National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ЯК КОМПОНЕНТ САМОРЕГУЛЯЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Get PDFThe article is devoted to the study of self-regulation of students\u27 educational activities using two key methods – "Academic self-regulation" by R. Ryan and "Coping strategies" by R. Lazarus. The authors systematically consider various aspects of mental self-regulation and its influence on stress-coping strategies. In the article, the authors present the results of the analysis of the nature of the relationship between coping strategies and features of academic self-regulation in the context of higher education. It was found that most of the studied students demonstrate average levels of self-regulation according to the following scales: external regulation, introjective regulation, identified regulation, and self-motivation. It has been established that the variety of identified coping strategies indicates an individualized approach to overcoming stress in the conditions of higher education, however, the predominant orientation is towards solving problems.The results of a correlation analysis are presented, which allows us to determine the presence and nature of connections between specific types of self-regulation and selected strategies for overcoming stress. Direct and inverse correlations were established, which confirms the relationship between various aspects of self-regulation and the effectiveness of stress-coping strategies.It was concluded that the obtained results will contribute to a deeper understanding of the psychological mechanisms of self-regulation in the academic environment and the further development of pedagogical and psychological practice in the system of higher education.Стаття присвячена дослідженню питань саморегуляції навчальної діяльності студентів за допомогою двох ключових методик: «Академічна саморегуляція» Р. Райана та «Копінг-стратегії» Р. Лазаруса. Автори систематично розглядають різні аспекти психічної саморегуляції та її вплив на стратегії подолання стресу. У статті автори представляють результати аналізу характеру взаємозв\u27язків між копінг-стратегіями та особливостями академічної саморегуляції в контексті вищої освіти.З\u27ясовано, що більшість досліджуваних студентів демонструє середні рівні саморегуляції за шкалами: зовнішнє регулювання, інтроектоване регулювання, ідентифіковане регулювання та власне спонукання. Констатовано, що різноманіття виявлених копінг-стратегій свідчить про індивідуалізований підхід до подолання стресу в умовах вищої освіти, проте переважальною є орієнтація на розв’язання проблем.Представлено результати кореляційного аналізу, що дозволяє визначити наявність та характер зв\u27язків між конкретними типами саморегуляції та обраними стратегіями подолання стресу. Встановлені прямі та обернені кореляції, що підтверджує взаємозв\u27язок між різними аспектами саморегуляції та ефективністю стратегій подолання стресу.Зроблено висновок, що отримані результати сприятимуть глибшому розумінню психологічних механізмів саморегуляції в умовах академічного середовища та подальшому розвитку педагогічної та психологічної практики в системі вищої освіти
ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ВОЛОНТЕРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ
Get PDFMental health difficulties and resources of Ukrainian volunteers in war are analyzed in the article. Attention is focused on three areas of volunteering – helping military personnel, civilians, and animals. The methodological basis of the study are the ideas of the World Health Organization, international and Ukrainian research on mental health.Empirical research is devoted to the study of the general state of volunteers’ mental health, mental disorders and other mental health complications, indicators of coping with stress and post-traumatic growth.The empirical study was conducted using a set of methods: "Mental Health Continuum – Short Form" (MHC-SF-UA), Perceived Stress Scale (PSS-10), Patient Health Questionnaire (PHQ-9), Brief Measure for Assessing Generalized Anxiety Disorder (GAD-7), Malach-Pines A. The Burnout Measure, Short Version (BMS), Emotional Regulation Questionnaire (ERQ), Athens Insomnia Scale (AIS), Brief Resilient Coping Scale (BRCS), The Posttraumatic Growth Inventory (PTGI). 81 people were covered by the study.It was established that the majority of volunteers have moderate mental health (42%), while the mental health of 35% of volunteers is flourishing, and 24% of volunteers have a languishing mental state. Mental health languishing is associated with impairments in the form of depression, anxiety, insomnia, stress, and burnout, while flourishing is associated with coping with stress, emotional regulation, and post-traumatic growth.It was found that volunteers helping the military effectively use emotional self-regulation strategies, so they do not have significant signs of anxiety, depression, or sleep disorders. However, systematic stay in stressful conditions reduces the level of coping with stress and leads to emotional burnout. Post-traumatic growth occurs mainly due to the expansion of one\u27s own capabilities and strengthening personal and social resources.Volunteers helping civilians have difficulty coping with stress, leading to increased symptoms of depression and insomnia. Growth is driven by new opportunities, renewed values, and social significance.Volunteers helping animals have some difficulties with emotional self-regulation and coping with stress, so signs of anxiety and depression are observed. Post-traumatic growth is accompanied by coping with stress, accumulation of coping strategies and strengthening of values.У статті проаналізовано складнощі та ресурси психічного здоров’я українських волонтерів у час війни. Увага зосереджена на трьох напрямах волонтерства: допомога військовим, цивільним особам, тваринам. Емпіричне дослідження присвячене вивченню загального стану психічного здоров’я волонтерів, психологічних складнощів та ресурсів. Пригнічення психічного здоров’я пов’язані з порушеннями у вигляді депресії, тривоги, порушень сну, стресу, вигорання, а процвітання – з опануванням стресу, емоційною регуляцією та посттравматичним зростанням
СИНТАКСИЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК КЕРУВАННЯ У ПОЛЬСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ (НА ПРИКЛАДІ ВЕРБАЛЬНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ)
Get PDFThe article studies the features of syntactic norms in the studied Slavic languages, namely, linguistic analysis by comparing the syntactic connection of government in the Polish and Ukrainian languages. Comparative linguistics helps us find common points of contact and differences between related languages; the results obtained will contribute to the smooth flow of interlingual communication. In the method of interlingual comparison, two techniques are important: comparison based on similarity, which makes it possible to highlight what is common in the systems of two languages, and contrast, which helps to highlight different linguistic phenomena. The publication highlights the common and distinctive features of the implementation of syntactic verbal communication of government in both languages and discusses the specifics of their implementation. Among the general syntactic forms we find the expression of direct application mainly by forms of the present case. Particular attention is paid to the variability of government forms and differences in verbal government in closely related languages. We found that individual Polish verbs, equivalent in content and formally similar to Ukrainian ones, due to their special compatibility, may have a different grammatical environment: Polish verbs combined with a dependent word without a preposition have their own prepositional analogues in the Ukrainian language. Differences in verbal government are also highlighted using the example of non-prepositional constructions, which appear in the case forms of the dependent word. Language disagreements are often caused by the polysemantic nature of Polish verbs. In the case of interlingual communication, in order to avoid language interference, they must be studied as phraseological units. The article also examines the specifics of other occurrences of functioning of this type of phrases in both languages under study, which are not covered by either a case form or a preposition.Стаття присвячена вивченню особливостей синтаксичних норм у досліджуваних слов’янських мовах, а саме мовознавчому аналізові шляхом зіставлень синтаксичного зв’язку керування у польській та українській мовах. Порівняльна лінгвістика допомагає нам віднаходити спільні точки зіткнень та розходжень споріднених мов, отримані результати сприятимуть справному перебігу міжмовної комунікації. У методі міжмовного порівняння важливими є два прийоми: зіставлення, яке базується на подібності, котра дозволяє виокремити спільне у системах двох мов, та протиставлення, яке допомагає виділити відмінні мовні явища. У публікації виділено спільні та відмінні риси реалізації синтаксичного дієслівного зв’язку керування обох мов та розглянуто специфіку їхнього втілення. Серед спільних синтаксичних форм віднаходимо вираження прямого додатка здебільшого формами знахідного відмінка. Особливу увагу звернено на варіантність форм керування та розбіжності у дієслівному керуванні у близькоспоріднених мовах. З’ясовано, що окремі польські дієслова, еквівалентні за змістом та формально схожі до українських, внаслідок особливої сполучуваності, можуть мати інше граматичне оточення: польські дієслова, які поєднуються із залежним словом без прийменника, мають в українській мові свої прийменникові аналоги. Виділено також відмінності у дієслівному керуванні на прикладі безприйменникових конструкцій, які виявляються у відмінкових формах залежного слова. Мовні розбіжності часто спричинені полісемантичністю польських дієслів. У випадку міжмовної комунікації, задля уникнення мовної інтерференції, їх необхідно вивчати як фразеологічні одиниці. У статті розглянуто специфіку інших випадків функціонування цього типу словосполучень в обох досліджуваних слов’янських мовах, котрі не покриваються ані відмінковою формою, ані прийменниковим відповідником
РОЗДУМИ НАД ВИЯВЛЕНИМИ ЗАЛИШКАМИ ПРОТОГРАФА В ТЕКСТІ РУКОПИСУ «WIRYDARZ POETYCKI»
Get PDFThe article is a continuation of the author’s publications devoted to the problem of identifying the remains of the protograph of the manuscript book «Wirydarz poetycki», in which, in particular, a retrospective analysis of sources was carried out to identify possible (or real) authors-compilers of the outstanding literary monument of the Polish Baroque. The purpose of this study, the results of which are presented in the article, was to analyze the architectonic features of the anthology’s protograph, and, taking into account the results obtained, to conduct a more targeted search for new protograph remains.It is proved that the process of forming the architectonics of the manuscript anthology’s protograph was significantly influenced by the didactic views of the French philosopher and humanist Peter Ramus.New remains of the protograph (works of meditative lyrics) have been discovered, which confirm the previous conclusions about the complexity of the relationship between father and son. According to the author of the article, this complexity was one of the reasons why Jakub Rynievich-Trembiecki resorted to partial concealment of the protogram, hoping that over time his son would be able to better understand his father’s poetic pReferences:. While another reason for the concealment should be seen in the fact that the compiler was afraid of the consequences of revealing his true identity.Cтаття є продовженням авторських публікацій, присвячених проблемі виявлення залишків протографа рукописної книги “Wirydarz poetycki”, в яких, зокрема, було здійснено ретроспективний аналіз джерел щодо питання встановлення можливих (чи реальних) авторів-упорядників видатної літературної пам’ятки польського бароко. Мета цього дослідження, результати якого представлено в статті, полягала в тому, щоб проаналізувати архітектонічні особливості цієї поетичної антології, а також із врахуванням отриманих результатів здійснити більш цілеспрямований пошук нових залишків протографа.Доведено, що процес формування архітектоніки протографа рукописної антології відбувався під значним впливом дидактичних поглядів французького філософа та гуманіста Петра Рамуса.Виявлено нові залишки протографа (твори медитативної лірики), які підтверджують попередні висновки про складність взаємовідносин батька та сина. На думку автора статті, саме ця складність була однією з причин, чому Якуб Риневич-Трембецький вдався до часткового приховування протографа, сподіваюсь, що з часом син зможе краще зрозуміти поетичні вподобання батька. Тоді як іншу причину приховування слід вбачати в тому, що автор-упорядник побоювався наслідків розкриття його справжньої особи
СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ ІСТОРИЧНИХ ЕТАПІВ СТАНОВЛЕННЯ ДІАЛЕКТІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Get PDFThe article analyzes the peculiarities of the use of dialects in the English language. Dialectology, to which is given considerable attention, to studies not only the phonetic, grammatical and lexical features of individual dialects, but also the relationships between dialects.The study of modern dialects is mainly conducted through interviews with respondents (of different sexes, ages and social relations), a principle that should be considered the most vivid method of observing and directly studying the use of living dialects in the languages.The study of ancient dialectic vocabulary is often based on rather unstable foundations – the presence of single lexemes in one or another linguistic monument, the dialectal affiliation of which is quite controversial.У статті аналізуються особливості вживання діалектів в англійській мові. Діалектологія, якій приділяється значна увага, вивчає не тільки фонетичні, граматичні та лексичні особливості окремих діалектів, а й взаємозв’язки між діалектами. Вивчення сучасних діалектів в основному проводиться шляхом інтерв’ю з респондентами (різної статі, віку та соціальних відносин), принцип, який слід вважати найбільш яскравим методом спостереження та безпосереднього вивчення використання живих діалектів у мовах, про які йдеться.Дослідження давньої діалектичної лексики часто базується на досить нестійких засадах – наявності в тій чи іншій мовній пам’ятці поодиноких лексем, діалектна приналежність яких є досить суперечливою
ЛЕКСИКОГРАФУВАННЯ КОНОТАТИВНИХ ВЛАСНИХ НАЗВ
Get PDFThe article analyzes the peculiarities of dictionaries of proper names, in particular connotative and deonymized. The structure of the dictionary article and its content have been clarified.Studying various lexicographical sources, we note two main approaches to the organization of dictionary articles: academic, characterized by the use of specialized terminology and abbreviations, observance of formal signs of academic style, and popular, stylistically simpler, not loaded with scientific information. In addition, we separately highlight dictionaries-appendices to dissertation works, academic in content, but understandable for the general public. An unusual approach to compiling a dictionary of connotative proper names is the use of proverbs both as the title and context of the use of the proper name. We also note the presence of hybrid dictionaries that combine the features of academic and popular approaches. It should be noted that the goals of dictionary compilers are initially different, so it is impossible to criticize or recommend specific approaches.However, analyzing the dictionaries of proper names compiled on the material of the Ukrainian and French languages, we notice a problem that still seems unsolved for the authors of lexicographic works in Ukraine and abroad. We are talking about the line between deonym and connotonym; conotonym and the occasional metaphorical use of a proper name, which is sometimes rather vague. In addition, the problem is the subjective view of the researcher, which is reflected in the lexicographic source.Despite the dominance of the academic approach in domestic onomastics, we believe that there is a need to popularize linguistics, in particular onomastics. So, a popular science publication with a simple structure of dictionary articles could interest a wider range of readers.У статті проаналізовано особливості словників власних назв, зокрема конотативних та деонімізованих. З’ясовано структуру словникової статті та її змістове наповнення.Вивчаючи різноманітні лексикографічні джерела, ми відзначаємо два основних підходи до організації словникових статей: академічний, що відзначається використанням спеціалізованої термінології та абревіатур, дотриманням формальних ознак академічного стилю, та популярний, стилістично простіший, не навантажений науковою інформацією. Крім того, окремо виділяємо словники-додатки до дисертаційних робіт, академічні за змістом, однак доступні для розуміння широким загалом. Незвичайним підходом до укладення словника конотативних власних назв є використання паремій водночас як заголовка і контексту вживання власної назви. Подекуди констатуємо наявність словників-гібридів, які поєднують риси академічного та популярного підходів. Слід зауважити, що цілі укладачів словників первинно різні, тож неможливо критикувати чи рекомендувати конкретні підходи.Однак, аналізуючи словники власних назв, укладені на матеріалі української та французької мов, помічаємо проблему, яка досі видається невирішеною для авторів лексикографічних праць в Україні й закордоном. Йдеться про межу між деонімом і конотонімом, конотонімом і оказіональним метафоричним уживанням власної назви, яка подекуди досить нечітка. Окрім того, проблему становить суб’єктивний погляд дослідника, який так чи так відображається в лексикографічному джерелі.Незважаючи на домінування академічного підходу у вітчизняній ономастиці, ми вважаємо, що існує необхідність популяризації лінгвістики, зокрема ономастики. Тож науково-популярне видання із простою структурою словникових статей могло б зацікавити ширше коло читачів
«ДВА КОЛЬОРИ» ДМИТРА ПАВЛИЧКА В АСПЕКТІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
Get PDFThe article deals the methodology of studying the song “Two Colours” by Dmytro Pavlychko in Ukrainian as a Foreign Language (UFL) classes (level B1).The relevance of the study is due to the necessity and importance of using Ukrainian song texts in the language practice of foreign students, and the absence of a separate applied study on the song «Two Colours» in linguodidactic discourse.Based on the analysis of works about the peculiarities of forming linguistic and country-specific competence of foreigners in the process of teaching UFL, it is found that Ukrainian songs have great socio-cultural potential. Using them as a learning resource in classes with foreign students increases students’ interest in the topic of the lesson and promotes motivation to master the language.It offers the methodological model of learning the song “Two Colours”. The model is based on the text-centric approach. It includes five texts. The main one is the text of the song, which is intended for listening. Several variants of References: to audio files of the song performed by singers of different generations are presented. The audio material is complemented by four additional (small) texts recommended for reading. They will help to better understand the meaning of the song and learn about the features of its creation and popularity. These texts also introduce the foreign language audience to the characters of the song’s authors – poet Dmytro Pavlychko and composer Oleksandr Bilash. The texts are supplemented with appropriate pre-text and post-text tasks.It is concluded that the study of the proposed texts will help to deepen the background knowledge of foreign students about the culture of the country whose language they are studying. The implementation of the developed tasks for these texts will contribute to the development of language and communication competences.У статті розкрито методику вивчення пісенного тексту Дмитра Павличка «Два кольори» на заняттях з української мови як іноземної (УМІ) (рівень В1).Актуальність дослідження зумовлена необхідністю та важливістю використання українських пісенних матеріалів у мовній практиці іноземних студентів і відсутністю окремого прикладного дослідження, присвяченого пісні «Два кольори», в лінгводидактичному дискурсі.На основі аналізу праць про особливості формування лінгвокраїнознавчої компетенції іншомовців у процесі навчання УМІ, з’ясовано, що українські пісні мають великий соціокультурний потенціал, а використання їх як засобу навчання в іншомовній авдиторії посилює зацікавлення студентів темою заняття та сприяє зростанню мотивації до оволодіння мовою.Запропоновано методичну модель вивчення пісні «Два кольори», що базується на текстоцентричному підході та включає п’ять текстів. Основним серед них є пісенний твір, призначений для слухання. Подано кілька варіантів покликань на аудіофайли пісні у виконанні співаків різних поколінь. Аудіоматеріал доповнюють чотири додаткові (невеликі за обсягом) тексти, рекомендовані для читання та спрямовані на розуміння змісту пісні й пізнання особливостей її створення та популярності. Ці тексти також знайомлять іншомовну авдиторію із постатями авторів пісні – поета Дмитра Павличка та композитора Олександра Білаша. Текстові матеріали доповнені відповідними дотекстовими та післятекстовими завданнями. Зроблено висновки, що опрацювання запропонованих текстових матеріалів допоможе поглибити фонові знання іноземних студентів про культуру країни, мову якої вони вивчають, а виконання завдань до них сприятиме розвитку мовної та комунікативної компетенцій
МЕТАФОРИ ДЛЯ РЕФЛЕКСІЇ НАД ВЛАСНИМИ УЯВЛЕННЯМИ ПРО КОНЦЕПЦІЮ САМОНАВЧАННЯ
Get PDFIn diesem Beitrag werden die Ergebnisse der Schulungsreihe «Selbststudium gestalten» des Projekts «Ukraine Digital: Sicherung des Studienerfolgs in Krisenzeiten» vorgestellt. Es werden Metaphern zur Reflexion der eigenen Vorstellungen zum Begriff des Selbststudiums präsentiert: Selbststudium wird als Genuss einer köstlichen Mahlzeit, als Navigieren auf einem Ozean allein in einem kleinen Boot und als Bau eines eigenen Weges im Wald beschrieben. Selbststudium kann mit dem Anbau eines eigenen Gartens verglichen werden oder dem Schmieden eines Schwertes. In diesem Zusammenhang wird untersucht, welche Rolle Dozierende bei der Gestaltung von Selbststudiumsanteilen im hybriden Lernumfeld spielen, welche negativen Auswirkungen sich durch einen zu großen Selbststudiumsanteil im Lernprozess manifestieren können und wie Dozierende diese minimieren können. Obwohl das Selbststudium viele Vorteile bietet, können negative Auswirkungen entstehen, wenn Studierende sich allein gelassen fühlen oder Schwierigkeiten beim eigenständigen Lernen haben. Solche Schwierigkeiten können Überforderung durch Ressourcen, Mangel an Struktur, mangelnde externe Unterstützung, Überlastung der Studierenden, mangelnde Motivation und Disziplin, Ungleichheiten im Lerntempo, technische Herausforderungen und Zeitmanagement-Probleme sein. Die Autorin fasst ihre bisherigen Erfahrungen bei der Gestaltung von Selbststudiumsanteilen zusammen und diskutiert verschiedene Ansätze zur Verbesserung der Herausforderungen eines Lehr-Lern-Szenarios mit Selbststudiumsanteilen. Klare Richtlinien und Erwartungen sollten festgelegt werden. Es ist wichtig, vielfältige Lernressourcen bereitzustellen und regelmäßige Unterstützung und Feedback zu geben. Peer-Learning sollte gefördert werden und es sollte auf verschiedene Lerngeschwindigkeiten Rücksicht genommen werden. Flexibilität ist ebenfalls von Bedeutung. Selbstreflexion und -bewertung sollten gefördert werden und Technologie sollte sinnvoll eingesetzt werden. Eine kontinuierliche Evaluierung und Anpassung ist notwendig. Die Integration von Selbststudium in Lernszenarien erfordert oft eine sorgfältige Planung.This article presents the results of the training series «Designing self-study» from the project «Ukraine Digital: Ensuring study success in times of crisis». It includes metaphors to reflect on the concept of self-study (such as enjoying a delicious meal, navigating an ocean alone in a small boat, building your own path in the forest, growing your own garden, and forging a sword). The questions addressed include the role lecturers play in designing self-study components in the hybrid learning environment, the negative effects that can manifest themselves as a result of too much self-study in the learning process, and how lecturers can minimise these, etc. Although self-study has its advantages, it can have negative effects if students feel unsupported or struggle with independent learning. These negative effects include excessive demands on resources, lack of structure, lack of external support, student overload, lack of motivation and discipline, inequalities in learning pace, technical challenges, and time management problems. The author summarises her experiences in designing self-study components. The paper discusses different approaches to address the challenges of self-paced teaching and learning. These include setting clear guidelines and expectations, providing diverse learning resources, offering regular support and feedback, promoting peer learning, adapting to different learning paces, being flexible, encouraging self-reflection and assessment, using technology appropriately, and continuously evaluating and adapting. The incorporation of self-study into educational settings necessitates meticulous preparation and assistance to guarantee that learners can fully exploit its advantages.У цій статті презентовано результати серії тренінгів «Проектування самонавчання» проекту «Україна цифрова: забезпечення успішності навчання в часи кризи». Проаналізовано метафори для роздумів над власними уявленнями про концепцію самонавчання (Самонавчання – це як насолоджуватися смачною їжею. Самонавчання – це як плавання по океану наодинці в маленькому човні. Самонавчання – це як прокладати власну стежку в лісі. Самонавчання – це як вирощування власного саду. Самонавчання – це як кування меча). Серед розглянутих питань – роль викладачів у розробці компонентів самонавчання в гібридному освітньому середовищі; негативні ефекти, які можуть проявитися в результаті самонавчання в освітньому процесі, і як викладачі можуть їх мінімізувати. Хоча самонавчання має низку переваг, негативні наслідки можуть виникнути, якщо студенти відчувають себе самотніми або мають труднощі з самостійним навчанням (надмірність ресурсів, відсутність структури, відсутність зовнішньої підтримки, перевантаження студентів, відсутність мотивації та дисципліни, нерівність у темпі навчання, технічні проблеми, проблеми з тайм-менеджментом). Авторка підсумовує свій досвід у розробці складників для самостійного навчання. У статті обговорено різні наявні підходи для покращення самонавчання та мінімізації проблем із самонавчанням: встановлення чітких настанов та очікувань, надання різноманітних освітніх ресурсів, забезпечення регулярної підтримки та зворотного зв’язку, заохочення до взаємного навчання, адаптація до різних темпів навчання, гнучкість, заохочення до самоаналізу та оцінювання, розумне використання технологій, безперервне оцінювання та адаптація, залучення до групової роботи Lernscouts. Інтеграція самонавчання в освітні сценарії вимагає ретельного планування і підтримки, щоб студенти могли отримати максимальну користь від нього
ПИСЬМОВА КОНФЕРЕНЦІЯ У НАВЧАННІ АКАДЕМІЧНОГО АНГЛОМОВНОГО ПИСЬМА
Get PDFThe present study is devoted to the analysis of the writing conference method of teaching students academic English writing. The purpose of the study is to analyze the use of the writing conference method with a view to defining the possibility of its application in Ukrainian universities. The relevance of the research topic is stipulated by the need to apply the best practices, methods and techniques used by foreign teachers of English as a foreign language in teaching English, in particular academic writing, in universities. The study uses general scientific methods, namely the descriptive method, analysis, synthesis, and generalization. The research results. A writing conference is a face-to-face conversation between a lecturer and a student regarding the process of creating a written paper. Writing conferences are divided by purpose into training, drafting, revision, and editing. By orientation, writing conferences are classified as teacher-centered and student-centered. According to the main focus, writing conferences can be focused on the student’s training and on the written assignment. Writing conferences can take place in the format of lecturer-student or lecturer-students. The effectiveness of a writing conference is influenced by its structuring and the involvement of the student in the process of defining the agenda. Writing conferences have a predetermined structure. In conferences, lecturers and students have predictable roles. The prospect of further research is to analyze the application of writing conferences in the educational process in Ukrainian universities, in particular for master’s students.Стаття присвячена аналізу такого методу навчання студентів академічного англомовного письма, як письмова конференція. Мета дослідження полягає в аналізі використання методу письмової конференції для визначення можливості його застосування в реаліях українських закладів вищої освіти. Актуальність теми дослідження зумовлена потребою застосування в процесі викладання англійської мови, зокрема академічного письма, в закладах вищої освіти найкращих практик, методів та прийомів, що використовуються закордонними викладачами англійської мови як іноземної. Для дослідження було використано загальнонаукові методи, а саме описовий метод, аналіз, синтез та узагальнення. Результати дослідження. Письмова конференція – це приватна бесіда між вчителем і студентом щодо процесу творення письмової роботи. Письмові конференції поділяють за метою на тренування, написання проєкту роботи, повторення, редагування. За орієнтацією письмові конференції поділяють на ті, що орієнтовані на викладача та ті, що орієнтовані на студента. За основним спрямуванням письмові конференції можуть бути сфокусовані на навчанні студента та на письмовому завданні. Письмові конференції можуть проходити у форматі викладач-студент або викладач-студенти. Ефективність письмової конференції визначається її структурованістю та залученням студента до процесу визначення процедури. Письмові конференції мають передбачувану структуру. У конференціях викладачі та студенти мають передбачувані ролі. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у процесі аналізу застосування письмових конференцій в умовах навчального процесу в закладах вищої освіти в Україні, зокрема, для студентів-магістрантів
РЕНТА МІЩАН ВОЛИНІ У XVIII СТОЛІТТІ
Get PDFThe article attempts to analyze the rent of Volyn Burghers during the 18th century. The owners (the king, magnates, and the church) had full power over the city. They provided all lands and territories at the disposal of the community on the condition of fulfilling the established duties. In the cities of Volyn during the research period, there were three types of rent – work rent, kind rent and cash rent in different sizes and ratios. The levy belonged to the national tax, and the representatives of the Jewish community paid the corresponding general tax. City dwellers preferred to chinsh to other obligations. The townspeople were obliged to chinsh from houses and plots, gardens and fields, haymakers, hop growers, and apiaries every year. They served sharvarka, toloka, and plantain, as well as several duties of a military nature. Shafari or longers and governors were engaged in collecting taxes in the cities of Volyn. Natural tributes include chickens, capons, eggs, bee tithes, tobacco and mushroom tributes, cumin, etc. Certain types of tributes could be paid by burghers of different cities in money. Monetary payments for the benefit of the church were clearly defined. In the vast majority of cases, lawyers remained outside the city’s jurisdiction. Panshchyna continued to be an integral part of the rent in the cities of Volyn.Exemption from city taxes was granted for a certain period to new residents of cities, residents of the city, those who worked on the castle, etc. The liberation of the townspeople was the policy of the town owners. Liberated population groups could make up, according to rough estimates, from 4 to 20% of city residents. In the possessions of the Zamoyski princes, an attempt was made to transfer the residents of the two cities to chinsh. During the 18th century, rent grew, and new types of it appeared. The artisans of the cities had the obligation to perform some duties for the benefit of the castle under their professions. The rent of Volyn burghers continued to be one of the main ways of earning profits for their owners.У статті зроблено спробу проаналізувати ренту міщан Волині упродовж XVIII ст. Власники (король, магнати, церква) мали повну владу над містом та надавали усі землі та угіддя у розпорядження громади з умовою виконання встановлених повинностей. У містах Волині досліджуваного періоду склалися три види ренти – відробіткова, натуральна та грошова у різних розмірах та співвідношеннях. Подимне відносилoся до загальнодержавного податку, а представники єврейської громади сплачували відповідно поголовне. Мешканці міст надавали перевагу чиншу перед іншими повинностями. Міщани мали обов’язок щороку платити чинш з будинків та пляців, городів, садів та полей, сіножатей, хмільників, пасік тощо. Вони відбували шарварки, толоки, подорожчину, а також низку повинностей військового характеру. Збором податків у містах Волині займалися шафарі або лонгери та губернатори. Серед натуральних данин відомо про кури, каплуни, яйця, бджільну десятину, тютюнову та грибну данину, кмін тощо. Окремі із видів данин міщани різних міст могли сплачувати грошима. Грошові плати на користь церкви були чітко окреслені. Юридичани у переважній більшості випадків залишалися поза міською юрисдикцією. Панщина продовжувала бути невід’ємною частиною ренти у містах Волині. Звільнення від міських податків отримували на певний період нові мешканці міст, погорільці, виконавці робіт до замку тощо. Лібертація містян складала політику власників міст. Лібертовані групи населення могли становити за приблизними підрахунками від 10 до 20 % мешканців міст. У володіннях князів Замойських зроблено спробу перевести мешканців двох міст на чинш. Упродовж XVIII ст. рента зростала, з’явилися нові її види. Ремісники міст мали зобов’язання виконувати низку повинностей на користь замку відповідно до власних професій. Рента міщан Волині продовжувала залишатися одним із головних способів отримання прибутків їх власниками