Didaktik Slawischer Sprachen (DiSlaw) (Journal)
Not a member yet
108 research outputs found
Sort by
Editorial Slawische Sprachen LEHREN
No full textWe are pleased to present the sixth issue of DiSlaw magazine, which this time is dedicated to ‘Teaching Slavic Languages’.After decades of learner orientation or learner-centredness and related concepts such as individualisation or learner autonomy being the focus of foreign language didactics and language teaching research, there has been renewed research interest in teaching and teachers, and not just since the publication of the Hattie study (Caspari, 2016; Hattie, 2021; Klippel, 2016; Königs, 2014; Martinez, 2016). The complexity of teaching processes and teaching is reflected in numerous general didactic models (for an overview, see (Jank & Meyer, 2000); research is dedicated to topics such as successful teacher behaviour, professionalisation of teachers, methods in foreign language teaching, use of media or questions of assessment and evaluation (see Hallet et al., 2020; Kniffka, 2016).Wir freuen uns, Ihnen die sechste Ausgabe der Zeitschrift DiSlaw präsentieren zu können, die sich dieses Mal dem „Lehren slawischer Sprachen“ widmet.
Nachdem über Jahrzehnte Lerner*innenorientierung oder Lerner*innenzentriertheit und damit zusammenhängende Konzepte wie Individualisierung oder Lerner*innenautonomie im Fokus der Fremdsprachendidaktik und Sprachlehrforschung standen, zeichnet sich nicht erst seit dem Erscheinen der Hattie-Studie erneut ein verstärktes Forschungsinteresse am Lehren und den Lehrenden ab (vgl. Caspari, 2016; Hattie, 2021; Klippel, 2016; Königs, 2014; Martinez, 2016). Die Komplexität von Unterrichtsprozessen und des Lehrens wird in zahlreichen allgemeindidaktischen Modellen abgebildet (für einen Überblick vgl. Jank & Meyer, 2000); Forschungsarbeiten widmen sich Themenfeldern wie erfolgreichem Lehrer*innenhandeln, Professionalisierung von Lehrenden, Methoden im Fremdsprachenunterricht, Medieneinsatz oder Fragen des Beurteilens und Evaluierens (vgl. Hallet et al., 2020; Kniffka, 2016)
Cultural Sustainability
No full textWhat role does foreign language literature didactics play in placing sustainability at the centre of foreign language teaching? The article presents three educational policy documents that can serve as guidance: the UNESCO Roadmap ESD 2030, the Guide to Embedding Textbooks for Sustainable Development and the GreenComp. Sustainability is communicated culturally. Raising critical-ecological awareness of cultural sustainability by engaging with literature and language is therefore also a core task of foreign language teaching.Welche Rolle spielt die fremdsprachliche Literaturdidaktik, um Nachhaltigkeit ins Zentrum des Fremdsprachenunterrichts zu rücken? Der Beitrag stellt drei bildungspolitische Dokumente vor, die dafür handlungsleitend sein können: die UNESCO-Roadmap BNE 2030, das Handbuch für die Verankerung von Bildung für nachhaltige Entwicklung und den GreenComp. Nachhaltigkeit wird kulturell vermittelt. Kritisch-ökologische Bewusstseinsbildung für kulturelle Nachhaltigkeit in der Auseinandersetzung mit Literatur und Sprache ist daher eine Kernaufgabe auch des Fremdsprachenunterrichts
Teaching Russian at University in Times of War: Impressions from Austria
No full textIm Kurzbeitrag wird der Status Quo des universitären Russischunterrichts in Österreich – zwei Jahre nach Beginn des vollumfassenden Angriffskrieges Russland auf die Ukraine – in den Mittelpunkt gestellt. Zu diesem Zweck werden die Ergebnisse von persönlichen Gesprächen mit in Österreich tätigen Russischlektor:innen in anonymisierter Form zusammengetragen und u.a. Herausforderungen und Auswirkungen des Krieges auf den Russischunterricht diskutiert. Am Ende des Beitrags werden schließlich Chancen aufgezeigt bzw. Empfehlungen gegeben, um mögliche neue Wege, die der (universitäre) Russischunterricht in Zukunft nehmen kann, zu skizzieren.This short article deals with the status quo of Russian as a foreign language (RFL) teaching at universities in Austria – two years after the start of Russia’s full-scale war against Ukraine. To this end, the article summarizes the results of personal interviews with RFL teachers working at Austrian universities and discusses the challenges and effects of the war on RFL teaching. Finally, the article also makes recommendations to outline possible new ways of teaching RFL (at university level) in the future
Memes in teaching Ukrainian as a foreign language
Get PDFВивчення будь-якої мови передбачає знайомство з культурою, традиціями, історією країни, мова якої вивчається. Іншими словами, вивчення мови залучає осмислення історико-культурних аспектів для розуміння її функціонування в певному суспільстві. Використання інтернет-мемів у навчанні української мови як іноземної виявляється надзвичайно ефективним особливо в умовах інформатизації навчання та технологічного підходу до його організації. Поєднання розважального та навчального змісту робить меми потужним навчальним інструментом. У статті обґрунтовано актуальність використання мемів у навчанні іноземних мов, зокрема, зосереджено увагу на досвіді впровадження інтернет-мемів у процес викладання української мови як іноземної для студентів вищих навчальних закладів. Наведені приклади завдань демонструють здатність мемів візуалізувати навчальний матеріал та сприяти розвитку критичного мислення, а також формувати лінгвістичну, комунікативну та соціокультурну компетенції студентів. Завдання передусім спираються на розуміння семіотичної природи мемів у конструюванні смислу та важливості повідомлення, яке вони передають. Акцент робиться на історико-культурній інформації, представленій у мемах, та її зв\u27язку з сучасними подіями в Україні, насамперед війною РФ проти України.Вивчення будь-якої мови передбачає знайомство з культурою, традиціями, історією країни, мова якої вивчається. Іншими словами, вивчення мови залучає осмислення історико-культурних аспектів для розуміння її функціонування в певному суспільстві. Використання інтернет-мемів у навчанні української мови як іноземної виявляється надзвичайно ефективним особливо в умовах інформатизації навчання та технологічного підходу до його організації. Поєднання розважального та навчального змісту робить меми потужним навчальним інструментом. У статті обґрунтовано актуальність використання мемів у навчанні іноземних мов, зокрема, зосереджено увагу на досвіді впровадження інтернет-мемів у процес викладання української мови як іноземної для студентів вищих навчальних закладів. Наведені приклади завдань демонструють здатність мемів візуалізувати навчальний матеріал та сприяти розвитку критичного мислення, а також формувати лінгвістичну, комунікативну та соціокультурну компетенції студентів. Завдання передусім спираються на розуміння семіотичної природи мемів у конструюванні смислу та важливості повідомлення, яке вони передають. Акцент робиться на історико-культурній інформації, представленій у мемах, та її зв'язку з сучасними подіями в Україні, насамперед війною РФ проти України.Learning any language involves acquainting oneself with the culture, traditions, and history of the country whose language is being studied. In other words, language learning entails an understanding of its historical and cultural aspects to comprehend its function within a society. The use of internet memes in teaching Ukrainian as a foreign language proves to be highly effective, especially in the context of digitalization of education and a technological approach to its organization. The combination of entertaining and educational content makes memes a powerful educational tool. The article justifies the relevance of using memes in foreign language instruction, specifically focusing on the experience of incorporating internet memes into the teaching of Ukrainian as a foreign language for university students. The provided examples of tasks demonstrate the ability of memes to visualize educational material and promote critical thinking while fostering linguistic, communicative, and sociocultural competence among students studying Ukrainian as a foreign language. These tasks primarily rely on understanding the semiotic nature of memes in constructing meaning and the importance of the message they convey. Emphasis is placed on the historical and cultural information presented in memes and its connection to contemporary events in Ukraine.
Structuralist Roots of the Traditional Instruction of Russian Verbs of Motion: Does the “Directionality-Based Approach” Fit to the Russian L2 Classroom?
Get PDFБесприставочные глаголы движения (БГД) являются одной из наиболее сложных тем в обучении русскому как иностранному (РКИ). Традиционный подход к концептуализации и преподаванию БГД, основанный на неоднозначной категории "направленность" (cf. Исаченко, 1960), в последние годы оспаривается некоторыми лингвистами и преподавателя РКИ, которые предлагают альтернативные методы (cf. Берницкая, 2017; 2019; Six, 2019; Bondarenko, 2023). Цель статьи – проанализировать с эпистемологической точки зрения принципы лингвистической теории, лежащие в основе традиционного подхода, чтобы оценить его потенциальную эффективность на уроках РКИ. Автор демонстрирует, что традиционный подход коренится в теоретических принципах европейской структурной лингвистики, которая априори рассматривает любую грамматическую категорию как организованную по принципу привативной бинарной оппозиции. В поисках универсального семантического инварианта структуральная лингвистика cознательно абстрагируется от контекстуальных факторов и, как следствие, не способна предоставить интуитивное и непротиворечивое правило выбора БГД во всех ситуациях использования. Между тем альтернативные подходы, такие как метод "семантических этикеток" (Bondarenko, 2023) сближаются с теоретическими принципам когнитивной лингвистики. Ориентированные на сугубо контекстуальное использование отдельных глагольных словоформ и эмпирический универсальный опыт обучающихся в плане перемещения, они могут восполнить недостатки традиционного метода и предложить более интуитивную методику обучения БГД.Russian unprefixed verbs of motion (UVoMs) have been commonly recognized as one of the most challenging topics in Russian second language (L2) instruction. The traditional way of conceptualizing and teaching UVoMs, based on the rather ambiguous category "directionality" (cf. Isačenko, 1960), has recently been challenged by some linguists and Russian L2 educators proposing alternative approaches (cf. Bernitskaїa, 2017; 2019; Six, 2019; Bondarenko, 2023). From an epistemological perspective, the paper clarifies the linguistic principles underlying the traditional directionality-based approach to evaluate its potential efficiency in L2 classrooms. The paper demonstrates that the traditional approach is deeply rooted in the tenets of European structural linguistics, which a priori considers any grammatical category as a privative opposition. Searching for universal semantic invariants associated with specific morphemes, structuralist linguistics abstracts from contextual factors and fails to provide an easily applicable guide to choosing the correct UVoM. In contrast, the alternative approaches, such as Semantic Labeling (Bondarenko, 2023), are situation based, item-focused, and experience-driven. Converging with the principles of cognitive linguistics, they seem to be able to make up for the shortcomings of the traditional approach and offer a more intuitive methodology for teaching UVoMs
Project-Based Teaching of the Slovene Language - Translation Projects as an Opportunity for Acquiring Knowledge, Specific References, and Motivation Enhancement
No full textTranslation tasks are a fundamental part of learning and studying translation. However, from the perspective of in-depth work, understanding, striving for results, and a sense of satisfaction, they are often less effective than real translation projects. Modern learning theories place the student\u27s activity at the center. The contribution justifies why the implementation of specific translation projects is an effective way to learn translation and intercultural skills, acquire new vocabulary, and engage in teamwork. Simultaneously, it provides an opportunity to increase student motivation and strengthen competencies such as independence, responsibility, and resourcefulness. The second part introduces translation projects that we have completed or are currently undertaking, involving translation students at the Institute of Theoretical and Applied Translation Studies and Slovenian studies students at the Institute of Slavic Studies at the University of Graz. We present the workflow and feedback provision. In the end, we present a brief survey to assess students\u27 attitudes toward the mentioned projects.Prevajalske naloge so temeljni del učenja in študija prevajalstva, vendar so z vidika poglobljenega dela, razumevanja, stremenja k rezultatu in občutka zadovoljstva pogosto manj učinkovite kot realni prevajalski projekti. Sodobne teorije učenja postavljajo v središče dejavnost študentk in študentov. Prispevek utemeljuje, zakaj je izvajanje konkretnih prevajalskih projektov učinkovita pot za učenje prevajalskih in medkulturnih spretnosti, novih besed ter skupinskega dela, hkrati pa priložnost za povečanje motivacije študentk in študentov ter krepitev kompetenc, kot so samostojnost, odgovornost in iznajdljivost. V drugem delu so predstavljeni prevajalski projekti, ki smo jih izvedli ali jih trenutno izvajamo in pri katerih so sodelovali študentke in študenti prevajalstva na Inštitutu za teoretično in uporabno prevodoslovje ter študentke in študenti slovenistike na Inštitutu za slavistiko Univerze v Gradcu. Predstavimo potek dela in posredovanje povratne informacije. Na koncu predstavimo kratko anketo, s pomočjo katere ugotavljamo stališča študentov do predstavljenih projektov
Gedichte als Einladung zum Mit(er)leben: Akustische Dimensionen flüchtiger Momente in Gedichten aus Bosnien, Kroatien, Mazedonien und Serbien im Fremdsprachenunterricht
Get PDFAufgrund ihrer spezifischen Form hat Lyrik ein besonderes Potenzial zur Mitteilung gewisser Haltungen und eines persönlichen Erlebens; sie kann das Publikum in die dargestellten Sichtweisen und Emotionen involvieren. Eine solche Einladung zur Teilhabe wird über Dichterlesungen (bzw. deren Aufzeichnung) verstärkt. Der Beitrag diskutiert beispielhaft anhand von vier Gedichten (auf Bosnisch, Kroatisch, Serbisch und Mazedonisch) auf der Plattform „lyrikline“ die interkulturelle Dimension für ein Arbeiten mit Gedichten im Fremdsprachenunterricht.Due to its idiosyncratic form, poetry can prove particularly apt for not only conveying an attitude or personal experience to readers, but also involve them in sharing the presented views and emotions. This invitation is strengthened by the auditive level of poetry readings. Drawing on four poems (in Bosnian, Croatian, Serbian and Macedonian) from the platform “lyrikline”, the paper indicates how this feature of poetry can be used in language teaching, in particular for intercultural issues
Serhij Žadan im Russischunterricht
Get PDFThe article gives some suggestions on how the book Himmel über Charkiw (Sky Above Kharkiv) by the Ukrainian musician and poet Serhii Zhadan can be used in Russian lessons at school and university. This is a response to the special situation of Russian language teaching after February 24, 2022. To strengthen the role of teaching second and third foreign languages, it is proposed to teach comparative competence, i.e. special competences in comparing languages and cultures. Comparative competence has a special significance for contemporary Russian language teaching, where the distinction between Russian and Ukrainian should be addressed. Using the spelling of the author’s name and some selected examples, the language comparison Russian – Ukrainian and the conventions of transliteration and transcription are introduced. Serhii Zhadan received the Peace Prize of the German Book Trade in 2022. Examples from Himmel über Charkiw show what constitutes peaceful communication. The book Himmel über Charkiw is based on Facebook entries by the author and is therefore suitable for comparing different forms of media communication.Im Beitrag werden einige Anregungen gegeben, wie das Buch Himmel über Charkiw des ukrainischen Musikers und Dichters Serhij Žadan im Russischunterricht an Schulen und Universitäten eingesetzt werden kann. Damit wird auf die besondere Situation des Russischunterrichts nach dem 24. Februar 2022 reagiert. Um die Rolle des Unterrichts in der zweiten und dritten Fremdsprache zu stärken, wird eine verstärkte Aufmerksamkeit auf komparative Kompetenz vorgeschlagen, d.h. eine Kompetenz, die zum Vergleich von Sprachen und Kulturen befähigt. Die komparative Kompetenz hat eine heute eine besondere Bedeutung für den Russisch-unterricht, in dem die Unterscheidung zwischen Russisch und Ukrainisch thematisiert werden sollte. Anhand der Namensschreib-weise des Autors und einiger ausgewählter Beispiele werden der Sprachvergleich Russisch - Ukrainisch und die Konventionen der Transliteration und Transkription vorgestellt. Serhij Žadan erhielt den Friedenspreis des Deutschen Buchhandels 2022. Beispiele aus Himmel über Charkiw zeigen, was friedliche Kommunikation ausmacht. Da das Buch Himmel über Charkiw auf Instagram- und Facebook-Einträgen des Autors basiert, eignet es sich auch für den Vergleich verschiedener Formen der medialen Kommunikation
Issue 5: Teaching Reading and Literature
No full textWir freuen uns, Ihnen die fünfte Ausgabe der Zeitschrift DiSlaw vorzustellen. Sie ist der Lese- und Literaturdidaktik gewidmet und lotet dementsprechend Einsatzmöglichkeiten literarischer Texte im Fremdsprachenunterricht aus. Dabei spüren wir drei grundsätzlichen Fragen nach: Was ist Literatur? Wofür kann sie im Unterricht eingesetzt werden? Und: Wie kann das geschehen? Diese Fragen helfen uns, uns der Trias von Zielen, Inhalten und Methoden zu nähern, die den didaktischen Rahmen des Unterrichts bestimmt (vgl. z.B. Heimann et al. 1965; Klingberg, 1995, 41).We are pleased to present the fifth issue of the journal DiSlaw. It is dedicated to teaching reading and literature and accordingly zooms in on the possible uses of literary texts in foreign language teaching. In doing so, we explore three fundamental questions: What is literature? What can it be used for in the classroom? And: How can this be done? These questions help us to approach the triad of objectives, content and methods that determines the didactic framework of teaching (cf. e.g. Heimann et al., 1965; Klingberg, 1995, 41)
Uporaba kreativnega pisanja pri poučevanju glagola pri pouku slovenščine kot drugega in tujega jezika
Get PDFCreative writing activities in the teaching of Slovene as a second and foreign language help to speed up learning, memorisation, and recognition of words in context. I present different creative writing activities focusing on verbs. Through the activities, students practise the conjugation of verbs, their meaning, and use verbs in different contexts, which expands their linguistic knowledge. In addition, creative writing activities are beneficial for the overall development of students’ cognitive abilities, and it has also proved to be a great advantage that such activities relax students and make them more willing to use Slovene in communication with their classmates, thus making them less likely to rely on English. Students are less afraid of making mistakes and react more positively to them than they do when solving traditional grammar problems, they find the lessons more interesting and therefore participate more and more attentively.Dejavnosti kreativnega pisanja pri poučevanju slovenščine kot drugega in tujega jezika pripomorejo k hitrejšemu učenju, zapomnitvi in spoznavanju besed v kontekstu. Predstavljam različne dejavnosti kreativnega pisanja, ki se osredotočajo na glagole. Študentje in študentke skozi dejavnosti vadijo spreganje glagolov, njihov pomen, glagole uporabljajo tudi v različnih kontekstih, kar širi njihovo jezikovno znanje. Poleg tega so dejavnosti kreativnega pisanja koristne za splošen razvoj kognitivnih sposobnosti študentov in študentk, kot velika prednost pa se je pokazalo tudi to, da se študentje in študentke ob takih dejavnostih sprostijo in z večjim zagonom uporabljajo slovenščino tudi v komunikaciji s sošolci in sošolkami ter tako manj pogosto posegajo po angleščini. Študentje in študentke se manj bojijo napak in na njih reagirajo bolj pozitivno kot ob reševanju klasičnih slovničnih nalog, pouk pa jim je zanimivejši, in zato več in bolj pozorno sodelujejo