eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository
Not a member yet
22665 research outputs found
Sort by
The Politics of Memory in Northern Ireland 1998-2024
No full textКерівник роботи: Крютченко Марія Леонідівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історіїУ дипломній роботі подано результати наукового дослідження, присвяченого формуванню та еволюції політик пам’яті у Північній Ірландії в період 1998–2024 років. Цей часовий проміжок починається з підписання Белфастської угоди (також відомої як «Угода Страсної п’ятниці») і продовжується до сьогодення. У межах роботи проаналізовано, як пам’ять про конфлікт, відомий як "The Troubles", стала об'єктом політичних стратегій, суспільних дебатів, символічного суперництва та інструментом для побудови ідентичностей у постконфліктному суспільстві. Джерельну базу дослідження складають наукові роботи, що вивчали текст та сутність Белфастської угоди, юридичні акти, офіційні звіти, цифрові архіви пам’яті, медійні матеріали, а також візуальні джерела на кшталт меморіальних муралів, монументів та пам’ятних інсталяцій. Використано праці провідних дослідників у галузі колективної пам’яті, серед яких роботи J. Assmann, G. Dawson, C. McGrattan, B. Rolston та інші. Перший розділ роботи зосереджений на теоретичних підходах до вивчення політик пам’яті. У ньому розкрито поняття колективної пам’яті й комеморації, а також охарактеризовано історичні передумови політичного використання пам’яті у контексті Північної Ірландії. Значну увагу приділено ролі державних інституцій і громадянського суспільства у формуванні різних моделей пам’яті. Другий розділ присвячений аналізу практичної реалізації політик пам’яті після підписання Белфастської угоди. У ньому висвітлено ключові етапи розвитку політики пам’яті: від символічного поділу пам’ятей у перші роки постконфліктного періоду до процесів її інституціоналізації та формування державної політики у сфері історичної спадщини. Особливий акцент зроблено на візуальних формах комеморації (мурали, меморіали), громадських, міжнародних та державних ініціативах різного рівня, а також на нових викликах сучасності, таких як цифровізація пам’яті, вплив пандемії COVID-19 і наслідки Брекзиту. У третьому розділі досліджується вплив політик пам’яті на соціальну стабільність у регіоні. Вивчено, наскільки ці політики сприяють примиренню або натомість укріплюють суспільні розмежування. Розділ завершується оцінкою ефективності існуючих моделей пам’яті та пропозиціями щодо напрямків їхнього вдосконалення, які могли б сприяти сталому розвитку постконфліктної ідентичності. В ході дослідження автор дійшов висновку, що політики пам’яті в Північній Ірландії функціонують у межах декількох паралельних і часто суперечливих наративів. З одного боку, вони сприяють збереженню колективного травматичного досвіду, а з іншого – слугують основою для діалогу та можливого примирення. Відсутність єдиної національної стратегії у сфері пам’яті спричиняє фрагментацію підходів, проте залучення громадянського суспільства, митців, освітян та цифрових платформ створює потенціал для трансформації пам’яті від конфліктної до багатоголосої. Водночас ключовими викликами залишаються політизація минулого, конкурентна боротьба за символи та брак загальнонаціонального консенсусу.The thesis presents the results of a scholarly investigation into the formation and evolution of memory politics in Northern Ireland during the period 1998–2024. This timeframe begins with the signing of the Belfast Agreement (also known as the Good Friday Agreement) and extends to the present day. The study analyzes how the memory of the conflict known as "The Troubles" has become a subject of political strategies, public debate, symbolic rivalry, and an instrument for identity construction in a post-conflict society. The source base of the research includes academic works that explore the content and significance of the Belfast Agreement, legal acts, official reports, digital memory archives, media materials, and visual sources such as commemorative murals, monuments, and memorial installations. The research draws on the works of leading scholars in the field of collective memory, including J. Assmann, G. Dawson, C. McGrattan, B. Rolston, among others. The first chapter focuses on theoretical approaches to the study of memory politics. It outlines the concepts of collective memory and commemoration and examines the historical prerequisites for the political use of memory in the context of Northern Ireland. Considerable attention is paid to the role of state institutions and civil society in shaping various memory models. The second chapter analyzes the practical implementation of memory politics following the Belfast Agreement. It traces key stages in the development of memory policy — from symbolic division in the early post-conflict years to its institutionalization and the formation of official historical heritage policy. Special attention is given to visual forms of commemoration (murals, memorials), local, state, and international initiatives, and the contemporary challenges of memory digitalization, the impact of the COVID-19 pandemic, and the consequences of Brexit. The third chapter explores the influence of memory politics on regional social stability. It assesses whether these policies contribute to reconciliation or reinforce societal divisions. The chapter concludes with an evaluation of the effectiveness of current memory models and offers suggestions for their improvement, aimed at promoting sustainable post-conflict identity development. The author concludes that memory politics in Northern Ireland operate within multiple, often conflicting, parallel narratives. On the one hand, these politics preserve the collective traumatic experience; on the other, they offer a platform for dialogue and potential reconciliation. The absence of a unified national memory strategy has led to fragmented approaches. However, the active involvement of civil society, artists, educators, and digital platforms holds the potential to transform memory from conflictual to polyphonic. At the same time, the main challenges remain the politicization of the past, symbolic competition, and the lack of a national consensus
Геологічна будова та газоносність Борисівського газоконденсатного родовища (північний борт Дніпровсько-Донецької западини)
No full textКерівник: Хріпко Олена Іванівна, старший викладач кафедри фундаментальної і прикладної геологіїТектонічно Борисівське газоконденсатне родовище розташоване на північному борті Дніпровсько-Донецької западини у східній частині субширотної Скворцовсько-Безлюдівсько-Граківської структурної зони. За нафтогазогеологічним районуванням Борисівське ГКР належить до Рябухинсько-Північно-Голубівського газоносного району Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області. Борисівське газоконденсатне родовище характеризується складною геологічною будовою. Воно складається з двох структур – Борисівської та Південно-Граківської, які ізольовані системою розривних порушень. На Борисивському родовищі виявлено чотири продуктивних горизонти: горизонт В-19 у візейському ярусі нижнього карбону, горизонти М-3 і М-2 приурочені до московського ярусу середнього карбону та горизонт К-6 у касимовському ярусі верхнього карбону. Горизонт В-19 газоносний на Граківській та Південно-Граківській структурах, горизонт М-3 – на Борисивській структурі, горизонт М-2 – на Борисивській та Південно-Граківській структурах, горизонт К-6 – на Борисивській структурі. Продуктивні горизонти залягають в інтервалі глибин 1719-4960 м. Колекторами переважно є пісковики, Виявлені газові поклади пластові, літологічно та тектонічно екрановані. У кам'яновугільному розрізі родовища на стадії розробки виділено 4 експлуатаційні об'єкти: горизонт В-19 (Південно-Граківський блок), горизонт М3 (Борисівський блок), горизонт M-2 (Південно-Граківський та Борисівський блоки), горизонт К-6 (Борисівський блок). Початкові запаси вуглеводнів, які підраховані об'ємним методом ДДП "Полтаванафтогазгеологія", затверджені ДКЗ України у 1995 р., склали за категорією A+B+C1 – 1734 млн. м3 та за категорією С2 – 800 млн. м 3 газу, конденсату (витягуваного) – С1 - 91 тис. т, С2 - 35 тис. т. У 1999 р. на баланс прийняті запаси по нових об'єктах (горизонти К-б, M3) та балансові запаси родовища склали: газу - за категорією С1 – 2276 млн. м3 , 37 за категорією С2 - 847 млн. м3 ; конденсату – за категорією С1 – 110 тис. т, за категорією С2 – 35 тис. т. Експлуатаційний фонд свердловин на 01.01.2024 р. складається з 15 одиниць: діючі – 12 одиниць, недіючих – 3 од. (54, 70, 80). У 2001 р. свердловини працювали з дебітом газу від 50 до 6,7 тис. м3 /добу (середній дебіт за родовищем – 28,1 тис. м3 /добу). Величини депресій склали від 0,17 до 9,03 МПа, робочого тиску від 9,32 до 11,10 МПа
Actors of the Media Space in the Formation of Contemporary World Politics
No full textКерівник роботи: Файєр Олена Анатоліївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу»Перший розділ роботи присвячено визначенню медійної складової світової періоду становлення нового світового порядку, характеристиці інформаційного суспільства та цифрової нерівності як чинника формування медійного простору в світовій політиці, ідеології як складової сучасного медійного простору. У другому розділі було розкрито особливості політичної комунікації держав як суб’єктів глобальної медійної політики, медійну складову їх цифрової дипломатії, визначено основні засади формування медійної політики як інструмента інформаційної політики держави та захисту інформаційного суверенітету. Третій розділ роботи присвячено оцінці дискурсивної активності недержавних акторів світової політики, зокрема глобальним засобам масової інформації та транснаціональним корпораціям як акторам медійного простору сучасної світової політики.The first chapter of the thesis is devoted to identifying the media dimension of world politics during the formation of the new world order, to characterizing the information society and digital inequality as factors shaping the media space in international politics, and to examining ideology as a component of the modern media environment. The second chapter reveals the specifics of political communication of states as actors of global media policy, examines the media component of their digital diplomacy, and defines the main principles of forming media policy as an instrument of state information policy and protection of information sovereignty. The third chapter focuses on assessing the discursive activity of non-state actors in world politics, in particular global mass media and transnational corporations as key actors in the media space of contemporary international relations
Особливості сучасної міжнародної міграційної політики країн ЄС
No full textКерівник роботи: Шолом Аліна Сергіївна. кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та логістики ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу»Сучасна система міжнародних економічних відносин характеризується високою мобільністю людських ресурсів, що перетворює міграцію на один із ключових чинників глобального розвитку. У XXI столітті міжнародна міграція стала не лише соціальним чи гуманітарним явищем, а й потужним економічним процесом, який визначає структуру ринків праці, динаміку виробництва та рівень конкурентоспроможності країн. Країни Європейського Союзу перебувають у центрі світових міграційних потоків. Станом на 2024 рік, на території ЄС проживає понад 36 млн осіб, народжених за межами ЄС, що становить близько 8 % його населення. При цьому зберігається тенденція до структурного дефіциту робочої сили в окремих галузях – охороні здоров’я, ІТ, будівництві, доглядових послугах – на тлі старіння населення та зниження природного приросту. Таким чином, міграція стає необхідним компенсаторним механізмом демографічного спаду
The current state and prospects for the development of mystical tourism in theworld and in Ukraine
No full textКерівник: Шамара Ірина Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри світової політики, дипломатії та туристичного бізнесуДипломна робота присвячена аналізу сучасного стану та перспектив розвитку містичного туризму як важливого напрямку спеціалізованого туризму. У роботі охарактеризовано поняття та сутність містичного туризму, надано класифікацію його основних форм і об’єктів. Розглянуто методи дослідження мотивації туристів, що обирають містичні подорожі. Проаналізовано міжнародний досвід розвитку містичного туризму, визначено ефективні підходи до його організації. Особливу увагу приділено дослідженню ресурсного потенціалу містичного туризму в Україні, включаючи об’єкти культурної спадщини, легенди, сакральні місця. Виявлено основні проблеми, що стримують розвиток містичного туризму в Україні, та окреслено перспективи його інтеграції у національний туристичний продукт з урахуванням світових тенденцій.The paper deals with the analysis of the current state and prospects for the development of mystical tourism as an important branch of specialized tourism. The concept and essence of mystical tourism have been characterized. A classification of its main forms and objects has been provided. Methods for studying the motivation of tourists in mystical tourism have been identified. International experience in the development of mystical tourism has been analyzed, and effective approaches to its organization have been determined. Special attention has been paid to the research of mystical tourism resources in Ukraine, including cultural heritage sites, legends, and sacred places. The main problems hindering the development of mystical tourism in Ukraine have been identified, and the prospects for its integration into the national tourism product in the context of global trends have been outlined
Introduction to the profession : lecture notes for first-year (bachelor's) higher education students in specialties 174 "Automation, computer-integrated technologies and robotics", 175 "Information and measurement technologies" [Electronic resource]
No full textЕлектронне навчальне видання комбінованого використання. Можна використовувати у локальному та мережному режимі. В авторській редакціїКонспект лекцій підготовлено відповідно до вимог робочої програми дисципліни «Вступ до фаху» підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня здобуття освіти спеціальностей 174 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка, 175 Інформаційно-вимірювальні технології. Призначено для здобувачів вищої освіти денної форми навчання.The lecture notes are prepared in accordance with the requirements of the work programme of the discipline ‘Introduction to the speciality’ for the first (bachelor's) level of education in the specialities 174 Automation, computer-integrated technologies and robotics, 175 Information and measurement technologies. Designed for full-time higher education students
Геологічна будова Бориславського нафтового родовища (Львівська область)
No full textКерівник: Горяйнов Сергій Володимирович, кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент кафедри фундаментальної і прикладної геологіїВ крейдовий та палеогеновий період Бориславське нафтогазоконденсатне родовище (НГКР) представляє собою глибоке море, в якому йшло інтенсивне осадонакопичення карбонатних порід змитих зі східного берега та силікатних з західного. Родовище на даний момент знаходиться не там, де воно утворилось. Поклади знаходяться в алохтоні та знаходяться на стадії руйнування. Аналіз отриманих після побудови схематичної палінспастичної реконструкції даних показав скорочення ширини досліджуваної ділянки в чотири рази, та збільшення товщини в два рази після складкоутворення. Проведені розрахунки виявили коефіцієнт площинної нафтоносності для основних продуктивних горизонтів покладів. Він варіюється від 0,0798 для основного продуктивного горизонту Попельського блоку Нижньопопельської складки до 0,930 для основного продуктивного горизонту Попельського блоку Глибинної складки. Середній коефіцієнт площинної нафтоносності – 0,435
Pun as the translator’s tour de force: strategies and methods of reproduction
No full textКерівник роботи: Ребрій Олександр Володимирович, доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи, завідувач кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша Лукаша факультету іноземних мовАктуальність запропонованої розвідки визначається загальним інтересом до різноманітних перекладацьких труднощів, вивчення яких допомагає краще зрозуміти процес перекладу та логіку прийняття перекладацьких рішень. … Наукова новизна роботи полягає в отриманні додаткової інформації стосовно стратегій англо-українського перекладу каламбурів, що врешті-решт дозволить краще зрозуміти механізми вирішення складаних перекладацьких завдань
Міжнародна інформація : методичні рекомендації до вивчення дисципліни для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» освітньої програми «Міжнародні відносини та регіональні студії» [Електронний ресурс]
No full textЕлектронне навчальне видання комбінованого використання. Можна використовувати в локальному та мережному режимі. В авторській редакціїВидання розроблено для здобувачів вищої освіти спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (освітня програма «Міжнародні відносини та регіональні студії»); містить структурований виклад основних теоретичних і практичних аспектів дисципліни «Міжнародна інформація». У ньому розглянуто ключові поняття та категорії, принципи функціонування міжнародних інформаційних потоків, механізми інформаційної політики держав, а також роль масмедіа та цифрових технологій у міжнародних комунікаціях. Окрему увагу приділено аналізу сучасних викликів інформаційної безпеки, маніпулятивним технологіям у міжнародному інформаційному просторі, а також методам збору, обробки та аналізу міжнародної інформації. Рекомендації містять перелік основних тем, питання для самостійного опрацювання, практичні кейси, що сприяють ефективному засвоєнню матеріалу та розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти. Видання розраховане на студентів, викладачів, а також усіх, хто цікавиться проблематикою міжнародної інформації та її впливом на глобальні політичні процеси
Tourist and recreational potential of the nature reserve fund of Kharkiv region: current state and its role in post-war recovery and tourism development
No full textКерівник: Панова Ірина Олексіївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри світової політики, дипломатії та туристичного бізнесу.Робота присвячена дослідженню туристично-рекреаційного потенціалу природно-заповідного фонду Харківської області, його сучасного стану та значення у повоєнному відновленні й розвитку туризму. Досліджено сутність туристично-рекреаційного використання природно-заповідного фонду. Вивчено нормативно-правову базу використання туристично-рекреаційного потенціалу природно-заповідного фонду. Розглянуто закордонний досвід використання туристично-рекреаційного природно-заповідного фонду. Проаналізовано ресурсний потенціал природно-заповідного фонду регіону. Оцінено туристично-рекреаційне використання природно-заповідного фонду області. Виявлено перспективи туристично-рекреаційного використання природно-заповідного фонду регіону у повоєнному відновленні.The study is devoted to the analysis of the tourist and recreational potential of the Nature Reserve Fund (NRF) of the Kharkiv region, its current state, and significance in the context of post-war recovery and tourism development. The research explores the concept of tourist and recreational utilization of NRF areas, examines the regulatory and legal framework governing such use, and reviews international experience in managing the tourist potential of protected natural areas. The resource base of the NRF of Kharkiv region is analyzed, along with the current practices of tourist and recreational use. The study identifies the prospects for utilizing the NRF in regional post-conflict restoration strategies and sustainable tourism development