ChNU Repository (Cherkasy National University)
Not a member yet
6656 research outputs found
Sort by
Використання найсучасніших методів навчання на уроках німецької мови у молодшій школі
НУШ — це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті
Специфіка перекладу творів Ліни Костенко
У сучасному світі, здійснення перекладу творів відомих письменників стає важливим завданням культурного обміну та розуміння різноманітності літературних творів різних національностей. Однією з таких визначних поетес,
чия творчість відома в усьому світі, є Ліна Костенко. Її поезія насичена глибоким змістом, емоційним навантаженням та унікальною естетикою. Враховуючи це, дослідження специфіки перекладу творів Ліни Костенко стає актуальним
завданням для літературознавців, перекладачів та шанувальників її творчості
Формування компетентності в медіації: чинник текст
Формування компетентності в медіації у майбутніх вчителів
може здійснюватись на текстах, які належать до різних жанрів і типів, при цьому деякі із них характеризуються полі-функціональністю і можуть використовуватися одночасно у навчанні різних видів медіації. Визначені тексти
складаються з одного слова чи словосполучення (вивіска, надпис, реклама), речення / фрази (записка, об’ява, реклама тощо) і власне цілісного тексту (лист, інтерв’ю, стаття тощо). Одним із найскладніших аспектів медіації для студентів є узгодити загальні конвенції двох різних текстів та брати до уваги загальні умовності цільового тексту при його створенні
Особливості психофізіологічних функцій у дітей 5-7 років з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи
У дисертаційній роботі представлене дослідження актуальної проблеми фізіології – особливостей психофізіологічних функцій дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи. Метою роботи було з’ясувати особливості психофізіологічних функцій у дітей 5-7 років з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що уперше теоретично обґрунтовано положення про роль індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних властивостей у формуванні психофізіологічних функцій дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Набула подальшого розвитку концепція про те, що у дітей 5-7 років формування індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних, сенсомоторних, психофізіологічних функцій підпорядковується загальним закономірностям онтогенезу, що поступово, неперервно, гетерохронно і нерівномірно розвиваються і досягають найвищого рівня у 7 років. Встановлено поступове посилення функціональної взаємодії індивідуальнотипологічних властивостей та психофізіологічних функцій. Уперше для дітей 7-річного віку встановлений зв’язок між генетичнодетермінованими індивідуально-типологічними властивостями (ФРНП, СНП та ВНП) ЦНС з сенсомоторними (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3) властивостями, психофізіологічними функціями (слуховою пам’яттю та об’ємом уваги), регуляторними механізмами серцево-судинної системи (ЧСС, Мо), в той же час, як у дітей 5-6 років кореляція, факторний та кластерний аналіз не виявили статистично значущих зв’язків індивідуально-типологічних властивостей нервової системи з більшістю психофізіологічними властивостями, що досліджувались. Розвинуто положення про те, що обстежувані 7 років з високим рівнем індивідуально-типологічних властивостей ВНД (СНП, ФРНП, ВНП) мали вищий рівень розвитку сенсомоторних (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3), психофізіологічних функцій (слухова та зорова пам’ять, увага) і регуляторних характеристик серцевого ритму (ЧСС, Мо), ніж обстежувані з середнім та низьким рівнем досліджуваних типологічних властивостей та у дітей п’ятирічного та шестирічного віку. Експериментально та теоретично обґрунтовано, що функціональна система навчальної діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку формується за рахунок переважної участі психофізіологічних функцій. Характер формування функціональної системи навчальної діяльності визначається типологічними властивостями ЦНС. Результати представлені в роботі є важливими для оптимальної організації освітнього процесу дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Організація навчального процесу у початковій школі повинна базуватися на вікових закономірностях функціонування фізіологічних систем, фундаментом яких є рівень розвитку індивідуально-типологічних властивостей ЦНС дітей. Інший критерій оптимізації надання освітніх послуг повинен застосовувати особистісно-орієнтовний підхід у навчальному процесі з метою попередження несприятливих фізіологічних змін дитячого організму.
З одержаних результатів зроблено наступні висновки: Комплексне дослідження з використанням сучасних методів та обладнання встановили закономірності та особливості вікової динаміки індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних, сенсомоторних та психофізіологічних функції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. 1. У дітей 5-7 років формування індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних, сенсомоторних, психофізіологічних функцій підпорядковується загальним закономірностям онтогенезу: поступово, неперервно, гетерохронно і нерівномірно розвиваються і досягають найвищого рівня у 7 років. 2. Встановлено поступове посилення функціональної взаємодії індивідуально-типологічних властивостей та психофізіологічних функцій. У семирічному віці існує зв’язок між генетично-детермінованими індивідуально-типологічними властивостями (ФРНП, СНП та ВНП) ЦНС з сенсомоторними (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3) та функціями слухової пам’яті, об’ємом 6 уваги, регуляторними механізмами серцево-судинної системи (ЧСС, Мо). У дітей 5-6 років кореляційний, факторний та кластерний аналіз не виявив статистично значущих зав’язків індивідуально-типологічних властивостей нервової системи з більшістю досліджуваних психофізіологічних функцій. 3. Індивідуально-типологічні властивості ВНД, нейродинамічні (СНП, ФРНП, ВНП), сенсомоторні (ПЗМР, РВ1-3, РВ2-3), психофізіологічні функції (слухова та зорова пам’ять, увага) і регуляторні характеристики серцевого ритму (ЧСС, Мо) у дітей семирічного віку характеризуються вищим функціональним розвитком порівняно з дітьми п’ятирічного та шестирічного віку. 4. Розвиток нейродинамічних, сенсомоторних та психофізіологічних функцій у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку проходить гетерохронно. Діти віком 7 років мають статистично вищий рівень розвитку нейродинамічних, сенсомоторних властивостей, активаціі регуляції серцевосудинної системи та психічних функцій порівняно з дітьми 5-6 років, що вказує на високу пластичність психофізіологічних функцій і можливу їх часткову корекцію засобами навчання та виховання. 5. Розвиток нейродинамічних, сенсомоторних та психофізіологічних функцій у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку проходить нерівномірно. У дітей 5-7 років нейродинамічні функції, особливо, функціональна рухливість нервових процесів, досягає вищого рівня та раніше розвивається, ніж сила нервових процесів та регуляторні функції серцево-судинної системи. 6. Розвиток індивідуально-типологічних, нейродинамічних властивостей та психофізіологічних функцій визначається рівнем їх складності та функціональної значимості. Функціональна рухливість нервових процесів та прості сенсомоторні реакції (ПЗМР, РВ1-2) досягають свого максимального рівня значно раніше, ніж складні зорово-моторні реакції (РВ2- 3) та сила нервових процесів. 7 7. У дітей дошкільного та молодшого шкільного віку поступово розвивається серцево-судинна система та удосконалюються механізми її регуляції, підвищується її реактивність. Максимального розвитку серцевосудинна система та механізми її регуляції, а також реактивні можливості досягають у 7-річному віці. 8. Генетично детерміновані індивідуально-типологічні властивості ВНД проявляються у характері психофізіологічних функцій, пам’яті, уваги та механізмах регуляції серцевого ритму дітей 7 років. Експериментально обґрунтовано, що особи з високим рівнем досліджуваних типологічних властивостей характеризувалися вищим рівнем активації механізмів регуляції серцевого ритму, функцій пам’яті та швидкості розгортання компенсаторних реакцій, ніж особи з низькими градаціями типологічних властивостей. 9. Дослідження показало, що у дітей 5 років формується функціональна система, що забезпечує навчальну діяльність за рахунок переважного морфофункціонального дозрівання досліджуваних функціональних систем. Тоді як у дітей молодшого шкільного віку така функціональна система розумової діяльності формується шляхом інтегративних процесів різних функціональних психофізіологічних систем. 10. Встановлені у дисертаційній роботі закономірності та особливості динаміки розвитку індивідуально-типологічних властивостей, нейродинамічних, сенсомоторних та психофізіологічних функцій в онтогенезі осіб дошкільного та молодшого шкільного віку розвивають концептуальні положення психофізіології про роль генетичнодетермінованих індивідуально-типологічних властивостей ВНД в реалізації психомоторних функцій та успішності навчальної діяльності. Констатовано, що типологічні властивості СНП, ФРНП та ВНП для осіб молодшого шкільного віку є базовими властивостями ЦНС і визначають характер формування функціональної системи навчальної діяльності
Міжнародна економіка: курс лекцій англійською мовою
Курс лекцій знайомить із сутністю сучасної міжнародної економіки та проявом основних форм МЕВ, які уособлюють функціонування світового ринку товарів (послуг) і капіталу, розгортання міжнародних процесів трудової міграції, організацію і регулювання світового валютного ринку, посилення глобальних інтеграційних процесів тощо. Також лекційний курс сприяє формуванню важливої компетентності – здатності спілкуватися іноземною мовою з фахових економічних питань. Рекомендовано для всіх зацікавлених осіб, передусім науковців, викладачів вищих навчальних закладів і студентів економічних та інших спеціальностей
Prompt engineering as a modern competence of managers and teacher
At the end of 2022, a technological revolution took place in the field of digital technologies. The technology of generative artificial intelligence became available to all users and became popular among users
Preventive Function In Social Media Posts On Safety And Emergency Situations (Превентивна функційність соцмережевих дописів про безпеку громадян та надзвичайні ситуації)
Для об’єктивного превентивного інформування громадян про правила безпеки та про надзвичайні ситуації необхідно активно використовувати потенціал соціальних мереж. Дописи потрібно готувати на постійній основі, дбати про систематичну періодичність публікацій, що допомагатиме зберігати активність у стрічці, супроводжувати
матеріали авторськими світлинами й відео. Опубліковані в соціальній мережі дописи за жанровими характеристиками інтерпретовано як інформаційні, емоційні, ритуальні, пошукові, аргументативні. Виокремлено превентивний, або інформаційнороз’яснювальний, жанр, що має на меті надати чітку інформацію про певну подію, явище, факт та пояснити правила дотримання безпеки. У композиційному плані дописи мають заголовкову, основну та завершальну частини
Основні тенденції розвитку освітнього права України як комплексна галузь права
Стаття присвячена розкриттю єства освітнього права як комплексної галузі права та з’ясуванню основних тенденцій його розвитку в сучасній Україні. Визначено, що Революція Гідності та Безсмертний Подвиг Героїв Небесної Сотні на
Майдані заклали основи незворотного процесу європейської інтеграції України. З’ясовано, що вищезгадані процеси потребують, а Світла Пам’ять Героїв Небесної Сотні просто вимагає якнайшвидшої адаптації до європейських стандартів чинного законодавства України в цілому та освітнього права України зокрема. Вказано, що виняткова важливість адаптації саме освітнього права України до європейських стандартів пов’язана з тим, що саме молоде покоління українців,
яке здобуває освіту, є майбутнім Української нації, тож, від якісної трансформації освітнього права України значною мірою залежить й успіх усього процесу євроінтеграції в майбутньому
Особливості висвітлення воєнної тематики на телебаченні
Війна внесла чимало корективів у роботу медійників і нині вони продовжують набувати досвіду щодо розкриття воєнної тематики.
Висвітлюючи її на телебаченні, журналісти мають дотримуватися особливих етичних та юридичних нюансів. Працівники аудіовізуальних медіа повинні не лише зважати на соціальну значущість інформації, а й на її обмеження воєнною цензурою