National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ЛОКУСІВ ШОТЛАНДСЬКОЇ КАЗКИ
Get PDFThe article is devoted to the study of a special type of literary discourse – the discourse of the Scottish fairy tale, which is understood as a complex sociocultural communicative product of the thought process of the collective linguistic personality of the ethnic group. A fairy tale is the most extensive type of oral folk art, it is a symbol of culture, a work created collectively by a certain nation, which reflects its spiritual state, morality, customs and traditions; it is a way of preserving culture in different historical periods, awareness of the spiritual values of the people, history, traditions, beliefs and ideals.One of the important basic categories in human being is the category of space, as it is the universal form of existence of matter. When studying the lexical-semantic representations of the field "space", the hierarchical system of the functional-semantic field "space" N.D. Tkachenko was taken as a basis and two microfields (names of natural space and artificial space) are distinguished, which consist of 12 thematic groups (names of land masses; names of relief; names of lowlands; names of forests; names of mountains and hills; names of water space; names of swamps; names of administrative divisions of the earth surface; names of countries; names of settlements; names of communication routes; names of housing).The largest number of nominations includes the thematic group of names of settlements (60%), the second in terms of words is the group of names of mountains and hills (13%). Nominations of groups of water space names and country names make up 12% and 9%, respectively.Considering the obtained results, it can be stated that spatial lexemes and toponyms are symbols that reflect the specifics of national self-awareness, the nation\u27s reflection on its own history and culture. The space of geographical names of fairy tales should be considered as a special microcosm in which the real reality familiar to every person is reflected.Статтю присвячено дослідженню особливого різновиду літературного дискурсу – дискурсу шотландської казки, який розуміюємо як складний соціокультурно комунікативний продукт мисленнєвого процесу колективної мовної особистості етносу. Казка є найбільш поширеним видом усної народної творчості, це символ культури, твір, колективно створений певною нацією, в якому відображено її духовний стан, моральність, звичаї і традиції; це спосіб збереження культури в різні історичні періоди, усвідомлення духовних цінностей народу, історії, традицій, вірувань та ідеалів.Однією із важливих базовоих категорій в бутті людини є категорія простору, оскільки вона є всезагальною формою існування матерії. При дослідженні лексико-семантичних репрезентацій поля “простір” було взято за основу ієрархічну систему функціонально-семантичного поля “space” Н.Д. Ткаченко та виокремлено два мікрополя (назв природного простору та штучного простору), які складаються з 12 тематичних груп (назв масивів землі; назв рельєфу; назв низин; назв лісів; назв гір та пагорбів; назв водного простору; назв боліт; назв адміністративного ділення земної поверхні; назв країн; назв населених пунктів; назв шляхів сполучення; назв житла).Найбільшу кількість номінацій містить тематична група назв населених пунктів (60%), друга за кількістю слів – група назв гір та пагорбів (13%). Номінації груп назв водного простору та назв країн складають 12% та 9 % відповідно.З огляду на отримані результати, можна констатувати, що просторові лексеми та топоніми є символами, які відображають специфіку народної самосвідомості, рефлексію нації на власну історію і культуру. Простір географічних назв казок слід розглядати як особливий мікросвіт, в якому відображається реальна дійсність, знайома кожній людині
ЕМОТИВНА КРЕАТИВНІСТЬ ЯК БАЗОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМІЧНОГО ЕКО-ДИСКУРСУ
Get PDFThis article focuses on the ecological approach in comic discourse which aims at analyzing the interinfluence of language environment and person’s environment, regulated by emotions. It is proved that violation of norms (language, logical, ontological, valorative) in eco-discourse is the key factor of paradoxicality, which is a norm for humour. Thus, the essence of comic eco-discourse lies in its variation. We conclude that flexibility in comic eco-discourse depends on creativity of a discourse identity. Creativity presupposes charisma, talent, inspiration, intention to create something unique, wit etc. In our work a creative discourse identity is the postmodern American writer-humorist Dave Barry. The author’s linguocreativity finds expression in the language game – postmodern technique of comic. Dave Barry’s postmodern texts include: incongruent combination of a title and a picture, violation of graphical norms, specific book cover with a self-ironic photo of the author, usage of the intertextual elements (allusions, parodies, reminiscences, quotes etc.).Scientific research demonstrated the interaction of Dave Barry as a discursive identity with the world that surrounds him through the medium of the comic. The comic author tries to improve the surrounding world by non-canonical variation of the comic means, and thereby contributes to the ecology of discourse.У статті розглянуто екологічний підхід в комічному дискурсі, який спрямований на аналіз взаємовпливу мовного середовища та середовища людини, регульованого емоціями. Доведено, що порушення норм (мовної, логічної, онтологічної, валоративної) в еко-дискурсі є ключовим фактором парадоксальності, яка є нормою для гумору. Таким чином, суть комічного еко-дискурсу полягає в його варіюванні. Гнучкість комічного еко-дискурсу залежить від креативності дискурсивної ідентичності. Креативність передбачає харизму, талант, натхнення, прагнення створити щось унікальне, кмітливість тощо. У статті креативною дискурсивною особистістю є постмодерністський американський письменник-гуморист Дейв Беррі. Лінгвокреативність автора знаходить вираження в мовній грі – постмодерній техніці комічного. До постмодерністських інгерентних рис текстів Дейва Беррі відносяться: інконгруентне поєднання назви та малюнка, порушення графічних норм, специфічна книжкова обкладинка із самоіронічною фотографією автора, використання інтертекстуальних елементів (алюзій, пародій, ремінісценцій, цитат тощо).Наукової розвідка продемонструвала взаємодію Дейва Баррі як дискурсивної особистості зі світом, який його оточує за посередництвом комічного. Автор-комік намагається покращити навколишній світ неканонічним варіюванням засобів комічного, і тим самим робить внесок у екологію дискурсу
СИНЕСТЕЗІЯ ПОНДУСНОЇ ОЗНАКИ: МОВНИЙ ВИМІР
Get PDFSynesthesia is the ability of a person to perceive features of one perceptual modality in the differential coordinates of another. The weight feature is considered to be one of the oldest forms of characterizing objects. In the studies conducted on the material of various European languages, the ability of the weight feature to act as a source of synesthetic transfers has been proven to be high compared to other perceptual characteristics.As a study result of the synesthesia phenomenon on the material of the Ukrainian prose text, it was found that the weight feature is often used to characterize the phenomena of other modalities. Illustrations for the use of the weight feature of "heavy" / "difficult" in the modes of hearing, pain, sight, smell, taste, and temperature have been found. The absolute favourite in the use of a weight feature to characterize personal objects turned out to be the modus of hearing (33% of the material). The material reveals the existence of certain thematic groups of audio vocabulary that have an open valence to the perception of a weight feature: names and results of the speech process, nominations related to movement, names of physiological audio phenomena (sighing), names of silence, audio expression of emotions. The use of the weight feature in the modes of pain (12%), vision (8%), smell (5%), taste (3%), and temperature (2% of the analysed material) is presented in a smaller number. In isolated cases, complex patterns of a combination of weight, pain and auditory features have been recorded. We believe that emotional vocabulary, together with perceptual modusi, are a component of synesthetic changes. Enrolment of the field of emotional expression in the linguistic objects of synesthesia radically changes the picture, since the WEIGHT – EMOTION model occupies the first position in a number of quantitative realization of synesthetic transitions of the weight feature (37%). The adjectives "heavy" / "difficult" are used to describe suffering, sorrow, and grief. The presence of complex models of feeling, which combine components from the weight, auditory and emotional spheres, as well as weight, visual and emotional ones, has been objectified.Синестезія – здатність людини сприймати ознаки окремої перцептивної модальності в диференційних координатах іншої. Вагову ознаку вважають однією з найдавніших форм характеристики предметів. У дослідженнях, проведених на матеріалі різних європейських мов, доведено високу, порівняно з іншими перцептивними характеристиками, здатність вагової ознаки виступати джерелом синестезійних переносів. У результаті вивчення явища синестезії на матеріалі українського прозового тексту виявлено, що вагову ознаку часто вживають для характеристики явищ інших модальностей. Запропоновано ілюстрації до використання вагової ознаки «важкий» / «тяжкий» у модусах слуху, болю, зору, нюху, смаку, температури. Квантитативно виокремленою групою, у якій зафіксовано послуговування ваговою ознакою для характеристики власних об’єктів, є модус слуху (33 % матеріалу). Матеріал виявнює існування певних тематичних груп аудіальної лексики, що мають відкриту валентність до сприйняття вагової ознаки: назви і результати процесу мовлення, номінації, пов’язані з пересуванням, назви фізіологічних аудіальних явищ (зітхання), найменування тишини, аудіальне вираження емоцій. Меншою кількістю презентовано використання вагової ознаки в модусах болю (12%), зору (8%), нюху (5%), смаку (3%), температури (2% аналізованого матеріалу). У поодиноких випадках зафіксовано складні моделі поєднання вагової, больової та аудіальної ознак. Вважаємо, що емотивна лексика виступає, разом з перцептивними модусами, компонентом синестезійних змін. Зарахування до лінгвістичних об’єктів синестезії галузі емоційного вияву кардинально змінює картину, оскільки модель ВАГА – ЕМОЦІЯ займає першу позицію у низці кількісної реалізації синестезійних переходів вагової ознаки (37%). Прикметники «важкий» / «тяжкий» використовують для характеристики страждання, суму, горя. Об’єктивовано наявність складних моделей відчуття, у яких поєднуються компоненти з вагової, аудіальної і емоційної сфер; вагової, візуальної та емоційної сфер
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕКОЛІНГВІСТИКИ ЯК НОВОГО МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО НАПРЯМКУ ДОСЛІДЖЕНЬ
Get PDFThe article deals with the theoretical and methodological foundations of ecolinguistics as a field that explores the relationship between language and the environment in its various manifestations. We trace the origins of ecolinguistics and its gradual transition from the study of ecological discourse as such to the analysis of ecology representations in other discourses. It is argued that ecolinguistics should be distinguished from ecology of language, since the latter is focused on interlingual relations and applies a quite different methodology. We also outline the principle of ecosophy, which underlies the methodology of ecolinguistic research, as well as the types of lexical and grammatical features representing key ideologies that influence the public perception of the environment and environmental measures. Furthermore, we explicate the ecolinguistic classification of discourses into destructive, ambivalent and beneficial for the environment, with the consideration of methodological variations corresponding to each: in particular, the use of critical discourse analysis for destructive discourses and positive discourse analysis for beneficial discourses. Attention is paid to multimodal discourse analysis as one of the complementary methods of ecolinguistics, as well as to corpus-based methods that allow for a more accurate and complete elucidation of environmental narratives of certain social groups in a synchronic or diachronic perspective. The possibility of implementing ecolinguistic principles in pedagogical practice, especially in language training, is highlighted. We conclude with the promising directions of ecolinguistic research in the modern context of Ukraine, where ecological awareness is at an extremely low level and hence the ecolinguistic vector of research seems to be highly relevant.Стаття присвячена розгляду теоретичних та методологічних засад еколінгвістики як напрямку, що вивчає взаємозв’язок між мовою та довкіллям у його різних проявах. Простежено витоки еколінгвістики та її поступовий перехід від розгляду власне екологічного дискурсу до аналізу висвітлення екологічних питань в інших видах дискурсів. Стверджується про доцільність розрізнення власне еколінгвістики та екології мови (лінгвоекології), оскільки остання займається питаннями міжмовних зв’язків і застосовує відмінний методологічний апарат. Викладено принцип екософії, який лежить в основі методології еколінгвістичних досліджень, а також типи лексико-граматичних характеристик, які піддаються аналізу з метою виявлення ключових ідеологій, що впливають на сприйняття суспільством довкілля та заходи з його охорони (чи, навпаки, руйнування). Розкрито поділ дискурсів на деструктивні, амбівалентні та сприятливі для довкілля, з розглядом відповідних кожному методологічних варіацій, зокрема застосування критичного дискурс-аналізу (critical discourse analysis) для деструктивних та позитивного дискурс-аналізу (positive discourse analysis) для сприятливих дискурсів. Приділена увага мультимодальному дискурс-аналізу як одному з комплементарних методів еколінгвістики, а також корпусним методам, які дозволяють більш точно і повно розкрити екологічні наративи певних суспільних груп у синхронній чи діахронній перспективі. Висвітлено можливість втілення еколінгвістичних засад в педагогічній практиці, особливо в сфері іншомовної підготовки. Вказано перспективні напрямки еколінгвістичних досліджень в сучасному контексті України, де екологічна свідомість перебуває на вкрай низькому рівні, тож еколінгвістичний вектор дослідження видається дуже нагальним
ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ
Get PDFThe thesis is devoted to the study of the linguistic features of Internet discourse at the lexical, graphic, and grammatical levels. The changes that caused the active spread of social networks and websites in English are analyzed in detail. A well-grounded analysis of lexical-semantic and graphic means of online communication made it possible to understand the trends of popular social networks in more detail. The English language has been directly and powerfully influenced by online communication. Social consolidation factors have determined the main influence of the English language on the Internet in general. Being the territorial native language of the founders of famous websites and social networks, it is used most actively. English-speaking users were among the first to have access to virtual communication and laid the foundation for the creation, development and spread of the Internet language. This explains the special attention of linguists to English-language platforms.The general features of the Internet English language, which is characterized by changes at the lexical, grammatical or graphic levels, have been studied. The conducted linguistic analysis of posts on popular social networks revealed the following patterns of English-language Internet discourse, namely: 1) the use of a large number of neologisms (formed by affixation and word formation); 2) frequent use of acronyms and abbreviations; 3) pseudonyms (or nicknames) are an important feature of communication on the Internet or chat; 4) special cases of using punctuation marks, lowercase and uppercase letters, emoticons (smilies) and non-alphabetic graphic signs; 5) capitalization, hyphenation, various types of memes and gifs were detected; creolized memes are the most common; 6) at the grammatical level, frequent omission of punctuation and violation of grammatical norms of the English language.Interaction on the Internet often replaces real communication needs.Internet English reflects the general tendency to economize language and illustrates the creativity and originality of Internet users.Стаття присвячена дослідженню лінгвістичних особливостей Інтернет-дискурсу на лексичному, графічному та граматичному рівнях. Детально проаналізовано зміни, які спричинили активне поширення соцмереж та веб-сайтів англійською мовою. Грунтований аналіз лексико-семантичних та графічних засобів онлайн спілкування дав можливість більш детально зрозуміти тенденції популярних соцмереж. Англійська мова піддалась безпосередньому та потужному впливу онлайн комунікування. Чинники суспільної консолідації визначили основний вплив англійської мови на Інтернет загалом. Будучи територіально рідною мовою засновників відомих веб-сайтів та соціальних мереж, її використовують найактивніше. Англомовні користувачі одними із перших, маючи доступ до віртуального спілкування, заклали фундамент створення, розвитку та поширення мови Інтернет-мережі. Це пояснює особливу увагу лінгвістів до англомовних платформ. Досліджено загальні особливості Інтернет англійської мови, для якої характерні зміни на лексичному, граматичному чи графічному рівнях. Проведений лінгвістичний аналіз дописів популярних соцмереж дозволив виявити наступні закономірності англомовного Інтернет-дискурсу, а саме: 1) вживання великої кількості неологізмів (утворених способом афіксації і словоскладання); 2) часте використання акронімів та абревіатур; 3) важливою рисою спілкування в інтернеті чи чаті є псевдоніми (або ж нікнейми); 4) особливі випадки вживання розділових знаків, малих та великих літер, емотиконів (смайлів) та неалфавітних графічних знаків; 5) виявлено капіталізацію, дефісацію, різні види мемів та гіфки; креолізовані меми є найпоширенішими; 6) на граматичному рівні часте опускання пунктуації та порушення граматичних норм англійської мови. Інтеракція в Інтернеті часто заміняє реальні комунікативні потреби.Інтернет англійська відображає загальну тенденцію до економізації мови та ілюструє креативність та оригінальність користувачів мережі
ПОЛЬСЬКА МОВА В КОНТЕКСТІ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
Get PDFSince 24 February 2022, Ukraine has been operating in a different reality, which until now has been read about in history textbooks. Russia\u27s invasion of Ukraine took not so much the whole world by surprise as the Ukrainians. Victims of direct contact with the invaders, who have been \u27providing\u27 civilian \u27liberation services\u27 in Ukraine for a year now, from a civilised life, an acquired property and a peaceful existence, are forced to look all over the world for refuge, safe places and opportunities for survival. Accepting their refugee status, and fleeing the war, they continue to witness the hostilities and wish to report on the events taking place in Ukraine to their families. The term language of war, which appears in the text, is understood in terms of the material used by the media during the conflict, i.e. how journalists express themselves about the situation in Ukraine when presenting war reports, and in terms of social and propaganda narratives. The language of war furthermore defines additional problem planes, e.g. forms of expressing emotions or the creation of various linguistic constructions, as well as the extent to which it functions on the visual plane. The article presents a list of necessary structures, and lexical units, which can be used to formulate a message about the war in Ukraine, and the crimes committed by the Russian occupier, and help in displaying reports from the front line in real-time. The material of the article can be used in lessons of Polish as a foreign language, aid groups and witness accumulation units, and interviews with victims who experienced warfare.Od 24 lutego 2022 roku Ukraina funkcjonuje w innej rzeczywistości, o której dotychczas czytano w podręcznikach z historii. Inwazja Rosji na Ukrainę zaskoczyła nie tak cały świat, jak Ukraińców. Ofiary bezpośredniego kontaktu z zaborcami, którzy „świadczą” od roku na Ukrainie „usługi wyzwalania” cywilów z cywilizowanego życia, nabytej posiadłości, spokojnego toku egzystencji zmuszone szukać po całym świecie schronienia, bezpiecznych miejsc i możliwości przetrwania. Godząc się ze statusem uchodźcy, uciekając przed wojną nadal pozostają świadkami działań wojennych, pragną informować o wydarzeniach, mających miejsce na Ukrainie, w ich rodzinach. Pojawiające się w tekście pojęcie „język wojny” rozumiane jest pod względem tworzywa, posługującym się przez media w czasie konfliktu, tzn. sposobach wyrażania się dziennikarzy o sytuacji na Ukrainie, w trakcie przedstawiania relacji wojennych, oraz pod względem narracji społecznych i propagandowych. Język wojny ponadto określa dodatkowe płaszczyzny problemowe, np. formy wyrażania emocji czy tworzenie rozmaitych konstrukcji językowych, a także zakres funkcjonowania w płaszczyźnie wizualnej. Artykuł przedstawia wykaz niezbędnych struktur, jednostek leksykalnych, które mogą służyć do formułowania przekazu na temat wojny na Ukrainie, dokonanych zbrodni przez rosyjskiego okupanta, pomóc w wyświetlaniu relacji z linii frontu na bieżąco. Materiał artykułu można stosować na lekcjach języka polskiego jako obcego, grupach pomocy i jednostach kumulacji świadecw, wywiadów z ofiarami, które doświadczyły działań wojennych.З 24 лютого 2022 року Україна існує в іншій реальності, про яку раніше читали лише в підручниках історії. Вторгнення Росії в Україну здивувало не стільки весь світ, скільки українців. Жертви безпосереднього контакту з окупантами, які вже рік «надають» в Україні «послуги звільнення» мирного населення від цивілізованого життя, нажитого майна, мирної екзистенції, змушені шукати по всьому світу притулку, безпечних місць і можливості вижити. Прийнявши статус біженця, рятуючись від війни, вони все одно залишаються свідками війни, хочуть інформувати про події, які відбуваються в Україні, у їхніх родинах. Термін «мова війни», який з’являється в тексті, розуміється з точки зору матеріалу, який використовували ЗМІ під час конфлікту, тобто того, як журналісти висловлюються про ситуацію в Україні, подаючи репортажі про війну, а також з точки зору соціальних і пропагандистських наративів. Мова війни також визначає додаткові проблемні зони, наприклад, форми вираження емоцій чи створення різноманітних мовних конструкцій, а також сферу функціонування у візуальній площині. У статті наведено перелік необхідних структур, лексичних одиниць, за допомогою яких можна сформулювати повідомлення про війну в Україні, злочини російського окупанта та допомогти постійно відображати репортажі з передової. Матеріал статті може бути використаний на уроках польської мови як іноземної, групах допомоги та опитування свідків, жертв війни
КООПЕРАТИВНЕ НАВЧАННЯ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ СУДНОВОДІЇВ
Get PDFThe article aims to study the resources that a Maritime English teacher can use offline and online to achieve the standards of higher education and develop a high-level expert who easily adapts to the modern demands of society and meets the complex, changing conditions of the market, regardless of the country of employment. So, the paper deals with cooperative learning, which is a teaching arrangement that refers to small, heterogeneous groups of students working together to achieve a common goal. We have conducted a theoretical analysis of the relevant books and papers and analyzed the essential conditions for the use of cooperative learning. The paper has studied possible failures when applying this toolkit and suggested ways to solve problems or prevent failures. The role of a teacher is really great when planning cooperative activities. She/he should identify objectives, decide group sizes and divide students into groups, prepare instructions to promote interdependence, specify group roles, assign tasks, monitor the behavior of students, provide help, sum up, evaluate the work result, and give feedback.Special attention has been paid to the practical part of the research, so we have suggested cooperative learning techniques that can be used in the teaching of future navigators.Стаття спрямована на вивчення ресурсів, які викладач морської англійської мови може використовувати офлайн та онлайн для досягнення стандартів вищої освіти та формування сучасного фахівця високого рівня, який легко адаптується до сучасних вимог суспільства та відповідає складним, мінливим умовам ринку, незалежно від країни працевлаштування. Таким чином, стаття аналізує метод кооперативного навчання, що охоплює невеликі неоднорідні групи студентів, які працюють разом для досягнення спільної мети.Ми провели теоретичний аналіз відповідної літератури, а також проаналізували основні умови використання кооперативного навчання. У статті розглянуто можливі виклики під час застосування цього інструментарію та запропоновано способи вирішення проблем або запобігання труднощам. Підкреслено роль викладача при плануванні спільної діяльності. Він/вона має визначити цілі, визначити розмір групи та розділити студентів на групи, підготувати інструкції для сприяння взаємодії, визначити ролі в групі, призначити завдання, спостерігати за поведінкою студентів, надавати допомогу, підбивати підсумки, оцінювати результати роботи та давати відгуки.Особливу увагу було приділено практичній частині дослідження, тому ми запропонували методики кооперативного навчання, які можна використовувати у навчанні майбутніх судноводіїв
ПРИРОДНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ ЛАНДШАФТИ В КРИМСЬКОМУ ДОРОБКУ МИКОЛИ ЧЕРНЯВСЬКОГО
Get PDFThe article deals with the studying spatiality and the system of national spaces in Ukrainian literature. It focuses on the work of Mykola Chernyavsky, a representative of Ukrainian literary modernism, a victim of Stalinist totalitarianism. The main attention is paid to the understanding of the writer’s work, which was the result of his trip to the Crimea in the summer of 1927 for the sanatorium treatment. This trip is interpreted as an example of a modernistic pilgrimage, with its attraction to the discovery of a new space, which becomes a lever of self-discovery, and a means of self-identification.The non-fiction text of Mykola Chernyavsky, which was preserved in his diary entries, is analyzed for the first time. It is proven that the writer’s notebook became the protext of the author’s further artistic searches in poetry and prose. The Crimean routes of the author recorded in his documentary records, are traced. The main artistic toposes can be devided into three groups topos: natural (sea, mountains, vegetation), social (populations, sanatoriums), ethno-cultural. Despite the dominant imperial discourse in Crimea, which was preserved in the post-revolutionary period, the author discovers the world of the Crimean Tatars, finds areas of popularity of Ukrainian culture, reflects on its achievements and prospects on the Crimean Peninsula.The poetic cycle “Crimea” (1927-1928) by Mykola Chernyavsky testifies to the originality of the author’s artistic visions, his intensive use of toponyms, with the help of which he expresses the uniqueness of the Crimean space. In the novel “Under the Black Flag” (1928), the writer introduces the inner text – short story “Iphigenia in Taurida”, which becomes an artistic version of the writer’s diary, resorting to gender inversion: the female protagonist acts as an observer in it. The conclusions emphasize the cartographic originality of the writer’s Crimean work, the sacralization of the region\u27s landscape, its utopian aura, which can cause catharsis in pilgrims. Arguments are given that Mykola Chernyavsky’s work is a worthy contribution to the literary geography of the modernist era, in particular, the richness of the author\u27s marinist images is emphasized.Стаття присвячена осмисленню витворення системи національних просторів в українській літературі на прикладі творчості Миколи Чернявського, представника українського літературного модернізму. Його подорож до Криму 1927 року потрактовано як зразок модерного паломництва, для якого характерне відкриття нового простору, що стає важелем самопізнання, засобом самоідентифікації. Проаналізовано особливості репрезентації краю, його природних, соціальних та етнокультурних топосів у записній книжці письменника. Доведено, що записи нон-фікшн стали пратекстом поетичного циклу «Крим» та вставної новели «Щоденник Іфігенії» в романі письменника «Під чорною корогвою». Наголошено на багатстві мариністичних образів автора
ПРОСТІР І СПОГАД: ДО ПИТАННЯ ВБЕЗПЕЧЕННЯ ІСНУВАННЯ В ТОТАЛІТАРНІЙ СИСТЕМІ (НА ПРИКЛАДІ ХУДОЖНІХ РЕПОРТАЖІВ С. ОСЛАВСЬКОЇ)
Get PDFThe aim of the article is to analyze the ways of ensuring and defending the existence of an individual and a group (ethnic, religious, gender etc.) and their identity in a totalitarian state (on the example of S. Oslavska\u27s collection of artistic reports «Crescent, Cross and Peacock: Journeys to Mesopotamia». The synthetic nature of the genre of artistic reporting in this case contributes to the formation of a holistic, unfolding in time picture of the struggle of an individual and a group against the totalitarian state. The characters of S. Oslavska\u27s artistic reports as representatives of certain social groups, their relationship with the Other (totalitarian state and journalist), space, within which the individual acts, are the key subjects of the image. S. Oslavska\u27s artistic reports represent a significant number of characters marked as hostile to the totalitarian system within which they operate. The system aims to destroy them both spiritually and physically. How to secure themselves? The journalist sees this: rooting through a memory and a history into the past; adherence to traditions and values that cement the community (ethnic, gender, religious etc.); creation of a new private-and-public space as an individual\u27s reaction to the violation of his fundamental human rights; an attempt to share a traumatic experience with Another, including a journalist, which not only has a therapeutic effect, but also establishes new social connections necessary for existence through the media.У статті авторка аналізує способи в/забезпечення існування індивіда й групи (етнічної, релігійної, гендерної чи ін.) та їх ідентичності в тоталітарній державі, зокрема на прикладі збірки текстів художніх репортажів С. Ославської «Півмісяць, хрест і павич: Подорожі до Месопотамії». Синтетичність жанру художнього репортажу в такому разі сприяє формуванню цілісної, розгорнутої в часі картини боротьби індивіда й групи проти влади / тоталітарної системи. Образ індивіда як репрезентанта певної суспільної групи; його взаємозв’язки з іншим, зокрема з тоталітарною державою й журналісткою-оповідачкою; простір, у межах якого діє індивід, – є ключовими елементами в осмисленні досвіду іншого, який є об’єктом зображення художнього репортажу. Художні репортажі С. Ославської репрезентують значну кількість персонажів, маркованих як ворожі до тоталітарної системи, у межах якої і/чи поза якою вони функціюють. Система націлена їх знищити й духовно, і фізично. Вона фактично цього досягла, створивши для них гетто. Як їм убезпечитися? Ось про який досвід дізнається журналістка: укорінення через спогад у минуле, не загрожене Іншим; дотримання традицій і цінностей, які цементують спільноту (етнічну, гендерну, релігійну тощо) у теперішньому; творення нового приватно-публічного простору як реакція індивіда на порушення фундаментальних прав людини; спроба проговорення травматичного досвіду Іншому, зокрема журналістці, що дає не лише терапевтичний ефект, але й установлює нові соціальні зв’язки, необхідні для існування, через медіа
ВИКЛАДАННЯ ФАХОВОЇ ТЕРМІНОЛЕКСИКИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
Get PDFThe article is devoted to teaching subject field vocabulary in the course of English for Specific Purposes (ESP). Taking into account the current educational standards, specific field vocabulary is not only an indicator of a specialist’s professional competence. Due to the integration of national economies and the need to master the tools of professional communication within international, setting, the knowledge of terminology facilitates access to new ideas and achievements in the spheres of professional activity. Teaching ESP in technical universities is not only focused on the development of language skills (reading, listening, speaking, writing), but also mastering the subject field vocabulary of the specific field as well. The purpose of the publication is to promote effective professional communication in the educational process through the acquisition of subject field vocabulary. For that purpose, it is presented the author’s lesson structure with recommendations for further application. At the same time, it should draw attention on functioning of the subject field vocabulary in the Ukrainian setting and make effort towards finding of the proper Ukrainian equivalents of specific English terms as well as compiling of the field glossaries and digital terminology databases. Teaching specific vocabulary at higher education is an important motivation factor. Mastering a foreign language and specific field knowledge with subject vocabulary contribute to the professional competence of students on the whole and make them ready for participating in international cooperation and partnerships in the globalized world.Статтю присвячено викладанню фахової лексики у процесі навчання іноземної мови спеціального призначення (ESP). Беручи до уваги сучасні освітні стандарти, професійна термінологія є не тільки показником галузевої компетенції фахівця. З огляду на інтегрованість національних економік і потреби оволодіння інструментами міжнародної фахової комунікації, галузева термінологія полегшує доступ до нових ідей і здобутків у сферах професійної діяльності. Специфікою викладання іноземної мови за фахом у технічних вишах є не лише розвиток мовленнєвих навиків (читання, аудіювання, мовлення, письмо), але й опанування фахової лексики певної галузі. Мета публікації: сприяти запровадженню ефективної фахової комунікації у навчальному процесі шляхом засвоєння галузевої термінолексики. Для цього представлена власна структура вивчення фахової лексики та рекомендації щодо подальшого застосування і поширення функціонування галузевої термінології. Водночас необхідно акцентувати увагу на віднайдення питомо українських відповідників англомовних галузевих термінів; укладання галузевих термінологічних словників, запровадження електронних термінологічних баз. Вивчення фахової термінолексики поєднує галузевий і мовний компоненти. Галузевий аспект для технічних вишів є важливим мотиваційним чинником у вивченні іноземної мови спеціального призначення. Оволодіння іноземною мовою (мовний аспект) та знання фахової термінології мають посприяти професійній компетентності студентів загалом та участі у міжнародному співробітництві у сучасному глобалізованому світі