Science Publications of DonNU (Donezk National University)
Not a member yet
18632 research outputs found
Sort by
Теоретико-правові засади реалізації ідей лібералізму у правовій системі України
No full textThesis is devoted to a comprehensive analysis of the formation and development of liberal ideas, as well as their implementation in the realization of freedom within the legal system of Ukraine.Chapter 1, 'The Formation and Development of Liberalism as a Legal Ideology', provides an in-depth examination of the emergence and evolution of liberal doctrine within both classical and domestic state-legal theories. It analyzes the theoretical foundations and defining characteristics of legal liberalism as a core ideological component of the legal system.Chapter 2, 'General Theoretical Characterization and Features of the Implementation of Legal Liberalism in the Legal System of Ukraine', the classification of liberal-legal ideas is examined, a comparative analysis of liberalism and communitarianism as the main legal ideologies is provided, and the liberal-legal standards for the development of the legal system, as well as the specific features of their implementation, are highlighted.Дисертацію присвячено комплексному дослідженню становлення, розвитку ідей лібералізму та їх реалізації свободи у правовій системі України.У розділі 1 «Становлення та розвиток теорії лібералізму як правової ідеології» досліджено становлення та розвиток ліберальної доктрини у класичних та вітчизняних державно-правових вченнях, теоретичні основи поняття та ознак правового лібералізму як ідеологічної складової правової системи.У розділі 2 «Загальнотеоретична характеристика та особливості реалізації правового лібералізму у правовій системі України» досліджено класифікаційну характеристику ліберально-правових ідей, здійснено порівняльна характеристика лібералізму та комунітаризму як основних правових ідеологій, висвітлено ліберально-правові стандарти розвитку правової системи та особливості їх реалізації
Відгук 1 на дисертаційну роботу Янівського В. М.
No full textКандидатська дисертація В.М. Янівського за обраною темою є своєчасною, враховуючи, зокрема, такий пріоритет діяльності держави, як запобігання та протидія корупційним та пов’язаним з корупцією кримінальним правопорушенням, зокрема й засобами кримінально-правового реагування, характеризується актуальністю, має теоретичне та практичне значення, про що дисертант переконливо вказує у вступній частині свого наукового дослідження. Доброчесність особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є основою її антикорупційного статусу. З метою імплементації міжнародних стандартів щодо доброчесності в Україні було прийнято низку законів, серед яких рамковим є Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2012, який визначає з-поміж іншого антикорупційні вимоги, заборони та обмеження для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Поняття доброчесності закріплено у Законі України «Про державну службу». Відповідно до положень вказаного Закону доброчесність є одним з основних принципів здійснення державної служби. Так, зокрема доброчесність – спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів і відмова державного службовця від переважання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень. Однією з антикорупційних вимог, що висуваються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є вимога здійснення фінансового контролю, що передбачає основний захід фінансового контролю, а саме подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також додаткові – повідомлення про суттєві зміни у майновому стані та повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента. За порушення вимог фінансового контролю передбачено різні види юридичної відповідальності: дисциплінарну, адміністративну та кримінальну. При цьому якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, порушила додаткові вимоги фінансового контролю, вона може бути притягнута до дисциплінарної або адміністративної відповідальності, тоді як за недотримання основної вимоги здійснення фінансового контролю можливе застосування найбільш суворої форми реагування держави на протиправну поведінку особи – кримінально-правової. Оцінюючи зміст кандидатської дисертації, відзначаю важливість вивчення соціальної обумовленості криміналізації та аналізу складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-2 «Декларування недостовірної інформації» та 366-3 «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» КК України. Адже насамперед теорія кримінального права покликана передусім дати відповідь на питання, наскільки ефективними були зміни, внесені до КК України, які полягали у включенні в нього вказаних вище статей у зв’язку з визнанням неконституційною Конституційним Судом України ст. 366-1 КК України (Рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020). . Автор слушно зауважує, що, незважаючи на доктринальну активність в дослідженні проблематики кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та умисного неподання суб’єктом декларування декларації, результатом якої став захист щонайменше двох докторських та п’яти кандидатських (доктора філософії) дисертацій, а також опублікування декількох монографій по відповідній тематиці, значна кількість робіт названих авторів виконувалася ще до доповнення КК України статтями 366-2 та 366-3, через що у них не врахована специфіка цих складів кримінальних правопорушень. Крім того, вітчизняні криміналісти і досі не прийшли до спільного знаменника щодо вирішення низки питань у відповідній царині, зокрема і тих, які піднімалися вище, а отже, вони потребують подальшого наукового аналізу, у зв’язку з чим звернення до них є своєчасним, а тематика дисертаційного дослідження – актуальною. Положення, викладені у вступі та розділах основної частини роботи, що стосуються постановки проблеми в цілому, окремих її аспектів, переконують в тому, що відповідні питання є теоретично і практично важливими, вони не розроблені у кримінально-правовій науці, а тому є перспективними для дослідження. Отже, тема дисертації В. М. Янівського відповідає потребам сучасної кримінально-правової науки, є актуальною, а саме дослідження – своєчасним. Актуальність теми належно обґрунтована у вступі кандидатської дисертації дослідника
Фінансова стійкість університетів у трансформаційній моделі економічного розвитку України
No full textThe dissertation explores the theoretical and methodological foundations of ensuring the financial stability of universities within the transformational model of Ukraine’s economic development. It substantiates that universities play a key role in this process, acting as leading agents of transformational change, as well as generators of knowledge and innovation. At the same time, they operate in a challenging economic and social environment, necessitating a reconsideration of approaches to managing their financial stability. The study develops practical tools and provides recommendations for strengthening financial stability amid resource constraints and increasing competition.Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методологічних засад забезпечення фінансової стійкості університетів у трансформаційній моделі економічного розвитку України. Обґрунтовано, що університети відіграють ключову роль у цьому процесі, виступаючи провідними агентами трансформаційних змін, генераторами знань та інновацій. Водночас вони функціонують в умовах складних економічних і соціальних викликів, що зумовлює необхідність переосмислення підходів до управління їхньою фінансовою стійкістю. У дослідженні розроблено практичний інструментарій та надано рекомендації щодо її зміцнення в умовах обмежених ресурсів і зростаючої конкуренції
Рішення щодо присудження наукового ступеня доктора економічних наук
No full textСпеціалізована вчена рада з присудження наукового ступеня доктора наук Д 11.051.03 Донецького національного університету імені Василя Стуса МОН України прийняла рішення про присудження наукового ступеня доктора економічних наук ЮРЧИШЕНІЙ Людмилі Вікторівні на підставі прилюдного захисту докторської дисертації «Фінансова стійкість університетів у трансформаційній моделі економічного розвитку України» у вигляді рукопису за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством
Етика війни в ісламі
No full textСтаття присвячена розкриттю ісламського розуміння війни, що відіграє найбільш помітну роль у формуванні негативного іміджу ісламського світу і створює певний цивілізаційний розрив. Автором проаналізовано розбіжності у трактуванні війни та її виправданості в ісламі в науковій та суспільній площині, а також роз’яснено походження поняття «джихад» та його основні інтерпретації. Виявлено фактори трансформації етики війни в ісламі під впливом традицій та специфічних історичних умов. Методологія дослідження базується на аналітико-синтетичному та порівняльному методах з елементами контент-аналізу
Методологічні й теоретичні основи вивчення прагматики
No full textУ статті розглянуто методологічні та теоретичні основи вивчення прагматики як ключового напряму сучасної лінгвістики. Проаналізовано прагматичне значення висловлювань, їх контекстуальну залежність і основні засоби вираження. Окрему увагу приділено впливу соціокультурних і когнітивних чинників на інтерпретацію мовлення, а також різним підходам до аналізу прагматичного змісту (семіотичному, когнітивному та дискурсивному). Досліджено ключові аспекти теорії мовленнєвих актів, прагматичних імплікатур і принципу комунікативної кооперації. Визначено взаємозв’язок прагматики із семантикою та синтаксисом, її роль у побудові мовленнєвої взаємодії та комунікативних стратегій. Окремо розглянуто роль прагматики у міжкультурній комунікації, її значення для аналізу дискурсивних практик, а також вплив цифрових технологій та автоматизованої обробки мови на комунікативні процеси
Вимоги до авторських оригіналів статей.
No full textРедакційна колегія приймає до друку статті виключно за умови їх відповідності вимогам МОН України
Вплив ментальності та політичних традицій українців на зміст та ефективність політичної комунікації
No full textThe article analyzes the content and tasks of political communication. Mentality and political traditions have a significant impact on the content and effectiveness of modern political communications, as they reflect the historical experience of state-building, interaction between the government and the people, determine the level of trust between communication participants, public sentiment (likes/ dislikes) and aspirations, peculiarities of information perception, markers of its importance (primarily, this applies to current or historically sensitive discussion topics), the propensity of citizens to certain forms of political participation, etc is substantiated. The article examines the peculiarities of the mentality and political traditions of Ukrainian society, which should be taken into account when building modern political communications, interaction between citizens and political institutions, political actors at different levels. The main ones are justified: weakness of the rational component and high level of emotional perception of information and decision-making of a significant part of Ukrainian society; low level of trust in the government, political institutions, politicians; high sensitivity to social problems (poverty, inequality, abuse of power); local traditions and regional differences; paternalistic attitudes, a rather high level of tolerance for corruption and abuse of power, inferiority complex (primarily among older generations associated with being part of the Soviet Union). After the full-scale military aggression of the Russian Federation, the deep patriotism of Ukrainians, the desire to preserve national identity and statehood, combined with courage and bravery to defend the Motherland, continuing the traditions of the Cossack struggle, the UPA soldiers, and all those who fought for the independence and identity of the Ukrainian state, can be observed on a mass level.У статті проаналізовано зміст та завдання політичної комунікації. Обґрунтовано, що ментальність та політичні традиції мають суттєвий вплив на зміст й ефективність сучасних політичних комунікацій, оскільки відображають історичний досвід державотворення, взаємодії між владою і народом, визначають рівень довіри між учасниками комунікації, суспільні настрої (симпатії/ антипатії) та прагнення, особливості сприйняття інформації, маркери її важливості (насамперед, це стосується актуальних історично чутливих дискусійних тем), схильність громадян до певних форм політичної участі тощо. Досліджено й обґрунтовано особливості ментальності та політичних традицій українського суспільства, які доцільно враховувати при вибудові сучасних політичних комунікацій, здійсненні взаємодії між громадянами та політичними інститутами, суб’єктами політики різних рівнів: слабкість раціонального компоненту й високий рівень емоційного сприйняття інформації та прийняття рішень значної частини українського суспільства; низький рівень довіри до влади, політичних інститутів, політиків; високу чутливість до соціальних проблем (бідність, нерівність, зловживання владою); місцеві традиції та регіональні відмінності; патерналістичні настрої, досить високий рівень толерування корупції та зловживань владою, комплекс меншовартості (насамперед у старших поколінь, пов’язаних з перебуванням у складі СРСР); популярність харизматичних лідерів з популістичними гаслами й обіцянками та ін. Після повномасштабної військової агресії рф на масовому рівні простежується глибокий патріотизм українців, бажання зберегти національну ідентичність, власну державність у поєднанні з мужністю та відвагою захищати Батьківщину, продовжуючи традиції козацької боротьби, воїнів УПА, усіх, хто боровся за незалежність та самобутність Української держави
В'язнича субкультура або національна в'язнича культура: імпорт російських неоколоніальних наративів у 21 столітті
No full textThe article is focused on the origins of Russian criminal and prison subculture and the current state of this phenomenon, which is imported by the Russian Federation within its imperialistic neocolonial policy aimed at restoring the ‘Soviet space’. In order to analyse the preconditions for the emergence of the Russian criminal and prison subculture, it is necessary to consider a large complex of historical, cultural, political, geographical, and economic factors, which together created the phenomenon that has no analogues in the history. Neither the deportation of criminals by the British government to the New World in the 17th century, nor the deportation of convicts by the British government to Australia in the 19th century, nor the deportation of dangerous criminals (relégués) to French Guiana and other colonies in the 19th and 20th centuries by the French government created the cultural-criminal-prison phenomenon that began to take shape during the time of the Grand Duchy of Moscow. Later, it was significantly strengthened during the reign of Peter I, and finally took shape in the second half of the 19th century. Moreover, the World’s history provides no other examples of state formations such as the Vyatka Republic of the 14th-15th centuries, which was founded by professional criminals and whose economic base was founded on professional and organised criminal activity. So, the origins of the Russian criminal and prison subculture can be traced back long before the creation of the Soviet Union and even long before the creation of the Russian Empire collapsed in 1917. It remained almost unchanged until the beginning of the Soviet period, when it was transformed to meet the needs of Stalinist industrialisation. Moreover, multiplied by the phenomenon of the Soviet Gulag, the Russian colonial-penal-carceral political complex created a new phenomenon, which, as it turned out, is very useful for modern Russian imperialistic policy in terms of providing an uninterrupted source of recruits for military operations in the war against Ukraine in the 21st century (the Wagner phenomenon). So, here, we analyse the contemporary phenomenon of the post-Soviet criminal and prison subculture and its importation by the modern Russian political elites. Limitation of scientific research only to the period after 1917 is a fundamental methodological mistake. Such a mistake makes it impossible to study the real preconditions of the simulacrum of the contemporary Russian criminal and prison subculture, which, we emphasise, has lost the prefix ‘sub’ and has become a national criminal and prison culture.Стаття присвячена походженню російської кримінальної та в’язничної субкультури та сучасному стану цього явища. У статті аналізуються передумови формування цього явища, яке імпортується Російською Федерацією в рамках її імперіалістичної неоколоніальної політики, спрямованої на відновлення «радянського простору». Для аналізу передумов виникнення російської кримінальної та в’язничної субкультури необхідно розглянути великий комплекс історичних, культурних, політичних, географічних та економічних факторів, які разом створили явище, що не мало аналогів в історії. Ані депортація злочинців британським урядом до Нового Світу в XVII столітті, ані депортація засуджених британським урядом до Австралії в XIX столітті, ані депортація небезпечних злочинців (relégués) до Французької Гвіани та інших колоній у 19-20 століттях французьким урядом не створили культурно-кримінально-в’язничного явища, яке почало формуватися за часів Великого Князівства Московського, значно посилилося за правління Петра I і остаточно сформувалося в другій половині 19 століття. Більше того, світова історія не знає інших прикладів таких державних утворень, як В’ятська республіка XIV-XV століть, заснована професійними злочинцями, економічна база якої ґрунтувалася на професійній та організованій злочинній діяльності. Походження російської кримінальної та в’язничної субкультури можна простежити задовго до створення Радянського Союзу і навіть задовго до того, як російська модель політичних і державних структур розпалася в 1917 році. Вона залишалася майже незмінною до початку радянського періоду, коли була трансформована для задоволення потреб сталінської індустріалізації. Більше того, помножений на феномен радянського ГУЛАГу, російський колоніально-карально-в’язничний політичний комплекс створив нове явище, яке, як виявилося, є дуже корисним для сучасної російської імперіалістичної політики з точки зору забезпечення безперебійного джерела рекрутів для військових операцій у війні проти України в 21 столітті («Феномен Вагнера»). Для аналізу явища пострадянської кримінальної та в’язничної субкультури та її імпортування сучасними російськими політичними елітами обмеження наукових досліджень лише періодом після 1917 року є фундаментальною методологічною помилкою. Така помилка унеможливлює вивчення реальних передумов симулякру сучасної російської кримінальної та в’язничної субкультури, яка, підкреслюємо, втратила префікс «суб» і стала національною кримінальною та в’язничною культурою
Усеосяжні знання – чинник консолідації нації
No full textReview on the monograph: Ishchenko, O., and Stepanenko, M. Ukrainian Encyclopedistics in the Socio-Communicative Challenges of Modernity. Academic editor: M. Zhelezniak. Kyiv: Institute of Encyclopedic Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2024. 304Рецензія на монографію: Іщенко О., Степаненко М. Українська енциклопедистика в соціокомунікативних викликах сучасності / наук. ред. М. Железняк. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. 304 с