Science Publications of DonNU (Donezk National University)
Not a member yet
18632 research outputs found
Sort by
Вимоги до авторських оригіналів статей.
No full textРедакційна колегія приймає до друку статті виключно за умови їх відповідності вимогам МОН України
Макет Вісника Донецького національного університету
No full textДрукується за рішенням Вченої Ради Донецького національного університету
Зміст Вісника Донецького національного університету
No full textДрукується за рішенням Вченої Ради Донецького національного університету
Зміст Вісника Донецького національного університету
No full textДрукується за рішенням Вченої Ради Донецького національного університету
Ефективна комунікація в георозподілених ІТ-командах: управління конфліктами та роль зворотного зв’язку
No full textIn the article the features of building effective communication in remote IT-teams in the context of conflict management and establishing effective feedback are investigated. Typical communication problems faced by remote IT-teams are identified: differences in time zones; cultural barriers; technological limitations; lack of non-verbal cues. It is established that conflict in remote IT-teams often arises due to a combination of factors, including unclear expectations, uneven workload distribution, differences in work styles, cultural misunderstandings, communication breakdowns, different levels of technological competence, lack of clarity of roles and different priorities between stakeholders and teams. Strategies that can help to level these conflicts are summarized: establishing clear communication protocols, conflict resolution training, cultural awareness programs and regular meetings. It is emphasized that after effective conflict management, it becomes extremely important for remote IT-teams to focus on feedback mechanisms that contribute to increasing employee efficiency and preventing problems from escalating into conflicts. Feedback plays a key role in coordinating team goals, increasing individual efficiency, and ensuring prompt elimination of errors in work. The following constructive feedback tools are suggested: 360-degree feedback system, communication platforms - Slack, Microsoft Teams or email, collaboration tools - Jira, Rally or Trello, SBI model (Situation, Behavior, Impact), direct feedback (feedforward), balanced feedback methods, regular performance checks, ensuring privacy and continuity of feedback sessions, adapting the feedback style to individual preferences, follow-up after feedback sessions.У статті досліджено особливості побудови ефективної комунікації в георозподілених ІТ-командах в контексті управління конфліктами та налагодження дієвого зворотного зв’язку. Визначено типові комунікативні проблеми, з якими стикаються георозподілені ІТ-команди: відмінності в часових поясах; культурні бар’єри; технологічні обмеження; відсутність невербальних підказок. Встановлено, що конфлікт у розподілених ІТ-командах часто виникає через комбінацію факторів, включаючи нечіткі очікування, нерівномірний розподіл робочого навантаження, відмінності в стилях роботи, культурні непорозуміння, порушення комунікації, різний рівень технологічної компетентності, відсутність чіткості ролей і різні пріоритети між зацікавленими сторонами та командами. Узагальнено стратегії, що можуть допомогти нівелювати ці конфлікти: встановлення чітких протоколів комунікації, тренінги з вирішення конфліктів, програми з культурної обізнаності та регулярні зустрічі. Закцентовано увагу, що після ефективного управління конфліктами для георозподілених ІТ-команд стає вкрай важливим зосередитися на механізмах зворотного зв’язку, які сприяють зростанню ефективності працівника та запобігають переростанню проблем у конфлікти. Зворотній зв’язок відіграє ключову роль у узгодженні командних цілей, підвищенні індивідуальної ефективності та забезпечує оперативне усунення помилок в роботі. Запропоновано використання наступних інструментів конструктивного зворотного зв’язку: 360-градусна система зворотного зв’язку, платформи комунікацій – Slack, Microsoft Teams або електронної пошти, інструменти для співпраці – Jira, Rally або Trello, модель SBI (Ситуація, Поведінка, Вплив), прямий зворотний з’язок (feedforward), збалансовані методи зворотного зв’язку, регулярні перевірки ефективності, забезпечення приватності та безперебійності сеансів зворотного зв’язку, адаптація стилю зворотного зв’язку до індивідуальних уподобань, подальші дії після сеансів зворотного зв’язку
Здійснення зовнішньоторговельної діяльності між Україною та ЄС в умовах глобальних викликів: економіко-правовий аспект
No full textBecause the 27 EU Member States share a single market and a single external border, they also have a single trade policy. EU Member States speak and negotiate collectively, both in the World Trade Organization, where the rules of international trade are agreed and enforced, and with individual trading partners. This common policy enables them to speak with one voice in trade negotiations, maximising their impact in such negotiations. This is even more important in a globalised world in which economies tend to cluster together in regional groups.The openness of the EU's trade regime has meant that the EU is the biggest player on the global trading scene and remains a good region to do business with. Thanks to the ease of modern transport and communications, it is now easier to produce, buy and sell goods around the world which gives European companies of every size the potential to trade outside Europe.Trade is an important indicator of Europe’s prosperity and place in the world. The bloc is deeply integrated into global markets both for the products it sources and the exports it sells. The EU trade policy is one of the main pillars of the EU’s relations with the rest of the world.Recent trends in development of Ukraine-EU foreign trade in light of global challenges are highlighted and the proposals for legislative improvement for such activities are provided by the authors.The study was performed within implementation of the EU-funded Programme Erasmus+ Jean Monnet project “Free Movement of Goods, Services and People: EU Experience for Ukraine” 101127358 – FREEGOOD – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCHFunded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the authors only and do not necessarily reflect those of the European Union or the European Education and Culture Executive Agency (EACEA). Neither the European Union nor EACEA can be held responsible for them.Торгівля є важливим показником процвітання Європи та її ролі у світі. ЄС глибоко інтегрований у глобальні ринки як в контексті імпорту необхідних товарів, так і експорту власної продукції. Оскільки 27 держав-членів ЄС поділяють єдиний ринок і зовнішній кордон, вони також мають спільну торговельну політику. Країни ЄС ведуть колективні переговори як у Світовій організації торгівлі (СОТ), де встановлюються та дотримуються правила міжнародної торгівлі, так і з індивідуальними торговельними партнерами. Такий підхід дозволяє ЄС говорити єдиним голосом на міжнародній арені, що посилює його позиції у торговельних переговорах. Це особливо важливо у сучасному глобалізованому світі, де економіки часто об’єднуються в регіональні блоки.Відкритість торговельної політики ЄС зробила його найбільшим гравцем у світовій торгівлі та привабливим регіоном для ведення бізнесу. Завдяки розвитку сучасних транспортних та комунікаційних технологій стало значно простіше виробляти, купувати та продавати товари на глобальному рівні, що відкриває нові можливості для європейських компаній будь-якого розміру вести торгівлю за межами Європи.Україна є активним учасником глобальних торгово-економічних процесів. Виникнення нових викликів, істотно змінюваного законодавства (зокрема, скасування Господарського кодексу України як правового підґрунтя ЗЕД) та нових векторів державної зовнішньоторговельної політики обумовлює необхідність переосмислення на доктринальному рівні проблем, пов’язаних зі здійсненням зовнішньоторговельної діяльності між Україною та ЄС та шляхів їх подолання. У статті висвітлюються тенденції розвитку зовнішньоторговельної діяльності між Україною та ЄС в умовах глобальних викликів та обґрунтовуються пропозиції щодо удосконалення законодавчого забезпечення такої діяльності. Дослідження виконано в межах проєкту Еразмус+ напряму Жан Моне «Свобода руху товарів, послуг та осіб: досвід ЄС для України» Jean Monnet Module 101127358–FREEGOOD–ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCHФінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать лише авторам і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з освіти та культури (ЕАСЕА). Ні Європейський Союз, ні ЕАСЕА не можуть нести за них відповідальність
Інтегроване ризик-орієнтоване управління людськими ресурсами в організаціях проєктів клінічних досліджень
No full textThe article is dedicated to strategic human resource management in clinical research organizations. It addresses the problem of staffing shortages among Clinical Research. Associates (CRAs). The authors propose an integrated, risk-oriented approach to personnel management. High staff turnover and a shortage of specialists with specific competencies pose significant risks, threatening the budget, quality, and deadlines of clinical research projects. The proposed method, called sequential-parallel engagement, involves phased training and support of junior CRAs by senior colleagues. This approach promotes gradual development of competencies, increases motivation, and helps retain staff within the organization. The method also allows for reducing sponsor and contract research organization (CRO) costs, as well as decreasing the workload on Senior CRAs. The model is effective provided there is a clear understanding of the seriousness of risks, transparency in the sponsor-CRO relationship, proper planning, alignment, and adherence to the sequential processes and requirements of ICH GCP. The economic part of the article demonstrates that training mid-level CRAs can replace Senior CRAs, reducing monitoring visit costs by nearly 63% after just four months of the implementation.Статтю присвячено стратегічному управлінню людськими ресурсами в організаціях, що займаються клінічними дослідженнями. У ній розглядається проблема нестачі персоналу серед моніторів клінічних досліджень (Clinical Research Associates, CRA). Автори пропонують інтегрований, ризик-орієнтований підхід до управління персоналом. Висока плинність кадрів і дефіцит фахівців із необхідними компетенціями становлять суттєві ризики, які загрожують бюджету, якості та термінам виконання проєктів клінічних досліджень. Запропонований метод, що отримав назву «послідовно-паралельне залучення», передбачає поетапне навчання і підтримку молодших моніторів з боку досвідченіших колег. Такий підхід сприяє поступовому розвитку компетенцій, підвищенню мотивації та утриманню персоналу в межах організації. Метод також дозволяє знизити витрати спонсора та контрактної дослідницької організації (КДО), а також зменшити навантаження на старших моніторів. Модель є ефективною за умови чіткого розуміння серйозності ризиків, прозорості у взаєминах між спонсором і КДО, належного планування, узгодженості та дотримання послідовних процесів і вимог ICH GCP. Економічна частина статті демонструє, що навчання моніторів середнього рівня може частково замінити старших моніторів, зменшуючи витрати на моніторингові візити майже на 63% вже через чотири місяці впровадження
Теоретико-методологічні підходи до дослідження Арктики як простору геополітичного суперництва
No full textThe Arctic is increasingly emerging as a space of intense geopolitical interaction, accompanied by growing interest from major powers and transnational actors. While for much of history the region was perceived as a peripheral, inaccessible, and marginalized zone, in the 21st century, it is increasingly defined as a strategic space where interests in security, natural resources, transportation, ecology, and international symbolic prestige intersect. Climate warming and melting glaciers have facilitated the opening of new shipping routes, enabled access to previously inaccessible energy resources, and intensified competition for political control over specific Arctic zones. The Arctic is becoming an arena where the configuration of global and regional forces is not only reflected but also actively shaped. In this context, there is a growing scientific need to develop a conceptual and methodological framework for adequately analyzing the dynamics of Arctic rivalry. Existing studies demonstrate fragmentation and theoretical dispersion, which complicates the formation of a coherent scientific approach. Therefore, the aim of this article is to systematize key theoretical-methodological approaches to analyzing the Arctic as a space of geopolitical rivalry and to assess their heuristic capacity in the context of the contemporary transformation of the international security architecture. The study is based on an inter-paradigmatic approach that combines insights from classical geopolitics, neorealism, geoeconomics, and critical geopolitics. Each of these paradigms offers its own explanatory logic, specific tools, and focuses on different actors, motivations, and levels of analysis. For instance, classical geopolitics emphasizes spatial control, neorealism focuses on the balance of power and conflict potential, geoeconomics highlights competitive access to resources and logistics, and critical geopolitics examines discursive representations and ideological narratives. The article explores how these approaches interpret the political nature of the Arctic space, define the types of actors and the logic of their behavior, and enable the description of multilevel manifestations of rivalry in the region—from direct territorial claims to symbolic struggles for the right to set the agenda. Particular attention is paid to methodological challenges arising in the analysis of Arctic issues: the hybrid nature of the region’s spatial structure, the legal ambiguity of jurisdictions, limited access to strategic information, the degradation of multilateral cooperation institutions, and the specificity of the discursive construction of the Arctic as a “unique” geopolitical space with a mythologized status as a “global reserve” or “frontier of the future.” The study ultimately formulates an analytical framework that accounts for the interdisciplinary nature of the Arctic dimension, its dynamism, polycentric structure, and growing role in shaping the new global order.Арктика дедалі частіше фігурує як простір інтенсивної геополітичної взаємодії, що супроводжується зростанням інтересу з боку провідних держав і транснаціональних акторів. Якщо впродовж тривалого історичного періоду регіон сприймався як периферійна, малодоступна й маргіналізована зона, то у ХХІ столітті він дедалі чіткіше окреслюється як стратегічний простір, у якому переплітаються інтереси у сферах безпеки, природних ресурсів, транспорту, екології та міжнародного символічного престижу. Потепління клімату та танення льодовиків сприяли відкриттю нових судноплавних маршрутів, уможливили доступ до раніше недоступних енергетичних ресурсів, а також привели до загострення конкуренції за політичний контроль над окремими арктичними зонами. Арктика стає ареною, де конфігурація глобальних і регіональних сил не лише відображається, але й активно формується. У цьому контексті зростає наукова потреба у виробленні концептуального та методологічного підґрунтя для адекватного аналізу динаміки арктичного суперництва. Наявні дослідження демонструють фрагментарність і теоретичну розпорошеність, що ускладнює формування цілісного наукового підходу. Саме тому метою даної статті є систематизація ключових теоретико-методологічних підходів до аналізу Арктики як простору геополітичного суперництва та оцінка їхньої евристичної спроможності в умовах сучасної трансформації міжнародної безпекової архітектури. Дослідження ґрунтується на міжпарадигмальному підході, який поєднує положення класичної геополітики, неореалізму, геоекономіки та критичної геополітики. Кожна з цих парадигм має свою пояснювальну логіку, пропонує специфічний інструментарій та фокусує увагу на різних акторах, мотиваціях і рівнях аналізу. Так, класична геополітика зосереджується на просторовому контролі, неореалізм — на балансі сил та конфліктогенності середовища, геоекономіка — на конкурентному доступі до ресурсів і логістиці, а критична геополітика — на дискурсивних репрезентаціях і ідеологічних наративах. У роботі розглянуто, як ці підходи інтерпретують політичну природу арктичного простору, визначають типи акторів та логіку їхньої поведінки, а також дають змогу описати багаторівневі прояви суперництва в регіоні — від прямих територіальних претензій до символічної боротьби за право визначати порядок денний. Окрема увага приділена методологічним викликам, що виникають під час аналізу арктичної тематики: йдеться про гібридність просторової структури регіону, правову невизначеність юрисдикцій, обмежений доступ до стратегічної інформації, деградацію багатосторонніх інституцій співпраці, а також специфіку дискурсивного конструювання Арктики як «особливого» геополітичного простору з міфологізованим статусом «глобального заповідника» чи «форпосту майбутнього». У результаті дослідження сформульовано аналітичну рамку, що враховує міждисциплінарний характер арктичного виміру, його динамічність, поліцентричну структуру та зростаючу роль у конфігурації нового глобального порядку
Флуоресцентні властивості 1,3,2-діоксаборинових поліметинових барвників при взаємодії з альбумінами
No full textВикористання флуоресцентних барвників у якості зондів є перспективним для візуалізації біохімічних процесів. 1,3,2-діоксаборинові поліметинові барвники (Рис. 1) мають ряд переваг: флуоресценція у довгохвильовій області, високі квантові виходи флуоресценції, хімічна стабільність в біологічних системах
Crystal structure of new phases in the Zr−Ru−Ga system in the region of high Ga content
No full textThe Zr−Ru−Ga system has been partially studied in the region of 0−50 at. % Ga in [1−3], which revealed the existence of two ternary compounds with the MgZn2-type structure (space group (SG) P63/mmc): ZrRuxGa2-x (0.60 < x < 0.96), a = 5.2475(5) − 5.2557(1), c = 8.3923(7) − 8.2854(1) Å [1] and Zr1-xGaxRu2 (x = 0.18), a = 5.1399(1), c = 8, 4888(2) Å [2], and solid solutions based on binary RuGa and ZrRu compounds with the CsCl-type structure (SG Pm3m) [3]. In this work the Zr−Ru−Ga system was investigated in the region of high Ga content (>50 at. %) at 870 K