eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Еnglish grammar : theory and practice
No full textЕnglish grammar : theory and practice : Навчально-методичний посібник для студентів першого та другого курсів спеціальності 035 Філологія 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська / Укладач Лелека Т. О. - Кропивницький, 2024. - 637 с.Мета навчального посібника − забезпечити практичне оволодіння студентами граматичними навичками, необхідними для вільного спілкування англійською мовою за фахом. Методичний посібник призначений для студентів першого та другого курсів спеціальності «Переклад»
The battle of the Dnieper: controversial aspects of confrontation between the Red army and the Wehrmacht in the summer of 1943 – spring of 1944
No full textЧорний О. В. Битва за Дніпро : дискусійні аспекти протистояння Червоної армії і Вермахту влітку 1943 – навесні 1944 року / Олександр Васильвич Чорний // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Історія та археологія; відпов. ред. Ковальков О. Л. - Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Спецвипуск : 1944 рік: європейський та український вимір подій. – С. 64-78.
DOI https://doi.org/10.32782/cusu-hist-2024-spec-7(ua) Битва за Дніпро у роки Другої світової війни стала однією з найтриваліших кампаній у протистоянні Червоної армії і Вермахту на Східному фронті та найменш вивченою в радянській і сучасній українській історичній науці, що й досі визначає її актуальною та дискусійною проблемою. У пропонованій публікації на тлі радянських та пострадянських уявлень про битву за Дніпро автор показав її найбільш дискусійні моменти та стереотипні судження стосовно подолання Червоною армією дніпровського рубежу, які зафіксовані в науковій, навчальній та публіцистичній літературі. Дослідник наголосив, що хронологія та географія битви в радянській історіографії війни з ідеологічних та пропагандистських міркувань були значно скорочені, аби загнати її результати і наслідки у тінь перемог під Сталінградом і на Курському виступі. Це позначилося на характері дослідницьких реконструкцій подій на Дніпрі і в епоху СРСР і значною мірою вплинуло на історіографічний процес у межах окресленої проблеми в українській історичній науці після 1991 р. Торкаючись найбільш стереотипних суджень про битву за Дніпро, насамперед оцінок драматичних і трагічних подій на Букринському плацдармі у вересні-жовтні 1943 р., суджень стосовно «святкових» боїв за Київ у листопаді 1943 р., уявлень про радянські втрати на Дніпрі, автор пояснив природу їх появи в історіографії проблеми, з’ясував, наскільки вони відповідають об’єктивному вивченню битви за Дніпро та визначенню її місця і значення у межах Другої світової війни.
(en) The battle of the Dnieper during World War II became one of the longest campaigns in the confrontation between the Red Army and the Wehrmacht on the Eastern Front and the least studied in Soviet and modern Ukrainian historical science, which still defines it as an actual and debatable problem. Taking into account Soviet and post-Soviet ideas about the battle of the Dnieper, the offered publication shows its most controversial moments and stereotypical judgments regarding the overcoming of the Dnieper front by the Red Army, which are recorded in scientific, educational and journalistic literature. The author of this publication emphasized that the chronology and geography of the battle in the Soviet historiography of the war were significantly shortened for ideological and propaganda reasons to hide its results and consequences into the shadow of the victories at Stalingrad and the Kursk Bulge. This affected the character of research reconstructions of events on the Dnieper also in the era of the USSR, and to a large extent influenced the historiographical process within the framework of the outlined problem in Ukrainian historical science after 1991. Considering the most stereotypical judgments about the battle of the Dnieper, first of all – assessments of the dramatic and tragic events at the Bukryn bridgehead in September–October 1943, judgments regarding the “celebratory” battles for Kyiv in November 1943, ideas about Soviet losses on the Dnieper, the researcher explained the nature of their appearance in the historiography of the problem, found out how they correspond to the objective study of the battle of the Dnieper and the determination of its place and significance within the framework of World War II
Математична статистика
No full textЛуньова М. В. Математична статистика: навчальний посібник / Марія Валентинівна Луньова, Анатолій Миколайович Плічко, Катерина Сергіївна Акбаш. – Кропивницький: «КОД», 2024. – 220 с.(ua) Навчальний посібник призначений для студентів спеціальності 112 Статистика, а також дослідників, які займаються міждисциплінарними дослідженнями і використовують методи математичної статистики. Структура посібника охоплює базові теми курсу «Математична статистика» і включає наступні розділи: «Статистичні розподіли вибірок та їхні числові характеристики»; «Статистичні оцінки параметрів генеральної сукупності»; «Статистичні гіпотези»; «Дисперсійний аналіз»; «Кореляційний аналіз»; «Регресійний аналіз»; «Непараметричні критерії однорідності статистичних даних»; «Методи багатовимірної класифікації». Навчальний посібник має на меті виробити вміння та навички застосування теорії математичної статистики до базових задач, що потребують статистичної обробки даних
Національні та особистісні виміри архетипів у творчості Марії Матіос
No full textІвашина О. О. Національні та особистісні виміри архетипів у творчості Марії Матіос : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія» / Оксана Олександрівна Івашина ; Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка. - Кропивницький, 2024. – 213 с.(ua) У дисертації на підставі психопоетикальної методології теоретично обґрунтовано та практично застосовано психологоспрямовані літературознавчі технології, зокрема класичний юнгіанський підхід до визначення архетипів та осмислення психоструктури особистості із залученням елементів психоаналізу З. Фройда. Проаналізовано специфіку художнього втілення архетипів колективного несвідомого в прозі Марії Матіос (Великої Матері, Мудрого Старого, Священного Шлюбу, Божественної Дитини, Самості), структурних субстанцій індивідуального психосвіту (Его, Тінь, Персона, Аніма/Анімус), світогляду й спрямованості письменниці.
Методи дослідження обрано відповідно до широти окресленої теми, що передбачає поєднання загальнонаукової, психологічної та літературознавчої парадигм. Основою практичного дослідження є психопоетикальний підхід у поєднанні з науково-психологічними, дібраними за принципом системного еклектизму Г. Олпорта. Розширено цей інструментарій активним застосуванням методу архетипного аналізу за класичною концепцією аналітичної психології К. Ґ. Юнга для формування стійкої інтерпретаційної матриці, що передбачає залучення герменевтичного й компаративного методів та елементів міфокритики. Це дозволило відносно об’єктивно аналізувати художні образи, які слугують оприявленням тих чи тих психічних феноменів.
Предметом дослідження є художні прийоми та засоби, які слугують інструментами експлікації психічного, зокрема структурних субстанцій особистісного свідомого та несвідомого Марії Матіос, а також особистісних і національних вимірів архетипів у її прозі. Визначено джерельну базу для осмислення внутрішнього світу письменниці, якою згідно із засадами психопоетики є її мегатекст. За об’єкт наукової розвідки обрано твори Марії Матіос, які виявляють високий потенціал до експлікації психічних феноменів з розмежуванням на дві категорії: художня проза, яка розкриває психоавтобіографічні аспекти, та психоавтобіографічна публіцистика.
Це сприяло реалізації основної мети – окреслення штрихів психопортрету сучасної письменниці Марії Матіос на основі її мегатексту та аналіз основних художніх прийомів й засобів, які забезпечують утілення особистісних та національних вимірів архетипів у мемуарній та художній прозі.
Квінтесенцією психоавтобіографічного поля мегатексту визначено збірку «Вирвані сторінки з автобіографії» як принципово нове розуміння мемуарів, які постають в авторському зібранні спогадів, дописів, промов, есеїв з оригінальною композицією та оформленням. На матеріалі «Вирваних сторінок з автобіографії» проілюстровано динаміку формування психосвіту Марії Матіос, розвиток емпатійності, становлення світогляду письменниці та ключові концепти, навколо яких сконцентровано її Его – справедливість, історична правда, материнство, що відображено в експресивних фрагментах мемуарної прози.
Класичні елементи індивідуального несвідомого Марії Матіос (Тінь, Анімус) осмислено на матеріалі її художніх творів, позбавлених фільтру Персони, яка відповідає за репрезентацію особистості в соціумі. Відбитків авторської Тіні в мемуарах письменниці майже не виявлено через прагнення до позитивної самоідентифікації. У ході літературознавчо-психологічної інтерпретації творів зі збірок «Чотири пори життя» і «Нація» простежено художнє втілення Анімуса та його поступову інтеграцію психікою, що супроводжується різними образами, які відображають внутрішні й зовнішні перешкоди, психічну інфляцію та вплив Тіні. Для позначення цих елементів психосвіту митця введено термін «структурні субстанції», що передбачає їхнє відокремлення, але нерозривний зв’язок та взаємовпливи водночас. Позаяк юнгіанська концепція передбачає використання терміну «архетип» у досить широкому значенні, сукупність ключових індивідуальних образів, які втілюють ці складові, названо особистісні виміри архетипів. Знакові на рівні нації образи натомість окреслено як національні виміри архетипів.
Детальному аналізу цих феноменів сприяє психологізм як якісна характеристика поетики Марії Матіос. Письменниця використовує для цього такі прийоми та засоби внутрішній монолог, представлений на прикладі Василини з роману в новелах «Майже ніколи не навпаки», де відображення думок і спогадів жінки дає чіткі підстави для психоаналітичного тлумачення зворотного Едипового комплексу; художній паралелізм, який втілено в синхронії психосвіту Іванки з роману «Черевички Божої Матері» й художнього простору лісу; текстуальне оприявлення архетипів фабульно чи описово, яке проілюстровано на прикладі жіночих персонажів роману «Майже ніколи не навпаки» як варіативних уособлень Великої Матері; особливу викладову форму, коли оповідь ведеться від третьої особи, але всевідаючий автор час від часу набуває рис того, на кому зосереджено увагу в конкретний момент.
Окремим знаковим інструментом психологізму Марії Матіос є художнє відображення снів як позасюжетного елементу, що виконує функцію антиципації, психологічної характеристики персонажів та відображення їхніх психічних станів, процесів і властивостей. Крім цього сни визначено як ще одне джерело архетипного матеріалу в прозі мисткині.
У роботі окреслено, що в психопоетиці Марії Матіос певною мірою представлено майже всі юнгіанські структурні субстанції колективного несвідомого, а саме: Великої Матері, Божественної Дитини, Мудрого Старого, Священного Шлюбу. Зважаючи на завдання дослідження було проналізовано їхню художню експлікацію. Із урахуванням вагомості фемінної тематики творчості Марії Матіос домінантним у її прозі визначено архетип Великої Матері, який найбільш яскраво оприявлюється в романі в новелах «Майже ніколи не навпаки», де представлено в чотирьох виразних іпостасях: владна й поглинаюча Велика Матір в образі Василини, яка набуває подоби то відьми-баби, то демонічної Калі; мати-коханка в образі Петруні, сурогатного втілення архетипу, яка ілюструє інтенції Великої Матері до божественного партеногенезу; мати-Діва – Доцька, яка лише на шляху до відкриття свого жіночого начала; жертовна мати – Теофіла як іконічне зображення архаїчної богині-матері.
Архетип Великої Матері нерозривно пов’язаний з архетипом Божественної Дитини, який корелює з трансцендетним архетипом Самості. За юнгіанською концепцією ці архетипи здатні утворювати ідеальну пару – Священний Шлюб (Божественну Сизиґію): Аніма й Анімус, Хтонічна Мати й Мудрий Старий. Елементи втілення цих архетипів присутні в романі «Майже ніколи не навпаки», «Солодка Даруся», але найбільш повною моделлю Священного Шлюбу в усіх її позитивних та негативних аспектах уважаємо повість «Мама Маріца – дружина Христофора Колумба».
Архетип Мудрого Старого меншою мірою представлено в прозі Марії Матіос. З урахуванням національної специфіки уявлень про Рід розглянуто також його локальний дериват – архетип Великого Батька. Зокрема в романі «Черевички Божої Матері» присутні обидві варіації архетипу в їхньому позитивному аспекті: Мудрий Старий та Великий Батько, які походять із індивідуального психосвіту авторки. У романі в новелах «Майже ніколи не навпаки», зокрема в новелі «Будьте здорові, татку» оприявлено негативний вимір архетипу Великого Батька як результат витіснення темних рис Анімуса: Гаврило Дячук жорстокий, жадібний і несправедливий, адже повністю заблокував еротичне начало (яке все ж виявляє певні девіантні тенденції) та постає втіленням Логосу, гіперболізованого в гординю.
Ще одним феноменом аналітичної психології, який проаналізовано на матеріалі прози Марії Матіос, є індивідуація – психічний розвиток людини, яку проілюстровано за романом «Черевички Божої Матері», де авторка детально описує дорослішання Іванки Борсук, її сепарацію від батьків і становлення структурних субстанцій психіки: Его, Персони, Тіні, Анімуса.
Із розумінням національного в художньому світі Марії Матіос як певної психічної єдності розглянуто архетипні риси національної психіки, які оприявлено в сюжеті, персонажах чи конкретних неперсоніфікованих образах творів. Свідому сферу буття (Его) представлено через основні маркери й тригери, які формують концептосферу національного архетипного поля. Такими є обраність як предмет гордості й водночас компенсаторний механізм, затаєна невротичність, яка тісно переплетена з концептом мовчання, та посилена антиципація (і супровідна напруга) внаслідок постійної готовності до катастрофи.
Охарактеризовано національну Тінь у художньому світі Марії Матіос, яка є результатом розщеплення психічних проявів на дозволені та заборонені. Саме вона генерує жорстокість у романах письменниці, викликану зміщенням локусу контролю. Цим у прозі Марії Матіос окреслюються постколоніальні мотиви, які художньо ілюструють комплекс беззахисності, породжений руйнуванням принципів приватної власності. Помітний вияв цього спостережено в специфічній конфігурації Роду, де домінантну роль здобуває Велика Матір, утілення якої лишаються прив’язаними до землі й здатними продовжувати життя, поки чоловіки гинуть на чужих війнах або зазнають тортур і арештів, чим нівелюють присутність у спільноті архетипу Мудрого Старого та його інваріанту Великого Батька.
Ця дисертація ілюструє високу продуктивність обраної методології для глибшого розуміння творчості Марії Матіос та інших письменників сучасності. Теоретичні принципи та практичні здобутки можуть бути використані в психологоспрямованих літературознавчих дослідженнях
Applying оf Educational Projects in Learning of Programming
No full textПузікова А. В. Застосування навчальних проєктів у навчанні програмування / Анна Валентинівна Пузікова, Ірина Володимирівна Лупан // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти : зб. наук. праць / ред. кол. : Сальник І. В. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 1(3). – С. 71-78.
DOI https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2024-1-9(ua) Метод проєктів впроваджується у практику навчання в закладах загальної середньої освіти України протягом останніх двох десятиліть. За цей час він показав свою ефективність і досить органічно вписався в освітній процес. Отже, цілком природним є процес поступового впровадження методу проєктів у навчальний процес закладів вищої освіти. Застосування методу проєктів під час підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей дає змогу посилити мотивацію до навчання, тісніше пов’язати теорію з практикою тощо. Напевне, найперше метод проєктів застосовували до навчання майбутніх вчителів, зокрема вчителів інформатики, але з кожним роком збільшується кількість свідчень про застосування цього методу до навчання фахівців інших професій, наприклад майбутніх лікарів, правознавців та інших.
Статтю присвячено опису досвіду застосування методу проєктів до навчання програмування фахівців спеціальності «Комп’ютерні науки». Сформульовані практичні завдання, які студенти виконують під час вивчення об’єктно-орієнтованого програмування, описано особливості його постановки та реалізації за проєктною методикою. У запропонованому авторами підході завдання, об’єднані єдиним сюжетом, а саме «Розробка графічного редактора», поділялися на кроки, що відповідали логіці вивчення цього розділу програмування та поступовому нарощуванню функціонала розроблюваного графічного редактора. Тобто фактично студенти реалізовували індивідуальні практично-орієнтовані творчі проєкти. Створені в процесі виконання лабораторних робіт оригінальні графічні редактори були продемонстровані під час «Тижня інформатики» й оцінені незалежним журі.
Більшість представлених розробок отримала високі бали, при цьому вони добре корелювали з оцінками, отриманими пізніше на відповідному семестровому екзамені. Отже, наш досвід показав, що виконання навчальних проєктів сприяє формуванню у студентів компетентностей, передбачених освітньо-професійною програмою «Комп’ютерні науки», за якою відбувається підготовка студентів за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки».
(en) The project method has been implemented in the practice of education in general secondary education institutions of Ukraine during the last two decades. During this time, it showed its effectiveness and quite organically fit into the educational process. Accordingly, the process of gradually introducing the project method into the educational process of higher education institutions is quite natural. The application of the project method in the training of future specialists of various specialties makes it possible to strengthen the motivation to study, to more closely connect theory with practice, etc. Probably, in the first place, the project method was applied to the training of future teachers, in particular, computer science teachers, but every year the number of testimonies about the application of this method to the training of specialists of other professions, for example, future doctors, lawyers and others, is increasing.
This article is devoted to the description of the experience of applying the project method to the programming training of “Computer Science” specialists. The practical task that students perform when studying object-oriented programming is formulated, and the features of its creation and implementation according to the project method are described. In the approach proposed by the authors, tasks united by a single subject, namely “Development of a graphic editor”, were divided into steps that corresponded to the logic of studying this section of programming and gradually increasing the functionality of the developed graphic editor. That is, in fact, students implemented individual practical-oriented creative projects. The original graphic editors created during the laboratory work were demonstrated during the Informatics Week and evaluated by an independent jury.
Most of the presented designs received high scores, while they correlated well with the scores obtained later in the corresponding semester exam. Thus, our experience has shown that the implementation of educational projects contributes to the formation of competencies provided for students who study by the educational and professional program “Computer Science”
Наукові записки ЦДУ. Серія : Історія та археологія. - Вип. 2
No full textНаукові записки ЦДУ. Серія : Історія та археологія / ЦДУ ім. В. Винниченка ; відпов. ред. Ковальков О. Л. - Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2024. - Вип. 2. – 120 c.(ua) Ухвалено до друку Вченою радою Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 10 від 22.04.2024 року).
Реєстрація в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення:
Рішення № 789 від 14.03.2024 року. Ідентифікатор медіа – R30-02849.
Періодичність: 2 рази на рік.
Офіційний сайт видання: journals.cusu.in.ua/index.php/history
Статті у виданні перевірені на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від польської компанії Plagiat.pl
(en) Recommended for printing by the Academic Council of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University (Minutes № 10 dated April 22, 2024).
Registration at the National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting:
Decision No 789 dated March 14, 2024. Media-ID – R30-02849.
Periodicity: 2 times a year.
Official web-site: journals.cusu.in.ua/index.php/history
Articles are checked for plagiarism using the software StrikePlagiarism.com developed by the Polish company Plagiat.p
Використання smart-технологій у професійній підготовці здобувачів ЗВО
No full textАбрамова О. В. Використання smart-технологій у професійній підготовці здобувачів ЗВО / Оксана Віталіївна Абрамова, В. В. Бурдун, В. Г. Курзін // Актуальні проблеми технологічної та професійної освіти: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції/ за ред. М. С. Курача, І. В. Цісарук. – Кременець: ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2024
Somatic markers of the psychological portrait of Olga Kobylianska (based on short prose material)
No full textМихида С. П. Соматичні маркери психологічного портрету Ольги Кобилянської (на основі малої прози) / Сергій Павлович Михида, С. О. Замороз // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : С. П. Михида [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 4(211). – С.85-91.
DOI https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-211-12(ua) У статті досліджено соматичні маркери психологічного портрету Ольги Кобилянської на основі малої прози, зокрема, новел «Некультурна», «Природа», «Impromptu phantasie», «Valse melancolique» та мемуарів. Наукова новизна виявилася в розкритті зв’язку між тілесним і духовним у мегатексті письменниці, що відкриває нові аспекти її художньої саморефлексії. Застосування психопоетикального підходу дозволяє проаналізувати автобіографічний та психоавтобіографічний матеріал через призму класичних та сучасних психологічних теорій, що корелюють із літературознавчими прийомами.
Стаття обґрунтовує, що тілесні маркери, представлені у творах письменниці, виступають символами глибоких психічних станів, розширюючи традиційне уявлення про її літературну спадщину. Авторка систематично актуалізує фізичні вияви переживань героїв, що сумірні з її психоемоційною сферою. На матеріалі описів зовнішності та соматичних станів авторка новел підкреслює інтроспективну природу характерів персонажів, які часто відтворюють особистісні риси самої письменниці.
Особливу увагу приділено використанню фізіогномічних методів аналізу, зокрема теорії Ернста Кречмера, яка дозволяє увиразнити залежність між статурою та характером. На основі мемуарних описів, світлин та образів героїнь творів підкреслено астенічний тип тілесності Ольги Кобилянської, що зумовлює шизотимічні риси характеру: інтроспективність, емоційну стриманість, чутливість до рефлексії та дистанційованість від соціуму.
Результати дослідження дозволяють краще визначити психологічні аспекти творчості Ольги Кобилянської, зокрема роль тілесного досвіду у формуванні авторського художнього світу. Це відкриває нові можливості для подальшого інтердисциплінарного аналізу її доробку.
(en) The article examines the somatic markers of Olga Kobylianska's psychological portrait based on her short fiction, in particular, the novels «Uncultured», «Nature», «Impromptu phantasie», «Valse melancolique», and her memoirs.
The scientific novelty was revealed in the disclosure of the connection between the corporeal and the spiritual in the writer's megatext, which opens up new aspects of her artistic self-reflection. The application of the psycho-poetic approach allows us to analyze autobiographical and psycho-autobiographical material through the prism of classical and modern psychological theories that correlate with literary techniques.
The article substantiates that the bodily markers presented in the writer's works are symbols of deep mental states, expanding the traditional understanding of her literary heritage. The author systematically actualizes the physical manifestations of the characters' experiences, which are commensurate with her psycho-emotional sphere.
The author of the short stories emphasizes the introspective nature of the characters' characters, who often reproduce the personal traits of the writer herself, using descriptions of their appearance and somatic states.
Particular attention is paid to the use of physiognomic methods of analysis, in particular the theory of Ernst Kretschmer, which allows to emphasize the relationship between physique and character. On the basis of memoir descriptions, photographs, and images of the heroines of the works, the author emphasizes the asthenic type of Olha Kobylianska's physicality, which determines schizotypal character traits: introspection, emotional restraint, sensitivity to reflection, and distance from society.
The results of the study allow us to better define the psychological aspects of Olha Kobylianska's work, in particular the role of bodily experience in shaping the author's artistic world. This opens up new opportunities for further interdisciplinary analysis of her work
Genesis of the concept of media literacy throughout the 20-21st centuries
No full textПрибора Т. О. Генеза поняття медіаграмотності у ХХ-ХХІ столітті / Тетяна Олександрівна Прибора, Марина Миколаївна Куліш // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 215. – С. 251-257.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-215-251-256(ua) Сучасний світ тісно взаємодіє з кіберсередовищем. Фактично, більшість населення Європи кожен день живуть як мінімум у двох світах: реальному і віртуальному. Діти вже з дошкільного віку залучаються до онлайн-середовища, тому важливо, щоб сучасні освітні заклади були готові до впровадження медіаосвіти і формування медіаграмотності молоді. Стаття присвячення генезі поняття медіаграмотності протягом ХХ – ХХІ століття. У ній прослідковується як удосконалення засобів масової інформації, провело до поступової відозміни поняття медіаграмотності: від вміння сприймати інформацію через різні медіа до навичок і знань, які дозволяють людям безпечно та ефективно користуватися різними медійними ресурсами. Кожне поняття, яке використовувалося протягом ХХ–ХХІ ст. співвідносимо з 12 загальними ознаками медіаграмотності : вміння критично оцінювати інформацію, отриману через ЗМІ, та визначати її надійність та правдивість; здатність розуміти різні жанри ЗМІ та аналізувати їхній зміст та структуру; знання та розуміння основних медіатехнологій та здатність використовувати їх для вирішення різних завдань; вміння створювати та розповсюджувати інформацію з використанням ЗМІ та медіатехнологій; здатність спілкуватися та взаємодіяти у віртуальному просторі, дотримуючись етичних та моральних принципів; знання та повага до культурних та етичних норм, пов’язаних з використанням ЗМІ та медіатехнологій, розуміння культурних відмінностей та відмінностей між людьми та групами у різних культурних контекстах, уміння адаптуватися до них при використанні медіа; вміння адаптуватися до нових технологій і умов використання медіа, що змінюються; здатність працювати в команді за допомогою медіатехнологій для спільної роботи над проєктами; вміння орієнтуватися в інформаційному просторі та шукати необхідну інформацію з використанням різних джерел; знання та розуміння правових норм щодо, використання ЗМІ та медіатехнологій; здатність висловлювати свої думки та ідеї з використанням різних медіатехнологій та інструментів; готовність до постійного навчання та вдосконалення своїх медіаграмотних умінь. І вже на цій основі говоримо про його актуальність.
Визначення поняття медіаграмотності не може бути сталим, оскільки швидкими темпами удосконалюється інформаційний простір, тож еволюція поняття медіаграмотності закономірна.
У статті робиться спроба удосконалити зміст медіаграмотності відповідно до сучасних реалій. Під медіаграмотністю розуміємо сукупність знань, умінь і навичок з критичної, емпатійної, усвідомленої оцінки інформації та творчого створення власного суспільно корисного контенту.
(en) Nowadays the world deeply interacts with the cyberspace. Actually, most of the European population every day live in both worlds: real and virtual. Since the pre-school age children get involved in virtual environment therefore it is very important that contemporary educational establishments should be ready to introduce media education and schoolchildren media literacy formation. The article presents the review of media literacy genesis in the 20–21st centuries. It traces how the development of mass media led to gradual change in the concept of media literacy i.e. from the ability to perceive information via different media to skills and knowledge enabling people safely and efficiently use different media resources. Each concept used throughout the 20–21st centuries is brought into correlation with 12 general distinctive features of media literacy namely the ability to critically estimate information obtained from the media and assess its veracity and credibility; the ability to understand different mass media genres, analyse their contents and structure; the awareness and understanding of the basic media technologies and the ability to use them to complete certain tasks; the ability to create and spread information using different mass media and media technologies; the ability to communicate and interact in virtual space keeping to ethical and moral principles; the knowledge of and respect to cultural and ethical norms of using mass media and media technologies, awareness of cultural differences and the differences between people and groups in different cultural contexts and the ability to adapt to them while using media; the adaptability to changing media technologies and media use conditions; the teamwork and co-working skills to jointly work on projects with the help of media technologies; the ability to orient in the information space and search for necessary information from different sources; the awareness and understanding of legal terms and conditions of using mass media and media technologies; the knowhow to share one’s own ideas and opinions applying diverse media technologies and tools; the willingness to constantly learn and improve one’s own media literacy skills. Based on this the topicality of the issue is well-grounded.
Due to the rapid development of the information space it is quite natural that the concept of media literacy is evolving as well making the definition of this concept fluent and not stable.
The article presents an attempt to bring the contents of media literacy in accordance with the modern reality. Media literacy is viewed as the complex of knowledge and skill of critical, empathic and aware information assessment and the creation of one’s own useful for the public content
Statistical methods of expert activity in the field of education. - Qualification work on manuscript rights
No full textКалинюк О. С. Статистичні методи експертної діяльності в галузі освіти : кваліфікаційна робота магістра : спец. 011 Освітні, педагогічні науки, освітньо-професійна програма: Організація освітнього процесу: управління та експертиза / Олександр Степанович Калинюк // Факультет математики, природничих наук та технологій кафедра природничих наук і методик їхнього навчання Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Ренат Ярославович Ріжняк, доктор історичних наук, професор, професор кафедри математики та цифрових технологій. – Кропивницький, 2024. – 87 с.(ua) Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2024.
У кваліфікаційній роботі розкрита проблема застосування статистичних методів в ході проведення експертної діяльності в галузі освіти. На прикладі визначення індексу якості освітньої діяльності проілюстровано застосування статистичних методів для побудови рейтингової діаграми якості освітньої діяльності 10 закладів освіти.
В роботі проведений аналіз законодавчої бази організації інституційної експертизи закладів освіти України. Визначений суб’єкт проведення експертизи, його функції та структура. Детально описані принципи проведення інституційних експертиз в закладах освіти. Важливим теоретичним узагальненням стала детальна характеристика змісту статистичних методів, що застосовуються при проведенні інституційних експертиз, а також опис основних підходів до застосування статистичних методів при проведенні інституційних експертиз закладів освіти.
З’ясування теоретичних основ реалізації статистичних методів в інституційній експертизі закладів освіти дало можливість описати методологію застосування статистичних методів в інституційній експертизі та визначити особливості проведення експертиз з використанням названих методів. Практична частина роботи передбачала визначення індексу якості освітньої діяльності 10 закладів освіти за такими індикаторами: рівень успішності учнів (середній бал за підсумковими іспитами); результативність у незалежних тестуваннях (ЗНО); рівень залученості учнів (відвідуваність, участь у позакласних заходах); якість методик і підходів до навчання, які застосовуються педагогами; задоволеність учнів, батьків і педагогів освітнім процесом; відсоток учнів, які закінчують заклад освіти без академічних боргів. Результатом застосування статистичних методів (визначення ваги індикатора, нормування його показника, застосування формули середнього зваженого) був визначений рейтинг закладів освіти за індексом якості освітньої діяльності.
(en) Qualification work for obtaining a master's degree in the specialty 011 Educational, pedagogical sciences. – Central Ukrainian State University named after Volodymyr Vinnichenko, Kropyvnytskyi, 2024.
In the qualification work, the problem of applying statistical methods in the course of conducting expert activities in the field of education is revealed. Using the example of determining the index of the quality of educational activity, the application of statistical methods for building a rating chart of the quality of educational activity of 10 educational institutions is illustrated.
The paper analyzes the legislative framework for the organization of institutional examination of educational institutions of Ukraine. The subject of examination, its functions and structure is defined. The principles of conducting institutional examinations in educational institutions are described in detail. An important theoretical generalization was a detailed description of the content of statistical methods used in conducting institutional examinations, as well as a description of the main approaches to the use of statistical methods in conducting institutional examinations of educational institutions.
Elucidation of the theoretical foundations of the implementation of statistical methods in the institutional examination of educational institutions made it possible to describe the methodology of the application of statistical methods in the institutional examination and to determine the peculiarities of conducting examinations using the named methods. The practical part of the work involved determining the index of the quality of educational activity of 10 educational institutions based on the following indicators: the level of success of students (average score on final exams); performance in independent tests (ZNO); level of student involvement (attendance, participation in extracurricular activities); the quality of teaching methods and approaches used by teachers; satisfaction of students, parents and teachers with the educational process; the percentage of students who graduate from an educational institution without academic debt. The result of the application of statistical methods (determination of the weight of the indicator, normalization of its indicator, application of the weighted average formula) was the rating of educational institutions according to the index of the quality of educational activity