Science Publications of DonNU (Donezk National University)
Not a member yet
18632 research outputs found
Sort by
Співпраця чи автономія: вибір стратегії для забезпечення стійкості глобальних ланцюгів постачань через протекціонізм після пандемії COVID-19
In the context of the COVID-19 pandemic, countries have faced the need to ensure stability in global supply chains. Post-pandemic, many countries are considering cooperation with international partners as a strategic approach to ensuring the stability of global supply chains. Joint agreements and international partnerships can reduce risks and dependence on a single supplier or region, promoting an even distribution of risks. On the other hand, some countries prefer autonomy, positioning themselves against the global market and creating internal reserves and production bases. This may involve producing key products domestically or entering into strategic agreements with other countries to ensure independence. Despite the advantages of both approaches, protectionism can be a double-edged sword. While it may ensure domestic supply chain stability, it can also lead to trade conflicts and corresponding reactions from partners. The article examines the impact of the COVID-19 pandemic on global supply chains and analyzes two main strategies and their symbiosis that countries use to overcome vulnerabilities in these chains, with a focus on the influence of protectionist policies. Various aspects of protectionism, such as the implementation of tariffs, protection of the domestic market, and joint trade agreements, are analyzed to determine their impact on global supply chains and their resilience.У контексті пандемії COVID-19 країни зіштовхнулися з необхідністю забезпечення стабільності глобальних ланцюгів постачань. Після пандемії багато країн розглядають співпрацю з міжнародними партнерами як стратегічний підхід до забезпечення стійкості глобальних ланцюгів постачань. Спільні угоди та міжнародні партнерства можуть зменшити ризики та залежність від одного постачальника чи регіону, сприяючи рівномірному розподілу ризиків. З іншого боку, деякі країни надають перевагу автономії, протиставляючи себе глобальному ринку та створюючи внутрішні резерви та виробничі бази. Це може включати виробництво ключових продуктів у власній країні або укладання стратегічних угод з іншими країнами для забезпечення незалежності.Попри переваги обох підходів, протекціонізм для них може бути двосмисленою стратегією. Хоча він може забезпечити стійкість ланцюгів постачань на внутрішньому рівні, він також може призвести до торговельних конфліктів та відповідних реакцій з боку партнерів.У статті визначено вплив пандемії СOVID-19 на глобальні ланцюги постачань. Проведено аналіз двох основних стратегій та їх симбіозу, які країни використовують для подолання вразливостей у цих ланцюгах, зосереджуючи увагу на впливі політики протекціонізму. Аналізуються різні аспекти протекціонізму, такі як впровадження тарифів, захист внутрішнього ринку та спільні торговельні угоди, з метою визначення їхнього впливу на глобальні ланцюги постачань та їхню стійкість
Аналіз стратегій трансформаційних змін міжнародних нафтогазовидобувних компаній у контексті декарбонізації
This paper analyzes the transformational change strategies of major international oil and gas companies in the context of decarbonization, which are key elements in ensuring the industry's resilience and competitiveness amid global climate change. The modern energy sector faces significant challenges due to the need to reduce carbon dioxide emissions and transition to cleaner energy sources. International oil and gas companies, which have historically relied on fossil fuels, must adapt their business models and production processes to comply with new environmental standards and social expectations.A comparison of the transformational change strategies of three international oil and gas companies (Saudi Aramco, ExxonMobil and Shell) in the context of decarbonization has been conducted, highlighting the strengths and weaknesses of each strategy. It is suggested to consider the experience of leading global companies when developing decarbonization plans for Ukrainian oil and gas enterprises.One key reason transformational changes are important is the need to comply with global decarbonization goals, as stipulated by the 2015 Paris Agreement. This implies that oil and gas companies must significantly reduce their greenhouse gas emissions, which requires fundamental changes in asset management and technological approaches to the extraction and processing of fossil resources. Companies that fail to adapt to these changes risk losing market positions, facing a decline in investment attractiveness, and encountering regulatory sanctions.Another important aspect of transformational changes is the development of new business areas, such as renewable energy sources and low-carbon technologies. Decarbonization strategies include asset portfolio diversification, investments in "green" energy, and the development of innovative solutions for carbon capture and storage. International companies are already implementing ambitious programs to reduce their carbon footprint and increase investments in renewable energy, thereby enhancing resilience to long-term climate risks.The social component of transformational changes is also important. Under the growing pressure from investors, government bodies, and the public, oil and gas companies are forced to demonstrate environmental responsibility and transparency. Implementing sustainable development strategies allows companies not only to maintain social approval for conducting business but also to increase trust in society. This, in turn, contributes to attracting new investments and developing partnerships with environmentally oriented players.У даній роботі проаналізовано стратегії трансформаційних змін великих міжнародних нафтогазовидобувних компаній в контексті декарбонізації, які є ключовим елементом для забезпечення стійкості та конкурентоспроможності галузі в умовах глобальної зміни клімату. Сучасний енергетичний сектор стикається зі значними викликами, спричиненими необхідністю зниження викидів вуглекислого газу та переходу до більш екологічно чистих джерел енергії. Міжнародні нафтогазові компанії, які історично залежали від викопного палива, зобов'язані адаптувати свої бізнес-моделі та виробничі процеси для відповідності новим екологічним стандартам та соціальним очікуванням.Виконано порівняння стратегій трансформаційних змін трьох міжнародних нафтогазовидобувних компаній (Saudi Aramco, ExxonMobil, Shell) у контексті декарбонізації, виділено переваги та недоліки кожної із стратегій. Пропонується враховувати досвід провідних світових компаній при складанні планів з декарбонізації для українських нафтогазовидобувних підприємств.Однією з ключових причин важливості трансформаційних змін є необхідність відповідності глобальним цілям декарбонізації, закріплених Паризькою угодою 2015 року. Це означає, що нафтогазові компанії повинні істотно скоротити свої викиди парникових газів, що вимагає докорінних змін в управлінні активами та технологічних підходах до видобутку і переробки викопних видів ресурсів. Компанії, які не зможуть адаптуватися до цих змін, ризикують втратити позиції на ринку, зіткнутися зі зниженням інвестиційної привабливості та регуляторними санкціями.Інший важливий аспект трансформаційних змін пов'язаний з розвитком нових напрямів бізнесу, таких як відновлювані джерела енергії та низьковуглецеві технології. Стратегії декарбонізації включають диверсифікацію портфеля активів, інвестиції в "зелену" енергетику, а також розвиток інноваційних рішень для захоплення і зберігання вуглекислого газу. Міжнародні компанії вже запроваджують амбітні програми щодо зниження вуглецевого сліду та збільшення інвестицій у відновлювану енергетику, тим самим сприяючи підвищенню стійкості до довгострокових кліматичних ризиків.Також важливою є соціальна складова трансформаційних змін. Під впливом зростаючого тиску з боку інвесторів, державних органів і громадськості нафтогазові компанії змушені демонструвати екологічну відповідальність і прозорість. Реалізація стратегій сталого розвитку дозволяє компаніям не тільки зберігати соціальне схвалення на ведення бізнесу, але й підвищувати довіру з боку суспільства. Це, в свою чергу, сприяє залученню нових інвестицій та розвитку партнерських відносин з екологічно орієнтованими гравцями
Інтеграція елементів політики згуртованості ЄС в стратегічне планування повоєнного відновлення економічного простору регіонів України
The article analyzes the forecasts of changes in GDP in Ukraine during the war, calculated according to the data of the IMF, the World Bank and the Government of Ukraine. A comparison of forecasts with real GDP shows the stability of Ukraine's economy. The main principles and objectives of the Recovery Plan of Ukraine are outlined. The regional development strategies for the period 2021-2027, approved at the level of all regional state administrations, which, in accordance with the recommendations of the European Commission, should be updated taking into account the needs of regional development caused by the impact of the war, were analyzed. It has been proven that the basis of work on strategies should be a European approach of cohesion, which requires adequate administrative capacity at the level of programs and projects, the creation of prudent financial management systems, as well as compliance with other requirements, in particular in the field of environmental protection and public procurement.A scheme of strategic analysis and determination of strategic priorities for the development of the economic space of the region has been developed. A model of coordination of interests in the strategic management of the development of the economic space of the region has been developed.It is substantiated that the management of the post-war transformation and development of the economic space of the regions of Ukraine is possible within the framework of strategic planning and management of the development of the regions, when the interests of not only the regions and the administrative units included in them, but also the economic agents operating in them are fully taken into account, and mechanisms of interterritorial interaction are also being actively implemented. Integrating these aspects requires a deep understanding of the needs of the regions and contributes to the creation of an enabling environment for sustainable development.У статті проаналізовано прогнози зміни ВВП в Україні в умовах війни, розраховані за даними МВФ, Світового банку та Уряду України. Співставлення прогнозів з реальним ВВП свідчить про стійкість економіки України. Окреслено основні принципи та завдання Плану відновлення України. Проаналізовано стратегії регіонального розвитку на період 2021-2027 років, які затверджені на рівні всіх обласних державних адміністрацій, які, відповідно до рекомендацій Європейської комісій, повинні бути оновлені з врахуванням потреб регіонального розвитку, що зумовлені впливом війни. Доведено, що в основу роботи на стратегіями має бути покладений європейський підхід згуртованості, що вимагає належної адміністративної спроможності на рівні програм і проєктів, створення систем розсудливого управління фінансами, а також дотримання інших вимог, зокрема у сфері захисту довкілля та публічних закупівель.Розроблено схему проведення стратегічного аналізу та визначення стратегічних пріоритетів розвитку економічного простору регіону. Розроблено модель узгодження інтересів у стратегічному управлінні розвитком економічного простору регіону. Обґрунтовано, що управління повоєнною трансформацією та розвитком економічного простору регіонів України можливе в межах стратегічного планування та управління розвитком регіонів, коли сповна враховуються інтереси не лише регіонів та адміністративних одиниць, що входять до їх складу, а й економічних агентів, що функціонують у них, а також активно впроваджуються механізми міжтериторіальної взаємодії. Інтеграція цих аспектів вимагає глибокого розуміння потреб регіонів і сприяє створенню сприятливого середовища для сталого розвитку
Еволюція концепції Build Back Better: від відбудови після стихійних лих до зелених та повоєнних планів відновлення економіки України
Ukraine had ambitious plans for the development of renewable generation, decarbonization of the economy and the fight against climate change even before the start of a full-scale war. In order to implement the technological transition, economic development and joining Europe, Ukraine's post-war recovery should be based on the concept of "build back better" and the principles of green recovery. Although full-scale reconstruction of Ukraine may not begin until the post-war period, rapid recovery as an emergency response has been underway almost since the first days of a full-scale invasion.The government is already planning the post-war reconstruction of Ukraine and is taking measures to quickly restore infrastructure, such as energy facilities or buildings. Therefore, it is important to understand the potential impact of restoration processes on the environment and climate, which is why the term "Build Back Better concept" is increasingly used in program documents of the Government of Ukraine, international organizations, and the expert community.This work is devoted to the study of the evolution of the concept of Build Back Better, starting from the first practices of reconstruction after natural disasters to the present day, when this concept is used in governmental and international program documents for the post-war recovery of the economy of Ukraine.The work concluded that the understanding of the concept of Build Back Better changed from the vision of recovery after natural disasters in individual regions to a more global approach, which includes measures at the level of the economy of the entire country - infrastructure, energy, buildings, industry and other sectors. The terms Build Back Greener and Build Back Sustainably are parts of the general concept of Build Back Better and describe those parts of it that can have a significant impact on the environment or climate. At the same time, the concept of "rebuilding better than it was" is more general and may include areas whose impact on the climate or environment is usually neutral (for example, social - education, medicine) or general principles of reconstruction that should be applied to each of its components, not only to climate or environment-related, for example, the principle of involving local communities in recovery planning.Україна мала амбітні плани щодо розвитку відновлюваної генерації, декарбонізації економіки та боротьби зі зміною клімату ще до початку повномасштабної війни. Для здійснення технологічного переходу, економічного розвитку та приєднання до Європи післявоєнне відновлення України має ґрунтуватися на концепції «відбудувати краще» та принципах зеленого відновлення. Хоча повномасштабна відбудова України може розпочатися лише у післявоєнний період, швидке відновлення як відповідь на надзвичайну ситуацію триває майже з перших днів повномасштабного вторгнення.Уряд вже планує післявоєнне відновлення України та вживає заходів для швидкого відновлення інфраструктури, наприклад енергетичних об’єктів чи будівель. Тому важливо розуміти потенційний вплив процесів відновлення на навколишнє середовище та клімат, тому у програмних документах Уряду України, міжнародних організацій та експертному середовищі все частіше застосовується термін «концепція Build Back Better». Дану роботу присвячено дослідженню еволюції концепції Build Back Better, починаючі від перших практик відбудови після стихійних лих до сьогоднішніх днів, коли дана концепція застосовується в урядових та міжнародних програмних документах повоєнного відновлення економіки України. В роботі зроблено висновок, що розуміння концепції Build Back Better змінювалось від бачення відновлення після природних лих в окремих регіонах до більш глобального підходу, який включає заходи на рівні економіки всієї країни – інфраструктури, енергетики, будівель, промисловості та інших секторів. Терміни Build Back Greener і Build Back Sustainably є частинами загальної концепції Build Back Better та описують ті її частини, які можуть мати суттєвий вплив на довкілля чи клімат. Водночас концепція «відбудувати краще, ніж було» є більш загальною та може включати сфери, вплив яких на клімат чи довкілля є зазвичай нейтральним (наприклад, соціальну – освіту, медицину) або загальні принципи відбудови, що мають застосовуватись до кожного його компоненту, не лише до кліматичного чи пов’язаного з довкіллям, наприклад, принцип залучення місцевих громад до планування відновлення
Адаптація та розвиток персоналу лісогосподарського підприємства
The article examines the peculiarities of adaptation and development of personnel in the State Specialised Economic Enterprise ‘Forests of Ukraine’ (hereinafter - SE ‘Forests of Ukraine’), which is a leading enterprise in the forestry industry of Ukraine. The article analyses the list of adaptation measures of the enterprise, its structure and peculiarities of the new employees' training. The author considers the system of personnel development based on the personnel reserve coordinated by curators using the plan for development of reservists. Special attention should be paid to the remote learning platform, which promotes staff development, adaptation of new employees and at the same time introduces the corporate culture of the enterprise.У статті розглянуто особливості адаптації та розвитку персоналу в державному спеціалізованому господарському підприємстві «Ліси України» (далі – ДП «Ліси України»), яке є провідним підприємством у лісовій галузі України. Проаналізовано перелік адаптаційних заходів підприємства, його структуру та особливості проходження новими працівниками. Розглянуто систему розвитку персоналу, яка побудована на кадровому резерві, що координується кураторами із використанням плану розвитку резервістів. Окремої уваги заслуговує дистанційна платформа навчання, яка сприяє розвитку персоналу, адаптації нових працівників та водночас знайомить з корпоративною культурою підприємства
Нормативно-облікове забезпечення ФОП: проблеми та перспективи
Individual entrepreneurs (IEPs) are important participants in the economic processes of each country, but the regulatory and accounting support for their activities in Ukraine remains complex and ambiguous. The study of this problem can offer tools to support IEPs and at the same time actively involve them in the processes of restoring the economy of Ukraine in the post-war period. The purpose of the article is to identify the main problems of the domestic regulatory and accounting support for individual entrepreneurs, assess their impact on the efficiency of economic activity and develop recommendations for improving the legal and accounting environment of IEPs in the context of digitalization and integration into global economic processes. The paper uses methods of analysis and synthesis, comparative analysis of the legislative framework, SWOT analysis of the regulatory and accounting support for IEPs, econometric modeling to assess the impact of changes in tax policy on the business environment. Based on the results of the study of the regulatory framework, scientific discussion, domestic and foreign practice of activity and regulation of IEPs, problems are identified, directions for their solution are proposed, conclusions are drawn, and directions for further research are outlined.Фізичні особи-підприємці (ФОП) є важливими учасниками економічних процесів кожної країни, але нормативно-облікове забезпечення їхньої діяльності в Україні залишається складним і неоднозначним. Дослідження зазначеної проблеми може запропонувати інструменти підтримки ФОП та одночасно їх активного залучення у процеси відновлення економіки України у повоєнний період. Метою статті є виявлення основних проблем вітчизняного нормативно-облікового забезпечення фізичних осіб-підприємців, оцінка їх впливу на ефективність господарської діяльності та розробка рекомендацій щодо вдосконалення правового та облікового середовища ФОП в умовах цифровізації та інтеграції до глобальних економічних процесів. У роботі використано методи аналізу та синтезу, порівняльний аналіз законодавчої бази, SWOT-аналіз нормативно-облікового забезпечення ФОП, економетричне моделювання для оцінки впливу змін податкової політики на підприємницьке середовище. За результатами дослідження нормативної бази, наукової дискусії, вітчизняної та закордонної практики діяльності та регулювання ФОП ідентифіковані проблеми, запропоновані напрями їх вирішення, зроблені висновки, намічені напрями подальших пошуків
Потрібна крихкість: короткий огляд теорії миробудування
A state or territory emerging from an armed conflict undergoes a process of constructing a new reality. The peacebuilding process involves a broad range of measures focused not only on rebuilding territories affected by armed conflict but, more importantly, on identifying and strengthening institutions dedicated to fostering peace and preventing the recurrence of conflict. This article attempts to outline the main theoretical approaches and perspectives in peacebuilding research and its implementation. This study examines the perception of peacebuilding through conflict resolution as a key multidisciplinary approach. The conceptual analysis highlighted distinctive features of peacebuilding compared to related interconnected terms, such as conflict prevention, peacekeeping, peacemaking, postwar reconstruction, statebuilding, nation building, and reconciliation. A structural-functional analysis made it possible to differentiate theoretical approaches to peacebuilding activities involvement. The differences between peacebuilding from above (top-down approach) and peacebuilding from below (bottom-up approach) are analyzed. The essence of the hierarchical approach through the liberal paradigm is revealed in contrast to the idea of a hybrid peace. An exceptional impact of the transformative approach on peacebuilding is highlighted. The current trend of cosmopolitan conflict resolution is described. Emphasis is placed on the prevailing perception of peacebuilding as a viable endeavor during the fragile phase of post-conflict interaction and the state of conflict actors, particularly concerning the capacity for flexibility and adaptability to evolving circumstances and changes. This article does not strive to comprehensively present all existing theoretical frameworks to peacebuilding. Instead, it aims to delineate its distinctive attributes and to serve as a catalyst for further scholarly inquiry in this domain.Держава або територія після збройного конфлікту є новою реальністю, що конструюється. Процес миробудівництва охоплює велику кількість заходів, спрямованих не лише на відновлення територій, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, а й, насамперед, визначення та укріплення структур, діяльність яких спрямована на посилення та консолідацію мирних зусиль і унеможливлення повторення конфлікту. У цій статті здійснено спробу окреслення основних теоретичних підходів і перспектив у дослідженні та реалізації миробудівництва. Ключовим міждисциплінарним дослідницьким підходом до розуміння зазначеного процесу є його сприйняття через врегулювання конфліктів, що представлено у цій статті. Концептуальний аналіз висвітлив відмінні риси розбудови миру порівняно з дотичними взаємопов’язаними термінами, такими як превенція конфліктів, підтримання миру, встановлення миру, післявоєнна відбудова, державотворення, націєтворення та примирення. Структурно-функціональний аналіз дав змогу диференціювати теоретичні підходи щодо залучення до миротворчої діяльності. Проаналізовано відмінності між розбудовою миру зверху вниз і знизу вгору. Розкрито сутність ієрархічного підходу через ліберальну парадигму на противагу ідеї гібридного миру. Підкреслено винятковий вплив трансформаційного підходу на миробудівництво. Описано сучасну тенденцію вирішення космополітичних конфліктів. Наголошено на переважному сприйнятті розбудови миру як життєздатного заходу під час нестабільної фази постконфліктної взаємодії й такого ж стану учасників конфлікту, особливо в контексті здатності до гнучкості та адаптації до мінливих обставин і змін. У цій статті авторки не прагнуть вичерпно представити всі наявні теоретичні засади розбудови миру; радше, метою є окреслення відмінних рис миробудівництва, а також сприяння подальшим науковим розвідкам у цій галузі
Методологія та інструментарій політичного маркетингу
The article clarifies the essence and content of the concept of "political marketing". The expediency of considering the concept of political marketing through the prism of strategic, analytical, communication, behavioural and ethical approaches is substantiated. It is determined that the introduction of marketing into the practice of political election campaigns is synchronized with the emergence of a marketing-oriented concept of marketing management and its transformation into the concept of social and ethical marketing. It is noted that marketing in the activities of political forces is most relevant to the concept of social and ethical marketing, focused not only on meeting the needs of consumers and producers of services, but also on achieving a tangible social effect, without which political activity cannot be considered effective. It is revealed that political marketing is used to define all communication measures aimed at forming a favourable perception of a political candidate among voters. It is demonstrated that at the stage of its inception, political marketing was considered as a tool for the development of democracy, with the aim of greater voter involvement and making the political process accessible to the public. It is determined that political marketing is aimed at forming political ideologies, election programs and political images of leaders. The key goals of political marketing include the formation of a positive image, attracting new voters, supporting existing supporters, persuading undecided voters and informing about programs and ideas. It is substantiated that the most frequently used tools in political marketing are: advertising, PR campaigns, social networks and the Internet, direct marketing (targeted mailings, SMS mailings, e-mails, etc.), public opinion research and surveys.У статті з’ясовано сутність та зміст поняття «політичний маркетинг», Обґрунтовано доцільність розгляду поняття політичного маркетингу крізь призму стратегічного, аналітичного, комунікаційного, поведінкового та етичного підходів. Визначено, що впровадження маркетингу в практику політичних передвиборчих кампаній синхронізоване із зародженням маркетинговоорієнтованої концепції маркетингового управління та її трансформації в концепцію соціально-етичного маркетингу. Зазначено, що маркетинг в діяльності політичних сил найбільш релевантний концепції соціально-етичного маркетингу, орієнтованої не лише на задоволення потреб споживачів та продуцентів послуги, а й на досягнення відчутного соціального ефекту, без якого політична діяльність не може вважатись ефективною. Виявлено, що політичний маркетинг використовується для визначення всіх комунікаційних заходів, спрямованих на формування сприятливого сприйняття політичного кандидата серед виборців. Продемонстровано, що на етапі зародження політичний маркетинг розглядався в якості інструменту розвитку демократії, із метою більшого залучення виборців та формування доступності політичного процесу для громадськості. Визначено, що політичний маркетинг спрямований на формування політичних ідеологій, передвиборчих програм та політичних образів лідерів. До ключових цілей політичного маркетингу віднесено формування позитивного іміджу, залучення нових виборців, підтримку існуючих прихильників, переконання виборців, які ще не визначились та інформування про програми та ідеї. Обґрунтовано, що найчастіше використовуваними інструментами в політичному маркетингу є: реклама, піар-кампанії, соціальні мережі та Інтернет, прямий маркетинг (цільові поштові розсилки, SMS-розсилки, листи електронною поштою тощо), дослідження громадської думки та опитування
Дослідження антиоксидантних властивостей екстракту звіробою
Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) насьогодні є однією з найбільш популярних лікарських багаторічних рослин у світі. Звіробій має седативні та в’яжучі властивості, традиційно використовується для лікування збудливості, невралгії, тривожності, депресії, екземи, опіків, захворювань травного тракту. Антиоксидантна активність екстракту звіробою може вносити істотний внесок в його лікувальний ефект
Synthesis and crystal structure of copper(I) chloride π-complex with 2-allylimino-3-(2-pyridil)-1,3-thiazolidin-4-one
Copper(I) complexes are gaining significant interest due to their wide range of applications in catalysis, nonlinear optics, fluorescence, and biochemistry. Their biochemical activities range from antibacterial and anti-inflammatory effects to cytostatic and enzyme-inhibitory properties, with some showing promise as anticancer drugs. The crystal engineering of copper(I)-olefin complexes, particularly those involving allyl derivatives of heterocyclic compounds, has also been studied extensively. The presence of a C=C olefin bond in substituents attached to heterocyclic rings can facilitate selective coordination of transition metal ions through metal-olefin π-bonding. Allyl and pyridine derivatives turn out to be very effective ligands in coordinating with copper(I), enabling the construction of various inorganic fragments