Science Publications of DonNU (Donezk National University)
Not a member yet
18632 research outputs found
Sort by
Фінансова стійкість університетів у трансформаційній моделі економічного розвитку України
No full textThe dissertation refines the conceptual and categorical framework of the fundamental categories of the study. It defines and substantiates the paradigm for forming the transformational model of Ukraine’s economic development. A concept for ensuring the financial stability of universities within this model has been developed. The structure and content of the components of the university’s economic model have been systematized based on a value-driven approach. The impact of higher education and innovations on the transformational model of economic development has been analyzed. The models of higher education funding in different countries have been identified, and a graphical model of higher education funding has been substantiated. Conceptual approaches to determining the cost of educational services in higher education institutions have been developed. Theoretical approaches to the essence of university financial stability have been justified, and its classification has been determined. A classification of factors affecting university financial stability has been proposed and substantiated. The characteristics of university financial flexibility have been outlined, and a methodological toolkit for its assessment has been developed. A scientific and methodological approach to assessing both the current and strategic financial stability of universities has been formulated. A scientific and methodological approach for evaluating the integral indicator of financial stability has been developed and substantiated. A scientific and methodological approach to selecting the university’s economic development model based on clustering has been proposed. Approaches to adapting financial planning and budgeting systems of universities within the transformational model of Ukraine’s economic development have been defined. A mechanism for integrating key performance indicators and ranking assessment systems into the strategic management system of universities has been substantiated and developed.У дисертації уточнено сутність понятійно-категоріального апарату базових категорій дослідження. Визначено та обґрунтовано парадигму формування трансформаційної моделі економічного розвитку України. Розроблено концепцію забезпечення фінансової стійкості університетів у трансформаційній моделі економічного розвитку України. Структуровано та змістовно наповнено систему компонентів економічної моделі університету на основі ціннісного підходу. Досліджено вплив вищої освіти та інновацій на трансформаційну модель економічного розвитку України. Визначено моделі фінансування вищої освіти в країнах світу та обґрунтовано графічну модель фінансування вищої освіти. Розроблено концептуальні підходи до визначення собівартості освітніх послуг у закладах вищої освіти. Обґрунтовано теоретичні підходи до сутності фінансової стійкості університету, визначено її класифікацію. Розроблено класифікацію та обґрунтовано вплив чинників на фінансову стійкість університетів. Окреслено ознаки фінансової гнучкості університету й розроблено методичний інструментарій для її оцінки. Розроблено науково-методичний підхід до оцінки поточної та стратегічної фінансової стійкості університету. Розроблено та обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінки інтегрального показника фінансової стійкості університетів. Обґрунтовано науково-методичний підхід до вибору економічної моделі розвитку університету на основі кластеризації. Визначено підходи до адаптації фінансового планування та бюджетування університетів у контексті трансформаційної моделі економічного розвитку України. Обґрунтовано та розроблено механізм інтеграції цільових показників діяльності та рейтингових систем оцінювання в систему стратегічного управління університетами
Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії
No full textСпеціалізована вчена рада Донецького національного університету імені Василя Стуса Міністерства освіти і науки України, м. Вінниця, прийняла рішення про присудження ступеня доктора філософії Фурману Віталію Васильовичу в галузі знань 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право» на підставі прилюдного захисту дисертації на тему «Правове забезпечення здійснення конституційного права на інформацію в умовах особливих правових режимів»
Комунікація влади та громадськості в умовах воєнного стану
No full textCommunication between authorities and the public in Ukraine during the Russia-Ukraine war is critically important for maintaining stability and trust. This article explores various mechanisms and strategies used to ensure effective communication in crisis conditions. Key aspects include the use of the internet and social media, official statements and briefings, cooperation with international organizations, local initiatives and public organizations, as well as countering disinformation. The aim of the study is to analyze and evaluate the effectiveness of communication between authorities and the public in Ukraine during the war. Research methods include document analysis, media content analysis, interviews and surveys, case studies, and comparative analysis. The main objectives of the study are to identify key communication mechanisms and strategies, assess the level of public trust and satisfaction, and develop recommendations for improving communication. The study emphasizes the importance of transparency and timely information to prevent panic and disinformation, as well as to maintain public morale. Educational initiatives for public officials play a crucial role in enhancing their competence in crisis communication. Public organizations actively monitor the use of budget funds and advocate for transparency, contributing to effective resource management. The author examines how these processes can be improved and how to ensure more active citizen participation in decision-making. The research aims to identify best practices and recommendations for improving this aspect. The author analyzes which communication strategies can be most effective for this, including information campaigns and educational initiatives. The study considers how these processes can be improved for more effective interaction. Additionally, the author shows how these technologies can be integrated to enhance communication efficiency. The author emphasizes the importance of a comprehensive approach to communication and management in crisis conditions, as well as the significance of cooperation between authorities, public organizations, and the public to achieve common goals.Комунікація між владою та громадськістю в Україні під час війни є критично важливою для підтримки політичної стабільності та соціальної довіри. Досліджено різноманітні механізми та стратегії, які використовуються для забезпечення ефективної комунікації в умовах нестабільності. Основні аспекти включають використання інтернету та соціальних мереж, офіційні заяви та брифінги, співпрацю з міжнародними організаціями, місцеві ініціативи та громадські організації, а також механізми протидії дезінформації. Метою дослідження є аналіз та оцінка ефективності комунікації між владою і громадськістю в Україні в умовах війни. Методи дослідження включають аналіз документів, контент-аналіз медіа, інтерв’ю та опитування, кейс-стаді та порівняльний аналіз. Основні завдання дослідження: визначити ключові механізми та стратегії комунікації, оцінити рівень довіри та задоволеності громадськості, розробити рекомендації для покращення комунікації. Дослідження підкреслює важливість прозорості та своєчасного інформування для запобігання дезінформації, а також для підтримки морального духу населення. Важливу роль відіграють освітні ініціативи для публічних службовців, які підвищують їхню компетентність у сфері кризової комунікації. Громадські організації активно здійснюють моніторинг використання бюджетних коштів та адвокатують за прозорість, що сприяє ефективному управлінню ресурсами. У статті автор також досліджує, як можна покращити ці процеси та забезпечити більш активну участь громадян у прийнятті рішень. Дослідження спрямоване на виявлення найкращих практик та рекомендацій для покращення цього аспекту. Автор аналізує, які комунікаційні стратегії можуть бути найбільш ефективними для цього, включаючи інформаційні кампанії та освітні ініціативи. Дослідження сфокусовано на тому, як можна покращити ці процеси для більш ефективної взаємодії. Також вказано на те, як ці технології можуть бути інтегровані для підвищення ефективності комунікації. Наголошено на важливості комплексного підходу до комунікації та управління в умовах кризи, значення співпраці між владою, громадськими організаціями та громадськістю для досягнення спільних цілей
Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО: ризики та перспективи безпеці
No full textAccording to the general opinion, a certain geopolitical balance was established in the Northern European region during the Cold War. History has proved that most military operations in the Baltic region require access to what is today Finland's air, sea, and land. Of particular importance is the control of the Åland Islands, which border Swedish waters and serve as the "eastern gateway" to the Baltic Sea. Russia's proposals (demands) on security guarantees which were sent by the Russian Foreign Ministry for discussion on the 15th of December 2021 and made public on the 17th of December 2021, are often mentioned as the main reason for Finland and Sweden's official and decisive accession to NATO. Allegedly the draft agreements on security guarantees proposed by Russia to the United States and NATO, and in particular, on the non-expansion of the Alliance to the East and the limitation of any forward presence, were perceived by Finland and Sweden as an unacceptable attempt to infringe on their national sovereignty and the right to determine how to ensure their security. Ultimately, the full-scale military conflict in Ukraine that began on the 24th of February 2022 is often claimed to be the main rationale behind Finland's and Sweden's accession to NATO. This very conflict is said to have highlighted significant military and political tensions and threats from the side of the Russian Federation and finally convinced the governments of Finland and Sweden, as well as the governments of NATO member states, of the necessity to expand the North Atlantic Alliance on the basis of Finland and Sweden. However, the problem is much broader and deeper, and its genesis is not limited to Russia's recent (ultimatum) proposals for security guarantees and/or a military conflict in Ukraine. Moreover, Finland's and Sweden's accession to NATO does not necessarily mean greater security for these countries and the NATO bloc overall.Дослідження присвячено визначенню ризиків та перспектив вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Прийнято вважати, що у період холодної війни в північноєвропейському регіоні встановився певний геополітичний баланс. Історія довела, що для більшості військових операцій у Балтійському регіоні потрібен доступ до повітря, моря та землі Фінляндії. Особливо важливим є контроль над Аландськими островами, які межують зі шведськими водами та служать «східними воротами» до Балтійського моря. Пропозиції (вимоги) Російської Федерації щодо гарантій безпеки, які були направлені МЗС Росії для обговорення 15 грудня 2021 року та оприлюднені 17 грудня 2021 року, часто називають головною причиною офіційного та рішучого вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Тобто, запропоновані Російською Федерацією США та НАТО проекти угод про гарантії безпеки, зокрема про нерозширення Альянсу на схід і обмеження будь-якої передової присутності, були сприйняті Фінляндією та Швецією як неприйнятна спроба посягати на їхній національний суверенітет і право визначати, як забезпечити свою безпеку. Зрештою, повномасштабний військовий конфлікт в Україні, який розпочався 24 лютого 2022 року, часто називають основною причиною вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Саме цей конфлікт підкреслив значну військово-політичну напругу та загрози з боку Російської Федерації та остаточно переконав уряди Фінляндії та Швеції, а також уряди держав-членів НАТО в необхідності розширення Північноатлантичного альянсу на основі Фінляндії та Швеції. Однак проблема є набагато ширшою та глибшою, і її генезис не обмежується нещодавніми (ультиматумними) пропозиціями Російської Федерації щодо гарантій безпеки та/або військового конфлікту в Україні. Крім того, вступ Фінляндії та Швеції до НАТО не обов'язково означає підвищення безпеки для цих країн і блоку НАТО в цілому
Титул і зміст наукового журналу "Політичне життя"
No full text«Політичне життя» – загальнополітичний, навчальний, науковий, науково-популярний журнал, присвячений дослідженням у сфері соціально-політичного та соціогуманітарного наукового знання. Тематика поданих статей має відповідати актуальним проблемам соціально-політичної реальності та сучасного політичного дискурсу. Практичне значення авторських статей має бути спрямоване на дослідження та рекомендації, які розкривають – світові, загальнонаціональні та регіональні політичні процеси; актуальні проблеми міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій; шляхи вдосконалення державного управління та місцевого самоврядування. 
Макет журнала в повному форматі.
No full text«Політичне життя» – загальнополітичний, навчальний, науковий, науково-популярний журнал, присвячений дослідженням у сфері соціально-політичного та соціогуманітарного наукового знання. Тематика поданих статей має відповідати актуальним проблемам соціально-політичної реальності та сучасного політичного дискурсу. Практичне значення авторських статей має бути спрямоване на дослідження та рекомендації, які розкривають – світові, загальнонаціональні та регіональні політичні процеси; актуальні проблеми міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій; шляхи вдосконалення державного управління та місцевого самоврядування. 
Символічне супроводження політики: систематизація досвіду Європейського Союзу
No full textThe proposed article systematizes the experience of the European Union related to strategic and procedural symbolic support of political development. The official and unofficial, verbal and non-verbal symbols of the European Union are considered: Europe Day, the slogan of the European Union, the European flag, the European Anthem, the passport of an EU citizen, the euro, the myth of the abduction of Europe, the Lisbon Treaty, the Manifesto for the Restructuring of Europe. The influence of political symbols on changes in standardization and worldview of representatives of EU member states is analyzed. The protocol practice of using European symbols is highlighted. The role of the symbolic component in the process of forming a European identity is revealed. It is found that the symbols of the EU are implemented in practice in various contexts - political, social, cultural, sacred, image, procedural, lexical-semantic, etc. It is proven that symbolic reality is an important object of political science research, since it is able to figuratively and symbolically reflect the aspirations of the electorate, the political strategy of the state, universal human values, and form the moral and spiritual basis of a certain community. It is argued that for Ukraine, in the conditions of its dynamic movement towards the European Union, this experience becomes decisive, since the use of symbolic resources in domestic and foreign policy is currently considered an important sign of development, communicative capacity, openness and democratic direction of the state. An important direction for further research into symbolic reality is the systematization of European experience in ensuring symbolic policy. The use of European symbols is part of Europe's strategic progress, which means strengthening the idea and value of European unity in the minds of the peoples inhabiting the continent.У пропонованій статті здійснено систематизацію досвіду Європейського Союзу, пов’язаного зі стратегічним та процедурним символічним супроводженням політичного розвитку. Розглянуто офіційні й неофіційні, вербальні і невербальні символи Європейського Союзу: День Європи, гасло Європейського Союзу, Європейський прапор, Гімн Європи, паспорт громадянина Європейського Союзу, євро, міф про викрадення Європи, Лісабонський договір, Маніфест перебудови Європи. Осмислено вплив політичних символів на зміни в стандартизації і світосприйнятті представників держав-членів Європейського Союзу. Висвітлено протокольну практику використання європейської символіки. Виявлено ролі символічної складової у процесі формування європейської ідентичності. З’ясовано, що символи Європейського Союзу реалізуються на практиці у різних контекстах – політичному, соціальному, культурному, сакральному, іміджевому, процедурному, лексико-семантичному та ін. Доведено, що символічна реальність є важливим об’єктом політологічного дослідження, оскільки вона здатна образно, знаково відображати прагнення електорату, політичну стратегію держави, загальнолюдські цінності, формувати морально-духовну основу певної спільноти. Стверджується, що для України в умовах її динамічного руху в напрямі Європейського Союзу означений досвід стає визначальним, оскільки використання символічних ресурсів у внутрішній і зовнішній політиці на сьогодні вважається важливою ознакою розвиненості, комунікативної спроможності, відкритості та демократичного спрямування держави. Важливим напрямом подальшого дослідження символічної реальності є систематизація європейського досвіду забезпечення символічної політики. Використання європейських символів є частиною стратегічного поступу Європи, що означає зміцнення ідеї і цінності європейської єдності у свідомості народів, що населяють континент
Політична культура російського суспільства як культура перманентної війни
No full textThe political culture of russian society at the present stage is extremely ritualized. The sacralization of power, which has always taken place in previous periods of russian history, is currently supplemented by new rituals, which quite clearly trace a set of certain cults. One can even make an assumption that the political culture of russian society is actually a system of a number of cults that are interconnected and complement each other. The main cults include the cult of history (which takes place in the ritual experience of «heroic» past), the cult of power (which proclaims respect for power as a fundamental principle in the politics of russian society), the cult of the leader (an archaic cult that is combined with the technological capabilities of modern propaganda) and the cult of traditional values (a set of conservative values mixed with Orthodoxy and the culture of patriarchy). This set of cults together creates the fundamental basis for two more cults, namely the cult of war (of permanent confrontation with the West as a «hostile» culture whose values are supplanting «traditional» ones), and the cult of death (which aims to depersonalize a person and devalue his or her life, subordinating it to the service of «higher» meanings, in particular the idea of greatness). The entire system of cults works to form and maintain imperial consciousness, which ensures the survival of the ruling elite. Thus, the state of permanent war is the norm that ensures the qualitative characteristics of the political culture of russian society. Ukrainian Political Science should not avoid studying the political consciousness and culture of russian society, since research of this kind has made it possible to thoroughly study an aggressive neighbour who sees his antipode and enemy in Ukrainian society with its developed culture of civic participation. The main goal of such research is to strengthen Ukraine’s defence capabilities.Політична культура російського суспільства на сучасному етапі є надзвичайно ритуалізованою. Сакралізація влади, яка завжди мала місце у попередні періоди російської історії, у наш час доповнюється новітніми ритуалами, за якими досить чітко простежується набір певних культів. Можна навіть зробити припущення, що політична культура російського суспільства є своєрідною системою низки культів, які взаємопов’язані та доповнюють один одного. До основних культів можна віднести культ історії (який полягає у ритуалізованому переживанні «героїчних» досвідів попередньої історії), культ сили (який проголошує повагу до сили, як фундаментального принципу в політичній сфері російського суспільства), культ вождя (архаїчний культ, що поєднується з технологічними можливостями сучасної пропаганди) та культ традиційних цінностей (набір консервативних цінностей, замішаних на православ’ї та культурі патріархату). Цей набір культів разом утворює фундаментальну базу для ще двох культів, а саме – культу війни (перманентного протистояння із Заходом, як із ворожою культурою, чиї цінності витісняють «традиційні»), а також культу смерті (який має на меті знеособити людину та знецінити її життя, підпорядкувавши його служінню «вищих» смислів, зокрема ідеї великодержавності). Вся система культів працює на формування та підтримання імперської свідомості, яка забезпечує виживання правлячої верхівки. Таким чином, стан перманентної війни є нормою, що визначає якісні характеристики політичної культури російського суспільства. Вітчизняна політична наука не повинна уникати вивчення політичної свідомості та культури російського суспільства, адже дослідження подібного гатунку дозволять досконало вивчити агресивного сусіда, який в українському суспільстві з його розвинутою культурою громадянської участі бачить свого антипода та ворога. Основна мета подібних досліджень – посилення обороноздатності України