моделі керувальної поверхні з поетапно змінними інерційними характеристиками, оцінювання її лінійних флатерних властивостей, а також аналіз нелінійних динамічних відгуків, зумовлених інерційно індукованим люфтом. Методи дослідження базуються на аеропружному моделюванні зменшеного порядку, аналізі лінійного флатеру власних значень та нелінійному моделюванні в часовій області. Кусочно-варіаційний аналіз ефективного моменту інерції вводиться для представлення деградованої конфігурації балансу маси, що дозволяє ідентифікувати коливання граничного циклу та субкритичні нестійкості. Результати та висновки дослідження демонструють, що вільний хід, викликаний інерцією, може призвести до стійких коливальних реакцій на швидкостях нижче лінійної межі флаттера, що вказує на потенційний аеропружний ризик, який може бути не виявлений за допомогою звичайних аналізів сертифікаційного рівня. Практичну актуальність запропонованого підходу ілюструють на прикладі літака Embraer 505, що підтверджується реальними результатами технічного обслуговування щодо корозії вантажів балансування. Показано, що заміна деградованих вантажів з подальшим статичним балансуванням ефективно відновлює номінальні інерційні властивості та усуває виявлені нелінійні аеропружні ефекти. Наукова новизна дослідження полягає у фізичній інтерпретації деградації балансу маси як джерела інерційного вільного ходу та у запропонованій моделі моделювання, яка дозволяє провести просту, але ефективну оцінку її впливу на аеропружну стійкість. Отримані результати сприяють кращому розумінню аеропружних ризиків, пов'язаних з технічним обслуговуванням, та підтримують розробку вдосконалених практик інспекції та оцінки льотної придатності сучасних літаків
Порівняння різних моделей турбулентності для дослідження ежекторних сопел методом обчислювальної гідродинаміки
No full textThe subject of this article is the application of various turbulence models to calculations of thrust-augmenting ejector nozzles for jet engines by computational fluid dynamics (CFD). The goal is to justify the selection of the turbulence model in CFD-calculations of thrust-augmenting ejector nozzles. The tasks addressed include: searching for and analyzing information sources as for application of different turbulence models in CFD-calculations of thrust-augmenting ejector nozzles; selecting a reliable and complete source of experimental data for digital simulation; constructing an axisymmetric model of the ejector nozzle and three meshes (coarse, medium, and fine); establishing boundary conditions; estimating of uncertainty due to discretization using Grid Convergence Index – GCI; verifying mesh independence; validating the calculation model’s accuracy; performing calculations using fourteen turbulence models; determining the accuracy ranking of these turbulence models; and formulating recommendations regarding the application of the turbulence models for these problems. The methods employed include: a search of relevant information sources on the Internet and analysis based on operational experience in the aviation sector; the method of computational fluid dynamics; digital calculation of Grid Convergence Index; and errors analysis. The following results were obtained: based on the analyzed information sources, it was found that the majority of authors of available studies, devoted to thrust-augmenting ejector nozzle, use different versions of k‑e and k‑w turbulence models. Based on the data from NASA memorandum, a computational model of ejector nozzle was constructed; and its accuracy was validated by three different methods (using GCI, by comparing the static pressure distribution along the nozzle shroud, and by comparing the nozzle integral parameters). This model of ejector nozzle was applied to calculations using fourteen turbulence models. Through comparison with NASA, experimental data and multi-criteria expert analysis of the obtained results, the best three turbulence models yielding the lowest errors (in static pressure distribution along the nozzle shroud, and in calculations of the nozzle integral parameters) were identified. Conclusions. The scientific novelty of the results obtained lies in the following: based on a comparison of numerical simulation results of the ejector nozzle using fourteen turbulence models with NASA experimental data, three turbulence models demonstrating the lowest errors rates were identified and recommended for calculating thrust-augmenting ejector nozzles. Thus, turbulence models suitable for the development of a design methodology for thrust-augmenting ejector nozzles for micro-turbojets were identified. The goals and challenges of the following research in this field are outlined.Предметом вивчення в статті є різні моделі турбулентності у застосуванні до розрахунків ежекторних сопел, призначених для підвищення тяги реактивних двигунів, методом обчислювальної гідродинаміки. Метою є обґрунтування вибору моделі турбулентності для таких задач. Задачі: пошук і аналіз літературних джерел щодо використання різних моделей турбулентності в CFD‑розрахунках ежекторних сопел для підвищення тяги; вибір надійного й повного джерела експериментальних даних для числового моделювання; побудова вісесиметричної моделі ежекторного сопла і трьох сіток (грубої, середньої й тонкої); задання граничних умов; оцінювання помилки дискретизації з використанням індексу сіткової збіжності – Grid Convergence Index – GCI; підтвердження сіткової незалежності; підтвердження точності розрахункової моделі; розрахунки з використанням чотирнадцяти моделей турбулентності; виявлення пріоритету точності цих моделей турбулентності; формулювання рекомендацій щодо використання моделей турбулентності для таких задач. Використовуваними методами є: пошук відповідних джерел у мережі Internet та їх аналіз виходячи з власного досвіду роботи в авіаційній галузі; метод обчислювальної гідродинаміки; числові розрахунки індексу сіткової збіжності й аналіз похибок. Отримано наступні результати. На основі знайдених джерел інформації виявлено, що більшість авторів наявних досліджень, присвячених дослідженню ежекторних сопел для підвищення тяги, використовує різні версії моделей турбулентності k‑e та k‑w. На основі даних з меморандуму NASA побудовано розрахункову модель ежекторного сопла та трьома різними способами (з використанням GCI, порівнянням розподілу статичного тиску по обичайці сопла та порівнянням інтегральних параметрів сопла) підтверджено її точність. На основі цієї моделі ежекторного сопла виконано розрахунки з використанням чотирнадцяти моделей турбулентності та шляхом порівняння з експериментальними даними NASA і багатокритеріального експертного аналізу отриманих результатів виявлено три найкращі моделі турбулентності, що дають найменші похибки (розподілу статичного тиску по обичайці сопла та розрахунку інтегральних параметрів сопла). Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: на підставі порівняння результатів числового моделювання ежекторного сопла з використанням чотирнадцяти моделей турбулентності з експериментальними даними NASA виявлено три моделі турбулентності, що дають найменші похибки, які можна рекомендувати для розрахунків ежекторних сопел для підвищення тяги. Таким чином виявлено моделі турбулентності, які можна використовувати для розроблення методики проєктування ежекторного сопла для підвищення тяги мікро-турбореактивних двигунів. Намічено мету та задачі подальших досліджень у цій галузі