National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
СИНТАКСИЧНИЙ КОНЦЕПТ ‘МЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ’ НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКИХ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ ДОДАТКОВИХ РЕЧЕНЬ
Get PDFThe syntactic concept ‘MENTAL ACTIVITY’ describes the intellectual and mental activity of the subject-agent in relation to a certain object-theme. Based on the conducted conceptual analysis, such conceptual characteristics as “orientation on agent” and “orientation on object” were singled out. The syntactic concept ‘MENTAL ACTIVITY’, extracted from the typical constructions of the complex sentences with an object clause based on American English, is most often found in the Corpus of Contemporary American English in fiction (35%) and spoken texts (26%), slightly less in popular magazines (18 %) and newspapers (15%), and the least – in scientific journals (6%). The study showed that as means of representing the concept of ‘MENTAL ACTIVITY’, the twoactant-circumstantial constructions and two-actant constructions are defined as prototypical. Using the modeling method, structural and semantic models were developed for each of these constructions. We consider it promising to further model the conceptual space of syntax based on other types of complex and compound sentences in American English.Синтаксичний концепт ‘МЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ’ описує розумову та ментальну діяльність суб’єкта-агента по відношенню до певного об’єкта-теми. На основі проведеного концептуального аналізу, виокремлені такі концептуальні характеристики, як «орієнтація на агента» та «орієнтація на об’єкт». Синтаксичний концепт ‘МЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ’, виділений з типових конструкцій складнопідрядних додаткових речень на основі американської англійської мови, найчастіше зустрічається в Корпусі сучасної американської англійської мови в художній літературі (35%) і розмовних текстах (26%), трохи менше у популярних журналах (18%) та газетах (15%), а найменше – у наукових журналах (6%). Дослідження показало, що в англійських складнопідрядних додаткових реченнях як засоби репрезентації концепту ‘МЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ’ прототипними є двоактантно-обставинні конструкції та двоактантні конструкції. За допомогою методу моделювання для кожної з цих конструкцій розроблено структурні та семантичні моделі. Перспективним вважаємо подальше моделювання концептуального простору синтаксису на основі інших типів складнопідрядних та складносурядних речень в американській англійській мові
ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ
Get PDFThe article is devoted to the linguistic and stylistic aspects of the translation of lexical borrowings in the Polish language. It is noted that the intensive exchange of language elements between cultures, due to globalization, requires a detailed study of lexical borrowings and their influence on the stylistic characteristics of texts. The lexical borrowings of the Polish language from other languages have been analyzed using specific examples; the theoretical foundations of the study of borrowed words in modern linguistics have been revealed. The author carries out a detailed analysis of the classification of borrowings, in particular their division into assimilative, structural, artificial and hybrid. Borrowings, which are part of the active lexical stock of the language, can perform various functions in speech: they can be used to denote new concepts that do not exist in the target language, or to denote existing concepts for which a corresponding term already exists in the target language. One of the important functions of borrowing is the expansion of the vocabulary of the target language. Emphasis is placed on the fact that the role of borrowings is also in strengthening the expressiveness and emotionality of the language. Borrowed words can be used to change the style of speech, add an exotic touch to words, or convey a certain mood or emotional assessment. Among the factors contributing to the implementation of lexical borrowings in the Polish language, the author notes cultural interaction with other countries, international economic ties, and scientific and technological progress. All these factors combine to form the linguistic landscape of the Polish language, which indicates its adaptability and openness to the influence of other cultures and languages. The article specifies the semantic and stylistic features of the translation of foreign loanwords into Polish, emphasizes the need to take into account the adaptation to the audience and the specifics of the genre. Prospects for further research on this issue have been identified.Стаття присвячена лінгвостилістичним аспектам перекладу лексичних запозичень у польській мові. Зазначається, що інтенсивний обмін мовними елементами між культурами, зумовлений глобалізацією, вимагає детального вивчення лексичних запозичень та їх впливу на лінгвостилістичні характеристики текстів. На конкретних прикладах проаналізовано лексичні запозичення польської мови з інших мов, розкрито теоретичні засади вивчення запозичених слів у сучасній лінгвістиці. Авторка здійснює детальний аналіз класифікаціі запозичень, зокрема їх поділ на асимілятивні, структурні, штучні та гібридні. Запозичення, які є частиною активного лексичного запасу мови, можуть виконувати різноманітні функції в мовленні: використовуватися для позначення нових понять, які не існують у мові перекладу, або для позначення існуючих понять, для яких у мові перекладу вже існує відповідний термін. Однією з важливих функцій запозичень є розширення словникового запасу мови перекладу. Акцентується увага на тому, що роль запозичень полягає також у посиленні виразності та емоційності мови. Запозичені слова можуть бути використані для зміни стилю мовлення, додавання екзотичного відтінку до слів або передачі певного настрою чи емоційної оцінки. Серед чинників, які сприяють імплементації лексичних запозичень у польську мову, авторка відзначає культурну взаємодію з іншими країнами, міжнародні економічні зв’язки, науково-технічний прогрес. Усі зазначені фактори поєднуються, формуючи лінгвістичний ландшафт польської мови, що свідчить про її адаптивність та відкритість до впливів інших культур та мов. У статті конкретизовані семантичні та стилістичні особливості перекладу іншомовних запозичень на польську мову, підкреслено необхідність врахування адаптації до аудиторії та специфіку жанру. Визначено перспективи подальших розвідок з цієї проблематики
СВІЙ–ІНШИЙ–ЧУЖИЙ У КАРТИНІ СВІТУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЕСЕЇСТИКИ (НА МАТЕРІАЛІ АНТОЛОГІЇ “ВОЄННИЙ СТАН”)
Get PDFThe article aims to analyse the essay collection “Martial Law”, which reflects the imagological and identification processes in the self-consciousness of Ukrainians under the influence of the Russian-Ukrainian war. The theoretical basis of the study draws upon the works of authoritative scholars who examine the categories “own–different–other” (Yurii Barabash, Vasyl Budnyi; Manfred Beller, Joep Leerssen, Hugo Dyzerink).The purpose of the article is to perform analysis of the functioning of the categories “own–different–other” in recent essays as indicators of the self-awareness of Ukrainian civil society and its dynamics based on the material of the essay collection “Martial Law” (2023). The analysis employs the imagological method of research, the method of structural-semiotic analysis, and the hermeneutic method of interpreting and understanding essay texts.The article emphasizes that we are currently experiencing a rapid development of the essay genre, which is evidenced by the recent publication of several essay collections, including “War – 2022” (2022), “YBN BLD RSN” (2022), “Cultural expansion” (2023), “I do not know how to write about it” (2024). Against this background, the anthology Martial Law”, which features contributions from hundreds of authors, including well-known masters of the genre such as Tamara Hundorova, Oksana Zabuzhko, Andrii Liubka, Taras Prokhasko, Hanna Uliura, Artem Chapai, Artem Chekh, and others, has garnered particular resonance. It encompasses notes, reflections, and analyses inspired by the Russian-Ukrainian war. It is evident that the perception of the worldview by Ukrainians has undergone a profound transformation. The tragic events endured have played a significant role in fostering a clear sense of Ukrainian self-identification across various social strata within civil society. The concept of “own” has become distinctly defined, enriched with nuanced meanings and emotional characteristics. Conversely, the concept of the “different” within the framework of the homeland has seen a shift, losing its potential for demarcation, liminality, and merged into the concept of “own”, thereby fostering a powerful sense of national unity. Meanwhile, perceptions of the “other” have undergone notable differentiation. Countries in Europe that have supported Ukraine have become mentally closer, leading them to be classified as part of the “different”. In contrast, the neighbouring terrorist state has been unequivocally identified as the enemy, embodying absolute evil. This dichotomy of identification has emerged as a central focal point in the worldview of the majority of Ukrainians.Стаття зосереджена на аналізі есеїстичної збірки “Воєннний стан”, у якій відображено імагологічні та ідентифікаційні процеси у самосвідомості українців під впливом російсько-української війни. Теоретичною основою дослідження стали праці авторитетних науковців, що вивчають категорії “свій–інший–чужий” (Юрій Барабаш, Василь Будний; Манфред Беллер, Джоеп Лірсен, Хуго Дизерінк). Мета статті – проаналізувати в есеїстичних текстах останніх років функціювання категорій “свій–інший–чужий” як показника самосвідомості українського громадянського суспільства та її динаміки на матеріалі збірки “Воєнний стан” (2023). У роботі використано імагологічний метод дослідження, метод структурно-семіотичного аналізу та герменевтичний метод тлумачення й розуміння есеїстичних текстів. У статті наголошено, що нині ми переживаємо стрімкий розвиток есеїстичного жанру, свідком чого є видання збірок есеїв лише за останні роки, наприклад “Війна – 2022” (2022), “ЙБН БЛД РСН” (2022), “Культурна експансія” (2023), “Я не знаю, як про це писати” (2024). На цьому тлі особливо резонансною стала антологія “Воєнний стан”, яка об’єднала сто авторів, серед яких відомі майстри жанру (Тамара Гундорова, Оксана Забужко, Андрій Любка, Тарас Прохасько, Ганна Улюра, Артем Чапай, Артем Чех та інші. У ній мають місце нотатки, рефлексії, аналітика, зумовлена російсько-українською війною. Доведено, що картина світу українців пережила повне перезавантаження. Пережиті трагічні події сприяли утвердженню чіткої української самоідентифікації у розмаїтих соціальних пластах громадянського суспільства. Поняття “свого” стало чітко окресленим, наповнилось нюансами сенсів, емотивними характеристиками. Натомість поняття “іншого” в координатах рідної країни втратила свій потенціал відмежування, лімінальності, і трансформувалась у “своє”, що дало потужний імпульс для гуртування нації. Принципової диференціації зазнало розуміння “чужого”. Представники європейських країн, що надали підтримку українцям, стали ментально ближчими, відтак їх варто відносити до категорії “іншого”. Натомість сусідня держава терорист набула статус ворога, абсолютного зла. Вказана ідентифікаційна дихотомія стала визначальним фокусом у картині світу більшості українців
«УКРАЇНСЬКІ ВІВТОРКИ» ЯК ІНСТРУМЕНТ НАУКОВОЇ ДИПЛОМАТІЇ З ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ В ПОЛЬЩІ
Get PDFThe article is devoted to the issue of science diplomacy, which scholars consider in three dimensions: science in diplomacy, diplomacy for science, and science for diplomacy. This issue has become particularly relevant since russia’s aggression in 2022. The author analysed European documents that envisage the role of science diplomacy as an instrument of soft power and a mechanism for relations between countries. The practical part presents such a mechanism on the example of the seminar “Ukrainian Tuesdays” created at the Institute of Slavic Studies of the Polish Academy of Sciences, where the author showed the proposal of an effective tool for promoting Ukrainian studies in Poland. During the monthly meetings, scholars from Ukraine, Poland, Austria, Germany and other countries discuss topical issues of modern linguistics, literary studies, the problem of linguistic genocide of the Ukrainian language in the occupied territories, and the military and non-military aspects of russia’s aggression in Ukraine. The discussion was attended by well-known linguists from different countries, Ukrainian diplomats and students. An important example of the support of science for diplomacy, where the scientific segment is the most important, is the presence of Ukrainian diplomats, especially those working outside Poland, which demonstrates the international nature of the meetings. In conclusion the article presents a change in the vector of view of Ukrainian studies not as a marginal area of the research, which has been silenced for many years, but as one of the main areas among the researchers of the IS PAS and offers a perspective on the development of scientific diplomacy to promote Ukrainian studies in other countries.Стаття присвячена питанню наукової дипломатії, котру науковці розглядають у трьох вимірах: наука в дипломатії, дипломатія для науки, наука для дипломатії. Це питання стало особливо актуальним від моменту агресії росії в 2022 році. Автор проаналізував європейські документи, які передбачають роль наукової дипломатії як інструмента м’якої сили та механізму взаємовідносин між країнами. У практичній частині представлено такий механізм на прикладі створеного в Інституті славістики Польської академії наук семінару «Українські вівторки», де автор показав пропозицію дієвого інструменту з питань промоції Українських студій у Польщі. Під час щомісячних зустрічей науковці з України, Польщі, Австрії, Німеччини та інших країн обговорюють актуальні проблеми сучасного мовознавства, літературознавства, проблеми лінгвоциду української мови на окупованих територіях та питання мілітарних та немілітарних аспектів агресії росії в Україні. У дискусії брали участь відомі мовознавці з різних країн, українські дипломати та студенти. Важливим прикладом підтримки науки для дипломатії, де науковий сегмент є найважливішим, є присутність українських дипломатів, особливо тих, котрі працюють поза межами Польщі, що демонструє міжнародний характер зустрічей. У підсумку представлено зміну вектору погляду на україністику не як на маргінальний напрямок досліджень, котрий багато років був замовчуваний, а як на один з головних напрямків серед дослідників ІС ПАН та запропонована перспектива розвитку наукової дипломатії з промоції українських студій в інших країнах світу
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Get PDFThe article deals with the problem of using interactive technologies to form the communicative culture of future specialists in the process of learning English. The relevance of the problem stated in the article is due to the rethinking of the content of professional training, its construction on a humanistic basis and subject-subject relations and the actualization of the need to form the communicative culture of future specialists by means of interactive technologies in the course of learning a foreign language. The purpose of the study is to investigate the peculiarities of using interactive technologies to form the communicative culture of future specialists in learning English. The object of this study is the process of learning English in higher education institutions, the subject of the study is the use of interactive technologies to form the communicative culture of students. The study pays special attention to the analysis of the concepts of “interactive technologies” and “communicative culture”. The basis of the methodological approach in the presented study is a qualitative combination of theoretical research methods, in particular, analysis, synthesis, generalization, interpretation and abstraction were used to determine theoretical approaches to explaining the concepts of “interactive technologies” and “communicative culture” and to reveal the content of these concepts, and problem-comparative, comparative-historical and structural methods were used to analyze the specifics of the process of forming communicative culture through interactive technologies in the study of the English language. The results of this research, as well as the conclusions drawn on their basis, are of practical value for foreign language teachers in higher education institutions, teachers, methodologists, and other pedagogical staff involved in the study of the problem of forming communicative culture in future specialists in English classes.У статті розглянуто проблему використання інтерактивних технологій для формування комунікативної культури майбутніх фахівців у процесі вивчення англійської мови. Актуальність заявленої у статті проблеми зумовлена переосмисленням змісту професійної підготовки, його побудови на гуманістичній основі та суб’єкт-суб’єктних відносинах та актуалізацією необхідності формування комунікативної культури майбутніх фахівців засобами інтерактивних технологій у ході вивчення іноземної мови. Метою дослідження визначено вивчення особливостей використання інтерактивних технологій для формування комунікативної культури майбутніх фахівців під час вивчення англійської мови. Об’єктом цього дослідження є процес вивчення англійської мови у закладах вищої освіти, предметом дослідження виступає використання інтерактивних технологій для формування комунікативної культури здобувачів освіти. Особливу увагу у дослідженні приділено аналізу понять «інтерактивні технології» та «комунікативна культура». Основу методологічного підходу у презентованому дослідженні складає якісне поєднання теоретичних методів дослідження, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, інтерпретація та абстрагування були використані для визначення теоретичних підходів до пояснення понять «інтерактивні технології» та «комунікативна культура» й розкриття змісту цих понять, а проблемно-порівняльний, порівняльно-історичний та структурний методи застосовано для аналізу специфіки процесу формування комунікативної культури засобами інтерактивних технологій під час вивчення англійської мови майбутніми фахівцями. Основними результатами, які були одержані в межах цього наукового дослідження, слід вважати обґрунтування ефективності використання інтерактивних технологій для формування комунікативної культури майбутніх фахівців у процесі вивчення англійської мови. Результати цього наукового дослідження, а також сформульовані на їхній основі висновки, становлять практичну цінність для викладачів іноземної мови у закладах вищої освіти, вчителів, методистів, а також інших педагогічних працівників, які займаються вивченням проблеми формування комунікативної культури у майбутніх фахівців на заняттях з англійської мови. 
ДИДАКТИЧНІ ФУНКЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ NETZWERK NEU A 1 В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
Get PDFThe article examines the didactic principles of the educational complex Netzwerk neu A 1 for the formation of linguistic and didactic competence of students studying linguistics at the Department of Applied Linguistics of the Lviv Polytechnic National University. Along with the traditional teaching tools included in the Netzwerk neu educational package, attention is focused on the electronic version of the textbook, its didactic functions in the process of learning German as a second foreign language are characterized. It is noted that the digital materials of the educational complex take into account the peculiarities of the pupil’s/student’s mental state, enable an individual learning trajectory, contribute to increasing interest, motivation and effectiveness of learning. The study presents the results of a survey of students regarding the expediency and effectiveness of using an electronic textbook in the process of learning German as another foreign language. In the conclusions of some, the Netzwerk neu educational complex is an effective educational tool in the conditions of face-to-face, distance and mixed learning, it contributes to the formation of general linguistic and socio-cultural competence of pupils/students, as well as the innovative culture of the teacher/student.У статті розглянуто дидактичні засади навчального комплексу Netzwerk neu А 1 для формування лінгводидактичної компетенції студентів, які здобувають лінгвістичну освіту на кафедрі прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка». Поруч із традиційними засобами навчання, які входять до навчального пакету Netzwerk neu, зосереджено увагу на електронній версії підручника, охарактеризовано його дидактичні функції в процесі вивчення німецької мови як другої іноземної. Зазначено, що цифрові матеріали навчального комплексу враховують особливості психічного складу учня /студента, уможливлюють індивідуальну траєкторію навчання, сприяють підвищенню зацікавленості, вмотивованості та результативності навчання. У дослідженні представлено результати опитування студентів щодо доцільності та результативності використання електронного підручника в процесі вивчення німецької мови як другої іноземної. У висновках зазначено, навчальний комплекс Netzwerk neu є ефективним навчальним засобом в умовах презентного, дистанційного та змішаного навчання, сприяє формуванню загальної лінгвістичної та соціокультурної компетенції учнів/студентів, а також інноваційної культури вчителя/учня. 
ПРОСТОРОВІ МОДЕЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ РЕТРО-ДЕТЕКТИВІ ПОЧАТКУ ХХІ СТ.: ПОСТКОЛОНІАЛЬНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОЗИ БОГДАНА КОЛОМІЙЧУКА ТА АНДРІЯ КОКОТЮХИ)
Get PDFIn the colonial and anti-colonial discourses of the 19th–20th centuries, mental mapping became a form of symbolic embodiment in space. Metropolitan texts tried to present the world as clearly hierarchical, in which the main role was assigned to the imperial “center”. In the counter-discursive narrative, they sought to overturn this model, opposing the imperial capital with the self-sufficiency of peripheral territories. Detective works of the late 19th century, represented by the texts of Arthur Conan Doyle, present a colonial model of the world, where the victory over criminal activity, which often begins in overseas colonial possessions, takes place right in the heart of the empire. On the other hand, modern detective novels (novels by Abir Mukherjee) transform the metropolitan spatial hierarchy, focusing on the self-sufficiency of the periphery and the loss of authority of the center.The Ukrainian detective novel of the early 21st century offers a postcolonial strategy for rethinking the national experience of relations with the Austro-Hungarian Empire on the eve of World War I. The texts of Andriy Kokotyukha and Bogdan Kolomiychuk appear as a vivid form of retro-detective, which, in addition to investigating a criminal history, conveys the spirit of the era and the culture of everyday life of a certain historical era. The works of Ukrainian writers demonstrate immersion in the space of Lviv, meticulously describing the city’s topography, architecture, hotels, and restaurants, which turns into a symbolic territory with a pronounced national historical meaning.In the detective retro-novels of Bogdan Kolomiychuk, the metropolitan mapping of the map of Europe is deconstructed, the peripheral space of Galicia actually appears as a place, where legality and justice prevail, unlike Vienna. The writer manages to build a linear spatial model, in which Lviv acquires features of uniqueness and fullness alongside the imperial capitals of the early 20th century.У колоніальному та антиколоніальному дискурсах ХІХ-ХХ століть ментальне картографування ставало формою символічного оприсутнення у просторі. Метропольні тексти намагалися представити світ виразно ієрархізованим, у якому головну роль було відведено імперському “центру”, у контрдискурсивному наративі прагнули перевернути цю модель, протиставляючи імперській столиці повноцінність периферійних територій. Детективні твори кінця ХІХ віку, представленні текстами Артура Конан Дойла, оприсутнюють колоніальну модель світу, саме в серці імперії відбувається перемога над злочинною діяльністю, що часто розпочинається в заокеанських колоніальних володіннях. Натомість сучасний детектив (романи Абіра Мухерджі) трансформують метропольну просторову ієрархію, акцентуючи увагу на самодостатності периферії та втраті авторитетності центру.Український детективний роман початку ХХІ століття пропонує постколоніальну стратегію переосмислення національного досвіду взаємин з Австро-Угорщиною напередодні Першої світової війни. Тексти Андрія Кокотюхи та Богдана Коломійчука постають яскравою формою ретро-детективу, який окрім розслідування кримінальної історії передає дух епохи та культуру повсякдення певної історичної доби. Твори українських письменників демонструють занурення у простір Львова, докладно описуючи міську топографію, архітектуру, готелі та ресторації, що перетворюється на символічну територію з виразним національним історичним смислом.У детективних ретро-романах Богдана Коломійчука деконструйовано метропольне картографування мапи Європи, периферійний простір Галичини насправді постає місцем, на відміну від Відня, у якому перемагає законність та справедливість. Письменнику вдається вибудувати лінійну просторову модель, у якій Львів набуває рис самобутності та повноцінності поряд з імперськими столицями початку ХХ століття
МОРФОЛОГІЯ ОЦІНКИ: ОЦІННИЙ ПОТЕНЦІАЛ СТАНІВНИКА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Get PDFThe reflection of environmental events occurs in language through the prism of the category of evaluation, which is traditionally interpreted as a result of linguistic expression of logical-philosophical evaluative judgments. In contemporary linguistics, linguoaxiology is actively developing, with its component, the grammar of evaluation, being presented as an independent scientific direction that explores the morphology and syntax of evaluation. This research is primarily focused on the morphology of grammar. Among the parts of speech containing a powerful evaluative potential, the Ukrainian category of state or predicate stands out. Despite numerous studies on the issues of defining the status and peculiarities of the category of state functioning, discussions continue regarding the interpretation of these word categories and their linguistic capabilities.The aim of the research is to characterize the status of the category of state in the grammar of the Ukrainian language and to determine its ability to perform an evaluative function in Ukrainian speech.The scientific study utilizes the following general scientific methods: induction and deduction to move from general statements to conclusions regarding the category of state as a phenomenon in the grammar of the Ukrainian language and vice versa, to generalize search results; analysis and synthesis for identifying and distinguishing types of described units and presenting them as a system; abstraction for isolating the category of state features, classification (taxonomy) for delineating the system of semantic meanings of the category of state and its grammatical features, historiographical for presenting various perspectives in the history of Ukrainian grammatical studies regarding the category of state status. The material in this article is presented using a descriptive method.We align with the views of linguists regarding the category of state status as an independent part of speech and believe that this class of words has significant potential for modeling evaluative meanings. The words representing this part of speech are homonymous with adverbs and nouns, which is functionally determined: they are capable to serve the syntactic role of the predicative, the main element (predicate). Additionally, as mentioned earlier, they can combine with statives or semi-statives, be used with or without the infinitive. It’s important to note that the category of state is understood impersonally. Besides expressing a state, the category of state simultaneously verbalizes an evaluation of the corresponding state, thus allowing for the delineation of a system of the category of state meanings.This marks the first analysis in Ukrainian linguistics of the evaluative potential of the category of state and the classification of evaluative meanings corresponding to the state it expresses.We note the ambiguous understanding of the category of state in Ukrainian linguistics, the presence of several conflicting and debatable approaches to its interpretation, and the delineation of its status. The category of state is a powerful marker of the evaluative category since it can verbalize a range of evaluative meanings, including emotional-evaluative ones, which is important for developing the morphology of evaluation. Studying grammar from a lingouaxiological perspective allows us to see the dynamics of the grammatical system, provides a new view on traditional issues, and consequently contributes to the development of grammar as a science.Дослідження виконане в руслі теорії лінгвоаксіології, зокрема морфології оцінки, що є складником граматики оцінки. У статті проаналізовано частиномовний статус та оцінний потенціал станівника, що за інтерпретацією українських мовознавців входить у систему частин мови. Наголошено, що відображення подій довкілля відбувається в мові через призму категорії оцінки, яку традиційно тлумачать як наслідок мовного висловлення логіко-філософських оцінних суджень. Зазначено, що в сучасному українському мовознавстві активно розвивається граматика оцінки як самостійний науковий напрям, дослідження здійснено у фокусі граматики морфології. Констатовано факт неоднозначної інтерпретації станівника як самостійної частини мови в сучасному українському мовознавстві. Попри наявність низки розвідок із проблем виокремлення статусу й особливостей функціювання станівника сьогодні тривають дискусії щодо трактування цієї категорії слів, їх мовленнєвої спроможності та окреслення їх статусу. Станівник має омонімні форми в системі прислівника та іменника, що розрізняються лише функційно. Доведено, що станівник є потужним маркером категорії оцінки, оскільки він може вербалізувати низку оцінних значень, зокрема й емоційно-оцінних, що важливо для розбудови морфології оцінки. Виокремлено систему оцінних значень відповідного стану, які може вербалізувати станівник української мови. Вивчення граматики у фокусі аксіології дає змогу простежити динаміку граматичної системи, формує новий погляд на традиційну проблематику і, відповідно, сприяє розвитку самої граматичної науки
ПЕРЕСЕЛЕНЧИЙ РУХ У ГЕНЕРАЛЬНІЙ ГУБЕРНІЇ НА ШПАЛЬТАХ РЕҐІОНАЛЬНОЇ ГАЗЕТИ «ХОЛМСЬКА ЗЕМЛЯ» (1943–1944)
Get PDFThe article analyzes the content of the sole regular newspaper during the World War II, serving the informational needs of the Ukrainian population in the Lublin district of the General Government. It identifies groups of materials dedicated to the problematic issues of resettlement movements. These include official appeals from Ukrainian legal structures, information about relief actions, journalistic reports, and interviews with refugees from the military zone, the Reichskommissariat “Ukraine”, and the eastern territories of Galicia. Also examined are articles that prompted Ukrainians to contemplate their personal future choices against the backdrop of interethnic conflict in the region and the approaching German-Soviet front. Newspaper materials are compared with information about the outflow of personnel from the Holm region, as cited in documents from Ukrainian committees. In the documents of relief structures of that time, facts are recorded of the Ukrainian population\u27s ambiguous attitude towards the decisions of committee officials, public figures, and clergy to leave their native lands. At the same time, it must be acknowledged that thanks to such choices, hundreds of lives were safeguarded from persecution and destruction. Additionally, numerous documents, testimonies, and memoirs about the Holm-Podlasie region during the German occupation have been published in emigration and are now widely known. These shed light on the bloody events and crimes, echoes of which were not always found in the contemporary legal press.У статті проаналізовано зміст єдиної під час Другої світової війни реґулярної холмської газети, яка обслуговувала інформаційні потреби українського населення люблінського дистрикту Генеральної губернії. Виявлено групи матеріалів, присвячені проблематиці переселенчих рухів. Газетні матеріали зіставлено з відомостями про відтік кадрів з Холмщини, наведені в документах українських комітетів. 
ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ АСПЕКТ ЛІДЕРСТВА В УМОВАХ СУЧАСНОЇ КРИЗИ
Get PDFThe article examines the problem of effective leadership in the conditions of an all-encompassing modern crisis, analyzes a number of modern concepts in the direction of existentialism and their significance for understanding the nature of successful leadership. The author emphasizes that in a crisis situation of high uncertainty, such qualities as will, the ability to make free choices, the courage to make decisions and responsibility for their consequences are required from the leader, which require philosophers to consider them in the light of existentialism. Since the guiding and main characteristics of an effective leader are determined by authenticity, the ability to act in accordance with one\u27s own beliefs and values, and not by externally imposed expectations. An important feature is the leader\u27s ability to transcend – seeing the future, finding new opportunities beyond situational limitations. In addition, the author reveals the connection between existential maturity, self-realization of the leader\u27s personality and his ability to act effectively in crisis conditions, offering followers a new system of meanings and meanings.У статті досліджується проблема ефективного лідерства в умовах всеохоплюючої сучасної кризи, аналізується низка сучасних концепцій у напрямі екзистенціалізму та їх значення для розуміння природи успішного лідерства. Автор наголошує, що в кризовій ситуації високої невизначеності від лідера вимагаються такі якості як воля, здатність до вільного вибору, сміливість прийняття рішень і відповідальність за їх наслідки, які вимагають від філософів їх розгляду у ключі екзистенціалізму. Оскільки керуючими та головними ознаками ефективного лідера визначаються автентичність, вміння діяти відповідно до власних переконань та цінностей, а не нав’язаних ззовні очікувань. Важливою рисою постає здатність лідера до трансценденції – бачення перспективи, пошуку нових можливостей за межами ситуативних обмежень. Окрім того, автором розкривається зв’язок між екзистенційною зрілістю, самореалізацією особистості лідера та його спроможністю ефективно діяти в кризових умовах, пропонуючи послідовникам нову систему сенсів та смислів