National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
НОВІ ВИЯВИ ЕКСПРЕСИВНИХ ЗАСОБІВ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОМУ МЕДІАТЕКСТІ
Get PDFIn the article the author, based on rich illustrative material, analyzes new trends in the functioning of expressively marked language units, expressive means in the texts of various genre in modern Ukrainian popular science media. Their role in the popularization of science, influence on the communicative effectiveness of the studied texts, in the creation of accessible material, persuasiveness, and easy perception of scientific thought is also defined. The activization of colloquial, jargon vocabulary in the popular scientific language was observed, which is a consequence of its democratization, looseness in the life of Ukrainian society. The functions of substandard vocabulary in the studied texts, which is a means of stylization of informal, casual communication, are analyzed. The author identified the new trends in the active use of occasional vocabulary in headlines, narrow-field terms, with which journalists represent modern achievements of science and technology, convey information and knowledge about them to their audience, and make them more accessible to the recipient. Attention is focused on the fact that the latest occasional formations are a sign of Ukrainian popular science texts. Such lexemes are mostly positively evaluated, contribute to the creation of a bright stylistic effect. Journalists deliberately choose them for headlines in order to attract attention. Peculiarities of the definition as a kind of genre in popular scientific discourse are studied. The linguistic specificity of titles, beginnings, lead paragraphs, as well as means of diversifying their content and structure, creating the effect of dialogism, means of expressive syntax are also outlined. Syntactic units that have various expressive tinges, the property of creating a special tension of sensations, sharpening attention to the issue are considered. The main factors motivating the authors to improve, diversify the linguistic form of materials, and give them a distinct author’s individuality are highlighted.У статті на значному ілюстративному матеріалі проаналізовано нові тенденції у функціюванні експресивно маркованих мовних одиниць, виражальних засобів у різножанрових текстах сучасних українських науково-популярних медіа; визначено їхню роль у популяризації науки, впливу на комунікативну ефективність досліджуваних текстів, у створенні доступного контенту, переконливості, легкості сприйняття наукової думки. Спостережено активізацію розмовної, жаргонної лексики в науково-популярній мові, що є наслідком її демократизації, розкутості в житті українського соціуму. Проаналізовано функції стилістично зниженої лексики в досліджуваних текстах, яка є засобом стилізації неофіційного, невимушеного спілкування. Визначено нові тенденції активного використання оказіональної лексики в заголовках, вузькогалузевих термінів, за допомогою яких журналісти репрезентують сучасні досягнення науки та техніки, доносять інформацію та знання про них до своєї аудиторії, роблять їх доступнішим для сприйняття реципієнтом. Закцентовано увагу на тому, що новітні оказіональні утворення є прикметою українських науково-популярних текстів. Такі лексеми є переважно позитивно оцінними, сприяють створенню яскравого стилістичного ефекту. Журналісти свідомо обирають їх для заголовків публікацій заради привернення уваги. Досліджено особливості дефініції як своєрідного жанру в науково-популярному дискурсі. Окреслено мовну специфіку заголовків, зачинів, лідів, а також засоби урізноманітнення їхнього змісту й структури, створення ефекту діалогізму, прийоми експресивного синтаксису. Розглянуто синтаксичні одиниці, що мають різноманітні експресивні відтінки, властивість створювати особливе напруження відчуттів, загострювати увагу на проблемі. Виокремлено основні чинники мотивації авторів удосконалювати, урізноманітнювати мовне оформлення матеріалів, надавати їм виразної авторської індивідуальності
ТЕХНОЛОГІЯ В НАВЧАННІ МОВИ
Get PDFNowdays modern computer information technologies as well as computer literacy are an intergal part of university course. So this article analyzes the problems referred to the process of digital transformation of education which caused in definite changes in requirements concerning teachers’ professional competence. Majority of teachers consider computer technology as a useful tool to introduce new aproaches and methods in the process of ESL teaching, what makes classes more effective and stimulating. Among characteristics of modern digital education there are some worth mentioning, for instance: personalized and differentiated learning; a variety of design and research activities in digital format; an opportunity to widen stidents’ knowledge through continuous self-assessment, use of information and educational resources as a pedagogical teaching tool, etc. The article focuses on changes of the role teachers perform in the class as they must become a guide for students in the information space. What’s more, they are to encourage their students to participate in cognitive and research activities, work in a team and so on. The meaning and content of educational technologies in digital education are also gradually being transformed, since it has become possible to use cloud technologies, social networks, electronic educational platforms, distance learning systems, etc. in the learning process.Сьогодні сучасні комп’ютерні інформаційні технології, а також комп’ютерна грамотність є невід’ємною частиною навчання в університеті. Тож у цій статті аналізуються проблеми, пов’язані з процесом цифрової трансформації освіти, яка спричинила певні зміни у вимогах до професійної компетентності вчителів. Більшість вчителів вважають комп’ютерні технології корисним інструментом для впровадження нових підходів і методів у процес викладання англійської мови, що робить заняття більш ефективними та стимулюючими. Серед характеристик сучасної цифрової освіти варто відзначити деякі, наприклад: персоналізоване та диференційоване навчання; різноманітна проектно-дослідна діяльність у цифровому форматі; можливість розширювати знання учнів шляхом постійного самооцінювання, використання інформаційно-освітніх ресурсів як педагогічного засобу навчання тощо. Стаття присвячена змінам ролі, яку виконує вчитель у класі, оскільки він має стати орієнтиром для учнів у навчанні в інформаційному просторі. Більше того, вони мають заохочувати своїх учнів до пізнавальної та дослідницької діяльності, працювати в команді тощо. Значення та зміст освітніх технологій у цифровій освіті також поступово трансформуються, оскільки у навчальному процесі стало можливим використовувати хмарні технології, соціальні мережі, електронні освітні платформи, системи дистанційного навчання
ЦІННІСНІ АСПЕКТИ У ФОРМУВАННІ МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У КОНТЕКСТІ ГУМАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ
Get PDFUkrainian education marks significant changes in terms of humanization and integration into European educational spaces. One of the key components of this process is the formation of motivation for learning foreign languages, which is based on deep values that affect personal and professional development. Learning foreign languages is not only a tool for communication, but also a competition to expand horizons, develop intercultural competence and form an open worldview. This encourages self-improvement, self-awareness and self-confidence, contributing to professional growth as well as building a harmonious, tolerant society. The modern Ukrainian education system is focused on creating equal and mutually beneficial conditions for global integration processes. The article examines the axiological principles of motivation to learn foreign languages as a possible way to solve the problem of humanizing education. This approach is relevant in view of the increasingly widespread introduction of self-organization of life activities in higher educational institutions. The dominant value system of content and teaching methods in society, in particular foreign language teaching. However, there is a contradiction between the need for educational value communication in the process of learning a foreign language and the lack of resources for the realization of these values.Axiological approach can be considered both from the set of value orientations of the sociocultural environment of the native speaker, and from motivational factors that affect the effectiveness of learning didactic material when learning a specific foreign language. This approach expands the mastery of language constructions without internal psychological protest of the student to a foreign language.Українська освіта відзначає значні зміни в плані гуманізації та інтеграції в європейські освітні простори. Однією з ключових складових цього процесу є формування мотивації до вивчення іноземних мов, яка базується на глибинних цінностях, що впливають на особистісний і професійний розвиток. Вивчення іноземних мов – це не лише інструмент спілкування, а й змагання для розширення кругозору, розвитку міжкультурної компетентності та формування відкритого світогляду. Це заохочує до самовдосконалення, самосвідомості та впевненості в собі, сприяючи професійному зростанню, а також побудові гармонійного, толерантного суспільства. Сучасна українська система освіти орієнтована на створення рівноправних і взаємовигідних умов для глобальних інтеграційних процесів. У статті розглядаються аксіологічні засади мотивації навчання іноземних мов як можливий шлях вирішення проблеми гуманізації освіти. Такий підхід є актуальним з огляду на все більш широке впровадження у вищих навчальних закладах самоорганізації життєдіяльності. Панівна система цінностей змісту та методів навчання в суспільстві, зокрема навчання іноземних мов. Проте існує протиріччя між потребою у навчальній ціннісній комунікації в процесі вивчення іноземної мови та браком ресурсів для реалізації цих цінностей.Аксіологічний підхід можна розглядати як із сукупності ціннісних орієнтацій соціокультурного середовища носія мови, так і з мотиваційних факторів, що впливають на ефективність засвоєння дидактичного матеріалу при вивченні конкретної іноземної мови. Такий підхід розширює оволодіння мовними конструкціями без внутрішнього психологічного протесту учня до іноземної мови
ФУНКЦІЮВАННЯ ЕТНООБРАЗІВ У МЕЖАХ ПОГРАНИЧ “ВІЧНОГО КАЛЕНДАРЯ” ВАСИЛЯ МАХНА
Get PDFThe article employs an imagological approach to explore the interplay of national images within the ethnocultural confines of Vasyl Machno’s novel “The Eternal Calendar”. It delves into the artistic representation of “own” and “other” in literary discourse, particularly within the framework of imagological studies, which gained prominence in the latter half of the 20th century amid post-war realities, globalization, and the development of social mobility. Scholars have turned to the texts that reflect the functioning of auto- and heter-images, addressing the issues of ethnoidentity and the polyphony of voices within the topos of borderland. Makhno’s novel “The Eternal Calendar” intricately weaves a diverse artistic tapestry against a broad historical backdrop, depicting the interaction of various cultures – Ukrainian, Polish, Jewish, Turkish, and others – in the frontier zones. The article analyzes the coexistence of cultural traditions and daily habits of diverse ethnic images within the novel’s borderland setting.The Ukrainian village of Yazlоvets serves as the topos, providing the backdrop against which the narrative unfolds. Spanning from the 17th to the 20th centuries, the history of Yazlоvets as a border region is marked by numerous wars, leading to the multicultural composition in the topos, hosting Armenians, Jews, Poles, etc. The article examines the interaction of these ethnic images across various historical periods and contexts, encompassing the themes of war, religion, architecture, language, etc. Additionally, it explores other multicultural Ukrainian toposes such as Mytnytsia, Buchach, and the heterospace of Jerusalem (Israel).Through its analysis, the article demonstrates that despite inevitable conflicts, the delineation between “own” and “other” within the ethno-cultural borderland becomes less rigid through the openness to understanding the customs and traditions of different ethnic groups. Makhno’s novel underscores that each nation retains its identity amidst the cultural polyphony of frontier zones.У статті за допомогою провідного імагологічного методу досліджено взаємодію національних образів у межах етнокультурних погранич роману Василя Махна “Вічний календар”. Проблема художньої репрезентації “свого” й “чужого” у літературознавчій думці, зокрема в контексті імагологічних студій, набуває актуальності з ІІ половини ХХ століття у зв’язку з новою повоєнною дійсністю, глобалізаційними тенденціями та розвитком мобільності суспільства. Науковці звертаються до текстів, у яких відображено функціювання авто- та гетерообразів, порушено проблему етноідентичності, поліфонії голосів у межах топосів-погранич. Різноманітна художня мапа й широкий історичний контекст роману Василя Махна “Вічний календар” відтворює взаємодію розмаїття культур, зокрема української, польської, єврейської, турецької, у фронтирних зонах.Мета статті полягає в аналізі співіснування культурних традицій і побутових звичок різних етноіміджів у кордонах погранич, репрезентованих у романі.Основним топосом, на тлі якого розгортаються перипетії тексту, постає українське село Язловець. Історія конструювання Язловця як пограниччя охоплює період від XVII до ХХ століть. Унаслідок багатьох воєн, які огортали край, топос став домівкою для багатьох національностей, наприклад, вірменів, євреїв, поляків тощо. У статті проаналізовано взаємодію цих етнообразів в аспекті війни, релігії, архітектури, мови тощо у різні історичні періоди й контексти. Також до уваги взято й інші полікультурні українські топоси такі, як Митниця, Бучач, або ж гетеропростір Єрусалиму (Ізраїль).У роботі доведено, що, попри неможливість уникнення конфліктів, у межах етнокультурного пограниччя кордони між “своїм” і “чужим” стають не такими гострими через відкритість до пізнання звичаїв і традицій представників інших етносів. У романі Василя Махна наголошено, що кожна нація зберігає свою ідентичність навіть у культурному багатоголоссі фронтирних зон
БУКОЛІЧНІ МОТИВИ У ЗБІРЦІ “САД БОЖЕСТВЕННИХ ПІСЕНЬ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ”
Get PDFThere is an analysis of bucolic motifs in the poems of the collection. The works of Hryhoriy Skovoroda are baroque completely. It’s noted by V. Shevchuk in his studies. Poetry often is religious as it was in the works of Ukrainian baroque writers in general. The most baroque image of the collection is an allegory of a garden. It is a heavenly paradise and also сcontrasts to hell and sorrow.The ancient heritage (literature and philosophy) is another source of creativity. Hryhoriy Skovoroda studied many authors. The philosophy of Epicurus has a particular influence on the author. “Garden of Epicurus” is named the school of the philosopher.The famous scientist L. Ushkalov noted the bucolic motifs in the collection. Bucolic is a genre of ancient poetry. It tells about a free and happy life in the country. The ancient Roman poet Virgil wrote the bucolic poem. Like a bucolic poem. is the 13th song of the collection “The Garden of Divine Snatre Songs”. Skovoroda uses bucolic images (blooming fields, clean streams, birdsong, shepherd, sheep) to paint a picture of a free and calm life in the beautiful nature.There are also author bucolic images such as lark, woodpecker, and goat Hryhoriy Srovoroda often сcontrasts different seasons of the year. Happiness connects with a natural idyll which we have in the 18th poem of the collection. It cannot be without life in the country. The city is an image of evil like in the 12th poem of the collection “The Garden of Divine Songs” by Hryhoriy Skovoroda.У статті проаналізовані буколічні мотиви у поезіях збірки. Твори Григорія Сковороди є цілком бароковими, що відзначав В. Шевчук у своїх дослідженнях. Поезії часто мають релігійний характер, як і загалом твори українських барокових письменників. Найбільш бароковий образ збірки – це алегорія саду. Він є втіленням небесного раю та протиставляється пеклу й печалі. Інше джерело творчості автора – антична спадщина (Література і філософія). Серед лектури Григорія Сковороди називають імена багатьох авторів, однак особливий вплив справили на автора погляди Епікура. Саме “Садом Епікура” називалася школа цього філософа. Відомий медієвіст. Л. Ушкалов звернув увагу на наявність буколічних мотивів у збірці. Буколіка – жанр античної поезії, в якому мовилося про вільне, безтурботне, щасливе життя на селі. У цьому напрямі творив давньоримський поет Вергілій. Найбільш близькою до цього жанру античної поезії своєю образністю є 13-та пісня збірки “Сад Божественних пісень”. Сковорода за допомогою усталених образів буколічної поезії (квітучі поля, чисті струмки, пташиний спів, пастух, вівці) змальовує картину вільного спокійного життя на лоні красивої природи. У творах збірки наявні власне авторські буколічні образи такі, як жайворонок, сопілка, козеня. Григорій Сковорода часто використовує протиставлення пір року. Щастя ж неодмінно пов’язане з натуральною ідилією, що засвідчує 18-та пісня збірки. Воно знову нерозривне з життям у селі на лоні природи. Місто натомість є своєрідним втіленням зла, що підтверджує 12-та пісня збірки “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди
МАСОВИЙ МІЛІТАРИСТСЬКИЙ ПСИХОЗ У СУЧАСНІЙ РОСІЇ: ПЕРФОРМАТИВНИЙ ВИМІР ПРОТИДІЇ
Get PDFThe article examines how to counteract the mass militaristic psychosis (MMP) in modern Russia that is unfolded in discourses and narratives of the hostile media and is consistent with societal psyche intentions.The study’s purpose is to substantiate the methods (collective and individual) counteracting causes, manifestations and consequences of MMP in the aggressor country in the context of the performative approach in psychotherapy.Research methods: analysis of everyday discourse and media content to identify leading intentions of ideological influence, including observation and comparative analysis of the effectiveness of various psychotherapeutic methods, and axiopsychological reinterpretation of some psychotherapeutic practices.The results. The study revealed limited possibilities for implementing psychological education and encouraging critical thinking of the militaristic propaganda recipients. Instead, in the era of dominance of performance, when contemplation has been replaced with actions, the techniques of “emotional judo” become useful that introducing careful counterarguments to remove leaders – demagogues and dictators – from power and to apply real changes in life circumstances (primarily, to achieve Ukraine’s victory in the war). The forms of individual resistance to MMP, the imperial “rashism” ideology are derived from M. Seligman\u27s PERMA formula. This is an axio-psychological interpretation of its emotional, intellectual, communicative and physical (acts) components. The article considers types of shaming used by political bloggers due to the total influence of Internet communications and widely spread invective practices in media content. The features of limited shaming in counter-propaganda are described.Conclusions. The antidote to MMP in the latest era of Meta-modernism means the performative exposition of its causes, manifestations and consequences to achieve real value transformation in the population affected by the imperial ideology. Axiopsychological reinterpretation of the positive psychological formula PERMA consists of the following steps: emotional rejection, reflexive criticism, value-orientation unity, reliance on a sense of dignity, defense of universal values and the will to defeat an existential enemy.Статтю присвячено способам протидії масовому мілітаристському психозу (ММП) у сучасній Росії, що розгортається в дискурсі та наративах ворожих медіа й узгоджується з інтенціями соцієтальної психіки.Метою дослідження є обґрунтування способів протидії (колективної та індивідуальної) причинам, проявам і наслідкам ММП у країні-агресорі в контексті перформативного повороту у психотерапії.Методи дослідження: аналіз повсякденного дискурсу та медіаконтенту для виокремлення провідних інтенцій ідеологічного впливу, включене спостереження й порівняльний аналіз ефективності різних психотерапевтичних методів, аксіопсихологічна реінтерпретація окремих психотерапевтичних практик.Результати. Встановлено обмежені можливості психоедукації та спонукання до критичного мислення реципієнтів мілітаристської пропаганди. Натомість в епоху домінування перформансу – заміни споглядання дією – корисні прийоми «емоційного дзюдо» – обережного і дозованого введення контраргументів, усунення лідерів – демагогів і диктаторів – від влади, реальна зміна життєвих обставин (насамперед перемога України у війні). Форми індивідуального спротиву ММП, імперської ідеології рашизму виведено з формули PERMA М. Селігмана. Це аксіопсихологічне тлумачення її емоційного, інтелектуального, комунікативного і фізичного (вчинкового) компонентів. У зв’язку з тотальним впливом інтернет-комунікацій і поширенням інвективних практик у медіаконтенті розглянуто різновиди шеймінгу з боку політичних блогерів. Вказано на особливості застосування обмеженого шеймінгу в контпропаганді.Висновки. Протидія ММП в новітню епоху метамодерну полягає в перформативній експозиції його причин, проявів та наслідків, що приводить до реальної ціннісної трансформації ураженого імперською ідеологією населення. Аксіопсихологічна реінтерпретація позитивно-психологічної формули PERMA складається з кроків почуттєвого відкидання, рефлексивної критики, ціннісно-орієнтаційної єдності, опори на почуття гідності, відстоювання загальнолюдських цінностей і волі до перемоги над екзистенційним ворогом
НА ШЛЯХУ ДО ОПТИМАЛЬНОЇ МОВИ ПОРОЗУМІННЯ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Get PDFThe report substantiates the urgent need to create an optimal language for fast and unambiguous understanding among all existing civilizations on the planet, as well as among artificial intelligence systems that are already starting to go beyond human control. Some elements of deep zombification of the consciousness of the world’s population by the masters of the global dollar empire, who, using the technology of animal capitalism «divide and conquer», introduced many different obstacles to easy understanding both at the level of world civilizations and between countries, peoples, nations, regions, cities, even condominiums (very difficult to create) and within families (a lot of divorces) are presented. It is proposed to finally begin the development of the Noosphere of the planet Earth, as the first president of the Ukrainian Academy of Sciences Volodymyr Ivanovych Vernadskyi bequeathed to us. The Noosphere is a common civilization of all peoples of the world, where the collective mind of all mankind and the creative work of every inhabitant of the planet will stop any attempts of senseless attempts by non-humans to destroy 90% of people for their further dollar reign. The increasingly terrible manifestations of the agony of world capitalism due to the depletion of the planet’s natural resources require all civilizations and countries to start building the Noosphere together, where there will be no animal market, fake money, predatory competition, including artificial intelligence, etc. To do this, it is urgent to create and implement an optimal language of understanding (OLU) of peoples and nations, because the terrible ambiguity of the English language, which is extremely polluted in different countries, does not allow us to ensure the sustainable understanding that is so necessary now, on the threshold of the third and last world war.У повідомленні обґрунтовується нагальна потреба створення оптимальної мови для швидкого і однозначного порозуміння як всіх наявних на планеті цивілізацій людства, так і систем штучного інтелекту, що вже починають виходити з-під контролю людей. Наведені деякі елементи глибокого зомбування свідомості населення планети хазяями глобальної доларової імперії, які за технологією тваринного капіталізму «розділяй і володарюй» впровадили багато різноманітних перешкод щодо легкого порозуміння як на рівні світових цивілізацій, так і між країнами, народами, націями, регіонами, містами, навіть ОСББ (які дуже важко створити) та всередині родин (дуже багато розлучень). Пропонується нарешті почати розбудову Ноосфери планети Земля як заповідав нам перший президент Української академії наук Володимир Іванович Вернадський. Ноосфера – це спільна цивілізація всіх народів світу, де колективний розум всього людства і творча праця кожного мешканця планети зупинить будь-які спроби безглуздих намагань нелюдів знищити 90% людей задля подальшого їх доларового царювання. Все більш жахливі прояви агонії світового капіталізму через вичерпування природних ресурсів планети вимагають вже сьогодні починати всім цивілізаціям і країнам спільно будувати Ноосферу, де не буде тваринного ринку, фейкових грошей, хижої конкуренції, в тому числі зі штучним інтелектом тощо. Для цього терміново слід створити і впровадити оптимальну мову порозуміння (ОМП) народів і націй, бо жахлива неоднозначність вкрай забрудненої у різних країнах англійської мови не дозволяє забезпечити таке потрібне зараз, на порозі третьої останньої світової війни, стале, швидке і надійне порозуміння
ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛЬНИХ ФОРМУЛ ПОБАЖАНЬ З КОМПОНЕНТОМ «ЗЕМЛЯ» НА МАТЕРІАЛІ РІЗНОСТРУКТУРНИХ МОВ
Get PDFThe article deals with the optative sentences research in structurally diverse languages. Based on the investigated material, the specificity of the archetypal image of Earth as a semantic component and the functioning of optative sentences in the Ukrainian, English, Czech, and Bulgarian languages are characterized. It is established that in wishes, archetypal symbols act as intralinguistic symbolic images that evolved in the archaic consciousness of speakers of the aforementioned languages. These cognitive models were used to construct verbal structures of well-wishing and ill-wishing in the studied linguocultural communities. They are units where the cultural component of meaning takes on particular significance. In the system of initial semantic-pragmatic constants of well-wishing and ill-wishing, the archetypal image of “earth” plays a central role, concentrating the meaningful essence of all the wishes under study.All the presented facts, from the perspective of the material analysis, are intercultural and interlingual. The basis of the unique «historical memory» of the examined expressions is primarily empirical knowledge about the surrounding reality, as well as cultural, historical, and linguistic experience embodied in the meaning of these units through their internal form.The foundation of the lexical meaning and expression of wishes is the internal form, which refers to the deep motives underlying the nomination during associative-imaginary reinterpretation of meaning. Archetypes, as typological elements, are integral components of the system of the optative sentences. They are of significant interest for the study of archaic cultural forms, as they allow not only the investigation of the specificity of the optative sentences for good and evil but also the reconstruction of the ritual of their utterance.Запропонована розвідка присвячена вивченню вербальних формул побажань у різноструктурних мовах. На основі досліджуваного матеріалу схарактеризовано специфіку архетипного образу Земля як компонента семантики та функціонування вербальних формул побажань в українській, англійській, чеській та болгарській мовах. Встановлено, що у побажаннях архетипні символи виступають як інтрамовні символічні образи, які формувалися у архаїчній свідомості носіїв вище зазначених мов. Саме за такими пізнавальними мисленнєвими моделями в досліджуваних лінгво-культурних спільнотах будувалися вербальні структури благопобажань і злопобажань. Вони є одиницями, у яких особливої ваги набуває культурний компонент значення. У системі вихідних семантико-прагматичних констант благопобажань і злопобажань відіграє архетипний образ землі, який зосереджує навколо себе змістове осердя усіх побажань, що вивчалися. Усі проаналізовані матеріали як об’єкт нашого дослідження є інтеркультурними та інтерлінгвальними. Опираючись на так званий досвід “історичної пам’яті” досліджувані висловлення передають знання про світ та поєднують в собі культурний і мовний досвід, закодований у значенні цих одиниць. В основу семантики вербального відтворення побажань покладено внутрішню форму та глибинні мотиви з асоціативно-образним переосмисленним значенням. Архетипи як типологічне є складовими елементами системи вербальних формул побажань. Для дослідження архаїчних форм культури вони представляють величезний інтерес, так як саме ці мовні формули можуть стати підгрунтям до вивчення не лише специфіки вербального вираження побажання добра та зла, але й відтворити сам процес його промовляння
ДОСЛІДНИК УКРАЇНСЬКОГО КОБЗАРСТВА ОЛЕКСАНДР МАЛИНКА – ВИПУСКНИК ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА В НІЖИНІ
Get PDFThe author analyzes scientific heritage of a prominent Ukrainian investigator of folk lore Oleksandr Malynka, who studied the corresponding material at Count Bezborodko Historical Philological Institute under the supervision of professors M. I. Sokolov, M. N. Speranskyi, V. I. Rezanov, who helped the young scientist to publish series of papers about kobzars, bandurysts and lirnyks at the end of the 19th – the beginning of the 20th c. These papers are analyzed by the author. The attention is drawn to the specificity of O. Malynka’s works, which are characterized by the richness of material, concerning life and creativity of folk singers, conditions of their studying by different kobzars, bandurysts and lirnyks, which passed their skills of playing various instruments and transmitted traditions of corresponding singing of multi-genre songs. O. Malinka also explored the differences between a kobzar and a lyre player, which was primarily determined by the genre-filled repertoire of songs. Special attention is drawn to O. Malynka’s interest to ancient historical songs (dumas), which were the real pearl of kobzars and bandurysts repertoire and which gradually begin to vanish from repertoire of young singers, and it is explained by the change of epochs and departure of old musicians from life. The article reveals the presence of female performance on the bandura, which was a new phenomenon in Ukrainian musical culture for that era. The appearance of songs about Taras Shevchenko and Shevchenko’s poems from «Kobzar» in the repertoire of some bandurysts is also taken into account. It is underlined that O. Malynka’s activity contributed to the fact that names of many kobzars, bandurysts and lirnyks remained in the history of Ukrainian culture.У цьому дослідженні звернена увага на науковий доробок відомого українського дослідника усної народної творчості О. Малинки, наповненість їх матеріалом, що торкається життя й творчості народних співців, умов їхнього навчання у різних кобзарів, бандуристів та лірників, які передавали свої уміння гри на інструментах та традиції відповідного співу різножанрових пісень. Підкреслено, що саме діяльність О. Малинки сприяла тому, що в історії української культури залишилося чимало імен знаменитих кобзарів, бандуристів та лірників
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЙНОГО ЛІДЕРСТВА У ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ: АНАЛІЗ СУЧАСНОГО КОНТЕКСТУ
Get PDFThis scientific article explores the crucial aspects of the influence of religious leaders on the formation of environmental consciousness, focusing on both the biblical perspective on creation, moral aspects of responsibility towards nature, and the potential for interfaith cooperation in addressing environmental issues. The paper delves into the specificity of the terminology used in documents related to religious themes. It places a significant emphasis on the interaction between cultural, social, and linguistic factors in shaping the terminology within the discourse of religion.The author conducts a comprehensive analysis of the interaction between religious leaders and nature, considering not only the biblical perspective but also the moral aspects associated with environmental responsibility. The study identifies religious leaders as key agents in cultivating a positive attitude towards ecology within society and underscores their crucial role in addressing contemporary environmental challenges. The research reveals how religious leaders can be not just spiritual guides but also leaders in developing sustainable environmental awareness.The article emphasizes the importance of dedicating time to thoroughly explain these matters to ensure the understanding and engagement of parishioners when religious leaders invite them to participate. Furthermore, it underscores the necessity for religious leaders to set an example for their communities, organizations, or the wider public. It is noted that altering practices within religious institutions represents a primary means of involving community members in addressing climate change.The paper also highlights the possibility of "greening" religious facilities as an example of what parishioners can do in their own homes. The article analyzes specific measures and initiatives undertaken by supporters of the Christian Church to elevate environmental consciousness, encompassing not only education through moral upbringing but also public statements by religious leaders on sustainable resource utilization and broader environmental issues.Автор акцентує увагу на ключових аспектах впливу релігійних лідерів на формування екологічної свідомості, включаючи біблійську перспективу щодо створення, моральні аспекти відповідальності перед природою, і можливості міжконфесійної співпраці для розв’язання екологічних проблем. Докладно проаналізовано аспекти взаємодії релігійних лідерів із природою та екологією, враховуючи не лише біблійську перспективу, а й моральні аспекти, пов’язані з відповідальністю перед природою. У статті автор визначає релігійних лідерів як ключових агентів у формуванні позитивного ставлення до екології в громадськості та підкреслює їхню важливу роль у вирішенні екологічних викликів у сучасному суспільстві. Проаналізовані конкретні заходи та ініціативи, які прихильники Християнської церкви вживають для підвищення рівня екологічної свідомості, що включає в себе не лише освіту через моральне виховання, але й публічні виступи релігійних лідерів на тему бережливого використання ресурсів та екологічних питань загалом