National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
УНІВЕРСУМ УВ ОДНОМУ ТВОРІ: АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО «ПОСЛУХАЮ ЦЕЙ ДОЩ. ПІДКРАВСЯ І ШУМИТЬ...»
Get PDFLina Kostenko has been a unique force in Ukrainian literature in the 20th and the first part of the 21st centuries. Although she is called the “conscience of the nation”, she has eschewed all labels, clichés and classifications; a dissident, she has reaffirmed the importance of freedom of thought and art through her life choices and her work. Yet, Lina Kostenko − the poet − deserves a closer reading. In this paper, the authors analyze the structure of the poem “I will listen to this rain. It steals up and clamors…” and examine its form and content. The poem’s mirror-like symmetry creates a stereoscopic effect, opening the door to new interpretations. The poem’s fascinating intermedial elements, including an intertextual reference to “Forest Song” by Lesia Ukrainka and auto-intertextuality, as well as biographical parallels, enable a broader understanding of the work. As the focus narrows, then widens, and other planes are superimposed, the poem expands, revealing its many layers.The sound-symbolism employed in the poem speaks volumes: in addition to the more apparent use of alliteration and assonance in the first few lines, the attentive reader will find patterns on another level that connect the earthly, the human and the beyond, the cosmic; the living and the dead; the transient and the eternal.The poem “I will listen to this rain. It steals up and clamors…” paints a universal image of existence in time and space where love is a human essence, whether this is love for one’s home or the natural world, love of a woman for a man, love for those living and those who have passed on, for the eternal and the unfathomable.Ліна Костенко − унікальне явище в українській літературі ХХ − першої половини ХХІ століття. «Совість нації», яка водночас проти будь-яких ярликів, кліше та класифікацій, дисидентка, що своїми життям і творчістю ствердила імператив свободи − у світогляді й мистецтві, Ліна Костенко як поет досі залишається недостатньо прочитаною. Метою статті є аналіз вірша «Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить...» як досконалої структури, розкриття формального й змістового рівнів поезії. Принцип дзеркала, застосований у творі, робить картину стереоскопічною, додаючи нові можливості для інтерпретації. Інтертекстуальний зв’язок із «Лісовою піснею» Лесі Українки, внутрішня інтертекстуальність, цікаві інтермедіальні аспекти поезії, а також паралелі з фактами біографії Ліни Костенко розширюють горизонт сприйняття твору. Авторка звужує та розширює об’єктив, накладає плани, унаслідок чого вірш стає об’ємним, багатошаровим. Звукопис поезії є доволі промовистим: окрім позірно зрозумілих алітерацій та асонансів перших рядків вірша, уважний читач здатен простежити закономірності іншого рівня, які вказують на кореляції земного, людського та позаземного, космічного; живого й мертвого; тимчасового та вічного.Зроблено висновок, що поезія «Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить...» є універсальною картиною побутування душі в часі та просторі, а також те, що цей вірш про різновиди любові як сутності людини, любові до свого дому, до природи, любові жінки до чоловіка, до інших живих та померлих, до вічного та неосяжного
ЕМОЦІЇ У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМНОГО ПОЛЯ КОГНІТИВНО-ДИСКУРСНОЇ МОВОЗНАВЧОЇ ПАРАДИГМИ ТА АНТРОПОЗОРІЄНТОВАНОЇ ЛІНГВОДИДАКТИКИ
Get PDFThe article characterizes the emotional dominant as a motivational basis of human cognitive and communicative activity and a powerful regulator of the formation of the pragmatics of speech. The focus of the linguistic description of emotions, focused primarily on elucidating the mechanism of realization of the emotional potential of language units and on the formation of emotional additions to their linguistic semantics in the context of a certain linguistic culture, enables the study of emotional meanings that a linguistic personality transmits through language, and the creation of an effective method of formation her emotional competence.Modern linguistic concept is focused in the problematic field of emotiology (linguistics of emotions), which studies the typology of emotional signs-fixators of various emotions and their national and cultural specificity presentations The pragmatics of description and expression of emotions, their concealment and imitation determined the place of the linguistics of emotions in the pragmalinguistic and communicative-activity paradigms. In this regard, the author substantiates the expediency of forming the professional communicative competence of a philologist on emotional and value bases and shares the reasoning of scientists regarding the definition of such basic criteria for the formation of emotional competence of a linguistic personality as the ability to generate emotionally correct texts and adequately perceive the personal emotional dominants of other people\u27s texts as a reflection other conceptual spheres and cultures. In the context of the raised problem, the method of forming the professional communicative competence of a philologist on emotional and value bases, which orients him to emotionally healthy communicative interaction and harmonization of life activities, becomes relevant.Having analyzed the content of textbooks, training manuals and collections of exercises and tasks from traditional linguistic disciplines for students of higher education in philological specialties of higher education institutions, the author came to the conclusion that language is represented in them primarily as a semiotic system. Therefore, the article presents considerations regarding the place of emotiology in the professional formation of a philologist. The author emphasizes the practical value of the linguistic and cultural approach to the study of emotions.У статті схарактеризовано емоції як мотиваційну основу пізнавальної і комунікативної діяльності людини та потужний регулятор формування прагматики висловлювання. Фокус лінгвістичного опису емоцій, зосереджений на з’ясуванні механізму реалізації емотивного потенціалу одиниць мови та формуванні емоційних прирощень до їх мовної семантики у контексті певної лінгвокультури, уможливлює вивчення емоційних смислів, які транслює мовна особистість за допомогою мови, та створення ефективної методики формування її емотивної компетенції.Cучасна лінгвістична концепція емоцій сфокусувалася у проблемному полі емотіології (лінгвістики емоцій), що вивчає типологію емотивних знаків-фіксаторів різних емоцій та національно-культурну специфіку їх презентації. Прагматика ж опису й вираження емоцій визначила місце емотіології у прагмалінгвістичній та комунікативно-діяльнісній парадигмах. У зв’язку з цим автор обґрунтовує доцільність формування професійної комунікативної компетенції філолога на емоційно-ціннісних засадах, що орієнтують його на емотивно здорову комунікативну взаємодію й гармонізацію життєдіяльності, та поділяє міркування науковців щодо визначення таких основних критеріїв сформованості емотивної компетенції мовної особистості, як уміння породжувати емотивно коректні тексти та адекватно сприймати емоційні домінанти висловлювань співрозмовника. Проаналізувавши зміст підручників, навчальних посібників та збірників вправ і завдань із традиційних мовознавчих дисциплін для здобувачів вищої освіти філологічних спеціальностей ЗВО, автор дійшов висновку, що мова в них презентована як семіотична система, у зв’язку з чим представив міркування щодо місця емотіології у професійному становленні філолога
КОНЦЕПТ «ГУМАНІЗМ» ЯК ВТІЛЕННЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ІДЕЙ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ В МОВІ ФРАНСУА РАБЛЕ
Get PDFThe article considers the language ways of embodiment the concept of «HUMANISM» in the works of the Renaissance writer and philosopher François Rabelais.The concept is considered by the authors of the article as an element of the connection of thinking and language, as a unit of operational aweareness, that is depicted as a coherent reflection of a real fact, a fragment of reality. The concept of “HUMANISM” is presented in three dimensions: 1) a group concept, linguistic-cognitive 2) a linguistic-cultural concept with an ethno-cultural component of the French vision of humanism; 3) an artistic (individual) concept that reflects twice mediated artistic picture of the world using the author’s language.The article develops 3 models of this concept: an ideal schematic model, its language embodiment in the form of a prototype frame and a frame model of the verbalization of the concept «HUMANISM» in the first part of F. Rabelais’ novel «Pantagruel».У статті досліджуються мовленнєві засоби реалізації концепту «ГУМАНІЗМ» в творчості письменника та філософа епохи Відродження Франсуа Рабле.Концепт розглядається авторами статті як елемент з’єднання мислення та мови, як одиниця оперативної свідомості, що виступає як цілісне відображення дійсного факту, фрагменту дійсності. Концепт «ГУМАНІЗМ» подається у трьох вимірах: 1) концепт груповий, лінгвокогнітивний; 2) концепт лінгвокультурологічний з етнокультурною складовою французького бачення гуманізму; 3) художній (індивідуальний) концепт, який відображує двічі опосередковану художню картину світу за допомогою авторської мови. В статті розробляються 3 моделі цього концепту: ідеальна схематична модель, її мовна реалізація у вигляді фрейму-прототипу і фреймова модель вербалізації концепту «ГУМАНІЗМ» в першій частині роману Ф, Рабле «Пантагрюель»
ЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ ДОГЛЯДОВОЇ КОСМЕТИКИ
Get PDFThe study examines the concepts of “advertising” and “advertising text” in general. It overviews scientific works devoted to the linguistic aspects of advertising care cosmetics. According to the results of the analysis of the advertising texts of cosmetic products from the British websites Space NK, Cult Beauty and Lookfantastic, the structure of the advertising text of cosmetic products was distinguished, and the names of cosmetic products analysed from the perspective of their construction, as well as from the point of view of the functioning of lexical and stylistic devices in them. The most frequent lexical stylistic means of different levels were outlined. It was found that advertising is simultaneously a means of sales communication, a linguistic form of expression, and a means of influence, and the advertising text should be universal and flexible. By structure, advertising consists of a brand name, a product name, performing a meaningful and influential function, and the main printed advertising text. Epithets, metaphors, allusion, personification, puns and repetition were highlighted in product names. For the author of the advertisement, the title is a more limited space for creativity. Online advertisements contain the name of the section to which the product belongs, which performs both an informational and a descriptive function. The main advertising text usually contains one or two sentences, rarely three or four, and rarely individual phrases. The use of the imperative mode is characteristic. Simple sentences predominate. Preference is given to a quick, short, but at the same time descriptive message. The most frequently used stylistic devices are epithet, metaphor, simile, hyperbole, litote, personification, euphemism, dysphemism, allusion and metalepsis. Examples, translations or explanations are provided for each stylistic figure. Using the French language ensures customer orientation in French-speaking countries or their relation to the luxury category.Дослідження розглядає поняття «реклами» та «рекламного тексту» загалом та робить огляд наукових праць, присвячених лінгвістичним аспектам реклами доглядової косметики зокрема. За результатами аналізу рекламних текстів косметичних продуктів із британських вебсайтів Space NK, Cult Beauty та LOOKFANTASTIC виокремлено структуру рекламного тексту косметичних продуктів, проаналізовано назви косметичних засобів із перспективи їх побудови, а також із погляду функціонування в них лексико-стилістичних засобів, окреслено найбільш частотні різнорівневі лексико-стилістичні засоби. З’ясовано, що реклама – одночасно і засіб комунікації продажів, і лінгвістична форма вираження, і засіб впливу, а рекламний текст має бути універсальним та гнучким. За структурою реклама складається із назви бренду, назви продукту, що виконують смислову і впливову функцію, та основного друкованого рекламного тексту. У назвах продуктів було виділено епітети, метафору, алюзію, персоніфікацію, каламбур та повтор. Для автора реклами назва – очевидно більш обмежений простір для креативу. В онлайн-реклами містять назву розділу, до якого відноситься продукт, що виконує як інформаційну, так і описову функцію. Основний рекламний текст зазвичай містить одне чи два речення, рідше три-чотири, дуже рідко окремі фрази. Характерним є вживання наказового способу. Переважають прості речення. Надається перевага швидкому, короткому, але при цьому описовому повідомленню. Найчастіше вживаними художніми засобами є епітет, метафора, порівняння, гіпербола, літота, персоніфікація, евфемізм, дисфемізм, алюзія та металепсис. До кожної стилістичної фігури наведено приклади, переклад та/чи пояснення. Використання французької мови забезпечує клієнтоорієнтованість у франкомовних країнах чи їх відношення до люксової категорії
ПОДОЛАННЯ МОВНИХ БАРЄРІВ У КОНТЕКСТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Get PDFDie Auswirkungen der Globalisierung und die zunehmende internationale Interaktion stellen moderne Gesellschaften vor die Herausforderung, Sprachbarrieren im Rahmen interkultureller Kommunikation und nationaler Identitätsbildung zu überwinden. In einer Welt, in der unterschiedliche Kulturen, Sprachen und Werte aufeinandertreffen, sind Instrumente und Strategien erforderlich, die gegenseitiges Verständnis, Toleranz und die Bewahrung kultureller Besonderheiten fördern.Internationale Kommunikation ist ein wichtiger Bestandteil der modernen Welt, in der Menschen aus verschiedenen Kulturen und Sprachen miteinander kommunizieren und Informationen austauschen. Bei internationaler Kommunikation treten jedoch häufig sprachliche und kulturelle Barrieren auf, die zu Missverständnissen und einer falschen Wahrnehmung von Informationen führen können. Einer der Hauptfaktoren, die zu Sprachbarrieren führen, sind die unterschiedlichen Sprachen und Denkstrukturen. Jede Sprache hat ihre eigenen grammatikalischen und lexikalischen Merkmale, die für andere Kulturen schwer zu verstehen und zu verwenden sein können. Darüber hinaus können verschiedene Kulturen unterschiedliche Arten der Informationswahrnehmung sowie unterschiedliche Normen und Werte haben, die die Wahrnehmung und Interpretation von Nachrichten beeinflussen.Dieser Forschungsartikel zielt darauf ab, die Rolle der Überwindung von Sprachbarrieren im Kontext interkultureller Kommunikation und ihre Auswirkungen auf die nationale Identitätsbildung zu untersuchen. Er konzentriert sich auf die Analyse verschiedener Aspekte wie den Erwerb von Fremdsprachen, kulturelle Bildung, Empathie und den Einsatz von Kommunikationshilfsmitteln, die zur Überwindung von Sprachbarrieren und zur Verbesserung der interethnischen Interaktion beitragen. Der Artikel gibt einen Überblick über die Literatur zu den relevanten Aspekten der interkulturellen Kommunikation, den Auswirkungen von Sprachbarrieren auf diese und deren Zusammenhang mit der Herausbildung nationaler Identität. Es werden Strategien zur Überwindung von Sprachbarrieren wie das Erlernen von Fremdsprachen, kulturelle Bildung und der Einsatz von Kommunikationshilfsmitteln betrachtet.The effects of globalization and increasing international interaction pose a challenge to modern societies in overcoming language barriers in the context of intercultural communication and national identity formation. In a world where different cultures, languages and values meet, there is a need for tools and strategies that promote mutual understanding, tolerance and the preservation of cultural characteristics. International communication is an important part of the modern world, where people from different cultures and languages communicate and exchange information. However, in the process of international communication, language and cultural barriers often arise, which can lead to misunderstandings and misperception of information. One of the main factors leading to language barriers is the difference in languages and thought structures. Each language has its own unique grammatical and lexical features that can be difficult for other cultures to understand and use. In addition, different cultures may have different ways of perceiving information and a different set of norms and values that influence the perception and interpretation of messages. This research article aims to explore the role of overcoming language barriers in the context of intercultural communication and its impact on national identity formation. It focuses on the analysis of various aspects, such as foreign language learning, cultural education, empathy and the use of auxiliary communication tools, which contribute to overcoming language barriers and improving interethnic interaction. This article reviews the literature covering the relevant aspects of intercultural communication, the impact of language barriers on it and their relationship with the formation of national identity; strategies for overcoming language barriers, such as learning foreign languages, cultural education and the use of auxiliary communication tools, are considered.Наслідки глобалізації та зростаюча міжнародна взаємодія ставлять перед сучасними суспільствами виклик в подоланні мовних бар’єрів у контексті міжкультурної комунікації та формування національної ідентичності. У світі, де зустрічаються різні культури, мови та цінності, виникає необхідність у засобах та стратегіях, що сприяють взаєморозумінню, толерантності та збереженню культурних особливостей. Міжнародна комунікація є важливою складовою сучасного світу, де люди з різних культур та мов спілкуються та обмінюються інформацією. Однак, в процесі міжнародної комунікації часто виникають мовні та культурні бар’єри, які можуть призводити до непорозумінь та неправильного сприйняття інформації. Одним з основних факторів, що призводять до мовних бар’єрів, є різниця у мовах та структурах мислення. Кожна мова має свої унікальні граматичні та лексичні особливості, які можуть бути складними для сприйняття та використання іншими культурами. Крім того, різні культури можуть мати різний спосіб сприйняття інформації та різний набір норм та цінностей, що впливають на сприйняття та тлумачення повідомлень. Ця наукова стаття має на меті дослідити роль подолання мовних бар’єрів у контексті міжкультурної комунікації та його вплив на формування національної ідентичності. Вона зосереджується на аналізі різних аспектів, таких як вивчення іноземних мов, культурне освічення, емпатія та використання допоміжних засобів комунікації, що сприяють подоланню мовних бар’єрів та покращенню міжнаціональної взаємодії. У поданій статті проведено огляд літератури, що висвітлює актуальні аспекти міжкультурної комунікації, вплив мовних бар’єрів на неї та їх взаємозв’язок з формуванням національної ідентичності; розглянуто стратегії подолання мовних бар’єрів, таких як вивчення іноземних мов, культурне освічення та використання допоміжних засобів комунікації
ВИКОРИСТАННЯ ЕМОЦІЙНО-ОЦІННОЇ ЛЕКСИКИ У МОВОТВОРЧОСТІ МАРІЇ МАТІОС («СОЛОДКА ДАРУСЯ»)
Get PDFIn the linguistic aspect, the issue of emotional evaluation is little researched, so the article considers in particular the problem of evaluation as such, and, in fact, its verbalization in artistic discourse. Language is not only an object, but also a tool for studying emotions. Evaluation as a component of the semantic structure of a word can have both a positive and a negative meaning. The positive component is usually expressed in words with a caressing or humorous tone. Negative meanings are mostly expressed by swearing, rude, contemptuous, sometimes obscene words. Since evaluation occurs in speech situations, commenting on and analyzing them, we are investigating the use of emotional and evaluative vocabulary in Maria Mathios\u27s speech-making as well as in artistic discourse, based on the work of the writer "Sweet Darusia".The article examines the peculiarities of emotional evaluation, analyzes evaluation units, emotionally-evaluative words and stable phrases that help analyze language as a means of learning about the world around us, through the prism of which one can examine inner feelings, human feelings, impressions, attitudes to certain situations, reactions, etc. Valuable vocabulary reflects the writer\u27s inner world. More detailed attention is focused, in particular, on the linguistic units of the realization of emotionality in the language work of Maria Mathios. The means of expressing emotional assessment were analyzed mostly at the lexical and phraseological levels: grammatical word formations, emotionally colored words, stable phrases, interspersed dialogic speech, author\u27s novelties reflect the meaning of phenomena and situations and vividly convey the flavor of local speech, represent the expression and emotional force of what is said.У лінгвістичному аспекті питання емоційної оцінки є мало досліджене, тому у статті розглянуто зокрема і проблему оцінки як такої, і, власне, її вербалізацію в художньому дискурсі. Мова – не лише об’єкт, а й інструмент вивчення емоцій. Оцінка як компонент семантичної структури слова може мати як позитивне, так і негативне значення. Позитивний компонент зазвичай виражається словами з пестливим чи жартівливим відтінком. Негативні значення переважно виражені лайливими, грубими, зневажливими, іноді нецензурними словами. Оскільки оцінка виникає в мовленнєвих ситуаціях, коментуючи та аналізуючи їх, тому досліджуємо використання емоційно-оцінної лексики у мовотворчості Марії Матіос також у художньому дискурсі, на основі твору письменниці «Солодка Даруся».У статті розглянуто особливості емоційної оцінки, проаналізовано оцінні одиниці, емоційно-оцінні слова та стійкі словосполучення, які допомагають аналізувати мову як засіб пізнання навколишнього світу, крізь призму яких можна дослідити внутрішні відчуття, людські почуття, враження, ставлення до певних ситуацій, реакції тощо. Оцінна лексика віддзеркалює внутрішній світ письменниці. Детальнішу увагу зосереджено зокрема на мовних одиницях реалізації емоційності в мовотворчості Марії Матіос, простежено психологічний та емоційний простір мовленнєвої особистості. Проаналізовано засоби вираження емоційної оцінки здебільшого на лексичному та фразеологічному рівнях: граматичні словотворення, емоційно забарвлені слова, стійкі фрази, вкраплення діалогічного мовлення, авторські новотвори відображають значення явищ та ситуацій і яскраво передають колорит місцевого мовлення, репрезентують експресію та емоційну наснагу висловленого
ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ОБРАЗНО-СТИЛЬОВА СИСТЕМА ХУДОЖНЬОГО ДОСВІДУ
Get PDFThe article studies the theoretical basis of postmodernism – cultural and philosophical problems of poststructuralism, which is characterized by the expression of the illogical essence of the world structure, the total destruction of the subject and any integrity. Postmodernism clearly characterizes the new post-industrial society with its decentralized worldview and self-awareness. At the same time, postmodern literary discourse reproduces a rhizomatic world model. Postmodernism stood out in the literary process due to its changeability, immanence, mythopoetics, fragmentation, irrationality, hypersymbolism, ambivalence and intertextuality.The concept of intertextuality, which is related to the idea of neoclassical philosophy regarding the active importance of the sociocultural environment in the processes of meaning understanding and meaning generation, occupies an honorable place in postmodern artistic discourse. Marking postmodern literary discourse, this textual category includes other texts, thus creating a special semiotic space.Intertextuality is defined as a textual category inseparable from textuality; it is viewed as a phenomenon, the consideration of which is a key to understanding the meaning of the text of postmodern literary discourse, and as a fundamental principle of text creation, which is expressed not only at the intertextual, but also at the intratextual level. In postmodern fiction, the category of intertextuality creates a fragmented text that interacts with other texts. Serving as a structural feature of literary texts of postmodern fiction, it provides an increase in the literary work meaning, thus forming its historical and philological context. In the literary work, semantic associations with previous texts are traced, and a complex intertextual communicative space is formed, which contributes to the dynamics of general textual semantics, structural and semantic integrity of the text as a heterogeneous structure.У статті розглянуто теоретичне підґрунтя постмодернізму – культурно-філософську проблематику постструктуралізму, що характеризується вираженням алогічної сутності світобудови, тотальною руйнацією суб’єкта та будь-якої цілісності. Постмодернізм виразно характеризує нове постіндустріальне суспільство з його децентрованим світовідчуттям і самосвідомістю, натомість постмодерністський художній дискурс відтворює ризоматичну модель світу. Постмодернізм виокремився в літературному процесі завдяки своїй мінливості, іманентності, міфопоетичності, фрагментарності, ірраціональності, гіперсимволічності, амбівалентності, а також інтертекстуальності. Почесне місце у постмодерністському художньому дискурсі посідає саме концепція інтертекстуальності, що пов’язана з ідеєю неокласичної філософії щодо активного значення соціокультурного середовища в процесах смислорозуміння та смислопородження. Маркуючи постмодерністський художній дискурс, ця текстова категорія включає в нього й інші тексти, створюючи у такий спосіб особливий семіотичний простір. Інтертекстуальність визначено як текстову категорію, що невіддільна від текстуальності; розглянуто як феномен, урахування якого є запорукою розуміння смислу тексту постмодерністського художнього дискурсу, та як вихідний принцип текстотворення, що виражається не лише на міжтекстовому, але й на внутрішньотекстовому рівні. У художній літературі постмодернізму категорія інтертекстуальності творить фрагментований текст, що взаємодіє з іншими текстами. Слугуючи структурною ознакою художніх текстів літератури постмодернізму, вона забезпечує прирощення смислу художнього твору, формуючи в такий спосіб його історико-філологічний контекст. У літературному творі простежуються смислові асоціації з текстами-попередниками, формується складний міжтекстовий комунікативний простір, що сприяє динаміці загальної текстової семантики та структурну-смислової цілісності тексту як гетерогенної структури
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ГРАМАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ПЕРЕКЛАДІ З ФРАНЦУЗЬКОЇ,ІТАЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ (МОРФОЛОГІЧНИЙ ТА СИНТАКСИЧНИЙ АСПЕКТ)
Get PDFGrammar is a system of objectively operating rules for changing words, their connections in word combinations and sentences. The grammatical structure of the language together with its basic vocabulary form the basis of the language. Differences in the grammatical structure of different languages often lead to the fact that during translation it is necessary to change the information contained in the original text. Even in the case of coincidence of grammatical categories in the original language and the language of translation, there is no complete correspondence between them, since the means of their expression in each language are different. When conveying grammatical constructions in translation, the principle of a functional, rather than a formal, approach to conveying the meaning of grammatical forms and constructions is important. Having analyzed grammatical universals as a means of reproducing a grammatical category in the translation from French and Italian into Ukrainian, we conclude that the three studied languages have the following common features: nouns denote objects, abstract concepts, proper names; adjectives express features of the subject; verbs – actions and states; numerals – the number and order of items in a count, and differences – nouns in the French/Italian languages have a category of certainty/uncertainty, the main means of transmission of which is the corresponding article form. In the process of translation from French and Italian to Ukrainian, grammatical units may be replaced by word forms, parts of speech, clauses, types of syntactical connection, etc. Substitutions are divided into: a) substitutions of word forms; b) replacement of parts of speech; c) replacement of sentence members (restructuring of the syntactic structure of the sentence); d) syntactic substitutions in a complex sentence; 3. addition; 4. omission. Practically important for translation is the different use of grammatical categories in their minor (asemantic) function.Граматика – це система об’єктивно діючих у мові правил зміни слів, їх зв’язків у словосполученнях і реченнях. Граматична будова мови разом з її основним словниковим фондом становлять основу мови. Відмінності у граматичній будові різних мов часто призводять до того, що під час перекладу доводиться змінювати інформацію, яка міститься в тексті оригіналу. Навіть у випадку збігу граматичних категорій у мові оригіналу та мові перекладу повної відповідності між ниминемає, оскільки засоби їхнього вираження в кожній мові різні. Під час передання граматичних конструкцій у перекладі важливим є принцип функціонального, а не формального підходу до передання значення граматичних форм і конструкцій. Проаналізувавши граматичні універсалії, як засіб відтворення граматичної категорії у перекладі з французької та італійської мов на українську робимо висновок, що в трьох досліджуваних мовах є такі спільні ознаки: іменники позначають предмети, абстрактні поняття, власні імена; прикметники висловлюють ознаки предмета; дієслова – дію та стани; числівники – число та порядок предметів за рахунком, та відмінності – іменники французької/італійської мов мають категорію означуваності/неозначуваності, основним засобом передачі якої є відповідна форма артикля. У процесі перекладу з французької, італійської мови на українську заміні можуть піддаватися граматичні одиниці – форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичного зв\u27язку та ін. Заміни поділяються на: a) заміни форм слова; б) заміни частин мови; в) заміни членів речення (перебудова синтаксичної структури речення); г) синтаксичні заміни у складному реченні; 3. додавання; 4. упущення. Практично важливим для перекладу є різне використання граматичних категорій у їхній незначній (асемантичній) функції
НАТУРАЛІСТИЧНІ ОЗНАКИ У ТВОРЧОСТІ КОСТЯНТИНА СРОКОВСЬКОГО (НА МАТЕРІАЛІ НОВЕЛИ «ДВІ ЦЕГЛИ»)
Get PDFIn the article, a literary analysis of the content and form of the novella "Two Bricks" by the Ukrainian writer Kostyantyn Srokovsky was carried out. The main literary techniques and tools used by naturalists in their works and their influence on the clear presentation and accuracy of information transmission about contemporary events are considered. The duration of the existence of the naturalism style in Ukrainian and European literature is determined.In the story "Two Bricks" is analyzed the writer’s image of the picture of a terrible and impressive incident from the life of ordinary Ukrainian peasants – the murder of a man\u27s brother-in-law for two bricks that he stole from him. It was determined the writer\u27s use of naturalistic means of image, which gave the author the opportunity to reproduce the depicted picture in accordance with real life. They are: 1) depicting the life of the characters under the influence of the physiological state of a person, as well as under the influence of environment; 2) documentary reproduction of the event, transmission of information as in a document (protocol); 3) the objectivity, or depicting reality while avoiding the author\u27s presence; 4) photographic accuracy of the depicted events, the writer\u27s attention to the smallest details of what happened; 5) truthful reproduction of events according to life and the emergence of factography on this basis, but at the same time recording these events without their explanation and penetrating into the essence of the happened events (the writer does not explain the reasons for the murder of the hero’s brother-in-law, but only states this event).As a result of the analysis, it is proposed to consider the Ukrainian writer Kostyantyn Srokovsky as an artist who followed the requirements of the naturalism style initiated by E. Zola in the second half of the 19th century.У статті здійснено літературний аналіз змісту і форми новели українського письменника Костянтина Сроковського “Дві цегли”. Розглянуто основні літературні прийоми і засоби, які використовували натуралісти у творах, та їхній вплив на чіткий виклад і точність передавання інформації про тогочасні події. Визначено тривалість існування стилю натуралізм в українській і європейській літературі. В оповіданні “Дві цегли” проаналізована зображена письменником картина страшного і вражаючого випадку з життя пересічних українських селян – вбивства людиною свого швагера за викрадені у нього дві цеглини. Визначено використання письменником натуралістичних засобів зображення, які дали можливість авторові повноцінно й відповідно до справжнього життя відтворити зображену картину: 1) змалювання життя персонажів під впливом фізіологічного стану людини, а також навколишнього середовища; 2) документальне відтворення події, передача інформації як у документі (протоколі); 3) об\u27єктивність змалювання дійсності з уникненням авторської присутності; 4) фотографічна точність зображених подій, увага письменника до найменших деталей того, що сталося; 5) правдиве відтворення подій згідно з життям і виникнення на цій підставі фактографізму, але водночас фіксування цих подій без їхнього пояснення і проникнення у сутність цих явищ (письменник не пояснює причини вбивства людиною свого швагера, а лише констатує цю подію).У результаті здійсненого аналізу пропонується вважати українського письменника Костянтина Сроковського митцем, який дотримувався вимог стилю натуралізм, започаткованого Е. Золя у другій половині ХІХ століття
ПОБУДОВА ЖАНРУ «ПУБЛІЧНА ПРОМОВА ПОЛІТИКА» СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ
Get PDFThe article examines the structure of modern English political discourse\u27s «public speech of a politician» genre. Nowadays, one of the urgent issues of modern linguistics is the study of discourse in terms of the speech behavior of a person in the broad context of his life activities in society. Directly, "discourse" is multifaceted and is used with different meanings.In the study, the authors used President Volodymyr Zelenskyi\u27s speeches to the legislative bodies of other countries and online appeals to the world community regarding the Russian-Ukrainian war. The research proves that compositional clarity is essential in constructing the «public speech of a politician» genre. According to many researchers, the addressee needs to have a sense of proportion in the volume: the speech should be the topic and facts required at most. In particular, three blocks can be distinguished in the composition: – greetings to the audience; – the main part, and the summary. Each block differs in the corresponding graphic and linguistic stylistic embodiment. Attention is focused on convincing the audience and taking into account socio-cultural and historical factors, professional characteristics of listeners, and regional differences. The authors note that in each block, the president of Ukraine carefully chooses words to emphasize the importance of what he said. Using repetitions in his speeches, he expresses respect for the countries\u27 leaders, appeals to the world community, and strives to build close associative ties between Ukraine and the states, to which he addresses and outlines the tragic nature of the current situation.У статті розглянуто побудову жанру «публічна промова політика» сучасного англомовного політичного дискурсу. Нині одним з нагальних питань сучасної лінгвістики є дослідження дискурсу в аспекті мовленнєвої поведінки людини у широкому контексті її життєдіяльності у соціумі. Безпосередньо поняття «дискурс» є багатоплановим і використовується у різних значеннях. Автори у дослідженні використали промови президента Володимира Зеленського перед законодавчими органами інших країн та онлайн-звернення до світової спільноти щодо російсько-української війни. З’ясовано, що важливою ознакою побудови жанру «публічна промова політика» є композиційна чіткість. На думку багатьох дослідників, адресанту важливо мати почуття міри в обсязі: промова не повинна бути більшою, ніж цього вимагає тема та фактаж. Зокрема у композиції можна виокремити три блоки: – вітання з аудиторією; – основна частина та підсумок. Кожен з цих блоків різниться відповідним графічним та лінгвостилістичним втіленням. Зосереджено увагу на переконанні аудиторії та врахуванні соціокультурного та історичного факторів, професійних характеристик слухачів та регіональні відмінності. Автори зазначають, що у кожному блоці президент України ретельно добирає слова для підкреслення важливості сказаного. Використовуючи у своїх промовах повтори, він висловлює повагу до лідерів країн, апелює до світової спільноти та прагне побудувати тісні асоціативні зв’язки між Україною та державами, до яких звертається та окреслює трагічність нинішньої ситуації