Science Publications of DonNU (Donezk National University)
Not a member yet
18632 research outputs found
Sort by
Метамодерністські утопії цифрової епохи в інформаційній культурі України
No full textМета дослідження полягає в аналізі та осмисленні метамодерністських утопічних концептів, що формуються в умовах цифрової епохи, та їх впливу на інформаційну культуру України. Автори переконані, що метамодерністські ідеї, які поєднують іронію постмодернізму з прагненням до автентичності та емоційної глибини, проявляються у вітчизняному культурному просторі через цифрові технології, медіа та комунікаційні практики. Детальну увагу приділено тому, як ці утопічні ідеї сприяють формуванню нових моделей ідентичності, соціальної взаємодії та культурної пам’яті в Україні, особливо в умовах російсько-української війни. Автори прагнуть показати, як метамодерністські утопії, зокрема в контексті цифровізації, можуть стати основою для розвитку нової інформаційної культури в Україні, що відповідає викликам сучасного світу
Макет Вісника в повному форматі
No full text«Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія психологічні науки» – це збірник наукових праць, у якому висвітлено результати теоретичних та емпіричних досліджень актуальних проблем психології
Соціально-психологічні чинники розвитку особистості в цифрову еру
No full textThe article explores the socio-psychological factors influencing personality development in the digital era, where the rapid advancement of information technologies significantly transforms all areas of human life—education, professional activity, communication, and social interaction. The relevance of the study is determined by the necessity for individuals and society to adapt to digital transformations, which create new opportunities for self-realization, remote learning, psychological support, and intellectual development, while simultaneously generating risks of information overload, digital addiction, emotional burnout, and the deformation of interpersonal relationships. The aim of the research is to define, analyze, and systematize the socio-psychological technologies that ensure the harmonious development of individuals and society in the context of digitalization. The methodological basis is grounded in the analysis of contemporary scientific works, empirical data, and practical psycho-pedagogical programs, including online counseling, emotional intelligence training, cognitive trainers, and digital art-therapeutic practices. The research findings demonstrate that socio-psychological technologies influence personality development through three key areas: the formation of digital competencies and critical thinking, the implementation of psychological tools for mental health support, and the creation of a safe digital environment that involves preventing cyberbullying and protecting personal data. It has been established that the integration of media education and emotional intelligence development programs contributes to enhancing digital culture, self-regulation, empathy, and psychological resilience. The conclusions indicate that the effective application of sociopsychological technologies in the digital space ensures harmonious personality development, improves quality of life, strengthens social relationships, and forms a psychologically resilient and socially active society. The prospects for further research lie in the development of digital detox programs, enhancing digital ethics, and strengthening individuals' adaptability to the conditions of rapid technological change.У статті досліджено соціальнопсихологічні чинники розвитку особистості в умовах цифрової ери, коли стрімкий розвиток інформаційних технологій істотно трансформує всі сфери життєдіяльності людини — освіту, професійну діяльність, комунікацію та соціальну взаємодію. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю адаптації особистості та суспільства до цифрових трансформацій, які створюють нові можливості для самореалізації, дистанційного навчання, психологічної підтримки та інтелектуального розвитку, одночасно породжуючи ризики інформаційного перевантаження, цифрової залежності, емоційного вигорання та деформації міжособистісних зв’язків. Метою дослідження є визначення, аналіз та систематизація соціально-психологічних технологій, що забезпечують гармонійний розвиток особистості й суспільства в умовах цифровізації. Методологічна база ґрунтується на аналізі сучасних наукових праць, емпіричних даних і практичних програм психолого-педагогічного спрямування, включно з онлайн-консультуванням, тренінгами емоційного інтелекту, когнітивними тренажерами та цифровими арт-терапевтичними практиками. Результати дослідження демонструють, що соціально-психологічні технології впливають на розвиток особистості через три ключові напрями: формування цифрових компетентностей і критичного мислення, упровадження психологічних інструментів для підтримки психічного здоров’я та створення безпечного цифрового середовища, що передбачає запобігання кібербулінгу й захист персональних даних. Встановлено, що інтеграція медіаосвіти та програм розвитку емоційного інтелекту сприяє підвищенню цифрової культури, саморегуляції, розвитку емпатії та психологічної стійкості. Висновки свідчать, що ефективне застосування соціально-психологічних технологій у цифровому просторі забезпечує гармонійний розвиток особистості, підвищує якість життя, зміцнює соціальні взаємини та формує психологічно стійке й соціально активне суспільство. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці програм цифрової детоксикації, підвищенні цифрової етики та зміцненні адаптивності особистості до умов стрімких технологічних змін
Поняття та структура комунікавних бар’єрів у психологічний науці
No full textThe article examines the importance of effective communication as a determining factor in the productive functioning of a modern educational environment, in particular in multicultural schools. It is shown that in the context of active migration processes, the issue of forming a safe and supportive communicative space for migrant children becomes particularly relevant. The psychological and pedagogical aspects of communicative interaction between students, teachers, administration and parents are analyzed, the specifics of information exchange and emotional interaction in a multicultural environment are outlined. The impact of effective communication on the school microclimate, academic results, social adaptation and development of emotional maturity of students is determined. The types of communicative barriers that arise in migrant children are systematized, in particular linguistic, cognitive, emotional, sociocultural and personal, and the mechanisms of their manifestation are outlined. It is emphasized that these barriers cause a decrease in learning motivation, anxiety, difficulties in establishing interpersonal contacts, which can lead to communicative isolation and emotional burnout of students. The importance of a comprehensive approach to overcoming communication difficulties is emphasized, which includes psychological support, the development of intercultural competence of teachers, the formation of a safe educational environment and the implementation of personally oriented communication strategies. The key role of the teacher as a facilitator of intercultural dialogue, a mediator of social adaptation and an active subject of the formation of a tolerant communicative space is revealed. It is specified that pedagogical communication should be based on the principles of humanistic psychology, include active listening, an empathetic approach, support for emotional security and stimulation of the language activity of migrant students. The importance of subject-subject interaction as the basis of trusting relationships between a teacher and a child and a factor in reducing the level of communicative tension is substantiated. The practical significance of the study for the development of psychological support programs, pedagogical communication strategies and a system for improving the qualifications of teachers in the direction of intercultural competence and the psychology of communication is emphasized. The results can be used in the activities of teachers, psychologists, social educators, education managers and specialists of inclusive resource centers, as well as in the training of future teachers.У статті досліджено значення ефективної комунікації як визначального чинника продуктивного функціонування сучасного освітнього середовища, зокрема у мультикультурних школах. Показано, що у контексті активних міграційних процесів питання формування безпечного та підтримувального комунікативного простору для дітей-мігрантів набуває особливої актуальності. Проаналізовано психолого-педагогічні аспекти комунікативної взаємодії між учнями, учителями, адміністрацією та батьками, окреслено специфіку інформаційного обміну та емоційної взаємодії в умовах полікультурного середовища. Визначено вплив ефективної комунікації на шкільний мікроклімат, академічні результати, соціальну адаптацію та розвиток емоційної зрілості учнів. Систематизовано види комунікативних бар’єрів, що виникають у дітей-мігрантів, зокрема мовні, когнітивні, емоційні, соціокультурні та особистісні, та окреслено механізми їх прояву. Підкреслено, що ці бар’єри зумовлюють зниження навчальної мотивації, тривожність, труднощі у налагодженні міжособистісних контактів, що може призвести до комунікативної ізоляції та емоційного вигорання учнів.
Наголошено на важливості комплексного підходу до подолання комунікативних труднощів, що включає психологічну підтримку, розвиток міжкультурної компетентності педагогів, формування безпечного освітнього середовища та впровадження особистісно орієнтованих стратегій спілкування. Розкрито ключову роль учителя як фасилітатора міжкультурного діалогу, посередника соціальної адаптації та активного суб’єкта формування толерантного комунікативного простору. Конкретизовано, що педагогічне спілкування повинно ґрунтуватися на принципах гуманістичної психології, включати активне слухання, емпатійний підхід, підтримку емоційної безпеки та стимулювання мовної активності учнівмігрантів. Обґрунтовано значення суб’єкт-суб’єктної взаємодії як основи довірливих стосунків між учителем і дитиною та чинника зниження рівня комунікативної напруги. Підкреслено практичну значущість дослідження для розроблення програм психологічної підтримки, педагогічних стратегій комунікації та системи підвищення кваліфікації педагогів у напрямі міжкультурної компетентності й психології спілкування. Результати можуть бути використані у діяльності вчителів, психологів, соціальних педагогів, управлінців освіти та фахівців інклюзивноресурсних центрів, а також під час підготовки майбутніх педагогів
Зміст Вісника Донецького національного університету
No full textДрукується за рішенням Вченої Ради Донецького національного університету
Зміст Вісника Донецького національного університету
No full textДрукується за рішенням Вченої Ради Донецького національного університету
Макет Вісника Донецького національного університету
No full textДрукується за рішенням Вченої Ради Донецького національного університету
Рецензія 2 на дисертацію Бондарчука Я. П.
No full textКонцепт свободи охоплює багато сенсів, що протягом тисячоліть досліджувалися представниками різних наукових напрямів: філософії, політології, культури, економічної теорії тощо. Водночас лише в праві ідеї свободи набули особливого значення як фундаментального принципу та юридичної цінності, що виступає критерієм оцінки стану верховенства права в суспільстві та визначає його (суспільства) цивілізаційний вибір. Відповідно дисертаційне дослідження Ярослава БОНДАРЧУКА на тему «Становлення та розвиток ідеї свободи як принципу права», подане на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право», має важливе значення не лише для напрацювання та обґрунтування нових теоретичних положень щодо поняття та змісту свободи як правового принципу, а і для вирішення практичних завдань в сфері правотворчості та правореалізації, особливо в контексті європейських прагнень України та необхідності гармонізації національного законодавства зі стандартами ЄС. А з огляду на правовий режим воєнного стану питання свободи, підстави та механізми її обмеження набули особливої гостроти та стали предметом жвавих дискусій в суспільстві зокрема між науковцями, політиками та практикуючими юристами. Дисертант поставив за мету дисертаційного дослідження обґрунтування нових науково-теоретичних положень щодо загальнотеоретичного розуміння та реалізації свободи як принципу права.Дисертація Ярослава БОНДАРЧУКА є самостійним творчим доробком автора, має теоретичну та практичну значущість, оскільки містить нові науково обґрунтовані результати, які отримані дисертантом особисто і можуть бути використані юридичною наукою в подальших розвідках. Стиль викладення матеріалу науковий, робота читається легко, а коло досліджуваних питань викликає зацікавленість, особливо в контексті сьогодення. Оформлення дисертації відповідає вимогам, що висуваються до таких робіт.З огляду на змістовність, логічність і послідовність наукового дослідження, обґрунтованість та високий рівень наукових висновків і пропозицій, їх теоретичну та практичну значущість, ступінь апробації та впровадження основних результатів, дисертаційна робота Ярослава Петровича Бондарчука на тему: «Становлення та розвиток ідеї свободи як принципу права» є завершеною працею, що відповідає спеціальності 081 «Право» та вимогам пп. 6, 7, 8, 9 Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44
Відгук 2 на дисертаційну роботу Бондарчука Я. П.
No full textВажливим викликом для правової системи є адаптація вітчизняного законодавства згідно європейських стандартів, що також відноситься і до принципу свободи, за яким лежить цілком конкретне змістовне наповнення, що потребує впровадження у суспільних відносинах. Принцип свободи є засадничим для європейських ліберальних правових цінностей, що має свій прояв у всіх сферах життя суспільства.Отже, варто дійти висновку, що обрана Бондарчуком Я.П. тема дослідження є актуальною, науково важливою, має теоретичне та прикладне значення та відповідає спеціальності 081 «Право».Науковий доробок дисертанта за науковою роботою не викликає сумніву, є зваженими, достовірними та достатньо обґрунтованими, що обумовлено насамперед вдалою структурою роботи та належним методологічним інструментарієм. Структура роботи є добре збалансованою та системною, побудована за класичними правилами для таких робіт, назви розділів та підрозділів є логічними та такими, що комплексно, системно охоплюють предмет дослідження. Структурно та за змістом робота відповідає поставленій меті та завданням дослідження.Варто зазначити, що наукові результати дисертації об’єктивно відображають сучасний стан проблеми змісту та реалізації правового принципу свободи в Україні. В дисертаційному дослідженні викладено пропозиції щодо правозастосування, що визначає її практичну цінність. Отримані теоретичні та практичні узагальнення є результатом комплексного наукового дослідження згідно поставленої мети і завдань.Достовірність наукових висновків забезпечується належним науковим рівнем здійсненого системного аналізу теоретико-правових положень змісту та реалізації принципу свободи. Положення наукової роботи ґрунтуються на об’єктивних теоретичних дослідженнях, висновки є обґрунтованими та опираються на авторські позиції дисертанта.За актуальністю обраної теми, науковою новизною одержаних результатів, практичним значенням одержаних результатів дисертаційна робота на тему «Становлення та розвиток ідеї свободи як принципу права» відповідає вимогам Наказу Міністерства освіти і науки України № 40 від 12 січня 2017 р. «Про затвердження Вимог до оформлення дисертації» (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України № 44 від 12 січня 2022 р. «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» (зі змінами), а її автор – Бондарчук Ярослав Петрович заслуговує на присудження наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право»
Декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації: соціальна обумовленість криміналізації, аналіз складів кримінальних правопорушень
No full textThe dissertation is devoted to a comprehensive study of the issues of social conditioning of criminalization and the composition of the criminal offenses of "declaration of false information" (Article 366-2 of the Criminal Code of Ukraine) and "intentional failure to submit a declaration" (Article 366-3 of the Criminal Code of Ukraine).In chapter 1 "Social conditionality of the criminalization of acts provided for by Articles 366-2 and 366-3 of the Criminal Code of Ukraine" by referring to the main postulates of the theory of criminalization of acts developed in the criminal law doctrine, an attempt is made to provide a scientifically based answer to the question of the justification of criminalization of such violations of the requirements of the financial control, such as "declaration of false information" and "deliberate failure to submit a declaration".Chapter 2 "Objective features of criminal offenses provided for by Articles 366-2 and 366-3 of the Criminal Code of Ukraine" was structurally divided into two subsections.In subsection 2.1 of the dissertation research, the generic object of criminal offenses in the field of official and professional activities related to the provision of public services, the specific object of analyzed criminal offenses in the field of financial control, as well as the direct objects of torts were consistently defined, described in articles 366-2 and 366-3 of the Criminal Code of Ukraine. Subsection 2.2 of the dissertation study was devoted to the characteristics of relevant socially dangerous acts. It has been proven that the objective side of the composition "declaration of false information" can be expressed exclusively in the form of action and, accordingly, cannot be manifested in inaction. Chapter 3 "Subjective characteristics of the composition of criminal offenses provided for by Articles 366-2 and 366-3 of the Criminal Code of Ukraine" was also structurally divided into two subsections, one of which is devoted to the characteristics of the subject, and the other to the subjective side of the analyzed composition of criminal offenses.In particular, in subsection 3.1 of the dissertation study, the inconsistency of the domestic legislator was demonstrated, which is manifested in the fact that the regulatory obligation of some subjects to submit a declaration does not correspond to the possibility of their prosecution for declaring inaccurate information. In subsection 3.2, it was proved that, from the subjective side, both the declaration of false information and the deliberate failure to submit a declaration are characterized exclusively by direct intent – it is impossible to commit them with indirect intent.Дисертацію присвячено комплексному дослідженню питань соціальної обумовленості криміналізації та складів кримінальних правопорушень «декларування недостовірної інформації» (ст. 366-2 Кримінального кодексу України) та «умисне неподання декларації» (ст. 366-3 Кримінального кодексу України).У розділі 1 «Соціальна обумовленість криміналізації діянь, передбачених статтями 366-2 та 366-3 КК України» через звернення до розроблених у кримінально-правовій доктрині основних постулатів теорії криміналізації діянь здійснена спроба надати науково обґрунтовану відповідь на питання про виправданість криміналізації таких порушень вимог фінансового контролю, як «декларування недостовірної інформації» та «умисне неподання декларації». Розділ 2 «Об’єктивні ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-2 та 366-3 КК України» структурно був поділений на два підрозділи. У підрозділі 2.1 дисертаційного дослідження було послідовно визначено родовий об’єкт кримінальних правопорушень у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, видовий об’єкт аналізованих у роботі кримінальних правопорушень у сфері фінансового контролю, а також безпосередні об’єкти деліктів, описаних у статтях 366-2 та 366-3 Кримінального кодексу України.Підрозділ 2.2 дисертаційного дослідження був присвячений характеристиці відповідних суспільно небезпечних діянь. Розділ 3 «Суб’єктивні ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-2 та 366-3 КК України» також структурно був поділений на два підрозділи, один з яких присвячений характеристиці суб’єкта, а інший – суб’єктивної сторони аналізованих складів кримінальних правопорушень.Зокрема, у підрозділі 3.1 дисертаційного дослідження було продемонстровано непослідовність вітчизняного законодавця, яка виявляється в тому, що нормативний обов’язок деяких суб’єктів подавати декларацію не кореспондує з можливістю їхнього притягнення до відповідальності за декларування недостовірної інформації. У підрозділі 3.2 було доведено, що з суб’єктивної сторони і декларування недостовірної інформації, і умисне неподання декларації характеризуються виключно прямим умислом – скоєння їх із непрямим умислом є неможливим